У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт і предмет, сформульовано мету й завдання роботи, розкрито наукову новизну й практичне значення одержаних результатів, вказано на особистий унесок автора, подано інформацію про апробацію результатів дослідження й кількість публікацій.

У першому розділі «Проблеми сирітства в Україні» зроблено теоретичний аналіз та узагальнення наукових праць за проблемою дослідження. Розглянуто питання щодо соціальної політики держави по відношенню до дітей-сиріт та системи навчально-виховних закладів, в яких вони виховуються, проблеми ефективності їх функціонування. Висвітлено особливості виховання дітей-сиріт різних вікових груп та їх стан здоров'я, фізичний та психологічний розвиток. Проаналізовано вплив засобів фізичної культури на стан здоров'я та фізичний розвиток дітей.

У другому розділі «Методи й організація дослідження» визначено методологію, зміст методів і послідовність проведення досліджень.

Теоретико-методологічну основу дисертації склали роботи з:

соціальних аспектів, пов'язаних із вихованням дітей-сиріт (В.Ю. Альбіцький, 1989; Л.В. Байбородова, 1997; І.В. Березовський, 1994; І.Ф. Дементьєва, 2000);

основ формування особистості в умовах виховання у закладах інтернатного типу (Л.Ю. Данилова, 2005; М.Н. Лазутова, 2002; В.С. Мухіна, 1989; А.М. Пріхожан, Н.М. Толстих, 1990, 2005);

вивчення захворювань дітей-сиріт (Е.І. Дружиніна, Н.І. Конопляник, 1988; О.В. Єфіменко, 1991; Е.І. Кривенко, 2002; М.В. Лещенко, 2000);

теоретичних основ фізичного виховання і спорту та їх впливу на формування якостей особистості дітей (Е.С. Вільчковський, 1998, 2001, 2008; Л.В. Волков, 2002; Т.В. Волоснікова, 1999; С.В. Гвоздецька, 2005; О.Д. Дубогай, 2001; Т.Ю. Круцевич, 1999, 2000; О.С. Куц, 2002; Б.М. Шиян, 2003).

Серед педагогічних методів досліджень використовувалися: педагогічні спостереження, бесіди з вихователями та медичним персоналом закладів інтернатного типу, тестування рухових якостей (біг на 30 м, біг 3?5 м, стрибок у довжину з місця, метання тенісного м'яча в горизонтальну ціль на відстані 3 м, утримання рівноваги на одній нозі, нахил уперед із положення сидячи, піднімання тулуба із положення лежачи з зігнутими колінами, вис на зігнутих руках на поперечині, кистьова динамометрія). Визначення морфо-функціонального розвитку оцінювалося за показниками довжини й маси тіла, обхвату голови й грудної клітки, оцінки фізичного розвитку, частоти серцевих скорочень та дихання, артеріального тиску. Методи оцінки психомоторного розвитку: оцінка психомоторного розвитку дитини раннього віку (до 3-х років), оцінка психомоторного розвитку дитини 4-6 років, шкала оцінки психічного розвитку від 1 до 4 років (15-48 місяців) (за методикою Манової-Томової). Обробка отриманих результатів здійснювалася за допомогою методів математичної статистики.

На усіх етапах дослідження залучалися діти 1-4 років, які мешкають у будинках дитини та в сім'ях, усього понад 250 осіб.

Дослідження проводились у чотири етапи, протягом 2006-2011 рр.

На першому етапі (2006 рік) вивчалися науково-теоретичні й методичні аспекти проблеми сирітства дітей в Україні, стан їх здоров'я та засобів фізичного виховання, які використовуються у дітей молодшого дошкільного віку. Було визначено: мету, завдання, об'єкт, предмет, методологію і програму досліджень, складено протоколи урахування показників фізичного стану дітей.

На другому етапі (2007-2008 рік) проведений констатуючий експеримент з метою визначення фізичного стану дітей-сиріт (45 хлопчиків, 42 дівчинки) та дітей, що виховуються в сім'ях (44 хлопчики, 43 дівчинки). У процесі досліджень визначалися: рівень фізичного розвитку, стан функціональних систем, рівень розвитку рухових якостей та психомоторний розвиток.

