Корекція маси та складу тіла жінок 21–35 років засобами оздоровчого фітнесу

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність. Проблема надмірної маси тіла є однією з найбільш хвилюючих у галузях, які пов'язані з охороною здоров'я. У 2006 р. цій проблемі була присвячена конференція, яка пройшла під егідою ВООЗ в Стамбулі, де була прийнята Європейська хартія з боротьби з ожирінням (ВООЗ, 2006). Нажаль, актуальною ця проблема вважається і для населення України, де надмірна маса прогнозується у 40 % дорослих людей та у 10 % дітей (А.В. Каминський, 2005). Дані багато чисельних досліджень (R.A. DeFronzo, E. Ferrannini, 1991; М.М. Гинзбург, Г.С. Козупица, 1996; G.A. Bray, 1998; M.E.J. Lean, J.K. Powrie, A.S. Anderson, 1998; M. Sclavo, 2001) свідчать про те, що наявність надмірної маси тіла ускладнюється супутніми захворюваннями: гіпертонічна та ішемічна хвороби серця, атеросклероз, цукровий діабет.

Поряд із збільшенням маси тіла занепокоєння викликає порушення його компонентного складу, яке виражається у значному збільшенні частки жирової компоненти і призводить до не меншої загрози для здоров'я, ніж надмірна маса (K.R. Segal, A. Dunaif, B. Gutin, 1987; B.L. Heitmann, 2000; А.В. Магльований, 2009). У зв'язку з цим, під порушенням маси тіла сьогодні мається на увазі невідповідність оптимальним параметрам не тільки величини загальної маси тіла, а й співвідношення її компонентів.

Серед багатьох засобів, які нормалізують масу та склад тіла, найбільш поширеною вважається стратегія, яка спрямована на створення енергодефіциту за рахунок обмеження калорійності добового раціону харчування та збільшення енерговитрат внаслідок використання фізичних навантажень (Т.В. Івчатова, 2007; С.С. Михайлов, 2004; Е.А. Пирогова, 1985). Разом з тим, дослідження останніх років свідчать, що в умовах енергодефіциту вступають у силу захисні функції організму, які максимально обмежують процеси витрат енергії і зводять нанівець усі зусилля (C. Geissler, 1987; M. Doolittle, 1990; N. Burgess, 1991; C.A. Slentz, L.B. Aiken, J.A. Houmard 2005; P. Stiegler, A. Cunliffe 2006). У жінок проблема боротьби з надмірним накопиченням жирів ускладнюється додатковою активізацією процесів депонування жиру для забезпечення репродуктивної функції (Д. Уотерхаус, 2003). Принципово новим шляхом у вирішенні цієї проблеми вважається створення умов для збільшення загальних енерговитрат організму. Він розкриває додаткові перспективи для використання фізичних вправ, які сприяють прискоренню метаболізму не тільки під час безпосереднього виконання навантаження, але й у посттренувальний період (J.C. Wills, 1998; G.R. Hunter, 1998; А.В. Магльований, 2009). Водночас, у доступній літературі, розробляючи рекомендації і програми корекції маси тіла, більшість фахівців хоча і підкреслюють важливість комплексного поєднання в них дієтотерапії і фізичних навантажень, разом з цим основну увагу зосереджують на регуляції режиму харчування (P.A. Mole, 1990; E.T. Poehlman, C.L. Melby, M.I. Goran, 1991; A. Raben, 2002; B.J. Rolls, L.S. Roe, A.M. Beach, P.M. Kris, 2005; A.J. Nordmann, M. Briel, 2006). Рекомендації щодо характеру фізичних навантажень при цьому недостатньо вивчені, без визначення чітких параметрів дозування, співвідношення вправ різної спрямованості, кратності тренувань на тиждень, необхідних для забезпечення позитивного результату. Слід також підкреслити, що переважна кількість досліджень, присвячених питанням нормалізації маси тіла, вирішує проблеми ожиріння (A. Timperio, D. Cameron-Smith, C. Burns, 2000; C.A. Slentz, B.D. Duscha, J.L. Johnson, 2004; V. Snow, P. Barry, N. Fitterman, 2005), не торкаючись при цьому пов'язаних із ожирінням станів, корекція яких, на нашу думку, може стати превентивним чинником ожиріння та порушення здоров'я в цілому.

