Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

УДК: 797.122-053.2

Матвієнко Ірина Сергіївна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцент Шинкарук Оксана Анатоліївна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, директор Науково-дослідного інституту.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Волков Леонід Вікторович, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, завідувач кафедри теорії та методики фізичного виховання;

кандидат наук з фізичного виховання і спорту, Чичкан Оксана Анатоліївна, Львівський державний університет внутрішніх справ, доцент кафедри фізичної підготовки.

Захист відбудеться 10 червня 2010 р. о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 у Національному університеті фізичного виховання і спорту України (03680, Київ - 150, вул. Фізкультури, 1).

Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ - 150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розіслано 5 травня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради В.І. Воронова.

Загальна характеристика роботи

Актуальність. Сучасний спорт і система олімпійської підготовки ставлять першочерговим завданням ефективний розвиток дитячо-юнацького спорту і формування дієвої системи відбору. Практика відбору і орієнтації підготовки здібних спортсменів свідчить про низьку ефективність дитячо-юнацького спорту (В. Платонов, 2002, 2004, 2005; О. Шинкарук, 2004, 2009; А.Нестерова, 2007). На сучасному етапі існує реальна потреба в проведенні кардинальних змін в системі організації дитячо-юнацького спорту, що, в свою чергу, стане значним поштовхом у розвитку спорту вищих досягнень країни в цілому (“Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту”, 2004; Т.М. Мелихова, 2007).

Досвід організації відбору, накопичений в Україні, Росії, Білорусії і Прибалтиці, на думку багатьох фахівців, потребує подальшого вдосконалення і, перш за все, у напрямі організаційного, методологічного обґрунтування технологій відбору, оцінки потенційних можливостей дітей і підлітків в окремих видах спорту (В. Платонов, 2004, 2005; О. Чичкан, 2008; О. Шинкарук, 2009).

Проблемам відбору в останні декілька десятиліть присвячено достатньо досліджень і публікацій. На даний час, є ряд виконаних досліджень з проблематики відбору де розглянуті питання пошуку інформативних критеріїв відбору, системи оцінки перспективних спортсменів на різних етапах багаторічного вдосконалення (М.С. Бриль, 1980; В.М. Волков, 1983; Н.Ж. Булгакова, 1990; К.П. Сахновский, 1990; В.А. Запорожанов, 1990, 2000; Л.В. Волков, 1997, 2002). Добре вивчені питання відбору на початковому етапі спортивної підготовки. Але більшість даних досліджень датуються початком 80-х - 90-х рр., коли система відбору враховувала інші підходи, здебільшого за рахунок масовості.

Формування сучасного погляду на систему відбору спортсменів в олімпійському спорті необхідно будувати враховуючи положення, що пов'язані з організаційними та методичними основами. Це можливо через дію всіх ланок дитячо-юнацького спорту з метою створення умов для формування перспективного резерву шляхом залучення найбільш обдарованих дітей до груп загальної фізичної підготовки в шкільних закладах та спортивних школах.

Ця проблема стосується і веслування на байдарках і каное - традиційно розвиненому в Україні виду спорту. В той же час залучення дітей до занять, їх навчання і відбір найбільш здібних вже на початкових етапах не вирішені. Не обґрунтовано сучасні педагогічні технології відбору дітей на початковому етапі підготовки, комплекс тестів і показників, який би дозволив із загальної сукупності школярів відібрати найбільш здібних для подальшого вдосконалення в обраному виді спорту в спеціалізованих спортивних школах. У зв'язку з цим вирішення даної проблеми є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Дослідження виконуються відповідно до ”Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр.” Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту за темою 2.3.1. ”Обґрунтування сучасної системи відбору та орієнтації спортсменів в різних видах спорту”, № державної реєстрації 0106U010777. Роль автора у виконанні теми - накопичення, аналіз та узагальнення теоретичного та практичного матеріалу щодо відбору дітей на початковому етапі підготовки у веслуванні на байдарках і каное.

Мета дослідження - обґрунтувати і розробити педагогічну технологію відбору дітей на етапі початкової підготовки у веслуванні на байдарках і каное в сучасних умовах.

Завдання дослідження:

1. Дослідити стан розвитку дитячо-юнацького спорту в Україні у веслуванні на байдарках і каное та існуючі системи відбору на етапі початкової підготовки за даними літературних джерел та статистичних матеріалів.

