Размещено на http://www.allbest.ru/

державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту

24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт

УДК 796.072.2

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук

з фізичного виховання і спорту

критерії комплексного психофізіологічного контролю в системі багаторічної підготовки юних п'ятиборців

Дрожжин Василь Юрійович

Київ 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному науково-дослідному інституті фізичної культури і спорту, Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Коробейніков Георгій Валерійович, Національний університет фізичного виховання і спорту України, професор кафедри біології спорту

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Лізогуб Володимир Сергійович, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, завідувач кафедри анатомії і фізіології людини і тварин;

кандидат педагогичних наук, доцент Бусол Василь Андрійович Львівський державний університет фізичної культури, завідувач кафедри фехтування, боксу та національних одноборств.

Захист відбудеться « 27 » квітня 2011 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.856.01 Державного науково-дослідного інституту фізичної культури і спорту (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат дисертації розісланий «24» березня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої радиТ.В. Шпак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

тренувальний спортсмен психофізіологічний

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку спортивної науки спрямований на вивчення закономірностей адаптації функціональних систем організму спортсменів до умов підвищеної інтенсивності фізичних та психоемоційних навантажень (Платонов В.М., 2004; Дрюков В.О., 2007; Balsevich V.K., 1998). У наш час актуальною є проблема контролю за змінами станів, які є результатом спортивної діяльності. Узагалі функціональний стан організму спортсмена відображає інтегральний комплекс елементів функціональної системи, відповідальної за ефективність виконуваної роботи (Солодков О.С., 2000; Лизогуб В.С., 2007). Однак ураховуючи, що психоемоційні реакції, які виникають у спортсмена в умовах тренувальної та змагальної діяльності зумовлені насамперед змінами психофізіологічних функцій, актуальним є завдання психофізіологічного контролю за станом організму спортсмена в умовах тренувальної та змагальної діяльності.

Для сучасного юнацького спорту характерною є з одного боку оздоровча спрямованість, з іншого - наявність ранньої спеціалізації (Luhtanen P., 1991; Волков Л.В., 2002). Неадекватні навантаження без урахування вікових особливостей морфофункціонального, психофізіологічного розвитку можуть стати причиною погіршення функціонування основних фізіологічних систем організму спортсменів, що впливає на стан їх здоров'я (Тихвінський С.Б., Хрущов С.В. 1991). Тому виникає потреба комплексного контролю за станом психофізіологічних функцій юних спортсменів з метою корекції й адаптування тренувального процесу з урахуванням реального стану організму.

У науковій літературі, присвяченій вирішенню проблем комплексного контролю за станом спортсменів, зокрема контролю психофізіологічних параметрів спортивної діяльності, розглядають особливості морфофункціональної та психологічної діагностики у спорті (Матвєєв Л.П., 1999; Ільїн Є.П., 2002; Воронова В.І., 2007), планування тренувальних навантажень з урахуванням психофізіологічних критеріїв (Дрюков В.О., 2002; Павленко Ю.О., 1991, Ягелло В., 2002), вивчення психофізіологічних станів спортсменів (Коробейніков Г.В., 2007), індивідуально-типологічних властивостей нейродинамічних характеристик спортсмена (Макаренко М.В., 2005; Родіонов А.В., 2006). Водночас аналіз сучасних досліджень свідчить про відсутність інтегральних критеріїв функціонального стану спортсмена за результатами психофізіологічного контролю для юних спортсменів.

Зважаючи на це, розробка підходів до комплексної психофізіологічної оцінки функціонального стану юних п'ятиборців дасть змогу отримати додаткову важливу інформацію для вдосконалення та коригування тренувального процесу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно зі Зведеним планом науково-дослідних робіт Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту на 2006-2010 рр. у сфері фізичної культури і спорту за темою: 2.4.8 «Діагностика психофізіологічних станів спортсменів високої кваліфікації» (номер державної реєстрації 0106U010996). Роль автора полягала в організації досліджень, проведенні аналізу й теоретичного узагальнення отриманих даних.

Мета дослідження - полягає в обґрунтуванні та розробці критеріїв комплексного психофізіологічного контролю на етапі спеціалізованої базової підготовки юних п'ятиборців.

Завдання дослідження:

1. Вивчити сучасний стан проблеми комплексного контролю в умовах тренувальної і змагальної діяльності з урахуванням стану психофізіологічних функцій спортсменів у системі багаторічної підготовки.

2. Виявити особливості показників динаміки морфофункціональних та психофізіологічних характеристик організму юних п'ятиборців на етапі спеціалізованої базової підготовки.

3. Дослідити взаємозв'язок між показниками морфофункціонального розвитку та станом психофізіологічних функцій у юних п'ятиборців на етапі спеціалізованої базової підготовки.

4. Обґрунтувати, розробити та впровадити критерії контролю за психофізіологічним станом організму юних п'ятиборців.

Об'єкт дослідження - комплексний психофізіологічний контроль підготовки юних п'ятиборців.

Предмет дослідження - критерії і показники, що характеризують морфофункціональні та психофізіологічні особливості юних п'ятиборців на етапі спеціалізованої базової підготовки.

Методи дослідження. Аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, методика вивчення рівня фізичного розвитку, методи психофізіологічного дослідження, аналіз стану вегетативної регуляції ритму серця юних спортсменів, методи математичної статистики.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що:

-виявлено наибільш значущі показники динаміки морфофункціональних та психофізіологічних характеристик організму юних п'ятиборців на етапі спеціалізованої базової підготовки.

-доповнено уявлення про особливості морфофункціонального та психофізіологічного розвитку юних п'ятиборців 14-16 років.

-підтверджено, що закономірності довгочасної адаптації до спортивної діяльності юних спортсменів протягом багаторічної підготовки характеризуються вдосконаленням механізмів вегетативної регуляції ритму серця.

-підтвержено, що зростання спортивної майстерності юних п'ятиборців супроводжується збільшенням мобілізаційних можливостей вияву індивідуально-типологичних характеристик вищої нервової діяльності та зростанням когнітивної складової функції пам'яті.

