Агротуризм як форма підприємницької діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.48:379.83

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Агротуризм як форма підприємницької діяльності

Шимечко Галина Іванівна

ЛЬВІВ - 2009



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії наук вищої освіти України ЧЕРЕВКО Георгій Владиславович, Львівський національний аграрний університет, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри економіки підприємства та міжнародної економіки.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор ЄВДОКИМЕНКО Валерій Кирилович, Приватний вищий навчальний заклад, “Буковинський університет”, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри економіки підприємства і міжнародної економіки;

кандидат економічних наук, доцент КУДЛА Назар Євгенович, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри туризму.

Захист відбудеться 25 лютого 2009 р. об 1430 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському національному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м.Дубляни, вул. Володимира Великого, 1, головний корпус, ауд. 309.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м.Дубляни, вул. Володимира Великого, 1.

Автореферат розісланий « ” січня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.А. Біттер



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасна ситуація на селі, виходячи із соціально-економічних показників рівня добробуту сільського населення, є досить критичною. Пов'язано це, головним чином, із низьким рівнем ефективності сільського господарства, яке до останнього часу залишається основним джерелом доходів жителів села. Тому на порядку денному стоїть проблема диверсифікації підприємницької діяльності на селі з метою збільшення доходів сільського населення. Одним із таких напрямів цілком може бути розвиток агротуризму, про що свідчить практика більшості країн світу, де він набув широкого розвитку. Це зумовлює високу актуальність дослідження суті та перспектив розвитку цього напряму підприємництва, особливо в Західному регіоні України, де його розвитку потенційно сприяють органічне поєднання специфіки сільськогосподарського виробництва, розселення сільського населення і природних та історико-етнічно-культурних цінностей.

Актуальність проблеми розвитку агротуризму викликає значний інтерес до неї з боку зарубіжних і вітчизняних дослідників. Проблемі розвитку туризму як виду відпочинку та можливого напряму бізнесової діяльності присвячено праці таких учених, як Л.Агафонова, З.Балченко, О.Бондарчук, В.Герасименко, Л.Гринів, О.Гулич, М. Долішній, Л.Дудник, Ю.Зінько, В.Кардаш, А.Клімашевський, В.Кравців, Р.Крамченко, В.Липчук, О.Любімцева, Ю.Ніколаєнко, В.Пархоменко, І.Рожко, Ю.Стадницький, О.Старовойтенко, Д.Стеченко, В.Провозін та ін. В економіко-географічному (регіональному) аспекті проблеми розвитку туристичної галузі вивчають А.Голіков, Д.Балди, М.Багров, Ю.Веденін, О.Лихоманков, І.Твердохлєбов та ін. Однак у їхніх роботах розглянуті в основному питання розвитку туризму взагалі, переважно пов'язаного з міським і курортно-рекреаційним його видами. У більшості праць цих учених висвітлені переважно теоретичні положення щодо регулювання розвитку туристичної галузі. Певну наукову інформацію про агротуризм як специфічний вид туризму можна знайти у працях таких вітчизняних учених, як А.Амоша, І.Балабанов, В.Брус, М.Вишиванюк, В.Гловацька, П.Горішевський, Ю.Губені, В.Данильчук, В.Євдокименко, Ю.Зінько, М.Русинський, Г.Іваницька, В.Кіфяк, М.Костриця, Н.Кудла, Н.Липчук, Л.Мармуль, С.Пономарьов, М.Сальська, В.Снітинський, В.Цибух, Г.Черевко. Досить корисними є результати досліджень розвитку агротуризму в інших країнах, зокрема у Польщі, які представлені в працях таких польських учених, як А.Балінська, Р.Бялобжеська, М.Вирвич, М.Возьняк, А.Вятрак, Я.Галачкевич, В.Готкевич, М.Дембневська, Р.Кісель, А.Ковальська, М.Козей, М.Лагуна, Я.Маєвський, Л.Пшезборська, А.Столярська, М.Снайдер, А. Язьвіньська, М. Яліник та ін. Проте в науковій літературі та й у практиці ще немає однозначності щодо розуміння агротуризму як одного з видів туризму та підприємницької діяльності на селі, очевидно, тому що агротуризм у нашій країні ще фактично тільки починає розвиватись, а це вносить певну плутанину у дефініційний апарат і, відповідно, ускладнює вирішення пов'язаних із цим проблем визначення перспектив, пріоритетів його подальшого розвитку й способів їх реалізації. З розвитком агротуризму закономірно виникає все більше питань, що потребують пошуку способів їх вирішення відповідно до динамічних змін стану економічного середовища в країні. А це формує досить широке поле для подальших наукових досліджень агротуризму і визначає високий рівень їх актуальності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є скоординованою з планом науково-дослідних робіт Львівського національного аграрного університету за темами на 2001-2005 рр. «Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки агропромислового комплексу” (№ держреєстрації 0100U002332) та на 2006-2010 рр. “Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону України” (№ держреєстрації 0106U002073). Роль дисертанта полягає у розробці рекомендацій щодо розвитку агротуристичної діяльності і створення організованого, регульованого ринку агротуристичних послуг у регіоні з метою сприяння створенню умов для активізації підприємницької діяльності сільського населення і на цій основі - комплексного зрівноваженого розвитку сільських територій. агротуристичний ринок підприємницький сільський

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування науково-теоретичних засад і практичних напрямів формування й розвитку організованого ринку агротуристичних послуг на основі активізації підприємницької діяльності сільського населення і створення для цього необхідних умов. Досягнення поставленої мети забезпечується виконанням наступних взаємопов'язаних завдань:

обґрунтувати сутність і місце агротуризму як соціально-економічного явища й виду туризму в системі інших його видів;

уточнити основні функції агротуризму та систематизувати можливі наслідки його впливу на соціально-економічне та екологічне середовище;

розробити методику оцінки ефективності агротуризму для самого господарства, соціально-економічного середовища та учасників агротуризму;

визначити сутність агротуристичного продукту й обґрунтувати класифікацію його видів;

розробити методику здійснення категоріальної оцінки агротуристичних господарств, яка дозволяє врахувати основні чинники, що формують рівень агротуристичної привабливості цих господарств, і впливає на формування ціни на агротуристичні послуги;

визначити наявність передумов для розвитку агротуризму в Україні;

виявити динаміку розвитку агротуризму і формування ринку агротуристичних послуг та їх чинники;

розробити максимально просту методику формування ціни на агротуристичні послуги з врахуванням їх якості;

удосконалити підходи до здійснення оплати за агротуристичні послуги з врахуванням можливості її диференціації і диверсифікації залежно від категорій туристів та їх преференцій;

сформувати й систематизувати вимоги до організації матеріально-технічної бази агротуристичних господарств.