2. Обґрунтувати підхід до розробки педагогічної технології відбору дітей на етапі початкової підготовки у веслуванні на байдарках і каное в сучасних умовах.

3. Розробити педагогічну технологію відбору у веслуванні на байдарках і каное, що включатиме організаційно-методичні складові, програму навчання елементам веслування, інформативні тести та оціночні шкали для визначення перспективності дітей на початковому етапі.

4. Оцінити ефективність запропонованої технології відбору дітей на етапі початкової підготовки.

Об'єкт дослідження - відбір спортсменів у веслуванні на байдарках і каное на початковому етапі багаторічної спортивної підготовки.

Предмет дослідження - педагогічна технологія відбору дітей на етапі початкової підготовки у веслуванні на байдарках і каное.

Методи досліджень. Для вирішення поставлених завдань і отримання об'єктивних даних у роботі було використано такі методи: аналіз наукової літератури, статистичних матеріалів, програмно-нормативних документів, даних Internet; опитування; педагогічний експеримент з використанням методів антропометрії, спостереження, тестування; метод експертних оцінок; методи математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що:

- вперше обґрунтовано підхід до розробки педагогічної технології відбору на сучасному етапі розвитку веслування на байдарках і каное, що базується на концепції особистісно-орієнтованого навчання й виховання, принципу врахування індивідуальних особливостей, природних задатків, обдарованості учнів, взаємозв'язку шкільного спорту та спорту вищих досягнень у відповідності до програмно-нормативних документів;

- розроблено педагогічну технологію відбору дітей на етапі початкової підготовки з веслування на байдарках і каное, що охоплює ряд заходів на рівні загальноосвітніх та дитячо-юнацьких спортивних шкіл і містить організаційні, методичні складові, систему тестів, програму навчання основним елементам веслування на байдарках і каное в групах загальної фізичної підготовки на рівні шкільного спорту, програму відбору до системи дитячо-юнацького спорту, критерії та оціночні шкали, програму поступової спеціалізації юних спортсменів для участі у дитячих спортивних змаганнях та для подальшого переходу до резервного спорту;

- вперше систематизовано найбільш ефективні засоби залучення дітей до занять веслуванням на байдарках і каное на основі дослідження педагогічного досвіду роботи тренерського складу щодо проведення заходів по відбору на початковому етапі підготовки та мотивації дітей і батьків при виборі виду спорту;

- доповнено дані про розвиток дитячо-юнацького спорту в Україні на прикладі веслування на байдарках і каное та підтверджено неефективність та безсистемність роботи дитячо-юнацьких спортивних шкіл щодо проведення заходів відбору на етапі початкової підготовки;

- підтверджено, що діти 9-11 років, які за віком відповідають початковому етапу підготовки у веслуванні на байдарках і каное, відрізняються за морфологічними ознаками, фізичною підготовленістю, ступенем статевого дозрівання, яке обумовлює відповідні функціональні особливості їх рухової діяльності і повинно враховуватися в процесі відбору дітей.

Практична значущість роботи. Запропонована технологія відбору дітей дала можливість на новому якісному рівні організувати відбір на початковому етапі підготовки дітей через використання системи шкільного спорту і спеціалізованої підготовки в початкових групах на базі ДЮСШ та СДЮШОР, визначити роль та взаємозв'язки тренера й вчителя в процесі роботи з дітьми. Поетапне впровадження технології дозволило: виявити здібних дітей до занять веслуванням на байдарках і каное; залучити інших дітей до системи масового шкільного спорту; сконцентрувати тренеру зусилля по підготовці відібраних дітей на рівні дитячо-юнацького спорту; диференціювати підготовку спортсменів на етапах початкової і попередньої базової підготовки, і тим самим створити умови для формування контингенту для резервного спорту; вирішити вчителю завдання гармонійного розвитку дитини та формування ставлення до здорового способу життя.

Матеріали впроваджено: у процес відбору та підготовки дітей на етапі початкової підготовки у веслуванні на байдарках і каное ДЮСШ Івано-Франківської області, практику підготовки веслувальників у спортивному клубі «Альбатрос»; навчальний процес кафедри теорії і методики спортивної підготовки та резервних можливостей спортсменів НУФВСУ з дисципліни «Теорія і методика підготовки спортсменів».

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні актуальності проблеми, що вивчається, формулюванні мети, завдань, методичних підходів дослідження. Особистий вклад здобувача є визначальним в організації і проведенні досліджень, інтерпретації результатів і формулюванні висновків. В публікаціях у співавторстві здобувачеві належить організація досліджень, статистичний аналіз і інтерпретація отриманих результатів.

