Державна підтримка розвитку туризму у цільових програмах

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

науково-дослідний центр індустріальних

проблем розвитку

Спеціальність 08.00.03 - Економіка та управління

національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Державна підтримка розвитку туризму у цільових програмах

Дехтяр Надія Анатоліївна

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному економічному університеті, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник

кандидат економічних наук, професор

Єрмаченко Володимир Єгорович,

Харківський національний

економічний університет

професор кафедри туризму

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, професор

Мельниченко Світлана Володимирівна

Київський національний торговельно-економічний університет,

професор кафедри готельно-ресторанного та туристичного бізнесу

кандидат економічних наук, доцент

Селютін Віктор Михайлович

Харківський державний університет харчування та торгівлі,

доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та туризму

Захист відбудеться “14” червня 2011 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.251.01, у Науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України за адресою: 61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, під'їзд 7, поверх 8.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України за адресою: 61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, під'їзд 7, поверх 8.

Автореферат розісланий “10” травня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О. М. Красноносова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Високий ступінь впливу процесів глобалізації на рівень сучасних світогосподарських відносин зумовив необхідність перегляду напрямів досліджень у галузі державного регулювання. Наявність структурних диспропорцій національної економіки є однією із найголовніших проблем, які потребують негайного вирішення. Неможливо визначити місце країни у світовому економічному та політичному просторі, зневажаючи внутрішні суперечності, які свідомо чи несвідомо не усуваються, стримуючи таким чином розвиток багатьох сфер діяльності держави. Туристична галузь України, володіючи численними природними та історико-культурними ресурсами, значним інноваційним потенціалом, фактично є збитковою для країни, додатково провокуючи відтік коштів за кордон без гарантії їх повернення.

Із зростанням ступеню впливу сфери туристичних послуг на світову економіку з'явилася необхідність у комплексному дослідженні туристичних ринків. Однією з проблемних галузей для України є туристична, оскільки впродовж достатньо тривалого періоду часу спостерігається збільшення розриву між обсягами доходів і надходжень до бюджету і відтоком грошових коштів з країни, прямо або побічно спровокованих імпортом туристичних послуг - від переказів платежів іноземним туроператорам і іншим суб'єктам приймаючої сторони до особистих витрат туристів, що не враховуються офіційною статистикою.

Реалізації ухвалених стратегічних програм розбудови туристичної інфраструктури заважає невідповідність правового середовища потребам галузей, основу виробництва продукції яких складають новітні технології. Проекти локального (в межах окремої територіальної одиниці) розвитку часто є непідпорядкованими державним стратегіям, що визначають пріоритети країни у сфері міжнародних економічних відносин.

Питаннями розробки та впровадження програм державної підтримки розвитку окремих регіонів та галузей займалися такі вчені, як: В. Геєць, В. Горбатов, М. Долішній, Я. Жаліло, М. Кизим, Т. Клебанова, О. Раєвнєва, О. Тищенко, М. Чумаченко, локальних програм розвитку - Я. Варда, В. Клосовськи, регулювання туристичної галузі - О. Бейдик, В. Квартальнов, О. Любіцева, С. Мельниченко, Г. Папірян, Т. Ткаченко, Д. Ушаков та ін.

Однак досі невирішеними є питання уніфікації процедури управління туристичною галуззю, в тому числі реалізації державних програм з урахуванням регіональних особливостей. Узгодження положень національних програм економічного розвитку, в тому числі тих, що безпосередньо спрямовані на регулювання сфери туризму, з місцевими інтересами, дозволить більш раціонально використовувати рекреаційний потенціал територій, розподіляти бюджетні кошти та виконувати завдання цільових державних проектів на рівні окремих адміністративно-територіальних одиниць. Цьому заважає неоднозначність тлумачення нормативно-правових документів чи, з іншої сторони, його однобічність, ухвалення суперечливих заходів з практичної реалізації їх основних положень.

У світовій практиці для деталізації державних програм з метою підвищення ефективності їх впровадження використовують поняття "локального розвитку", що значно спрощує координацію дій різних інституціональних утворень та полегшує співробітництво муніципальних органів влади з підприємствами регіону. В Україні подібна практика майже відсутня, в першу чергу - через брак теоретичного обґрунтування, що зумовило вибір теми та актуальність дисертаційної роботи.

Недостатньо повна оцінка впливу туристичної галузі на економіку України призводить до приховування потенційних загроз національній безпеці, особливо в секторі зовнішньоекономічних операцій. Занадто висока лібералізація ринку сприяє втраті ключових переваг національними туристичними підприємствами та проникнення у галузь транснаціональних корпорацій, які починають підпорядковувати собі управління рекреаційними ресурсами. Зважаючи на специфіку функціонування сфери послуг, і туристичних зокрема, жорсткі протекціоністські заходи неефективні, оскільки здатні надовго погіршити сприйняття України іноземними споживачами та контрагентами. Необхідна більш виважена державна політика регулювання туристичної галузі, заснована на поєднанні загальнонаціональних, регіональних та муніципальних інтересів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень Харківського національного економічного університету. В основу дисертації покладено теоретико-методичні й практичні розробки автора, що є частиною держбюджетної науково-дослідної роботи за темою "Стратегія розвитку туристичної інфраструктури в умовах глобалізації" (державний реєстраційний номер 0109U000628), в рамках якої особисто автором виконано розділ 5 "Процедура оцінки соціально-економічного ефекту та ефективності впровадження проектів розвитку туристичної галузі Харківської області"; госпдоговірної науково-дослідної роботи за темою "Податковий менеджмент суб'єктів туристичної діяльності" (державний реєстраційний номер 0108U010232), в рамках якої особисто автором виконано розділ 1 "Організація податкового обліку суб'єктів туристичної діяльності на загальній системі оподаткування".

