Фізичне виховання студентів вищого навчального закладу економічного профілю в період трансформації вищої освіти України в європейський простір

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фізичне виховання студентів вищого навчального закладу економічного профілю в період трансформації вищої освіти України в європейський простір

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту

Загальна характеристика роботи

Актуальність. Сучасний етап реформування системи вищої освіти характеризується значною інтенсивністю навчального процесу. Типовою рисою освітньої сфери сучасної України є наявність тенденцій до інтеграції та модернізації вищої школи з урахуванням всесвітнього досвіду. Зроблено рішучі кроки у напрямку приєднання до Болонського процесу й виконання відповідних вимог щодо структурних та інших змін у системі вищої освіти (Я.Я. Бoлюбаш, 2007). Звичайно, шлях перетворень освітньої сфери потребує підготовки не тільки висококваліфікованих, а й здорових фахівців для різних сфер суспільної діяльності.

За останні роки в Україні багатьма фахівцями спостерігається зниження обсягу рухової активності студентів. Така тенденція негативно позначається на фізичному розвитку, фізичній підготовленості та функціональному стані молоді, що обумовлює особливу соціальну значущість збереження і зміцнення здоров'я студентської молоді (О.Ю. Фанигіна, 2008, Н.І. Турчина, 2009; М.А. Колос, 2010).

Дослідники підкреслюють, що студентська молодь байдуже ставиться до змісту обов'язкових фізкультурних занять (О.Л. Благій, 2004, С.М. Канішевський, 2005; О.О. Малімон, 2009; Ю.М. Фурман, 2010, Т.Ю. Круцевич, 2010). Це свідчить про нагальну потребу розробки нових науково обґрунтованих шляхів удосконалення організації фізичного виховання у вищих навчальних закладах.

Сучасна система підготовки фахівців високого рівня вимагає всебічного вдосконалення системи професійної орієнтації та підготовки, адже не завжди випускники вищих навчальних закладів виявляються готовими до професійної діяльності (Е.І. Маляр, 2010, Л.П. Пилипей, 2011,).

Доведено доцільність використання засобів і методів фізичного виховання у підвищенні фізичного стану студентів (С.В. Халайджі, 2006; А.П. Кривенко, 2007; О.Ю. Фанигіна, 2008). Розробляються нові підходи до організації проведення занять з фізичного виховання. Так, на підставі розроблених модельних характеристик різних рівнів фізичного здоров'я студентів (Л.П. Долженко, 2009) запропоновано диференційований підхід до розподілу їх на групи для занять фізичним вихованням; обґрунтовано концепція клубної форми організації фізичного виховання у вищому навчальному закладі (С.В. Королінська, 2007), що враховує фізкультурно-оздоровчі та спортивні інтереси студентів, а також наявну матеріально-технічну базу. Аналізуючи стан фізичного здоров'я студентів, українські фахівці (В.В. Романенко, 2005; С.М. Канішевський, 2007; Є.А. Захаріна, 2008, В.С. Гуменний, 2010, Т.Ю. Круцевич, 2010) стверджують, що серед більшої частини молоді не сформовано потребу піклуватися про власне здоров'я. Студентська молодь покладається на діяльність лікувальних закладів і нехтує ефективними та незатратними засобами оздоровлення - фізичними вправами.

Серед молоді недостатньо сформована мотивація до занять фізичними вправами, тому сьогодні ведеться активний пошук нових форм і методів підвищення якості фізичного виховання майбутніх студентів вищих навчальних закладів. Разом із тим аналіз спеціальної літератури (А.І. Драчук, 2007; Є.А. Захаріна, 2008; Т.Ю. Круцевич, 2006-2010, Т.В. Івчатова, 2010, C.М. Футорний, 2010) свідчить про те, що сучасна організація фізичного виховання у середніх і вищих навчальних закладах не досить ефективна для підвищення рівня фізичної підготовленості, здоров'я та зацікавленості значної кількості студентів до занять фізичними вправами.

Аналіз наукової літератури вказує на те, що недостатньо вивчено особливості формування системи фізичного виховання у студентів різних спеціальностей в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Створення оптимальних умов процесу фізичного виховання студентів дасть можливість підвищити рівень рухової активності та ефективність занять.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. тема 3.1.2. «Науково-методичні засади вдосконалення викладання дисципліни «Теорія і методика фізичного виховання» (№ державної реєстрації 01064010782). Роль автора полягає у розробці організаційного підґрунтя спортивно-оздоровчої діяльності студентів вищих навчальних закладів.

Мета дослідження полягала в оптимізації фізичного виховання студентів вищого навчального закладу економічного профілю на прикладі Східноєвропейського університету економіки і менеджменту в період інтеграції вищої освіти України в європейський простір.

Відповідно до поставленої мети дисертаційне дослідження було спрямоване на вирішення таких завдань:

1. Проаналізувати й узагальнити праці провідних науковців із проблеми організації фізичного виховання у вищому навчальному закладі та забезпечення оптимальних обсягів рухової активності студентів.

2. Дослідити функціональний стан та рухову активність студентів в умовах організації фізичного виховання згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

3. Обґрунтувати і розробити оптимальні умови організації навчального процесу з фізичного виховання студентів відповідно до вимог кредитно-модульної системи при обмеженні аудиторних занять із метою підвищення їхньої рухової активності та функціонального стану.

