Актуальність теми. На сьогодні недостатньо вивченою є система підготовки у видах спорту зі складно-координаційною структурою рухів, у яких досліджені лише окремі сторони підготовки спортсменів (В.М. Болобан, 1990; В.А. Друзь, 1980; А.М. Шлемін, 1982), що заважає сприйняттю цілісності всього тренувального процесу. Дослідженню різних аспектів розвитку фізичних якостей та методики навчання у спорті присвячені праці Ю.В. Верхошанського, 1988; Л.В. Волкова, 1989; Ю.К. Гавердовського, 1991; А.А. Гужаловського, 1979; В.М. Заціорського, 1979; В.В. Мулика, 2002; В.М. Платонова, М.М. Булатової, 1995; О.М. Худолія, 2005.

У фігурному катанні розглянуті питання щодо навчання й удосконалення виконання окремих вправ (І.В. Абсалямова, 1973; А.М. Мішин, 1973, 1981; Т.М. Москвіна, 1971; Л.Я. Хисматуліна, 1974), удосконалення керування тренувальним процесом (М.В. Грішина, 1975, 1991), дослідження спеціальної працездатності (Н.І. Ірошнікова, 1978; І.М. Медведева, 1985; 1997) і рівня швидкісно-силової підготовки (В.В. Кобелев, 1978), удосконалення окремих видів підготовки (Є.М. Матвєєва, 1990; Л.А. Пахомова, 1980).

Слід зазначити, що за останні роки зазнала великих змін методика тренування, підґрунтям якої стали нові підходи в побудові тренувального процесу для виконання програм різної складності, передбачаючи урахування індивідуальних морфофункціональних та психологічних особливостей організму спортсменів.

Виконання окремих елементів техніки фігурного катання потребує наявності визначеного рівня розвитку рухових якостей, які, у свою чергу, удосконалюються під час їх виконання. Тому одним з перспективних напрямів удосконалення спортивної підготовки фігуристів-початківців є наукове обґрунтування ефективного поєднання розвитку рухових якостей і засвоєння елементів техніки фігурного катання на ковзанах.

У зв'язку з цим актуальність нашого дослідження зумовлена розробкою методики комплексного засвоєння елементів техніки юних фігуристів 7-9 років у процесі розвитку рухових якостей.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, які складають основний зміст роботи, виконувалися відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. за темою 2.2.7 "Розробка технічних засобів навчання та контролю рухових дій у спорті" (номер державної реєстрації 0106U011984).

Роль автора полягала у дослідженні рівня фізичної, технічної та функціональної підготовленості юних фігуристів 7-9 років, розробці й упровадженні методик формування засвоєння елементів техніки у процесі розвитку рухових якостей.

Мета роботи - розробити та експериментально обґрунтувати методику засвоєння елементів техніки у поєднанні з розвитком рухових якостей, що забезпечують їх виконання у юних фігуристів 7-9 років.

Завдання роботи:

Здійснити аналіз сучасного стану формування основних сторін підготовленості юних фігуристів.

Дослідити рівень прояву рухових здібностей і виконання елементів техніки юними фігуристами 7-9 років.

Виявити взаємозв'язок між основними елементами техніки й руховими якостями юних фігуристів на етапі початкової підготовки.

Експериментально перевірити ефективність розробленої методики поєднання процесів засвоєння елементів техніки фігурного катання і розвитку рухових якостей, що забезпечують їх виконання, й упровадити у практику підготовки юних спортсменів 7-9 років.

Об'єкт дослідження - навчально-тренувальний процес, спрямований на засвоєння елементів техніки та розвиток рухових якостей юних фігуристів 7-9 років.

Предмет дослідження - методика побудови комплексних занять, спрямованих на засвоєння елементів техніки й розвиток рухових якостей, які забезпечують їх виконання.

Методи дослідження:

Методи теоретичного аналізу й узагальнення науково-методичної літератури.

Педагогічні методи дослідження й експерименту (спостереження, опитування, експертна оцінка, тестування рухових якостей і технічної підготовленості).

Медико-біологічні методи досліджень (дослідження функціонального стану серцево-судинної - ЧСС, АТ, АНАМЕ, АМЕ, ЕКГ за методикою А.С. Душаніна та дихальної систем - МСК, ЖЄЛ).

Методи математичної статистики (метод середніх величин, перевірка статистичних гіпотез, кореляційний і факторний аналіз).