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є подальший розвиток теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій щодо визначення пріоритетів і основних напрямів державної підтримки туристичної галузі України у цільових програмах. Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких задач:

подальший розвиток методичного забезпечення державної підтримки розвитку туристичної галузі з урахуванням впливу процесу глобалізації та регіоналізації на ринок міжнародного туризму;

визначення впливу діяльності туристичної галузі на рівень економічного розвитку держави;

узагальнення основних тенденцій та визначення пріоритетів функціонування національної туристичної галузі;

вдосконалення аналітичного забезпечення державної підтримки програм локального розвитку; державний туризм цільовий

подальший розвиток методичного забезпечення державного регулювання інвестиційної підтримки розвитку туризму.

Об'єкт дослідження є процес державної підтримки туристичної галузі України з урахуванням інтересів та особливостей функціонування міжнародного ринку туристичних послуг.

Предмет дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти щодо забезпечення реалізації державної політики розвитку туризму у цільових програмах.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень виступають положення сучасної теорії державного регулювання, наукові роботи вітчизняних і зарубіжних вчених з питань державної політики та регулювання туристичної галузі, матеріали наукових конференцій, законодавчі та нормативні документи.

У процесі дослідження використано такі загальнонаукові та спеціальні методи: структурно-порівняльний аналіз - з метою уточнення категорійного апарату; історико-логічний аналіз - для виявлення основних суперечностей становлення сучасної моделі світогосподарських відносин під впливом процесів глобалізації та регіоналізації; монографічний аналіз - для удосконалення періодизації розвитку світової туристичної галузі; метод статистичного аналізу - для дослідження стану туристичної галузі світу, України, окремих регіонів; графічний метод - для представлення структурних диспропорцій розвитку міжнародного туризму в Україні і світі, розробки організаційної структури аналітичного інформаційно-туристичного центру; метод експертного оцінювання - для виявлення ключових чинників успіху та головних перешкод розбудови туристичної інфраструктури; метод аналізу ієрархій Т. Сааті - для визначення перспективних видів туризму в Харківській області; кластерний аналіз - у процедурі оцінки соціально-економічного впливу діяльності туристичної галузі на регіони світу та України; аналіз та синтез - з метою визначення потоків даних в структурі інвестиційної карти Харківської області.

Інформаційною базою дослідження є статистична інформація Державного комітету статистики України та Головного управління статистики в Харківській області.

Наукова новизна отриманих результатів. Найбільш вагомими результатами, що визначають наукову новизну роботи та особистий внесок автора щодо державної підтримки розвитку туризму у цільових програмах, є такі:

дістали подальшого розвитку:

методичний підхід до організації програмної підтримки туризму, що, на відміну від існуючих, базується на багатофакторній класифікації країн за участю у туристичній галузі та дає змогу формування ефективних державних програм в сфері туризму з урахуванням стратегічних пріоритетів України у зовнішній економічній політиці;

методичне забезпечення діагностики структурних диспропорцій у функціонуванні туристичної галузі України, відмінність якого полягає в уніфікованій оцінці макропоказників діяльності галузей, що дозволяє врахувати особливості системи національних рахунків та обліку у сфері зовнішньоекономічних операцій;

методичний підхід до позиціонування туристичної галузі України, що, на відміну від існуючих, базується на аналізі туристичної інфраструктури на основі елементів індексу ТТСІ та надає змогу визначити основні напрями міжнародного співробітництва України в сфері туризму;

удосконалено:

організаційне забезпечення державного регулювання діяльності туристичної галузі як складової економіки регіону, відмінністю якого є посилення аналітичної функції, що дає можливість формування стратегічних пріоритетів у ході реалізації цільових програм розвитку туризму;

методичне забезпечення оперативного моніторингу туристичної галузі з боку профільних державних установ, що, на відміну від існуючих, базується на технології створення інвестиційних карт як територіальних геоінформаційних систем та сприяє вільному надходженню інвестицій з приватного сектору у туристичну галузь.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та апробації комплексу заходів із формування локальних програм розвитку туристичної галузі, які дозволяють підвищити ефективність стратегій управління туристичною діяльністю на рівні національної економіки. Це дозволяє визначити перелік найбільш доцільних, з позицій держави та суб'єктів підприємницької діяльності, інструментів, що забезпечують ефективну реалізацію державного регулювання туристичної галузі. Використання рекомендацій щодо удосконалення організації інформаційних потоків на рівні регіону сприятиме розвитку депресивних територій, покращенню їх соціально-економічного стану, зниженню рівня безробіття та залученню інвестиційних ресурсів, в тому числі іноземних. Практичне впровадження результатів дослідження спрямоване на зменшення негативного ефекту зовнішньоекономічних операцій у сфері послуг, що забезпечуватиме реалізацію засад сталого розвитку у діяльності суб'єктів туристичної галузі, підвищення конкурентоспроможності національної продукції на зовнішніх ринках та належний рівень економічної безпеки регіону і держави.