4. Розробити і доповнити методику розрахунку оцінювання успішності студента з дисципліни «Фізичне виховання» за видами навчальної роботи відповідно до вимог кредитно-модульної системи і шкали ECTS.

5. Експериментально перевірити ефективність застосування розроблених умов організації фізичного виховання студентів вищого навчального закладу економічного профілю в контексті вимог кредитно-модульної системи.

Об'єкт дослідження - фізичне виховання студентів вищого навчального закладу економічного профілю.

Предмет дослідження - оптимізація організаційно-методичних засад фізичного виховання студентів вищого навчального закладу економічного профілю в період інтеграції вищої освіти України в європейський простір.

Методи дослідження. У роботі використано комплекс взаємодоповнюючих методів, адекватних поставленим завданням, що широко використовуються у дослідженнях із теорії та методики фізичного виховання: теоретичний аналіз і узагальнення наукової, методичної літератури, правових і програмово-нормативних документів; методи оцінки обсягу добової рухової активності; фізіологічні методи дослідження (визначення розумової працездатності та стану психофізіологічних функцій); педагогічні методи (тестування та спостереження, педагогічний експеримент); антропометричні методи дослідження фізичного розвитку; соціологічні методи (анкетування та опитування); методи математичної статистики.

Наукова новизна:

- вперше підґрунтям навчального процесу з фізичного виховання студентів стала система безперервних занять з початкових етапів навчання до безпосередньої самостійної роботи студента над своїм самовдосконаленням і професійною придатністю;

- отримав подальший розвиток зміст професійно-прикладної фізичної підготовки з урахуванням психофізіологічного стану студентів економічних спеціальностей;

- розширено і доповнено інформацію про систему постійного моніторингу стану здоров'я студентів та розроблено програму електронного тестування «Паспорт здоров'я»;

- розширено і доповнено інформацію про оптимальні умови організації фізичного виховання (ФВ) згідно з метою, завданнями, тестовим контролем фізичної підготовленості на різних курсах навчання з урахуванням вимог гігієнічних норм рухової активності, із зацікавленістю студентів до видів спорту та професійно-прикладної фізичної підготовки;

- доповнено дані про формування мотивації до занять з ФВ у межах навчальних та позанавчальних форм за рахунок використання нових видів спорту та фітнес-технологій, що відповідають інтересам студентів;

- доповнено методику розрахунку оцінювання успішності студента з дисципліни «Фізичне виховання» за видами навчальної роботи відповідно до вимог кредитно-модульної системи і шкали ECTS.

Практична значущість отриманих результатів дослідження:

- проведено удосконалення організаційної структури спортивно-оздоровчої, спортивної та професійної діяльності студентів вищого навчального закладу економічного профілю у процесі фізичного виховання;

- здійснено оптимізацію умов організації навчального процесу з фізичного виховання студентів відповідно до вимог кредитно-модульної системи при обмеженні аудиторних занять із метою підвищення рухової активності студентів у навчальний і позанавчальний час;

- розширено і доповнено програму електронного тестування «Паспорт здоров'я», що дає індивідуальні рекомендації з організації спортивно-оздоровчої, спортивної і професійно-спрямованої діяльності кожному студенту вищого навчального закладу економічного профілю;

- доповнено методику оцінювання успішності студентів з дисципліни «Фізичне виховання» за видами навчальної роботи відповідно до вимог кредитно-модульної системи і шкали ECTS, що рекомендує використовувати її в інших вищих навчальних закладах, які працюють за даною системою організації навчального процесу.

Матеріали дослідження впроваджено у навчальний і позанавчальний процес фізичного виховання студентів Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, Черкаського державного технологічного університету, Черкаського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України, що підтверджується відповідними актами.

Отримані результати наших досліджень можна використовувати під час планування та організації навчального процесу з фізичного виховання у вищих навчальних закладах не фізкультурного профілю.

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні напрямку, мети, конкретних завдань дослідження, накопиченні теоретичного та експериментального матеріалу, аналізі отриманих даних, розробці оптимальних умов фізичного виховання студентів різних спеціальностей в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу, написанні дисертації.

У спільних публікаціях автору належать проведення досліджень, обробка отриманих даних, аналіз і інтерпретація результатів та формулювання висновків.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались та обговорювались на конференціях різних рівнів, серед них на Міжнародній науково-практичній конференції «Молода спортивна наука України» (Львів, 2007); Всеукраїнській науковій конференції студентів та аспірантів «Фізична культура, спорт та здоров'я» (Харків, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції Національного університету «Києво-Могилянська академія» (Київ, 2007), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми фізичного виховання та спорту на сучасному етапі» (Чернігів, 2007, 2008), XIII Міжнародному науковому конгресі «Сучасний олімпійський спорт і спорт для всіх» (Алматы, 2009), ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичного виховання» (Дніпропетровськ, 2008, 2010).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 10 наукових праць: із них - 9 статей у наукових фахових виданнях України, одні тези, 4 публікації одноосібні.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, практичних рекомендацій, висновків, списку використаної літератури. Дисертаційна робота викладена на 198 сторінках, включає 21 таблицю, 31 малюнок та 5 додатків. У роботі використано 227 літературних джерел наукової та спеціальної літератури, з яких 20 -іноземних.

Основний зміст

фізичний студент виховання навчальний

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження; розкрито новизну і практичну значущість роботи; описано сферу апробації результатів дослідження, вказано кількість публікацій; представлено структуру й обсяг дисертації.

