Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

УДК 796.015.1:797.122.3

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

ОРІЄНТАЦІЯ СПОРТСМЕНІВ НА РІЗНІ ЗМАГАЛЬНІ ДИСТАНЦІЇ НА ЕТАПІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ (НА ПРИКЛАДІ ВЕСЛУВАННЯ НА КАНОЕ)

24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт

ФЛЕРЧУК ВІКТОР ВІКТОРОВИЧ

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Львівському державному університеті фізичної культури, Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Шинкарук Оксана Анатоліївна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, директор Науково-дослідного інституту НУФВСУ.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Фурман Юрій Миколайович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри фізичного виховання і фізичної реабілітації;

кандидат наук з фізичного виховання та спорту, Чичкан Оксана Анатоліївна, Львівський державний університет внутрішніх справ, доцент кафедри фізичної підготовки.

Захист відбудеться 20 травня 2010 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.829.01 у Львівському державному університеті фізичної культури (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 11).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівського державного університету фізичної культури (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 11).

Автореферат розіслано 17 квітня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.С. Вовканич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Цілеспрямована багаторічна підготовка спортсменів високого класу це складний процес, якість якого визначається низкою факторів, серед яких на особливу увагу заслуговує відбір і спортивна орієнтація обдарованих дітей та підлітків. Проблемі відбору і спортивній орієнтації протягом багатьох десятиліть приділяється досить багато уваги, тому що її вирішення сприяє ефективній підготовці спортсменів високого класу (М.С. Бриль, 1985; В.К. Бальсевич, 2000; Л.В. Волков, 2002; В.Ю. Давидов, 2002; В.Н. Платонов 2004, 2005).

Однією із закономірностей сучасного спорту визначено неможливість досягти одночасно однаково високих результатів не тільки в різних видах спорту, але й в окремих дисциплінах одного й того ж виду. У зв'язку з цим у спортивному тренуванні досить чітко вказується на реалізацію специфічного принципу - поглибленої спеціалізації (M. Turker, 1996; V. Zaporozhanov, H. Sozanski, 1997). Реалізація даного принципу потребує в ході тренувального процесу граничної концентрації сил і часу у роботі, що прямо чи опосередковано впливає на ефективність процесу підготовки до виступу в конкретних номерах програми того чи іншого виду спорту (П.В. Бундзеп, 2003; В.Н Платонов, 2004; О.А. Шинкарук, 2004, 2008).

Поглиблена спеціалізація набула особливої актуальності в останні десятиріччя, що пов'язано виключно з високим рівнем спортивних результатів, жорсткою конкуренцією на міжнародній спортивній арені, впровадженням високо ефективних засобів і методів підготовки спортсменів (Л.В. Волков, 1997; Л.П. Матвєєв, 1999; М.А. Опалєв, 2004; О.А. Чичкан, 2009).

Спортивна орієнтація визначає стратегію і тактику спортивної підготовки в загальній системі підготовки спортсменів, а також спрямована на вибір вузької спортивної спеціалізації; визначення індивідуальної структури багаторічної підготовки, динаміки навантажень і темпів приросту досягнень; визначення провідних факторів підготовленості та змагальної діяльності, що здатні вплинути на рівень спортивних результатів конкретного спортсмена, обрання належних засобів, методів та тренувальних обсягів навантажень, що можуть негативно вплинути на розвиток задатків, індивідуальність спортсмена (В.А. Запорожанов, 1994; В.П. Губа, 2003; В.Н. Платонов, 2005; О.А. Шинкарук, 2008).

Вирішення проблеми відбору і спортивної орієнтації ґрунтується на врахуванні конкретних умов навчально-тренувального процесу і особливостей формування спортивної майстерності на різних етапах підготовки (В.А. Запорожанов, 1990; О.А. Шинкарук, 2002; V. Platonov, 2004). Саме на етапі спеціалізованої базової підготовки основним завданням є визначення виду змагань та дисциплін, в яких буде спеціалізуватися спортсмен, визначення провідних фізичних якостей та функціональних особливостей (В.М. Волков, В.П. Філін, 1983; J.S.Thoden, 1991; V. Platonov, 2004, В.Н. Платонов, 2005).

На сучасному етапі спортивного вдосконалення висока ефективність змагальної діяльності у веслуванні на байдарках і каное обумовлена функціональними можливостями, що лімітують прояв високої працездатності спортсменів при виконанні навантажень анаеробного і аеробного характеру (V. Issurin, 1998; В.Ю. Богуславська, Ю.М. Фурман, 2009). О.М. Лисенко, О.А. Шинкарук, В.Є. Самуйленко, Н.П. Спічак (2004, 2007) визначають, що для ефективної реалізації функціонального потенціалу веслувальників в умовах змагань необхідно чітко визначити спеціалізацію спортсмена на конкретній змагальній дистанції. Це можливо тільки при комплексному вивченні чинників, що обумовлюють ефективну змагальну діяльність на дистанціях 200, 500 і 1000 м та формуванні підходу орієнтації підготовки каноїстів на змагальні дистанції.

У науково-методичній літературі з веслувального спорту проблема орієнтації спортсменів на різні змагальні дистанції не досліджена, у зв'язку з чим її вирішення є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до “Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр.” Державного комітету молодіжної політики, спорту та туризму України за темою 1.2.5. “Удосконалення системи багаторічного відбору і орієнтації спортсменів в різних видах спорту” (№ державної реєстрації 0101U006310) та “Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр.” Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту за темою 2.3.1 “Обґрунтування сучасної системи відбору та орієнтації спортсменів у різних видах спорту” (№ державної реєстрації 0106U10777). Роль автора у виконанні теми - накопичення, аналіз та узагальнення теоретичного та практичного матеріалу щодо відбору і орієнтації спортсменів у веслуванні на каное.

Мета роботи - обґрунтувати комплекс педагогічних тестів для орієнтації підготовки спортсменів у веслуванні на каное на змагальні дистанції 200, 500, 1000 м з урахуванням морфо-функціональних і психофізіологічних показників, що обумовлюють високу ефективність змагальної діяльності на етапі спеціалізованої базової підготовки.

Завдання:

1. Вивчити стан питання щодо особливостей змагальної та тренувальної діяльності спортсменів й вибору вузької спеціалізації у веслуванні на каное.