Запропоновані в дисертації висновки і рекомендації, що мають прикладний характер, упроваджені в діяльність Департаменту міжнародного співробітництва Харківської міської ради (довідка № 444 від 24.03.2011 р.) і навчальний процес Харківського національного економічного університету (довідка № 11/85-33-04/1 від 03.02.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті положення, які є результатом особистого дослідження автора, а саме: методичний підхід до аналізу структури внутрішньорегіональних туристичних потоків на прикладі країн ЄС [2 за списком опублікованих праць, наведених у авторефераті]; визначені складові категорій "економіка туризму", "галузь туризму", розроблена схема розрахунків основних і додаткових показників, виявлені особливості обліку зовнішньоекономічних операцій в туризмі згідно системи національних рахунків України [3]; обґрунтований теоретичний підхід до виділення п'ятого етапу розвитку туризму [4]; проведена сегментація країн світу згідно показників основних рейтингових систем [5]; визначені напрями співробітництва України у області світової спадщини [6]; проведений аналіз основних показників розвитку східних регіонів України, розроблені етапи планування розвитку туризму в регіоні [7]; побудована модель взаємодії туристичної галузі з іншими галузями національних економік [8]; розроблений проект аналітичної установи - інформаційного туристичного центру [9]; запропоноване методичне забезпечення створення інвестиційної карти регіону як територіальної геоінформаційної системи на основі дослідження діяльності туристичної галузі Харківської області [10]; визначений рівень привабливості туристичної галузі України та чинники, що впливають на формування іміджу країни у потенційних споживачів національного туристичного продукту та інвесторів [11].

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки, викладені в дисертації, доповідалися і обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: "Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності в умовах глобалізації економіки" (3-6 жовтня 2007 р., м. Ужгород, Україна) [5], "Проблеми та шляхи вдосконалення ринкових відносин в умовах глобалізації економіки" (5-9 жовтня 2009 року, м. Ужгород, Україна) [7], "Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики" (26 - 27 листопада 2009 р., м. Харків, Україна) [2], "Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики" (11-12 листопада 2010 р., м. Харків, Україна) [3].

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковані в 11 наукових працях загальним обсягом 8,7 ум.-друк. арк., (особисто автору належить 4,0 ум.-друк. арк.), у тому числі: у 3 колективних монографіях, 1 препринті, 6 статтях у наукових фахових виданнях, 1 статті у інших наукових виданнях.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 188 найменувань і додатків. Робота містить 14 таблиць, 47 рисунків, 18 додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить 182 сторінки. Додатки містять 44 таблиці, 54 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, розкрито сутність наукової проблеми і стан досліджень з питань державного регулювання та реалізації програм розвитку туристичної галузі; визначено мету, об'єкт і предмет дослідження, сформульовано завдання дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - "Теоретичні аспекти функціонування світового туристичного простору в умовах глобалізації" - виділено основні суперечності сучасного етапу формування міжнародних економічних відносин в умовах процесу глобалізації та регіоналізації і відповідних перетворень у національних стратегіях державного розвитку; запропоновано класифікацію країн за ступенем регулювання туристичної діяльності та її місця у національній системі господарчих взаємозв'язків; узагальнено теоретичні підходи до визначення категорії локального розвитку та розкрито сутність і зміст цього поняття; показано взаємний вплив між державними та регіональними програмами розвитку туризму та аналогічними стратегічними проектами відповідного рівня, що відносяться до інших сфер діяльності.

У сучасній світовій економіці наявність розвиненої сфери послуг набуває вирішального значення у визначенні стратегічного потенціалу держави. Туризм як одна із невиробничих галузей є для багатьох країн джерелом істотних доходів до державного бюджету, розвитку інфраструктури та забезпечення зайнятості населення. Крім того, завдяки міжнародному туризму відбувається міжкультурний обмін, встановлюються ділові зв'язки між країнами регіону. Разом з іншими галузями невиробничої сфери він входить до складу якісно нової структури національних господарств розвинутих країн, спрямованої на створення додаткових конкурентних переваг для держави. Для країн, що розвиваються, формування виваженої стратегії побудови туристичної інфраструктури дозволяє залучати значні кошти до державного бюджету та підтримувати місцеве виробництво супутніх галузей. Визначаючи категорію міжнародного туризму та її основні риси у історичному вимірі і в сучасних умовах, характеризуючи склад та динаміку туристичних потоків, дослідники дуже рідко наводять оцінку ефективності діяльності світової туристичної галузі, її впливу на функціонування національної економіки, що і зумовило необхідність удосконалення існуючих підходів до класифікації країн за участю у туристичній галузі (рис. 1).

Запропонована класифікація за допомогою системи багатофакторних ознак удосконалює існуючі класифікації, які засновані на використанні здебільшого кількісних ознак і є одновимірними. Доцільність наведеної класифікації обґрунтовується специфікою туристичного продукту, для якого вкрай важко виділити ознаки, які були б притаманні всім країнам групи, без урахування суттєвого впливу так званих "місцевих особливостей", що унеможливлює використання провідного досвіду суб'єктів туристичного ринку без досконалого вивчення внутрішнього середовища кожного з них й перегляду та пристосування бажаної моделі під місцеві умови.