Апробація результатів дослідження. Основні результати роботи викладені та обговорені на міжнародному науково-практичному семінарі тренерів з веслування на байдарках і каное (Київ, 2007), ІХ, ХІІ, ХІІІ міжнародних наукових конгресах «Современный олимпийский спорт и спорт для всех» (Київ, 2005, Москва, 2008, Алмати, 2009), І міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених (Київ, 2008), науково-практичних конференціях кафедри теорії і методики спортивної підготовки і резервних можливостей спортсменів НУФВСУ (Київ, 2005 - 2009).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових робіт, 4 з яких - статті в наукових журналах та збірках, рекомендованих Вищою атестаційною комісією України.

Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 187 сторінках основного тексту, складається зі вступу, п'яти розділів, практичних рекомендацій, висновків, додатків. Список використаної літератури містить 217 джерел, з яких 31 - зарубіжне. Дисертація ілюстрована 28 таблицями і 29 рисунками.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт і предмет досліджень; розкрито наукову новизну і практичну значущість роботи, визначено особистий внесок здобувача, висвітлено основні аспекти апробації результатів дослідження, зазначено кількість публікацій.

У першому розділі роботи “Специфіка відбору спортсменів у веслуванні на байдарках і каное на початковому етапі багаторічної спортивної підготовки” розглянуті існуючі дані, погляди, підходи, сучасні уявлення як вітчизняних, так і зарубіжних авторів щодо|відносно| проблем залучення, набору та подальшого відбору спортсменів у веслуванні на етапі початкової підготовки, розвитку дитячо-юнацького спорту, виявлені найбільш актуальні і мало досліджені питання (W. Zaporozanow, H. Sozanski, 1997; В. Платонов, 2002, 2005; M. Napierala, G. Nowicki, 2002; О. Шинкарук, 2009). спорт веслування байдарка каное

Пріоритетними напрямками державної політики в галузі фізичного виховання і спорту в Україні є питання співпраці дитячо-юнацьких спортивних шкіл різних типів з загальноосвітніми закладами, введення системи короткочасного навчання усіх школярів основним елементам олімпійських видів спорту. Визначено, що система дитячо-юнацького спорту потребує якісних змін та удосконалення певних її ланок, у першу чергу питання залучення здібних дітей до занять спортом («Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту», 2004; «Стратегія формування сучасної системи олімпійської підготовки в Україні на період до 2020 року», 2007). Однак, на практиці не розроблений механізм впровадження даного напрямку та не визначені шляхи його реалізації.

Етап початкової підготовки достатньо вивчений фахівцями, а саме завдання та зміст підготовки, оптимальний вік початку занять, відбір спортсменів (Ю. Созін, 1984; Н. Булгакова, 1990; Л. Волков, 2002, 2008; В. Бальсевич, 2003; О. Чичкан, 2004, 2009). Не розкритою залишається організаційно-методологічна сторона відбору - визначення підходів щодо залучення дітей до занять спортом, способів набору, проведення відбору, тестування та навчання дітей в сучасних умовах розвитку олімпійського спорту.

Спеціалісти вважають, що залучення дітей до занять спортом доцільно здійснювати на рівні загальноосвітніх закладів (В.П. Філін, 1987; А.М. Морозов, 1987; В.П. Губа, 2003, В.М. Платонов, 2005), але це не обґрунтовано в теорії і не реалізовано на практиці. Подібний досвід мав місце в 70-х роках в Німеччині, де проблему розвитку дитячо-юнацького спорту, пошуку талановитих дітей вирішували через систему навчання видам спорту на базі шкільних закладів з подальшим відбором до ДЮСШ (В.Б. Зеличенок, 1982).

Враховуючи викладене, розробка та впровадження нового ефективного підходу та технології відбору дітей на початковому етапі багаторічної підготовки є вкрай необхідною.

У другому розділі «Методи та організація дослідження» розкрито сутність використаних методів, подано загальні відомості про контингент випробуваних, описано організацію досліджень.

Для вирішення поставлених завдань, були організовані три етапи дослідження: на першому етапі (2005-2007 рр.) проаналізовані дані науково-методичних літературних джерел з проблеми, що вивчається; обґрунтовані підходи до відбору початківців у веслуванні на байдарках і каное; проведено опитування, експертну оцінку для обґрунтування інформативних тестів і показників для відбору у веслуванні на байдарках і каное.