-доповнено дані про критерії контролю за психофізіологічним станом організму юних п'ятиборців.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені критерії психофізіологічного контролю допоможуть об'єктивно оцінити функціональний стан юних п'ятиборців з метою подальшого вдосконалення тренувального процесу. Отримані дані дадуть змогу упровадити в систему контролю прогностичні моделі, спрямовані на корекцію та індивідуалізацію психофізіологічного стану юних спортсменів у тренувальному процесі. Результати дослідження можуть бути використані у підготовці лекцій з сучасного п'ятиборства в спеціалізованих навчальних закладах. Впровадження вказаних критеріїв психофізіологічного контролю у практику спорту сприяли підвищенню ефективності змагальної діяльності, про що свідчать акти впровадження результатів у практику.

Особистий внесок здобувача полягає у формулюванні мети й основних завдань роботи (за участю наукового керівника), в аналізі наукової літератури, виконанні експериментальної частини дисертації, статистичній обробці результатів, оформленні ілюстрацій, а також аналізі та інтерпретації одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації було наведено й обговорено на міжнародних науково-практичних конференціях «Університет і регіон» (Луганськ, 2000, 2001), науково-практичній конференції «Молода спортивна наука України» (Львів, 2002), науково-практичній конференції «Молода спортивна наука Донбасу» (Донецьк, 2002), науковій конференції «Актуальні проблеми фізичної культури і спорту» (Київ, 2003), III регіональній науково-практичній конференції «Олімпізм та молода спортивна наука України» (Луганськ, 2005), V регіональній науково-практичній конференції «Олімпізм та молода спортивна наука України» (Луганськ, 2007), науково-практичному семінарі ДНДІФКС «Психофізіологічне забезпечення діагностики функціонального стану спортсменів високої кваліфікації» (Київ, 2005), науково-практичному семінарі ДНДІФКС «Проблема діагностики психофізіологічних станів спортсменів» (Київ, 2007), науково-практичній конференції «Педагогічні науки, фізичне виховання та спорт» (Чернігів, 2009)

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 праць, з яких 6 статей у фахових наукових виданнях, 2 статті в інших збірниках, 1 тези.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, списку використаних джерел, додатків. Роботу викладено на 190 сторінках, ілюстровано 50 таблицями та 9 рисунками. Список літератури складається з 264 найменувань вітчизняних і зарубіжних видань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання, вказано використані методи дослідження. Висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення, відомості про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі «Комплексний контроль у спорті в системі багаторічної підготовки» розглянено методологію комплексного контролю в системі тренувальної та змагальної діяльності спортсменів. Визначено, що проблема комплексного контролю у спорті є однією з найважливіших серед актуальних напрямів сучасної спортивної науки. Завданням комплексного контролю у спорті є визначення об'єктивного стану основних фізіологічних, біохімічних констант організму на основі інформативних кількісних критеріїв.

З метою оптимізації процесу підготовки спортсменів, особливо високої кваліфікації, використовують комплексний фізіологічний, психологічний або психофізіологічний контроль за рівнем підготовленості спортсмена на різних етапах підготовки залежно від спрямованості тренувального процесу. Сучасна структура системи підготовки у спорті складається з компонентів підготовленості, однією з провідних є психофізіологічний контроль, який посідає важливе місце в процесі педагогічного забезпечення. Суть психологічного та психофізіологічного контролю не зводиться тільки до комплексу психодіагностичних обстежень спортсменів, а є також основою оперативної інформації, яку використовують для управління підготовкою спортсменів (Платонов В.М., 2007; Дрюков В.О., 2008). Психофізіологічний контроль має на меті визначити сукупність інформативних засобів та методів оцінювання індивідуально-типологічних характеристик особистості спортсмена, його загальних та спеціальних сенсомоторних здібностей, психічних станів в умовах тренувальної та змагальної діяльності (Родіонов А.В., 2003; Ільїн Є.П., 2007). Завдання психофізіологічного контролю - перевірка відповідності або ступеня розходження психофізіологічних властивостей особистості спортсмена, рівня розвитку та вдосконалення відповідності психічних функцій та станів тим вимогам, які висувають до нього цілі та завдання спортивної діяльності (Дрюков В.О., Коробейніков Г.В., Павленко Ю.О., 2004).

Психофізіологічний контроль у спорті використовують для прогнозування, відбору, допуску до змагань, оптимізації режиму, тактики, покращення процесів відновлення та підготовки (Воронова В.І., 2007). Цей контроль має неперервний характер, його вносять безпосередньо в процес підготовки.

Результати психофізіологічного контролю у спорті треба зіставити з даними медико-біологічних і педагогічних обстежень. Це дає змогу оцінити рівень підготовленості спортсмена та запропонувати шляхи її оптимізації.

Загалом у літературі поняття комплексного контролю у спорті полягає в оцінюванні обсягу тренувальних навантажень, характеру змагальної діяльності, рівня фізичної, технічної й психічної підготовленості спортсмена (Платонов В.М., 2004, Волков Л.В., 2002). Вважають, що комплексний контроль дає змогу всебічно оцінити підготовленість спортсменів, функціональний стан у конкретний момент часу, виявити провідні чинники, за рахунок яких досягають відповідного стану, визначити основні напрями подальшої підготовки (Sozanski H., 1995; Шкребтій Ю.М., 2007).

Потреба запровадити систему комплексного психофізіологічного контролю для спортсменів різної кваліфікації є незаперечним фактом. Водночас серед праць, присвячених сучасному п'ятиборству, існує брак досліджень, які стосуються визначення критеріїв психофізіологічного контролю різнобічної підготовленості спортсменів. Є лише кілька праць, що стосуються проблеми етапного та поточного контролю за рівнем підготовленості спортсменів-п'ятиборців високої кваліфікації (Кулиба В.Н., 1989; Павленко Ю.О., 1992; Дрюков В.О., 2002).

