Санаторно-курортне господарство України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука

Реферат

на тему:

«Санаторно-курортне господарство України»

Виконала: студентка

Природничо-географічного факультету

6.140103 «Туризм» напряму підготовки

Музичук Ілона Олександрівна

Рівне 2015

План

Вступ

Розділ 1. Санаторно-курортне лікування

1.1 Особливості санаторно-курортного лікування

1.2 Види курортів та їх специфіка

Розділ 2. Лікувально-курортне господарство України

2.1 Лікування системи кровообігу

2.2 Лікування захворювань нервової системи

2.3 Лікування захворювань органів травлення

2.4 Лікування органів дихання

2.5 Лікування захворювань опорно-рухового апарату

2.6 Лікування сечостатевої системи та інших захворювань

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Україна має досить значний рекреаційний потенціал: розміщення в різних природних зонах, гірська поясність та наявність півострова Крим зумовлюють багате різноманіття природних кліматичних умовах та природних ландшафтів, які сприяють розвиткові санаторно-курортного комплексу. Завдяки вдалому збігу географічного положення, геологічної будови та гідрогеологічних умов Україна має багаті рекреаційні й бальнеологічні ресурси для лікування та відпочинку населення, розвитку туризму і спорту. Хворих практично з усіма захворюваннями, що підлягають санаторно-курортному лікуванню, можна з успіхом лікувати в санаторіях України. На її території поширені практично всі бальнеологічні типи мінеральних вод: вуглекислі - на Закарпатті, радонові - у Вінницькій і Черкаській областях, сульфідні - у Львівській обл., на Закарпатті та в Криму, залізисті - в Донбасі тощо.

Розділ 1. Санаторно-курортне лікування

санаторний курорт лікування бальнеологічний

1.1 Особливості санаторно-курортного лікування

Всі народи споконвіку знаходили в оточуючому їх середовищі лікувальні засоби. Особливе значення надавалось мінеральним водам, лікувальному болоту та клімату, які застосовували для лікування різних захворювань.

Актуальність санаторно-курортного лікування залишається на сьогоднішній день достатньо високою. В зв'язку з нестабільним економічним становищем, яке склалось в Україні, розповсюдження отримали бронхо-легенева та серцево-судинна патологія, захворювання шлунково-кишкового тракту та опорно-рухового апарату. В такій ситуації санаторно-курортне лікування необхідно не тільки зберігати, але і розвивати.

При дозованому або цілодобовому перебуванні на відкритих верандах, при повітряних ваннах, морському купаннях і ін. процедурах кліматотерапії і таласотерапії виникають більш-менш виражені реакції у відповідь на температурні впливи: змінюється шкірна температура, інтенсивність окислювальних процесів в організмі і т.д. Поступово, унаслідок тренування визначених механізмів, відбувається помітне поліпшення теплорегуляційної функції, що складає сутність загартовування, підвищення стійкості організму до несприятливих впливів середовища.

Неодмінна умова ефективності загартовування, початого на курорті, -- поступове збільшення інтенсивності, безперервність застосування процедур, що гартують, і після повернення з курорту.

Важливим принципом санаторно-курортного лікування є його комплексність -- використання різноманітних природних лікувальних факторів у сполученні з дієтотерапією, процедурами, лікарськими й ін. лікувальними засобами і методами. При цьому характерна фізіологічність лікувального впливу природних фізичних факторів, зв'язаний з тим, що в процесі еволюції організм людини постійно випробував їхній вплив. Разом з тим людина, пристосована до кліматичних умов місця його постійного проживання, на курорті попадає в нові кліматичні умови і повинна до них пристосовуватися.

Фітолікувальні ресурси обмежуються параметрами рекреаційного використання лісів, їх водоохоронно-захисними властивостями, цілющим впливом на організм людини і сприятливим санітарно-гігієнічним фоном для лікування, відпочинку, туризму. Серед ландшафтних рекреаційних ресурсів особливе місце займають гори. Різноманітність природних ландшафтів, наявність екстремальних, сприятливих і комфортних умов створюють передумови для розвитку різних видів рекреаційної діяльності, від спортивних і оздоровчих до санаторно-лікувальних. Карпати - це середньовисотні гори з вологим теплим кліматом, вертикальною зональністю, значною лісистістю (40%), наявністю сприятливих перепадів висот для організації гірськолижних спусків, лижних полів. Гірські долини, захищені верховинськими хребтами, часто характеризуються благодатним мікрокліматом для розвитку кліматичних курортів. Рекреаційні ресурси Карпат оцінюються як найперспективніший регіон для відпочинку та лікування упродовж всього року. Кримські гори за екзотичністю не поступаються Карпатам, хоч тут менше сприятливих умов для розвитку зимових видів відпочинку. Зате невисока лісистість (10%), наявність крутих оголених схилів Є добрим місцем для вправ скалолазів та любителів гострих відчуттів.