На другому етапі (2007-2008 рр.) запропоновано педагогічну технологію відбору дітей у групи початкової підготовки, що включала програму навчання основам техніки веслування, тестування на базі загальноосвітніх закладів, критерії відбору, оціночні шкали, програму навчання та відбору в групах початкової підготовки в ДЮСШ; організовано педагогічний експеримент.

На третьому етапі (2008-2009 рр.) проведений повторний експеримент та визначено ефективність запропонованої технології відбору спортсменів у веслуванні на початковому етапі підготовки.

Дослідження було проведено на базі загальноосвітніх закладів - школи-ліцею №23 Прикарпатського університету, спеціалізованої ЗОШ №11, обласного спортивного клубу «Альбатрос» м. Івано-Франківська.

В опитуванні взяли участь 158 дітей (хлопців - 104, дівчат - 54); 299 батьків (батьки - 145, матері - 154) та 41 провідний тренер з веслування на байдарках і каное, які представляли 11 областей України: заслужені тренери України та Радянського Союзу - 5 осіб; тренери вищої та першої категорії - 31; тренери другої категорії - 5. В експерименті взяли участь 200 дітей віком від 10 до 12 років. Експеримент тривав протягом 3 років - з вересня 2005 р. до жовтня 2008 р.

У третьому розділі роботи “Обґрунтування технології відбору дітей у веслуванні на байдарках і каное на початковому етапі багаторічної підготовки” представлено результати аналізу розвитку веслування на байдарках і каное в Україні та відповідність навчальної програми для ДЮСШ практичній діяльності тренера на початковому етапі, досліджено підходи до відбору в групи початкової підготовки та обґрунтовано педагогічну технологію відбору дітей у веслуванні на байдарках і каное, визначено значущість тестів та показників, рекомендованих для відбору дітей у групи початкової підготовки, розроблено зміст програми відбору та підготовки дітей на початковому етапі багаторічної підготовки.

Аналіз розвитку дитячо-юнацького спорту на прикладі веслування на байдарках і каное, показав, що в Україні працює 92 відділення, в яких тренуються 12 560 спортсменів. Протягом останніх років спостерігається відносно стабільна кількість відділень, учнів, однак відмічена диспропорція кількості спортсменів на різних етапах підготовки, зокрема зменшення кількості дітей на етапі початкової підготовки. В Україні працює 533 тренери з веслування, з яких 60 % (321особа) штатних. При цьому аналіз даних свідчить, що в Україні для розвитку веслування на байдарках і каное існують відповідні природні умови (це наявність 83 водних середовищ, по всіх регіонах України, що придатні для тренування), є тренувальні бази і контингент, що бажає займатися цим видом спорту. Зазначено, що при наявності передумов, не працює система залучення та відбору дітей саме на початковому етапі спортивної підготовки.

У відповідності до навчальної програми для ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ, УОР з веслування на байдарках і каное, рекомендованим віком для набору дітей до занять є 10-12 років, тоді як на практиці тренери, за результатами опитування, здійснюють набір в межах 8-13 років. Віковий діапазон у 5 років обумовлений відсутністю ефективної технології відбору та відповідної конкуренції між тренерами з пошуку та підготовки здібних дітей.

Контрольні вимоги за навчальною програмою в групах передбачені для дітей, що пройшли початкову підготовку першого року, у зв'язку з чим при наборі і подальшому відборі дітей в групи, дані вимоги є не інформативними. В практичній діяльності тренер не здійснює заходів з відбору, а враховує тільки зовнішній вигляд дитини та бажання займатись спортом (тільки 9% тренерів здійснюють первинний відбір).

Згідно програми та практики веслувального спорту, набір в секцію з веслування на байдарках і каное здійснюється на початку навчального року (у вересні), діти одразу залучаються до занять на воді, що не дозволяє ефективно засвоїти техніку веслування у зв'язку з недостатнім рівнем розвитку спеціальних рухових якостей, засвоєння навички плавання. Через нераціональну організацію та зміст занять спостерігається відсів дітей. Відсутність відбору початківців призводить до необ'єктивності оцінки перспективності дитини, неоднорідності контингенту груп за показниками фізичного розвитку та підготовленості. 90% тренерів протягом 1-2 років не приймають рішення про доцільність занять веслуванням неперспективними дітьми, 10 % тренерів не приділяють спеціального часу для відбору і здійснюють його безсистемно. Тренери здійснюють залучення у веслувальний спорт за допомогою вихованців, спортсменів; тільки 5% дітей прийшли у спорт самостійно.