Україна відноситься до групи країн із незначним впливом туристичної галузі на національну економіку, оскільки її частка у ВВП не перевищує 5-7%. Проте, ефект від діяльності галузі оцінюється експертами як вкрай негативний, особливо через надвисокі обсяги витоку коштів за кордон як результату неконтрольованої діяльності операторів виїзного туризму. Незважаючи на достатню впорядкованість функцій і повноважень інститутів, що мають регулювати галузь, важко визначити реальну стратегію розвитку туристичної сфери. За малих обсягів споживання туристичних послуг названі процеси не є критичними, але поступове збільшення імпорту туристичної продукції (товарів і послуг) без урівноваження від експортних операцій здатне призвести до структурних диспропорцій у економіці країни.

Рис. 1. Розподіл країн за участю у туристичній галузі

Планування розвитку будь-якої галузі неможливе без бачення місця даної галузі в цілісній структурі національної економіки; так само складно реалізовувати стратегії державного рівня без чіткого усвідомлення місця країни на політичній карті світу, сучасних тенденцій функціонування системи міжнародних відносин. Тому впровадження стратегій державного розвитку в Україні має ґрунтуватися на розумінні майбутнього держави, її внеску до добробуту всієї світової спільноти.

У процесі свого становлення світова туристична галузь пройшла декілька етапів, кожен з яких мав власні, лише йому притаманні характеристики. Суспільно-економічні особливості формування розвитку міжнародного туризму зумовили залежність галузі від світових економічних процесів, і найперше - всеохоплюючих криз. Традиційна періодизація не відображає тенденцій на світовому ринку, що склалися під впливом процесу глобалізації. Дослідження характерних рис та особливостей розвитку туристичної галузі в сучасних умовах господарювання дозволило запропонувати введення п'ятого етапу (початок 90-х років ХХ ст. - теперішній час), відмінністю якого є суттєві зміни на політичній карті світу, перерозподіл чинників виробництва на міждержавному рівні та зміни світосприйняття у соціумі. Передумовами п'ятого етапу розвитку світової туристичної галузі є перехідні моменти в зміні суспільних структур, які позначені зародженням нових політичних, економічних і соціальних відносин в багатьох країнах світу.

У зв'язку з тим, що на світовому ринку постійно проходить процес змін у структурі зовнішньої торгівлі відповідно до особливостей міжнародного розподілу праці, на державному рівні постає питання пошуку альтернативних варіантів присутності на світовому ринку. Незважаючи на те, що саме міжнародний туризм почав розвиватися в Україні відносно недавно, аналіз показав, що головною тенденцією формування є зростання ролі держави в регулюванні процесів, що забезпечують роботу туристичних підприємств. Цьому має сприяти низка державних та регіональних проектів, в тому числі і на локальному рівні.

Локальний розвиток - це узгоджена діяльність органів місцевого самоврядування, підприємств та приватних осіб з метою підвищення рівня життя населення окремої територіальної одиниці, що забезпечується впровадженням засад сталого розвитку та поєднанням місцевих інтересів із стратегічними пріоритетами держави у різних сферах. Локальне планування є уточненням загальнодержавних стратегій, яке дозволяє побачити стан розвитку окремої територіальної одиниці, виявити проблемні сфери у їх взаємодії і ефективніше розподілити ресурси між представниками різних виробництв, насамперед завдяки спрощеному механізму передачі інформації. На рівні окремої адміністративно-територіальної одиниці (локальної території) забезпечується впровадження цільових державних програм розвитку усіх галузей національної економіки, в тому числі і туристичної, адже проекти, які безпосередньо стосуються сфери туризму, не можна розглядати окремо від інших. Таким чином, локальні програми розвитку туризму є одним із способів забезпечення реалізації державних цільових програм.

У другому розділі - "Аналіз середовища розвитку туризму в Україні" - проведено оцінку діяльності світової туристичної галузі; проаналізовано головні тенденції розвитку туризму в Україні на базі статистичних даних національних та міжнародних спеціалізованих установ і організацій; розкрито сутність агрегованих категорій макроекономічного обліку, що використовуються під час оцінки туристичної діяльності на рівні країн та регіонів світу; надано роз'яснення понять "туристична галузь" та "туристична економіка", наведено приклад розрахунків основних показників та доведено необхідність їх використання у процесі побудови аналітичних таблиць за методом "витрати - випуск"; запропоновано виділення туристичної галузі у окремий елемент дослідження міжгалузевих зв'язків в Україні; визначено потенційні джерела загроз економічному розвитку України за умови неконтрольованих зовнішньоекономічних операцій, що здійснюються суб'єктами туристичного ринку.

Як одна зі складових світового ринку послуг, міжнародний туризм розвивається згідно з притаманними йому законами і закономірностями; з огляду на обсяги операцій галузі туризму та особливості здійснення основних технологічних процесів, її можна вважати цілісною підсистемою з властивими тільки їй рисами.

Про ступінь впливу туристичної діяльності на світову економіку та економіку України свідчать наступні дані (табл. 1).