Україна належить до держав зі сприятливими погодними умовами для літніх видів рекреації. Тривалість сприятливого періоду для їх розвитку у середньому змінюється від 105 днів на півночі до 180 - на південному березі Криму. Отже, комфортні природні умови для розвитку літніх видів відпочинку, туризму, кліматолікування існують не тільки влітку, але й на початку осені і в другій половині весни. Купальний сезон на більшості територій України на перевищує 80 днів, тоді як у Причорномор'ї і особливо на південному березі Криму він триває 120 і більше днів. Тривалість сприятливого періоду для зимових видів рекреації (лижні, санні, ковзанярські заняття) змінюється від 20-26 днів на півдні до 40 і більше днів на півночі та північному сході. Для зимових видів відпочинку найсприятливіші умови існують на гірських масивах Українських Карпат, де період занять гірськолижними видами відпочинку та спорту триває 90-100 днів. Пляжні ресурси зосереджені у приморських територіях Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької і Донецької областей та у Криму. Рекреаційна цінність морського узбережжя визначається поєднанням сприятливих кліматично-бальнеологічних та ландшафтних ресурсів. Для рекреації можна використовувати близько 1500 км морського берега різного типу. Найвищу рекреаційну цінність має невелика територія Південного берега Криму, захищена з півночі Кримськими горами. Азовське узбережжя є також важливим у курортно-рекреаційному відношенні. Тут розташовано бази відпочинку, санаторії. Багато рекреаційних закладів на Арбатській Стрілці, Білосарайській косі, в районах Бердянська, Генічеська та ін. Розвиток рекреації на Азовському узбережжі, його курортна забудова потребує посиленої уваги до питань запобігання забрудненості моря, утримання приморських ландшафтів в оптимальному екологічному стані. Основною проблемою є надзвичайна навантаженість пребережної зони.

1.2 Види курортів та їх специфіка

Курортом називають місцевість з лікувальними чинниками та сприятливими умовами для їх використання (сонячним світлом, чистим повітрям, наявністю моря чи річки, прекрасними ландшафтами).

За характером природних лікувальних ресурсів курорти України поділяються на курорти державного та місцевого значення.

До курортів державного значення належать природні території, що мають особливо цінні та унікальні природні лікувальні ресурси і використовуються з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

До курортів місцевого значення належать природні території, що мають загальнопоширені природні лікувальні ресурси і використовуються з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. Медичний профіль (спеціалізація) курортів визначається з урахуванням властивостей природних лікувальних ресурсів. За своєю спеціалізацією курорти поділяються на курорти загального призначення та спеціалізовані курорти для лікування конкретних захворювань. Медичний профіль (спеціалізація) курортів установлюється центральним органом виконавчої влади з охорони здоров'я. Первинною ланкою рекреаційного і оздоровчо-реабілітаційного комплексу є діючі заклади: санаторії і пансіонати з лікуванням; будинки і пансіонати відпочинку; санаторії-профілакторії; бази відпочинку; туристські заклади тощо. Санаторії і пансіонати з лікуванням -- лікувально-профілактичні заклади, що розміщуються у місцях з цінними курортологічними ресурсами, поєднуючи такі природні чинники, як клімат, мінеральні води, лікувальні грязі, морське купання і т.п., з лікувальною фізкультурою харчуванням, фізіотерапією. Санаторії-профілакторії -- лікувально-профілактичні за клади, де лікування і оздоровлення людей здійснюється без їх відриву від виробництва чи навчання. Територіальної" такі об'єкти наближені до промислових, навчальних центрів, сільськогосподарських кооперативів, використовуючи при цьому не лише сучасне медичне і оздоровче обладнання, а й природне й сучасне рекреаційне середовище. Санаторії і пансіонати з лікуванням - лікувально-профілактичні заклади, що розміщуються у місцях з цінними курортологічними ресурсами, поєднуючи такі природні чинники, як клімат, мінеральні води, лікувальні грязі, озокерит, морське купання і т. д. з лікувальною фізкультурою, харчуванням, фізіотерапією. Одним з найважливіших факторів лікувальної рекреації є наявність природних мінеральних вод.

Розділ 2. Лікувально-курортне господарство України