На третьому етапі (2008-2010 роки) проведено трирічний експеримент із застосуванням розробленої методики використання фізичних вправ та інших заходів щодо корекції різних відхилень у фізичному стані дітей-сиріт 1-4 років і впроваджено їх в заняття вихованців будинків дитини та дитячих будинків. У дослідженнях взяли участь 85 дітей-сиріт (43 хлопчики, 42 дівчинки). Результати дисертаційного дослідження доповідалися на наукових конференціях та публікувались у наукових виданнях.

На четвертому етапі (2010-2011 роки) здійснювалася математико-статистична обробка отриманих даних, оформлення дисертаційної роботи та актів впровадження результатів досліджень.

У третьому розділі «Дослідження фізичного стану дітей-сиріт та дітей із сімей 1-4 років» здійснено аналіз фізичного стану дітей 1-4 років, які виховуються в закладах інтернатного типу та сім'ях.

Проведені дослідження рівня фізичного розвитку дітей-сиріт упродовж 2007-2009 років свідчать про їх негативну динаміку. Так, якщо в 2007 році 5,0% дітей мали рівень вище середнього, то в 2008 році він склав 1,8%, а 2009 році таких дітей зовсім не було. Кількість дітей-сиріт, що мають середній рівень фізичного розвитку в 2008 році по відношенню до 2007 року скоротилася на 27,0%, а в 2009 році - на 42,8%. Слід зазначити, що за період з 2007 по 2009 рік збільшилася кількість дітей-сиріт з низьким і нижче середнього рівнем розвитку: в 2008 році відповідно на 19,5% і 10,9%, в 2009 році - на 30,8% і 17,1%.

Наші дослідження показують, що, як правило, у дітей-сиріт є деякі взаємопов'язані захворювання. Так, відхилення функціонування нервової системи корелюють із захворюваннями серцево-судинної системи (r=0,66), нервової та кістково-м'язової системи (r=0,58), серцево-судинної та дихальної системи (r=0,62), серцево-судинної та кістково-м'язової системи (r=0,67), органів травлення та ендокринної системи (r=0,59), сече-статевої та ендокринної системи (r=0,64).

Встановлений кореляційний зв'язок дозволяє використовувати окремі фізичні вправи та засоби оздоровлення для покращення декількох показників фізичного стану.

Нами визначено, що показники фізичного розвитку й кардіо-респіраторного апарату дітей-сиріт змінюються не однаково протягом 1-4 років (табл. 1, 2).

Таблиця 1. Показники фізичного розвитку й кардіореспіраторного апарату хлопчиків-сиріт 1-4 років (n=45)

За перший рік (з 1 до 2 років) достовірно збільшилися показники довжини тіла у хлопчиків (t=2,06; p<0,05) та дівчаток (t=2,31; p<0,05); з 2 до 3 років - у масі тіла дівчаток (t=2,16; p<0,05); з 3 до 4 років суттєві зміни виявлені в показниках систолічного артеріального (АТс) тиску у хлопчиків (t=2,54; p<0,05) і дівчаток (t=2,53; p<0,05).

За період з 1 до 3 років достовірно підвищилися показники довжини тіла у хлопчиків (t=3,42; p<0,01) та дівчаток (t=3,80; p<0,001); маси тіла у хлопчиків (t=2,38; p<0,05) і дівчаток (t=2,81; p<0,01); обхвату грудної клітки (t=3,31; 3,32; p<0,01); частоті дихання (ЧД) (t=2,86; 2,70; p<0,01) та серцевих скорочень (ЧСС) у хлопчиків (t=2,02; p<0,05).

Таблиця 2. Показники фізичного розвитку й кардіореспіраторного апарату дівчат-сиріт 1-4 років (n=42)

Слід зазначити, що за весь період досліджень (1-4 роки) покращились усі досліджувані показники. (p<0,05-0,001).

Дослідженнями встановлено, що діти 1-4 років, які виховуються в закладах інтернатного типу без опіки батьків мають різні психічні розлади і психомоторне відставання.