У другому розділі «Методи й організація досліджень» описано методи дослідженнь, які використовували під час роботи.

Дослідження здійснювались протягом 2003-2008 років за три етапи.

На першому етапі вивчали динаміку морфофункціональних та психофізіологічних характеристик у юних п'ятиборців на різних етапах річної підготовки (з 2003 до 2005 року). Було обстежено 46 юних спортсменів-п'ятиборців віком 14-16 років у динаміці етапу спеціалізованої базової підготовки (протягом 3 років), вихованців СДЮСШОР Луганського обласного відділення ФСТ «Україна». Крім того було досліджено 19 спортсменів п'ятиборців високого класу. Загальна кількість складає 195 людинообстежень.

На другому етапі (2005-2007) здійснювали розробку критеріїв психофізіологічного контролю за станом юних п'ятиборців.

На третьому етапі (2007-2008) здійснювали апробацію критеріїв комплексного психофізіологічного контролю юних п'ятиборців.

Серед методів дослідження використовували найбільш інформативні підходи щодо визначення основних компонентів функціонального стану спортсменів: дослідження фізичного розвитку юних п'ятиборців (за методикою Коробейнікова Г.В. із співав., 1998), психофізіологічне дослідження (комп'ютерна методика «Діагност-1», вивчали динаміку латентного періоду простої та складної зорово-моторної реакцій, функціональну рухливість і силу нервових процесів, обсяг короткострокової пам'яті), вивчення стану вегетативної регуляції ритму серця (комп'ютерна методика «Кардіо+», досліджували моду, амплітуду моди, варіаційний розмах, вегетативний показник ритму серця, індекс напруження).

У третьому розділі «Стан та вікова дінаміка морфофункціональних і психофізіологічних властивостей юних п'ятиборців на етапі спеціалізованої базової підготовки» наведено результати досліджень та їх обговорення.

Дослідження динаміки морфофункціональних та психофізіологічних характеристик юних п'ятиборців у різні роки спеціалізованої базової підготовки показало, що знижені значення частоти серцевих скорочень у спортсменів на другому і третьому році підготовки свідчать про удосконалення механізмів регуляції серцево-судинної системи внаслідок активації механізмів адаптації до спортивної діяльності (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка показників морфофукціонального розвитку юних п'ятиборців на етапі спеціалізованої базової підготовки (n = 46)

Показники	Перший рік (±S)	Другий рік (±S)	Третій рік (±S)
Довжина тіла, см	167,13±1,22	171,57±1,11*	174,45±1,05**
Маса тіла, кг	53,06±1,11	57,95±1,04*	61,23±1,02**
ЧСС у спокої, уд*хв-1	75,91±1,55	68,50±1,51*	68,75±1,34**
ЧСС після навантаження, уд*хв-1	96,83±3,05	93,11±1,84	82,66±1,90**
Станова м'язова сила, кг	135,39±3,44	159,81±3,58*	177,34±2,37**

Примітки:

1. * - р < 0,01, відносно першого року підготовки;

2. ** - р < 0,01, відносно другого року підготовки.

На другому році етапу спеціалізованої базової підготовки юних п'ятиборців у них також виявлено збільшені значення станової м'язової сили порівняно з першим роком підготовки. Отриманий результат свідчить про наявність зростання рівня фізичної працездатності юних спортсменів унаслідок адаптації до м'язової діяльності. Уповільнення частоти серцевих скорочень як у стані спокою, так і після фізичного навантаження на третьому році спеціалізованої базової підготовки свідчить про переважання парасимпатичного тонусу регуляції серцево-судинної системи спортсменів унаслідок адаптації до спортивної діяльності, а також економізації функцій. Зростання станової м'язової сили відображає процес розвитку рівня тренованості спортсменів.

Аналіз коефіцієнту фізичного розвитку та функціонального віку юних п'ятиборців в динаміці спеціалізованої базової підготовки свідчить про вірогідне перевищення фізичного розвитку та функціонального віку над календарним на всіх етапах дослідження (табл. 2). Водночас наявне вірогідне зростання як коефіцієнтів фізичного розвитку, так і функціонального віку.

Отже, отриманий результат свідчить про зміни показників фізичного розвитку юних п'ятиборців в напрямі зростання рівня тренованості організму протягом етапу спеціалізованої базової підготовки.

Динаміка дослідження розвитку основних показників, які впливають на прояв фізичної працездатності, свідчить про зростання абсолютної м'язової сили у юних п'ятиборців у динаміці спеціалізованої базової підготовки. Крім того виявлено, що в юних п'ятиборців протягом даного етапу відбувається вірогідне зростання антропометричних показників _ довжини та маси тіла (табл. 1).

Таблиця 2. Динаміка значень коефіцієнту фізичного розвитку та функціонального віку юних п'ятиборців на етапі спеціалізованої базової підготовки (n = 46)

Етапи спеціалізованої базової підготовки	Коефіцієнт фізичного розвитку, ум.од. (±S)	Календарний вік, роки (±S)	Функціональний вік, роки (±S)
Перший рік	1,29±0,02	14,04±0,05	18,06±0,12#
Другий рік	1,41±0,01*	15,31±0,07	21,15±0,07*#
Третій рік	1,52±0,008**	16,31±0,07	24,3±0,03**#

Примітки: відмінності вірогідні при:

1. * - р < 0,01, відносно першого року;

2. ** - р < 0,01, відносно другого року;

3. # - р < 0,01, відносно календарного віку.

Виявлено, що разом з процесом морфофункціонального дозрівання організму юних п'ятиборців на відміну від дітей, які не займаються спортом, відбувається прискорення процесу фізичного розвитку. Результатом цього є зростання м'язової сили, функціональних можливостей організму й антропометричних параметрів.

Важливою особливістю зростання рівня тренованості організму є наявність відповідної організації фізіологічних функцій як результату формування функціональної системи діяльності спортсмена. Під функціональною організацією розуміємо сукупність характеристик, які відповідають за певну спрямованість. У випадку з'ясування динаміки антропометричних характеристик мова йде про функціональну систему, що відповідає за формування фізичного розвитку.

