Диференційований підхід у фізичному вихованні школярів на основі використання комп’ютерних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ШКОЛЯРІВ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Спеціальність: Фізична культура різних груп населення

Борисова Юлія Юріївна

Дніпропетровськ, 2009 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. У наш час проблема стану здоров'я дітей набула особливої актуальності через стійку тенденцію до його погіршення. На жаль, з кожним роком навчання у школі кількість здорових учнів суттєво зменшується, а по закінченню їх залишається близько 6% (В.П. Горащук, 2003). Пріоритетною є проблема диференційованого підходу у фізичному вихованні учнів, що зумовлено відмінностями фізичної підготовленості школярів, індивідуально-особистісними властивостями реагування на зовнішні чинники, фізичні навантаження (В.Г. Папуша, 2006, І.Д. Глазирін, 2006, І.А. Тюх, 2008, K. Newcomer, 1997).

Одним зі шляхів вирішення цієї проблеми у сучасних умовах, як вважають В.О. Кашуба (2009), В.Г. Ареф'єв (2007), В.Ю. Волков (2001), В.С. Ашанін (2005), є широке впровадження нових технологій автоматизації обробки інформації та створення на цій основі банку даних про фізичний стан дитини для планування фізичних навантажень, розробки індивідуальних програм для самостійних занять.

Тому такі дослідження є актуальними, і вибір теми дисертаційної роботи зумовлено необхідністю вирішення проблеми, яка має істотне теоретичне та практичне значення для вдосконалення системи фізичного виховання школярів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дослідження виконано відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України у межах теми 2.1.6 «Науково-методичні підходи до побудови системи фізичного виховання дітей шкільного віку (номер державної реєстрації 0101U001887) та згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту у межах теми 3.1.3 «Організаційно-педагогічні умови оптимізації системи фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх школах» (номер державної реєстрації 0106U011724). Роль автора у виконанні цих тем полягала у розробці та перевірці ефективності комп'ютерної програми «Антропометричні, функціональні і фізичні критерії для індивідуалізації та оптимізації фізичного виховання в загальноосвітній школі (КІФЗОШ)», зборі і опрацюванні результатів тестування фізичного стану школярів віком від 7 до 17 років Дніпропетровської області.

Мета дослідження - науково обґрунтувати диференційований підхід у фізичному вихованні на основі використання комп'ютерних технологій.

Завдання дослідження:

1. Вивчити стан дослідження проблеми диференційованого підходу в системі фізичного виховання загальноосвітніх навчальних закладів з використанням автоматизованих систем контролю компонентів фізичного стану;

2. Дослідити структуру фізичного стану дітей 7-17 років, взаємозв'язок його компонентів та інформативні показники, що впливають на рівень соматичного здоров'я школярів;

3. Розрахувати вікові коефіцієнти для визначення та забезпечення відповідності показника максимального споживання кисню у дітей від 6 до 15 років;

4. Розробити автоматизовану систему комплексного контролю фізичного стану школярів 1-11 класів для планування фізичного навантаження в системі фізкультурно-оздоровчих занять.

Об'єкт дослідження - фізичне виховання школярів 7-17 років.

Предмет дослідження - диференційований підхід у системі фізичного виховання школярів 7-17 років на основі використання комп'ютерних технологій.

Методи дослідження. Теоретичні: вивчення та аналіз літературних джерел. Емпіричні: педагогічне спостереження і експеримент (констатуючий) з використанням методів: антропометричних досліджень, визначення рівня соматичного здоров`я, фізичної працездатності, математико-статистична обробка даних з використанням методів кореляційного, регресійного, факторного аналізу).

Наукова новизна роботи:

- вперше обґрунтовано комплексний підхід до оцінки фізичного стану школярів з урахуванням показників фізичного розвитку, соматичного здоров'я, функціональної та фізичної підготовленості, який використано для розробки автоматизованої системи комплексного контролю фізичного стану школярів 1-11 класів;

- вперше розроблено диференційований підхід у фізичному вихованні для корекції фізичного стану школярів за допомогою комп'ютерної програми «Антропометричні, функціональні і фізичні критерії для індивідуалізації та оптимізації фізичного виховання в загальноосвітній школі (КІФЗОШ)», визначальними особливостями якої є розподіл дітей на мікрогрупи відповідно до рівня фізичного розвитку і соматичного здоров'я з урахуванням сенситивних періодів розвитку фізичних якостей для забезпечення оптимального навантаження, а також для розвитку фізичних якостей, за якими діти мають відхилення від нормативних показників;

- вперше на основі факторного аналізу розроблено моделі співвідношення засобів профілактично-оздоровчої та загальної фізичної підготовки школярів 7-17 років;

