Профілактика порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини у студентів засобами фізичної реабілітації

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

УДК 796:616.71-085+371.72

ПРОФІЛАКТИКА ПОРУШЕНЬ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ У СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

24.00.03 - Фізична реабілітація

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання та спорту

РАШЕД CАУД КУФТАН АЛАДВАН

Київ 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник кандидат медичних наук, доцент Баннікова Римма Олексіївна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент кафедри фізичної реабілітації

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Юшковська Ольга Геннадіївна, Одеський національний медичний університет, завідувач кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини, фізичного виховання та валеології;

доктор медичних наук, професор Шахліна Лариса Ян-Генріхівна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри спортивної медицини

Захист відбудеться 29 вересня 2011 р. о 14⁰⁰ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.02 у Національному університеті фізичного виховання і спорту України (03680, м.Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, м.Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий 26 серпня 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Г. В. Коробейніков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. У сучасному суспільстві простежується чітка тенденція до прогресування метаболічних захворювань скелета (Б.Л.Риггз, Л.Д.Мелтон, 2000; М.А.Корж, 2002; В.В.Поворознюк, 2004; О.М.Лесняк, Л.І.Беневоленська, 2009), провідне місце серед яких за оцінками експертів ВОЗ посідає остеопороз, що досягає 85% серед осіб літнього віку. Остеопороз - системне метаболічне захворювання скелета, що характеризується зниженням кісткової маси й мікроструктурними ушкодженнями кісткової тканини, які призводять до підвищеної крихкості костей і відповідно до збільшення ризику переломів (В.В.Поворознюк, 2005; Л.І.Беневоленська, 2003; 2006; L.Ducas, E.Schacht еt al., 2005). За останні роки остеопороз, це багатоліке захворювання, що не має ранньої специфічної клініки, значно «омолодився», що вимагає пошуку ефективних засобів для його профілактики (А.П.Крись-Пугач, Т.А.Кінчая-Поліщук, О.Г.Гайко, 2002; Л.А.Щеплягіна, 2005).

Серед причин, що призводять до виникнення порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини й розвитку остеопорозу, істотна роль належить способу життя людини (його фізичній та соціальній активності, особливостям харчування, шкідливим звичкам тощо) (M.C.Chapuy, R.Pamphile еt al., 2002; R.Rizzoli, 2008). Звідси випливає, що знання й урахування чинників ризику при організації профілактики остеопорозу набувають особливого значення, а студентська молодь саме й може бути найбільш перспективною віковою категорією стосовно формування здорового способу життя (О.О.Яременко, 2004; О.Г.Юшковська, 2009).

Нормальний стан кісткової тканини визначає не лише гармонійний фізичний розвиток людини, але й обумовлює здоров'я в цілому. Формування скелета людини починається в період внутрішньоутробного розвитку й завершується до двадцятип'ятирічного віку - періоду утворення піка кісткової маси (Л.І.Беневоленська, 2003; В.В.Поворознюк, 2010). Одним із провідних чинників уповільненого формування піка кісткової маси й порушення її структурно-функціонального стану є низька фізична активність у період росту опорно-рухового апарату (В.В.Поворознюк, Е.Д.Клочко, Т.В.Орлик, 2001; В.В.Поворознюк, 2010; F.Branca, S.Vatuena, 2001). І хоча давно відомо, що фізична інертність і малорухомий спосіб життя зменшують кісткову масу, а фізична активність її збільшує, проте в літературі відсутні чіткі рекомендації про тип фізичної активності, не визначений оптимальний вік для занять із метою попередження остеопорозу, не ясно, навантаження якої інтенсивності найбільш ефективні (В.В.Поворознюк, О.Б.Шеремет, 2002; Л.Г.Шахліна, В.В.Поворознюк, 2004; V.V.Povoroznjuk, L.G.Shakhlina, R.O.Bannikova, 2007; Л.Г.Шахліна, І.В.Захарченко, 2010). Ситуація ускладнюється відсутністю конкретних даних про можливість впливу різних чинників здорового способу життя у поєднанні з адекватною руховою активністю на стан кісткової тканини в період формування піка кісткової маси. Виходячи із цього можна зробити висновок про те, що особливого значення набувають реабілітаційні заходи, спрямовані на формування мотиваційно-ціннісного ставлення до здорового способу й стилю життя студентів, забезпечення їх гармонійного фізичного розвитку й оптимального структурно-функціонального стану кісткової тканини. З урахуванням вище викладеного, вибір теми актуальний, науково й практично значущий.

Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційна робота відповідає «Зведеному плану НДР у сфері фізичної культури та спорту на 2006-2010 рр.» Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту за темою 4.1.5. «Сучасні принципи профілактики і реабілітації захворювань кістково-м'язової системи» (№ держреєстрації 0106U010793). Роль автора полягає в оцінці структурно-функціонального стану кісткової тканини й компонентного складу тіла у студентів, які займаються й не займаються спортом; розробці та апробації комплексної програми профілактики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини в умовах вищого навчального закладу.

Мета роботи ? розробити комплексну програму профілактики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини у студентів з використанням засобів фізичної реабілітації.

Завдання роботи:

1. Систематизувати й узагальнити сучасні науково-теоретичні та методичні знання, результати практичного вітчизняного й закордонного досвіду з питань використання засобів фізичної (рухової) реабілітації та чинників здорового способу життя в попередженні порушень міцності кісткової тканини в юнацькому віці.

2. Вивчити структурно-якісні характеристики кісткової тканини та фракційний склад тіла у студентів, які займаються й не займаються спортом.

3. Розробити комплексну програму профілактики порушень кісткової тканини з використанням засобів фізичної реабілітації для студентів, які не дотримуються здорового способу життя.

4. Визначити ефективність впливу запропонованих засобів фізичної реабілітації на формування піку кісткової маси та показники складу тіла студентів.

Об'єкт дослідження ? структурно-функціональний стан кісткової тканини у студентів. фізичний реабілітація кістковий студент

Предмет дослідження ? структура та зміст програми профілактики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини засобами фізичної реабілітації у студентів в умовах вищого навчального закладу.

Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури; педагогічний експеримент; анкетування; інструментальні методи дослідження: ультразвукова денситометрія, аналіз складу тіла; визначення індексу маси тіла, методи математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

? уперше на підставі виявлених структурно-якісних характеристик кісткової тканини та зміни фракційного складу тіла розроблена комплексна

програма профілактики остеопорозу з використанням засобів фізичної реабілітації, що складається з інформаційно-освітнього й адаптаційно-оздоровчого блоків, спрямованих на запобігання розвитку остеопенічних станів у студентів вищих навчальних закладів;

- уперше розроблені структура та зміст занять інформаційно-освітнього блоку комплексної програми, спрямовані на формування активного й зацікавленого ставлення студентів до свого здоров'я, підвищення їх інформованості про чинники ризику остеопенії/остеопороза та про засоби фізичної реабілітації, спрямовані на профілактику метаболічних захворювань скелета;

- науково обґрунтовано поєднання вправ аеробної та силової спрямованості в заняттях адаптаційно-оздоровчого блоку комплексної програми профілактики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини;

- розширено теоретичні уявлення про вплив запропонованих засобів фізичної реабілітації та факторів здорового способу життя на характеристики міцності кісткової тканини;

- доповнено дані, що характеризують особливості компонентного складу тіла у осіб юнацького віку, які займаються й не займаються спортом.

Практична значущість отриманих результатів полягає в розробці комплексної програми профілактики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини у студентів, що ґрунтується на використанні засобів фізичної реабілітації, пропаганді здорового способу життя, модифікації чинників ризику остеопорозу, що й дозволяє забезпечити формування максимального піка кісткової маси. Результати досліджень впроваджені в навчальний процес Національного університету фізичного виховання і спорту України під час викладання дисципліни «Фізична реабілітація при травмах і захворюваннях опорно-рухового апарату» для магістрів за фахом «Фізична реабілітація», практичну діяльність лабораторії «Теорії та методики спортивної підготовки й резервних можливостей спортсменів» НДІ НУФВСУ й учбово-оздоровчого комплексу «Олімпійський стиль» НУФВСУ, що підтверджується відповідними актами впровадження.

Особистий внесок автора полягає в теоретичній розробці й обґрунтуванні основних ідей і положень дисертаційного дослідження, організації та проведенні комплексних інструментальних досліджень, обґрунтуванні, розробці та впровадженні комплексної програми профілактики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини у студентів, кількісному і якісному аналізі отриманих результатів, їхньому узагальненні й інтерпретації, підготовці публікацій.

Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертації доповідалися на I-IV Міжнародних конференціях молодих вчених (Київ, 2008-2011); Міжнародній науково-практичній конференції «Здоров'я та освіта: проблеми й перспективи» (Донецьк, 2008); ХII Міжнародному науковому конгресі «Сучасний олімпійський і параолімпійський спорт і спорт для всіх» (Москва, 2008), ХIII-ХIV Міжнародних наукових конгресах «Сучасний олімпійський спорт і спорт для всіх» (Алмати, 2009; Київ, 2010); науково-методичних конференціях кафедри фізичної реабілітації Національного університету фізичного виховання і спорту України ( 2008-2011).

Публікації. Основні положення дисертаційних досліджень викладені в 9 наукових працях, 5 з яких - у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 202 сторінках основного тексту, складається зі вступу, шести розділів, практичних рекомендацій, висновків, додатків, вміщує 30 таблиць й 15 рисунків. У роботі використано 252 джерела літератури, з яких 148 вітчизняних і 104 закордонних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтована актуальність проблеми, визначені об'єкт, предмет, мета та завдання дослідження; розкриті наукова новизна й практична значущість роботи, відбитий особистий внесок здобувача; представлена сфера апробації результатів дослідження, зазначена кількість публікацій.

У першому розділі дисертаційної роботи «Сучасні уявлення про роль засобів і методів фізичної реабілітації у профілактиці остеопенії/остеопорозу» проведений інформаційний пошук науково-методичної літератури стосовно механізмів розвитку й чинників ризику зниження мінеральної щільності кісток у осіб молодого віку, викладені основні принципи профілактики остеопорозу.

З'ясовано, що стратегія первинної профілактики остеопорозу повинна розроблятися з урахуванням формування кісткової системи в нормі та її еволюції протягом життя й бути спрямованою на досягнення оптимального піка кісткової маси в період статевого дозрівання, формування скелета з максимальними характеристиками міцності.

Установлено, що передумовами для успішної профілактики остеопорозу є докорінна зміна способу життя, модифікація чинників ризику остеопорозу, активний руховий режим. У той же час дані про використання засобів фізичної реабілітації для попередження порушень міцності кісткової тканини в юнацькому віці обмежені, а взаємозв'язок фізичних навантажень із масою кісткової тканини має потребу в подальшому вивченні.

У другому розділі «Методи та організація досліджень» описано та обґрунтовано систему взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних об'єкту, предмету, меті й завданням дослідження. Дослідження проведені на базі лабораторії "Теорії та методики спортивної підготовки й резервних можливостей спортсменів" НДІ НУФВСУ. Контингент випробовуваних ? студенти ІІІ - IV курсів НУФВСУ. Загальна кількість обстежених 126 осіб (37 дівчат і 89 юнаків) віком 19-23 роки. З них осіб, які займаються спортом (легкою та важкою атлетикою, гімнастикою, боротьбою, велоспортом) ? 86 (23 дівчини й 63 юнаки) і не займаються спортом (реабілітологи) ? 40 осіб (14 дівчат і 26 юнаків). З 40 реабілітологів 18 ? іноземні студенти.

Дослідження проводилися в 3 етапи.

На першому етапі (2007-2008) було проаналізовано й оцінено стан проблеми, що досліджувалася, за джерелами літератури. Опановано й апробовано методи дослідження. Розроблено анкети. Проведено попередній добір контингенту випробуваних.

На другому етапі (2009 -2010) був проведений констатуючий експеримент із застосуванням анкетування й методів інструментальної діагностики, що дозволяють об'єктивно оцінити структурно-якісні характеристики кісткової тканини та фракційний склад тіла в обстеженого контингенту й розробити комплексну програму профілактики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини у студентів.

На третьому етапі (2010-2011) проведено формуючий експеримент, визначена ефективність запропонованої програми, узагальнені результати дослідження, зроблені висновки, розроблені практичні рекомендації, здійснено оформлення дисертаційної роботи.

У третьому розділі «Характеристика сформованості валеологічних знань, структурно-функціонального стану кісткової тканини й компонентного складу тіла студентів» представлені дані констатуючого експерименту.