З наукових джерел відомо, що в динаміці онтогенезу існують етапи інтенсивного й екстенсивного розвитку фізіологічних функцій, на основі чого В.С. Лизогубом запропоновано принцип структурно-функціональної гетерохронності вікового формування фізіологічних функцій людини (Лизогуб В.С., 2000). Виходячи з принципу гетерохронності розвитку, можна розглядати особливості функціональної організації в конкретному діапазоні онтогенезу.

Для вивчення особливостей формування функціональної організації морфофункціонального розвитку юних п'ятиборців було застосовано множинний регресійний аналіз між коефіцієнтом фізичного розвитку та показниками, які відображають фізичний розвиток організму. У результаті проведеного аналізу було встановлено, що на етапі спеціалізованої базової підготовки юних п'ятиборців у них відбувається формування функціональної системи, що відповідає за фізичний розвиток організму.

На першому році спеціалізованої базової підготовки функціональну систему фізичного розвитку юних п'ятиборців визначають за такими факторами: частотою серцевих скорочень у стані спокою та масою тіла. З цього можна зробити висновок, що морфофункціональний розвиток на першому році етапу спеціалізованої базової підготовки пов'язаний із станом серцево-судинної системи та м'язовою силою, що відображається в зростанні маси тіла юних п'ятиборців. Водночас вивчення змін показника частоти серцевих скорочень у стані спокою свідчить про недосконалість механізмів регуляції серцево-судинної системи у юних п'ятиборців в цьому віці.

На другому році спеціалізованої базової підготовки функціональну систему, що відповідає за фізичний розвиток юних п'ятиборців, визначають за такими ж факторами, як і на першому році - частотою серцевих скорочень у стані спокою та масою тіла. Отже, можна відмітити, що на другому році спеціалізованої базової підготовки особливості морфофункціонального розвитку юних п'ятиборців визначають за станом серцево-судинної системи та масою тіла.

Аналіз формування системи фізичного розвитку свідчить, що морфофункціональне дозрівання юних п'ятиборців на третьому році спеціалізованої базової підготовки проявляється в показниках частоти серцевих скорочень після фізичного навантаження. Отриманий результат підтверджує, що на третьому році спеціалізованої базової підготовки юних п'ятиборців фізичний розвиток визначають станом серцево-судинної системи, що пов'язано з рівнем фізичної працездатності.

Отже підтверджуємо, що процес морфофункціонального дозрівання організму юних п'ятиборців характеризується прискоренням процесу фізичного розвитку. Результатом цього є зростання показників м'язової сили, функціональних можливостей організму й антропометричних показників, а також удосконалення механізмів регуляції серцево-судинної системи.

Вивчення формування системи вегетативного забезпечення здійснювали за допомогою аналізу показників регуляції серцевого ритму в умовах проведення ортостатичної проби. Встановлено, що на першому році спеціалізованої базової підготовки юних п'ятиборців у них спостерігається посилення активації гуморального каналу регуляції (за показником моди кардіоінтервалів, згідно з класифікацією Р.М.Баєвського) та послаблення впливу симпатичної ланки вегетативної нервової системи (за показником амплітуди моди кардіоінтервалів) на серцевий ритм під час стандартної функціональної проби. На другому році спеціалізованої базової підготовки за рахунок відсутності зміни у показниках, які відображають процес парасимпатичного впливу на ритм серця, показники вегетативної регуляції та індексу напруження регуляторних механізмів вірогідно не змінюються (рис. 1). Третій рік характеризується вірогідним зниженням абсолютних значень індексу напруження, що свідчить про автономізацію системи регуляції ритму серця юних п'ятиборців (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка значень індексу напруження ритму серця (за Р.М. Баєвським) у юних п'ятиборців на етапі спеціалізованої базової підготовки (n = 46)

Здійснений кореляційний аналіз між показниками вегетативної регуляції ритму серця дав змогу вивчити зв'язки між показниками, які досліджуються. Встановлено, що у стані спокою на першому році спеціалізованої базової підготовки спостерігаємо наявність вірогідного кореляційного зв'язку між показниками моди й амплітуди моди, варіаційного розмаху та показників ступеня напруженості механізмів регуляції. Відсутність вірогідного кореляційного зв'язку між варіаційним розмахом та показниками моди й амплітуди моди свідчить про автономний характер вегетативної регуляції ритму серця юних спортсменів у стані спокою.

В умовах проведення ортостатичної проби аналіз засвідчив посилення кореляційного зв'язку між індексом напруження й амплітудою моди. Крім того виявляється наявність вірогідних кореляцій між варіаційним розмахом та модою, й особливо амплітудою моди. Встановлений факт характеризує посилення активації як симпатичного, так і парасимпатичного впливу на вегетативну регуляцію ритму серця юних спортсменів у стандартній функціональній пробі. Отриманий результат свідчить про недосконалість регуляторних механізмів в умовах термінових адаптаційних реакцій юних п'ятиборців на першому році спеціалізованої базової підготовки порівняно з дорослими спортсменами (Іванюра І.О., 2001).

Результати досліджень на другому році спеціалізованої базової підготовки засвідчили наявність вірогідних змін показників моди й амплітуди моди серця юних спортсменів під час виконання функціональної проби. При цьому спостерігається невірогідне зниження варіаційного розмаху. Отриманий результат свідчить про послаблення активації симпатичного впливу на серцевий ритм під час стандартної функціональної проби. Показник індексу напруження вірогідно знижується у юних спортсменів порівняно з першим роком підготовки, що вказує на зростання досконалості регуляторних механізмів. Результати кореляційного аналізу показали наявність вірогідного кореляційного зв'язку між показниками моди, амплітуди моди й варіаційного розмаху. Відсутність вірогідних кореляційних зв'язків вегетативного показника ритму з іншими параметрами свідчить про автономний характер регуляції системи кровообігу в стані спокою.