Аналіз літературних джерел показав, що на сучасному етапі не існує чітких технологій відбору дітей до занять спортом, не визначено критерії відбору дітей на початковому етапі підготовки у веслуванні на байдарках і каное. Дослідження традиційних підходів відбору дітей на початковому етапі дозволили обґрунтувати альтернативний підхід (табл. 1), що узгоджується з сучасними нормативно-правовими документами, характеризується поетапністю заходів і відбором виключно перспективних дітей до спеціалізованих груп тільки після проходження короткочасного навчання основним елементам техніки веслування на байдарках і каное. Даний підхід дозволяє вирішити завдання, що передбачені етапом початкової підготовки - оздоровлення, забезпечення організованого дозвілля та спілкування, охоплення великої кількості дітей руховою активністю та навчання основам різних видів спорту, отримання корисних рухових навичок в системі загальноосвітньої школи і відбір до груп в ДЮСШ.

Таблиця 1 Характеристика початкового відбору за традиційним та запропонованим підходами

Висновки

1. Найважливішим резервом розвитку спорту вищих досягнень, підвищення ефективності олімпійської підготовки, як свідчать дані наукової літератури, є вдосконалення системи дитячо-юнацького спорту в Україні на основі сучасних даних науки і світової практики. Як одну з основних проблем олімпійського спорту України можна визначити роботу із спортивним резервом, недостатньо інтенсивне поповнення збірних команд молодими перспективними спортсменами. Це можливо при впровадженні нового підходу при відборі дітей на початковому етапі підготовки, орієнтованого на навчання дітей основним елементам пріоритетних видів спорту на базі загальноосвітніх навчальних закладів та відбором найбільш обдарованих в групи ДЮСШ. Такий підхід вимагає розробки та наукового обґрунтування педагогічної технології ефективної для сучасних умов розвитку спорту в Україні.

2. Для розвитку веслування на байдарках і каное існують відповідні природні умови, наявність водних середовищ (83) по всіх регіонах України, придатних для тренування та демографічні можливості; діє 92 відділення з веслування на байдарках і каное, з 1996 по 2008 роки відкрито 9 відділень. Разом з цим з 2006 року спостерігається зниження кількості дітей в групах початкової підготовки у веслуванні на байдарках і каное, поповнення груп відбувається безсистемно; існують проблеми пов'язані з матеріально-технічним забезпеченням, системою роботи тренерів на різних етапах багаторічного вдосконалення. Протягом 2000-2008 років, при зростанні загальної кількості тренерських кадрів на 8%, спостерігається зменшення штатних працівників на 11,5%. У 2008 році, штатні тренери склали 60% від загальної кількості тренерів, що працюють у відділеннях веслування на байдарках і каное.

3. Підґрунтям приходу дітей в спортивну секцію з веслування на байдарках і каное є надання інформації учнем - спортсменом (29%); відвідування тренером уроків фізичного виховання в загальноосвітніх школах (26%); рекомендація вчителя фізичної культури (15%); інформація про секцію від знайомих та родичів (15%); самостійне рішення займатись спортом (11%); оголошення, афіші (4%). Тренером не використовуються можливості засобів масової інформації та реклами. Набір дітей до спортивних груп з веслування та використання різноманітних засобів залучення дітей у секцію проводяться безсистемно.

4. У дітей присутній високий рівень мотивації до занять руховою активністю, спортом. Мотивами, що спонукають дітей займатися спортом, є перспектива досягнення успіхів у спорті (63%), створення атмосфери суперництва на занятті (22%), бажання батьків (7%), знаходження в компанії з друзями (4%), наявність вільного часу (2%). 62% школярів мали попередній спортивний досвід перед початком занять з веслування.

5. Роль батьків при формуванні мотивації до занять спортом у дитини має визначальне значення. 41% батьків, що рекомендували дітям займатись спортом, мали особисте до нього відношення. Тільки 18% батьків пов'язують майбутнє дитини із спортивною кар'єрою. Основними напрямками занять спортом батьки вважають виховання характеру (32%), зміцнення здоров'я (24%) та спілкування (25%). Батьки, що не мали відношення до спорту, більше зацікавлені в спортивній кар'єрі власних дітей, ніж батьки зі спортивним минулим.