Об'єктом дослідження є процеси становлення соціально-економічних умов для розвитку агротуристичної підприємницької діяльності та формування ринку агротуристичних послуг у регіоні.

Предметом дослідження є сукупність науково-теоретичних, методичних і практичних аспектів розвитку агротуристичної діяльності та формування ринку агротуристичних послуг у регіоні.

Методи дослідження. Дослідження виконані на основі фактичних матеріалів і літературних джерел, що стосуються проблем розвитку агротуризму в регіонах України, а також на основі власних спостережень автора. Одним з основних методів дослідження визначеної проблеми є монографічний, який дозволив вивчити наявні опубліковані джерела та ознайомитись із зарубіжним досвідом розвитку агротуризму, становлення ринку агротуристичних послуг і формування його інфраструктурного та інституційного забезпечення. При цьому використані як матеріали з опрацьованих літературних джерел, так і матеріали, зібрані за допомогою соціологічного дослідження особисто автором під час відвідування низки агротуристичних господарств як в Україні, так і за кордоном. Застосовані елементи економіко-статистичних методів дослідження (графічний, індексний, порівнянь, групування, кореляційно-регресійний) забезпечили оцінку тенденцій динаміки розвитку агротуризму та формування ринку агротуристичних послуг, дозволили виявити основні чинники, що впливають на цей розвиток. На основі результатів застосування комплексного аналізу та системного підходу до вивчення досліджуваних процесів розроблено рекомендації щодо розвитку агротуристичної діяльності й створення організованого регульованого ринку агротуристичних послуг у регіоні з метою сприяння створенню умов для активізації підприємницької діяльності сільського населення і на цій основі - комплексного зрівноваженого розвитку сільських територій.

Наукова новизна одержаних результатів. Найважливішими результатами проведених досліджень, що мають характер наукової новизни, є наступні:

вперше:

розроблено методику здійснення категоріальної оцінки агротуристичних господарств, яка дозволяє врахувати основні чинники, що формують рівень агротуристичної привабливості цих господарств і впливають на ціни на агротуристичні послуги;

розроблено методику формування ціни на агротуристичні послуги з врахуванням якості надаваних послуг на основі особистісно орієнтованого підходу та можливості диверсифікації і диференціації залежно від категорій туристів та їх преференцій;

удосконалено:

підходи до підвищення рівня організації та використання матеріально-технічної бази агротуристичних господарств на основі доповнення їх методичними рекомендаціями щодо послідовності формування ефективного рівня гостинності в агротуристичних господарствах;

набули подальшого розвитку:

трактування поняття і місця агротуризму в системі споріднених видів туризму через виділення його в рамках туризму сільського зеленого у самостійний специфічний вид туризму як такий, що загалом має відпочинковий характер і здійснюється в сільській місцевості, забезпечуючи його учасникам можливість добровільної безпосередньої участі у технологічних процесах із виробництва сільськогосподарської продукції у поєднанні з відпочинком, оздоровленням і одержанням комплексного фізичного, морального та естетичного задоволення;

сутність агротуристичного продукту як результату реалізації функцій агротуризму та здійснення агротуристичної діяльності і класифікація видів цього продукту відповідно до основних його видів;

розуміння і теоретичні засади визначення ефективності підприємницької діяльності у напрямі їх адаптації до специфіки агротуристичної діяльності з диференціацією стосовно суб'єктної орієнтації цієї ефективності: для власника агротуристичного господарства; для соціально-економічного середовища сільської території; для самого агротуриста та з виділенням основних її аспектів: - економічного, екологічного та соціально-демографічного - на основі врахування моментів корисності агротуристичної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані під час досліджень науково обґрунтовані результати мають практичне значення для вирішення проблеми формування організованого ринку агротуристичних послуг на основі розвитку агротуристичної діяльності у сільських регіонах і створення необхідних для цього умов, а саме розвитку необхідного інфраструктурного та інституційного забезпечення. Рекомендації автора щодо перспективного розвитку агротуризму у Львівській області та створення необхідних для цього умов схвалені Управлінням культури і туризму Львівської обласної державної адміністрації і прийняті до врахування під час визначення стратегічних пріоритетів розвитку регіонального агропромислового комплексу й сільських територій області (довідка № 8/969 від 25.06.2008 р.). Рекомендації щодо вдосконалення механізму формування основних напрямів розвитку агротуризму в регіоні, а також методика розрахунку ціни на агротуристичні послуги та рекомендації щодо категоризації агротуристичних господарств розглянуті, схвалені й прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації (довідка №01-16/285 від 13.07.2008 р.) та Головним управлінням з питань туризму, євроінтеграції, зовнішніх зв'язків та інвестицій Івано-Франківської обласної державної адміністрації (довідка № 503/07-15/49 від 08.07.2008 р.). Наукові підходи до класифікації видів туризму та обґрунтування в ній місця й значення агротуризму, окреслення його характерних особливостей як окремого і самостійного виду туристичної діяльності й форми активного відпочинку, систематизація його функцій в контексті зрівноваженого розвитку сільських територій, підходи до здійснення категоризації агротуристичних господарств та обґрунтована методика визначення оптимальної ціни на агротуристичні послуги залежно від категорії агротуристичного господарства схвалені і прийняті до використання Львівським обласним центром сприяння розвитку сільського зеленого туризму (довідка № 1 від 03.05.2008 р.).