У два роки емоційно-соціальний розвиток і мовлення значно нижчі від календарного віку (на 6 місяців), а моторика й навички - на 3 місяці.

У три роки відставання загального психічного розвитку збільшується до 9 місяців. За показниками уміння, образотворчої діяльності й емоційно-соціального розвитку відставання від норми досягає 9 місяців.

У чотири роки відставання загального психічного розвитку від календарного сягає 10 місяців, вік прояву моторики й мовлення відстає на 6 місяців, а уміння, навичок, образотворчої діяльності й емоційно-соціального розвитку - на 12 місяців.

Проведені дослідження виявили, що у дітей-сиріт 1-4 років за час перебування в закладах інтернатного типу наявне відставання у психомоторному розвитку від норми.

Порівняльний аналіз показників фізичного розвитку та стану кардіореспіраторного апарату дітей-сиріт та дітей, що мешкають у сім'ях, свідчить про їх різницю у період раннього й молодшого дошкільного віку (рис. 1, 2).

сирітство психомоторний фізичний віковий

Рис. 1. Числові значення t-критерію і вірогідні рівні (р) показників фізичного розвитку й кардіореспіраторного апарату хлопчиків-сиріт (n=45) порівняно з хлопчиками, які живуть у сім'ях (n=44) 1-4 років

Так, у 1 рік виявлено достовірно нижчі показники у хлопчиків-сиріт порівняно з хлопчиками, які живуть у сім'ях в масі тіла (t=2,23; p<0,05), систолічному (t=2,66; p<0,01) і діастолічному (АТд) (t=2,15; p<0,05) артеріальному тиску. У дівчаток-сиріт того ж віку достовірно нижчі показники у систолічному (t=2,45; p<0,05) й діастолічному (t=2,36; p<0,05) артеріальному тиску порівняно з дівчатами,які живуть у сім'ях.

Рис. 2. Числові значення t-критерію і вірогідні рівні (р) показників фізичного розвитку й кардіореспіраторного апарату дівчат-сиріт (n=42) порівняно з дівчатами, які живуть у сім'ях (n=43) 1-4 років

Після другого року життя у хлопчиків із сімей виявлено більшу масу тіла (t=3,50; p<0,001) та обхват грудної клітки (ОГК) (t=2,06; p<0,05), в той час як у хлопчиків-сиріт достовірно нижчі показники в систолічному (t=3,47; p<0,001) та діастолічному (t=3,10; p<0,01) артеріальному тиску. У дівчаток-сиріт достовірно менше маса тіла (t=3,09; p<0,01), обхват грудної клітки (t=2,14; p<0,05), систолічний (t=3,38; p<0,01) та діастолічний (t=3,11; p<0,01) артеріальний тиск.

У три роки залишилась аналогічна різниця між групами хлопчиків-сиріт і хлопчиків з сімей у показниках маси тіла (t=2,04; p<0,05), обхвату грудної клітки (t=2,08; p<0,05), систолічному (t=4,21; p<0,001) та діастолічному (t=4,73; p<0,001) артеріальному тиску. Дівчата-сироти мають достовірно менший обхват грудної клітки (t=2,05; p<0,05), систолічний (t=3,86; p<0,001) і діастолічний (t=3,36; p<0,01) артеріальний тиск.

У чотирирічному віці виявлено вищі результати в масі тіла, обхваті грудної клітки й артеріальному тиску (p<0,05-0,001) у хлопчиків з сімей. У цьому ж віці достовірно кращі показники у дівчаток з сімей у масі тіла (t=2,34; p<0,05), обхваті грудної клітки (t=2,39; p<0,05), частоті дихання (t=2,24; p<0,05), систолічному (t=2,75; p<0,01) й діастолічному (t=3,98; p<0,001) артеріальному тиску.

Слід зазначити, що достовірних (p>0,05) змін кожного року, як у хлопчиків, так і в дівчат не виявлено в показниках обхвату голови (ОГ) і частоти серцевих скорочень.

У четвертому розділі «Розробка й упровадження експериментальних програм фізичного виховання для дітей-сиріт 1-4 років» представлено розроблені нами комплекси фізичних вправ для усунення відставання у фізичному розвитку і прояву рухових якостей.