Мета - обґрунтувати фітнес-технологію корекції порушень маси та складу тіла жінок 21-35 років.

Завдання:

1. На основі аналізу науково-літературних джерел виявити сучасні тенденції щодо використання фітнес-програм з метою корекції маси та складу тіла.

2. Визначити вплив фізичних навантажень різної спрямованості на склад та масу тіла жінок 21-35 років.

3. Обґрунтувати методичні засади корекції маси тіла жінок 21-35 років на основі вивчення її залежності від способу життя та взаємозв'язок з показниками рівня соматичного здоров'я.

4. Розробити фітнес-технологію корекції маси та складу тіла жінок 21-35 років та експериментально перевірити її ефективність.

1. Проблема порушення маси тіла жінок та сучасні тенденції використання засобів оздоровчого фітнесу для її корекції

Розглянуто масштаби, етіологію та наслідки проблеми порушення маси тіла, проаналізовані підходи, які використовуються для її нормалізації. Стратегії використання засобів оздоровчого фітнесу у програмах корекції маси та складу тіла полягають у застосуванні як аеробних навантажень, які мобілізують енерговитрати організму безпосередньо під час їх виконання, що сприяє зменшенню жирової компоненти маси тіла, так і аеробно-анаеробних навантажень силового та швидкісно-силового характеру, які значно впливають на збільшення величини м'язової компоненти, підвищуючи інтенсивність основного обміну в посттренувальний період. Разом з тим не визначеними залишаються питання про те, які з фізичних навантажень є найбільш ефективними при різних варіантах порушення маси та складу тіла жінок. Не розроблено чітких рекомендацій стосовно методики їх використання та дозування залежно від спрямованості та ступеня цих порушень. Подібні питання обумовили напрямок та предметну область наукових досліджень.

2. Методи та організація досліджень

Обґрунтовані й описані взаємодоповнюючі методи дослідження, адекватні меті, завданням, об'єкту та предмету дослідження.

Для визначення особливостей способу життя, оцінки рівня репродуктивного здоров'я та вивчення харчових звичок, використовувалися методи опитування та анкетування. Для оцінки режиму харчування використовувався опитувальник запропонований Д. Уотерхаусом (2003). Для оцінки рівня репродуктивного здоров'я, використовували міжнародний опитувальник жіночого здоров'я WHQ (2005). Вивчення особливостей способу життя здійснювалося за допомогою анкети, яка складалася з десяти частин кожна з яких включала від п'яти до десяти запитань.

З метою визначення маси та складу тіла використовувалися антропометричні вимірювання основних показників та метод біоелектричного імпедансу. Вимірювальні процедури проводилися відповідно до методики Е.Г. Мартіросова (2006). Визначення відсоткового вмісту жирової маси тіла жінок здійснювалося за допомогою аналізатора фірми “Tanita”.

Фізіологічні методи використовувалися для оцінки інтегрального рівня здоров'я, функціонального статусу організму жінок, а також для оцінки особливостей впливу різних за спрямуванням фітнес-тренувань з визначенням наступних показників у стані спокою: життєвої ємності легень, частоти серцевих скорочень, ортостатичної та кліностатичної проб, артеріального тиску, динамометрії кисті, проб Штанге та Генче, довжини тіла, маси тіла (МТ).

Для визначення оцінки рівня соматичного здоров'я використовувалася методика Г.Л. Апанасенко (1992).

Оцінка толерантності серцево-судинної системи до фізичних навантажень здійснювалася за допомогою тестування на тредмілі.

Для дослідження впливу фітнес-тренувань різної спрямованості на організм жінок використовувалися педагогічні методи дослідження і включали: педагогічне спостереження, педагогічне тестування рівня фізичної підготовленості, педагогічний експеримент.

Отримані результати дослідження оброблялися за допомогою методів математичної статистики (метод середніх величин, вибірковий метод).

У дослідженнях взяли участь 128 практично здорових жінок віком 21-35 років, що проводились у три етапи протягом 2006-2010 рр. на базі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, а також на базі фітнес-клубу “ФіТліга” м. Чернівці. Кардіологічні дослідження були проведені у діагностичному центрі м. Чернівці, за участі лікаря кардіолога.

