Підвищення фізичної працездатності студенток 16-17 років

23

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА»

ЧЕРНІЄНКО ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ

УДК 796:613.2 - 053

ПІДВИЩЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ СТУДЕНТОК 16-17 РОКІВ

24.00.02 - фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Івано-Франківськ - 2011

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем'янчука, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник

доктор медичних наук, доцент

ГРИГУС ІГОР МИХАЙЛОВИЧ,

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука, проректор з навчально-методичної роботи, професор кафедри фізичної реабілітації.

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор

МАГЛЬОВАНИЙ АНАТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ,

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, проректор з науково-педагогічної роботи, завідувач кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини, фізичного виховання і валеології;

кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент

ВИПАСНЯК ІГОР ПЕТРОВИЧ,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання.

Захист відбудеться «20» червня 2011 р. о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої ради К 20.051.10 ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 79.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» (76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 79).

Автореферат розісланий «20» травня 2011 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради З.М. Остап'як

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Час диктує щораз вищі вимоги до біологічних і соціальних можливостей людини. Нові можливості можуть бути створені за допомогою виваженої, науково-обґрунтованої системи виховання дітей, захисту і розвитку їх здоров'я (Дутчак М. В., 2007; Сітовський А. М., 2008). Історія свідчить, що саме фізична культура і спорт, а точніше, цілісна система фізичного виховання здатна дати людям найголовніше - здоров'я (Домашенко А. В., 2003; Круцевич Т. Ю., 2008). Попри це досі не розроблено наукового підходу до проблеми здоров'я студентів, який враховував би екологічний, геохімічний, антропологічний, генетичний, ендокринологічний, імунологічний, фізіологічний, біохімічний, медичний, психологічний, ергономічний, соціологічний аспекти.

Найгострішою соціальною проблемою в Україні є погіршення стану здоров'я дітей та підлітків (Носко М. О., 2003). Негативними чинниками, які знижують рівень здоров'я, є неправильне харчування, гіпокінезія, психоемоційне перенапруження, шкідливі звички (Платонов В. Н., 2002; Тимофеева О. В., 2008; Щербаченко В. К., 2009).

Попри те, що показники фізичного розвитку підлітків свідчать про позитивну динаміку, загальний стан здоров'я у дітей та підлітків погіршується, що негативно позначається на їхній фізичній та розумовій працездатності (Андронова Т. И., 2000; Романенко В. А., 2005; Костюкевич В. М., 2006). Вітчизняні та зарубіжні науковці довели, що підлітки, які займаються фізичною культурою, значно менше хворіють на ангіну, легеневі захворювання, ревматизм, інфекційні артрити тощо.

Нині проблема підвищення фізичної працездатності населення особливо актуальна. Так, останнім часом у світі використовують біологічно-активні речовини, які забезпечують організм вітамінами, мінералами, незамінними амінокислотами та іншими речовинами (Голощапов В. М., 2002; Бойцова Т. Н., 2008). Обґрунтовано можливість вирішення проблеми підвищення рівня фізичного здоров'я у дівчат віком 17-19-ти років засобами фізичного виховання з урахуванням їх соматотипу (Мірошніченко В. М., 2008); наголошено, що дослідження потреб і мотивів спортивно-оздоровчої діяльності молоді прискорить фізичне та психічне пристосування студентів до навчання у вищих навчальних закладах. Водночас відзначено актуальність вивчення даної проблеми у юнаків та дівчат під час занять фізичною культурою (Випасняк І. П., 2006); розглянуто проблеми, пов'язані з переходом вищих навчальних закладів до викладання дисципліни "Фізичне виховання" відповідно до навчальних програм, складених за вимогами Болонського процесу (Гусєв Т. П., 2006); обґрунтовано вирішення проблеми керування функціональним станом систем організму за допомогою засобів фізичної культури, проаналізовано дані фізичної підготовленості, фізичного стану та адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи студенток медичних закладів освіти (Магльований А. В., 2009, 2010). Враховуючи індивідуальну підготовку студентів на заняттях з фізичного виховання у вищих закладах освіти, підтверджено ефективність точного дозування фізичних вправ (Ціпов'яз А. Т., 2006); розглянуто результати застосування засобів силової спрямованості у навчальному процесі фізичного виховання. Проаналізовано значення засобів фізичного виховання для корекції порушень постави у студентів вищих навчальних закладів з різним рівнем фізичного стану (Данило С. В., 2006). Результати досліджень в різних регіонах України свідчать про зниження кількості студентів з високим і вище середнього рівнями здоров'я, а також підтверджують тісний взаємозв'язок між показниками розумової і фізичної працездатності студенток з різним рівнем рухової активності (Гончаренко М. С., 2006; Магльований А. В., 2009).

Попри широкий спектр досліджень стосовно фізичного стану студентської молоді сьогодні актуальним є пошук інтегрованих засобів, спрямованих на підвищення фізичної працездатності, яка є інтегральним показником дієздатності організму та його стійкості до впливу довкілля.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту Міністерства у справах сім'ї, молоді і спорту України на 2006-2010 рр. за темою 3.2.3 “Формування і відновлення здоров'я осіб різного віку в процесі фізичного виховання” (номер державної реєстрації 0107U001056).

Тема дисертації затверджена вченою радою Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука (протокол № 6 від 26.01.2006 р.).

Мета дослідження - підвищення фізичної працездатності студенток 16-17 років засобами фізичного виховання в поєднанні з вживанням продуктів бджільництва.