2. Обґрунтувати провідні фактори, що обумовлюють високу ефективність змагальної діяльності на дистанціях 200, 500, 1000 м у веслуванні на каное.

3. Визначити морфо-функціональні і психофізіологічні особливості веслувальників на каное, що спеціалізуються на дистанціях різної тривалості та розробити модельні характеристики змагальної діяльності та підготовленості. 4. Розробити комплекс інформативних педагогічних тестів для орієнтації підготовки спортсменів, що спеціалізуються у веслуванні на каное, на змагальні дистанції 200, 500 і 1000 м та визначити їх ефективність для етапу спеціалізованої базової підготовки.

Об'єкт дослідження - орієнтація спортсменів у веслуванні на каное на змагальні дистанції 200, 500, 1000 м.

Предмет дослідження - комплекс педагогічних тестів, морфо-функціональні та психофізіологічні можливості спортсменів, як критерії відбору й орієнтації каноїстів на дистанції 200, 500 і 1000 м.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і отримання об'єктивних даних у роботі були використані: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, аналіз навчальних планів підготовки спортсменів, протоколів змагань, опитування, педагогічне спостереження тренувальної і змагальної діяльності спортсменів, педагогічний експеримент та тестування з використанням пульсометрії, ергометрії, газоаналізу, аналізу нейродинамічних особливостей організму спортсменів, антропометрії, визначення складу тіла, метод експертних оцінок, методи математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що:

ѕ вперше визначені провідні фактори та фізичні якості, які обумовлюють високу ефективність змагальної діяльності каноїстів на дистанціях 200, 500, 1000м;

ѕ вперше науково обґрунтовано інформативні морфологічні, функціональні та психофізіологічні показники, які є критерієм орієнтації спортсменів для виступу на різних змагальних дистанціях, запропоновані модельні характеристики змагальної діяльності та підготовленості каноїстів, з урахуванням схильності до роботи різної спрямованості;

ѕ вперше визначено комплекс інформативних педагогічних тестів для орієнтації підготовки спортсменів, що спеціалізуються у веслуванні на каное, на змагальні дистанції 200, 500 та 1000 м на етапі спеціалізованої базової підготовки для застосування в умовах реальної тренувальної діяльності;

ѕ доведена взаємозалежність запропонованих педагогічних тестів зі спортивними результатами на дистанціях 200, 500 та 1000 м та показниками, що характеризують морфологічні, функціональні та психофізіологічні можливості спортсменів;

ѕ доповнені дані стосовно специфіки тренувальної і змагальної діяльності спортсменів, які спеціалізуються у веслуванні на каное, поглибленої спеціалізації спортсменів;

ѕ підтверджено та доповнено дані щодо джерел режиму енергозабезпечення та прояву спеціальної працездатності у спортсменів-каноїстів, на змагальних дистанціях 200, 500 та 1000 м.

Практична значущість роботи полягає у розробці модельних характеристик змагальної діяльності та підготовленості, застосуванні комплексу інформативних педагогічних тестів, що надає можливість тренеру оптимізувати процес підготовки каноїстів на етапі спеціалізованої базової підготовки та скорегувати плани підготовки з урахуванням схильності до роботи різної спрямованості.

Даний підхід надав можливість тренерам при підготовці юнацьких команд раціонально підібрати тренувальні і змагальні навантаження, в оптимальному стані підвести спортсменів до етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей, визначити змагальні дистанції, до яких схильний спортсмен, на початку етапу спеціалізованої базової підготовки, і на цій основі підвищити ефективність змагальної діяльності, індивідуальну реалізацію можливостей каноїстів на змаганнях.

Результати досліджень впроваджено у практику підготовки спортсменів групи каное в ДЮСШ № 3 “Спартак” та МЦФВУМ, ШВСМ (м. Хмельницький), в навчальний процес кафедри теорії і методики спортивної підготовки та резервних можливостей спортсменів Національного університету фізичного виховання і спорту України з дисципліни “Загальна теорія і методика підготовки спортсменів”, “Теорія юнацького спорту”, “Сучасна система спортивного тренування”, та кафедри фізичного виховання Хмельницького національного університету з дисципліни “Теорія і методика дитячого та юнацького спорту”. Впровадження підтверджено відповідними актами.

Особистий внесок здобувача. Автором сформульовані мета, завдання, визначені методичні підходи дослідження, актуальність проблеми, що вивчається; проведений аналіз науково-методичної літератури. Особистий вклад здобувача є визначальним в організації і проведенні досліджень, статистичній обробці, інтерпретації результатів і формулюванні висновків, практичних рекомендацій. В публікаціях в співавторстві здобувачеві належить організація досліджень, статистичний аналіз даних та інтерпретація отриманих результатів.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження були обговорені і викладені у доповідях на ХІІ, ХШ міжнародному науковому конгресі ”Современный олимпийский спорт и спорт для всех” (Москва, 2008, Алмати, 2009), Х, ХІ, ХІІ міжнародній конференції “Молода спортивна наука України” (Львів, 2006, 2007, 2008), міжнародній науково-практичній конференції ВДАФК (Волгоград, 2008), міжнародному науково-практичному семінарі тренерів з веслування на байдарках і каное (Київ, 2007), науково-практичній конференції ”Актуальні проблеми розвитку фізичного виховання, спорту та фізичної реабілітації” (Хмельницький, 2008).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових робіт, 5 з яких - статті в наукових фахових виданнях, що рекомендовані Вищою атестаційною комісією України. Дві публікації із вказаних - у співавторстві.

Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 176 сторінках основного тексту, складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, додатків. Дисертація ілюстрована 27 таблицями і 31 рисунком. Список використаної літератури вміщує 202 джерела, з яких 46 - зарубіжні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт і предмет досліджень; розкрито наукову новизну і практичну значущість роботи, визначено особистий внесок здобувача, висвітлено основні аспекти апробації результатів дослідження, зазначено кількість публікацій.

У першому розділі роботи “Особливості змагальної та тренувальної діяльності спортсменів у веслуванні на байдарках і каное на етапі спеціалізованої базової підготовки” розглянуті існуючі дані, підходи, сучасні уявлення як вітчизняних, так і зарубіжних авторів щодо проблем відбору, орієнтації та підготовки веслувальників на етапі спеціалізованої базової підготовки, виявлені найбільш актуальні і мало досліджені питання.