Наукова новизна отриманих результатів полягає насамперед у тому, що в ній уперше:

розроблено методику поєднання засвоєння елементів техніки фігурного катання й розвитку рухових якостей, що забезпечують їх виконання у юних спортсменів 7-9 років;

встановлено, що у тренувальному процесі юних фігуристів на етапі початкової підготовки, особливо у перший рік занять, ефективно проводити випереджуючий розвиток рухових якостей, які є основними для засвоєння окремого елемента техніки фігурного катання;

визначено внесок різних факторів у структуру спеціальної фізичної підготовленості юних фігуристів 7-9 років;

встановлено кореляційний зв'язок між руховими якостями та виконанням різних елементів техніки фігурного катання у віці 7-9 років.

Доповнено наукові дані щодо:

інформативності й надійності тестів оцінки статичної і динамічної рівноваги у юних спортсменів 7-9 років (на матеріалі фігурного катання);

змісту підготовчих і спеціальних вправ для поєднання навчання й удосконалення техніки фігурного катання з розвитком рухових якостей, що забезпечують їх виконання.

Підтверджено, що:

теоретична концепція розробки планування фізичних навантажень у тренувальному процесі юних спортсменів ґрунтується на знаннях сенситивних періодів рухових здібностей та їх гетерохронності;

для дітей молодшого шкільного віку характерне поступове, нерівномірне зростання показників фізичного розвитку та рухових якостей;

у кожному віковому періоді наявні періоди морфо-функціональних особливостей, які необхідно враховувати при організації занять фізичною культурою і спортом та розробці методики спортивних і оздоровчих тренувань;

спеціальні рухові здібності розвиваються в результаті спортивної діяльності, відповідно покращуючи її якість.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості широкого використання теоретичних положень дисертації, що стосуються побудови занять комплексної спрямованості на засвоєння елементів техніки й розвитку рухових якостей юних фігуристів груп початкової підготовки.

Матеріали отриманих досліджень можуть використовуватися при читанні лекцій з теорії спортивного тренування у видах спорту зі складно-координаційною структурою рухів.

Висновки і практичні рекомендації упроваджені в тренувальний процес ДЮСШ м. Харкова та м. Дніпропетровська, а також у навчальний процес Харківської державної академії фізичної культури, про що свідчать акти впровадження (від 01.04.2009, 17.04.2009, 01.09.2009).

Особистий внесок здобувача полягає в постановці проблеми, визначенні мети й завдань досліджень, а також методичних підходів для їх вирішення. Автор безпосередньо брав участь у тренувальному процесі і проведенні дослідження, що дало можливість всебічно вивчити проблему комплексного освоєння елементів техніки й розвитку рухових якостей юними фігуристами 7-9 років.

У наявних спільних публікаціях здобувачеві належить пріоритет в організації, проведенні й аналізі результатів досліджень.

Апробація результатів досліджень. Матеріали досліджень доповідалися на науково-практичній конференції "Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту на сучасному етапі" (Чернігів, 2006); II Міжнародній науковій конференції "Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту" (Харківський національний педагогічний університет ім.Г.С. Сковороди, 2006); Міжнародних наукових конференціях "Фізична культура, спорт і здоров'я" (Харків, 2007, 2008), Міжнародному симпозіумі "Схід-Україна-Захід: сучасні процеси розвитку фізичної культури, спорту, туризму та оздоровчих технологій" (Харків, 2009).

Публікації. Здобувачем опубліковано 8 наукових праць за темою дисертації, з яких 7 статей у виданнях, затверджених ВАК України і 1 тези, 3 роботи виконані одноосібно.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел і актів упровадження. Викладена на 210 сторінках, ілюстрована 53 таблицями та 18 рисунками. У роботі використано 263 джерела, серед яких 26 іноземних авторів.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт і предмет, сформульовані мета й завдання роботи, розкрито наукову новизну й практичне значення одержаних результатів, вказано на особистий внесок автора, подано інформацію про апробацію результатів дослідження й кількість публікацій.

юний фігурист рухова якість

У першому розділі "Характеристика спортивної підготовки юних фігуристів" проаналізовано фігурне катання, як вид спорту із складнокоординаційною структурою рухів, представлено особливості розвитку організму дітей 7-9 років, сенситивні періоди, засоби й методи розвитку фізичних здібностей; розглянуто техніку виконання основних елементів і методику їх навчання у фігурному катанні на ковзанах.