- вперше проведено порівняльний аналіз між оцінками фізичної підготовленості за Державними тестами і за методом індексів;

- вперше методом регресивного аналізу розраховано вікові коефіцієнти для визначення показника максимального споживання кисню у дітей від 6 до 15 років;

- набуло подальшого розвитку обґрунтування застосування комп'ютерних технологій у системі фізичного виховання дітей;

- доповнено дані про структуру фізичного стану дітей 7-17 років та взаємозв'язок його компонентів для здійснення диференційованого підходу у процесі фізичного виховання школярів з використанням автоматизованої системи комплексного контролю фізичного стану із застосуванням адекватних педагогічних засобів і методів.

Практичне значення полягає у тому, що на підставі результатів дослідження розроблено та впроваджено у практику фізичного виховання дітей шкільного віку ЗОШ №83 м. Дніпропетровська і ліцею інформаційних технологій №2 м. Дніпродзержинська автоматизовану систему «Антропометричні, функціональні і фізичні критерії для індивідуалізації та оптимізації фізичного виховання в загальноосвітній школі (КІФЗОШ)» і методичних рекомендацій щодо її застосування.

Основними положеннями дисертації доповнено лекційний курс з дисципліни «Інноваційні технології в фізичному вихованні» для студентів Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту. Про результати досліджень свідчать акти впровадження.

Особистий внесок здобувача полягає у постановці проблеми, формуванні завдань та виборі адекватних методів для їх вирішення, у розробці та науковому обґрунтуванні комп'ютерної програми «Антропометричні, функціональні і фізичні критерії для індивідуалізації та оптимізації фізичного виховання в загальноосвітній школі (КІФЗОШ)», спрямованої на диференціацію процесу фізичного виховання, у безпосередньому виконанні основного обсягу дослідницької роботи, у зборі інформації, статистичній обробці та аналізі даних, описі та узагальненні результатів, а також у впровадженні їх у практику середніх загальноосвітніх шкіл. Сумісно проведено дослідження максимального споживання кисню (МСК) і працездатності дітей 7-17 років.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення обговорено на міжнародних наукових конференціях: «Сучасні проблеми розвитку гімнастики» (Львів, 1999), «Здоров'я та освіта: проблеми та перспективи» (Донецьк, 2000), «Молода спортивна наука України» (Львів, 2004), «Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації» (Дніпропетровськ, 2007, 2008, 2009), «Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту» (Донецьк, 2003, Харків, 2007), на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту (Дніпропетровськ, 2004, 2008, 2009).

Публікації. Результати дисертаційної роботи вміщено у 10 публікаціях, з них 5 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, додатків і списку літератури. Дисертація викладена на 263 сторінках і вміщує 29 таблиць та 18 рисунків. У роботі використано 261 джерело наукової та спеціальної літератури, з яких 31 - іноземних авторів.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичну значущість роботи, особистий внесок автора, наведено дані щодо апробації роботи і впровадження її результатів у практику, кількість публікацій.

У першому розділі дисертації «Сучасні підходи до диференціації фізичного виховання школярів» проаналізовано та узагальнено дані вітчизняних і зарубіжних авторів з проблеми використання диференційованого підходу на уроках фізичної культури (А. Фурман, 1997, Н.В. Москаленко, 2007, А.М. Сітовський, 2008) і спрямованості фізичних навантажень у фізкультурно-оздоровчих заняттях з дітьми шкільного віку.

Аналіз літературних джерел свідчить про те, що фахівці активно дискутують на тему підходів в оцінці фізичного стану школярів.

У процесі аналізу літератури було встановлено, що на сьогодні розроблено і впроваджено різні методики та комп'ютерні програми для кількісної і якісної оцінки компонентів фізичного стану, проте більшість з них призначена для окремих вікових категорій дітей. Незважаючи на численні дослідження, спрямовані на пошук засобів підвищення ефективності фізичного виховання учнів, основною проблемою серед тих, що постають перед дослідниками, є розробка науково-обґрунтованих диференційованих методик з урахуванням індивідуальних можливостей школярів 7-17 років на основі використання комп'ютерних технологій.

У другому розділі «Методи та організація дослідження» наведено опис методів дослідження, обраних відповідно до мети та завдань дослідження.

Дослідження проводилося упродовж 2002-2009 рр.

На першому етапі (2002-2003 рр.) було здійснено вивчення науково-методичної та спеціальної літератури, досвіду використання інформаційних технологій у системі фізичного виховання загальноосвітніх шкіл, а також підібрано методи дослідження.