Фахівці визначають етап базової підготовки як один з важливих, що спрямований на створення всебічних передумов для напруженої спеціалізованої підготовки на наступних етапах, метою якого є досягнення високих результатів, забезпечення високого рівня спортивної майстерності в обраному виді змагань (М.М. Булатова, 1996; Л. В. Волков 1997; В.Н. Платонов, 2004). Орієнтація до вузької спеціалізації з урахуванням індивідуальних особливостей веслувальників саме на цьому етапі підготовки потребує досліджень (В.Ф. Дяченко, 2000; О.А. Шинкарук, 2004). Це особливо важливо, так як існуючі програми підготовки спортсменів в повній мірі не враховують індивідуальних особливостей, ні рівня готовності організму для реалізації конкретної тренувальної програми (Ю.Н. Стеценко, 1994; М.М. Булатова, 1999; Н.Ж. Булгакова 2002; О.А. Чичкан 2009).

Дослідження фахівців підтверджують, що повноцінна реалізація функціональних резервів організму спортсменів навіть в рамках однієї і тієї ж вузької спеціалізації ефективно впливає на здатність веслувальника реалізувати свої можливості в змагальній діяльності (Ю.М. Фурман, 2009). Аналіз літературних даних (М.А. Опалєв, 2004; В.Я. Бунін, 2008; Н.П. Спичак, 2008) свідчить, про наявність специфіки факторів, які лімітують працездатність веслувальників, визначено характерні риси змагальної діяльності, але не обґрунтовано підходи до індивідуалізації тренувального процесу на основі орієнтації схильності спортсменів до роботи різної спрямованості. Відзначено особливості змагальної діяльності у веслуванні на байдарках і каное, що пов'язано з виконанням роботи різної спрямованості і енергозабезпеченням. Це дозволяє стверджувати про необхідність орієнтації тренувального процесу з урахуванням особливостей змагальної діяльності і реалізації індивідуальних можливостей веслувальників на дистанціях 200, 500 і 1000 м.

У другому розділі “Методи і організація дослідження” розкрито сутність використаних методів й організаційні умови проведення експерименту, подано характеристику контингенту обстежуваних.

Для вирішення поставлених завдань, в період з жовтня 2005 р. по вересень 2009 р., дослідження були організовані в декілька етапів.

На першому етапі (2005-2006 рр.) був проаналізований і опрацьований сучасний науково-методичний матеріал різних авторів, апробований інструментальний комплекс методів для проведення дослідження, проведені попередні дослідження, анкетування.

На другому етапі (2006-2007 рр.) проведена серія досліджень в лабораторних умовах для визначення функціональних можливостей спортсменів-каноїстів в умовах роботи спеціального характеру, оптимальної структури функціональних можливостей спортсменів, фактори, що визначають її формування у каноїстів на даному етапі підготовки. Експериментальні дослідження проводились за періодами річного циклу підготовки: на початку підготовчого періоду (жовтень - листопад), наприкінці підготовчого періоду (січень - березень), у змагальному періоді (червень-липень).

На третьому етапі (2008-2009 рр.) були виявлені інформативні педагогічні тести і критерії для орієнтації спортсменів, що спеціалізуються на змагальні дистанції 200, 500, 1000 м, визначено залежність спеціальних тестів на воді та суходолі з показниками, що характеризують морфо-функціональні, психофізіологічні можливості каноїстів в лабораторних умовах і визначають високу ефективність працездатності на дистанції 200, 500, 1000м. Апробація та впровадження результатів дослідження в практику.

У дослідженні взяли участь 30 спортсменів групи каное - 15 членів національної збірної команди України (майстри спорту України міжнародного класу, майстри спорту України) та 15 каноїстів 16-18 років (майстри спорту України, кандидати в майстри спорту), що знаходяться на етапі спеціалізованої базової підготовки.

В експертному опитуванні взяли участь 22 провідних фахівця з веслування на байдарках і каное: 10 - заслужених тренерів України, 12 - тренерів вищої категорії.

Дослідження здійснювались на базі лабораторії теорії і методики спортивної підготовки і резервних можливостей спортсменів Науково-дослідного інституту Національного університету фізичного виховання і спорту України (м. Київ) та в природних умовах на базі ШВСМ, ДЮСШ (м. Хмельницький), навчально-тренувальних зборах збірної команди України з веслування на байдарках і каное (група каное).

У третьому розділі роботи “Обґрунтування доцільності орієнтації підготовки спортсменів у веслуванні на каное на змагальні дистанції 200, 500, 1000 м” обґрунтовано провідні фактори, що обумовлюють ефективність тренувальної і змагальної діяльності у веслуванні на байдарках і каное, здійснено аналіз змагальної і тренувальної діяльності каноїстів високої кваліфікації, досліджено морфологічні, функціональні та психофізіологічні можливості, що обумовлюють ефективність змагальної діяльності у веслуванні на каное та на цій основі розроблені модельні характеристики змагальної діяльності та підготовленості каноїстів, оціночні шкали з урахуванням схильності до роботи різної спрямованості. Результати досліджень даного розділу лягли в основу обґрунтування та застосування педагогічних тестів на етапі спеціалізованої базової підготовки для орієнтації підготовки спортсменів на різні змагальні дистанції. Аналіз планів підготовки показав, що спортсмени тренуються за типовим планом і виконують в середньому однакові обсяги роботи: проводять до 625 занять на рік, виконують роботу на воді в обсязі 3685 км, і однакову роботу по зонах інтенсивності. При плануванні підготовки спортсменів не враховуються індивідуальні особливості спортсмена і схильність до роботи різного характеру, що не дозволяє орієнтувати підготовку каноїстів, підводити їх до стану найвищої готовності на конкретній дистанції, до якої схильний спортсмен за своїми індивідуальними даними.