Установлено, що у обстежених студентів рівень валеологічної компетентності стосовно проблеми остеопорозу, чинники ризику його виникнення й потреби піклуватися про власне здоров'я, починаючи з юнацького віку, недостатній. Позитивна відповідь зафіксована тільки у 57,9% студентів. Інформованість дівчат про остеопороз перевищувала інформованість юнаків (відповідно 78,4% і 47,2%). Відсоток усвідомленості серед студентів-реабілітологів про проблему остеопорозу був вищим - 70,0% (дівчата - 92,8%, юнаки - 57,7%). Інформованість студентів про добову потребу організму в кальції була вкрай низькою - 2,4% (серед реабілітологів - 9,1%). Молочні продукти щодня вживають 40,5% студентів (а з реабілітологів - 30,0%), білкову їжу - 74,6% студентів. Вегетаріанством захоплені 22,2 %, на дієті з метою схуднення періодично перебувало 27,7% студентів.

Хронічні захворювання нирок, печінки, шлунково-кишкового тракту, ендокринної системи, захворювання кісток і суглобів зафіксовані у 15,0% студентів, а переломи кісток - у 38,9%. Про регулярні заняття фізичними вправами повідомили 78,5% студентів.

Процес накопичення кісткової маси залежить від віку, статі, спортивної спеціалізації та кваліфікації і її мінералізація в групах студентів, які займаються й не займаються спортом, відрізняються варіабельністю. Швидкість поширення ультразвуку (SOS) в дівчат МСМК ? 4041,50 м/с (S=117,65 м/с) перевищувала цей показник у дівчат МС ? 4022 м/с (S=67,08 м/с), КМС ? 4011,29 м/с (S=105,76 м/с) і першорозрядниць ? 3881,40 м/с (S=71,53 м/с) при р<0,05. Аналогічна тенденція простежувалася й у юнаків. Відхилення за критерієм Z у всіх висококваліфікованих спортсменів були в межах норми (<-2 SD).

Періоди інтенсивного зростання й активного накопичення кісткової маси в юнацькому віці збігаються. Значення характеристик міцності кісткової тканини випробуваних студентів у віці 23 роки перевищували аналогічні показники 19-річних. SOS у юнаків відповідно 4074,94 м/с (S=147,07 м/с) і 3921,26 м/с (S=108,00 м/с) (р<0,05), у дівчат 4025,81 м/с (S=121,67 м/с) і 3890,53 м/с (S=123,51 м/с). Темпи мінералізації кісткової тканини (за критерієм Z) у юнаків більш інтенсивні, ніж у дівчат, відповідно -0,25 SD (S=0,03 SD) і -0,59 SD (S=0,07 SD) (р<0,05).

Щільність кісток у випробуваних, які займаються спортом, визначається специфікою тренувальної діяльності. Найбільші показники швидкості поширення ультразвуку спостерігалися у студентів-легкоатлетів: у дівчат ? 4076,17 м/с (S=85,87 м/с); у юнаків ? 4025,46 м/с (S=79,72 м/с). Середні значення діагностичного індексу Z відповідно склали -0,57 SD (S=0,15 SD) і -0,24 SD (S=0,06 SD), що очевидно пов'язане з різнобічністю характеру застосовування у даній спеціалізації фізичних навантажень (швидкісно-силових, циклічних, складно-координаційних тощо), що мають визначальний вплив на ступінь адаптації кісткової тканини й збільшення її пікової кісткової маси. Середні значення SOS у дівчат-реабілітологів склали 4011,69 м/с (S=121,71 м/с), у юнаків-реабілітологів ? 4012,78 м/с (S=95,35 м/с), у реабілітологів-іноземців ? 4008,16 м/с (S=117,18 м/с). Значення Z-критерію склали у дівчат -0,65 SD (S=0,16 SD), у юнаків ? -0,63 SD (S=0,17 SD), у реабілітологів-іноземців ? -0,89 SD (S=0,19 SD).

Оптимальний склад тіла варіює залежно від статі й виду спорту. Середні величини індексів маси тіла (ІМТ, ВМI) коливалися у дівчат у межах від 19,83 кг/м² у гімнасток до 28,69 кг/м² у важкоатлеток. У юнаків - від 21,61 кг/м² (S=2,30 кг/м²) у гімнастів до 28,91 кг/м² (S=3,16 кг/м²) у важкоатлетів. Збільшення показників м'язової маси (FFM) й базального рівня метаболізму (BMR) досягли юнаки-важкоатлети ? 77,28 кг (S=8,77 кг) і 2330,29 ккал (S=213,19 ккал), потім йшли легкоатлети ? 69,82 кг (S=7,18 кг) і 2073,00 ккал (S=217,55 ккал), борці ? 68,98 кг (S=6,80 кг) і 2041,94 ккал (S=231,53 ккал); велосипедисти ? 63,73 кг (S=6,31 кг) і 1884,82 ккал (S=203,60 ккал); реабілітологи ? 63,03 кг (S=4,61 кг) і 1876,89 ккал (S=152,00 ккал); реабілітологи-іноземці ? 62,03 кг (S=6,42 кг) і 1846,17 ккал (S=202,79 ккал); гімнасти ? 59,98 кг (S=5,25 кг) і 1782,13 ккал (S=172,04 ккал).

Достовірне підвищення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ): SOS 4025,46 м/с (S=79,72 м/с); Z -0,24 SD (S=0,06 SD) за більш високих показників м'язової маси 69,82 кг (S=7,18 кг), індексу маси тіла 23,17 кг/м² (S=2,60 кг/м²) і базального рівня метаболізму 2073,00 ккал (S=217,55 ккал) установлено у студентів-легкоатлетів (р<0,05).

Найбільший вміст жирової маси (FAT MASS) зафіксовано у дівчат-реабілітологів ? 15,42 кг (S=2,14 кг), що становить 24,52 % (S=3,43 %)(р<0,05). Студентки, які займаються спортом, характеризувалися такими показниками: велосипедистки ? 14,39 кг (S=1,95 кг), що відповідає 23,01 % (S=1,35 %); легкоатлетки ? 11,65 кг (S=1,68 кг), що відповідає 19,80 % (S=1,44 %); гімнастки ? 8,67 кг (S=1,59 кг), що відповідає 15,35 % (S=1,83 %). Серед юнаків на першому місці були важкоатлети, потім йшли реабілітологи, гімнасти, легкоатлети, велосипедисти й борці.