Діти першого року життя починають здійснювати активну рухову діяльність, переходячи від повзання до ходьби, бігу та різних переміщень. У той же час цілеспрямоване використання фізичних вправ, які складають рухові дії, сприяє більш ефективному їх засвоєнню.

У зв'язку з цим, були підібрані фізичні вправи, які об'єднані в комплекси, що впливають на координацію рухів і становлення показників серцево-судинної і дихальної систем.

Основними стали вправи, що доступні у виконанні дітьми 1-1,5 років, вони поступово ускладнювались, а подальше впровадження вправ здійснювалося після засвоєння попередніх.

Також нами враховано, що у віці 1-2 роки обмежена кількість вправ, які доступні для виконання, тому не здійснювалася корекція окремих відхилень у морфо-функціональних показниках, а розглядався загальний їх вплив на фізичний стан дітей-сиріт.

Виконання найпростіших вправ із використанням предметів (м'яч, палиця) та рухливих ігор із застосуванням мовленнєвих висловів для розвитку рівноваги, різних способів пересування, дали змогу покращити показники фізичного розвитку й кардіореспіраторного апарату дітей-сиріт у період від 1 до 2 років. Достовірно збільшилася довжина тіла хлопців (t=3,36; p<0,01) та зменшилася частота серцевих скорочень (t=2,06; p<0,05). Значно збільшився обхват грудної клітки (t=1,85; p>0,05) та частоти дихання (t=1,77; p>0,05).

У дівчаток-сиріт також достовірно збільшилася довжина тіла (t=2,45; p<0,05) та зменшилася частота серцевих скорочень (t=2,05; p<0,05). Менші зрушення отримано у показниках обхвату грудної клітки (t=1,30; p>0,05), частоти дихання (t=1,54; p>0,05), систолічного та діастолічного артеріального тиску (t=1,42; 1,58; p>0,05), масі тіла (t=1,10; p>0,05) й обхваті голови (t=0,76; p>0,05).

Після першого року проведених досліджень (1-2 роки), у яких взяли участь 87 дітей-сиріт, були впроваджені комплекси фізичних вправ і рухових ігор, що застосовувалися диференційовано залежно від відхилень у їх фізичному стані.

Починаючи з 2 років для дітей-сиріт, крім вправ для розвитку координації рухів, застосовувалися вправи та ігри, що позитивно впливали на кістково-м'язову, серцево-судинну, дихальну й нервову системи.

Встановлено, що за період з 2 до 3 років частота серцевих скорочень та частота дихання у хлопчиків зменшилась (p<0,05), а систолічний і діастолічний артеріальний тиск підвищився (t=2,44; 2,58; p<0,05).

Крім того, збільшились показники маси тіла та обхвату грудної клітки (p<0,05-0,01).

У дівчаток також статистично достовірно змінилися морфо-функціональні показники у період з 2 до 3 років.

Маса тіла збільшилася на 4,3 кг (t=2,81; p<0,01), обхват грудної клітки на 3,8 см (t=2,59; p<0,05), скоротилася частота серцевих скорочень і дихання (t=2,12; 2,39; p<0,05) та підвищився артеріальних систолічний і діастолічний тиск (t=3,17; p<0,01; t=2,10; p<0,05).

Починаючи з трьох років, діти вже ходять, виконують різні переміщення як самостійно, так і за командами вихователів, та розмовляють. Тому основні фізичні вправи проводилися в ігровій формі, основними з яких є рухові ігри.

У цей період більш цілеспрямовано використовувалися вправи для впливу на окремі системи організму дітей-сиріт. Спочатку застосовувалися менш складні вправи для виконання, а потім вони ускладнювались і проводились із застосуванням мовленнєвих висловлювань.

Подальше використання рухових вправ та ігор дозволило покращити показники фізичного розвитку й кардіореспіраторного апарату дітей-сиріт в 4 роки, які досягли норми для цього віку.