Після функціонального навантаження виявлено зниження кількості вірогідних кореляційних зв'язків між параметрами серцевого ритму. Це характеризує послаблення внутрішньосистемних зв'язків вегетативної регуляції ритму серця юних спортсменів внаслідок переважання парасимпатичної регуляції у функціональній пробі. Отриманий результат свідчить про наявність більш досконалої вегетативної регуляції серцевого ритму юних п'ятиборців в умовах термінових адаптаційних реакцій на другому році порівняно з першим роком спеціалізованої базової підготовки.

На третьому році підготовки результати досліджень виявили вірогідні зміни показників моди, амплітуди моди та варіаційного розмаху під час виконання функціональної проби у юних спортсменів. Отриманий результат указує на переважання впливу парасимпатичної регуляції ритму серця над симпатичною у спортсменів на третьому році підготовки. Аналіз парної кореляції між показниками вегетативної регуляції ритму серця в стані спокою у юних п'ятиборців на третьому році їх спеціалізованої базової підготовки показав відсутність вірогідних кореляційних зв'язків між вегетативним показником ритму (ВПР, запропонований Р.М.Баєвським) та іншими параметрами серцевого ритму. Це свідчить про послаблення зв'язків між показниками, які відображають характер вегетативної регуляції ритму серця юних п'ятиборців. Отриманий результат характеризує вдосконалення системи вегетативної регуляції ритму серця юних спортсменів під впливом систематичних тренувальних занять. Відсутність вірогідного зв'язку між модою та варіаційним розмахом свідчить про активацію парасимпатичного тонусу регуляції ритму серця. Водночас достовірний зв'язок між амплітудою моди та індексом напруження відображає механізм зростання ступеня напруження вегетативної регуляції за рахунок активації симпатичної ланки. Однак функціональна проба викликає посилення як симпатичного, так і парасимпатичного тонусу вегетативної нервової системи.

Підсумовуючи, зазначимо, що динаміка показників вегетативної регуляції ритму серця юних спортсменів протягом спеціалізованої базової підготовки свідчить про вдосконалення механізмів вегетативної регуляції ритму серця внаслідок довгострокової адаптації до спортивної діяльності.

Для вивчення взаємозв'язків між морфофункціональними та вегетативними функціями юних п'ятиборців було здійснено парний кореляційний аналіз між відповідними параметрами, які вивчаються (рис. 2).

Рис. 2. Вірогідні значення коефіцієнтів кореляції між показниками морфофункціонального розвитку та вегетативної регуляції ритму серця в стані спокою (1) та після функціональної проби (2) у юних п'ятиборців на етапі спеціалізованої базової підготовки (p < 0,05, n = 46)

Наявність вірогідного негативного кореляційного зв'язку моди кардіоінтервалів з частотою серцевих скорочень свідчить про автономізацію системи вегетативної регуляції ритму серця юних спортсменів у стані спокою. Водночас, кореляційний зв'язок між показниками амплітуди моди, вегетативного показнику ритму та індексу напруження і ЧСС указує на можливість посилення симпатичного впливу (рис. 2). Виявлена вірогідна кореляція між становою м'язовою силою та модою кардіоінтервалів свідчить про опосередкований зв'язок м'язової системи та системи регуляції ритму серця юних п'ятиборців (рис. 2). Пояснення цього факту полягає в тому, що станова м'язова сила як один з компонентів морфофункціонального розвитку характеризує фізичну працездатність спортсмена на рівні виконавчої еферентної системи. Одночасно мода кардоінтервалів як наслідок відображає рівень функціонування системи вегетативного забезпечення. Адже наявність парасимпатичної активації вегетативної нервової системи у стані спокою є ознакою автономізації функцій за рахунок зростання рівня тренованості організму (Жемайтите Д., 1999).

Наявність вірогідного кореляційного зв'язку між ЧСС та модою кардіоінтервалів свідчить про перевагу парасимпатичного тонусу у юних п'ятиборців на другому році спеціалізованої базової підготовки як у спокої, так і після навантаження (рис. 2). Наявність вірогідних коефіцієнтів кореляції після проведення функціональної проби між ЧСС та модою кардіоінтервалів вказує на зростання активації впливу гуморальної ланки на систему регуляції ритму серця після функціональної проби у юних п'ятиборців. Однак наявність вірогідних кореляційних зв'язків антропометричних параметрів з варіаційним розмахом характеризує опосередкований зв'язок морфофункціонального розвитку із системою регуляції ритму серця (рис. 2).

На третьому році спеціалізованої базової підготовки морфофункціональне дозрівання організму юних п'ятиборців супроводжується вдосконаленням системи вегетативної регуляції. Спрямованість вектора показника варіаційного розмаху свідчить про послаблення ступеня напруженості регуляторних механізмів ритму серця в умовах морфофункціонального дозрівання організму спортсмена (рис. 3). Встановлено, що на третьому році спеціалізованої базової підготовки юних п'ятиборців, у них спостерігається процес подальшого морфофункціонального дозрівання, що відображається в процесі вдосконалення вегетативної регуляції організму. Функціональна ортостатична проба призводить до посилення одночасної активації симпатичного та парасимпатичного тонусу вегетативної нервової системи спортсменів.

Дослідження особливостей стану психофізіологічних функцій у юних п'ятиборців в динаміці спеціалізованої базової підготовки виявило, що на першому році спеціалізованої базової підготовки латентні періоди простої та складної реакції мають вірогідно менші значення у кваліфікованих п'ятиборців. Це свідчить про покращення швидкісних якостей нервової системи у спортсменів із зростанням спортивної майстерності. Підвищені значення функціональної рухливості нервових процесів та знижені значення відсотку помилкових реакцій у кваліфікованих п'ятиборців свідчить про збільшення мобілізаційних можливостей прояву індивідуально-типологічних характеристик вищої нервової діяльності під час зростання спортивної майстерності (рис. 3). Більший обсяг короткострокової пам'яті кваліфікованих п'ятиборців вказує на зростання когнітивної складової функції пам'яті в динаміці зростання спортивної майстерності.