Аналіз науково-методичних літературних джерел з фігурного катання на ковзанах свідчить, що більшість публікацій розглядають питання, які стосуються розвитку рухових якостей, вивчення окремих елементів техніки, побудови тренувального процесу фігуристів різного віку і спортивної кваліфікації. Слід зазначити, що науково-дослідних робіт, у яких на початковому етапі підготовки приділялася б увага комплексному розвитку рухових якостей та засвоєння елементів техніки нами не виявлено.

У другому розділі "Методи й організація дослідження" представлено зміст методів досліджень, розкрито сутність їх використання та організацію досліджень.

Серед педагогічних методів досліджень використовувалися: спостереження, експертна оцінка техніки виконання різних елементів фігурного катання, педагогічний аналіз, тестування рухових якостей, педагогічний експеримент.

Дослідження функціонального стану організму юних фігуристів 7-9 років передбачало визначення реакції серцево-судинної та дихальної систем організму під впливом фізичних навантажень у річному циклі підготовки з вимірюванням частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, аеробної й анаеробної ємності серцевого м'яза з використання електрокардіографії за методикою С.А. Душаніна (1986), максимального споживання кисню, життєвої ємності легенів.

Для визначення координаційних можливостей юних фігуристів використовувалися тести та проби: "Фламінго", "Бірюк", "Ластівка", "Ромберга", "Яроцького", статична й динамічна рівновага.

Обробка отриманих результатів здійснювалася за допомогою методів математичної статистики.

Методологія досліджень передбачала поетапність проведення педагогічного експерименту. Дослідження проводились у чотири етапи з юними фігуристами ДЮСШ м. Харкова та м. Дніпропетровська.

На першому етапі (2004 р.) здійснювався збір науково-практичного матеріалу з теми дисертаційної роботи. Проводився аналіз процесу спортивної підготовки в дитячих спортивних школах.

На другому етапі (2005-2006 рр.) проводилося визначення рівня розвитку рухових здібностей і елементів техніки у юних фігуристів 7-9 років. Встановлювалися кореляційні зв'язки між окремими елементами техніки фігурного катання і руховими якостями.

На третьому етапі (2007-2008 рр.) розроблялась експериментальна методика, яка передбачала засвоєння елементів техніки у поєднанні з розвитком рухових якостей юних фігуристів 7-9 років, і впроваджувалась у навчально-тренувальний процес Харківської та Дніпропетровської ДЮСШ.

На четвертому етапі (2009 р.) проводилась обробка та аналіз отриманих результатів, їх узагальнення, формування висновків та оформлення дисертаційної роботи.

У третьому розділі "Аналіз рівня прояву рухових здібностей і елементів техніки юними фігуристами 7-9 років" проведено визначення особливостей впливу занять фігурним катанням на ковзанах на формування фізичної підготовленості і засвоєння елементів техніки.

Дослідження рівня фізичної підготовленості юних фігуристів 7-9 років під впливом тренувального процесу за програмою дитячих спортивних шкіл виявили трьохрівневу динаміку результатів тестування (табл. 1).

Перший рівень передбачає рівномірне покращення (p>0,05) показників протягом 2 років (за перший і другий рік) досліджень у бігу на 30 м, човниковому бігу 3 Ч 10 м, стрибках у довжину і у гору з місця та піднімані тулуба, в той же час, як за два роки отримано достовірні їх зміни (p<0,05).

Другий стосується менш складної за виконанням вправи силової спрямованості (згинання й розгинання рук в упорі лежачи на підлозі), в якій достовірні зміни отримані за перший рік занять (t=2,21; p<0,05), за другий - зміни не достовірні (t=1,36; p>0,05).

Таблиця 1. Показники фізичної підготовленості юних фігуристів 7-9 років (n₁=n₂=n₃=25)

Більш складні у виконанні вправи (стрибки на скакалці на 1-й та 2-х ногах) достовірно змінюються за другий рік тренувань (p<0,05), що пов'язано, перш за все, із засвоєнням структури рухів їх виконання.

Засвоєння елементів техніки фігурного катання на ковзанах під час тренувального процесу за програмою ДЮСШ проходить поступово (рис.1). За перший і другий роки тренувань техніка виконання не має достовірного (p>0,05) покращення, у той час, як за весь період досліджень (7-9 років) зміни значущі в сковзанні перебіжкою вісімкою уперед і назад (t=2,13; p<0,05), спіралі "ластівка" і "пістолет" у зв'язці з рухами уперед-назад-зовні-всередину по колу (t=2,14; 2,58; p<0,05), стрибку в 0,5 оберти (t=2,15; p<0,05) та обертанні на одній нозі (t=2, 19; p<0,05).