Отримані дані підтверджують, що здоровий спосіб життя й регулярна фізична активність прискорюють процес формування пікової маси кістки й призводять до її позитивного балансу в юнацькому віці, але у значної частини студентів не виявляється повною мірою позитивна мотивація здоров'я, що й стало підставою для розробки комплексної програми профілактики остеопенічних станів.

Четвертий розділ «Комплексна програма профілактики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини студентів» присвячений теоретичному обґрунтуванню методичних підходів до розробки програми профілактики.

Підґрунтям для розробки комплексної програми профілактики, що включає інформаційно-освітній і адаптаційно-оздоровчий блоки, став проведений аналіз науково-методичної літератури, результатів анкетування, скринінгових денситометричних досліджень і компонентного складу тіла (рис.1).

При розробці інформаційно-оздоровчого блоку програми профілактики основна увага була приділена підвищенню інформованості студентів про клінічні прояви, причини й чинники ризику розвитку остеопорозу, пошуку способів для запобігання їхнього негативного впливу, необхідності кардинальної зміни способу життя й формування мотивації до здійснення реабілітаційно-профілактичних заходів.

Для пропаганди здорового способу життя були застосовані психологічно й валеологічно обґрунтовані просвітні технології: тренінгові методики навчання, які забезпечували ефективне формування у студентів усвідомлених мотивацій, умінь і навичок, корисних життєво необхідних компетенцій.

Повний цикл інформаційно-освітнього блоку програми складався з 3 тренінгових занять. Всі заняття були побудовані за єдиною схемою і складалися зі вступної, основної (що складається з інформаційної й активної) і заключної частин. Обов'язковим елементом занять були вправи на зняття м'язового напруження - релаксацію.

Відмінною рисою розробленої програми профілактики є одночасне використання не тільки різних чинників здорового способу життя, але й різних видів рухової активності як аеробної, так і силової спрямованості, що мають максимальний позитивний вплив на кісткову систему. Програма профілактики передбачала комплексне використання в оздоровчих заняттях таких засобів рухової реабілітації: вправ з навантаженням вагою тіла, силових вправ, вправ для підвищення рухливості в суглобах, вправ на розтягування м'язів у поєднанні зі вправами на розслаблення, дихальною гімнастикою, прийомами психорегуляції та раціональним збалансованим харчуванням, що побудоване на принципах досягнення енергетичного балансу, встановленні правильного співвідношення між основними харчовими речовинами ? білками, жирами й вуглеводами; установлення певних співвідношень між рослинними й

І місяць

ІІ міс.

ІІІ міс.

IV міс.

V міс.

VI міс.

VII міс.

VIII міс.

IX міс.

X міс.

XI міс.

XII міс.

Вступний період

Основной період

Заключний період

помірний режим

помірно-тренувальний режим

тренувальний режим

тренувальний режим

Завдання: - підвищення рівня знань про здоровий спосіб життя; - корекція поведінкової діяльності; - опанування навичок здорового способу життя; - ознайомлення з основними видами фізичних вправ; - підвищення аеробних можливостей; - підвищення силових можливостей

Завдання: - підвищення МЩКТ; - поліпшення ваго-зростових показників; - нормалізація маси тіла; - досягнення оптимального рівня вмісту жиру в організмі; - поліпшення постави й координації рухів - підвищення аеробних можливостей; - тренування м'язової сили

Завдання: - закріплення отриманих валеологічних знань; - збереження прихильності до здорового способу життя; - удосконалення рухових навичок і вмінь; - підвищення аеробних можливостей; - підвищення силових можливостей

Аеробне тренування - 25-35 хв х 3р. на тиждень	Аеробне тренування - 25-35 хв х 3р. на тиждень	Аеробне тренування - 20-30 хв х 3р. на тиждень
Силове тренування 15-20 хв х 2р. на тиждень	Силове тренування 15-20 хв х 3р. на тиждень	Силове тренування 15-20 хв х 2р. на тиждень
Стретчинг - 15-20 хв	Стретчинг - 10-15 хв	Стретчинг - 10-15 хв

Рис. 1 Блок-схема програми профілактики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини у студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

тваринними білками й жирами, простими й складними вуглеводами; збалансованості мінеральних речовин і вітамінів.

Вибір засобів оздоровлення й обґрунтування їхньої регламентації здійснювалися з урахуванням віку, статі, рівня фізичної підготовленості, сумарного визначення кількості значущих чинників ризику розвитку остеопорозу, ваго-зростових показників, показників структурно-функціонального стану кісткової тканини та фракційного складу тіла, принципів дозування й реакції організму на фізичне навантаження, раціонального поєднання засобів рухової реабілітації.

Форми проведення: тренувальне оздоровче заняття, оздоровча ходьба.

Одне тренувальне заняття забезпечувало витрату енергії в 200-300 ккал.

Рекомендована частота занять становила 3 рази на тиждень. Курс реабілітації склав 12 місяців (48 тижнів).

Методи проведення занять - індивідуальний, груповий.

Адаптаційно-оздоровчий блок програми включав три періоди: вступний, основний і заключний.

У вступному (підготовчому) 4-х тижневому періоді програми основна увага приділялася підвищенню рівня знань про здоровий спосіб життя, розширенню усвідомлення й розуміння ролі фізичної активності як детермінанти здоров'я й позитивного потенціалу профілактики остеопенічних станів, корекції поведінкової діяльності з метою мінімізації чинників ризику остеопенії/остеопорозу, опануванню навичок здорового способу життя, ознайомленню з основними видами фізичної активності, що є частиною стратегії накопичення піка кісткової маси, 3-разовим заняттям аеробними й 2-разовим заняттям на тиждень силовими вправами.

В основному періоді програми профілактики тривалістю 6 місяців головна увага приділялася тренуванню м'язової сили, досягненню оптимальних рівнів вмісту жиру в організмі, нормалізації маси тіла, поліпшенню ваго-зростових показників, підвищенню мінеральної щільності кісткової тканини, поліпшенню постави й координації рухів, 3-разовим заняттям на тиждень аеробними й силовими вправами.

У заключному (підтримувальному) періоді програми тривалістю 5 місяців основна увага приділялася збереженню підтримання здорового способу життя й подальшому розвитку стійких дій, закріпленню отриманих знань, удосконаленню рухових умінь і навичок, 3-разовим заняттям на тиждень аеробними й 2-разовим заняттям силовими вправами.

Спрямованість розробленої програми полягає в запобіганні порушень міцності кісткової тканини й досягненні її оптимального структурно-функціонального стану у юнацькому віці.