Перший розділ «Теоретично-методичні особливості організації фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів на сучасному етапі» присвячено теоретичному аналізу вітчизняних і закордонних літературних джерел у теоретичних і практичних аспектах використання оздоровчих технологій у процесі фізичного виховання з урахуванням позитивного досвіду закладів вищої освіти України та країн учасниць Болонської декларації.

Взаємозв'язок нормативно-правових документів та науково-методичної літератури з проблем фізичного виховання студентів, серед них і студентів вищих навчальних закладів економічного профілю, свідчить про те, що існує невідповідність сучасним вимогам суспільства наявних концептуальних засад викладання фізичного виховання у неспеціальних вищих навчальних закладах, що є чинником, який гальмує трансформацію всієї системи фізичного виховання у напрямку її гуманізації та демократизації. На цьому шляху кредитно-модульна система викладання дисципліни «Фізичне виховання» має стати вагомим методом ефективності для підвищення рівня фізичної підготовленості, мотивації студентів до самостійних занять фізичними вправами, збереження здоров'я, розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей.

Незважаючи на численні наукові розробки, до нинішнього часу не визначено критеріїв оптимальних умов організації системи фізичного виховання студентів відповідно до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу при обмеженні аудиторних занять студентів з метою підвищення їх рухової активності і професійно важливих якостей.

У другому розділі «Методи та організація досліджень» описано й обґрунтовано систему взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних об'єкту, предмету, меті і завданням дослідження. Матеріали дисертаційної роботи отримані під час проведення досліджень на базі кафедри біології спорту НУФВСУ та кафедрі фізичного виховання у Східноєвропейському університеті економіки і менеджменту.

Для вирішення поставлених у роботі завдань використовувалися такі методи: теоретичний аналіз й узагальнення літературних джерел; соціологічні методи; педагогічний констатуючий та формуючий експерименти; рухові тести; методи психодіагностики; оцінки обсягу добової рухової активності, фізіологічні методи; методи математичної статистики. Анкетування студентів проводилося з метою визначення їх ставлення до проблем організації фізичного виховання і самостійних занять фізичними вправами та спортом тощо. Досліджувались показники фізичного розвитку, біологічного віку, фізичної підготовленості, психофізіологічні функції і мотиваційні фактори, за якими визначалась ефективність навчального процесу з фізичного виховання студентів, та розроблялася структура формуючого експерименту.

Загальноприйняті рухові тести використовувались з метою оцінки фізичної підготовленості студентів. Були визначені силові, швидкісні, швидкісно-силові здібності та витривалість. Психофізіологічні методи використовувались для оцінки професійно важливих якостей економістів, таких як функції сприйняття, уваги, пам'яті і мислення, також визначалася мотивація та психоемоційний стан студентів. Для оцінки функціонального стану окремих систем організму та фізичного розвитку вимірювались показники в стані спокою: ЖЕЛ, ЧСС, АД, маса і довжина тіла, динамометрія кисті за загальноприйнятими методиками (Т.Ю. Круцевич, 2005, Г.В. Коробейніков, 1996).

Педагогічний експеримент проводився у двох видах (констатуючий і формуючий). У констатуючому експерименті брали участь 116 студентів

(68 дівчат і 48 юнаків) віком 17-21 років, які навчалися за спеціальностями економічного напряму. Досліджувались показники фізичного розвитку, біологічного віку, фізичної підготовленості, психофізіологічні функції і мотиваційні фактори, за якими визначалась ефективність навчального процесу з фізичного виховання студентів та розроблялася структура формуючого експерименту.

Дослідження проводилося поетапно.

Перший етап (2005-2006 рр.). Проведено аналіз літературних джерел і нормативно-правових документів (теоретичний розділ роботи); розроблено навчальну програму за кредитно-модульною системою організації навчального процесу, удосконалено і деталізовано програми з видів спорту, складено проект вибірки і визначено об'єкт і предмет дослідження, визначено мету і завдання дослідження, розроблено анкети.

Другий етап (2006-2007 рр.). Проведено дослідження функціонального стану та рухової активності студентів. Обґрунтовано і розроблено оптимальні умови організації навчального процесу з фізичного виховання студентів відповідно до вимог кредитно-модульної системи при обмеженні аудиторних занять із метою підвищення їхньої рухової активності та функціонального стану. Розроблено, доповнено і включено до програми з дисципліни «Фізичне виховання» для студентів Східноєвропейського університету методику розрахунку оцінки успішності студента за видами навчальної роботи відповідно до шкали ECTS, що дало змогу покращити ефективність навчального та позанавчального процесу в умовах організації фізичного виховання згідно з вимогами кредитно-модульної системи. Сформовано контрольну групу студентів, яка займалася за базовою програмою загальною фізичною підготовкою, та експериментальну, яка займалася за базовою програмою з видів спорту і професійно-прикладною фізичною підготовкою.

Третій етап (2006-2008 рр.) Проведено опитування студентів контрольної та експериментальної груп, що дало змогу виявити їхнє ставлення до запропонованих методів фізичного виховання; визначено вплив даних методів і організаційних умов на рівень фізичної підготовленості, фізичного розвитку, психофізіологічного стану і здоров'я.