Результати і висновки дослідження використовуються у навчальному процесі Львівського національного аграрного університету під час викладання курсів “Менеджмент”, “Маркетинг”, “Економічні взаємовідносини в АПК” і застосовані для складання методичних вказівок до вивчення цих курсів студентами економічного факультету (довідка №01-28-01/2 від 14.10.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторське розуміння сутності, значення і місця, а також створення умов для подальшого розвитку агротуризму як соціально-економічного явища та виду позасільськогосподарської підприємницької діяльності на селі та формування організованого ринку агротуристичних послуг у регіоні. Наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї і положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації і результати проведених досліджень доповідались і одержали схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях: “Сучасні проблеми управління” (м. Київ, 2001 р.); “Межрегиональные проблемы экологической безопасности” (м. Суми-Санкт-Петербург, 2002 р.); “Актуальні проблеми формування економічної системи України” (м. Львів, 2002 р.); “Актуальные проблемы финансового менеджмента на предприятиях” (м. Донецьк, 2003 р.); “Економіка пострадянських країн: стан та перспективи розвитку” (м. Львів, 2003 р.); “Економічна система України” (м. Львів, 2005 р.); “Альтернативні джерела доходів населення” (м. Ропчице, Польща, 2006 р.); “Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери” (м.Донецьк, 2006 р.); “Формування конкурентоспроможності підприємств АПК в умовах глобалізації” (м. Полтава, 2007 р.); “Географія і туризм: європейський досвід” (м. Львів, 2007 р.); “Екологічні, технологічні та соціально-економічні аспекти розвитку матеріально-технічної бази” (м. Львів, 2008 р.); “Агротуризм як напрям диверсифікації економічної активності на селі” (м. Харків, 2008 р.); “Аграрний форум - 2008” (м. Суми, 2008 р.), а також на регіональних і всеукраїнських наукових конференціях і симпозіумах: ”Устойчивое развитие туризма на Черноморском побережье” (м. Одеса, 2002 р.); “Сучасні технології ведення бізнесу в Україні: Економіка і право” (м. Київ, 2002 р.); “Концептуальні засади соціально-економічного розвитку Західного регіону України” (м. Тернопіль, 2002 р.); “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2002 р.); “Туризм в Україні: сучасний стан та пріоритети розвитку” (м. Львів, 2005 р.); “Управління регіональним та економічним розвитком в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції” (м. Івано-Франківськ, 2005 р.); “Український шлях в НАТО і Європейський Союз” (м. Львів, 2006 р.); “ Туризм сільський зелений” (м. Луганськ, 2007 р.) та на щорічних наукових конференціях аспірантів і здобувачів Львівського національного аграрного університету у 2006-2008 рр.

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковані у 26 наукових працях, з яких 7 - у фахових виданнях та 19 - у матеріалах міжнародних наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 5,42 друк. арк., в т.ч. у фахових виданнях - 2,04 друк. арк.; особисто автора - 5,11 друк. арк. всього, в т.ч. у фахових виданнях - 2,04 друк. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, виконана на 241 сторінці комп'ютерного тексту, з них 198 сторінок основного тексту. Список використаних джерел, що охоплює 207 позицій, займає 19 сторінок. Робота містить 25 таблиць, 17 рисунків, 14 додатків на 24 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його мету і завдання, визначено об'єкт, предмет дослідження та охарактеризовано застосовану методику, висвітлено положення наукової новизни та практичної значущості одержаних результатів, їх апробацію та публікації.

У першому розділі - “Теоретичні і методичні основи розвитку агротуризму та формування ринку агротуристичних послуг” - викладено результати дослідження сутності та особливостей агротуризму як форми економічної активності на селі і правових основ їх розвитку, основних функцій агротуризму, обґрунтовано поняття й удосконалено класифікацію видів агротуристичного продукту, сформовано методику дослідження та обґрунтовано визначення ефективності агротуристичної діяльності за напрямами її можливої суб'єктної орієнтації.

Агротуризм є специфічним видом відпочинкового туризму, який здійснюється в сільській місцевості і органічно поєднує в собі певні риси, притаманні сутності зеленого, сільського та екологічного туризму, при цьому маючи свої, властиві лише цьому виду риси, основною з яких є особиста участь агротуристів (відпочивальників в агротуристичних господарствах) у здійсненні технологічних процесів із виробництва сільськогосподарської продукції у поєднанні з відпочинком, оздоровленням і одержанням комплексного задоволення (рис.1).

Для агротуриста агротуризм є формою дешевого та ефективного відпочинку, що має оздоровчий і культурний ефекти. Для власника агротуристичного господарства він є додатковим способом заробляння грошей. Соціально-економічне середовище “споживає” агротуризм і як чинник покращання екології, розвитку соціальної та виробничої інфраструктур.

Таким чином, агротуризм поєднує інтереси трьох зацікавлених сторін:

міських жителів - у потребах в здоровому, цікавому, спокійному і дешевому відпочинку;

селян - у додаткових джерелах доходів, підтримці господарств і поповненні сімейного бюджету;

сільської громади - у піднесенні добробуту людей, появі нових робочих місць і наповненні місцевих бюджетів.

Рис.1. Місце агротуризму в системі споріднених видів туризму.

Крім того, розвиток агротуризму має і макроекономічне значення, оскільки сприяє наповненню державного бюджету як безпосередньо від свого розвитку, так і від розвитку галузей та всієї інфраструктури, з ним пов'язаних.

Безпосередній вплив на соціально-економічне середовище в регіоні розвиток агротуризму здійснює через реалізацію свого продукту, зміст якого формує специфіка поліфункційності агротуризму (рис. 2).



Рис.2. Основні функції агротуризму.

Поліфункційність агротуризму визначається його сутністю і впливає на формування змісту агротуристичного продукту, який внаслідок цього має досить комплексний характер (рис. 3).