У п'ятому розділі «Ефективність комплексної програми профілактики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини студентів» представлені результати формуючого експерименту.

Відповідно до результатів повторного анкетування, яке було проведене через 12 місяців після впровадження оздоровчих технологій, у 40 студентів, які не займаються спортом (спеціалізація ? фізична реабілітація), відбулася позитивна динаміка в рівні компетенції з питань, що стосуються проблеми остеопорозу ? 100,0% проти 70,0%. Паралельно зросла інформованість респондентів про роль аліментарного кальцію й вітамінної насиченості в первинній профілактиці остеопорозу. Норму добового споживання кальцію правильно вказали 100,0% студентів (проти 9,1% при первинному опитуванні). Про включення в харчовий раціон продуктів, які містять кальцій, повідомило 87,5% респондентів (проти 30,0%). Про щоденне вживання білка повідомило 85,0% студентів (порівняно з 77,3%), що є протективним моментом у профілактиці остеопенічних станів. Певними студентами переглянуте ставлення до вегетаріанства (з 40,0% на етапі попередніх досліджень до 7,5% на заключному) і до дієти (з 32,5% до 22,5%).

Про значуще підвищення сформованості мотиваційно-ціннісного ставлення до здорового способу й стилю життя свідчать дані про регулярну підтримку фізичної активності студентами-реабілітологами в 75,0% (проти 32,5% при первинному опитуванні). Зміна «пасивного» ставлення студентів до власного здоров'я на «активне» виразилася в тенденції до зниження рівня хронічної захворюваності (з 17,5% до 12,5%) і травматизму (з 37,5% до 0,0%).

Вплив розробленої комплексної програми профілактики відбився на параметрах структурно-якісних і кількісних характеристик кісткової тканини: визначена позитивна динаміка у величинах швидкості поширення ультразвуку і Z-критерію. SOS у дівчат збільшилася з 4011,69 м/с (S=121,71 м/с) до 4031,92 м/с (S=148,41 м/с), у юнаків ? з 4012,78 м/с (S=95,35 м/с) до 4022,22 м/с

Таблиця 1

Динаміка показників мінеральної щільності кісткової тканини у студентів на тлі оптимізації способу життя

Спеціалізація	Стать	Кількість обстежених	Номер обстеження	Показники
				SOS, м/с	Т-критерій, SD	Z-критерій, SD
					S		S		S
		n
Реабілітація	дівчата	13	I	4011,69	121,71	- 0,82	0,16	- 0,65	0,16
			II	4031,92	148,41	- 0,69	0,11	- 0,29*	0,07
	юнаки	9	I	4012,78	95,35	- 0,71	0,13	- 0,63	0,17
			II	4022,22	108,85	- 0,74	0,14	- 0,22***	0,06
Реабілітація (іноземці)	дівчата	1	I	4001,0	-	- 1,3	-	- 0,7	-
			II	4015	-	- 1,0	-	- 0,37	-
	юнаки	17	I	4008,16	117,18	- 0,77	0,15	- 0,89	0,19
			II	4034,22	96,87	- 0,68	0,12	- 0,32**	0,14

Примітки:

^* ? розходження між І та ІІ обстеженням статистично значущі на рівні р<0,05;

^** ? розходження між І та ІІ обстеженням статистично значущі на рівні р<0,01;

^*** ? розходження між І та ІІ обстеженням статистично значущі на рівні р<0,001

(S=108,8 м/с), у юнаків-іноземців ? з 4008,16 м/с (S=117,18 м/с) до 4034,22 м/с (S=96,87 м/с), але достовірної різниці не відмічено(р>0,05) (табл.1, рис.2а).

Відхилення мінералізації кісткової тканини за критерієм Z у всіх студентів, яких обстежили, були у межах вікової норми. Величина цього показника у юнаків-реабілітологів склала -0,22 SD (S=0,06 SD) при р<0,001, у дівчат ? -0,29 SD (S=0,07 SD) при р<0,05, а у студентів-іноземців ? -0,32 SD (S=0,14 SD) при р<0,01 (табл.1, рис.2б).

Незважаючи на те, що всі обстежені студенти знаходилися у періоді завершення формування піка кісткової маси, процес її накопичення і мінералізація відрізнялися значною варіабельністю та залежали від статі, антропометричних даних і способу життя.

а	б
Рис. 2 Динаміка структурно-функціонального стану кісткової тканини: ? І обстеження; ? ІІ обстеження; а) SOS ? швидкість поширення ультразвуку; б) Z-критерій ? діагностичний індекс; р - реабілітологи; р(і) - реабілітологи-іноземці

^* ? розходження між І та ІІ обстеженням статистично значущі на рівні р<0,05;

^** ? розходження між І та ІІ обстеженням статистично значущі на рівні р<0,01;

^*** ? розходження між І та ІІ обстеженням статистично значущі на рівні р<0,001

У результаті оптимізації всіх компонентів здорового способу життя більш високих параметрів МЩКТ досягли юнаки у віковому діапазоні 23-24 роки і дівчата у діапазоні 22-23 роки порівняно з діапазоном 20-21 рік. Накопичення кісткової маси у юнаків за критерієм Z відповідно спостерігалося від -0,14 SD (S=0,07 SD) при первинному обстеженні до -0,05 SD (S=0,01 SD) при повторному при р<0,01, а в дівчат - від -0,27 SD (S=0,05 SD) до -0,19 SD (S=0,04 SD) при р<0,05, що є свідченням кращої адаптації кісткової тканини. В той самий час, незалежно від належності до того чи іншого вікового діапазону, величини значень критерію Z у всіх студентів були в межах норми (табл.2).