Спортсмени, які спеціалізуються у веслуванні на каное, протягом одних змагань виступають в різних класах човнів - в одиночках, двійках та четвірках, на змагальних дистанціях 200, 500, 1000 м, це вимагає від них оптимальної мобілізації функціональних можливостей організму. За таких умов спортсмену важко успішно змагатися та демонструвати високий спортивний результат у всіх змагальних дистанціях. Так, із загальної сукупності каноїстів, лише 3,6 % спортсменів змагаються на одній дистанції 1000 м, одночасно виступають на змагальних дистанціях 200 і 500 м - 32,1 %, на 500 і 1000 м - 39,3 %, та 200, 500 і 1000 м - 25 %. При цьому тільки в каное-одиночці змагаються 17,8 % спортсменів, поєднують каное-одиночку з командним човном - двійкою - 14,3 %, тільки у каное-двійці виступає 25 %, у каное-двійці і четвірці - 42,9 %.

Аналіз проходження змагальних дистанцій на чемпіонатах світу 2006 та 2007 р., Іграх ХХІХ Олімпіади 2008 р. підтверджує, що українські каноїсти не реалізують свій потенціал в гострій боротьбі на двох дистанціях, що призводить до неефективного проходження дистанції та нераціонального розподілу сил в процесі гонки, зниженню швидкості човна і часових показників на фінішному відрізку дистанції.

Для каноїстів, які спеціалізуються на дистанції 200 м, пріоритетними, як на етапі спеціалізованої базової підготовки, так і на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей, визначені швидкісні, силові якості, анаеробна потужність, рухливість, реалізація функціонального потенціалу. Для каноїстів, що спеціалізуються на дистанції 500 м, надано перевагу витривалості, швидкісним та силовим якостям, аеробній й анаеробній потужності; на дистанції 1000 м - витривалості, силовим якостям, аеробній потужності, економічності й стійкості процесів енергозабезпечення.

Отримані дані з тестування у лабораторних умовах та аналіз результатів подолання змагальних дистанцій дозволили розподілити каноїстів на групи: 1-ша група - спортсмени, схильні до роботи в анаеробному режимі енергозабезпечення (дистанція 200 м), 2-га група - спортсмени-міксти, схильні до роботи анаеробно-аеробного характеру (дистанція 500 м), 3-тя група - спортсмени-міксти, схильні до роботи аеробно-анаеробного характеру (дистанція 1000 м).

На основі даних спеціальної літератури та опитування тренерів, було виділено 37 показників, що дозволяють всебічно оцінити схильність спортсменів до демонстрації високого спортивного результату на різних змагальних дистанціях тривалістю роботи від 40 - 45 с до 240 с. Показники були об'єднані в три групи. До першої групи увійшли показники, що характеризують морфологічні особливості каноїстів, а саме - зріст, вагу тіла, склад тіла. До другої групи було віднесено показники, що характеризують можливості енергозабезпечення (аеробні, анаеробні, аеробно-анаеробні), та його структуру - потужність, рухливість, економічність функціональних систем. Третя група включала психофізіологічні показники, що дають можливість оцінити час простої зорово-моторної реакції, латентний період складної зорово-моторної реакції поданих сигналів, рівень функціональної рухливості, силу нервових процесів.

Виявлені відмінності веслувальників, які спеціалізуються на різних змагальних дистанціях, показали, що для каноїстів першої групи (200 м) характерні більші величини морфологічних показників, високі показники анаеробної потужності, енергозабезпечення рухливості та реактивності нервової системи. Представників другої групи (500 м) відрізняє високий рівень анаеробної витривалості і проміжне положення за усіма показниками між групами 1 (200 м) і 3 (1000 м). Каноїсти третьої групи (1000 м) відрізняються високими показниками потужності й економічності аеробної системи енергозабезпечення та невисокою рухливістю нервової системи.

Для висококваліфікованих спортсменів - каноїстів, які схильні до роботи на дистанції 500 м, характерним є високий рівень швидкості розгортання функціональних реакцій у сполученні зі зниженим рівнем аеробних можливостей організму, економічності і стійкості функціонування функціональних систем організму. Відзначено, що в них більш низький, ніж у каноїстів на дистанції 1000 м, рівень максимального споживання кисню поєднувався з високими рівнем легеневої вентиляції, що свідчило про низьку ефективність дихання. Висококваліфіковані каноїсти, які спеціалізувалися на дистанції 500 м, здатні більш швидко досягати високого рівня метаболізму і функціонування систем організму, але не здатні підтримувати досягнутий рівень функціонування тривалий час. Для них характерно більш ефективне подолання стартового відрізку дистанції. Це свідчить про необхідність чіткої спеціалізації спортсменів на конкретній змагальній дистанції на етапі спеціалізованої базової підготовки з метою більш ефективної реалізації функціонального потенціалу спортсменів у змагальному періоді.

Результати досліджень дозволили сформувати модельні характеристики підготовленості за морфологічними, функціональними, психофізіологічними показниками та проходження олімпійських дистанцій 500 та 1000 м у веслуванні на каное в різних класах човнів.

Модельні характеристики можна рекомендувати для орієнтації спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки з урахуванням схильності до роботи різної спрямованості. Моделі підготовленості дозволяють оцінити відповідність розвитку різних якостей і можливостей у конкретного спортсмена результату, що демонструється і запланованому, і на цій основі виявити ступінь підготовленості спортсменів, визначити напрямки подальшого удосконалювання, шляхи індивідуальної орієнтації і корекції тренувального процесу. Для оцінки можливостей каноїстів нами були розроблені оціночні шкали, що дозволяють виявити провідні якості та рівень прояву основних показників спортсменів, завдяки яким вони демонструють високі спортивні результати на конкретній дистанції на змаганнях та реалізовувати свій потенціал в ході цілеспрямованої підготовки. Оціночні шкали розроблялись за основними блоками показників, що характеризують морфологічні, функціональні та психофізіологічні особливості. Оцінювання проводилося в два етапи. На першому етапі результати тестування переводилися на основі шкал в бали (проміжна оцінка). На наступному етапі, після порівняння набраних балів з нормативами визначалася підсумкова оцінка.

Комплексна система тестів, дозволяє в інтегральних оцінках, що виражаються у балах, охарактеризувати можливості каноїстів, виявити їх сильні й слабкі сторони, скорегувати тренувальний процес із урахуванням схильності до роботи різної спрямованості. Значущість кожного із блоку показників визначалася за допомогою експертної оцінки. За результатами експертної оцінки й коефіцієнта кореляції були розроблені вагові коефіцієнти для блоків показників.

