Індивідуалізація техніко-тактичної підготовки кваліфікованих каратистів на основі модельних характеристик змагальної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська державна академія фізичної культури

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту

Індивідуалізація техніко-тактичної підготовки кваліфікованих каратистів на основі модельних характеристик змагальної діяльності

Литвиненко А.М.

24.00.01 - олімпійський і професійний спорт

Харків - 2011

Вступ

Актуальність теми. Східні єдиноборства, зокрема карате-до, набувають все більшої популярності в світі і активно розвиваються в Україні.

Аналіз науково-методичної літератури, присвяченої проблемам вдосконалення навчально-тренувального процесу, вказує на те, що діюча система спортивної підготовки в єдиноборствах підійшла к рубіжному етапу свого розвитку, на якому вирішальну роль в забезпеченні зростання рівня підготовленості спортсменів належить новим технологіям управління і контролю (С.М. Ашкинази, 2006; А.М. Блеер, 2003; В.В. Мулик, 2007; О.И. Камаев, 2006; В.М. Платонов, 2004; І.П. Ратов, 2007; В.В. Рыбаков, В. В. Романенко, А. С. Ровний 2009). Це пов'язано з природнім вичерпанням можливостей зростання об'єму та інтенсивності тренувальних та змагальних навантажень на організм спортсменів. Подальше зростання спортивних результатів стає можливим при застосуванні нових методологічних і методичних підходів до організації спортивного тренування в єдиноборствах.

Інтенсивний розвиток інформаційних технологій в останнє десятиріччя розширив можливості отримання даних о параметрах змагальної діяльності і дозволив широко впровадити в планування спортивної підготовки практику математичного та візуального моделювання змагальної діяльності (К.В. Ананченко, 2005; Г.М. Арзютов, 1999; В.С. Ашанин, С.С. Пятисоцкая, 2006, 2008; В.А. Друзь, 2008; Ф.І. Загура, 2007; Д. Н. Макаридин 2002, 2005; В.С. Мунтян, 2007).

Фактором, який дозволяє підвищити інформативність моделювання змагальної діяльності, отримувати дані о ключових компонентах спортивної боротьби є застосування методологічного апарату синергетичного моделювання складних систем, який знаходить все більш широке застосування в різних галузях спортивної науки (И.Г. Гибадуллин, 2009; В.А.Друзь, 2010; В.О. Ковальов, 2000; Ж.Л. Козина, 2007; О.М. Кострюкова, 2004; Г.Г. Наталов, 2002; Г.И.Попов, 1993; М.С. Романов, А.И. Пьянзин, 2003).

Таким чином, науково-методичне обґрунтування і практична розробка методів і засобів індивідуалізації спортивної підготовки єдиноборців високої кваліфікації, які основані на інформаційних моделях змагальної діяльності, є актуальним науковим напрямком в розвитку методики спортивного тренування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у відповідності до Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту за темою 2.2.9.2п «Удосконалення технічної підготовки спортсменів-єдиноборців на основі модельних характеристик змагальної діяльності спортсменів високого класу» (номер державної реєстрації - 0106U011995) та за темою 1.2.4. «Науково-методичні основи застосування інформаційних технологій при підготовці спеціалістів в області фізичної культури та спорту» (номер державної реєстрації - 0106U011994). Роль автора полягала у зборі, аналізі та узагальненні фактичного матеріалу про стан техніко-тактичної підготовки в карате-до, у визначенні критеріїв ефективності змагальних дій кваліфікованих каратистів в різні періоди спортивного поєдинку, у створенні моделей змагальної діяльності, розробці методики техніко-тактичної і фізичної підготовки спортсменів стосовно дій в періоди різкого загострення змагальної боротьби з урахуванням індивідуальних особливостей застосування арсеналу змагальних дій, впровадженні результатів досліджень у практику.

Мета дослідження: вдосконалення техніко-тактичної підготовки кваліфікованих каратистів в ситуаціях різкого загострення поєдинку на основі модельних характеристик змагальної діяльності.

Завдання дослідження:

Провести аналіз методів індивідуалізації техніко-тактичної підготовки кваліфікованих спортсменів в карате-до.

Вивчити модельні характеристики змагальної діяльності кваліфікованих каратистів.

Визначити структуру технічних дій і ефективності їх застосування в ситуаціях різкого загострення поєдинку.

Розробити і експериментально обґрунтувати методику індивідуалізації техніко-тактичної підготовки кваліфікованих каратистів на основі моделей змагальної діяльності.

Об'єкт дослідження: Техніко-тактична підготовка кваліфікованих каратистів.

Предмет дослідження: Індивідуалізація техніко-тактичної підготовки кваліфікованих каратистів на основі моделей змагальної діяльності.

Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, узагальнення досвіду провідних тренерів, анкетування, педагогічне спостереження, реєстрація і аналіз експертних оцінок змагальних дій спортсменів, педагогічний експеримент, методи математичної статистики та інформаційного моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

виділено основні показники змагальної діяльності кваліфікованих спортсменів та виявлено найбільш ефективні технічні дії каратистів в ситуаціях різкого загострення змагального поєдинку; розроблені моделі змагальної діяльності кваліфікованих каратистів з різними стилями ведення поєдинку; теоретично і експериментально обґрунтовано методику індивідуалізації техніко-тактичної підготовки кваліфікованих каратистів на основі моделей змагальної діяльності.

Розширено та доповнено дані про параметри спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих каратистів, техніко-тактичні дії каратистів в різні періоди змагального поєдинку, планування навчально-тренувального процесу в східних єдиноборствах.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання для індивідуалізації процесу спортивної підготовки з урахуванням результативності техніко-тактичних дій спортсмена в періоди різкого загострення змагального поєдинку; формування тактичних схем ведення спортивного поєдинку, які відповідають індивідуальним особливостям спортсменів; оптимізації навчально-тренувального процесу з метою визначення груп навичок, обраних для подальшого вдосконалення змагальної діяльності спортсменів; корегування змагальної діяльності спортсменів з урахуванням індивідуальних особливостей манери ведення поєдинку суперників.

Результати дослідження впроваджено у навчально-тренувальний процес збірних команд з карате-до: спортивного клубу «Радіотехнік» Харківського національного університету радіоелектроніки, Харківської обласної федерації східних єдиноборств та Харківської області (акти впровадження від 23.05.2010, 15.06.2010, 02.10.2010), навчальний процес Харківської державної академії фізичної культури (акт впровадження від 03.10.2010).

Особистий внесок здобувача полягає в визначенні актуальності дослідження, в постановці проблеми, виборі методів, організації та проведенні дослідження, обробці отриманих результатів, індивідуалізації техніко-тактичної підготовки кваліфікованих каратистів на основі аналізу інформаційних моделей змагальної діяльності, побудованих із урахуванням методології синергетичного підходу до вивчення самоорганізуючих систем. У спільних публікаціях автору належить визначення мети та постановка завдань дослідження, вибір відповідних методів, теоретичний аналіз і узагальнення результатів дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися на ІІ-й Міжнародній науковій конференції «Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях» (Харків, 2006), ІІ Міжнародній науковій конференції «Физическое воспитание и спорт в высших учебных заведениях», (Харків, 2006), ІІІ Міжнародній науковій конференції «Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях», (Харків, 2007), ХІІ Міжнародному науковому конгресі «Современный Олимпийский и Паралимпийский спорт и спорт для всех» (Москва, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні наукові досягнення» (Миколаїв, 2008), Міжнародному симпозіумі «Схід-Україна-Захід: сучасні процеси розвитку фізичної культури, спорту, туризму і оздоровчих технологій» (Харків, 2009), VІІ Міжнародній науковій конференції «Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях» (Харків, 2011), на науково-методичних конференціях Харківського національного університету радіоелектроніки, семінарах Харківської державної академії фізичної культури, семінарах тренерів Харківської федерації східних єдиноборств, Федерації Окінавського годзю-рю карате і Рюкю Кобудо Джундокан України.

Публикации. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць, з яких 1 монографія, 1 брошура, 4 статті у фахових виданнях ВАК України, 5 статей в інших наукових виданнях, 6 робіт виконано одноосібно.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, п'яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел, додатків. Робота викладена на 235 сторінках, містить 20 таблиць, 19 рисунків. Список використаних джерел складає 225 найменувань, з них 25 - іноземні.

1. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання досліджень, розкрито наукову новизну, практичну значущість отриманих результатів, показано особистий внесок здобувача, описано сферу апробацій результатів досліджень і кількість публікацій, представлено структуру та обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі - «Теоретико-методичні основи індивідуалізації техніко-тактичної підготовки кваліфікованих спортсменів в контактних розділах карате-до» проаналізовано і узагальнено дані літературних джерел, практичний досвід фахівців щодо сучасного стану теорії і методики техніко-тактичної підготовки кваліфікованих каратистів. Визначено, що шлях підвищення інтенсивності та об'єму тренувальних навантажень в сучасному спорті, в тому числі і в підготовці каратистів, досяг природного обмеження і пошук нових напрямків оптимізацій тренувального процесу є актуальним для теорії і практики спортивної підготовки (Г.М. Арзютов, 1999; С.М. Ашкинази, 2006; С.Е.Бакулев, 2006; А.М. Блеер, 2003; Н.В. Бойченко, 2007; В.С. Дахновський, 1989; Л.П.Матвеев, 2005; В.М. Платонов, 2004; І.П. Ратов, 2007; В.В. Рыбаков, 2003; В.Г.Саенко, 2008).

Узагальнення і аналіз практичного досвіду фахівців зі спортивних єдиноборств дало змогу встановити загальні закономірності протікання спортивного поєдинку в контактних єдиноборствах: наявність певних фаз поєдинку, індивідуальних особливостей застосування техніко-тактичного арсеналу каратистами та стилів ведення змагальної боротьби.