Завдання дослідження:

Систематизувати і узагальнити сучасні науково-методичні підходи, вітчизняний та світовий досвід щодо використання засобів фізичного виховання з метою розвитку фізичної працездатності.

Розробити та експериментально перевірити ефективність програми фізичного виховання щодо її впливу на соматичне здоров'я і фізичну працездатність студенток 16-17 років.

Обґрунтувати позитивний вплив біологічно-активних речовин у продуктах бджільництва на здоров'я і фізичну працездатність студенток 16-17 років.

Об'єкт дослідження - фізичне виховання студенток 16-17 років.

Предмет дослідження - фізична працездатність студенток 16-17 років.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань проведено аналіз та узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури, педагогічне спостереження, обстеження, тестування, соціологічне дослідження за допомогою опитування та анкетування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів:

? виявлено позитивний вплив поєднання засобів фізичного виховання і продуктів бджільництва (“Чудо-мед”) на фізичну працездатність і резистентність організму студенток медичного коледжу до впливу факторів довкілля;

? розвинуто положення про ефективність диференційованого підходу у формуванні завдань, спрямованих на формування рухових навиків та розвиток фізичних якостей. Визначено один із найважливіших критеріїв - рівень фізичної працездатності студенток 16-17 років;

? доведено, що індивідуальна норма рухової активності студенток 16-17 років повинна ґрунтуватися на доцільності й корисності для здоров'я;

? доповнено інформаційну базу даних, що характеризує особливості фізіологічного розвитку дівчат 16-17 років;

? розширено уявлення про функціональний стан, фізичну підготовленість студенток 16-17 років.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні комплексної програми фізичного виховання в поєднанні з вживанням продуктів бджільництва, яка сприяє підвищенню фізичної працездатності, фізичної підготовленості, поліпшенню функціонального стану організму; а також у формуванні практичних рекомендацій для студенток 16-17 років.

Результати проведених досліджень впроваджені в навчальну роботу з фізичного виховання у Рівненському державному базовому медичному коледжі (довідка про впровадження від 17.11.2009 р.), Костопільському медичному училищі (довідка про впровадження від 25.11.2009 р.), Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем'янчука (довідка про впровадження від 10.12.2009 р.), Рівненському технікумі технологій та дизайну (довідка про впровадження від 17.12.2009 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у постановці проблеми, формулюванні завдань та виборі адекватних методів їх вирішення, проведенні анкетування; обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірці впливу комплексної програми фізичного виховання в поєднанні з застосуванням препарату бджільництва «Чудо-мед»; самостійній організації дослідження, статистичній обробці, аналізі та узагальненні отриманих результатів та впровадженні їх у практику. Самостійно виконано весь обсяг досліджень, спрямованих на підвищення фізичної працездатності студенток 16-17 років. У наукових роботах, виконаних у співавторстві, автору належать експериментальні дані та їх обґрунтування.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та емпіричні дані висвітлено на Міжнародних науково-практичних конференціях "Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні" (Рівне, 2003, 2006, 2010), "Актуальні проблеми розвитку руху «Спорт для всіх» у контексті європейської інтеграції України" (Тернопіль, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації в Україні” (Дніпропетровськ, 2006), ІV електронній науковій конференції (Харків, 2008), обласних семінарах та курсах підвищення кваліфікації вчителів фізичної культури (Рівне, 2004-2010).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 14 наукових праць, 8 з яких у виданнях, рекомендованих ВАК України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел (258, з яких 28 іноземні), додатків. Робота викладена на 168 сторінках основного тексту, вміщує 16 таблиць та ілюстрована 30 рисунками.

фізичний виховання студентка

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми роботи; визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження; розкрито наукову новизну, практичну значущість роботи, особистий внесок здобувача; описано сферу апробації результатів досліджень і їх впровадження; зазначено кількість публікацій та подана структура дисертації.

У першому розділі “Теоретично-методичні аспекти організації фізичного виховання студенток ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації” проаналізовано досвід фізичного виховання студенток 16-17 років. Добираючи засоби фізичної культури для досягнення необхідного рівня фізичної підготовленості, необхідно врахувати особливості навчальної діяльності студентів, а це тривалість робочого дня, фізичне і психологічне навантаження. З погляду концепції функціональних систем, фізична працездатність є результатом тимчасової організації та взаємодії регуляторних і виконавчих механізмів для досягнення визначальної цілі. Ефективність і узгодження нервових, гуморальних та виконавчих механізмів функціональної системи визначає рівень фізичної працездатності людини. Виконавчими ланками фізичної працездатності слугують ті ж фізіологічні механізми, які забезпечують аеробну продуктивність. Крім мотивації, на фізичну працездатність впливає вік, циркадні і сезонні біоритми, режим дня та інші чинники. Важливе значення має співвідношення праці та відпочинку, тобто тривалість роботи, якою у попередній момент була зайнята особа, і тривалість наступного відпочинку. Харчування студентів повинне бути раціональним, таким, що задовольняє енергетичні, пластичні та інші потреби організму, забезпечуючи при цьому необхідний рівень обміну речовин.

У розвинених країнах (ФРН, США, Великобританії, Японії) як засоби для підтримки високої працездатності широко використовують препарати, виготовлені на основі квіткового пилку (“Політабс”, “Церміфекс”, “Белтакс”). З цією ж метою можна ефективно використовувати і натуральний пилок - обніжку. Статистика відзначає пропорційну залежність між вживанням продуктів бджільництва на душу населення за рік і продуктивністю праці. Продукція бджільництва - важливий чинник у харчуванні людей, які мають значне фізичне навантаження; вона позитивно впливає як на загальний стан організму, так і на його фізіологічні системи.