Таблиця 1

Основні показники діяльності туристичної галузі України та світу в 2010 р.

Показник	Внесок туристичної галузі у світове господарство	Внесок туристичної галузі в економіку України
	% від загально-світового	значення показника	% від загального по Україні	значення показника
ВВП, млрд. дол. США	9,2	5 751	7,5	10,17
Прогнозне значення середньорічного темпу приросту ВВП (2010 -2020 рр.), %	4,4	-	4,2	-
Кількість робочих місць, тис.	8,1	235 758	6,1	1 207
Доходи від експорту туристичних послуг, млрд. дол. США	6,1	1 086	10,9	6,15
Обсяги інвестицій в основний капітал, млрд. дол. США	9,2	1 241	15,9	3,33

У 2010 р. сукупний внесок туристичної галузі у загальносвітовий ВВП склав 9,2%, забезпечуючи 8,1% від усього числа зайнятих; доходи від експорту туристичних послуг склали 6,1% від загального обсягу експортних операцій. Можна стверджувати, що відносні показники туристичної галузі України знаходяться на рівні середньосвітових, а відносна частка доходів від експорту туристичних послуг майже вдвічі перевищує світове значення.

За кількістю міжнародних туристичних прибуттів у 2007-2008 рр. Україна посідала 7-ме місце з усіх країн світу, поступаючись лише Франції, США, Іспанії, Китаю, Італії та Сполученому Королівству. Проте, незважаючи на очевидні здобутки останніх років, туристична галузь не вважається в Україні пріоритетною.

У сучасній світовій економіці наявність розвиненої сфери послуг набуває вирішального значення у визначенні стратегічного потенціалу держави. Туризм як одна із невиробничих галузей є для багатьох країн джерелом істотних доходів до державного бюджету, розвитку інфраструктури та забезпеченням зайнятості населення. Крім того, завдяки міжнародному туризму відбувається міжкультурний обмін, встановлюються ділові зв'язки між країнами регіону. Його значення настільки суттєве, що під час досліджень окремо виділяється туристична економіка, що охоплює систему міжгалузевих зв'язків сфери туризму.

Схема уніфікованої оцінки основних показників туристичної діяльності наведена на рис. 2.

Рис. 2. Схема уніфікованої оцінки основних показників туристичної діяльності, погоджена з порядком, що прийнятий Всесвітньою радою з подорожей та туризму

Визначення місця туристичної галузі України у світових показниках ускладнюється розбіжностями методик збору і обробки статистичної інформації, деякі дані українськими експертами не використовуються, як, наприклад, торгівля туристичною продукцією. Методика оцінки впливу туристичної діяльності на головні показники економіки країни не враховує фактичне вивезення коштів за кордон споживачами туристичних послуг та перерозподіл ресурсів серед тих галузей, які пов'язані із туристичною.

Розвиток внутрішнього та в'їзного туризму, окрім прямих доходів, мав би позитивний вплив на діяльність багатьох інших секторів економіки, активізував впровадження інновацій, тому одним із головних завдань розвитку туризму в Україні є підвищення рівня поінформованості потенційних інвесторів та споживачів стосовно туристичного потенціалу держави. В результаті щорічних досліджень конкурентоспроможності галузі, що проводяться Всесвітнім економічним форумом, щодо України починає формуватися негативний імідж, оскільки вона в середньому за більшістю показників посідає середні і нижчі місця. У звіті за 2009 р. загальний ранг України становить 77 із 133, а індекси, що вказують на обізнаність з туристичними ресурсами країни нерезидентів, є одними з найгірших.

В результаті дослідження, проведеного за 47 країнами Європи та країнами, які мають з ними сталі економічні, політичні та соціальні зв'язки, було виділено 5 кластерів (рис. 3).

Рис. 3. Кластерізація країн Європи

за ознаками стану інфраструктури туризму

Україна входить до 1-го кластеру (який включає 12 країн, серед яких: Болгарія, Ізраїль, Латвія, Литва, Польща, Росія, Румунія, Словаччина, Туреччина, Угорщина та Чорногорія), для якого характерним є високий рівень програм державного регулювання та соціальної інфраструктури, проте низькими є показники, які безпосередньо характеризують стан інфраструктури туризму.

Таким чином, на рівні держави необхідно впроваджувати програми підтримки тих напрямів діяльності, які вважаються у світовій практиці основними для сталого функціонування туристичної галузі країни.

У третьому розділі - "Державна підтримка формування туристичної інфраструктури на регіональному рівні" - проведений аналіз діяльності туристичної галузі за областями країни, удосконалено методичний підхід до вибору раціональних інструментів побудови туристичної інфраструктури на локальному рівні з урахуванням державних пріоритетів; обґрунтовано теоретичний підхід до створення інвестиційних карт на основі геоінформаційних систем з метою стимулювання інвестицій у туристичну галузь та запропоновано типовий проект аналітичної установи у складі інформаційного туристичного центру.