В результаті аналізу науково-методичної літератури встановлено, що найбільш актуальними шляхами оптимізації спортивного тренування в карате-до є індивідуалізація тренувального процесу спортсменів на всіх етапах підготовки (М.В. Баранов. 2009; В.С. Дахновський, 1989; В.М. Платонов, 2004; С.С. Пятисоцька, 2007, 2009; В.В. Рыбаков, 2003; В.А.Сальников, 2003). Встановлено також, що одним з найбільш дійових сучасних методів дослідження змагальної діяльності є метод інформаційного моделювання.

Виявлено, що недостатньо дослідженими є процеси індивідуалізації техніко-тактичної підготовки кваліфікованих каратистів на основі інформаційних моделей змагальної діяльності з урахуванням моментів різкого загострення поєдинку.

У другому розділі - «Методи і організація досліджень» - описано використання методів наукових досліджень, розкрито головні етапи проведення дослідження.

Теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури з теорії та методики спортивної підготовки дав можливість виділити проблему індивідуалізації техніко-тактичної підготовки кваліфікованих каратистів, відокремити невирішені питання, сформулювати завдання власних досліджень.

Аналіз практичного досвіду провідних українських та іноземних фахівців з контактних розділів єдиноборств виявив наявність різних підходів до оптимізації підготовки спортсменів, зумовлену впливом певних дидактичних традицій, матеріальних умов, особистими поглядами і попереднім досвідом тренерів з видів контактних єдиноборств. В опитуванні та анкетуванні прийняли участь 3 заслужених тренера України, 17 тренерів вищої категорії, 4 майстри спорту України міжнародного класу, 14 майстрів спорту України, 3 судді міжнародної категорії, 10 суддів національної категорії.

Опитування та анкетування тренерів, спортсменів і суддів дозволило зробити уточнення даних аналізу літературних джерел щодо індивідуалізації навчально-тренувального процесу кваліфікованих каратистів та використання в організації спортивної підготовки моделей змагальної діяльності провідних спортсменів.

Педагогічний аналіз відеозаписів змагальних поєдинків проводився з метою визначення факторів, які є найбільш значущими для досягнення кваліфікованими каратистами перемоги над супротивником, індивідуальних особливостей застосування техніко-тактичних дій, відповідності змагальних дій спортсменів правилам змагань і критеріям суддівства, уточнення структури спортивного поєдинку. Було проаналізовано 360 спортивних поєдинків, які проводилися кваліфікованими каратистами на чемпіонатах і Кубках м. Харкова та Харківської області в період з лютий 2006 р. по листопад 2008 р.

Педагогічний експеримент та тестування дозволило перевірити ефективність запропонованої методики індивідуалізації техніко-тактичних дій кваліфікованих каратистів на основі модельних характеристик змагальної діяльності та визначити рівень спеціальної фізичної підготовленості спортсменів. Дослідження проводились в період з 2005 р. по 2010 р. на базі Харківського національного університету радіоелектроніки.

Метод експертних оцінок використовувався для визначення змагальної ефективності використання технічного арсеналу прийомів в умовах загострення поєдинку.

Отримані експериментальні дані були оброблені методами математичної статистики за допомогою електронних таблиць Excel та комп'ютерних статистичних пакетів Statistica 6.0 i Statgraphics Plus 5.0.

На першому етапі досліджень (жовтень 2005 - січень 2006 рр.) було здійснено вивчення літературних джерел, передового практичного досвіду техніко-тактичної підготовки в контактних єдиноборствах, зроблено теоретичний аналіз проблеми, обґрунтування теми, вибір методології дослідження, визначення напряму дисертаційного дослідження, постановка мети та завдань роботи.

На другому етапі (лютий 2006 - листопад 2008 рр.) проведено дослідження особливостей реалізації техніко-тактичного арсеналу кваліфікованих каратистів у різні періоди змагальних поєдинків. У проведенні досліджень прийняло участь 40 спортсменів віком від 19 до 23 років. До складу групи входили: 1 майстер спорту України міжнародного класу, 2 майстра спорту України, 28 кандидатів в майстри спорту и 9 спортсменів першого разряду. Визначені основні інформативні показники змагальної діяльності, які суттєво впливають на результат поєдинку, індивідуальні особливості застосування техніко-тактичного арсеналу кваліфікованих каратистів з наступним розподілом їх на підгрупи згідно критерію переважного застосування певних бойових дій в змагальному поєдинку, кількісні показники спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих каратистів. Побудовані індивідуальні моделі змагальної діяльності кваліфікованих каратистів в періоди різкого загострення змагального поєдинку.