На четвертому етапі (травень 2008 - грудень 2010 р.) було проведено обробку, систематизацію й аналіз результатів організаційно-педагогічного експерименту, впровадження результатів дослідження у навчальний процес, апробацію результатів дослідження; відбулися виступи на наукових конференціях, було надруковано статті у спеціалізованих наукових виданнях; підготовлено текст дисертації.

У третьому розділі «Аналіз фізичного розвитку та рухової активності студентів в сучасних умовах навчання» вирішувалося питання вивчення фізичного розвитку, психофізіологічного стану та рухової активності студентів 17-21 року.

Аналіз даних констатуючого експерименту свідчить про те, що зі 116 студентів першокурсників (середній вік 17 років) виявлено значну кількість юнаків з низьким рівнем фізичного розвитку - 28%.

Протягом усього періоду навчання у вищому навчальному закладі кількість студентів із високим рівнем фізичного розвитку має тенденцію збільшення з 4% на першому курсі до 24% на старших курсах за умови, що студент відвідує не одне-два заняття на тиждень, а два-три. Кількість дівчат із високим рівнем фізичного розвитку, на відміну від юнаків, суттєво зменшується на третьому курсі до 2,85% і має статистично значимі розходження (р<0,05) від досліджуваного показника. Даний факт передусім пов'язаний із віковими особливостями розвитку морфофукціональних показників юнаків, який на відміну від дівчат, триває до 21 року.

Основна група, що виділяється за медичними показниками для занять фізичним вихованням, характеризується більшим діапазоном антропометричних і функціональних показників, показників фізичної підготовленості, що є основою диференціації й індивідуалізації процесу фізичного виховання із застосуванням оптимальних фізичних навантажень. При цьому відсутні нормативи фізичної підготовленості студентів із різним рівнем фізичного розвитку. При розподілі на медичні групи враховується стан здоров'я, тобто захворюваність, але не оцінюються рівень фізичного розвитку і психофізіологічний стан студентів.

Важливе значення для правильної організації занять з фізичного виховання має визначення психофізіологічного стану, що виявляється у показниках психічних функцій: мислення, уваги, пам'яті, сприйняття часу, слухової і зорової реакції.

Проведений аналіз статевого диморфізму психофізіологічних функцій мислення свідчить, що у хлопців порівняно із дівчатами (достовірність становила p<0,05) більш розвинуте абстрактне мислення -75,2%, операційне - 91,7%, просторове - 68,5%, асоціативне - 47,9% (достовірність - p<0,01), а у дівчат краще розвинуте логічне мислення 96,1% (достовірність - p<0,01). Вірогідно це залежить від спрямованості спеціальної підготовки, тому що переважна більшість дівчат обстежуваного контингенту навчається за спеціальністю «Облік і аудит», а хлопців - «Інформаційні технології», приблизно рівна кількість хлопців і дівчат навчається за спеціальностями «Фінанси», «Економіка підприємств», «Менеджмент організацій».

Спостерігається зниження обсягів добової рухової активності середнього та високого рівня фізичної активності студентів старших курсів у порівнянні зі студентами молодших курсів, що пов'язане зі зміною структури спеціальних дисциплін і збільшенням кількості часу на підготовку до занять і самостійну роботу студента.

Організація навчання за кредитно-модульною системою призвела до зміни співвідношення аудиторного навантаження на користь самостійних та індивідуальних занять та мала своє відображення у зацікавленості студентів у заняттях фізичною культурою у поза навчальний час. Так, на першому курсі цей показник складав лише 41,8%, а на другому - 38,4%, тоді як на старших курсах - 36,6%.

Аналіз результатів дозволяє зробити висновок про низьку ефективність фізичного виховання студентів Східноєвропейського університету економіки і менеджменту, яка пов'язана зі зменшенням навчальних годин на фізичне виховання на І-ІІ курсах від чотирьох до двох, та відсутністю занять з фізичного виховання на ІІІ-IV курсах; слабким зв'язком цільової і етапної спрямованості фізичного виховання і професійного навчання; невідповідністю змісту фізичного виховання інтересам молоді; відсутністю диференційованого підходу до студентів залежно від їх функціональних можливостей.

У четвертому розділі «Організаційно-методичні умови реалізації вимог Болонської декларації у процесі фізичного виховання студентів вищого навчального закладу» представлено обґрунтування оптимальних умов організації та методики проведення занять з фізичного виховання студентів І-IV курсів та результати їх впровадження у навчальний процес.

Результати констатуючого експерименту стали підґрунтям для визначення і розробки оптимальних умов організації навчального процесу з фізичного виховання студентів відповідно до вимог кредитно-модульної системи, що матимуть позитивний вплив на зміцнення і покращення рівнів фізичного розвитку, фізичної підготовленості, професійної придатності і розумової працездатності студентської молоді.

Достатньо важливою організаційно-методичною умовою успішної реалізації кредитно-модульної системи є розроблена і доповнена методика розрахунку оцінки успішності студента з дисципліни «Фізичне виховання» за видами навчальної роботи відповідно до вимог кредитно-модульної системи і шкали ECTS.

Студенти основної і підготовчої медичних груп здоров'я мають можливість набрати 100 балів за один навчальний семестр таким чином: активне систематичне відвідування аудиторних (практичних і теоретичних) занять; виконання контрольних нормативів і рухових тестів для визначення рівня фізичної підготовленості; участь у змаганнях, що проводять спортивні структури міста, регіону, держави, та масових спортивно-оздоровчих заходах за місцем проживання; виконання теоретичного і методико-практичного розділу (електронне тестування у програмах «Прометей», «Паспорт здоров'я»).