На підставі аналізу науково-методичної літератури встановлено необхідність розробки програми фізичного виховання, яка враховувала би мотиваційні пріоритети, статеві особливості, диференційований підхід у дозуванні фізичного навантаження, сприяла б підвищенню рухової активності та поліпшенню фізичної підготовленості студенток 16-17 років.

У другому розділі „Методи та організація дослідження” описано й обґрунтовано систему взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних об'єкту, предмету, поставленій меті й завданням.

Дослідницьку роботу проведено на базі Рівненського базового медичного коледжу.

Дослідження здійснювалося упродовж 4 років і передбачало декілька етапів.

На першому етапі (2006-2007 рр.) проведено обґрунтування проблеми і розроблено програми досліджень. На цьому етапі вивчалися науково-теоретичні і методичні аспекти фізичного виховання студенток, вплив продуктів бджільництва на відновні процеси і фізичний розвиток. Проведено аналіз сучасних наукових джерел, розроблені комплекси вправ, анкети; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і програму дослідження.

На другому етапі дослідження (2007-2008 рр.) проведено констатувальний експеримент з метою створити базу даних для вивчення поєднаного впливу засобів фізичного виховання і продуктів бджільництва на фізичну працездатність студенток. Для створення комплексної програми з фізичного виховання проведено тестування студенток 16-17 років, у ході експерименту визначено особливості їхнього фізичного розвитку.

У дослідженні взяло участь 60 студенток 16-17 років, які за висновками лікарської комісії віднесені до основної медичної групи.

Також на другому етапі дослідження проведено вивчення проблеми щодо систематичного і цілеспрямованого залучення молоді до фізичної культури.

На третьому етапі дослідження (2008-2009 рр.) розроблено і експериментально апробовано комплексну програму для підвищення фізичної працездатності. Для посилення впливу фізичних навантажень застосовано продукт бджільництва «Чудо-мед».

Отримані результати в констатувальному експерименті використані для розробки комплексної програми підвищення фізичної працездатності студенток 16-17 років.

На четвертому етапі дослідження (2009-2010 рр.) проведено кінцевий аналіз емпіричних даних та оформлення дисертаційної роботи.

У третьому розділі „Комплексна програма фізичного виховання в поєднанні з вживанням продуктів бджільництва” викладено теоретичне обґрунтування комплексної програми фізичного виховання студенток 16-17 років у поєднанні з вживанням продуктів бджільництва.

Добираючи засоби фізичної культури для студентів медсестринського відділення, ми виходили з того, що фізичну підготовку необхідно проводити за допомогою системи фізичних і спортивних вправ, які забезпечують розвиток необхідних професійно важливих якостей (табл. 1).

Таблиця 1. Параметри рухового режиму студенток основної групи

Параметри	Вступний період	Основний період	Заключний період
	Основні заняття	Додаткові заняття	Основні заняття	Додаткові заняття	Основні заняття	Додаткові заняття
Тривалість занять	90 хв.	20-30 хв.	90 хв.	30-60 хв.	90 хв.	40-90 хв.
Частота занять	2 рази на тиждень	1 раз на тиждень	2 рази на тиждень	2 рази на тиждень	2 рази на тиждень	2 рази на тиждень
Інтенсивність навантаження	середня	порогова, середня	середня	середня, пікова	середня, пікова	середня, пікова
Характер відпочинку	пасивний відпочинок	активний відпочинок, комбінований відпочинок	пасивний відпочинок, комбінований відпочинок
Регулювання інтенсивності	змінюючи: вихідні положення, швидкість пересування; величину прискорення; координаційну складність вправ; темп виконання вправ, кількість їх повторень за одиницю часу; амплітуду рухів; опір навколишнього середовища (рельєф місцевості); величину обтяження.
Форми проведення	заняття, спрямовані на розвиток загальної витривалості, швидкісно-силових якостей, спритності, гнучкості; ранкова гігієнічна гімнастика, руханкові хвилинки, масові спортивно-оздоровчі заходи, змагання, самостійні заняття та заняття у спортивних секціях.
Засоби	загально-розвивальні і спеціальні вправи, рухливі та спортивні ігри, аеробні вправи для розвитку витривалості, вправи для розвитку швидкісно-силових якостей, спритності, гнучкості, вправи та ігри у воді.

Примітки: порогова інтенсивність - зростання ЧСС на 65-70% від перед робочого стану; середня - 80-90%; пікова - > 95%.

Комплексна програма підвищення фізичної працездатності будувалася з урахуванням результатів констатувального експерименту і включала три періоди: вступний, основний і заключний.

У вступному періоді основну увагу приділено формуванню знань про фізичну працездатність, ознайомленню з технікою виконання фізичних вправ, особистій гігієні і раціональному харчуванню.

В основному періоді акцент зроблено на розвиткові аеробної витривалості та вдосконаленні рухових навиків.

Метод проведення занять: індивідуальний, груповий.