1. Аналіз науково-методичних літературних джерел з фігурного катання на ковзанах свідчить, що у більшості публікацій розглядаються питання, які стосуються розвитку рухових якостей, вивченню окремих елементів техніки, побудови тренувального процесу у різних структурних утвореннях багаторічної підготовки фігуристів різного віку і спортивної кваліфікації.

У той же час науково-дослідних робіт, у яких на початковому етапі підготовки розглядалися питання щодо особливостей комплексної побудови занять із засвоєння елементів техніки й розвитку рухових якостей, які забезпечують їх виконання, нами не виявлено.

2. Проведені дослідження рівня фізичної підготовленості юних фігуристів 7-9 років під впливом тренувального процесу за програмою дитячих спортивних шкіл виявили трьохрівневу динаміку результатів тестування.

Перший рівень передбачає рівномірне покращення (p>0,05) показників протягом 2 років (за перший і другий рік) досліджень у бігу на 30 м, човниковому бігу 3 Ч 10 м, стрибках у довжину і у гору з місця та піднімані тулуба, в той же час, як за два роки отримано достовірні їх зміни (p<0,05).

Другий стосується менш складної за виконанням вправи силової спрямованості (згинання і розгинання рук в упорі, лежачи на підлозі), в якій достовірні зміни отримані за перший рік занять (t=2,31; p<0,05), за другий - зміни не достовірні (t=1,50; p>0,05).

Більш складні у виконанні вправи (стрибки на скакалці на 1-й та 2-х ногах) достовірно змінюються за другий рік тренувань (p<0,05), що пов'язано, перш за все, з формуванням структури рухів їх виконання.

3. Засвоєння елементів техніки фігурного катання на ковзанах під час тренувального процесу за програмою ДЮСШ проходить поступово. За перший і другий рік тренувань техніка виконання не має достовірного (p>0,05) покращення, у той час як за весь період досліджень (7-9 років) зміни значущі в сковзанні перебіжкою по вісімці уперед і назад (t=2,13; p<0,05), спіралі "ластівка" та "пістолет" у зв'язці з рухами уперед-назад-зовні-усередину по колу (t=2,14; 2,58; p<0,05), стрибку в 0,5 оберти (t=2,15; p<0,05), обертанні на одній нозі (t=2, 19; p<0,05).

Відсутність достовірних змін у використанні елементів техніки за кожний рік досліджень обумовлюється недостатнім рівнем прояву рухових якостей, що забезпечують їх виконання.

4. Виявлено, що найбільш інформативними й надійними тестами оцінки статичної і динамічної рівноваги, як основних показників виконання елементів техніки у юних фігуристів 7-9 років є:

у віці 7 років лише статична рівновага має кореляційний зв'язок з показниками проб Ромберга (r=0,58), Бірюк (r=0,45) та "Ластівка" (r=0,51);

у віці 8 років кореляційний взаємозв'язок у статичній рівновазі збільшується з показниками проб Ромберга (r=0,63), Бірюк (r=0,61) і "Ластівка" (r=0,62), у той же час, незважаючи на посилення кореляції по відношенню даних у 7 років, статичної і динамічної рівноваги з тестами, що використовувались, її рівень не досягає значущості;

у віці 9 років, з підвищенням технічної підготовленості юних фігуристів, збільшується кореляційний зв'язок частоти та часу фіксації рівноваги з показниками статичної (проби Ромберга - r=0,79; Бірюк - r=0,73; "Ластівка" - r=0,77; вестибуло-статичного тесту - r=0,72) та динамічної (динамічна рівновага 1 - r=0,77; динамічна рівновага 2 - r=0,60; вестибуло-динамічний тест - r=0,72) рівноваги.

5. У процесі формування елементів техніки фігурного катання на ковзанах змінюється внесок окремих рухових якостей для їх виконання, про що свідчить проведений кореляційний аналіз.