Принциповим є те, що оцінювання здійснювалось у відповідності до шкал, розроблених для спортсменів, які проявляють схильність до роботи на дистанціях 200, 500 чи 1000 м. Підсумкова комплексна оцінка спортсменів, що спеціалізуються у каное, розраховується з урахуванням оцінок всіх блоків показників за формулою:

ПО = (k₁П+k₂Ф+k₃М+k₄ПФ) / 6 *100

де, П - блок педагогічних показників, що характеризують фізичну підготовленість та динаміку становлення спортивної майстерності;

Ф - блок показників, що характеризують функціональні можливості спортсмена;

М - блок показників, що характеризують морфологічні особливості спортсмена;

ПФ - блок показників, що характеризують психофізіологічні особливості спортсмена;

k₁- k4 - коефіцієнти по блоках показників.

Підсумкова оцінка визначалася в діапазоні від 0 до 100 балів. При цьому у спортсмена, що одержав оцінку від 60 балів і вище, відзначався високий рівень підготовленості; від 40 до 60 - середній; нижче 40 - низький.

За результатами тестування формувався висновок, який містив анкетні дані спортсмена, кількісні значення показників, що характеризують можливості спортсмена, інтегральні оцінки по блоках показників і комплексну підсумкову оцінку.

Четвертий розділ “Комплекс інформативних педагогічних тестів для орієнтації спортсменів, що спеціалізуються у веслуванні на каное, на змагальні дистанції 200, 500, 1000 м в реальних умовах тренувальної діяльності” містить результати досліджень, що дозволили визначити інформативні тести та показники, які характеризують схильність каноїстів до роботи різної спрямованості.

Для визначення схильності до роботи на дистанції 200 м запропоновано застосовувати тести на воді та суходолі, що є значущими і характеризують максимальну силу, швидкісні можливості, силову та швидкісну витривалість, ефективність стартового прискорення які визначали за жимом і тягою штанги максимальної ваги, визначення станової сили розгиначів тулуба, жимом штанги (30 кг) за 2 хвилини, біг 50 м з ходу; веслування 2x50 м з місця через 4 хвилини та з ходу, 100, 200 м з місця, 4x50 м максимально з ходу.

Група спортсменів, що схильна до ефективної роботи на дистанції 500 м, відрізняється високими показниками силової витривалості, швидкісними можливостями, швидкісною та загальною витривалістю. Для оцінки можливостей каноїстів цієї групи рекомендовані тести на суходолі: жим і тяга штанги (30 і 40 кг) за 2 хвилини, біг 400, 800, 1500 м; спеціальні тести на воді - веслування 250 м, 300 м, 500 м, 4x250 м з місця через 20 с, 2x300 м з місця.

Для 3-ї групи спортсменів, що спеціалізуються на дистанцію 1000 м, інформативними тестами виявлені: біг 1500, 3000 м, жим і тяга штанги (30 і 40 кг) за 2 хвилини, крос 5000 м; спеціальні тести на воді: веслування 2x500м через 1 хвилину, 4x250 м з місця через 20 с, 4x500 м через 1 хвилину, 1000 м, 2000 м.

Рекомендовані тести мали високий кореляційний зв'язок зі спортивним результатом на змагальних дистанціях 200, 500, 1000 м спортсменів, що спеціалізуються у веслуванні на каное та функціональними тестами, що апробовані, є інформативними і застосовуються в лабораторних умовах, (r=0,76-0,98 при p < 0,05, rгр.=0,754, n=5). Інформативні педагогічні тести доцільно використовувати для орієнтації спортсменів на змагальні дистанції та при побудові тренувального процесу на етапах попередньої і спеціалізованої базової підготовки. Для спортсменів, підготовка яких здійснюється на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей, доцільно враховувати результати тестування як в лабораторних, так і в природних умовах тренувальної і змагальної діяльності.

Для перевірки ефективності рекомендованих тестів на останньому етапі досліджень нами був проведений експеримент з групою спортсменів, що спеціалізуються у веслуванні на каное, і знаходяться на етапі спеціалізованої базової підготовки. Експеримент включав в себе виконання низки рекомендованих інформативних педагогічних тестів для визначення схильності каноїстів до роботи певної спрямованості і подальшої орієнтації процесу підготовки.

Так, після виконання педагогічних тестів до групи, підготовка якої була орієнтована на проходження дистанції 200 м, увійшло 27 % спортсменів. До групи, підготовка якої була орієнтована на проходження дистанції 500 м, увійшло 40 % спортсменів. До групи, де було рекомендовано орієнтувати підготовку каноїстів на дистанцію 1000 м, увійшло 33 %. В кожній групі визначено спортсменів, які мають схильність до виступу на двох дистанціях. Таким спортсменам можна орієнтувати підготовку з подальшим виступом на двох дистанціях, але з перевагою на ту, яка є пріоритетною. Так на дистанції 200 м, як на основній, та 500 м, як додатковій, рекомендовано виступати 20 % спортсменів, на дистанції 500 м, як основній, та 200 м, як додатковій, - 13 %, на дистанції 500 м, як основній, та 1000 м, як додатковій, - 7 %, на дистанції 1000 м, як основній, та 500 м, як додатковій, - 13 % каноїстів відповідно. Такий розподіл дозволив зорієнтувати підготовку спортсменів даної групи з урахуванням індивідуальних морфологічних, психофізіологічних та функціональних можливостей.

Для перевірки ефективності застосування запропонованих тестів для оцінки схильності каноїстів нами було досліджено їхню змагальну діяльність. Так, спортивні результати каноїстів, порівняно з 2007 роком, у 2008 році вірогідно покращилися у 20 % спортсменів, які були орієнтовані на виступ на дистанції 200 м, на змаганнях національного рівня - чемпіонатах України, Кубку України, першості України, а в 2009 році - 33 %. Спортивні результати на дистанції 500 м покращили в 2008 році 33 % спортсменів другої групи, підготовка яких була орієнтована на дистанцію 500 м, в 2009 - 53 %. 27 % спортсменів третьої групи, підготовка яких була орієнтована на виступ на змагальній дистанції 1000 м, поліпшили свій спортивний результат у 2008 році, у 2009 році - 60 %.