Основними положеннями комплексної програми підвищення фізичної працездатності були:

? дотримання нормального обсягу організованої рухової активності, відвідування занять з фізичного виховання в обсязі чотирьох годин на тиждень;

? виконання рекомендованого рухового режиму в позанавчальний час;

? поліпшення рівня функціонального стану і рухового режиму організму, що суб'єктивно відображається на зміні показників фізичної працездатності і морфо-функціонального стану організму;

? єдність засобів фізичної культури і збалансованого харчування, іншими словами, забезпечення енергетичного відновлення організму після фізичних навантажень;

? розкриття внутрішніх резервів організму студенток 16-17 років, здоров'я і фізичного стану взагалі;

? розвиток у студенток ініціативи приймати самостійні рішення щодо оптимізації індивідуального добору засобів і методів фізичної культури;

? використання запропонованої комплексної програми, як суб'єктивного чинника фізичної працездатності для повсякденної діяльності;

? творче сприйняття студентками занять, які будуються на основі спеціальних знань з фізіології рухової активності впродовж усього періоду навчання в медичному коледжі;

? оцінювання засвоєння студентками 16-17 років теоретичних знань з фізичної культури і підвищення фізичної працездатності;

? зосередження уваги студентів-медиків на формуванні функціональних резервів серцево-судинної системи, які є одним з головних чинників високого рівня фізичної працездатності;

? використання аеробних і анаеробних вправ як домінуючих засобів (спортивні ігри розглядалися як розвага і відпочинок);

? використання позитивних емоцій з метою підвищення мотивації до навчання;

? використання студентками здобутої фізичної підготовленості в повсякденному житті для підвищення фізичної працездатності;

? організація активної практичної діяльності студентів за конкретними вказівками;

? поступове збільшення самостійних дій студенток та прогресивне збільшення фізичного навантаження;

? зміна видів діяльності на занятті;

? повторення матеріалу, застосування його у нових ситуаціях;

? індивідуальна і диференційована робота на занятті (завдання студентки повинні виконувати відповідно до своїх фізичних можливостей і з використанням необхідної допомоги викладача).

Підґрунтям комплексної програми підвищення фізичної працездатності стало опанування вправ аеробного, швидкісно-силового характеру, яке доповнювалось раціональним харчуванням, засобами гігієни.

Вживання препарату “Чудо-мед” в дозі дві столові ложки здійснювалося за 30 хв. до початку кожного заняття (основного і додаткового). Така методика використання даного продукту бджільництва була розроблена внаслідок досліджень реакції дихальної системи на стандартні фізичні навантаження (Гарвардський степ-тест).

У четвертому розділі „Результати впровадження комплексної програми фізичного виховання в поєднанні з вживанням продуктів бджільництва” представлено дані порівняльного педагогічного експерименту.

Ефективність комплексної програми фізичного виховання в поєднанні з вживанням продуктів бджільництва оцінювалася у двох групах студенток 16-17 років: контрольній (n = 30) і основній (n = 30). Тривалість педагогічного експерименту - 10 місяців.

Зі студентками контрольної групи проводилися заняття з фізичного виховання відповідно до державної навчальної програми. Студентки основної групи займалися за розробленою нами комплексною програмою фізичного виховання в поєднанні із вживанням продуктів бджільництва.

Вихідний рівень фізичної підготовленості студенток контрольної та основної груп та рівень підготовленості наприкінці дослідження поданий в табл. 2.

Показники, подані у табл. 2, свідчать про те, що фізична підготовленість студенток обох груп є нижчою середнього рівня. Первинне тестування фізичної підготовленості виявило, що студентки 16-17 років мають гірші результати тестів з бігу. Дещо кращі показники виявлено при виконанні тестів «підйом тулуба з положення лежачи на спині протягом 60 с» та «вис на зігнутих руках».

Результати тестування наприкінці дослідження засвідчили, що фізична підготовленість студенток основної групи вірогідно покращилася, порівняно з контрольною групою.

Таблиця 2. Оцінка фізичної підготовленості студенток 16-17 років обох груп на початку та наприкінці дослідження (в балах), ± m

Контингент	Етап тестування	Тести з фізичної підготовленості
		Стрибок у довжину з місця	Підйом тулуба з положення лежачи в положення сид протягом 60 с	12-хвилинний біг (тест Купера)	Човниковий біг на витривалість	Вис на зігнутих руках
Контрольна група	В	4,17±0,37	5,40±0,23	3,23±0,26	4,00±0,27	4,87±0,30
	З	5,27±0,33	7,93±0,18	4,57±0,25	4,77±0,28*	7,43±0,25
Основна група	В	4,13±0,29	5,03±0,26	2,93±0,22	4,23±0,30	4,93±0,27
	З	6,53±0,25*	8,23±0,23*	5,97±0,20*	6,57±0,26*	8,50±0,19*
Примітки. В - вихідний; З - заключний; * - показник вірогідності розходжень р<0,05.

У студенток контрольної групи на початку дослідження реакція дихальної системи (проба Сєркіна) на навантаження була незадовільною, що вказує на погіршення функції дихання, а також кровообігу і нервової системи:

· 21 (70,00%) студентка контрольної групи мала середню реакцію дихальної системи на навантаження;

· 9 (30,00%) студенток контрольної групи мали погану реакцію дихальної системи на навантаження.

У студенток основної групи на початку дослідження реакція дихальної системи на навантаження також була незадовільною:

· 19 (63,33%) студенток основної групи мали середню реакцію дихальної системи на навантаження;

· 11 (36,67%) студенток основної групи мали погану реакцію дихальної системи на навантаження.

Реакція дихальної системи на навантаження у студенток контрольної групи наприкінці дослідження суттєво не змінилася. При цьому 66,67% мали середню, а 23,33% погану реакцію системи дихання на фізичне навантаження і тільки 10,00% відзначалися високим рівнем реакції. 7 (23,33%) студенток контрольної групи мали погану реакцію дихальної системи на навантаження.

Реакція дихальної системи на навантаження у студенток основної групи завдяки запропонованій програмі фізичного виховання в поєднанні з вживанням продуктів бджільництва наприкінці дослідження вірогідно покращилася. При цьому 26,67% студенток основної групи мали високу, 60,00% середню, 13,33% погану реакцію дихальної системи на фізичне навантаження.