Широкий спектр вправ, що передбачали використання різноманітних положень та врахування інтенсивності і тривалості при їх виконанні дало змогу протягом року покращити показники, які потребують прояву всіх фізичних якостей (крім аеробної витривалості, яку в цьому віці не доцільно виховувати).

Так, час подолання дистанції 30 м покращився на 1,5 с (t=2,42; p<0,05), а результат у човниковому бігу на 1,2 с (t=2,50; p<0,05). Також покращилися результати в триманні рівноваги на одній нозі (t=2,68; p<0,05), підніманні тулуба із положення лежачи із зігнутими колінами (t=2,28; p<0,05) (табл. 3).

Значний вплив мали вправи, що використовувались, на показники стрибка у довжину з місця (t=4,82; p<0,001), метання тенісного м'яча в горизонтальну ціль на відстані 3 м (t=3,87; p<0,001), нахилу уперед із положення сидячи (t=3,94; p<0,001), висі на зігнутих руках на поперечині (t=3,41; p<0,01) та динамометрії правої (t=2,81; p<0,01) і лівої (t=2,86; p<0,01) кисті.

Таблиця 3

Показники фізичних якостей хлопчиків-сиріт 3 і 4 років (n=30)

За рік використання комплексів фізичних вправ, переважно в ігровій формі, покращилися результати тестування і в дівчаток-сиріт (табл. 4).

Таблиця 4

Показники фізичних якостей дівчаток-сиріт 3 і 4 років (n=33)

Кращі результати отримано у стрибку в довжину з місця (t=3,03; p<0,01), метанні тенісного м'яча в горизонтальну ціль на відстані 3 м (t=3,06; p<0,01), утриманні рівноваги на одній нозі (t=4,10; p<0,001), нахилі уперед із положення сидячи (t=5,57; p<0,001), висі на зігнутих руках на поперечині (t=5,23; p<0,001). Також отримано статистично не значущі зрушення в показниках динамометрії (p>0,05).

Порівняльний аналіз результатів тестування рухових якостей дітей-сиріт і дітей із сімей за період з 3 до 4 років виявив відсутність достовірно значущої різниці між ними, в той же час, при початковому тестуванні (в 3 роки) за більшістю показниками діти з сімей мали статистично (p<0,05) вищі результати.

У п'ятому розділі «Аналіз та узагальнення результатів дослідження» здійснено аналіз отриманих результатів з урахуванням їх порівняння з опублікованими раніше працями інших авторів щодо фізичного стану дітей-сиріт 1-4 років.

Таким чином, упровадження комплексів фізичних вправ дозволило досягти дітьми-сиротами норми показників у фізичному розвитку й кардіореспіраторного апарату, що сприяло збільшенню кількості усиновлених дітей-сиріт.

Встановлено, що до впровадження експериментальних методик усиновлення складало в 2 роки 8,4%, в 3 роки - 6,25%, в 4 роки - 5,33%, від загальної кількості дітей-сиріт, а після застосування розроблених комплексів фізичних вправ було усиновлено в 2 роки 16,5%, в 3 роки - 11,3%, в 4 роки - 11,1% (p<0,05), чому сприяло значне покращення фізичного стану дітей-сиріт (рис. 3).

Рис. 3. Кількість усиновлених дітей-сиріт до і після впровадження програм фізичного виховання

Отримані дані можна розділити на три групи: такі що підтверджують інші дослідження, доповнюють вже існуючі розробки та уперше отримані результати.

Підтверджено, що:

діти-сироти мають відставання у фізичному і психічному розвитку від однолітків, які виховуються в сім'ях, у зв'язку з наслідками депривації (В.С. Мухіна, 1989, 1991; А.М. Прихожан, Н.М. Толстих, 1991; Р.В. Тонкова-Ямпольська, 1984; Е.Ю. Кузнєцова, 1989, 1992);

використання фізичної культури позитивно впливає на профілактику й усунення різних відхилень у фізичному стані дітей раннього й молодшого дошкільного віку (Л.І. Абросімова, 1989; В.К. Бальсевич, 1996; Е.С. Вільчковський, 2008; С.В. Хрущев, 2006).