Результатом зміни способу життя й підвищення фізичної активності окрім збільшення мінералізації кісткової тканини стало накопичення м'язового ком-поненту, зниження жирової маси та індексу маси тіла, збільшення базального

Таблиця 2

Динаміка показників мінеральної щільності кісткової тканини у студентів залежно від віку

Стать	Віковий діапазон	Кількість обстежених	Номер обстеження	Показники
				SOS, м/с	Т-критерій, SD	Z-критерій, SD
		n			S		S		S
Юнаки	20-21	5	I	4031,12	99,43	- 0,96	0,19	- 0,40	0,1
			II	4033,63	123,75	- 0,88	0,17	- 0,36	0,06
	21-22	7	I	4015,33	105,64	- 0,86	0,17	- 0,45	0,09
			II	4031,64	83,87	- 0,75	0,16	- 0,36	0,08
	22-23	7	I	4049,15	120,21	- 0,72	0,16	- 0,24	0,06
			II	4055,62	125,69	- 0,68	0,15	- 0,18	0,04
	23-24	7	I	4071,94	147,07	- 0,70	0,14	- 0,14	0,07
			II	4078,81	133,81	- 0,62	0,15	- 0,05**	0,01
Дівчата	20-21	3	I	3881,40	71,53	- 1,43	0,41	- 0,97	0,19
			II	3913,51	79,37	- 1,28	0,29	- 0,95	0,18
	21-22	5	I	4011,29	105,76	- 1,40	0,36	- 0,44	0,08
			II	4017,94	147,07	- 1,27	0,28	- 0,38	0,07
	22-23	5	I	4041,50	117,65	- 0,18	0,05	- 0,27	0,05
			II	4049,15	120,21	- 0,15	0,04	- 0,19*	0,04
	23-24	1	I	4001	-	- 1,3	-	- 0,7	-
			II	4015	-	- 1,0	-	- 0,37	-

Примітки:

^*? розходження між І та ІІ обстеженням статистично значущі на рівні р<0,05;

^** ? розходження між І та ІІ обстеженням статистично значимі на рівні р<0,01

рівня метаболізму. Приріст FFM відбувся у дівчат з 44,43 кг (S=3,44 кг) до 45,94 кг (S=3,19 кг)(р<0,05), у юнаків ? з 63,03 кг (S=4,61 кг) до 65,29 кг (S=4,38 кг)(р<0,05), у студентів-іноземців ? з 62,03 кг (S=6,42 кг) до 62,38 кг (S=6,01 кг)(р>0,05). Зменшення вмісту жирової маси у студентів відбулося з 9,26 кг (S=1,31 кг), що відповідає 12,09 % (S=1,72 %), до 8,23 кг (S=1,37 кг), що відповідає 10,94 % (S=1,80 %), у студенток ? з 15,42 кг (S=2,14 кг), що відповідає 24,52 % (S=3,43 %), до 13,85 кг (S=2,02 кг), що відповідає 22,03 % (S=3,21 %) при р<0,05, у студентів-іноземців ? з 12,14 кг (S=1,69 кг), що відповідає 15,62 % (S=2,17 %), до 11,68 кг (S=1,18 кг), що відповідає 15,56 % (S=1,51 %) при р>0,05 (рис.3).

При повторному обстеженні середні значення величин ІМТ у дівчат зменшилися з 20,93 кг/м² (S=2,19 кг/м²) до 19,80 кг/м² (S=1,99 кг/м²), у юнаків - з 22,74 кг/м² (S=2,99 кг/м²) до 21,73 кг/м² (S=2,87 кг/м²). Зниження величини ІМТ у студентів-іноземців було менш виразним. У юнаків показники базального рівня метаболізму зросли з 1876,89 ккал (S=152,00 ккал) до 1900,89 ккал (S=148,51 ккал), у студентів-іноземців - з 1846,17 ккал (S=202,79 ккал) до 1883,60 ккал (S=224,41 ккал), у дівчат - з 1400,77 ккал (S=101,46 ккал) до 1438,23 ккал (S=94,54 ккал).

дівчата	юнаки
Рис. 3 Динаміка компонентного складу маси тіла у студентів: ?м'язова маса; ? жирова масса; р - реабілітологи; р(і) - реабілітологи-іноземці; * ? розходження між І та ІІ обстеженням статистично значущі на рівні р<0,05

Таким чином, отримані результати свідчать, що запропонована програма профілактики забезпечує рішення завдань виховної, інформаційної, освітньої й оздоровчої спрямованості, сприяє підвищенню аеробних і силових можливостей організму й створенню скелету з максимальними характеристиками міцності в юнацькому віці.

У шостому розділі «Аналіз і узагальнення результатів дослідження» охарактеризована повнота рішення завдань дослідження, що дало можливість одержати три групи даних, які підтверджують, доповнюють наявні розробки й абсолютно нові. Результати дослідження підтверджують дані про позитивний вплив фізичної активності на кісткову систему й засобів фізичної реабілітації на профілактику остеопенічних станів в осіб молодого віку (В.В.Поворознюк, Е.Д.Клочко, Т.В.Орлик, 2001; А.Т.Бруско, Г.В.Гайко, 2005; Г.В.Кузнєцова, А.Г.Ільїн, 2008; О.Г.Юшковська, 2009, 2010).

Доповнюючими є дані, що характеризують особливості компонентного складу тіла у осіб молодого віку, які займаються й не займаються спортом (В.В.Поворознюк, Л.Г.Шахліна, Т.В.Орлик, 2003; М.К.Борщ, Е.В.Хроменкова, 2005).. Розширено уявлення про вплив засобів фізичної реабілітації та факторів здорового способу життя на характеристики міцності кісткової тканини (Л.Г.Шахліна, В.В.Поворознюк, 2004; А.В.Смоленський, Мир Насурій Рахим, 2005; Л.Г.Шахліна, І.В.Захарченко, 2010) й про можливість комбінованого застосування аеробних і силових вправ в одному оздоровчому занятті для підтримки міцності скелета (К.Уїнтерс-Стоун, 2009).

До нових даних належать:

- обґрунтування й розробка комплексної програми профілактики, що базується на виявлених структурно-якісних характеристиках кісткової тканини й змінах фракційного складу тіла і складається з інформаційно-освітнього й адаптаційно-оздоровчого блоків, спрямованих на запобігання розвитку остеопенічних станів у студентів вищих навчальних закладів;

- обґрунтування й розробка структури й змісту занять інформаційно-освітнього блоку комплексної програми, спрямованих на формування активного й зацікавленого ставлення студентів до свого здоров'я, підвищення їх інформованості про чинники ризику остеопенії/остеопороза та про засоби фізичної реабілітації, спрямовані на профілактику метаболічних захворювань скелета.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено нове рішення наукової задачі профілактики остеопенії/остеопорозу у студентів в умовах вищого навчального закладу, яке полягає в обґрунтуванні та розробці комплексної програми первинної профілактики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини з використанням засобів фізичної реабілітації.

1. Дослідження вітчизняних і закордонних фахівців, які працюють в області остеопорозу - широко розповсюдженого багатофакторного системного метаболічного захворювання скелета, що генетично детерміновано й опосередковано чинниками зовнішнього й внутрішнього середовища, свідчать як про актуальність проблеми формування здорового способу життя, так і про відсутність програм профілактики й про складність реалізації освітньо-оздоровчих проектів з попередження порушень мінералізації кісткової тканини в осіб молодого віку.