На другому році спеціалізованої базової підготовки юних п'ятиборців у них одночасно із сенсомоторикою покращуються значення функціональної рухливості нервових процесів (рис. 3). Порівнюючи абсолютні значення психофізіологічних функцій юних та кваліфікованих п'ятиборців ми виявили, що на другому році спеціалізованої базової підготовки юних п'ятиборців у них між показниками латентного періоду простої зорово-моторної реакції немає вірогідної різниці, що також вказує на зростання швидкісних характеристик системи переробки інформації.



Рис.3. Динаміка функціональної рухливості юних п'ятиборців (n = 46)

на етапі їх спеціалізованої базової підготовки порівняно з кваліфікованими п'ятиборцями (n = 19)

На третьому році спеціалізованої базової підготовки виявлено, що обсяг короткострокової пам'яті юних п'ятиборців вірогідно зростає, що вказує на розвиток когнітивної сфери. Крім того між абсолютними значеннями обсягу короткострокової пам'яті кваліфікованих та юних п'ятиборців не виявлено вірогідної різниці, що вказує на вдосконалення системи психофізіологічної організації юних п'ятиборців на третьому році спеціалізованої базової підготовки.

Четвертий розділ «Обґрунтування та розробка критеріїв психофізіологічного контролю за станом юних п'ятиборців» За результатами попередніх досліджень нами було розроблено диференційні шкали контролю за психофізіологічним станом юних п'ятиборців. Проаналізовані результати свідчать про те, що в динаміці спеціалізованої базової підготовки спостерігаємо розподіл спортсменів на тих, що мають низький рівень психофізіологічного стану і тих, що мають високий рівень психофізіологічного стану (рис. 4).

Рис. 4. Відсоток юних спортсменів з різним психофізіологічним станом на етапі спеціалізованої базової підготовки

Для подальшого вдосконалення розроблених критеріїв контролю за психофізіологічним станом юних п'ятиборців було запроваджено метод математичного моделювання за допомогою множинного регресійного аналізу між показником індексу психофізіологічного стану юних п'ятиборців та параметрами, які пов'язані із психофізіологічним станом.

На першому етапі було використано модель множинної регресії індексу психофізіологічного стану з показниками вегетативної регуляції ритму серця у юних спортсменів. Виявлено, що в стані спокою на першому році спеціалізованої базової підготовки юних спортсменів, їх психофізіологічний стан має зв'язок з модою RR-інтервалів та індексом напруження ритму серця. Після функціональної проби на першому році спеціалізованої базової підготовки юних спортсменів, їх психофізіологічний стан має зв'язок із модою RR-інтервалів. На другому році спеціалізованої базової підготовки психофізіологічний стан юних спортсменів перебуває у стані спокою й має зв'язок із модою RR-інтервалів та вегетативним показником ритму серця. Після функціональної проби на другому році спеціалізованої базової підготовки юних спортсменів, їх психофізіологічний стан має зв'язок із модою RR-інтервалів. На третьому році спеціалізованої базової підготовки психофізіологічний стан юних спортсменів у стані спокою та після функціональної проби має зв'язок із амплітудою моди RR-інтервалів.

На другому етапі для вдосконалення критеріїв комплексного контролю за станом юних спортсменів було використано модель множинної регресії індексу психофізіологічного стану з показниками психофізіологічних функцій на етапі спеціалізованої базової підготовки юних спортсменів.

Аналіз множинної кореляції свідчить, що латентні періоди простої та складної зорово-моторних реакцій мають зворотний напрям вектора щодо індексу психофізіологічного стану. Інакше кажучи, психофізіологічний стан організму юних спортсменів на першому році спеціалізованої базової підготовки відзначається швидкісними характеристиками переробки інформації. На другому році спеціалізованої базової підготовки у юних спортсменів їх психофізіологічний стан має зв'язок з функціональною рухливістю нервових процесів. Аналіз отриманої математичної моделі свідчить, що на третьому році спеціалізованої базової підготовки психофізіологічний стан організму юних спортсменів відзначається швидкісними характеристиками, нейродинамічними функціями та короткостроковою пам'яттю. Функціональна рухливість і сила нервових процесів має різноспрямований напрям векторів, що свідчить про наявність гетерохронності розвитку нейродинамічних характеристик.

На основі проведеного математичного моделювання нами було розроблено кількісні прогностичні критерії контролю за психофізіологічним станом юних п'ятиборців на етапах спеціалізованої базової підготовки.

На першому році етапу спеціалізованої базової підготовки психофізіологічний стан організму юних п'ятиборців визначаємо за відповідною математичною моделлю:

ІПС=2,34+0,38Х1- 0,63Х2+ 0,34Х3

де ІПС - індекс психофізіологічного стану;

Х₁ - маса тіла, Х₂ - мода кардіоінтервалів;

Х₃ - функціональна рухливість нервових процесів. Коефіцієнт множинної регресії складає R=0,71, F=14,56, p<0,001, стандартна помилка=0,14.

На другому році етапу спеціалізованої базової підготовки психофізіологічний стан організму юних п'ятиборців визначається за відповідною математичною моделлю:

ІПС=1,56+0,62Х1- 0,21Х2+ 0,31Х3

деХ₁ - частота серцевих скорочень;

Х₂ - вегетативний показник ритму серця;

Х₃ - функціональна рухливість нервових процесів. Коефіцієнт множинної регресії складає R=0,63, F=8,91, p<0,0001, стандартна помилка=0,13.

На третьому році етапу спеціалізованої базової підготовки психофізіологічний стан організму юних п'ятиборців визначається за відповідною математичною моделлю:

ІПС=1,22+0,67Х1- 0,17Х2+ 1,08Х3

деХ₁ - частота серцевих скорочень;

Х₂ - амплітуда моди кардіоінтервалів;

Х₃ - функціональна рухливість нервових процесів. Коефіцієнт множинної регресії складає R=0,72, F=14,35, p<0,0001, стандартна помилка=0,11.