Характерними і відмінними рисами агротуристичних послуг як продукту агротуризму, які вирізняють його серед інших продуктів господарської діяльності як предметів маркетингової діяльності, є їх нематеріальний характер, що спричиняє неможливість придбання їх як товару на постійно - їх можна одержувати на основі платності щоразу і практично нескінченну кількість разів за бажанням клієнта і наявності відповідних умов; безпосередній зв'язок з особою виконавця; надзвичайно широкий асортимент; неможливість існування цих послуг поза місцем їх безпосереднього надання, що пов'язано з їх оригінальністю і неповторністю; неможливість реалізації агротуристичної послуги за відсутності її споживача - агротуриста.

СЕЗОННІСТЬ	ВИДИ АГРОТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ ЗАЛЕЖНО ВІД ЙОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
	ДЛЯ АГРОТУРИСТІВ	ДЛЯ НАВКОЛИШНЬОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА
СЕЗОН	участь в агротехнологічних процесах; спостереження за процесами; агротерапія; проведення вихідних, екскурсій, відпусток.	пожвавлення соціальної та економічної активності на селі; активізація локальної торгівлі.
ЦІЛИЙ РІК	харчування; проживання; агроетнографія; відпочинок і рекреація.	розвиток інфраструктури села; підвищення рівня культури села та населення; покращання екології.

Рис. 3. Орієнтаційно-галузева класифікація агротуристичних продуктів.

Зміст агротуризму дозволяє вважати його важливим напрямом зрівноваженого розвитку сільських регіонів і потужним чинником цього розвитку. Тому в межах дослідження ефективності агротуристичної діяльності, виходячи з комплексності її впливу на соціально-економічне, культурне та екологічне середовище, цю ефективність доцільно розглядати в контексті основних її аспектів - економічного, соціально-демографічного та екологічного. При цьому ефективність агротуристичної діяльності логічно розглядати у трьох основних аспектах залежно від спрямованості реалізації її функцій: ефективність для агротуристичного господарства (чи його власника); ефективність для навколишнього соціально-економічного середовища; ефективність для самого агротуриста.

Важливим методичним моментом дослідження ефективності агротуристичної діяльності є необхідність врахування комплексного характеру можливого інтегрального показника ефективності функціонування агротуристичного господарства, а також його синергетичного характеру. Практично таким показником на рівні окремого агротуристичного господарства може бути ступінь його наповненості (Еатг) протягом річного циклу, а також середній його показник протягом років у динаміці (Еатг сер).

Еатг= (V/W)Ч100 (%),

де V - кількість відвідувачо-днів агротуристичного господарства протягом року;

W - максимальна кількість відвідувачо-днів в агротуристичному господарстві.

Перша властивість цього показника пов'язана з тим, що частоту й тривалість приїздів агротуристів до агрооселі визначають не лише економічні чинники, а й комплекс усіх чинників, які формують атракційність перебування агротуриста в господарстві. Друга властивість є наслідком того, що, по-перше, агротуризм - вид вертикальної диверсифікації підприємницької діяльності, за якої в процесі здійснення агротуристичної діяльності використовують здебільшого продукцію власного виробництва, а по-друге - на економічні показники діяльності в кінцевому підсумку накладаються всі інші чинники, які в сукупності утворюють систему індивідуальної агротуристичної привабливості господарства.

Рівень ефективності агротуристичної діяльності для агротуриста є основним чинником, який визначає її для власника агротуристичного господарства. Сукупного (інтегрального показника) економічної ефективності агротуристичної діяльності, який би міг об'єднати ці два аспекти одного процесу, бути не може, оскільки інтереси цих двох сторін чисто об'єктивно є завжди протилежними - те, що вигідно одній, як правило, невигідно для протилежної сторони, і навпаки. Тому ефективність формування і функціонування ринку агротуристичних послуг у регіоні об'єктивно визначається на основі раціонального балансу рівня задоволення інтересів агротуристів і власників агротуристичних господарств. Кількісним показником вираження цього балансу до певної міри могла б бути (і в динаміці) сума грошей, яка залишається агротуристами на конкретній сільській території за час їх відпочинку, проте є очевидні проблеми з обліком такої суми на практиці. Хоча чисто теоретично можна допустити існування саме такого показника як інтегрального показника ефективності розвитку агротуризму для конкретної сільської території.

Нерозуміння суті агротуризму і змісту його продуктів гальмує розвиток як самого агротуризму через відсутність державних програм щодо його підтримки як самостійного виду туризму, так і формування його нормативно-законодавчої бази. Наявні окремі моменти вітчизняного законодавства стосуються лише сільського туризму і не містять жодної конкретизації правових положень стосовно агротуризму. А це є наслідком практичної відсутності серйозних і системних наукових досліджень у сфері агротуризму.

У другому розділі - “Соціально-економічна оцінка розвитку ринку агротуризму в регіоні та його чинників” - викладено результати дослідження процесу формування передумов для розвитку агротуризму як напряму диверсифікації підприємницької діяльності на селі, показано динаміку розвитку агротуризму та формування ринку агротуристичних послуг в окремих західних областях України, виявлено й систематизовано чинники, що формують можливості розвитку агротуризму та підвищення його ефективності. У межах дослідження використано результати проведеного автором соціологічного опитування власників агротуристичних господарств та їх потенційних і фактичних клієнтів - агротуристів.

Для одержання систематизованих даних щодо можливостей розвитку агротуристичних господарств і формування ринку агротуристичних послуг у західних областях України проведено ґрунтовний SWOT-аналіз наявного потенціалу, встановлено основні сильні й слабкі сторони цих регіонів стосовно можливостей розвитку агротуризму, а також виявлено можливі шанси покращання ситуації та загрози їх реалізації, що дає змогу комплексно оцінити реальну ситуацію з передумовами для розвитку агротуризму у досліджуваному регіоні. При цьому існують і цілком реальні загрози, що сильні сторони досліджуваних регіонів і шанси на їх подальше посилення не будуть повною мірою або й взагалі належним чином ефективно використані. Абсолютно невирішеною є проблема сприяння розвитку агротуризму з боку держави.