Студенти з ослабленим здоров'ям, які увійшли до спеціальної медичної групи, мають можливість набрати 100 балів за один навчальний семестр за такі види роботи: активне систематичне відвідування аудиторних (практичних і теоретичних) занять; виконання рухових тестів, спеціально адаптованих до даного контингенту; написання рефератів за тематикою, визначеною кафедрою; обов'язкове відвідування занять спеціальної медичної групи; виконання теоретичного і методико-практичного (електронне тестування у програмах «Прометей», «Паспорт здоров'я»).

Виконання перерахованих видів навчальної роботи дає студенту можливість отримати залікову оцінку. Проте, якщо студент не вийшов на мінімум 60 балів для отримання заліку з різних причин, або для отримання балів для більш високої оцінки, він може добрати бали за рахунок таких видів навчальної роботи: тренування у спортивних секціях університету; тренування в оздоровчих групах університету; участі у змаганнях (за один виступ) на курсі (факультеті), в гуртожитку; самостійної роботи; відвідування консультацій викладачів для корекції фізичної підготовленості і психофізіологічного стану відповідно до професійних вимог; участі у наукових конференціях; участі і допомозі кафедрі у проведенні науково-дослідної та культурно-масової роботи; активної участі в наукових конференціях і дослідженнях; обов'язкового відвідування секцій або занять спеціальної медичної групи; відвідування занять у позанавчальний час (зручний для студента) у спортивно-оздоровчому комплексі відповідно до встановленого графіка роботи (кількість відвідувань залежить від кількості балів, яких не вистачає для отримання мінімуму) ціна відвідування вираховується за методикою.

Експеримент проводили зі студентами, які навчаються за спеціальностями економічного напряму (48 юнаків і 68 дівчат). Перший курс студенти займалися за базовою програмою та були орієнтовані на вибір видів спорту за їх бажанням для відвідування секційних занять у спортивно-оздоровчому комплексі. Згідно з бажанням студентів та за результатами тестування було сформовано контрольні та експериментальні групи: контрольна група дівчата (КГ_д) - 30 осіб та контрольна група хлопці (КГ_х) - 30 осіб, які не обрали вид спорту і висловили бажання займатися в основному відділенні за загальною програмою фізичного виховання; експериментальна група ЕГ₁ і ЕГ₂ - дівчата, які обрали спеціалізацію фітнес і волейбол (по 34 особи у групі); експериментальна група ЕГ₃ і ЕГ₄ - хлопці - спеціалізація футбол і атлетична гімнастика (по 24 особи у групі). Студенти в групах мали однакову кількість занять на тиждень: два заняття з фізичного виховання і одне додаткове. Сформовані експериментальні групи студентів оцінювались нами за шкалою ECTS, що дало можливість з'ясувати ефективність запропонованих умов організації фізичного виховання у вищому навчальному закладі. Контрольна група студентів мала можливість обрати оцінювання за традиційною (5-ти бальною) шкалою або ECTS. Склад експериментальної та контрольної груп було підібрано таким чином, щоб за біологічним віком, показниками фізичного розвитку, психічних функцій та фізичної підготовленості вони істотно не відрізнялись.

Заняття контрольної групи проводили за загальноприйнятою методикою. Розробляючи робочі програми занять експериментальної групи, ми враховували: зацікавленість студентської молоді до певних видів рухової активності і характеристики професійних вимог до спеціалістів напряму економіка, що проявляється у виборі фітнес-програм, різних видів оздоровчої гімнастики, включаючи елементи пілатесу, спортивних, рухливих ігор, що підвищують емоційність занять і забезпечують широку рухову базу для моделювання спортивно-оздоровчих програм.

Формуючий експеримент тривав протягом 9 місяців.

Після проведеного експерименту рівень фізичного розвитку студентів змінився як в експериментальній, так i у контрольній групах. Проте основні зміни в експериментальній групі відбулися внаслідок збільшення кількості студентів із середнім і високим рівнем фізичного розвитку та зменшенням студентів з низьким. У контрольній групі такі зміни пов'язані переважно з поліпшенням показників студентів з низьким рівнем фізичного розвитку. Показники фізичного розвитку студентів із середнім i високим рівнями суттєво не змінилися.

Порівняння показників фізичної підготовленості студентів контрольної групи до i після експерименту виявило позитивні зміни лише в результатах тестування певних рухових якостей. На силу (підніманні тулуба в положення сидячи за 1 хв.) середній показник до експерименту був 39,41±0,43-

48,06±0,51 раз, після експерименту - 40,02±0,24-49,98±0,23, приріст 2-4% (p<0,05). На відміну від контрольної у студентів експериментальної групи зміни в показниках фізичної підготовленості були значно вищими. У показниках швидкості до експерименту середній час становив у середньому 16,89±0,09 с - 17,98±0,05 с, після експерименту - 13,84± 0,07 с - 14,18±0,05 с, приріст склав 24-27% (р<0,01-0,001); швидкісно-силових якостей у юнаків до експерименту середній результат був 231,2±2,36 см, після експерименту - 249,8±1,34 см, приріст - 19% (p< 0,01). Істотних зрушень не виявлено тільки у показниках розвитку гнучкості середній показник до експерименту був 17,07±0,29 см нижче нульової відмітки, після експерименту - 18,57±0,36 см, приріст склав 3,3%, (р>0,05).