Для проведення апробації визначених критеріїв комплексного психофізіологічного контролю юних п'ятиборців нами було проаналізовано динаміку змагальної діяльності у спортсменів на різних роках етапу спеціалізованої базової підготовки. Проведений аналіз встановив, що в цілому динаміка змагальної діяльності характеризується тенденцією до зростання середніх балів, які отримують спортсмени в різних видах програми. Аналіз максимальних та мінімальних балів змагальної діяльності засвідчив також тенденцію до зростання, особливо максимальних балів, в динаміці спеціалізованої базової підготовки у юних п'ятиборців.

Для вивчення зв'язку між ефективністю змагальної діяльності та функціональним станом нами було проведено кореляційний аналіз між середніми значеннями балів змагальної діяльності та індексом психофізіологічного стану у юних п'ятиборців.

Аналіз свідчить (рис. 5), що найбільший зв'язок між індексом психофізіологічного стану та ефективністю змагальної діяльності наявний в стрільбі та плаванні (відповідно коефіцієнти кореляції r = 0,67 та r = 0,63). В інших видах змагань, зокрема з фехтування, спостерігається низький рівень кореляційного зв'язку (r = 0,16). Біг має середній рівень кореляції з індексом психофізіологічного стану (r = 0,30).

Рис. 5. Значення коефіцієнтів кореляції між індексом психофізіологічного стану та середньою кількістю балів, отриманих спортсменами на відповідних видах змагань

Отже, аналіз змагальної діяльності та зв'язок ефективності змагальної діяльності з індексом психофізіологічного стану дає можливість підтвердити адекватність та інформативність запропонованих критеріїв психофізіологічного контролю за станом юних п'ятиборців.

Низький зв'язок ефективності змагальної діяльності з таким видом як фехтування, свідчить, на нашу думку, про наявність більшої кількості чинників під час проведення змагань з фехтування, які ми не враховували, але які впливають на результат у цьому виді змагальної програми.

У п'ятому розділі «Аналіз й узагальнення результатів досліджень»

наведено характеристику повноти вирішення завдань дослідження, узагальнено результати експериментальної роботи, які підтверджують ефективність запропонованого нами застосування різноманітних методів дослідження в процесі підготовки юних п'ятиборців.

У результаті досліджень нами було підтверджено думку про актуальність контролю тренувального процесу в системі багаторічної підготовки, а також необхідності психофізіологічного контролю з урахуванням морфофункціональних характеристик організму юних спортсменів-п'ятиборців (Платонов В.М., 2010, Дрюков В.О., 2004, Волков Л.В., 2002).

Доповнено дані про кількісні характеристики антропометричних показників та морфофункціонального розвитку юних спортсменів та характер їх змін в процесі підготовки (В.С.Лизогуб 2004, Н.В.Макаренко 2005).

До нових даних належить розробка критеріїв комплексного контролю за психофізіологічним станом організму юних п'ятиборців, які впроваджені у практику тренувального процесу.

Отже, дані, отримані в результаті проведених нами досліджень, дають змогу ефективно керувати процесом підготовки юних п'ятиборців на етапі спеціалізованої базової підготовки.

Висновки

1. Аналіз літературних джерел, присвячених комплексному контролю в умовах тренувальної і змагальної діяльності спортсменів у сучасному п'ятиборстві дав можливість встановити наявність проблеми, яка полягає у відсутності кількісних критеріїв, які відображають функціональний стан організму юних п'ятиборців в системі багаторічної підготовки.

2. Виявлено особливості змін показників морфофункціональних та психофізіологічних характеристик у динаміці багаторічної підготовки (на прикладі етапу спеціалізованої базової підготовки) юних п'ятиборців та розроблено на цій основі кількісні критерії психофізіологічного стану організму, що дає змогу використовувати їх в системі комплексного контролю. Для визначення інтегрального критерію індексу психофізіологічного стану (ІПС) організму юних п'ятиборців було застосовано інформативні показники, які відображають стан різних психофізіологічних функції: варіабельності ритму серця (мода, амплітуда моди та варіаційний розмах кардіоінтервалів, вегетативний показник ритму, індекс напруження регуляторних систем), рівень сенсомоторних реакцій (латентний період простої та складної зорово-моторних реакцій, функціональна рухливість та сила нервових процесів), стан когнітивних функцій (обсяг короткострокової пам'яті).

3. Досліджено особливості взаємозв'язку між показниками морфофункціонального розвитку та станом психофізіологічних функцій у юних п'ятиборців у динаміці спеціалізованої базової підготовки. Установлено, що разом із процесом морфофункціонального дозрівання організму юних п'ятиборців, на відміну від дітей, які не займаються спортом, відбувається прискорення процесу фізичного розвитку. Результатом цього є зростання м'язової сили у юних п'ятиборців (на 39%, порівняно із дітьми, які не займаються спортом), поліпшення функціональних можливостей організму (зниження ЧСС у стані спокою на 8% та зниження ЧСС після навантаження на 30%, порівняно із дітьми, які не займаються спортом) та зростання антропометричних параметрів.

4. Виявлено, що в результаті зростання спортивної майстерності, морфо-функціонального розвитку та рівня тренованості організму юних п'ятиборців на етапі спеціалізованої базової підготовки спостерігається наявність економізації функціонування системи вегетативної регуляції кардіоінтервалів. Це виявляється у зниженні абсолютних значень індексу напруження регуляторних систем (за Р.М.Баєвським) на 40% як у стані спокою, так і після психофізіологічного навантаження юних п'ятиборців у динаміці спеціалізованої базової підготовки.