На теперішній час система перерозподілу коштів між бюджетами різних рівнів, яка прийнята в Україні, практично не дозволяє регіону-донорові використовувати зароблені кошти на власний розвиток. Практика планування витратної і прибуткової частин місцевих бюджетів, а також його структури, з подальшим застосуванням різних санкцій у разі його невиконання, на відміну від України, в багатьох європейських країнах не застосовується. Звичнішим є підхід, при якому чітко встановлюється сума необхідних платежів бюджетів вищих рівнів, а також обов'язкові статті, а місцеві бюджети безперервно коректуються залежно від поточного стану справ.

Однією із проблем впровадження державних програм розвитку туристичної галузі в регіонах України є відсутність систематизованої інформації щодо наявних та потенційних туристичних ресурсів, що унеможливлює координацію діяльності підприємств та організацій, зайнятих у виробництві та реалізації відповідних послуг. Створення інформаційно-туристичного центру (ІТЦ) дозволяє своєчасно збирати та аналізувати дані стосовно функціонування ділового середовища сфери туризму, ефективного посередництва між всіма учасниками ринку та створює передумови розробки наближених до практичних потреб стратегічних програм державного рівня.

Зокрема, Харківська область звичайно не сприймається як привабливий регіон для інвестицій у галузь, що ускладнює узгодження та реалізацію профільних програм. Однак рейтинг області за показниками розвитку туристичної галузі достатньо високий: в середньому 6-те місце згідно зведеної форми 1-ТУР.

Для динаміки туристичних потоків області характерним є значне перевищення кількості виїздів над прибуттями; стрімке зростання обсягів туристів, які виїжджали за кордон, відбувалося упродовж 2006 - 2008 рр., у 2009 р. спостерігався незначний спад. Якщо за 4 роки частка іноземних туристів у загальній кількості обслуговуваних майже не змінилася, залишаючись на рівні 10%, то частка виїзних туристів поступова зростала (з 10% у 2006 р. до 50% у 2009 р.), що загалом відповідає ситуації, яка в цілому склалася в Україні.

Головною метою діяльності ІТЦ є заохочення до інноваційних бізнес-проектів представників туристичних підприємств через поширення співробітництва між різними установами, підприємствами та організаціями, як державними, так і приватними, шляхом надання своєчасної, достовірної інформації за запитом, аналіз діяльності туристичної галузі регіону та розробка стратегічних програм розвитку і напрямів реалізації стратегічних програм у сфері державного управління.

Організаційна структура ІТЦ наведена на рис. 4.

Рис. 4. Організаційна структура ІТЦ

Різні рівні доступу до баз даних забезпечать її окупність, а єдиний центр управління - уникнення дублювання функцій та тієї інформації, що надходить з різних джерел, а також активізацію тих учасників ринку, які раніше не використовували ІТ-технології з причини їх крайньої диверсифікованості та високу ціну. Економічний ефект від діяльності туристичної галузі зросте, тому що до створення продукції залучатиметься значна кількість підприємств та приватних осіб. Останні поступово виходитимуть з "тіньового" сектору, оскільки підвищуватиметься прозорість операцій.

Традиційні конкурентні переваги області в промисловості та зовнішньоекономічних зв'язках експерти не пов'язують із успішністю розбудови туристичної інфраструктури, що свідчить про відсутність комунікаційних зв'язків між працівниками різних галузей. Функціонування інформаційного туристичного центру, що використовував би бази даних уніфікованої територіальної геоінформаційної системи ("інвестиційної карти" Харківської області), мало б позитивний ефект на діяльність регіону в цілому (рис. 5).

Рис. 5. Контекстна діаграма державної підтримки територіальної геоінформаційної системи

Об'єднання ресурсів регіональних інвестиційних карт у єдину систему сприятиме координації зусиль з впровадження різних галузевих проектів на рівні держави, надаватиме можливість оперативного моніторингу за станом виконання стратегічних національних проектів і цільових програм та підвищуватиме ефективність діяльності органів державного управління.

ВИСНОВКИ

Наукові і практичні результати виконаного дослідження в сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання - удосконалення теоретико-методичного забезпечення державної підтримки розвитку туризму у цільових програмах. У ході дослідження одержано такі результати.

1. Процес глобалізації надає широкі можливості міжнародного співробітництва країнам світу, зокрема, у сфері туристичних послуг, проте, водночас суттєво знижує рівень захищеності національного ринку. За таких умов навіть країни із розвиненою економікою починають повертатися на засади протекціонизму, що відображається у процесах регіоналізації, які мають вплив не лише на економічні відносини, але й на соціальну та культурну сфери. В роботі подано систему суперечностей сучасного процесу глобалізації та регіоналізації у розрізі проблем та перспектив сучасної теорії державного регулювання, що дало змогу довести необхідність враховування рушійних змін кон'юнктури світового ринку туристичних послуг під час планування розвитку національної туристичної галузі на рівні держави. Доведення необхідності введення до традиційної періодизації п'ятого етапу становлення світової туристичної галузі, який враховує вплив процесів глобалізації та структурних перетворень світогосподарської системи на тенденції міжнародного туристичного ринку, дозволило визначити позицію України згідно запропонованого розподілу країн за участю у туристичній галузі, що у подальшому забезпечуватиме використання найсучасніших підходів до державного регулювання у сфері туризму з урахуванням особливостей, притаманних саме національному туристичному ринку.