2. Стратегію профілактики остеопенії/остеопорозу необхідно розробляти з урахуванням формування кісткової системи в нормі і її еволюції в процесі онтогенезу. Оскільки хронічна патологія дорослих своїм корінням сягає дитячого і юнацького віку, особливу увагу необхідно зосередити на первинній профілактиці остеопорозу, починаючи її якомога раніше, сприяючи формуванню максимального піка кісткової маси в період дозрівання скелета. Первинна профілактика порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини у студентської молоді повинна базуватися на пропаганді здорового способу життя, модифікації чинників ризику остеопорозу, розширенні рухової активності.

3. Констатуючий експеримент виявив недостатність обсягу валеологічних знань в обстеженого контингенту студентів про проблему остеопорозу, інформованості про добову потребу організму в кальції, збалансованому харчуванні й руховій активності. Рівень компетенції в цій сфері склав 57,9 %. Адекватне постачання організму молочними продуктами встановлене у 40,5 % студентів, білком ? у 74,6 %. Перевагу газовим напоям віддали 53,2 % респондентів, вегетаріанству ? 22,2 %, періодичному знаходженню на дієті ? 27,7 % студентів. Хронічні захворювання різних органів зафіксовані у 15 %, переломи кісток ? у 38,9 % студентів. Тютюнопаління відмічено в 23,0 % випадків. Про регулярну рухову активність повідомило 78,5 % респондентів.

4. Фізичні вправи й заняття спортом у юнацькому віці впливають на структурно-якісні характеристики кісткової тканини. Процес накопичення кісткової маси й темпи мінералізації у віці від 19 до 23 років у студентів, які займаються спортом, і в їхніх однолітків, які ведуть відносно малорухомий спосіб життя, якісно відрізняються. Щільність кісток визначається специфікою тренувальної діяльності й збільшується зі зростанням спортивної майстерності. Найбільші показники швидкості поширення ультразвуку мали легкоатлети, відповідно, у дівчат ? 4076,17 м/с (S=85,87 м/с) і в юнаків ? 4025,46 м/с (S=79,72 м/с)(при р<0,05), що пов'язане й зі специфікою рухових дій, і з характером фізичних навантажень (швидкісно-силові, циклічні, складно-координаційні тощо). Наступними знаходяться: велосипедисти ? у дівчат 4056,29 м/с (S=61,21 м/с) і у юнаків ? 4011,82 м/с (S=131,65 м/с); гімнасти ? у дівчат 4036,60 м/с (S=131,20 м/с) і у юнаків ? 3981,50 м/с (S=126,06 м/с); важкоатлети ? у дівчат 3934,30 м/с і у юнаків ? 3930,93 м/с (S=137,55 м/с) і борці - 3865,5 м/с (S=71,25 м/с). Значення аналогічного показника у студентів, які не займаються спортом, прирівнювалося у дівчат до 4011,69 м/с (S=121,71 м/с), у юнаків - до 4012,78 м/с (S=95,35 м/с)(р>0,05). Відхилення величин критерію Z у всіх студентів, які займаються спортом, було в межах вікової норми (<-2,0SD).

5. Регулярні фізичні тренування в юнацькому віці не тільки поліпшують характеристики міцності кісткової тканини, але й сприяють накопиченню м'язового компонента, зниженню жирової маси, нормалізації індексу маси тіла й підвищенню інтенсивності базального метаболізму. Показники компонентного складу тіла варіюють залежно від спортивної спеціалізації. Найвищі показники м'язової маси спостерігаються в юнаків-важкоатлетів ? 77,28 кг (S=8,77 кг) (при р<0,05), потім йдуть легкоатлети ? 69,82 кг (S=7,18 кг), борці ? 68,98 кг (S=6,80 кг), велосипедисти ? 63,73 кг (S=6,31 кг) і гімнасти ? 59,98 кг (S=5,25 кг). Аналогічний показник у реабілітологів склав 63,03 кг (S=4,61 кг). Інтенсивність основного обміну склала у важкоатлетів 2330,29 ккал (S=213,19 ккал) при р<0,05; борців - 2041,94 ккал (S=231,53 ккал); легкоатлетів - 2073,00 ккал (S=217,55 ккал); велосипедистів - 1884,82 ккал (S=203,60 ккал); гімнастів - 1782,13 ккал (S=172,04 ккал). Базальний рівень метаболізму у студентів спеціалізації фізична реабілітація склав 1876,89 ккал (S=152,0 ккал). Метаболічні реакції такі, як збільшення мінералізації кісткової тканини на тлі накопичення м'язового компонента й підвищення рівня основного обміну, найбільш виражені у студентів, які займаються легкою атлетикою.

6. Оцінка ролі значущих чинників ризику розвитку остеопенії/остеопорозу, дефіцит маси кістки, порушення її структурно-якісних характеристик, зменшення м'язової маси мають важливе значення для розробки комплексу реабілітаційних заходів, спрямованих на створення й підтримку міцності скелета. Отримані результати дали можливість обґрунтувати й запропонувати алгоритм побудови профілактичної комплексної програми з урахуванням специфіки мотивації кожного студента до зміни способу життя й виду рухової активності. Комплексна програма профілактики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини включає інформаційно-освітній і адаптаційно-оздоровчий блоки, складається із трьох періодів: вступного, основного й заключного. Відмінною рисою програми є одночасне використання кількох видів рухової активності як аеробної, так і силової спрямованості і різних чинників здорового способу життя. Підґрунтям програми є використання засобів фізичної реабілітації: вправ з навантаженням вагою тіла, силових вправ, вправ для підвищення рухливості в суглобах, вправ на розтягування м'язів у поєднанні зі вправами на розслаблення, дихальною гімнастикою, прийомами психорегуляції й раціональним збалансованим харчуванням.