Після впровадження експериментальної методики, побудованої на стимулюванні мотивації до систематичних занять фізичними вправами, в експериментальних групах обсяг рухової активності помітно збільшився (табл.) до 3693,5 ккал проти 2931,85 ккал на початку експерименту (достовірність склала p<0,05). Підсумкова оцінка даних показників студентів після експерименту свідчить про ефективність розробленої програми занять.

Показники середнього обсягу добової рухової активності студентів експериментальної i контрольної груп протягом тижня (до та після проведення експерименту)

Серед показників психічних функцій студентів контрольної групи відбулись незначні зміни показників об'єму пам'яті та уваги 2-5% (p<0,05), як у хлопців так і у дівчат. В ЕГ хлопців даного контингенту функція об'єму уваги в середньому збільшилась до 94,6%, а функція об'єму пам'яті в середньому збільшилася до 73,4% (достовірність склала p<0,05). На відміну від хлопців, у дівчат ці ж якості мали більш позитивні зміни і розвинулись краще. Так, середнє значення функції об'єму уваги склало 99,2%, а функції об'єму пам'яті - 82,8%. Це більше ніж у хлопців (достовірність склала p<0,05) і пов'язано із більшою старанністю і відповідальністю дівчат у виконанні тестових завдань. Відбулись позитивні зміни у юнаків порівняно із дівчатами в показниках психічних функцій мислення логічного - 97,8%, операційного - 98,6% (достовірність p < 0,05). У дівчат ЕГ позитивні зміни відбулись не тільки в логічному мисленні 98,9% і операційному - 93,4%, а й в абстрактному - 76,4%, просторовому - 71,7% та, асоціативному - 53,1% (достовірність p<0,05). Проте ці зміни були пов'язані з професійною специфікою психофізіологічних якостей даного контингенту.

Показники успішності за шкалою ECTS мали відмінності, хоча і не значні. Так, у студентів експериментальної групи вони були оцінені за таким принципом: А - 51%, В - 32%, С - 22%, D - 10%, E - 6%, FX - 4%, а в контрольній групі: А - 19%, В - 17%, С - 15%, D - 8%, E - 7%, FX - 34%.

Подібна тенденція спостерігалась у процесі аналізу кількісних показників відвідуваності занять студентами. Так, кількість відвідувань занять студентами, які брали участь у експерименті у 2005-2006 році суттєво збільшилась із 62% до 91% у 2005-2007 рр.

Майже 72% студентів мають бажання займатись самостійно або у спортивних секціях при університеті, хоча в попередні роки цей показник становив лише 53%. Комп'ютерне тестування «Паспорт здоров'я» (студент повинен проходити обов'язково на початку кожного семестру), передбачає не тільки констатацію стану здоров'я, а й дає рекомендації до його покращення, зокрема збільшення рухової активності за рахунок виконання додаткових фізичних вправ.

У п'ятому розділі «Аналіз і узагальнення результатів дослідження» підбито підсумки проведених досліджень. У процесі дисертаційного дослідження було отримано три групи даних: ті, що підтверджують, ті, що доповнюють, і абсолютно нові результати.

Наші результати досліджень підтверджують дані (О.Т. Кузнєцової, 2006; С.В. Королінська, 2007, О.Ю. Фанигіна, 2008; Л.П. Долженко, 2009; М.А. Колос, 2010) про загрозливий стан фізичного здоров'я студентської молоді.

Підтверджено узагальнення ряду досліджень (А.І. Драчук, 2007; А.В. Захаріна, 2008; Т.Ю. Круцевич, 2006-2010, Т.В. Івчатова, 2010, C.М. Футорний, 2010 та ін.) про низьку ефективність фізичного виховання у вищих навчальних закладах щодо підвищення фізичної підготовленості, здоров'я, мотивації до занять фізичною культурою і спортом.

Доповнено висновки авторів (С.М. Канішевський, 2007; Є.А. Захаріна, 2008 та ін.) про формування мотивації до занять фізичним вихованням у межах навчальних та позанавчальних форм за рахунок впровадження фізичних вправ та видів спорту, що відповідають інтересам студентів.

Матеріали наших досліджень значною мірою доповнюють результати інших авторів відносно факторів, що визначають рівень фізичного розвитку, захворюваності та фізичної підготовленості студентів. До чинників, які негативно впливають на систему фізичного виховання, фізичний розвиток та формування стану здоров'я студентської молоді належать: зниження соціального благополуччя населення та різке погіршення екологічних умов у країні; скорочення обсягу асигнувань на освіту в бюджеті; сучасна державна соціальна політика, яка призвела до зниження можливостей організованого дозвілля; втрата інтересу до занять фізичними вправами; різке збільшення тютюнокуріння, вживання алкоголю та наркотиків серед молоді; статеві особливості; значні недоліки в системі охорони здоров'я.

Нами також підтверджені дані про низьку фізичну підготовленість студентів різних регіонів України (В.Б. Базильчук, 2004; В.Д. Кузнецов, 2006; В.А. Лівенцова, 2009; О.Ю. Коваленко, 2010; О.Є. Семенова, 2010).

Результати наших досліджень підтверджують відомості про зниження показників психофізіологічних функцій і розумової працездатності разом із зниженням рівня фізичного стану та рівнем рухової активності у студентського контингенту (Г.С. Петров, 2006, В.Л. Волков, 2010, В.С. Гуменний, 2011).