Якщо умовно розділити розвиток такого явища, як агротуризм, на чотири етапи, а саме виникнення > становлення > розвиток > утвердження, то наявні вже сьогодні факти засвідчують, що агротуризм в Україні загалом ще на стадії виникнення, але в окремих регіонах - Івано-Франківській, Волинській, Закарпатській, Чернівецькій та Львівській областях - вже є підстави для того, щоб говорити про етап активного його становлення. Загальною характеристикою ринку агротуристичних послуг у Західному регіоні України, судячи з результатів проведених досліджень, є те, що як пропозиція на ринку агротуристичних послуг не має достатнього розвитку з різних причин (відсутність сприяння з боку держави, відповідного законодавства, нестача стартового капіталу, складність одержання кредиту, відсутність досвіду і знань), так і попит також є несформованим (через відсутність інформації, інфраструктури, маркетингу тощо).

Існуюча структура ринку агротуристичних послуг в Україні ще дуже далека від оптимального її варіанта, представленого на рис. 4. В Україні функціонує близько 2000 сільських садиб, які надають туристичні послуги і можуть бути віднесені до агротуристичних господарств. Туристам, які бажають відпочивати у гірських селах регіону, Львівська обласна спілка сприяння розвитку зеленого туризму пропонує близько 200 агроосель, Івано-Франківська спілка - понад 300, Закарпатська - понад 360 агропансіонатів і садиб, Чернівецька - близько 80 агроосель з харчуванням і цікавими подорожами.

Рис. 4. Структурно-логічна схема ринку агротуристичних послуг і механізму його функціонування.



Як видно з результатів розрахунків, представлених у табл. 1, динаміка розвитку агротуристичних господарств у досліджуваному регіоні є досить жвавою, особливо у Львівській області. Мають місце і позитивні зрушення в розмірах агротуристичних господарств регіону, хоча їх динаміка не є такою стрімкою, як збільшення кількості. Переважають агротуристичні господарства, в яких кількість кімнат для гостей не є великою - від 2 до 4 у середньому, де одночасно можна прийняти 5-10 агротуристів. Основним типом кімнат, призначених для агротуристів під час відпочинку, є двомісні.

Таблиця 1 - Динаміка чисельності агротуристичних господарств у Західних областях України

Рік	Кількість сільських садиб, що надають послуги у сфері	Питома вага агротуристичних господарств у загальній кількості садиб сільського туризму, %
	сільського туризму - всього	агротуризму
	Область
	Закарпатська	Івано-Франківська	Львівська	Закарпатська	Івано-Франківська	Львівська	Закарпатська	Івано-Франківська	Львівська
2000	70	61	39	12	9	6	17	15	15
2001	93	72	56	15	13	9	16	18	16
2002	136	111	78	26	19	11	19	17	14
2003	202	172	113	42	31	17	21	18	15
2004	227	231	148	52	37	21	23	16	14
2005	334	232	209	68	51	44	24	22	21
2006	348	312	266	94	78	65	27	25	24
2007	367	319	283	99	98	68	27	25	24
2007 до 2000, разів	5,24	5,22	7,25	8,25	10,89	11,33	+10	+10	+9

Якщо кількість агротуристичних господарств у досліджуваних областях зросла практично в 10 разів, то кількість кімнат, наданих у цих господарствах до послуг агротуристів, збільшилась лише у 1,3; 1,14 та 1,04 раза відповідно в Закарпатській, Івано-Франківській та Львівській областях, а кількість ліжко-місць на одне господарство - в 1,6; 1,5 та 1,02 раза відповідно.

Аналогічним є співвідношення тенденцій у збільшенні кількості ліжко-місць для агротуристів - найвищі темпи щодо цього має Закарпатська область.

Оцінюючи позитивний вплив розвитку агротуризму, опитані власники агротуристичних господарств у Надвірнянському, Косівському та Верховинському районах Івано-Франківської області, Сколівському і Турківському районах Львівської області, Мукачівському і Воловецькому районах Закарпатської області (разом 78 господарств) надають перевагу все-таки матеріальним чинникам: для себе - це зростання доходів свого господарства і своєї родини, активізація сільськогосподарського виробництва, оскільки останнє пов'язується зі збільшенням споживачів власної продукції; для території - розвиток інфраструктури і зменшення безробіття.

У третьому розділі - “Перспективи розвитку агротуризму та шляхи їх реалізації” - викладені результати вивчення й узагальнення потенційних можливостей розвитку агротуризму в Україні, обґрунтовано основні напрями вдосконалення оподаткування агротуристичної діяльності на основі категоризації агротуристичних господарств, способи вдосконалення організації та підвищення атракційності матеріально-технічної бази агротуристичних господарств, розвитку маркетингу агротуристичних послуг на основі вдосконалення системи ціноутворення на них.

Перспективи розвитку агротуризму в Україні обумовлюються його об'єктивною необхідністю, що є наслідком двох чинників: наявності можливостей для цього розвитку і потужних агротуристичних ресурсів в Україні, раціональне використання яких дозволить значною мірою поліпшити економіку села. У зв'язку з цим агротуризм в Україні має перспективи розвитку не лише на внутрішньому рівні, а й на міжнародному.

Сьогодні однією з основних проблем у розвитку агротуризму в Україні є необхідність його категоризації, вирішення якої значною мірою може сприяти організаційному впорядкуванню агротуристичної діяльності і вдосконаленню фінансово-правових її засад, в тому числі і впорядкуванню системи оподаткування агротуристичної діяльності. Категоризацію агротуристичних господарств зручно проводити на основі використання спеціальних категоризаційних карт, зразки яких розроблено і представлено в роботі. Серед них: категоризаційна карта оцінки агротуристичних господарств загалом; категоризаційна карта оцінки гостьових кімнат такого господарства, якщо місця для відпочинку надаються агротуристам у будинку; категоризаційна карта оцінки окремих житлових одиниць, якими можуть бути, наприклад, туристичні будиночки, відпочинкові будиночки, цілорічні будинки, відпочинкові приміщення будинків чи відпочинкового житла; перелік умов, необхідних для того, щоб агротуристичне господарство могло реалізовувати відпочинкові програми для специфічних категорій відпочивальників.