Для перевірки можливості використання розроблених моделей в навчально-тренувальному процесі були сформовані дві однорідних групи по 15 спортсменів 17-18 років 2 і 3 розрядів. Корекція тренувального процесу для однієї із груп з акцентом на основні модельні показники виявила позитивний вклад розробленої методики на ефективність змагальної діяльності спортсменів. Теоретично обґрунтовано і розроблено методику вдосконалення техніко-тактичної підготовки кваліфікованих каратистів до дій у періоди різкого загострення змагальних поєдинків.

Третій етап (грудень 2008 - квітень 2010 рр.) був присвячений експериментальному підтвердженню ефективності методиці вдосконалення техніко-тактичної підготовки кваліфікованих каратистів до дій у періоди різкого загострення змагального поєдинку на основі індивідуальних моделей змагальної діяльності. Для цього був проведений педагогічний експеримент, який передбачав поділення каратистів на дві групи: експериментальну та контрольну. В процес спортивної підготовки експериментальної групи була впроваджена методика вдосконалення техніко-тактичної підготовки кваліфікованих каратистів до дій у періоди різкого загострення змагального поєдинку на основі індивідуальних моделей змагальної діяльності. У контрольній групі спортсмени-каратисти тренувалися по традиційній методиці.

Ефективність техніко-тактичної підготовки перевірялась в процесі вивчення результативності бойових дій кваліфікованих каратистів в спеціально визначених спортивних змаганнях обласного рівня.

На четвертому етапі (травень 2010 - червень 2010 рр.) проведено обробку та аналіз отриманих результатів, теоретичне узагальнення результатів досліджень, формулювання висновків та оформлення дисертаційної роботи.

У третьому розділі - «Модельні характеристики техніко-тактичних дій змагальної діяльності кваліфікованих каратистів» представлені дані аналізу 360 змагальних поєдинків, які були проведені на чемпіонатах та Кубках Харківської області у період з лютого 2006 р. по листопад 2008 р. У змаганнях прийняло учать 40 кваліфікованих каратистів. Для реєстрації техніко-тактичних дій були використані спеціальні бланки, розроблені Ю.Б. Никифоровым (1987) для вивчення поєдинків в боксі, які були модернізовані відповідно до специфіки карате-до.

Ефективність техніко-тактичних дій спортсменів визначалась за критеріями О.П. Фролова, які є загальноприйняті для дослідження в ударних видах спортивних єдиноборств: коефіцієнт ефективності атаки; коефіцієнт ефективності захисту; коефіцієнт ефективності підготовчих дій; коефіцієнт витривалості; експертні оцінки вміння готувати атаку; вміння міняти тактику; вміння використовувати сприятливу ситуацію для атаки.

У результаті дослідження даних змагальної діяльності, анкетування спортсменів і тренерів установлені стійки закономірності протікання спортивних поєдинків в карате-до, які дозволяють виділити окремі періоди, в яких відбувається різке загострення спортивної боротьби. Спортсмени-каратисти використовують в ці періоди індивідуальний набір техніко-тактичних дій, відмінний по цільових установках та окремим елементам прийомів, що застосовуються. У цілому за поєдинок ефективність ударних бойових дій каратистів визначається по кількості нанесених ударів, які досягли цілі і отримали оцінку суддів, а в періоди різкого загострення змагального поєдинку - по кількості ударів, які суттєво вплинули на хід та результат поєдинку, а також ударів, яка привели до нокдаунів та нокаутів. На основі отриманих даних були побудовані групові моделі використання ударної техніки кваліфікованих каратистів (рис. 1.).

Рис. 1. Модельні характеристики ударних дій кваліфікованих каратистів у відсотках до загальної кількості ударів: УОС - удари, які отримали оцінку суддів; УСВРП - удари, які суттєво вплинули на хід і результат поєдинку; Нок-Нокд - нокаути і нокдауни.

На рис.2 приведена модель ударної техніки руками і ногами кваліфікованих каратистів в періоди різкого загострення поєдинку.

Рис.2. Модель використання ударної техніки кваліфікованих каратистів у відсотках до загальної кількості ударів, оцінених суддями, які суттєво вплинули на хід і результат поєдинку:

1 - прямий удар рукою; 2- боковий удар рукою; 3 - удар рукою знизу; 4 - прямий удар ногою; 5 - круговий удар ногою; 6 - удар ногою в сторону.

Визначення структури техніко-тактичної і спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих каратистів здійснювалося за допомогою факторного аналізу. Було виявлено три основних фактори, вклад яких в загальну дисперсію вибірки склав 75,8%.

До першого фактору (відсоток від загальної дисперсії дорівнює 39,5%) увійшли: удари, які отримали оцінку суддів; удари, які суттєво вплинули на хід і результат поєдинку; нокаути і нокдауни; вміння готувати атаку; вміння міняти тактику; вміння використовувати сприятливу ситуацію для атаки; коефіцієнт ефективності атаки; коефіцієнт ефективності захисту; коефіцієнт ефективності ситуативних дій; коефіцієнт ефективності підготовчих дій. Цей фактор отримав назву «Техніко-тактична підготовленість».