На першому етапі (2006-2007 рр.) проводилось вивчення науково-методичної і спеціальної літератури з питань корекції маси тіла і, зокрема, методичних особливостей використання засобів оздоровчого фітнесу для вирішення цього завдання. Паралельно був проведений констатуючий експеримент з метою оцінювання морфофункціонального статусу, виявлення особливостей способу життя та режиму харчування, рівня репродуктивного та соматичного здоров'я жінок 21-35 років. У дослідженнях цього етапу взяли участь 128 жінок.

На другому етапі (2007-2008 рр.) - проводився другий констатуючий експеримент, метою якого було визначення особливостей впливу різних за спрямованістю фітнес-тренувань на показники морфологічного та функціонального статусу жінок. У ньому взяли участь 64 жінки, які були розподілені на п'ять груп, кожна з яких займалася за окремою програмою протягом 3-х місяців 3 рази на тиждень. Було проаналізовано вплив тренувань аеробного, силового, змішаного аеробно-силового характеру, а також ефект застосування методики регламентованого управління диханням за Н.Г. Триняком (1991) під час навантажень аеробного та силового спрямування.

На третьому етапі (2008-2010 рр.) обґрунтовувалася фітнес-технологія корекції маси та складу тіла жінок 21-35 років. Проводився формуючий експеримент, спрямований на визначення ефективності розробленої фітнес-технології. У ньому взяли участь 76 жінок, які не були учасниками попередніх етапів досліджень. Експеримент тривав 6 місяців. Експериментально впроваджена технологія корекції маси та складу тіла. Узагальнено й проаналізовано отримані результати. Підготовлено до апробації та офіційного захисту дисертаційну роботу.

3. Обґрунтування методичних засад корекції маси та складу тіла жінок 21-35 років на основі вивчення впливу фізичних навантажень різної спрямованості

Відображено результати дослідження морфологічного статусу жінок 21-35 років, їх взаємозв'язок з показниками рівня соматичного здоров'я та проаналізовано вплив занять різної спрямованості на показники маси та складу тіла обстежуваних жінок, які взяли участь у експерименті.

Встановлено, що більше ніж у половини жінок спостерігається порушення показників маси тіла, яке виявляється у наявності надмірної маси тіла (19 %) і у порушенні компонентного складу тіла (53 %). Аналіз способу життя жінок, дозволив встановити, що виявлені порушення обумовлювались нераціональними режимом і раціоном харчування та низьким рівнем рухової активності. Кореляційний зв'язок індексу маси тіла (ІМТ) та відсоткового вмісту жиру в організмі з АТ (r=0,24, p<0,05), ЖЄЛ (r=-0,49, p<0,01), результатами виконання ортостатичної проби (r=0,33, p<0,01), тривалістю роботи на тредмилі (r=-0,63, p<0,05) свідчать про те, що порушення показника маси тіла супроводжується напруженням функціонування серцево-судинної і дихальної систем у стані спокою та під час виконання фізичних навантажень. Порушення маси тіла знайшло своє відображення у стані здоров'я жінок, рівень якого у 85,4 % оцінювався як неналежний. Оцінка рівня здоров'я була пов'язана як з індексом маси тіла (r=-0,53 p<0,001), так і з відсотковим вмістом жиру (r=-0,36 p<0,001).

Дослідження впливу фітнес-тренувань на показники маси та складу тіла з'ясувало, що їх ефективність залежить від спрямованості засобів, які використовуються під час занять. Тренування аеробного спрямування сприяли зменшенню загальної маси тіла на 1,77±0,2 кг за рахунок зменшення величини жирової компоненти на 3,23±0,4 %. Рівень відсотку м'язової маси практично не змінився (1,8±0,3 %). Тренування відповідного спрямування також виявили високий рівень оздоровчої ефективності, що проявлялося у економності роботи серцево-судинної та дихальної систем.

Тренування силового спрямування виявили свою ефективність у збільшенні м'язової маси (5,67±0,2 %), що супроводжувалось збільшенням обхватних розмірів частин тіла на 0,4±0,2 %. В деяких випадках було виявлено тенденцію до збільшення показників АТ, а це є підставою для обережного використання занять силової спрямованості особам, з ознаками артеріальної гіпертензії, яка часто виявляється за наявності надлишкової маси тіла.