Другий етап (2003-2007 рр.) включав проведення констатуючого експерименту для визначення фізичного стану школярів. В експерименті взяли участь 597 учнів 1-11 класів загальноосвітніх шкіл №35, 66, 83 м. Дніпропетровська, серед них 302 - дівчинки, 295 - хлопчиків. За віком дітей розподілено на 3 групи: 1 група - діти молодшого шкільного віку (7-10 років) - 34,8% від загальної вибірки, ІІ група - середній шкільний вік (11-14 років) - 37,6%, ІІІ група - старший шкільний вік (15-17 років) - 27,6%. У ході експерименту було досягнуто такі результати:

1) визначено фізичний стан школярів 7-17 років;

2) досліджено наявні системи оцінки фізичного стану для виявлення найбільш інформативних показників;

3) визначено вірогідність різниці в оцінках фізичної підготовленості за Державними тестами оцінки фізичної підготовленості школярів України та за оцінкою фізичної підготовленості методом індексів.

Проведено анкетування вчителів фізичної культури для визначення стану впровадження комп'ютерних програм у систему фізичного виховання школярів Дніпропетровської області і потреби в автоматизованих системах контролю компонентів фізичного стану школярів на сучасному етапі.

Третій етап (2007-2008 рр.) передбачав розробку та обґрунтування комп'ютерної програми «КІФЗОШ», яка спрямована на вивчення показників фізичного розвитку, фізичної підготовленості, працездатності, рівня соматичного здоров'я учнів 1-11-х класів. Для визначення практичної значущості застосування комп'ютерної програми «КІФЗОШ» було проведено опитування серед вчителів фізичної культури.

Четвертий етап (2008-2009 рр.) охоплював обробку та аналіз отриманих результатів, порівняння результатів тестування школярів, узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків та оформлення роботи.

У третьому розділі «Особливості фізичного стану дітей шкільного віку» представлено дані констатуючого експерименту.

Для визначення компонентів фізичного стану школярів 7-17 років ми провели дослідження, яке включало оцінку рівня фізичного розвитку, соматичного здоров'я, функціональних можливостей основних життєво-важливих систем організму, рівня фізичної підготовленості та працездатності дітей. Встановлено, що більше половини дітей шкільного віку (58,5%) мають антропометричні показники, що відповідають нормативному рівню, до групи з тенденцією до високорослості віднесено 34,7% школярів, у 30,2%, незалежно від статі і віку, виявлено підвищену масу тіла. У 65,3% школярів 7-17 років визначено мезосоматичний тип статури, у 65,2% - гармонійність фізичного розвитку, спостережено тенденцію до збільшення кількості гармонійно розвинутих дітей у старшому віці до 68,7%. Оцінка рівня соматичного здоров'я (Г.Л. Апанасенко, 2000) дітей 7-17 років показала, що тільки 1,3% віднесено до здорових, «група ризику» складає 22,6%, «хворих» - 76,0% дітей.

Діти молодшого і старшого шкільного віку частіше відносились до групи «хворих» - 88,4% і 80,0% відповідно, серед школярів середнього віку спостерігалась найбільша кількість дітей (38,5%, р < 0,05), які відносяться до «групи ризику», в порівнянні зі школярами старших (11,6%) і молодших (19,3%) класів.

Фізична працездатність у хлопчиків молодшого шкільного віку найбільших показників досягає у віці 8 років. З 11 до 13 років відбувається уповільнення показників PWC170 (р > 0,05), а з 14 років - нове зростання. У дівчат шкільного віку цей показник поступово збільшується, але після 14 років результати стабілізуються. Вірогідні відмінності за показниками PWC150-170 між хлопчиками та дівчатами спостерігаються у групах дітей 7, 10, 12, 14 і 16 років (р < 0,001).

Для забезпечення відповідності величини МСК віку дитини, на основі поправних вікових коефіцієнтів, розрахованих для осіб старше 15 років, методом регресивного аналізу ми побудували модель для обчислення відповідних коефіцієнтів для дітей віком від 6 до 15 років.

При моделюванні враховано дані ряду авторів (В.Л. Карпман, 1988, С.Б. Тіхвінський, С.В. Хрущев, 1991, Дж.Х. Уилмор, Д.K. Костілл, 2001) про те, що у дитинстві приріст споживання кисню йде паралельно збільшенню маси тіла і росту, і максимальні рівні МСК досягаються у підлітковому віці, що забезпечує зменшення коефіцієнтів у віковому інтервалі від 6 до 13 років. Адекватною визначено поліноміальну регресію 4-го порядку (критерій Фішера F = 402,5, p = 0,039).