Доповнено наукові дані щодо:

стану здоров'я і фізичного розвитку дітей-сиріт, які у ранньому віці залишилися без батьків (Е.А. Волкова, 1992; О.В. Єфіменко, 1991; Е.І. Кривенко, 2002; Е.Ю. Кузнєцова, 1992, 2002);

доцільності використання індивідуально-диференційованого підходу до підбору засобів фізичної культури (В.М. Астапова, 2002; Л.Ю. Башта, 2006; В.К. Велитченко, 1989).

Новими є дані:

розроблено й експериментально обґрунтовано методику занять фізичними вправами з урахуванням корекції різних відхилень у фізичному стані дітей-сиріт 1-4 років;

виявлено динаміку фізичного розвитку й кардіореспіраторного апарату дітей-сиріт протягом 1-4 років;

визначено найбільш значні відхилення у фізичному стані дітей-сиріт 1-4 років.

висновки

1. Аналіз літературних джерел і вивчення документів фізичного стану дітей-сиріт, які мешкають у закладах закритого типу, свідчить про їх низький рівень та відсутність комплексних програм методичного забезпечення фізичного виховання щодо корекції його різних відхилень.

У той же час суттєвою соціальною проблемою сирітства є придбання дітьми сімей, тобто їх усиновлення, яке значно залежить від їх фізичного стану, що потребує розробки ефективних засобів фізичного виховання.

2. Встановлено, що перебування дітей у будинках дитини негативно впливає на їх фізичний стан і обумовлено відхиленнями в роботі функціональних систем організму. У більшості випадків (більше 50%) у дітей-сиріт є захворювання, між якими встановлено кореляційний взаємозв'язок: відхилення функціонування нервової системи і захворювання серцево-судинної системи (r=0,66), нервової та кістково-м'язової (r=0,58) систем, серцево-судинної та дихальної (r=0,62), серцево-судинної та кістково-м'язової (r=0,67) систем, що дає змогу розробки комплексів фізичних вправ, які б одночасно впливали на споріднені відхилення у фізичному стані.

3. Показники фізичного розвитку й кардіореспіраторного апарату дітей-сиріт протягом перших чотирьох років життя змінюються не однаково.

За перший рік (з 1 до 2 років) статистично значуще збільшилася довжина тіла у хлопчиків (t=2,06; p<0,05) і дівчаток (t=2,31; p<0,05).

З 2 до 3 років достовірно підвищилася маса тіла у дівчат (t=2,16; p<0,05).

З 3 до 4 років значно підвищився систолічний артеріальний тиск у хлопців (t=2,54; p<0,05) і дівчат (t=2,53; p<0,05).

Більш значущі (p<0,01-0,001) зміни отримано за період з 1 до 3 років у досліджуваних показниках, крім обхвату голови у хлопчиків і дівчаток, частоти серцевих скорочень у дівчат та систолічного й діастолічного артеріального тиску у хлопчиків і дівчаток (p>0,05).

За весь час вимірювань (з 1 до 4 років) отримано достовірно значущі зрушення в усіх досліджуваних показниках у хлопчиків і дівчаток (p<0,05-0,001).

Отримані результати свідчать про нерівномірність змін у фізичному розвитку й показниках кардіореспіраторного апарату дітей-сиріт протягом 1-4 років.

4. Порівняння показників фізичного розвитку й кардіореспіраторного апарату дітей-сиріт відповідно до дітей із сімей свідчить про суттєву їх різницю протягом 1-4 років.

В один рік статистично значуща різниця в показниках маси тіла (t=2,23; p<0,05) у хлопчиків, у систолічному (t=2,66; p<0,01) і діастолічному (t=2,15; p<0,05) артеріальному тиску у хлопчиків і дівчаток (t=2,45; 2,36; p<0,05).

У наступні роки кількість і різниця в показниках між досліджуваними групами збільшується.

У два роки значна різниця виявлена в масі тіла у хлопчиків (t=3,50; p<0,001) і дівчаток (t=3,09; p<0,01), обхваті грудної клітки (відповідно t=2,06; 2,14; p<0,05), артеріальному систолічному (t=3,47; 3,38; p<0,001-0,01) й діастолічному (t=3,10; 3,11; p<0,01) тиску.