Найбільш оптимальними для корекції маси та складу тіла жінок виявилися заняття аеробно-силової спрямованості, під впливом яких відбулося зменшення загальної маси тіла (2,55±0,4 кг) та ІМТ, та найбільш виражені сприятливі зміни у співвідношенні жирової (-1,47±0,6 %) та м'язової (11,46±0,5 %) компоненти. Оздоровчий вплив цих занять був пов'язаний, в основному, з покращенням функцій дихальної системи. ЖЕЛ збільшилося на 0,66±0,06 %, показники проб Генче та Штанге, відповідно, на 5,82±1,2 % и 8,73±2,0 %. Функціональний стан серцево-судинної системи суттєво не змінився.

Порівняльний аналіз ефективності тренувань аеробної, силової та комплексної аеробно-силової спрямованості виявив різницю у їхньому впливі як на морфологічний, так і на функціональний статус жінок. Особливості прояву коригуючого ефекту аеробних тренувань виявляються у зменшенні загальної маси тіла, яке відбувається здебільшого за рахунок виснаження жирових депо організму. Коригуючий ефект силових тренувань виявляється у збільшенні м'язової маси. Найоптимальнішим виявився ефект аеробно-силових тренувань, які сприяли зменшенню загальної маси тіла і при цьому здійснювали вплив на обидва компоненти, зменшуючи жировий і збільшуючи м'язовий.

Високий ступінь оздоровчої ефективності аеробних та аеробно-силових тренувань свідчить про доцільність їх використання в ході організації фізкультурно-оздоровчих заходів з жінками будь-якої тілобудови і фізичної кондиції. Зважаючи на порівняно низький оздоровчий ефект силових тренувань (СТ), та виявлену тенденцію до підвищення АТ, цей вид занять можна рекомендувати особам з належним (не нижчим за середній) рівнем здоров'я та фізичного стану. Підставою для призначення тренувань такого спрямування може бути недостатній розвиток м'язової маси при нормальному рівні маси тіла або її дефіциті.

Використання в заняттях аеробного і силового спрямування дихальних вправ підсилювало їх оздоровчу і коригуючу ефективність. Використання методики регламентованого управління диханням під час занять аеробної спрямованості певною мірою підсилювало ефект зниження загальної та жирової маси тіла. Проте основні переваги її використання полягали у впливі на розвиток функціональних механізмів дихальної системи організму жінок. Разом з тим загальний оздоровчий і коригуючий ефект занять аеробної спрямованості у результаті використання методики регламентованого управління диханням підвищився несуттєво.

Результати даного розділу дозволили сформулювати методичні засади корекції маси та складу тіла, які полягають у наступному:

– програми, спрямовані на нормалізацію маси та складу тіла, повинні забезпечувати найбільший оздоровчий ефект;

– для збільшення коригуючого ефекту програм, необхідна їх диференціація у відповідності з характером і ступенем виявлених порушень;

– програми корекції маси та складу тіла повинні використовувати різноспрямований комплекс засобів оздоровчого фітнесу, направлених на формування здорового способу життя, для усунення причин порушення маси та складу тіла;

– у тренувальних програмах доцільно використовувати різнонаправлені засоби оздоровчого фітнесу, співвідношення яких повинно здійснюватися відповідно до мети та обраної стратегії коригуючих заходів.

4. Зміст технології корекції маси та складу тіла жінок 21-35 років

Представлено алгоритм технологічних процесів корекції маси тіла, який передбачає:

1) оцінку показників маси тіла та визначення характеру і ступеня їх порушень;

2) постановку завдань та визначення стратегії корекції маси та складу тіла з урахуванням варіанту виявлених порушень;

3) розробку та втілення програми заходів щодо корекції виявлених порушень, з подальшою оцінкою її ефективності та повторенням усього процесу спочатку.

Для оцінки показників маси та складу тіла розроблена шкала-класифікатор (табл. 1). Оціночні діапазони шкали-класифікатора отримані на підставі модельних залежностей показників маси тіла та рівня здоров'я, визначених у результаті дискримінантного аналізу.

Відповідно до таблиці визначався трьохзначний оціночний індекс, кожна цифра якого є бальним вираженням оцінки відповідного параметра маси тіла - індексу маси тіла, відсоткового вмісту жиру, відсоткового вмісту м'язової маси.