На початку і наприкінці дослідження за допомогою індексу Скібінскі ми комбіновано оцінили функцію кардіореспіраторної систем.

Низька оцінка індексу Скібінскі свідчить про недостатність функціональних можливостей органів дихання і кровообігу та зниження стійкості до гіпоксії.

Середні значення індексу Скібінскі на початку та наприкінці дослідження обох груп подано в табл. 3. Аналізуючи результати тестування, бачимо, що функція дихальної і серцево-судинної систем на початку дослідження у студенток обох груп була ідентичною і відповідала задовільному рівню.

Таблиця 3. Результати визначення індексу Скібінскі у студенток 16-17 років обох груп на початку і наприкінці дослідження (в балах), ± m

Контингент	Етап тестування	Оцінка функціонального стану
		± m	Рівень
Контрольна група	Вихідний	24,37±2,62	Задовільний
	Заключний	29,90±2,77	Задовільний
Основна група	Вихідний	19,67±2,32	Задовільний
	Заключний	50,07±2,46*	Добрий
Примітка. * - показник вірогідності розходжень р<0,05.

Наприкінці дослідження функція дихальної і серцево-судинної систем у студенток основної групи стала значно кращою, ніж у студенток контрольної групи (середній бал в контрольній групі вірогідно збільшився на 18,50%, а в основній - на 60,66% (р<0,05)).

Результати визначення фізичної працездатності в студенток 16-17 років контрольної та основної груп на початку і наприкінці дослідження подані на рис. 1.

аб

Рис. 1. Розподіл студенток за рівнем фізичної працездатності (індекс Руф'є) на початку (а) і наприкінці (б) дослідження

Проаналізувавши результати, ми дійшли висновку, що фізична працездатність за індексом Руф'є у більшості студенток контрольної та основної груп на початку дослідження була на низькому рівні: 2 (6,67%) особи контрольної і 1 (3,33%) основної групи мали добру фізичну працездатність; середній рівень виявлений відповідно у 14 (46,67%) і 12 (40,00%) студенток; у 10 (33,33%) і 12 (40,00%) зафіксовано задовільний рівень, а 4 (13,33%) і 5 (16,67%) мали погану фізичну працездатність.

Результати визначення фізичної працездатності засвідчили, що фізична працездатність наприкінці дослідження (за індексом Руф'є) у студенток контрольної групи вірогідно нижча, ніж у студенток основної групи, що доводить ефективність застосування комплексної програми фізичного виховання в студенток основної групи. При цьому розподіл студенток за рівнями фізичної працездатності такий: 1 (3,33%) дівчина основної групи мала високу фізичну працездатність; лише 2 (6,67%) дівчат контрольної групи та вже 20 (66,67%) дівчат основної групи мали добру фізичну працездатність; 22 (73,33%) дівчини контрольної групи та 6 (20,00%) дівчат основної групи мали середню фізичну працездатність; 6 (20,00%) дівчат контрольної групи та 3 (10,00%) дівчини основної групи мали задовільну фізичну працездатність.

Середнє значення індексу Гарвардського степ-тесту на початку дослідження студенток обох груп подано в табл. 4.

Таблиця 4. Рівень фізичної працездатності (Гарвардський степ-тест) студенток обох груп на початку та наприкінці дослідження (в балах), ± m

Контингент	Етап тестування	Оцінка фізичної працездатності
		± m	рівень
Контрольна група	Вихідний	58,43±1,94	Нижче середнього
	Заключний	61,77±1,93	Нижче середнього
Основна група	Вихідний	57,23±2,50	Нижче середнього
	Заключний	80,13±0,97*	Добрий
Примітка. * - показник вірогідності розходжень р<0,05.

Аналізуючи результати визначення фізичної працездатності після завершення педагогічного експерименту, бачимо, що фізична працездатність за Гарвардським степ-тестом у студенток основної групи стала вищою, ніж у студенток контрольної групи, вона зросла на 38,59%.

У п'ятому розділі „Аналіз і узагальнення результатів дослідження” охарактеризовано повноту вирішення завдань дисертаційної роботи.

Наші дослідження підтвердили дані про погіршення фізичної підготовленості студенток 16-17 років (Гончаренко М. С., 2006), а також (Синякова А. Ф., 1995; Комарова А. А., 2002; Лебедев В. И., 2007) про наявність у продуктах бджільництва численних активних субстанцій, що зумовлює їх широке терапевтичне застосування. Як біостимулятори, продукти бджільництва можуть бути рекомендовані і для клінічно здорових людей, оскільки їх вживання знімає втому, не допускає виснаження, підвищує працездатність і діє як загально-зміцнювальний засіб.

Доповнено і розширено дослідження проблеми взаємозв'язку успішності у навчанні з руховою активністю, фізичною підготовкою та функціональними особливостями організму (Романенко В. А., 2005; Іващенко В. П., 2007; Анисимова С. В., 2010); значення засобів фізичного виховання для корекції порушень постави студентів вищих навчальних закладів з різним рівнем фізичного стану (Данило С. П., 2006); можливості вирішення проблеми підвищення рівня фізичного здоров'я дівчат віком 17-19 років засобами фізичного виховання з урахуванням їх соматотипу (Мірошніченко В. М., 2008).