6. Запропонований підхід до розробки педагогічної технології відбору на сучасному етапі розвитку веслування на байдарках і каное в Україні базується на концепції особистісно-орієнтованого навчання й виховання, і враховує індивідуальні особливості, природні задатки, обдарованість учнів; взаємозв'язку шкільного спорту та спорту вищих досягнень через засвоєння рухових навичок та елементів техніки веслування на байдарках і каное на базі загальноосвітніх шкіл та спеціалізовану підготовку в системі дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних клубів.

7. Рекомендована педагогічна технологія відбору дітей на етапі початкової підготовки з веслування на байдарках і каное характеризується поетапністю заходів в загальноосвітніх та дитячо-юнацьких спортивних школах, містить організаційні, методичні складові, систему тестів, програму навчання основним елементам веслування на байдарках і каное в групах загальної фізичної підготовки на рівні шкільного спорту, програму відбору до системи дитячо-юнацького спорту, критерії та оціночні шкали, програму поступової спеціалізації юних спортсменів для участі у дитячих спортивних змаганнях та для подальшого переходу до резервного спорту.

Технологія включає наступні складові:

організацію груп загальної фізичної підготовки на базі загальноосвітнього закладу та залучення до занять учнів;

тестування, оцінку антропометричних даних та співставлення паспортного та біологічного віку дитини;

розробку програми засвоєння основних елементів техніки веслування на байдарках і каное протягом 18-ти занять;

формування критеріїв відбору, тестування, оцінку та визначення перспективних дітей для занять веслуванням на байдарках і каное;

відбір здібних дітей до групи початкової підготовки з веслування на байдарках і каное в ДЮСШ, СДЮШОР;

навчання основним елементам інших видів спорту дітей, що залишилися в системі шкільного спорту;

навчання веслуванню на байдарках і каное в спеціальних групах початкової підготовки ДЮСШ, СДЮШОР;

тестування та відбір при переході на 2 рік навчання в групах початкової підготовки.

8. Програма навчання основам техніки веслування на байдарках і каное містить 2 рівні: 1 рівень - базовий, здійснюється на базі загальноосвітньої школи; 2 рівень - спеціальний, в групах початкової підготовки ДЮСШ.

Базовий рівень спрямований на підвищення загальної фізичної підготовленості учнів, оволодіння базовими якостями, необхідними для веслування на байдарках і каное, та основними елементами техніки веслування, і включає чотири блоки вправ: спеціальні вправи, спрямовані на вивчення елементів техніки веслування; вправи, спрямовані на підвищення рухливості в суглобах, внутрішньої та міжм'язової координації; вправи для розвитку рівноваги; рухливі ігри та естафети з елементами спеціальних вправ.

Спеціальний рівень передбачає підготовку дітей на суходолі та човні, які пройшли підготовку за базовим напрямком в загальноосвітньому закладі і відібрані в групи початкової підготовки, та включає вправи: імітаційні; вправи на навчальному плоті; веслування в полегшених умовах.

8. Відбір до групи початкової підготовки в ДЮСШ здійснюється за показниками: вік початку занять (9-11 років - дівчата; 10-12 років - хлопці); антропометричні показники; відповідність паспортного віку дитини біологічному; рівень фізичної підготовленості та розвитку рухових якостей, обумовлених природними задатками; психологічні показники (мотивація, і психологічна стійкість до виконання монотонної роботи); швидкість і якість засвоєння техніки; здатність до збереження рівноваги, координованість рухів; соціальні показники (мотивація батьків та дітей до занять спортом); відсутність страху перед водою.

Розроблені оціночні шкали дозволяють визначити потенційні можливості дітей до подальшого вдосконалення у веслуванні на байдарках і каное та уніфікувати отримані результати.

9. Із загальної кількості дітей, які відвідували тренування в групах загальної фізичної підготовки в загальноосвітньому закладі, 17% були відібрані до групи початкової підготовки ДЮСШ, 83% дітей продовжили підготовку на рівні масового шкільного спорту.

Результати педагогічного експерименту свідчать про вірогідне збільшення показників експериментальної групи в порівнянні з контрольною за рівнем загальної фізичної підготовленості, антропометричними показниками, рівнем спеціальної фізичної підготовленості - веслування 200, 300 та 2000 м.

Протягом двох років в експериментальній групі практично не відбулось відсіву (3,5% - групи початкової пі...