Таблиця 1. Шкала-класифікатор варіантів порушення маси і складу тіла у жінок 21-35 років

Застосування даної шкали на практиці виявило певні різновиди порушень маси та складу тіла жінок, які залежно від характеру і ступеня їх прояву були згруповані у чотири групи:

- жінки з підвищеною та надмірною масою тіла з ризиком та ознаками ожиріння (оціночні індекси: 233; 234; 244; 253; 254; 344);

- жінки з нормальною масою тіла та ризиком ожиріння (індекси: 122; 123; 124; 132; 133; 134; 144);

- жінки з дефіцитом маси тіла та порушеним співвідношенням жирової та м'язової маси (індекси: 021; 022);

- жінки з нормальною МТ з нормальним співвідношенням компонентів складу тіла (індекси: 001; 011; 111; 122; 112; 111).

Для кожної групи були розроблені програми оздоровчого фітнесу, направлені на їх корекцію.

Характеристика фізичних навантажень для кожної групи порушень представлена в табл. 2.

Таблиця 2. Характеристика фізичних навантажень, рекомендованих у фітнес-програмах корекції маси і складу тіла жінок 21-35 років

Поряд із спеціально-спрямованими тренуваннями програми корекції передбачають щоденне виконання гігієнічної гімнастики, оптимізацію режиму та раціону харчування, а також заходи щодо вдосконалення контролю за емоційним станом. При виявленні порушень роботи симпатичної та парасимпатичної нервової систем, що відображається на рівні базального метаболізму, ми рекомендуємо основну програму дій доповнювати заходами, які сприяють нормалізації вегетативного балансу. А саме, використовувати методику регламентованого управління диханням, яка виявила свою високу ефективність.

Експериментальна перевірка ефективності розробленої технології, результати якої подано в табл. 3, виявила у 83 % випадків її позитивний ефект, що проявлявся у нормалізації маси та складу тіла. У 17 % випадків була виявлена індиферентна реакція. Випадків негативного ефекту використання розробленої технології виявлено не було. Усі жінки, які взяли участь в експерименті, підкреслювали суб'єктивне покращення самопочуття, яке свідчить про те, що поряд з відзначеним коригуючим ефектом, розроблені програми характеризуються оздоровчою ефективністю.

Таблиця 3. Зміни показників маси та компонентного складу тіла жінок 21-35 років в результаті впровадження розробленої фітнес-технології

Висновки

фітнес соматичний корекція

1. В результаті аналізу науково-методичних джерел встановлено, що порушення маси тіла, яке виражається у надмірному збільшенні її загальної величини, а також у порушенні співвідношення її структурних компонентів, є розповсюдженою проблемою у всьому світі. Невід'ємним компонентом програм корекції маси тіла є фізичне навантаження, основна мета яких полягає у стимуляції загальних енерговитрат організму для створення негативного енергетичного балансу. Сучасні тенденції використання фітнес-програм, спрямованих на нормалізацію маси тіла, полягають у пошуку таких засобів, які б мобілізували енерговитрати як під час безпосереднього виконання фізичних навантажень, так і в посттренувальний період, за рахунок створення умов, що збільшують величину базального метаболізму. Це обумовлює використання в заняттях аеробних навантажень, які значною мірою забезпечуються ліполітичними енергоджерелами, що нормалізує жировий компонент маси тіла, а також змішаних аеробно-анаеробних навантажень силового та швидкісно-силового характеру, які значно впливають на збільшення її м'язової компоненти, підвищуючи інтенсивність основного обміну. Разом з тим існують суперечки про доцільність використання високо інтенсивних навантажень на заняттях з особами з надмірною масою тіла, недостатньо розроблені питання співвідношення навантажень різної спрямованості та їх диференціації залежно від характеру та ступеня порушень, бракує інформації стосовно корекції передпатологічних з ожирінням станів.

2. Дослідження показників маси тіла жінок 21-35 років виявили певні її порушення, які виражались у 18,77 % жінок у надмірній її величині, у 9,42 % - у дефіциті маси тіла. Переважна кількість порушень у 71,81 % жінок пов'язана з перевищенням частки жирової компоненти у складі тіла. Жирова компонента наявна не тільки в осіб з надмірною масою тіла, але й у тих, у кого маса оцінювалася як нормальна, і у тих, у кого був її дефіцит.

3. Аналіз способу життя жінок, які взяли участь у експерименті, виявив певні ознаки його нераціональності, які полягали у порушенні режиму харчування, якісного складу харчового раціону, недостатній руховій активності. У структурі добової діяльності переважали малорухливість та пасивні види відпочинку. Відзначено недостатнє усвідомлення жінками важливості занять фізичною культурою для нормалізації маси та складу тіла.