Таким чином проведені дослідження дозволили визначити інформативні тести для орієнтації підготовки спортсменів на змагальні дистанції 200, 500 та 1000 м, які є ефективними та дозволяють тренеру використовувати їх в умовах тренувальної діяльності на етапі спеціалізованої базової підготовки.

У п'ятому розділі “Аналіз та узагальнення результатів досліджень” подано теоретичні узагальнення і нове вирішення такого завдання, як обґрунтування комплексу інформативних педагогічних тестів для орієнтації підготовки каноїстів на змагальні дистанції 200, 500, 1000 м з урахуванням морфологічних, функціональних і психофізіологічних показників на етапі спеціалізованої базової підготовки.

У процесі дисертаційного дослідження отримано три групи даних: ті, що підтверджують, доповнюють і абсолютно нові.

Підтверджено дані про неможливість домогтися одночасно високих результатів у різних змагальних дисциплінах у веслуванні на каное. При цьому вказується на необхідність вузької поглибленої спеціалізації й орієнтації тренувального процесу у залежності від можливостей спортсменів виконувати роботу в певному режимі енергозабезпечення (F.C. Hagerman, 1984; J. Mac Dougall, 1992; V. Platonov, 2004; Е. Лисенко, 2004; В. Платонов, 2005; Ю.Фурман, 2006, В. Самуйленко, 2006; Н.Спичак, 2008).

Виявлення доцільності подальшого спортивного удосконалення та орієнтація подальшої підготовки спортсмена на етапі спеціалізованої базової підготовки можлива на основі комплексного аналізу морфологічних, функціональних й психофізіологічних особливостей каноїстів, їхніх адаптаційних можливостей, реакції на тренувальні й змагальні навантаження, здатності до освоєння й удосконалення нових рухів тощо (V. Zaporozhanov, 1997; Н. Булгакова, 2002).

Підтверджено, що особливості статури спортсменів-веслувальників істотно впливають на реалізацію їхнього рухового потенціалу, модифікують техніку веслування й характер подолання змагальної дистанції (Ю. Созін, 1986; В. Давидов,1997; Ю. Корнілов, 2000). У різних спортсменів можуть зустрічатися різноманітні комбінації властивостей нервової системи, які в значній мірі визначають не тільки психологічні, але й функціональні можливості спортсменів (В. Волков, 1983; J. Wilmore, 1994; P. Astrand, 1997; T. Zamiela, 2002).

Доповнено дані V. Issurin (1998) щодо значення режиму енергозабезпечення в загальному енергопотенціалі каноїстів в залежності від дистанції: на 500 м значення аеробної енергопродукції складає 45-50 %, анаеробного алактатного механізму енергозабезпечення - 17-21 %, гліколітичного - 38-41 %. На олімпійській дистанції 1000 м аеробне енергозабезпечення складає - 70-80 %, анаеробне алактатне - 10-12 % , гліколітичне - 27-36 %.

Абсолютно новими є:

- комплекс морфологічних, функціональних та психофізіологічних показників, як критерії визначення схильності каноїстів до роботи різного енергозабезпечення: для спортсменів, схильних до виступу на дистанції 200 м, характерні більші величини загальної і м'язової маси тіла, вмісту жирової тканини, анаеробної потужності та функціональної рухливості, прояв високої рухливості та реактивності нервової системи. Спортсмени, що схильні демонструвати високі спортивні результати на дистанції 500 м, вірогідно відрізняються за показниками анаеробної витривалості, психофізіологічними показниками та займають проміжне положення за показниками складу тіла. Спортсменів, що проявляють схильність до успішної реалізації можливостей на дистанції 1000 м, відрізняють менші показники загальної і м'язової маси тіла, вмісту жирової тканини, високий рівень спеціальної працездатності, потужності та економічності аеробної системи енергозабезпечення, швидке відновлення, більш низький рівень рухової реакції, невисока рухливість нервової системи;

- обґрунтування та розробка морфо-функціональних модельних характеристик для орієнтації спортсменів на змагальні дистанції 200, 500 та 1000 м, часових показників проходження дистанцій;

- комплексна система оцінки перспективності каноїстів, що дозволяє уніфікувати отримані дані та оцінити можливості спортсмена, зорієнтувати його підготовку на найбільш сприятливу в індивідуальному прояві спортивну дисципліну та змагальну дистанцію;

- тести на воді та суходолі для використання в умовах тренувального процесу на етапі спеціалізованої базової підготовки:

ѕ дистанція 200 м - жим і тяга штанги максимальної ваги, визначення станової сили розгиначів тулуба, жим штанги (30 кг) за 2 хвилини, біг 50 м з ходу; веслування 50 м з ходу, 2x50 м з місця через 4 хвилини та з ходу, 100 м, 200 м з місця, 4x50 м максимально з ходу;

ѕ дистанція 500 м - жим і тяга штанги (30 і 40 кг) за 2 хвилини, біг 4100 м з ходу, біг 400, 800, 1500 м; спеціальні тести на воді - веслування 250 м, 300 м, 500 м, 4x250 м з місця через 20 с - (реєструвався середній час за чотирма відрізками), 2x300 м з місця, (фіксується кращий результат);

ѕ дистанція 1000 м - біг 1500 м, 3000 м, крос 5000 м, жим і тяга штанги (30 і 40 кг) за 2 хвилини, веслування 2500 м через 1 хвилину, 4250 м з місця через 20 с, 4500 м через 1 хвилину, 1000 м, 2000 м.

ѕ визначення взаємозв'язків педагогічних спеціальних тестів з морфологічними, функціональними та психофізіологічними показниками, зі спортивним результатом на змагальній дистанції, їхньої значущості для застосування при оцінці можливостей каноїстів та орієнтації підготовки протягом року та всього етапу спеціалізованої базової підготовки.