5. Аналіз морфофункціонального та психофізіологічного розвитку юних п'ятиборців підтвердив наявність гетерохронії у формуванні різних сторін підготовленості. На першому році спеціалізованої базової підготовки виявлено формування системи кровообігу та м'язово-нервової системи. На другому році спеціалізованої базової підготовки динаміка морфофункціонального та психофізіологічного розвитку юних п'ятиборців характеризується вдосконаленням діяльності системи регуляції ритму серця та зростанням антропометричних характеристик. На третьому році спеціалізованої базової підготовки юних п'ятиборців результатом морфофункціонального та психофізіологічного розвитку є подальше вдосконалення реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження. Також встановлена наявність більш досконалої вегетативної регуляції серцевого ритму юних п'ятиборців у динаміці спеціалізованої базової підготовки. Це виявляється насамперед в автономізації та зниженні ступеня напруження системи вегетативної регуляції ритму серця в умовах ортостатичної проби.

6. Встановлено, що латентні періоди простої та складної реакції мають вірогідно менші значення у кваліфікованих п'ятиборців. Латентний період простої зорово-моторної реакції у кваліфікованих п'ятиборців складав 243,60+3,94 мс, у юних п'ятиборців - 247,60+7,13 мс (p>0,05). Відповідно латентний період складної зорово-моторної реакції вибору двох з трьох подразників у кваліфікованих п'ятиборців складав 402,65+8,16 мс, у юних п'ятиборців - 467,91+8,43 мс (p<0,05). Цей факт свідчить про покращення швидкісних якостей нервової системи у спортсменів зі зростанням спортивної майстерності. Крім того спостерігається збільшення мобілізаційних можливостей вияву індивідуально-типологічних характеристик вищої нервової діяльності (cила нервових процесів у кваліфікованих п'ятиборців складала 4,32+0,26 % помилок, у юних п'ятиборців _ 12,30+0,36 % помилок, p<0,05) та зростання когнітивної складової функції пам'яті (обсяг короткострокової пам'яті у кваліфікованих п'ятиборців складав 67,83+2,07 %, у юних п'ятиборців _ 53,34+1,17%, p<0,05) у динаміці зростання спортивної майстерності.

7. Розроблено критерії психофізіологічного контролю (на основі математичного моделювання за допомогою множинної регресії), що дозволяє кількісно визначити психофізіологічний стан організму юних п'ятиборців. На першому році етапу спеціалізованої базової підготовки критеріями психофізіологічного стану організму юних п'ятиборців були показники маси тіла, моди кардіоінтервалів та функціональної рухливості нервових процесів. На другому році етапу спеціалізованої базової підготовки критеріями психофізіологічного стану організму юних п'ятиборців були показники частоти серцевих скорочень, вегетативного показнику ритму серця та функціональної рухливості нервових процесів. На третьому році етапу спеціалізованої базової підготовки критеріями психофізіологічного стану організму юних п'ятиборців були показники частоти серцевих скорочень, амплітуди моди кардіоінтервалів та функціональної рухливості нервових процесів.

8. Аналіз змагальної діяльності та зв'язок ефективності змагальної діяльності з індексом психофізіологічного стану дає можливість підтвердити адекватність та інформативність запропонованих критеріїв психофізіологічного контролю за станом організму юних п'ятиборців. Кореляційний аналіз між індексом психофізіологічного стану та середньою кількістю балів, отриманих спортсменами на певних видах змагань засвідчив, що зв'язок із стрільбою має r=0,67 (p<0,05), із плаванням має r=0,63 (p<0,05), із фехтуванням має r=0,16 (p>0,05), із бігом - r=0,30 (p<0,05).

Перспектива подальших досліджень буде спрямована на вивчення критеріїв контролю за психофізіологічним станом пятиборців на різних етапах спортивної підготовки для планування і управління тренувальним процесом та змагальною діяльністю.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дрожжин Василь. Фізичне тестування п'ятиборців на етапі початкової підготовки / Василь Дрожжин // Молода спортивна наука України. - Л.: ЛДІФК, 2002. - Том 2. - Вип. 6. - С. 87-89.

2. Модель заключного року підготовки до Ігор XXVIII Олімпіади в Афінах (на матеріалі сучасного п'ятиборства)/В.О.Дрюков, В.Ю.Дрожжин, В.П.Карленко, Ю.О.Павленко, П.М.Азарченко //Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. - К.: Наук. світ, 2003.- №1. - С. 25-32. Внесок автора полягає у здійсненні частини теоретичної роботи, аналізі й опрацюванні отриманих результатів.

3. Дослідження психофізіологічних станів спортсменів високої кваліфікації/ Г.В.Коробейніков, Л.Д.Коняева, Г.В.Россоха, К.В.Медвидчук, В.Ю.Дрожжин //Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. - К.: Наук. світ, 2005. - №6-7. - С. 71- 74. Внесок автора полягає в проведенні теоретичної та експериментальної частини роботи, аналізі і опрацюванні отриманих результатів.

4. Комплексна психофізіологічна оцінка функціонального стану п'ятиборців високої кваліфікації / В.О.Дрюков, Г.В.Коробейников, Ю.О.Павленко, В.Ю.Дрожжин, В.М.Глебов // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. - К. : Наук. світ, 2005.- №8-9. - С. 18-23. Внесок автора полягає у здійсненні частини експериментальної роботи, аналізі й опрацюванні частини отриманих результатів.

5. Дрожжин В. Ю. Комплексний контроль морфофункціональних характеристик у юних п'ятиборців на різних етапах багаторічної підготовки/ В.Ю.Дрожжин // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2007.- №3. - С.8-11.

6. Дрожжин В.Ю. Особливості стану психофізіологічних функцій у юних п'ятиборців в динаміці багаторічного етапу підготовки/ В.Ю.Дрожжин // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. - 2009. - №64. - С.127-130.

7. Дрожжин В. Ю. Психофизический отбор юных пятиборцев на этапе начальной подготовки / В. Ю. Дрожжин // Зб. наук. пр. Східноукр. нац. ун-ту. - Луганськ : СНУ, 2000. - С. 38-40.

8. Дрожжин В. Ю. Психологический отбор пятиборцев / В. Ю. Дрожжин // Зб. наук. пр. Східноукр. нац. ун-ту імені Володимира Даля. - Луганськ: СНУ, 2001. - С. 223.

...