Другий фактор (відсоток від загальної дисперсії дорівнює 24,6%) об'єднав наступні показники: кількість ударів по боксерському мішку за 15 с; кількість стрибків зі скакалкою за 1 хв; кількість стрибків зі скакалкою з обтяжувачами до навантаження за 1 хв; кількість стрибків зі скакалкою з обтяжувачами після навантаження за 1 хв. Даний фактор було визначено як «Спеціальна витривалість».

У третій фактор (відсоток від загальної дисперсії дорівнює 11,6%) увійшли: кількість згинання і розгинання рук в упорі лежачі з плесканням долонями; результат бігу на 30 м. Цей фактор отримав назву «Швидкісно-силова підготовленість».

Для виявлення залежності ефективності атакуючих та захисних дій було використано багатомірний регресійний аналіз.

Статистична значуща регресійна модель (коефіцієнт детермінації - 0,94; F=23,4; р0,001) залежності коефіцієнта ефективності атаки Y від інших показників підготовленості має вигляд:

Y=0,249•П1+0,311•П2+0,741•П3+0,354•П7+0,341•П8 +0,491•П16+0,259•П17,

де П1 - згинання і розгинання рук в упорі лежачі з плеканням долонями; П2 - результат бігу на 30 м; П3 - кількість ударів по боксерському мішку за 15 с; П7 - удари, які отримали оцінку суддів; П8 - удари, які суттєво вплинули на хід і результат поєдинку; П16 - коефіцієнт ефективності ситуативних дій; П17 - коефіцієнт ефективності підготовчих дій.

У рівняння увійшли достовірні стандартизовані в-коефіцієнти регресії (t=2,8-5,3; р0,05-0,001).

Також була отримана статистична значуща регресійна модель (коефіцієнт детермінації - 0,92; F=17,6; P0.001) залежності коефіцієнта ефективності захисних дій Y від інших показників підготовленості:

Y=0,261•П2+0,752•П3-0,348•П4 +0,359•П10+0,412•П11+0,590•П16,

де П2 - результат бігу на 30 м; П3 - кількість ударів по бокс. мішку за 15 с; П4 - стрибки зі скакалкою за 1 хв; П10 - вміння готувати атаку; П11 - вміння міняти тактику; П16 - коефіцієнт ефективності ситуативних дій.

У рівняння увійшли достовірні стандартизовані в-коефіцієнти регресії (t=2,38-4,59; р0,05-0,001).

Таким чином, для кваліфікованих каратистів головним чинниками, які забезпечують успішну змагальну діяльність, являються ударні технічні дії у період загострення поєдинку, тактична підготовленість і ефективність використання підготовчих та ситуативних дій.

Результати аналізу дозволяють робити висновок, що отримані модельні характеристики техніко-тактичної та спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих каратистів можна використовувати при плануванні тренувального процесу каратистів різної кваліфікації.

Для перевірки можливості застосування модельних характеристик техніко-тактичної та спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих каратистів для підвищення ефективності тренувального процесу каратистів було проведено попередній експеримент, в якому прийняли участь 2 однорідні групи по 15 спортсменів в віці 17-18 років, які мали кваліфікацію 2 та 3 розрядів. В обох групах навчально-тренувальний процес проводився по традиційній програмі, але в одній з них більше уваги приділялося прийомам ударної техніки, які визначають ефективність змагальної діяльності каратистів в періоди загострення поєдинку.

Після 6-місячного періоду підготовки були проведені 3 серії змагальних поєдинків між спортсменами даних 2-х груп. Результати змагань показали достовірну перевагу (р0,05) спортсменів, в тренувальному процесі яких застосовували розроблені моделі змагальної діяльності кваліфікованих спортсменів. Таким чином встановлено, що ефективність техніко-тактичних дій спортсменів в періоди різкого загострення змагальної боротьби є вирішальною для характеру протікання і результату спортивних поєдинків в контактних розділах карате-до.

В четвертому розділі - «Експериментальне обґрунтування методики індивідуалізації техніко-тактичної підготовки кваліфікованих каратистів на основі модельних характеристик змагальної діяльності» представлені результати проведеного експерименту з використанням авторської методики індивідуалізації техніко-тактичної підготовки кваліфікованих каратистів на основі моделей змагальної діяльності.

Для цього були сформовані контрольна та експериментальна групи по 20 кваліфікованих спортсменів які достовірно не відрізнялися по більшості досліджуваних показників загальної та спеціальної фізичної підготовленості.

Крім цього, було враховано наявність спортсменів з різним стилем ведення поєдинку (рис.3.) та показники їх змагальної діяльності. Попередній аналіз показав, що 25 % досліджуваних кваліфікованих каратистів віддають перевагу ігровому стилю ведення спортивного поєдинку 20 % роблять ставку на потужні удари і визначені нами як «нокаутери», 37,5 % прагнуть досягти перемоги за рахунок високої щільності бойових дій і нанесення великої кількості ударів, 17,5% спортсменів класифіковані нами як «універсали».