Доповнено методику розрахунку кількості балів для оцінки студента з дисципліни «Фізичне виховання» за шкалою оцінок ECTS, адже кредитно-модульна система організації навчального процесу вводиться з метою активізації самостійної роботи студентів за рахунок диференціювання навчального матеріалу, підвищення рівня фізичної підготовленості студентів, а також із метою стимулювання систематичних самостійних занять з навчальної дисципліни та посилення контролю над виконанням ними обсягу запланованого матеріалу. Система вимагає застосування активних форм самостійної роботи та об'єктивного ранжирування студентів.

Вперше встановлено взаємозв'язок психофізіологічних функцій і фізичних якостей з професійними здібностями студентів економічних спеціальностей. Підґрунтям навчального процесу з фізичного виховання студентів стала система безперервних занять з початкових етапів навчання до безпосередньої самостійної роботи студента над своїм самовдосконаленням і професійною с придатністю.

Висновки

1. Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що питання організації спортивно-оздоровчої діяльності під впливом інтеграції національної системи навчання у вищому навчальному закладі до вимог кредитно-модульної системи вивчено недостатньо. Відсутність сформованої потреби студентів у систематичних, самостійних заняттях фізичними вправами та байдуже ставлення до навчального процесу вимагають змін в організації фізичного виховання у вищому навчальному закладі, сутність яких повинна зводитися до формування фізичної культури особистості. У навчальному процесі доцільно відмовитися від стандартного змісту фізичного виховання і звернутися до особистості студента, його інтересів і потреб у сфері фізичного і духовного виховання. Чинна система організації фізичного виховання у вищих навчальних закладах не може ефективно забезпечити підвищення рівня фізичної підготовленості, здоров'я, мотивації студентів до занять фізичними вправами й спортом, сформувати професійно важливі психічні та психофізіологічні якості.

2. Дослідження фізичного розвитку студентів в умовах організації фізичного виховання згідно з вимогами кредитно-модульної системи навчального процесу свідчить, що серед першокурсників значна кількість юнаків з низьким рівнем фізичного розвитку - 28%. Протягом усього періоду навчання у вищому навчальному закладі кількість студентів з таким фізичним розвитком має тенденцію до зниження до 12% (достовірність склала p<0,05) за умови, що студент відвідує не одне-два, а два-три заняття на тиждень. Так, на першому курсі кількість студентів із високим рівнем фізичного розвитку складала 4%, з середнім - 68%. Серед юнаків старших курсів збільшується кількість студентів із високим рівнем коефіцієнту фізичного розвитку, що становить на другому курсі 18%, а на третьому курсі - 24%, а кількість студентів із низьким рівнем знижується до 12%. Даний факт, передовсім, пов'язаний із віковими особливостями розвитку морфофукціональних показників юнаків, який на відміну від дівчат, триває до 21 року.

3. Фізична підготовленість студентів обстежуваного контингенту, свідчить про недостатній рівень розвитку фізичних якостей у юнаків та дівчат на першому курсі і подальше його погіршення протягом трьох років навчання у вищому навчальному закладі.

Недостатній рівень фізичної підготовленості та відсутність тенденції до його підвищення протягом студентського життя, на нашу думку, обумовлюється низькою якістю фізичного виховання як у середній, так і у вищій школі, збільшенням кількості молодих людей, які мають шкідливі звички у студентські роки, відсутністю стійкої мотивації до систематичних занять фізичними вправами.

4. Дослідження рівня рухової активності студентів в умовах зменшення аудиторних занять з фізичного виховання згідно з вимогами організації за кредитно-модульною системою навчального процесу виявило, що добові енерговитрати студентів 17-21 року в дні, коли заняття з фізичного виховання не передбачені, в середньому становили 2538,2 ккал, що значно нижче за норму і пов'язане зі зміною структури спеціальних дисциплін та збільшенням часу на підготовку до занять і самостійну роботу студента. Чим вищим був рівень рухової активності студентів, тим більшими були показники складових психоемоційного стану студента (41%) (коефіцієнт кореляції r=0,57, p<0,05). Відповідно, при низькому рівні рухової активності були не досить високими показники складових як психоемоційного, так і функціонального стану студента. Безумовно, що найоптимальнішим був середній рівень рухової активності студентів, адже вони показували вищі результати складових у психоемоційному (62%) і соматичному стані (43%).

5. Проведені на попередньому етапі опитування й отримані результати обстежень для оптимальної реалізації вимог кредитно-модульної системи викладання дисципліни «Фізичне виховання» у вищому навчальному закладі, зумовили необхідність створення організаційно-методичних умов: вільний вибір студентом видів спорту; розвиток фізичних і психофізіологічних якостей та корекція їх засобами ППФП відповідно до вимог професіограми; розробка індивідуальних комплексів вправ ППФП; посилення теоретичної підготовки студентів; додаткові консультації викладачів; стимуляція самостійних занять студентів за допомогою системи оцінювання ECTS; обов'язкове відвідування секцій при університеті або за місцем проживання; систематичне відвідування практичних занять.