тренувальний веслування каное дистанція

Висновки

1. Аналіз літературних джерел свідчить, що вдосконалення системи управління тренувальним процесом здійснюватиметься шляхом об'єктивізації знань про структуру змагальної діяльності і підготовленості з урахуванням як загальних закономірностей становлення спортивної майстерності в конкретному виді спорту, так і індивідуальних можливостей спортсменів. Це передбачає орієнтацію на групові і індивідуальні модельні характеристики змагальної діяльності і підготовленості. Особливе місце займає питання відбору і орієнтації спортсменів на усіх етапах спортивного удосконалення з урахуванням індивідуальних задатків і здібностей кожного конкретного спортсмена при виборі поглибленої спеціалізації, визначенні раціональної структури змагальної діяльності.

Сучасний розвиток веслування на байдарках і каное, а також посилення конкуренції на змагальних дистанціях 200, 500, 1000 м свідчить про неможливість досягнення одночасно високих спортивних результатів у різних дисциплінах, і, що більш важливе, не дає змогу побудувати тренувальний процес максимально враховуючи індивідуальні здібності каноїстів.

2. Аналіз планів підготовки каноїстів високої кваліфікації дозволив прийти до висновку, що спортсмени протягом багатьох років виконують типові для усіх обсяги загальної і спеціальної роботи, не враховуючи при цьому індивідуальну схильність до роботи різного енергозабезпечення: 625 занять протягом річного циклу, роботу на воді в обсязі 3685 км, однакову роботу по зонах інтенсивності: І зона - 40 % ; ІІ зона - 30 % ; ІІІ зона - 26 % ; ІV зона - 3 % ; V зона - 1 %.

3,6 % каноїстів змагаються на одній дистанції 1000 м, одночасно виступають на змагальних дистанціях 200 м і 500 м - 32,1 %, на 500 і 1000 м - 39,3 %, та 200, 500 і 1000 м - 25 % спортсменів. В каное-одиночці змагаються 17,8 % спортсменів, поєднують з командним човном каное-одиночки і двійки - 14,3 % спортсменів, тільки у каное-двійці виступає 25 %, у каное-двійці і четвірці - 42,9 % спортсменів.

3. Дистанцію 200 м спортсмени світової еліти в одиночці долають за 41 с. Її проходження реалізується за рахунок анаеробних джерел енергозабезпечення і вірогідно відрізняється від вкладу джерел на дистанціях 500 і 1000 м.

Дистанцію 500 м каноїсти високого класу в одиночці долають в середньому за 1 хвилину 48 с. При цьому внесок анаеробного алактатного механізму енергозабезпечення становить 17-21 %, гліколітичного - 37-41 %, аеробного 50-60 %.

Дистанцію 1000 м спортсмени на каное в одиночці долають за 3 хвилини 52 с і внесок реакції аеробного забезпечення складає 70-80 %, гліколітичного механізму - 27-36 %, анаеробного алактатного - 10-12 %.

4. Спеціалізація на дистанціях 200, 500, 1000 м у веслуванні на каное суттєво впливає на прояв працездатності в умовах тестових навантажень різного характеру, на динаміку максимального прояву функціональних реакцій за показниками газообміну, зовнішнього дихання, кровообігу.

На дистанції 1000 м у спортсменів проявляється економічність функціонування систем організму і максимальна мобілізація аеробних можливостей при проходженні середнього дистанційного відрізку. На фініші спостерігається оптимальна мобілізація тих систем організму, які забезпечують споживання кисню на рівні максимального.

Для каноїстів, що схильні до роботи на дистанції 500 м, характерний високий рівень швидкості розгортання функціональних реакцій у сполученні зі зниженим рівнем аеробних можливостей організму, економічності і стійкості. Для них характерно зниження ефективності легеневої вентиляції, здібність швидко досягати високого рівня метаболізму та ефективне подолання стартового відрізку дистанції. 5. Дослідження морфологічних, функціональних і психофізіологічних показників дозволили сформувати модельні характеристики для каноїстів, що схильні до роботи на дистанції 200, 500 та 1000 м. Для спортсменів, що спеціалізуються на дистанції 200 м, характерні більші величини загальної і м'язової маси тіла, вмісту жирової тканини, анаеробної потужності та функціональної рухливості. Ця група спортсменів проявляє високу рухливість нервових процесів та реактивність нервової системи.

Для спортсменів, що спеціалізуються на дистанції 500 м, характерні високі показники анаеробної витривалості, психофізіологічні показники та займають проміжне положення за показниками складу тіла.

Спортсменів, що спеціалізуються на дистанції 1000 м, відрізняють менші показники загальної і м'язової маси тіла, вміст жирової тканини, високий рівень спеціальної працездатності, потужності та економічності аеробної системи енергозабезпечення, швидке відновлення, більш низький рівень рухової реакції, невисока рухливість нервових процесів.

6. Розроблена комплексна система оцінки, що дозволяє з урахуванням індивідуальних проявів оцінити схильність спортсмена до роботи на дистанцію 200, 500 та 1000 м. Підсумкова комплексна оцінка спортсменів, що спеціалізуються у каное, розраховується з урахуванням оцінок всіх блоків підготовленості; від 40 до 60 - середній; нижче 40 - низький. 7. Обґрунтовано комплекс педагогічних тестів для орієнтації підготовки спортсменів, що спеціалізуються у веслуванні на каное, в умовах реальної тренувальної діяльності на змагальних дистанціях 200, 500 та 1000 м:

ѕ дистанція 200 м - жим і тяга штанги максимальної ваги, визначення станової сили розгиначів тулуба, жим штанги (30 кг) за 2 хвилини, біг 50 м з ходу; веслування 50 м з ходу, 2x50 м з місця через 4 хвилини та з ходу, 100 м, 200 м з місця, 4x50 м максимально з ходу;

ѕ дистанція 500 м - жим і тяга штанги (30 і 40 кг) за 2 хвилини, біг 4100 м з ходу, біг 400, 800, 1500 м; спеціальні тести на воді - веслування 250 м, 300 м, 500 м, 4x250 м з місця через 20 с - (реєструвався середній час за чотирма відрізками), 2x300 м з місця, (фіксувався кращий результат); дистанція 1000 м - біг 1500 м, 3000 м, крос 5000 м, жим і тяга штанги (30 і 40 кг) за 2 хвилини, веслування 2500 м через 1 хвилину, 4250 м з місця через 20 с, 4500 м через 1 хвилину, 1000 м, 2000 м.