Вперше науково обґрунтована комплексна програма фізичного виховання у поєднанні із вживанням продуктів бджільництва для студенток 16-17 років. Експериментально доведено, що вживання препарату “Чудо-мед” сприяє підвищенню загальної фізичної працездатності, стійкості до захворювань. Дослідження довело ефективність застосування методу індивідуальних завдань, додаткових вправ, завдань для оволодінню руховими діями, розвитку фізичних здібностей з урахуванням працездатності, фізичної й техніко-тактичної підготовленості у студенток 16-17 років. Проходження й освоєння навчального матеріалу повинно здійснюватися в логічній послідовності, у системі взаємозалежних занять.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз наукової і методичної літератури засвідчив, що у студенток 16-17 років традиційний харчовий раціон не забезпечує потреби організму у біологічно активних речовинах. Організму студентів, які займаються фізичною культурою і спортом, потрібні речовини як для задоволення енергетичних потреб і фізичного розвитку, так і підвищення адаптаційних можливостей та резистентності до впливу довкілля. Дослідження динаміки працездатності людини в процесі різних видів робочої діяльності показали, що працездатність є одним із таких чинників, які визначають зміст фізичної підготовки студентів. Добираючи засоби фізичної культури, майбутні фахівці повинні знати, як правильно враховувати добові коливання працездатності, коливання її протягом робочого дня і тижня, характер та умови праці тощо. У наукових працях констатовано, що раціональне харчування не менш важливе, ніж регулярні заняття фізичними вправами. Водночас сьогодні немає єдиного погляду на вживання біологічно-активних добавок на основі продуктів бджільництва з метою підвищення фізичної працездатності.

2. Комплексна програма фізичного виховання в поєднанні з вживанням продуктів бджільництва спрямована на розвиток і підвищення фізичної працездатності, фізичної підготовленості студенток. Студентки основної групи відвідували секції за вибором, це їм зараховувалося як відвідування необхідних занять. Під час формування комплексної програми з фізичного виховання враховано те, що випускникові коледжу, крім особистих і професійних якостей, необхідно мати міцне здоров'я і фізичну підготовленість. Головну роль у вирішенні цього завдання відіграє активне залучення студенток до фізичної культури та дотримання правил здорового способу життя.

3. Аналіз результатів тестування фізичної підготовленості виявив, що у студенток основної групи наприкінці дослідження рівень фізичної підготовленості став кращим, ніж у студенток контрольної групи: середня оцінка стрибка в довжину з місця в контрольній групі дорівнює 5,27±0,33, а в основній групі - 6,53±0,25 балів (р<0,05); як бачимо, середній бал основної групи значно вищий середнього балу контрольної групи; середня оцінка підйому тулуба з положення лежачи протягом 60 с в контрольній групі складає 7,93±0,18, а в основній групі - 8,23±0,23 (р<0,05); тобто середній бал основної групи значно вищий середнього балу студенток контрольної групи; середня оцінка 12-хвилинного бігу (тест Купера) в контрольній групі дорівнює 4,57±0,25, а в основній групі - 5,97±0,20 балів (р<0,05); можемо відзначити, що середній бал основної групи значно вищий середнього балу студенток контрольної групи; середня оцінка виконання човникового бігу на витривалість у контрольній групі дорівнює 4,77±0,28 (р<0,05), а в основній групі - 6,57±0,26 (р<0,05); як бачимо, середній бал студенток основної групи значно вищий середнього балу контрольної групи; середня оцінка вису на зігнутих руках в контрольній групі складає 7,43±0,25, а в основній групі - 8,50±0,19 (р<0,05) балів; отже, у студенток основної групи значно вищі показники середнього балу, ніж у студенток контрольної групи.

4. Результати реакції дихальної системи (проба Сєркіна) на фізичне навантаження студенток контрольної групи наприкінці дослідження суттєво не змінилися, хоча є незначне покращення: 10,00% студенток контрольної групи мали високу, 66,67% середню, а 23,33% погану реакцію дихальної системи на навантаження. У студенток основної групи завдяки запропонованій програмі фізичного виховання в поєднанні з вживанням продуктів бджільництва «Чудо-мед» наприкінці дослідження вірогідно покращилася зокрема, 26,67% студенток основної групи мали високу, 60,00% середню і тільки 13,33% погану реакцію дихальної системи на фізичне навантаження.

5. Аналіз результатів тестування функції кардіореспіраторної системи (індекс Скібінскі) наприкінці дослідження продемонстрував, що у студенток основної групи відбулося вірогідне покращення їх функціонального стану, на відміну від студенток контрольної групи. Наприкінці дослідження середня оцінка функціонального стану в контрольній групі складала 29,90±2,77 балів, що відповідає задовільному функціональному стану, а в основній групі середня оцінка функціонального стану - 50,07±2,46 балів, що відповідає доброму функціональному стану.

6. Підсумовуючи дані результатів визначення індексу Руф'є наприкінці дослідження, відзначено, що фізична працездатність у студенток основної групи стала значно вищою, ніж у студенток контрольної групи. Середній показник фізичної працездатності за індексом Руф'є в контрольній групі дорівнює 8,52±0,38 балів, що відповідає середньому рівню; в основній групі - 6,25±0,37 балів (р<0,05), що характеризує добру фізичну працездатність.

Особливо слід відзначити те, що фізична працездатність за Гарвардським степ-тестом наприкінці дослідження у студенток основної групи стала значно вищою, ніж у студенток контрольної групи. Середній показник фізичної працездатності за Гарвардським степ-тестом в контрольній групі дорівнює 61,77±1,93 балів, що відповідає оцінці «нижче середньої»; а в основній групі - 80,13±0,97 балів (р<0,05), що вказує на її добрий рівень.