4. Порушення показників маси та складу тіла супроводжується напруженням діяльності серцево-судинної і дихальної систем у стані спокою, про що свідчать кореляційні взаємозв'язки між показниками маси тіла, з показниками АТ (r=0,24, p<0,05), ортостатичної проби (r=0,33, p<0,01), ЖЄЛ (r=-0,49, p<0,01), затримки дихання на вдиху (r=-0,28, p < 0,05) та на видиху (r=-0,26, p<0,05). В осіб з надмірною і підвищеною масою тіла, з наявними ознаками ожиріння, зафіксований обмежений рівень толерантності серцево-судинної системи до стандартних фізичних навантажень (60 % від VO2max.), тоді як в осіб з нормальними показниками маси тіла вона становила 70-86 % від VO2max. Зі зростанням величини загальної маси тіла спостерігається збільшення частоти випадків низьких і нижче за середні оцінки розвитку показників фізичної підготовленості. Високі кореляційні взаємозв'язки інтегрального рівня здоров'я з ІМТ (r=-0,53, p<0,001) та відсотковим вмістом жиру (r=-0,36, p<0,001) свідчать про значну їх обумовленість цими показниками.

5. Характер і величина динаміки показників морфологічного статусу під впливом фізичних навантажень залежить від спрямованості засобів, які використовувались у процесі тренувань. Аеробні тренування сприяли зменшенню загальної маси тіла на 1,77±0,2 кг (3,3 %), яке відбувалося за рахунок зменшення величини жирової компоненти на 3,2 % при відсутності істотних змін м'язової компоненти під впливом цих занять. Тренування силового спрямування виявили свою ефективність у впливі на збільшення м'язової маси тіла жінок (0,97±0,01 кг, 3 %). Показники загальної і жирової маси також виявили тенденцію до збільшення (2 %). Найбільш оптимальним для корекції маси та складу тіла жінок виявився ефект занять аеробно-силового спрямування, під впливом яких відбулося зменшення загальної маси тіла - на 2,55±0,4 кг (4 %), вмісту жирової маси тіла на 1,4 % та підвищення м'язової маси тіла на 6,1 %.

Оздоровчий ефект найбільш виражений у групі жінок, які займалися аеробно-силовими тренуваннями. Рівень здоров'я збільшився у них на 6,27±0,8 балів. Подібним за спрямованістю, але менш ефективним виявився вплив на загальний рівень здоров'я аеробних тренувань. Вони сприяли збільшенню рівня здоров'я на 5,08±0,6 балів. Оздоровчий ефект силових тренувань виявився недостатнім. Зміни величини рівня здоров'я незначні (p>0,05).

6. Використання у заняттях аеробної та силової спрямованості дихальних вправ підсилює їх оздоровчу і коригуючу ефективність. Їх використання на заняттях силового спрямування сприяє зменшенню величини загальної і жирової маси тіла і дозволяє зберегти характерний для силових тренувань ефект “нарощування” м'язової компоненти. Це усунуло негативні прояви, виявлені при використанні виключно силових навантажень. Перевага їх використання в аеробних тренуваннях полягає у вираженому розвитку функціональних можливостей дихальної системи.

7. Вивчення взаємозв'язків між показниками маси тіла, рівня здоров'я та особливостями впливу на них занять різного спрямування дозволило визначити методичні засади процесу корекції маси та складу тіла жінок 21-35 років, які полягають у наступному:

· корекція маси тіла повинна відбуватись виключно з оздоровчою метою, у зв'язку з чим за оптимальну її величину слід приймати таку, що забезпечує належний та високий рівні здоров'я. У програмах, спрямованих на нормалізацію маси тіла, перевага повинна надаватися тим засобам, які поряд з достатнім коригуючим впливом забезпечують найбільший оздоровчий ефект;

· корекція маси тіла повинна відбуватись з урахуванням характеру і ступеня порушень, а засоби впливу повинні відповідати пристосувальним можливостям осіб з відповідним видом порушень;

· програма корекції повинна вміщувати комплекс заходів, які сприяють формуванню здорового способу життя, а саме навичок раціонального харчування та рухової активності, а також передбачати спеціально організовані заходи, безпосередньо спрямовані на нормалізацію компонентів маси тіла та стимулювання метаболічних процесів;

· у програмах корекції маси тіла доцільно використовувати весь арсенал засобів оздоровчого фітнесу. Проте їх співвідношення та комбінування повинно здійснюватися відповідно до напрямку та ступеня виявлених порушень.