Тести мають високу вірогідну залежність зі спортивним результатом на змагальних дистанціях та показниками, що характеризують морфологічні, функціональні та психофізіологічні можливості спортсменів, отриманими в лабораторних умовах.(r₂₀₀ = 0,8 - 0,96, r₅₀₀ = 0,756 - 0,98, r₁₀₀₀ = 0,77 - 0,98)

8. Результати експериментального дослідження свідчать про підвищення ефективності тренувального процесу, що здійснювався по групах, зорієнтованих на підготовку на різні змагальні дистанції. До групи каноїстів, підготовка яких була орієнтована на проходження дистанції 200 м, увійшло 27 % спортсменів, дистанції 500 м - 40 %, 1000 м - 33 %.

Аналіз виступів спортсменів на змаганнях протягом 2008-2009 рр.. дозволив визначити покращання спортивних результатів каноїстів на змаганнях національного рівня у 2008 році в порівнянні з минулим роком - у 20 % спортсменів, які були орієнтовані на виступ на дистанції 200 м, в 2009 р. - у 33 %; орієнтовані на виступ на дистанції 500 м - у 33 % (2008 р.), в 2009 р. - у 53 %; 27 % спортсменів, підготовка яких була орієнтована на виступ на змагальній дистанції 1000 м, у 2008 році та 60 % у 2009 році. Перспективою подальших досліджень є формування та розробка програми підготовки спортсменів з урахуванням індивідуальних особливостей каноїстів, схильності до роботи різної спрямованості на етапі спеціалізованої базової підготовки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

а) публікації у фахових виданнях, які затвердженні ВАК України:

1. Флерчук В.В. Дослідження факторів, що визначають доцільність орієнтації спортсменів до вузької спеціалізації в процесі багаторічного удосконалення / В. В. Флерчук // Молода спортивна наука України. - Львів, 2006. - Вип.10. - Т.4. Книга 2. С. 359-364.

2. Флерчук В.В. Фактори, що обумовлюють ефективність змагальної діяльності спортсменів у веслуванні на каное / В. В. Флерчук // Молода спортивна наука України. - Львів, 2007. - Вип. 11. - Т.3. С. 179-189.

3. Флерчук В.В. Орієнтація веслувальників - каноїстів на різні змагальні дистанції / В. В. Флерчук // Теорія і методика фіз. виховання і спорту. - К., 2008. № 1. - С. 19-24.

4. Флерчук В. В. Обґрунтування провідних факторів, що обумовлюють ефективність тренувальної та змагальної діяльності у веслуванні на байдарках і каное / В. В. Флерчук //Молода спортивна наука України. - Львів, 2008. - Вип.12. - Т.1. С.370-374.

5. Флерчук В.В. Комплекс інформативних педагогічних тестів для орієнтації спортсменів на різні змагальні дистанції / В. В. Флерчук // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. монографія за ред. проф. Єрмакова С. С. - Харків : ХДАДМ (ХХПІ), 2009. - № 2. - С. 147-151.

б) публікації у інших виданнях

6. Флерчук В.В. Особливості змагальної і тренувальної діяльності веслувальників-каноїстів та їх орієнтація на різні змагальні дистанції. Актуальні проблеми розвитку фізичного виховання, спорту та фізичної реабілітації. Матеріали наук.-практ. конф., присвячені 40-річчю кафедри здоров»я людини та фізичного виховання, 11 - 12 верес. 2008 р. / М-во освіти і науки України. - Хмельницький: ХНУ, 2008. - C. 106-111.

7. Флерчук В.В. Ориентация каноистов на разные соревновательные дистанции с учетом морфо-функциональных и психофизиологических особенностей организма спортсменов / В. В. Флерчук // ХІІ Международный научный конгресс “Современный олимпийский и паралимпийский спорт и спорт для всех”. Том 1. - Москва, 2008. - С. 249-250.

8. Шинкарук О.А. Обоснование необходимости узкой специализации каноистов, специализирующихся на разные соревновательные дистанции. / О.А. Шинкарук, В.В. Флерчук // Труды всероссийской научно-методической конференции. - Волгоград, 2008. - С. 150-154.

9. Шинкарук О.А. Модельные характеристики соревновательной деятельности спортсменов в гребле на каноэ / О.А. Шинкарук, В.В. Флерчук // ХІІІ международный научный конгресс «Современный олимпийский спорт и спорт для всех» Том 1. - Алматы, 2009. - С.307-308.

АНОТАЦІЇ

Флерчук Віктор Вікторович. Орієнтація спортсменів на різні змагальні дистанції на етапі спеціалізованої базової підготовки (на прикладі веслування на каное). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт. Львівський державний університет фізичної культури, Львів, 2010.

У дисертації представлені дані про особливості етапу спеціалізованої базової підготовки у веслуванні на каное, відбір та орієнтацію спортсменів до роботи різної спрямованості на основі урахування морфологічних, функціональних та психофізіологічних характеристик, розроблені модельні характеристики змагальної діяльності та підготовленості каноїстів, обґрунтовані педагогічні тести, що мають високу кореляційну залежність з цими характеристиками, в реальних умовах тренувальної діяльності.

Результати експериментального дослідження свідчать про підвищення ефективності тренувального процесу, що здійснювався по групах, зорієнтованих на підготовку до різних змагальних дистанцій. Аналіз виступів спортсменів на змаганнях протягом 2008-2009 року дозволив визначити приріст спортивного результату, що підтверджує правильність запропонованого підходу.

Ключові слова: орієнтація спортсменів, етап спеціалізованої базової підготовки, веслування на каное, змагальні дистанції 200, 500 і 1000 м, морфологічні, функціональні, психофізіологічні показники.

Флерчук Виктор Викторович. Ориентация спортсменов на разные соревновательные дистанции на этапе специализированной базовой подготовки (на примере гребли на каноэ). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 - Олимпийский и профессиональный спорт. Львовский государственный университет физической культуры, Львов, 2010. Диссертация посвящена обоснованию и выявлению предрасположенности спортсменов, специализирующихся в гребле на каноэ, к работе различной направленности, разработке тестов для использования в условиях тренировочной деятельности и последующей ориентации подготовки гребцов на разные соревновательные дистанции с учетом морфо-функциональных и психофизиологических показателей на этапе специализированной базовой подготовки.