7. Запровадження оригінальної програми підвищення функціонального стану підлітків, що спрямована на оптимізацію рухової активності студенток 16-17 років у поєднанні з вживанням високоенергетичного продукту “Чудо-мед” позитивно вплинуло на розвиток таких фізичних якостей, як спритність, швидкісні і силові здібності, витривалість, забезпечило підвищення фізичної (аеробної) працездатності, функціональних резервів серцево-судинної та дихальної систем, сприяло зростанню показників під час складання навчальних нормативів і державних тестів з фізичної підготовки.

Перспективи подальших досліджень будуть спрямовані на пошук раціонального співвідношення засобів, які б забезпечили оптимальне співвідношення розвитку основних фізичних якостей і високий рівень резистентності організму до впливу факторів довкілля.

СПИСОК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

а) у фахових виданнях ВАК України:

1. Григус І. Застосування прополісу в медицині / І. Григус, В. Смоляк, О. Чернієнко // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні : збірник наукових праць. Ч. ІІ. - Рівне : Редакційно-видавничий центр Міжнародного університету “РЕГІ” імені академіка Степана Дем'янчука, 2003. - С. 30-36. (Внесок здобувача полягає в проведенні досліджень, аналізі отриманих результатів).

2. Чернієнко О. А. Порівняльна характеристика апіфітопродуктів з полівітамінними комплексами / О. А. Чернієнко, І. М. Григус // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С. С. - Харків : ХДАДМ (ХХПІ), 2005. - № 13. - С. 26-31. (Дисертант провів дослідження, обробив, систематизував і узагальнив результати).

3. Чернієнко О. А. Корекція функціонального стану організму продуктами бджільництва / О. А. Чернієнко // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні : збірник наукових праць. Вип. ІV. - Рівне : Редакційно-видавничий центр Міжнародного університету “РЕГІ” імені академіка Степана Дем'янчука, 2006. - С. 431-436.

4. Чернієнко О. А. Вплив натурального меду на фізичну роботоспроможність студентів / О. А. Чернієнко // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2006. - № 1. - С. 97-100.

5. Чернієнко О. А. Працездатність та способи оцінки її розвитку у студентської молоді / О. А. Чернієнко // Теорія та методика фізичного виховання. - 2008. - № 12. - С. 42-44.

6. Чернієнко О. А. Дослідження адаптації студенток до навантажень швидкісно-силового характеру / О. А. Чернієнко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С. С. - Харків : ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - № 2. - С. 149-152.

7. Чернієнко О. А. Зміни функціонального стану організму студенток під впливом засобів фізичного виховання і апітерапії / О. А. Чернієнко, І. М. Григус // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : науковий журнал. - Харків : ХОВНОКУ-ХДАДМ, 2010. - № 12. - С. 156-159. (Дисертант провів дослідження, обробив, систематизував і узагальнив результати, сформулював висновки).

8. Чернієнко О. А. Комплексне застосування засобів фізичного виховання і апітерапії для розвитку рухових здібностей у студенток 16-17 років / О. А. Чернієнко, І. М. Григус // Спортивна наука України, 2011. - № 4. - С. 11-21. (Дисертант провів дослідження, обробив, систематизував і узагальнив результати, сформулював висновки).

б) публікації у інших виданнях:

1. Григус І. М. Лікувальні властивості меду / І. М. Григус, О. А. Чернієнко // Збірник праць молодих науковців університету, Міжнародний університет “РЕГІ” імені академіка Степана Дем'янчука, 2003. - С. 423-426. (Внесок здобувача полягає в проведенні досліджень, аналізі отриманих результатів).

2. Чернієнко О. А. Спортивне харчування продуктами бджільництва / О. А. Чернієнко // Нова педагогічна думка. - Рівне, 2004. - № 3. - С. 20-22.

3. Григус І. Підвищення фізичної підготовленості дітей / І. Григус, О. Чернієнко // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми розвитку руху “Спорт для всіх” у контексті європейської інтеграції України”. - Тернопіль, 2004. - С. 267-269. (Дисертант провів дослідження, обробив, систематизував і узагальнив результати).

4. Чернієнко О. А. Реакції організму студенток на швидкісно-cилові навантаження / О. А. Чернієнко // Нова педагогічна думка. - Рівне, 2004. - № 4. - С. 111-113.

5. Депутат Г. П. Роль апіфітопродуктів як біологічно активних стимуляторів регуляторної активності організму / Г. П. Депутат, О. А. Чернієнко // Нова педагогічна думка. - Рівне, 2005. - № 1. - С. 110-112. (Внесок здобувача полягає в систематизації даних про роль апіфітопродуктів).

6. Чернієнко О. А. Підвищення фізичної працездатності дітей старшого шкільного віку / О. А. Чернієнко, І. М. Григус // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні : зб. наук. праць. Вип. VІІ. - Рівне : Редакційно-видавничий центр Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука, 2010. - С. 326-337. (Дисертант провів дослідження, обробив, систематизував і узагальнив результати, сформулював висновки).

АНОТАЦІЇ

Чернієнко О. А. Підвищення фізичної працездатності студенток 16-17 років. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. - Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2011.

Дисертація присвячена питанням організації процесу фізичного виховання студенток 16-17 років. У роботі проведено аналіз результатів застосування програми фізичного виховання в поєднанні з вживанням продуктів бджільництва. У дослідженні взяло участь 60 студенток 16-17 років.

Розроблено і апробовано комплексну програму фізичного виховання у поєднанні із вживанням продуктів бджільництва, проведене тестування. Комплексна програма підвищення фізичної працездатності будувалася з урахуванням результатів констатувального експерименту і включала три періоди (упродовж 12 місяців навчання): вступний, основний і заключний.