Основна вимога до методики встановлення ціни на відпочинок в агротуристичному господарстві - вона повинна бути максимально простою і зрозумілою у використанні для власника агротуристичного господарства. Основна вимога до ціни на відпочинок в агротуристичному господарстві - вона повинна бути привабливою для туристів і забезпечувати необхідний рівень конкурентоспроможності агротуристичного господарства на ринку агротуристичних послуг. Базовою основою для розрахунку орієнтовного рівня ціни повинні бути собівартість одиниці агротуристичного продукту й необхідний рівень рентабельності агротуристичної діяльності з врахуванням моменту настання для господарства пункту беззбитковості:

РMAX = (РB+ РMAX ІD),

де РMAX - максимальна розрахункова ціна одиниці агротуристичного продукту; ІD - бажаний рівень частки прибутку в ціні (доходу на здійснювані витрати);

РB - базовий рівень ціни (на основі собівартості одиниці агротуристичного продукту).

Вплив ціни конкурентів на ціну в певному господарстві можна врахувати коригуванням її максимального рівня в рамках максимальної й мінімальної ціни на одиницю агротуристичного продукту такої ж якості в інших господарствах у регіоні залежно від кон'юнктури на регіональному ринку агротуристичних послуг. При цьому виходимо з того, що рівень якості продукту чи цінність його в очах клієнтів інших господарств уже певним чином враховані в ціні, що склалась на цей продукт в інших господарствах. Тоді формула рівня оптимальної ціни (POPT.) на агротуристичний продукт у господарстві може набути вигляду:

POPT. = [PMAX.C > PMAX. > PMIN. C],

де PMAX.C і PMIN.C - максимальна і мінімальна ціна на одиницю агротуристичного продукту аналогічного рівня (якості й асортименту послуг та умов і різноманітності форм відпочинку) у потенційних конкурентів на ринку агротуристичних послуг. Якщо ціна POPT. виходить за вказані рамки поза максимальну ціну конкурентів, значить у нашого господаря або надто висока собівартість цього продукту, або завеликі прагнення до одержання надприбутку. Якщо ж вона відхиляється нижче мінімальної - є змога збільшити у розрахунковій ціні частку прибутку.

Коригування розрахункової ціни згідно з методикою, описаною в дисертації, може здійснюватись залежно від категорії агротуристів, від їх постійності як клієнтів, від терміну і сезону їх відпочинку, від бажання брати участь у господарських роботах, а також залежно від рівня заповненості потенціалу господарства, що може залежати і від сезону реалізації агротуристичного продукту. У будь-якому разі власник агротуристичного господарства повинен вирахувати пункт беззбитковості його функціонування.

Як видно з табл. 2, власне інвестиції вилучають можливість застосування власником господарства стратегії низьких цін. У такому разі необхідним є підвищення рівня використання об'єкта з метою зростання рівня інтенсивності його функціонування.

Можна також знижувати собівартість послуг, що сприятиме швидшому поверненню інвестицій, але небезпечне зростанням рівня ризику і зниженням якості пропонованих послуг.

Ефективність оптимізації системи ціноутворення матиме вищий рівень у поєднанні з ефективним маркетингом на рівні кожного агротуристичного господарства.

Таблиця 2 - Розрахунок тривалості періоду, необхідного для досягнення пункту беззбитковості агротуристичним господарством залежно від цінової стратегії та рівня використання об'єкта, років

Цінова стратегія	Час, необхідний для повернення інвестицій за трьома варіантами завантаження об'єкта
	50% (оптимістичний варіант)	40% (реальний варіант)	30% (песимістичний варіант)
Висока ціна	2,00	2,50	3,25
Поміркована ціна	3,50	4,50	6,00
Низька ціна	13,75	17,00	22,75

У дисертації запропонована також схема реалізації стратегії розвитку агротуризму на територіях органів місцевого самоврядування, яка передбачає заходи щодо покращання локальної інфраструктури - спочатку формує умови для розвитку агротуризму, а потім - безпосередньо туристичної інфраструктури.



ВИСНОВКИ

Агротуризм є специфічним видом туризму, який органічно поєднує певні риси зеленого, сільського та екологічного туризму, при цьому маючи свої, притаманні лише йому особливості, основною з яких є особиста добровільна участь агротуристів (відпочивальників в агротуристичних господарствах) у здійсненні технологічних процесів із виробництва сільськогосподарської продукції у поєднанні з відпочинком, оздоровленням і одержанням комплексного задоволення.

Агротуризм - вагомий соціально-економічний чинник відродження культури села, а також реально може і повинен стати одним із визнаних напрямів розвитку позасільськогосподарської діяльності сільського населення й підвищення рівня його добробуту.

Динаміка збільшення кількості агротуристичних господарств у досліджуваному регіоні є набагато стрімкішою, ніж динаміка формування ринку агротуристичних послуг в умовах поки що відсутньої конкуренції. У регіоні, як і в усій країні, відсутня централізована державна служба, яка б могла сприяти цьому розвитку і допомагати формувати інфраструктуру та інституційне забезпечення ринку агротуристичних послуг, зокрема його інформаційно-маркетингове забезпечення й навчання власників агротуристичних господарств. Не мають достатнього розвитку і централізації громадські агротуристичні організації.

Ефективність агротуризму є комплексним поняттям і охоплює три її орієнтації: на агротуристичне господарство; на сільську територію; на агротуриста. Кожній орієнтації відповідає своя схема показників визначення цієї ефективності в розрізі економічних, екологічних та соціальних аспектів.

Розвиток агротуризму як форми підприємницької діяльності в Україні сьогодні має низку невирішених проблем, основними з яких є відсутність у потенційних учасників такого виду діяльності знань основ ринкової економіки, засад бізнесової діяльності, можливості здійснення реклами, нерозвиненість інформаційної мережі, недосконалість відповідної законодавчої бази, а найосновніше - відповідних кваліфікованих кадрів і державної підтримки розвитку агротуризму.

Подальший розвиток агротуризму вимагає створення відповідних умов внутрішнього і зовнішнього характеру, при цьому визначальними є власне останні. Вони передбачають нормативно-законодавче врегулювання такого розвитку через розробку відповідного законодавства, яке б дало змогу офіційно трактувати агротуризм як вид підприємницької діяльності, але при цьому створити сприятливі економічні умови для розвитку агротуристичних господарств у процесі їх становлення, розробивши відповідну систему пільг в оподаткуванні й наданні кредитів на розвиток.