Таблиця 1 Показники фізичної підготовленості кваліфікованих каратистів контрольної (КГ) та експериментальної груп (ЭГ) до початку експерименту

Рис. 3. Відсоткове співвідношення кількості кваліфікованих каратистів з різними стилями ведення поєдинку

Таблиця 2 Показники змагальної діяльності кваліфікованих каратистів контрольної (КГ) та експериментальної груп (ЭГ) до початку експерименту

Ці дані були враховані при формуванні контрольної та експериментальної групи з метою збереження відсоткового співвідношення кількості каратистів з різним стилем ведення поєдинку.

Змістовною основою тренувального процесу в обох групах була навчальна програма для груп вищої спортивної майстерності, затверджена методичною комісією Федерації Окінавського Годзю-рю карате-до и Рюкю Кобудо Джундокан України (В.М. Кусій, 2001). В експериментальній групі тренувальний процес базувався на розроблених групових та індивідуальних моделях змагальної діяльності кваліфікованих каратистів.

Такий підхід, у поєднані з приналежністю каратиста до певного стилю ведення поєдинку, дав можливість побудови індивідуального алгоритму спортивної підготовки. Порівняння кращих показників групової та індивідуальних моделей дозволило визначити зміст та спрямованість тренувального процесу. Крім того, при безпосередній підготовці до конкретних поєдинків враховувалася і модель змагальної діяльності суперника. Це дозволило встановити склад найбільш ефективних техніко-тактичних дій в періоди різкого загострення поєдинку індивідуально для кожного каратиста. Техніко-тактична підготовка велася з широким застосуванням методів індивідуальних та групових завдань.

На протязі експерименту (грудень 2008 - квітень 2010 рр.) спортсмени приймали участь в спеціально визначених офіційних змаганнях, які являлися контрольними для встановлення змін рівня техніко-тактичної підготовленості контрольної та експериментальної груп кваліфікованих каратистів. Інтегральним критерієм ефективності спортивної підготовки були результати виступу спортсменів на цих змаганнях. Отримані дані були використані для аналізу ефективності реалізації спортсменами техніко-тактичних дій в ситуаціях різкого загострення змагального поєдинку. На основі проведеного аналізу проводилася корекція тренувального процесу: до індивідуального складу ефективних техніко-тактичних дій кваліфікованих каратистів додавалися нові технічні елементи та їх комбінації і тактичні варіанти їх змагального використання, при необхідності змінювалися деякі біомеханічні параметри технічних елементів. В разі встановлення того, що результативній реалізації ефективного техніко-тактичного арсеналу спортсменів заважав недостатній рівень розвитку компонентів фізичної підготовленості, форсовано вдосконалювалися відповідні показники.

Дані, отримані в результаті експерименту, свідчать, що в експериментальній групі кваліфікованих спортсменів, яка тренувалася по розробленій нами методиці, приріст результатів по більшості досліджуваних показників був статистично суттєво вище (р0,05 - 0,001), ніж в контрольній групі (табл. 3, 4).

Таблиця 3 Показники фізичної підготовленості кваліфікованих каратистів контрольної та експериментальної груп після експерименту

Таблиця 4 Показники змагальної діяльності кваліфікованих каратистів контрольної (КГ) та експериментальної груп (ЭГ) після експерименту

Отримані дані дозволили визначити склад ефективних техніко-тактичних дій в періоди загострення змагального поєдинку окремо для кожного каратиста. З його урахуванням, а також належності каратиста до певного стилю ведення поєдинку, відбувалася побудова індивідуального алгоритму спортивної підготовки. На рис.5 наведені дані про динаміку змін ударної техніки у період загострення поєдинку для двох спортсменів Б-а та Т-в за час експерименту.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.5. Приклади змін відсоткового відношення ударної техніки в період загострення поєдинку для кваліфікованих спортсменів Б-а та Т-в на початку (пунктирна лінія) та в кінці експерименту (безперервна лінія)

У п'ятому розділі - «Аналіз та узагальнення результатів дослідження» зроблено підсумки наукового дослідження, представлені узагальнені матеріали дисертаційної роботи, які підтверджують, доповнюють та розширюють дані інших авторів, а також абсолютно нові, які були отримані вперше в ході власного експериментального дослідження.

До групи нових даних, які отримані вперше в ході експериментального дослідження належать: визначені показники ефективності техніко-тактичних дій кваліфікованих каратистів в пріоди різкого загострення змагальних поєдинків; дані про ефективність застосування техніко-тактичних дій кваліфікованих каратистів в періоди різкого загострення змагального поєдинку; факторна структура їхньої техніко-тактичної та спеціальної фізичної підготовленості. Побудовані групові моделі змагальної діяльності.