7. Формуючий експеримент виявив ефективність реабілітаційних заходів, проведених в умовах вищого навчального закладу, спрямованих на профілактику остеопенічних станів, формування ціннісних орієнтирів і мотивації до здорового способу життя у студентів, які не займаються спортом. Відзначається позитивна динаміка в сформованості валеологічних знань про проблему остеопорозу (100,0 % проти 70,0 % при первинному опитуванні), рівні компетенції про збалансоване харчування (правильно вказали оптимальну добову дозу споживання кальцію 100,0 % студентів проти 9,1 %), збільшенні у фактичному раціоні харчування кількості продуктів, що містять кальцій (87,5 % проти 30,0 %), білок (85,0 % проти 77,3 %). Ряд студентів переглянули своє ставлення до вегетаріанства (7,5 % проти 40,0 %), до знаходження на дієті (22,5 % проти 32,5 %), до зловживання газованими напоями (45,0 % проти 55,0 %), тютюнопаління (22,5 % проти 32,5 %), до регулярних занять фізичною активністю (75,0 % проти 32,5 %), що позначилося в тенденції до зниження хронічної захворюваності (12,5 % проти 17,5 %) і травматизму (0,0 % проти 37,5 %).

8. Підвищення рухової активності під впливом розробленої програми та стійка зміна умов статико-динамічних навантажень у студентів, які не займаються спортом, супроводжується тенденцією до підвищення рівня мінералізації кісткової тканини й позитивною кореляцією діагностичного індексу Z. Швидкість поширення ультразвуку у дівчат збільшилася з 4011,69 м/с (S=121,71 м/с) до 4031,32 м/с (S=148,41 м/с), у юнаків - з 4012,78 м/с (S=95,35 м/с) до 4022,22 м/с (S=108,8 м/с). Критерій Z у дівчат зріс з -0,65 SD (S=0,16 SD) до -0,29 SD (S=0,07 SD)(р<0,05), у юнаків - з -0,63 SD (S=0,17 SD) до -0,22 SD (S=0,06 SD)(р<0,001). Темпи мінералізації в юнаків більш інтенсивні, ніж у дівчат. Максимальне накопичення кісткової тканини за критерієм Z зафіксоване у 23-24-річних юнаків і у 22-23-річних дівчат порівняно з 20-21-річними студентами, відповідно -0,05 SD (S=0,01 SD) при р<0,01 і -0,19 SD (S=0,04 SD) при р<0,05.

9. Підвищення аеробних і силових можливостей організму під впливом розробленої програми супроводжується накопиченням м'язового компонента. Найбільший приріст величини цього показника спостерігався у студентів, які оптимізували свій спосіб життя, відповідно у дівчат - з 44,43 кг (S=3,44 кг) до 45,94 кг (S=3,19 кг), у юнаків - з 63,03 кг (S=4,61 кг) до 65,29 кг (S=4,38 кг) при р<0,05. На тлі міцних навичок використання основних компонентів здорового способу життя відбулося зниження вмісту жирової маси: у дівчат з 15,42 кг (S=2,14 кг), що відповідає 24,52 % (S=3,43 %), до 13,85 кг (S=2,02 кг), що відповідає 22,03 % (S=3,21 %) при р<0,05, у юнаків - з 9,26 кг (S=2,31 кг), що відповідає 12,09 % (S=2,49 %), до 8,23 кг (S=1,37 кг), що відповідає 10,94 % (S=1,80 %)(р<0,05). Отримані дані свідчать про значний потенціал використання засобів рухової реабілітації для сприяння зміцненню здоров'я, накопиченню м'язового компонента, позитивному балансу кісткової тканини й формуванню піка кісткової маси в осіб молодого віку.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробкою науково-обґрунтованої комплексної програми профілактики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини засобами фізичної реабілітації в учнів старших класів.

СПИСОК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Рашед Сауд Куфтан Аладван. Роль современных оздоровительных технологий в профилактике нарушений минерализации костной ткани у студентов / Рашед Сауд Куфтан Аладван //Физическое воспитание студентов. 2010. №5. С. 70-74.

2. Рашед Сауд Куфтан Аладван. Комплексная программа профилактики нарушений структурно-функционального состояния костной ткани у студентов / Рашед Сауд Куфтан Аладван // Физическое воспитание студентов. 2010. №6. С. 51-56.

3. Баннікова Р.О. Проблеми остеопорозу та сучасні принципи його профілактики /Р.О.Баннікова, О.К.Марченко, Рашед Аладван // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2008. №1. С. 27-32. Особистий внесок автора полягає в аналітичному обзорі літератури з проблеми, яка вивчалася.

4. Банникова Р.А. Структурно-функциональное состояние костной ткани у студентов /Р.А.Банникова, Рашед Аладван // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2008. №4. С. 3-8. Особистий внесок автора полягає в отриманні показників денситометрії.

5. Банникова Р.А. Здоровый образ жизни как превентивная мера нарушений минерализации костной ткани у лиц молодого возраста /Р.А.Банникова, Рашед Сауд Куфтан Аладван //Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2010. №4. С. 36-41. Особистий внесок автора полягає в аналізі характеристик міцності кісткової тканини у студентів, які дотримуються здорового способу життя.

6. Банникова Р.А. Прочностные характеристики костной ткани у студентов /Р.А.Банникова, Рашед Аладван // Здоров'я і освіта: проблеми та перспективи: міжнарод. науково-практична конференція, 2008р.: тези доповідей. Донецьк: Дон НУ, 2008. С. 123-124. Особистий внесок автора полягає в проведенні досліджень, аналізі первинних матеріалів, формулюванні висновків.

7. Банникова Р.А. Здоровый образ жизни и структурно-функциональное состояние костной ткани у студентов /Р.А.Банникова, Рашед Аладван // Современный олимпийский и параолимпийский спорт и спорт для всех: междунар. научный конгресс, 2008г.: тезисы докл. М.: Физическая культура, 2008. Т.2. С. 261-262. Особистий внесок автора полягає в аналізі результатів анкетування.

8. Банникова Р.А. Влияние различных видов физической активности на минерализацию костной ткани и компонентный состав тела лиц молодого возраста /Р.А.Банникова, Рашед Аладван // Современный олимпийский спорт и спорт для всех: междунар. научный конгресс, 2009г.: тезисы докл. Алматы: Казахская академия спорта и туризма, 2009. т.2. С. 324-326. Особистий внесок автора полягає у проведенні досліджень з оцінки компонентного складу тіла.

9. Банникова Р.А. Изменение прочностных характеристик костной ткани и фракционного состава массы тела под влиянием физических тренировок / Р.А.Банникова, Рашед Аладван // Олімпійський спорт і спорт для всіх: міжнарод.науковий конгрес, 2010 р.: тези доповідей. К.: Олімп. л-ра, 2010. С. 223. Особистий внесок автора полягає у вивченні впливу аеробних і силових тренувань на характеристики міцності кісткової тканини.

...