У віці 7 років: сковзання перебіжкою корелює зі спритністю і швидкістю (r=0,62); спіралі "ластівка" і "пістолет" у зв'язці з рухами із спритністю (r=0,66) і силою (r=0,60); стрибок у 0,5 оберти із швидкісно-силовими якостями (r=0,59) та спритністю (r=0,65); обертання на одній нозі із швидкісно-силовими якостями (r=0,71) та координацією (r=0,67).

У віці 8 років: сковзання перебіжкою корелює зі спритністю (r=0,57) і рівновагою (r=0,64); спіралі "ластівка" і "пістолет" у зв'язці з рухами із рівновагою (r=0,78) та швидкісно-силовими якостями (r=0,72); стрибок у 0,5 оберти із швидкісно-силовими якостями (r=0,68) та координацією (r=0,71); обертання на одній нозі із швидкісно-силовими якостями (r=0,65) та координацією (r=0,71).

У віці 9 років: сковзання перебіжкою корелює зі спритністю (r=0,62) і рівновагою (r=0,56); спіралі "ластівка" і "пістолет" у зв'язці з рухами із рівновагою (r=0,67) та швидкісно-силовими якостями (r=0,70); стрибок у 0,5 оберти із швидкісно-силовими якостями (r=0,72) та координацією (r=0,69); обертання на одній нозі із швидкісно-силовими якостями (r=0,65) та координацією (r=0,62).

6. Проведені попередні дослідження свідчать про те, що для визначення оптимальних варіантів засвоєння елементів техніки фігурного катання необхідно визначити за рахунок яких м'язів і рухових якостей вони будуть здійснюватися. Чітке уявлення про участь м'язів в тому або іншому русі дозволяє підібрати спеціальні вправи на удосконалення техніки фігурного катання і рухових якостей, які забезпечують їх виконання. У той же час у перший рік тренувань доцільно здійснювати попереджуючий розвиток рухових якостей, які є основними для засвоєння окремого елементу техніки фігурного катання.

7. Впровадження експериментальної методики, яка передбачала комплексне засвоєння елементів техніки й розвиток рухових якостей, що забезпечують їх виконання, дозволило суттєво покращити результати фізичної підготовленості.

За час проведення експерименту достовірно більш високі результати показано у бігу на 30 м (t=4,55; p<0,001), човниковому бігу (t=4,64; p<0,001), стрибку у довжину (t=4,99; p<0,001) і угору (t=4,26; p<0,001) з місця, стрибках на скакалці на 2-х (t=4,78; p<0,001) та 1-й (t=4,82; p<0,001) ногах. У меншій мірі, але достовірно покращились результати у підійманні тулуба (t=2,96; p<0,01) та згинанні і розгинанні рук в упорі, лежачи на підлозі (t=3,08; p<0,01), які в меншій мірі використовувались у комплексних заняттях юних фігуристів 7-9 років.

8. Тренувальний процес за експериментальною методикою також позитивно вплинув на формування елементів техніки юних фігуристів 7-9 років.

Елементи техніки, що мають більшу складність виконання (спіраль "пістолет" у зв'язці з рухами уперед-назад-зовні-всередину по колу; стрибки в 0,5 оберти) за першій рік тренувань достовірно (p>0,05) не змінились, що пов'язано з недостатнім рівнем розвитку рухових якостей, необхідних для їх виконання і більш значним часом опанування.

У той же час за другий рік тренувань якість їх виконання достовірно покращилась (p<0,05-0,001).

Інші, менш складні у виконанні елементи техніки фігурного катання (сковзання перебіжкою по вісімці уперед і назад; спіраль "ластівка" у зв'язці з рухами уперед-назад-зовні-всередину по колу; обертання на одній нозі), достовірно (p<0,05) покращувалися щороку.

9. Тренувальний процес, у якому використовувалась методика комплексного розвитку рухових якостей і засвоєння елементів техніки фігурного катання в експериментальній групі дозволив, в більшій мірі ніж в контрольній групі, в якій використовувалась традиційна побудова занять, підвищити результати тестів фізичної і технічної підготовленості та координаційних здібностей. Тому поєднання у тренувальних заняттях засвоєння елементів техніки і розвиток рухових якостей, які необхідні для їх виконання, дозволяє більш ефективно вирішувати обидва завдання, чим акцентоване вирішення кожного із них.

Подальші дослідження можуть спрямовуватися на вирішення завдань, пов'язаних із засвоєнням більш складних елементів і композицій фігурного катання у поєднанні з розвитком рухових якостей, що забезпечують їх виконання.

Список опублікованих праць за темою дисертації