У три роки залишається різниця в показниках маси тіла у хлопчиків, обхвату грудної клітки, систолічному й діастолічному тиску у хлопчиків і дівчаток (p<0,05-0,001).

У чотири роки крім статистично значущої різниці в показниках маси тіла, обхвату грудної клітки, систолічного й діастолічного артеріального тиску у хлопчиків і дівчаток (p<0,05-0,001), виявлено більшу частоту дихання у хлопчиків-сиріт (t=2,42; p<0,05) і дівчаток-сиріт (t=2,24; p<0,05).

Як свідчить порівняння досліджуваних результатів, становлення морфо-функціональних показників дітей-сиріт йде повільніше, ніж у дітей із сімей, на що впливають умови мешкання і система виховання.

5. Визначене відставання дітей-сиріт у фізичному розвитку й становленні кардіореспіраторного апарату та кореляційного взаємозв'язку між окремими функціональними системами, дозволило нам розробити комплекси фізичних вправ щодо його усунення.

У віці з 1 до 1,5 року використання вправ передбачало формування простіших рухів із додатковим залученням масажу, як засобу корекції фізичного розвитку. Далі ускладнювалися фізичні вправи й використовувалися найпростіші ігри із застосуванням мовленнєвих висловлень, що дозволило поступово засвоїти дітям-сиротам основні рухові дії (повзання, стояння, ходьба за допомогою та самостійна). Починаючи з 2 років, були впроваджені комплекси фізичних вправ і рухових ігор, що застосовувалися диференційовано залежно від відхилень у їх фізичному стані. Фізичні вправи в період з 3 до 4 років проводилися переважно в ігровій формі, основними з яких є рухові ігри. Це сприяло формуванню рухових навичок і розвитку фізичних якостей в умовах, що постійно змінюються.

6. Застосування найпростіших вправ для розвитку рівноваги, різних способів пересування, з використанням предметів (м'яч, палиця) та рухливих ігор дали змогу покращити показники фізичного розвитку й кардіореспіраторного апарату дітей-сиріт за час від 1 до 2 років. Збільшилася довжина тіла у хлопців на 11,5 см (t=3,36; p<0,01) і дівчат на 11,2 см (t=2,05; p<0,05), уповільнилася частота серцевих скорочень у хлопчиків на 9,9 уд*хв-1 і в дівчаток на 10,1 уд*хв-1 (t=2,03; p<0,05), також покращились і інші показники (p>0,05), у той час як без застосування комплексів вправ зміни були не значні (p>0,05).

Диференційоване використання, починаючи з 2 років, комплексів фізичних вправ і рухливих ігор позитивно вплинуло на серцево-судинну та дихальну системи. Підвищилась маса тіла у хлопчиків на 3,9 кг (t=2,09; p<0,05), у дівчаток на 4,3 кг (t=2,81; p<0,01), збільшився обхват грудної клітки (відповідно на 4 і 3,8 кг; p<0,05), зменшилася частота серцевих скорочень (на 8,4 і 7,4 уд*хв-1) та дихання (на 4,5 і 4,3 кіл-ть разів у хв.), підвищився артеріальний систолічний (на 6,1 і 7,7 мм рт.ст.) й діастолічний (на 5,9 і 5,6 мм рт.ст.) тиск.

7. Переважне використання рухливих ігор у віці з 3 до 4 років у дітей-сиріт дозволяє закріплювати рухові навички й розвивати фізичні якості.

Показники фізичного розвитку за рік використання диференційованих комплексів вправ, наблизилися до норми і склали: довжина тіла у хлопців 107,1 см (p<0,01), у дівчат 106,3 см (p<0,01); маса тіла відповідно 16,0 і 16,5 кг (p<0,05); обхват грудної клітки 54,2 см і 53,6 см (p<0,05-0,01). Покращилися і показники кардіореспіраторного апарату: частота серцевих скорочень скоротилася до 105,7 уд*хв-1 у хлопчиків і до 106,1 уд*хв-1 у дівчаток; артеріальний систолічний тиск збільшився у хлопчиків до 92,2 мм рт.ст., у дівчаток до 98,4 мм рт.ст., а діастолічний до 72,2 і 69,3 мм рт.ст. відповідно (p<0,05), що свідчить про більш ефективну роботу серцевого м'яза.