2. Запропонований механізм узгодження цільових державних і регіональних стратегій економічного і соціального розвитку включає оцінку стану окремої адміністративно-територіальної одиниці у складі територіально-господарчої системи. Його побудовано на основі локальних програм, що дозволило уточнити схему складових економіки туризму, до якої доцільно долучити всі суб'єкти господарювання, які прямо чи опосередковано пов'язані з туристичною сферою міжгалузевими зв'язками. Запропонований порядок розрахунку, який передбачає не лише обробку основних показників зовнішньої торгівлі туристичними послугами та товарами, але й додаткові показники, які характеризують співвідношення між обсягами експортних та імпортних потоків, дає змогу враховувати відмінності у процедурі оцінки зовнішньоекономічних операцій в туризмі, пов'язані з особливостями системи національних рахунків України. Все перелічене сприятиме вдосконаленню вже усталених методик оцінювання показників діяльності туристичної галузі, які використовуються в Україні.

3. Проведене позиціонування України на світовому та європейському ринках туристичних послуг сприяє виявленню потенційних загроз, до яких слід віднести значний відтік національної валюти за кордон та проникнення на національний ринок іноземних туристичних компаній, що гальмує економічний розвиток України. Означені загрози пов'язані із структурними диспропорціями у зовнішній торгівлі, особливо у торгівлі послугами. У ході дослідження визначено головні чинники, що перешкоджають формуванню позитивного іміджу України серед потенційних відвідувачів та інвесторів, що дозволило вдосконалити комплекс заходів із закріплення позитивного іміджу України та покращити сприйняття держави провідними учасниками світового туристичного ринку.

4. У ході дослідження запропоновано та обгрунтовано типовий проект регіонального інформаційного туристичного центру - аналітичної установи, завданням якої є дослідження діяльності туристичної галузі в регіоні, прогнозування головних тенденцій її функціонування та розробка локальних проектів у сфері туризму на основі положень відповідних державних цільових програм розвитку. Наявність означеної установи дасть змогу забезпечити своєчасне надходження та обмін даними між державними та муніципальними органами управління стосовно стану розвитку туристичної галузі по окремих територіальних одиницях та залучити до участі у планових програмних заходах представників приватного ділового сектору.

5. Удосконалення технології створення інвестиційних карт регіонів (територіальних геоінформаційних систем) полягає у інтеграції ресурсів високотехнологічних галузей національної економіки та передбачає їх об'єднання у єдину структуру, що дає змогу координації потоків даних на загальнодержавному рівні. По результатах дослідження доведено необхідність впровадження уніфікованої національної бази даних суб'єктів та об'єктів туристичної й супутніх галузей. Обгрунтовано доцільність здійснення централізованого оперативного регулювання цільовими проектами розвитку туристичної галузі на будь-якому етапі реалізації державної програми.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях та матеріали конференцій

1. Дехтяр Н.А. Особливості формування ефективних державних програм в сфері туризму з урахуванням стратегічних пріоритетів України у зовнішній економічній політиці / Н. А. Дехтяр // "Моделювання регіональної економіки". - 2011. - №1(17). - С. 120 - 129.

2. Дехтярь Н.А. Теоретические аспекты формирования конкурентной среды туристической инфраструктуры региона / Н. А. Дехтярь, В. Е. Ермаченко // Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики : Монографія. - Х. : ФОП Лібуркіна Л.М.; ВД "ІНЖЕК", 2009. - С. 225 - 337.

3. Дехтяр Н.А. Особливості порівняльного аналізу головних показників діяльності туристичної галузі світу / Н. А. Дехтяр, В. Є. Єрмаченко // Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики : Монографія. - Х. : ФОП Павленко О.Г.; ВД "ІНЖЕК", 2010. - С. 140 - 158.

4. Дехтярь Н.А. Становление пятого этапа развития туризма / Н. А. Дехтярь, В. Е. Ермаченко // "Бизнес-Информ". - 2007. - № 1-2. - С. 45 - 48.

5. Дехтяр Н.А. Механізм сегментації ринків країн світу у процесі реалізації зовнішньоекономічної стратегії підприємства (на прикладі туристичної галузі) / Н. А. Дехтяр, В. Є. Єрмаченко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Економіка". Спецвипуск 22. Ч.ІІІ. - Ужгород, 2007. - С. 193 - 201.

6. Дехтяр Н.А. Характеристика основних критеріїв відбору до переліку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО / Н. А. Дехтяр, О. Г. Зима // "Економіка розвитку". - 2008 - № 2(46). - С. 63 - 65.

7. Дехтяр Н.А. Концептуальний підхід до аналізу конкурентоспроможності туристичної індустрії Харківського регіону / Н. А. Дехтяр, В. Є. Єрмаченко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Економіка". Спецвипуск 28. Ч.ІІІ. - Ужгород, 2009. - С. 26 - 35.

8. Дехтярь Н.А. Влияние развития туристической отрасли на перераспределение ресурсов в масштабах макрорегионов / Н. А. Дехтярь, В. Е. Ермаченко // "Бизнес-Информ". - 2009. - № 4(3). - С. 50 - 54.

Публікації в інших виданнях

9. Дехтяр Н.А. Створення інформаційного туристичного центру як елемент підвищення конкурентоспроможності регіону / Н. А. Дехтяр, В. Є. Єрмаченко // Социально-экономическое развитие Украины и её регионов: проблемы науки и практики : Монография. - Х. : ФЛП Александрова К.М.; ИД "ИНЖЭК", 2010. - С. 325 - 340.