Теоретично обгрунтовано і розроблено методику індивідуалізації техніко-тактичної підготовки кваліфікованих каратистів до дій в періоди різкого загострення спортивного поєдинку на основі модельних характеристик змагальної діяльності. Основні етапи побудови тренувального процесу, яки передбачає врахування індивідуальних показників змагальної діяльності наведені в табл. 5.

Рис.6 Групова модель ударних дій кваліфікованих каратистів, зафіксованих суддями, у відсотках до загальної кількості нанесених ударів:

1 - прямий удар рукою; 2- боковий удар рукою; 3 - удар рукою знизу; 4 - прямий удар ногою; 5 - круговий удар ногою; 6 - удар ногою в сторону.

Рис.7 Модель використання ударної техніки кваліфікованих каратистів в періоди різкого загострення змагальних поєдинків у відсотках до загальної кількості ударів, оцінених суддями:

1 - прямий удар рукою; 2- боковий удар рукою; 3 - удар рукою знизу; 4 - прямий удар ногою; 5 - круговий удар ногою; 6 - удар ногою в сторону;

П8 - удари, які суттєво вплинули на хід і результат поєдинку;

П9 - нокдауни та нокаути

Таблиця 5 Алгоритм індивідуалізації техніко-тактичної підготовки кваліфікованих каратистів на основі моделей змагальної діяльності

Доповнено дані інших дослідників (М.В. Баранова, 2009; Д. Н. Макаридіна, 2002, 2005; В.С. Мунтяна 2007; А.А. Новикова, 2004; С.С. Пятисоцької, 2009) про кількісні характеристики ефективності техніко-тактичних дій спортсменів-єдиноборців у змагальних поєдинках та показники фізичної підготовленості.

Підтверджено та доповнено дані (К.В. Ананченко, 2004; Н.В. Бойченко, 2007; Д.О. Булгакова, 2007; В.Г. Езана, 2008; В.В. Рибакова, 2000; В.В. Романенко, 2007; В.А. Сальникова, 2003) про необхідність урахування індивідуальних відмінностей спортсменів у системі багаторічної спортивної підготовки, особливостей певних техніко-тактичних стилів ведення спортивного поєдинку в єдиноборствах. У процесі дослідження встановлено, що 25 % кваліфікованих каратистів проводять поєдинки в «ігровій» манері, 37,5 % в «темповій», 20 % в «силовій» (нокаутери), а 17,5 % можна віднести до «універасального» стилю.

Експериментальним шляхом доведено, що застосування в тренувальному процесі кваліфікованих каратистів авторської методики техніко-тактичної підготовки до дій в періоди різкого загострення змагального поєдинку на основі модельних характеристик, сприяло покращенню показників ефективності техніко-тактичних дій та загальної результативності змагальної діяльності спортсменів.

кваліфікований спортсмен каратист поєдинок

Висновки

Дані наукової та науково-методичної літературі по вдосконаленню тренувального процесу в спортивних єдиноборствах свідчать про позитивний зв'язок між індивідуалізацією спортивного тренування та врахуванням показників змагальної діяльності. Однак на сьогодні недостатньо дослідженими залишаються проблеми індивідуалізації спортивної підготовки кваліфікованих каратистів з урахуванням специфічних особливостей змагальної діяльності в карате-до та інформативність параметрів змагальної діяльності, які використовуються для оцінки її ефективності, що зумовило актуальність нашого дослідження.

Аналіз змагальної діяльності кваліфікованих каратистів виявив, що в спортивних поєдинках існують періоди різкого загострення змагальної боротьби, які суттєво відрізняються параметрами техніко-тактичних дій, що застосовують спортсмени. Встановлено наявність чітко означених техніко-тактичних стилів ведення каратистами спортивної боротьби: ігрового, темпового, силового, універсального, Доведено, що 25 % каратистів проводять спортивні поєдинки переважно в ігровій манері, 37,5 % в темповій, 20 % в силовій, а 17,5 % є універсалами.

Визначено факторну структуру техніко-тактичної та спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих каратистів. Виявлено три основних фактори, вклад яких в загальну дисперсію вибірки складає 75,8%. До першого фактору «Техніко-тактична підготовленість» (відсоток від загальної дисперсії дорівнює 39,5%) увійшли показники ударних дій в період загострення поєдинку та показники ефективності змагальної діяльності та тактичних дій. Другий фактор («Спеціальна витривалість») включає показники, які характеризують витривалість спортсменів (відсоток від загальної дисперсії дорівнює 39,5%). Третій фактор відображає швидкісно-силові здібності каратистів, вклад яких до загальної дисперсії дорівнює 11,6%.

На основі багатомірного регресійного аналізу розроблені статистично значущі математичні моделі залежності ефективності атакуючих (коефіцієнт детермінації - 0,92; р0,001) та захисних (коефіцієнт детермінації - 0,94; р0,001) дій. Отримані результати дозволяють визначити вклад різних сторін підготовленості спортсменів в ефективність їхньої змагальної діяльності.