Проведене тестування рухових якостей свідчить про значне статистичне покращення рухових якостей дітей-сиріт за час з 3 до 4 років.

Покращилися результати бігу на 30 м і 3?5 м у хлопців (t=2,42; 2,50; p<0,05) і дівчаток (t=2,31; 2,29; p<0,05), стрибка у довжину з місця у хлопчиків (t=4,82; p<0,001) і дівчаток (t=3,06; p<0,01), метання тенісного м'яча у горизонтальну ціль на відстані 3 м (відповідно t=3,97; 3,06; p<0,001-0,01), утримання рівноваги на одній нозі (t=2,68; 4,10; p<0,05-0,001), нахилу уперед із положення сидячи (t=3,94; 5,57; p<0,001), підніманні тулуба із положення лежачи із зігнутими колінами (t=2,28; 2,74; p<0,05), висі на зігнутих руках на поперечині (t=3,41; 5,23; p<0,01-0,001) та динамометрії правої (t=2,81; p<0,01) і лівої (t=2,86; p<0,01) кисті у хлопчиків.

8. Упровадження комплексів фізичних вправ дозволило досягти дітьми-сиротами норми показників фізичного і психомоторного розвитку та кардіореспіраторного апарату, що сприяло покращенню фізичного стану і збільшенню кількості усиновлених дітей-сиріт, яке має соціальне значення у державі.

Подальші дослідження можуть бути спрямовані на визначення інших засобів впливу на фізичний стан дітей, що позбавлені батьківської опіки й мешкають у будинках дитини.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті

1. Дугіна Л.В. Стан здоров'я і фізичного розвитку дітей-сиріт / Л.В. Дугіна, К.В. Хлєбцевич // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2008. - №3. С. 36-38. Автору належить проведення експерименту, обробка даних і підготовка статті до друку.

2. Дугіна Л.В. Состояние здоровья и физического развития детей-сирот (возраст от 1,5 мес. до 4 лет) воспитывающихся в Доме ребенка / Л.В. Дугіна Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2009. - №1. - С. 13-15.

3. Дугіна Л.В. Динаміка показників фізичного і функціонального розвитку дітей-сиріт 1-4 років / Л.В. Дугіна // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2010. - №4. - С. 16-19.

4. Дугіна Л.В. Рівень фізичного розвитку і кардіореспіраторного апарату дітей-сиріт та дітей з сімей 1-4 років / Л.В. Дугіна // Теорія та методика фізичного виховання: Науково - методичний журнал. - Харків: ОВС, 2010. - №8. - С. 17-18, 35-37.

5. Дугіна Л.В. Оцінка фізичного розвитку дітей-сиріт 1-4 років / Л.В. Дугіна // Молодіжний науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт : журнал. - Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2010. - С. - 75-81.

6. Дугіна Л.В. Визначення рівня нервово-психічного розвитку дітей-сиріт та дітей з сімей 1-4 років / Л.В. Дугіна, П.Б. Єфіменко // Теорія та методика фізичного виховання: Науково - методичний журнал. - Харків: ОВС, 2010. - №12. - С. 8-12. Автору належить проведення експерименту, обробка даних і підготовка статті до друку.

7. Дугіна Л.В. Впровадження програми корекції відхилень у фізичному розвитку і кардіореспіраторного апарату дітей-сиріт в період з 3 до 4 років / Л.В. Дугіна // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія № 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наук. праць. - К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2011. - Випуск 10. - С. - 279-283.

Тези

8. Дугина Л.В. Определение отклонений в здоровье детей-сирот / Л.В. Дугина, Е.В. Хлебцевич // матер. XII Международного научного конгресса «Современный Олимпийский и Параолимпийский спорт и спорт для всех» 26-28 мая 2008 г., Москва, Россия, М., 2008. - Т. 2. - С. 326-327. Автору належить проведення експерименту, обробка даних і підготовка статті до друку.

Анотації