10. Дехтяр Н.А. Регіональна політика в галузі туризму: основні підходи (на прикладі Харківської області) / Н. А. Дехтяр, В. Є. Єрмаченко // "Географія та туризм". - 2010. - Вип. 10. - С. 122 - 129.

11. Дехтяр Н.А. Дослідження конкурентоспроможності національних економік у галузі туризму згідно з методикою Всесвітнього економічного форуму / Н. А. Дехтяр, В. Є. Єрмаченко, О. Г. Зима // Препринт. - Х. : Вид. ХНЕУ, 2009. - 62 с.

АНОТАЦІЯ

Дехтяр Н.А. Державна підтримка розвитку туризму у цільових програмах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків, 2011.

Дисертацію присвячено теоретичним дослідженням і розробці методичного забезпечення державної підтримки цільових програм розвитку туризму. У роботі досліджено теоретичне підґрунтя категорій державної політики. Удосконалено методику оцінки впливу туристичної галузі на національну економіку, визначені загрози економічному розвитку держави. Обґрунтовано і розроблено методичне забезпечення вибору найбільш доцільних варіантів реалізації державної політики, яке передбачає врахування потреб окремих адміністративно-територіальних одиниць, органів місцевого самоврядування, обмежень щодо застосування конкретних інструментів, а також ефективності їх використання з позицій держави і споживачів. Запропоновано склад та зміст системи критеріїв оцінки ефективності регіональних проектів. Розроблена структурна логічно-функціональна схема діяльності інформаційного туристичного центру на базі інвестиційних карт.

Ключові слова: державна політика, державна підтримка, цільова програма, розвиток туристичної галузі, інвестиційна карта.

АННОТАЦИЯ

Дехтярь Н. А. Государственная поддержка развития туризма в целевых программах. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины, Харьков, 2011.

Диссертация посвящена теоретическим исследованиям и разработке методического обеспечения государственной поддержки целевых программ развития туризма.

В работе исследованы теоретические основы категорий государственной политики. Усовершенствована методика оценки влияния туристической отрасли на национальную экономику, определены угрозы экономического развития государства.

В связи с практически неконтролируемой деятельностью туристической отрасли происходит увеличение отрицательного сальдо платёжного баланса Украины по статьям внешнеэкономических операций в данной сфере, тем не менее, из-за специфики учёта импорта туристических услуг и несоответствия в прочтении общепринятых в мировой практике категорий т.н. "экономики туризма" оценка эффекта от деятельности национальной туристической отрасли не всегда отражает реальное положение на рынке данного вида услуг.

Различия в расчётах макропоказателей экспертов международных организаций и украинских специалистов усложняют процедуру сопоставления данных и построения прогнозов развития туристической отрасли в различных странах, которые являются стратегическими партнёрами Украины, и ухудшают имидж страны в целом.

Государственная политика в области туризма должна строиться с учётом основных тенденций мирового туристического рынка, который значительно подвержен влиянию процесса глобализации и регионализации. Исходя из основных характеристик глобального этапа становления туризма и приоритетов стратегического развития Украины, обосновано и разработано методическое обеспечение выбора наиболее целесообразных вариантов реализации государственной политики в целевых программах, предусматривающее учет потребностей отдельных административно-территориальных единиц, органов местного самоуправления, ограничений относительно применения конкретных инструментов, а также эффективности их использования согласно позиции государства и потребителей, с использованием категории локального развития.

Предложены структура и содержание системы критериев оценки эффективности региональных проектов, которая учитывает уровень рекреационного потенциала локальной территории и особенности формирования местных бюджетов. Разработана структурная логично-функциональная схема деятельности информационного туристического центра на базе инвестиционных карт (территориальных геоинформационных систем), главной задачей которого является анализ эффективности деятельности туристической отрасли подотчётного региона, контроль за показателями экономической безопасности и разработка наиболее перспективных программ его развития.

Ключевые слова: государственная политика, государственная поддержка, целевая программа, развитие туристической отрасли, инвестиционная карта.

SUMMARY

Dekhtyar N. State Support of Tourism Development in Target Programmes. - Manuscript.

The thesis for a scientific degree of the candidate of science in Economics. Speciality 08.00.03 - Economics and Management of National Economy. - Scientific and Research Center of Industrial Problems of Development of the NAS of Ukraine, Kharkiv, 2011.

The thesis describes theoretical researches and methodical support of state target programmes of tourism development. Theoretical basis of the categories of state policy is provided. The methodology of estimation of influence of the tourist industry on the national economy is improved, threats of economic development of the state are defined. Methodical fundamentals of choice of the most expedient variants of realisation of the state policy, which take into account demands of separate administrative-territorial units, local administrations, limitations in implementation of concrete techniques, and also efficiency of their use due to the position of a state and consumers are substantiated and developed. The structure and concept of the system of estimation criteria of efficiency of regional projects are suggested. The structural logically functional diagram of activity of informative tourist centre is developed on the basis of "investment maps".

Key terms: state policy, state support, target programme, development of tourist industry, investment chart.

Размещено на Allbest.ru

...