8. Орієнтуючись на сформульовані методичні засади, розроблена технологія корекції маси та складу тіла жінок 21-35 років, технологічні процеси якої передбачають: оцінку показників маси тіла та визначення характеру і ступеня її порушень; формулювання завдань та стратегії корекції виявлених порушень; розробку і втілення програми засобів, спрямованих на корекцію виявлених порушень. Для реалізації цих процесів запропонована таблиця-класифікатор для оцінювання показників маси тіла - ІМТ, відсоткового вмісту жирової та м'язової компоненти, а також орієнтовні програми корекції, виявлених за розробленою шкалою варіантів порушень маси тіла.

9. У програми для осіб з надмірною масою тіла, наявними ознаками та ризиком ожиріння рекомендовано включати вправи переважно аеробного характеру (60-75 %), чергуючи їх з виконанням силових вправ локального характеру (25-40 %). Для корекції співвідношення компонентного складу тіла в осіб з нормальною масою тіла слід застосовувати аеробні та силові навантаження приблизно в рівних пропорціях, коливаючись в діапазоні 40-60 %, як для аеробних так і силових. В осіб з дефіцитом маси тіла більшу увагу слід зосередити на виконанні силових вправ (60-75 %). Для підтримання нормальних значень маси тіла та формування атлетичної тілобудови, рекомендовані різноспрямовані фізичні навантаження у співвідношенні 35:65 зі збільшенням частки спеціалізованих і анаеробних вправ.

10. Апробація запропонованої технології виявила її позитивний ефект в 83 % випадків, який виражався у зменшенні жирової і відповідному збільшенні м'язової компоненти маси тіла, а у жінок з надлишковим рівнем МТ також в її істотному зменшенні. При цьому кількість жінок з ознаками ожиріння та з ризиком ожиріння знизилась відповідно з 31 % до 25 % і з 37 % до 30 %, осіб з дефіцитом маси тіла - з 5 % до 3 %. Кількість представниць класифікаційної групи з оптимальними параметрами маси тіла збільшилась з 31 % до 40 %. Отриманий ефект дозволяє рекомендувати розроблену технологію для впровадження у практичну роботу спортивно-оздоровчих установ, фітнес-центрів, а також для організації самостійних занять з метою корекції маси та складу тіла жінок 21-35 років.

Проведене дослідження створює сприятливий ґрунт для подальших наукових розробок, пов'язаних з обґрунтуванням програм корекції маси тіла осіб різних вікових груп, використанням морфологічних показників як критерію для диференціації фізичних навантажень, з розробкою цілісної системи оздоровчого фітнесу для жінок, з визначенням в ній місця технологій корекції маси тіла.

Література

1. Мороз О.О. Маса тіла і спосіб життя жінок 21-35 років / О.О. Мороз // Актуальні проблеми розвитку фізичного виховання, спорту і туризму в сучасному суспільстві : моногр. / за ред.: Б.М. Мицкана, Т.В. Бойчук, О.Я. Фотуйми. - Івано-Франківськ : ПП Курилюк, 2008. - С. 168-171.

2. Мороз О.О. Енерговитрати молодих жінок (21-35 років) та їх зв'язок з показниками маси тіла / О.О. Мороз // Молода спортивна наука України : зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. - Львів, 2008. - Вип. 12, т. 4. - С. 141-144.

3. Мороз О.О. Толерантність серцево-судинної системи жінок 21-35 років до фізичних навантажень та її взаємозв'язок із показниками маси тіла / О.О. Мороз, Ю. Беляк // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві : зб. наук. праць Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - Т. 2. - С. 188-191.

4. Мороз О.О. Порівняльний аналіз ефективності оздоровчих тренувань різної спрямованості для корекції маси і складу тіла жінок 21-35 років / О.О. Мороз // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків, 2009. - № 3. - С. 44-47.

5. Мороз О.О. Обґрунтування таблиці-класифікатора порушень ваги тіла жінок 21-35 років / О.О. Мороз // Молода спортивна наука України : зб. наук. праць галузі фізичної культури та спорту. - Львів, 2010. - Вип. 14, т. 3. - С. 121-126.

Размещено на Allbest.ru