Вдосконаленню формування ринку агротуристичних послуг і підвищенню ефективності агротуризму сприятиме запропонована методика категоризації агротуристичних господарств з використанням категоризаційної карти оцінки агротуристичних господарств загалом; категоризаційної карти оцінки гостьових кімнат такого господарства; категоризаційної карти оцінки окремих житлових одиниць; переліку умов, необхідних для того, щоб агротуристичне господарство могло займатись реалізацією відпочинкових програм для специфічних категорій відпочивальників.

Методика встановлення ціни на агротуристичний продукт повинна бути максимально простою й зрозумілою у використанні для власника агротуристичного господарства. Базовою основою для розрахунку орієнтовного рівня ціни повинні стати собівартість одиниці агротуристичного продукту і необхідний рівень рентабельності агротуристичної діяльності з врахуванням моменту настання для господарства пункту беззбитковості.

Коригування розрахункового рівня ціни до оптимального слід здійснювати залежно від категорії агротуристів, їх постійності як клієнтів, терміну і сезону їх відпочинку, від їх бажання брати участь у господарських роботах, а також від рівня заповненості потенціалу господарства, що може залежати і від сезону реалізації агротуристичного продукту.

Вплив ціни конкурентів на ціну в агротургосподарстві можна врахувати коригуванням її максимального рівня в рамках максимальної і мінімальної ціни на одиницю продукту такої ж якості в інших господарствах у регіоні залежно від кон'юнктури на регіональному ринку агротуристичних послуг. При цьому виходимо з того, що рівень якості продукту чи цінність його в очах клієнтів інших господарств уже певним чином враховані в ціні, що склалась на цей продукт в інших господарствах.

Загальний рівень гостинності в агротуристичних господарствах залежить, головним чином, від рівня якості і привабливості його матеріально-технічної бази та вміння господарів агротуристичного господарства раціонально її використати й створити в оселі атмосферу невимушеності, неформальності та сімейного сільського затишку відповідно до запропонованої схеми формування високого рівня гостинності та атракційного візерунка господарства. Розрахунки за відпочинок доцільно здійснювати за принципом «все враховано” («all included”).



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Унаукових фахових виданнях:

1. Шимечко Г.І. Деякі питання підвищення ефективності сфери туризму в Україні / Г.І.Шимечко // Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. - 2002. - С. 436-442. - (Серія економічна).

2. Шимечко Г.І. Місце маркетингу в туристичних фірмах / Г.І.Шимечко // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє: щорічник. - Тернопіль : Збруч, 2002. - С. 84-88.

3. Шимечко Г.І. Агротуристичні ресурси та проблеми їх використання в Україні / Г.І.Шимечко // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2006. - № 13. - С. 573-578.

4. Шимечко Г.І. Еколого-економічна криза ХХІ ст. і проблеми України / Г.І.Шимечко // Роль молоді у формуванні екологічного менеджменту : наукові праці МАУП. - Львів, 2002. - С. 19-21.

5. Шимечко Г.І. Податкові та категоризаційні аспекти розвитку агротуризму / Г.І.Шимечко // Вісник Львівського національного аграрного університету : економіка АПК. - 2008. - № 14(1). - С. 341-350.

6. Шимечко Г.І. Агротуристичні продукти : суть і класифікація / Г.І.Шимечко // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Вип. 12/1(33). - Суми, 2008. - С. 44-49. - (Серія “Економіка університету та менеджмент”).

7. Шимечко Г.І. Агротуризм як чинник активізації сільськогосподарського виробництва / Г.І.Шимечко // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького. - Т.10. - №3(38). - Львів, 2008. - С. 402-407.

У матеріалах конференцій, форумів, семінарів:

8. Шимечко Г.І. Управління персоналом в туристичних фірмах / Г.І.Шимечко // Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми управління”. - К. : ІВЦ «Політехніка”, 2001. - С.366-367.

9. Кульчицька Е. Методичні аспекти оцінки рекреаційно-туристичних ресурсів / Е.Кульчицька, Г.Шимечко // Устойчивое развитие туризма на Черноморском побережье : сб. материалов симпозиума, 10-13 июня 2002 г. -Одесса : ОЦНТЭИ, 2002. - С. 105-115. (Автору належить обґрунтування туризм, рекреаційне навантаження на природні комплекси).

10. Шимечко Г.І. Перспективи розвитку сфери туризму в перехідній економіці / Г.І.Шимечко // Актуальні проблеми формування економічної системи України : матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, 16-17 травня 2002 р. - Львів, 2002. - С. 337-338.

11. Шимечко Г.І. Особливість туризму як об'єкту управління / Г.І.Шимечко // Матеріали І Всеукраїнської конференції студентів і аспірантів, 25-27 квітня 2002 р. - К. : Економіка і право, 2002. - С. 144-146.

12. Шимечко Г.І. Сфера туризму - джерело поповнення коштів державного бюджету / Г.І.Шимечко // Концептуальні засади соціально-економічного розвитку Західного регіону України : регіональна наукова конференція, 24 травня 2002 року. - Тернопіль, 2002. - С. 12-15.

13. Шимечко Г.І. Інвестиційна політика в туризмі / Г.І.Шимечко // Управління розвитком соціально-економічних систем : глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання : праці Другої міжнародної - третьої всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих учених. - Ч.2. - Донецьк, 2002. - С. 346-348.

14. Шимечко Г.І. Захист навколишнього середовища і його вплив на сферу туризму / Г.І.Шимечко // Межрегиональные проблемы экологической безопасности : труды международной научно-практической конференции. - Т.3. - Сумы: Слобожанщина, 2002. - С. 134-139.

15. Шимечко Г.І. Розвиток відпочинку на сільських територіях України / Г.І.Шимечко // Економіка пострадянських країн : стан та перспективи розвитку: міжнародна студентсько-аспірантська наукова конференція, 7-8 травня 2003 р. - Львів, 2003. - С. 327-329.