Виділені модельні характеристики ударних дій кваліфікованих каратистів, які складаються з кількості нанесених ударів, які досягли цілі і отримали оцінку суддів (52,5% від загальної кількості ударів), а в періоди різкого загострення змагального поєдинку - з кількості ударів, які суттєво вплинули на хід та результат поєдинку (10,7%), а також ударів, яка привели до нокдаунів та нокаутів (3,8%). Доведено, що найбільш ефективними технічними прийомами, які використовують кваліфіковані каратисти в період загострення поєдинку, є круговий удар ногою та боковий удар рукою.

Розроблено методику індивідуалізації техніко-тактичної підготовки кваліфікованих каратистів на основі моделей змагальної діяльності. Результати проведеного експерименту показали її ефективність як для спортсменів низької, так і для високої кваліфікації. В експериментальній групі кваліфікованих спортсменів, яка тренувалася по авторській методиці, приріст результатів по більшості досліджуваних показників технічної, тактичної, спеціальної фізичної підготовленості та змагальної діяльності був статистично вище (р0,05 - 0,001), ніж в контрольній групі.

Методика індивідуалізації техніко-тактичної підготовки кваліфікованих каратистів до дій в періоди різкого загострення змагальної боротьби є простою і доступною в застосуванні для тренерів та спортсмнів, не потребує складних приладів та устаткування при реалізації в тренувальному процесі. Вона високоефективна для рішення завдань техніко-тактичної підготовки спортсменів та реалізації рівня підготовленості під час змагань.

Перспектива подальших досліджень пов'язана з експериментальним обгрунтуванням методики індивідуалізації спортивної підготовки кваліфікованих каратистів з урахуванням морфофункціональних та психофізіологічних особливостей спортсменів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Литвиненко, А.М. Методика вдосконалення силових якостей в Окінавському Годзю-рю карате-до: Навчальний посібник/А.М. Литвиненко//. - Х.: Компанія СМІТ, 2007. - 28 с.

2. Литвиненко А.Н. Синергетический подход к построению и коррекции тренировочной деятельности в карате-до: Монография / А. Н. Литвиненко// - Х. : Компания СМИТ, 2010. - 108 с.

3. Ашанін В.С. Синергетичний підхід до побудови моделі змагальної діяльності (на прикладі годзю-рю карате-до) / В.С. Ашанин, А.Н. Литвиненко // Молодіжний науковий вісник (2007): Зб. наук. пр. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки: Фізичне виховання і спорт. - 2007. - С. 64-67. Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдань дослідження, організації та проведенні експерименту, виборі методів аналізу й обробки даних, формулюванні висновків.

4. Ашанин В.С. Синергетический подход к анализу соревновательной деятельности в спортивных единоборствах / В.С. Ашанин, А.Н. Литвиненко // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків. - 2007. - № 12. - С.156-160. Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдань дослідження, організації та проведенні експерименту, виборі методів аналізу й обробки даних, формулюванні висновків.

5. Литвиненко А.Н. Эффективность синергетического метода управления при организации системы спортивной подготовки в контактных разделах каратэ-до / А.Н. Литвиненко // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. - 2008. - № 5. - С. 81-84.

6. Литвиненко А.Н. Синергетические аспекты комплексного подхода к построению системы спортивной подготовки квалифицированных каратистов / А.Н. Литвиненко // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків. - 2009. - № 3. - С. 133 - 136.

7. Литвиненко А.Н. Общая теория единоборств / А.Н. Литвиненко // Сб. Спортивные единоборства: теория, практика и перспективы развития. - Х.: 2004. - С. 39 - 41.

8. Ашанин В.С. Синергетический метод управления в спортивных единоборствах / В.С. Ашанин, А.Н. Литвиненко // Физическое воспитание и спорт в высших учебных заведениях / Сб. стат. ІІ - й межд. электронной научн. конф. Харьков-Белгород-Красноярск, 2006. - С. 13-17.

9. Ашанин В.С. Синергетический подход к оптимизации спортивной подготовки в единоборствах / В.С. Ашанин, А.Н. Литвиненко // Сб. Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях / ІІІ международная электронная конференция, 6 февраля 2007года. - Харьков-Запорожье-Белгород-Красноярск, - 2007. - С. 15-18. Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдань дослідження, організації та проведенні експерименту, виборі методів аналізу й обробки даних, формулюванні висновків.

10. Ашанин В.С. Характерные особенности использования технико-тактического арсенала каратэ в соревновательных поединках с полным контактом / В.С. Ашанин А.Н. Литвиненко //Сб. Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях/ ІІІ международная электронная конференция, 6 февраля 2007года. - Харьков-Запорожье-Белгород-Красноярск, - 2007. - С. 12-15. Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдань дослідження, організації та проведенні експерименту, виборі методів аналізу й обробки даних, формулюванні висновків.

Размещено на Allbest.ru