6. Доповнено і застосовано методику розрахунку оцінювання успішності студента з дисципліни «Фізичне виховання» за видами навчальної роботи відповідно до вимог кредитно-модульної системи і шкали ECTS, відповідно перевівши кількість балів у національну шкалу оцінювання знань студента (5-бальну шкалу). Студенти мають можливість набрати бали за такі види навчальної роботи: активне систематичне відвідування аудиторних (практичних і теоретичних) занять; виконання рухових тестів і контрольних нормативів для визначення рівня фізичної підготовленості; виконання теоретичного і методично-практичного розділу (електронне тестування «Паспорт здоров'я»), самостійна робота.

Якщо студент не вийшов на мінімум 60 балів для отримання заліку, з огляду на різні причини, або для отримання балів для більш високої оцінки, він може добрати бали за рахунок додаткових занять у вільний від навчання час.

Даний підхід до отримання залікової оцінки з дисципліни «Фізичне виховання» у непрофільних вищих навчальних закладах, на нашу думку, може бути доцільним, адже згідно з розробленими заходами можна розраховувати кредитно-модульну оцінку студента з дисципліни. Таким чином, ми маємо можливість поєднати нормативні вимоги до студента стосовно опанованої дисципліни з його вимогами і побажаннями. Зазначені вище перераховані організаційно-методичні заходи передбачають пристосування до оцінювання студентів, які займаються фізичним вихованням у спеціальній медичній групі.

7. Експериментально підтверджено ефективність застосування розроблених організаційно-методичних умов фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів у контексті вимог кредитно-модульної системи. Також підтверджено доцільність створення у Східноєвропейському університеті економіки і менеджменту навчального спортивно-оздоровчого комплексу. Всебічний підхід до організації процесу фізичного виховання, що став підґрунтям запропонованих організаційно-методичних умов, сприяв покращенню показників відвідування занять (на 19%), зменшенню пропусків занять через хворобу (на 70,7%), підвищенню рівня фізичної підготовленості (на 21,5% зросла кількість студентів із високим РФП і на 14,9% зменшилася кількість студентів із нижчим за середній РФП) та рівня фізичного розвитку (зросла кількість студентів з вищим за середній РФР на 18,0%, і на 7,0% знизилася кількість студентів з низьким РФЗ, достовірність склала p<0,05).

Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробкою науково обґрунтованої програми фізичного виховання студентів, що враховує рівень їхнього фізичного розвитку і стан психофізіологічних функцій.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Яковенко Ю.П. Вплив кредитно-модульної системи навчання з фізичного виховання у ВНЗ на показники успішності студентів

2. / Ю.П. Яковенко // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2006. - №10. - С. 195-197

3. Яковенко Ю. Вплив організації навчання з фізичного виховання за кредитно-модульною системою на фізичний розвиток студентів / Ю. Яковенко, Л. Педик // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2007. - №2. -

4. С. 44-46. Участь здобувача полягає у проведені досліджень, обробці отриманих даних, аналізі результатів і формулюванні висновків.

5. Яковенко Ю.П. Особливості фізичного розвитку і психічних функцій у студентів економічних спеціальностей в залежності від статі / Ю.П. Яковенко

6.  // Молода спортивна наука України: зб. наук. праць. - Львів, 2007. - Вип. 11. - С. 58-59.

7. Яковенко Ю.П. Мотивація студентів ВНЗу до самостійних занять фізичним вихованням в умовах кредитно-модульної системи навчання

8. / Ю.П. Яковенко // Вісник Чернігівського університету. - 2007. - Вип. 44. - С. 23-26.

9. Ядвіга Ю.П. Фізична підготовленість студентів із різним рівнем фізичного розвитку в умовах кредитно-модульної системи організації навчання (на прикладі студентів ВНЗ економічних спеціальностей) / Ю.П. Ядвіга

10.  // Вісник Чернігівського університету. - 2008. - Вип. 55. - С. 82-86.

11. Ядвіга Ю.П. Ставлення студентів до традиційного змісту занять фізичним вихованням в умовах кредитно-модульної системи організації навчання / Ю.П. Ядвіга, Г.В. Коробейніков, І. А. Козетов // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2008. - №3-4. - С. 96-98. Участь здобувача полягає у проведені досліджень, обробці отриманих даних, аналізі результатів і формулюванні висновків.

12. Ядвіга Ю.П. Розумова працездатність студентів різних спеціальностей

13. / Г.В. Коробейніков, Ю.П. Ядвіга, Г.С. Петров [та ін.] // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2008. - №12. - С. 67-74. Участь здобувача полягає у проведені досліджень та інтерпретації результатів.

14. Ядвіга Ю.П. Вплив рухової активності на психоемоційний стан студентів ВНЗУ економічних спеціальностей в сучасних умовах навчання

15. / Ю.П. Ядвіга, Г.В. Коробейніков, Г.С. Петров [та ін.] // Педагогіка, психологія та медико-біол. проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. праць / за ред. С.С. Єрмакова. - Х., 2009. - №12. - С. 202-204. Участь здобувача полягає у проведені досліджень та інтерпретації результатів.

16. Ядвіга Ю.П. Рухова активність студентів ВНЗ економічних спеціальностей в сучасних умовах навчання / Ю.П. Ядвіга // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - К., 2010. - №2. - С. 88-91.

17. Ядвіга Ю.П. Мотивация студентов вуза с разным уровнем двигательной активности к самостоятельным занятиям физической культурой // XIII Междунар. науч. конгр. «Современный олимпийский спорт и спорт для всех»: материалы конгр. - Алматы: КазАСТ, 2009. - С. 634-636.

Размещено на Allbest.ru