16. Шимечко Г.І. Державне регулювання інвестиційним процесом у туристичній діяльності / Г.І.Шимечко // Актуальные проблемы финансового менеджмента на предприятиях : материалы международной научно-практической конференции молодых ученых, 18-19 апреля 2003 г. - Донецк, 2003. - С. 40-43.

17. Шимечко Г.І. Механізм планування сільського відпочинку / Г.І.Шимечко // Управління регіональним та економічним розвитком в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції : всеукраїнська міжвузівська наукова конференція студентів та молодих науковців, 16-18 листопада 2005р. - Івано-Франківськ, 2005. - С. 280-283.

18. Шимечко Г.І. Маркетингова політика туристичних підприємств / Г.І.Шимечко // Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери : ІІІ міжнародна науково-теоретична конференція молодих вчених і студентів, 7-8 червня 2006 р. - Донецьк, 2006. - С. 306-309.

19. Черевко Г.В. Агротуризм як чинник ефективності процесу підготовки України до євроінтеграції / Г.В. Черевко, Г.І. Шимечко // Український шлях в НАТО і Європейський Союз : матеріали регіональної науково-теоретичної конференції. - Львів, 2006. - С. 19-25. (Автору належить обґрунтування ролі агротуризму у розвитку сільських територій України).

20. Зінько Ю.В. Маркетинг сільського туризму на регіональному рівні / Ю.В.Зінько, Г.І.Шимечко // Туризм сільський зелений : матеріали всеукраїнської конференції сільського туризму, 23-25 жовтня 2007 р. - Луганськ, 2007. - С. 10-11. (Автором здійснено оцінку особливостей маркетингової діяльності у сфері сільського туризму).

21. Шимечко Г.І. Агротуризм як чинник соціально-культурного відродження села / Г.І.Шимечко // Формування конкурентоспроможності підприємств АПК в умовах глобалізації : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 13-14 листопада 2007 р. - Полтава, 2007. - С. 85-87.

22. Шимечко Г.І. Основні види пропозицій у сільському туризмі / Г.І.Шимечко // Географія і туризм : європейський досвід : матеріали міжнародної наукової конференції, 27-30 вересня 2007р. - Львів, 2007. - С. 136-137.

23. Шимечко Г.І. Організація матеріально-технічної бази агротуристичних господарств / Г.І.Шимечко // Матеріали міжнародного науково-практичного форуму. - Львів : ЛНАУ, 2008. - С. 312-318.

24. Шимечко Г.І. Агротуризм як напрям диверсифікації економічної активності на селі / Г.І.Шимечко // Матеріали ІІІ міжнародного форуму молодих вчених «Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн : стан, проблеми, перспективи”. - Харків, 2008. - С. 321-323.

25. Шимечко Г.І. Ефективність агротуристичної діяльності у сільській місцевості України /Г.І.Шимечко // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та докторантів. - Біла Церква, 2008. - С. 117-118.

Публікації в інших виданнях:

26. Czerewko G. Dywersyfikacja kierunkуw rozwoju przedsiкbiorczoњci na wsi / G.Czerewko, G.Shymechko // Wyїsza Szkoіa Inїynieryjno-Ekonomiczna. Alternatywne џrуdіa dochodуw ludnoњci rolniczej. - Ropczyce, 2006. - S. 36-48. (Автору належить обґрунтування агротуризму як форми підприємництва на селі).



АНОТАЦІЯ

Шимечко Г.І. Агротуризм як форма підприємницької діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський національний аграрний університет, м.Дубляни, 2009.

Досліджено суть, значення і місце агротуризму як виду підприємницької діяльності на селі, напряму зрівноваженого розвитку сільських регіонів, чинника покращання добробуту селян, соціально-економічного та екологічного середовища їх функціонування. Сформовано методику дослідження явища та методику визначення економічної ефективності агротуризму як для агротуристичних господарств, так і для сільської території загалом і для самих агротуристів. Здійснено соціально-економічну оцінку динаміки формування ринку агротуристичних послуг та оцінку ефективності розвитку агротуризму в окремих областях Західної України, досліджено чинники, що впливають на них. Обґрунтовано і викладено перспективи подальшого можливого розвитку агротуризму й шляхи створення для цього соціально-економічних умов, у тому числі вдосконалення оподаткування агротуристичної діяльності на основі категоризації агротуристичних господарств, організації та підвищення атракційності матеріально-технічної бази агротуристичних господарств, розвитку маркетингу агротуристичних послуг на основі удосконалення системи ціноутворення на них.

Ключові слова: агротуризм, підприємництво, ефективність, сільські території, зрівноважений розвиток.



АННОТАЦИЯ

Шимечко Г.И. Агротуризм как форма предпринимательской деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями. - Львовский национальный аграрный университет, г. Дубляны , 2008.

В диссертации исследована сущность, значение и место агротуризма как вида предпринимательской деятельности на селе, направления уравновешенного развития сельских регионов, фактора улучшения экономической ситуации сельского населения, социально-экономической и экологической среды их функционирования. Сформирована методика исследования этого явления и методика определения экономической эффективности агротуризма как для агротуристических хозяйств, так и для сельской территории в целом, а также для самих агротуристов. Осуществлена социально-экономическая оценка динамики формирования рынка агротуристических услуг, динамики и эффективности развития агротуризма в отдельных областях Западной Украины, исследованы факторы, влияющие на них. В процессе исследования использованы данные результатов проведённого автором социологического опроса владельцев агротуристических хозяйств и их потенциальных и фактических клиентов - агротуристов. По результатам анкетирования составлен своеобразный профиль эффективности агротуризма. Социально-культурному значению развития агротуризма, оценивая ситуацию, владельцы агротуристических хозяйств уделяют несколько меньшее внимание, что можно объяснить двумя факторами: сложностью для респондентов оценки такого рода эффекта; относительно коротким периодом развития агротуристических хозяйств в регионе - большинство опрошенных (80%) занимаются этим видом предпринимательства не более 3-х лет.

...