Визначальними рисами запропонованої програми є те, що заняття проводилися з фізично здоровими студентками 16-17 років, відбувалось активне залучення студенток коледжу, фізична підготовленість була спрямована на розвиток і підвищення фізичної працездатності. Студентки основної групи займалися за комплексною програмою фізичного виховання в поєднанні зі вживанням продуктів бджільництва, вони відвідували секції за вибором, що їм зараховувалося як відвідування необхідних занять. Проведений педагогічний експеримент свідчить про те, що впровадження розробленої комплексної програми фізичного виховання в поєднанні з вживанням продуктів бджільництва поліпшило показники фізичної працездатності, фізичної підготовленості та функціонального стану організму.

Дослідження довело ефективність застосування методу індивідуальних завдань, додаткових вправ, завдань з оволодіння руховими діями, розвитку фізичних здібностей з урахуванням працездатності, фізичної й техніко-тактичної підготовленості у студенток 16-17 років.

Ключові слова: фізичне виховання, студентки 16-17 років, продукти бджільництва, фізична працездатність.

Черниенко О. А. Повышение физической работоспособности студенток 16-17 лет. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 - Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. - Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника, Ивано-Франковск, 2011.

Диссертация посвящена вопросам организации процесса физического воспитания студенток 16-17 лет. В работе проведен анализ результатов использования программы физического воспитания в сочетании с употреблением продуктов пчеловодства. В исследовании приняло участие 60 студенток 16-17 лет.

Разработана и апробирована комплексная программа физического воспитания в сочетании с употреблением продуктов пчеловодства, проведено тестирование. Комплексная программа повышения физической работоспособности строилась с учетом результатов констатирующего эксперимента и включала три периода (в течение 12 месяцев обучения): вводный, основной и заключительный.

Определяющими чертами предлагаемой программы является то, что занятия проводились с физически здоровыми студентками 16-17 лет, физическая подготовленность была направлена на развитие и повышение физической работоспособности, происходило активное привлечение студенток. Студенты основной группы занимались по комплексной программе физического воспитания в сочетании с употреблением продуктов пчеловодства, они посещали секции по выбору, что засчитывалось им как посещение необходимых занятий. Проведенный педагогический эксперимент показал, что внедрение разработанной комплексной программы физического воспитания в сочетании с употреблением продуктов пчеловодства улучшило показатели физической работоспособности, физической подготовленности и функционального состояния организма.

Полученные результаты свидетельствуют о наличии достоверной связи между верно подобранной программой физического воспитания и питанием, их влиянием на физическую работоспособность и здоровье студенток 16-17 лет. Данные сравнительного педагогического эксперимента свидетельствуют об эффективности и необходимости применения физического воспитания в сочетании с употреблением продуктов пчеловодства.

Впервые научно обоснована комплексная программа физического воспитания в сочетании с употреблением продуктов пчеловодства для студенток 16-17 лет. Экспериментально доказано, что употребление препарата "Чудо-мед" способствует повышению общей физической работоспособности, устойчивости к заболеваниям.

Важна и внеклассная работа по физическому воспитанию студенток, охватывающая занятия физкультурных кружков и спортивных секций, спортивные соревнования, физкультурные праздники, туризм. Следует помнить, что природные факторы являются также необходимым средством укрепления здоровья, закаливания организма и повышения физической работоспособности студенток.

Физическая работоспособность (по результатам Гарвардского степ-теста) в конце исследования улучшилась в контрольной группе у 5 (16,67%) студенток, в основной группе - у всех 30 (100,00%) студенток.

Исследование доказало эффективность применения метода индивидуальных заданий, дополнительных упражнений, заданий по овладению двигательными действиями, развитию физических способностей с учетом работоспособности, физической и технико-тактической подготовленности у студенток 16-17 лет. Прохождение и освоение учебного материала должно осуществляться в логической последовательности, в системе взаимосвязанных занятий.

Результаты проведенных исследований внедрены в учебную работу преподавателей Ровенского государственного базового медицинского колледжа, Костопольского медицинского училища, Международного экономико-гуманитарного университета имени академика Степана Демьянчука, что подтверждается соответствующими актами внедрения.

Ключевые слова: физическое воспитание, студентки 16-17 лет, продукты пчеловодства, физическая работоспособность.

Chernienko O. A. The improvement of physical performance of 16-17 year-old students (female). - Manuscript.

Thesis for obtaining the scientific degree of Candidate of Science in Physical Education and Sport in speciality 24.00.02 - Physical culture, physical education of different social groups. - Prycarpathian national university of Vasyl Stefanyk, Ivano-Frankivsk, 2011.

The dissertation deals with the organization of physical education of 16-17 year-old students (female). The paper analyzes the results using the program of physical education in connection with apiotherapy. The study involved 60 students. A comprehensive program of physical education in connection to apiotherapy was developed and tested, testing was conducted. The comprehensive program to increase physical performance was constructed with a view of the ascertaining experiment results and consisted of three periods (within 12 months of study): an introductory, basic and final. The defining features of the proposed program is that classes were held with physically healthy students (female) of 16-17 years old, physical fitness was the goal while developing and enhancing physical performance, there was an active involvement of students. The students of the core group were engaged in a comprehensive program of physical education in connection to apiotherapy, they visited the sections at their choice, but it was counted as a visit to the necessary lessons. The carried out pedagogical experiment has shown that the introduction of a comprehensive program developed by physical training in combination with apiotherapy improved physical performance, physical fitness and state of health of the organism.

...