Аналіз показників МСК показав, що найвищі рівні відносних величин спостерігалися у дітей молодшого шкільного віку (51,1%), що вірогідно (p < 0,01) перевищувало аналогічні рівні у дітей середньої і старшої вікових груп (13,2% і 0,2% відповідно). У дівчат показники практично не відрізнялися від таких у хлопчиків, за виключенням дітей старшого шкільного віку (15-17 років), де МСК у юнаків були вірогідно (p < 0,01) більшими ніж у дівчат (1,8 мл/хв-1, кг-1). Для оцінки фізичної підготовленості використано Державну систему тестів і нормативів фізичної підготовленості населення України (1996). Найбільший відсоток незадовільних оцінок у школярів спостерігався при виконанні вправи на витривалість (56,5%), а 9% дітей навіть не одержали 1 бал (за 5-бальною системою) за показаний результат, «стрибок у довжину з місця» - 47% (хлопці), «згинання і розгинання рук в упорі лежачи» - 42,9% (дівчата). Аналіз фізичної підготовленості за методом індексів виявляє тенденцію до зменшення кількості хлопців з низьким рівнем фізичної підготовленості: молодшого шкільного віку - 42,5%, середнього - 4% і старшого - 9,3%. Високий та достатній рівні фізичної підготовленості зафіксовано тільки в групах хлопчиків від 9 до 12 і 14 років.

Серед дівчат спостерігається дещо інша тенденція. З 7 до 11 років помічено поступове зменшення кількості школярок з низьким рівнем фізичної підготовленості (від 29,4% до 3,4%), потім результати стабілізуються (12-16 років, низькі рівні не зафіксовані), а з 17 років їх кількість збільшується до 52%.

Для підвищення об'єктивності і «діагностичної» значущості оцінки фізичної підготовленості дітей було проведено порівняльний аналіз оцінок фізичної підготовленості за Державними тестами (1997) і методом індексів (Т.Ю. Круцевич, 2006). Вірогідність різниці конкретної рухової якості в кожній статевовіковій групі школярів ми оцінювали за критерієм хі-квадрат Пірсона (чІ) з поправкою Йейтса на безперервність за допомогою пакету програм статистичного аналізу БІОСТАТ (1998). За результатами порівняльного аналізу можна зробити висновок, що методика визначення фізичної підготовленості методом індексів є більш ефективною (швидкісні якості: чІ = 15,91, р = 0,001, швидкісно-силові здібності: чІ = 18,83, р = 0,001, витривалість: чІ = 11,03, р = 0,03) і надає більше необхідної інформації, яку можна використовувати у процесі управління фізичним вихованням. Встановлено, що антропометричні та фізіометричні показники у всіх статевовікових групах розташовуються поряд з руховими тестами, що обумовлює взаємовплив фізичної підготовленості на соматичне здоров'я дітей. Особливістю факторної структури хлопчиків та дівчаток майже всіх вікових груп є розташування фізіологічних та антропометричних показників у найбільш впливових факторах - І та ІІ. Виявлені результати фізичного стану школярів були досліджені методом факторного аналізу (табл.).

Процентний внесок у загальну структуру фізичного стану в різному віці у хлопчиків неоднаковий. Так, за результатами факторизації вихідних даних, спостерігається концентрація показників фізичного розвитку в І факторі у хлопчиків 7, 9, 10, з 12 до 15 років, які пояснюють від 21 до 28% дисперсії, та у ІІ факторі у хлопчиків 8, 11 і 17 років - від 14 до 16%. У дівчаток 7-17 років, окрім вікової групи 8 років, І фактор також сформований з показників фізичного розвитку з часткою у загальній дисперсії вибірки від 20,8% до 30,5%. У віковій групі 8 років у цьому факторі домінують показники фізичної працездатності, причому те саме спостерігалося і в групі хлопчиків 8 років. Водночас, на відміну від хлопчиків, у дівчат ІІ фактор частіше було сформовано з показників, які відображають фізичну підготовленість: загальна сила (9, 11 років), швидкісно-силові можливості (12, 17 років), а також функціональний стан серцево-судинної системи (13, 15 років). Чим старший вік дівчат, тим менше співпадає структура фактора порівняно з хлопчиками тієї ж вікової групи.

Факторний аналіз дозволив виявити найбільш інформативні показники визначення компонентів фізичного стану дітей 1-11 класів.

Ці положення стали підґрунтям для розробки автоматизованої програми комплексної оцінки фізичного стану дітей 7-17 років з визначенням віко-статевих, функціональних особливостей та резервів організму дитини, що необхідно враховувати при диференційованому підході у фізичному вихованні школярів.

У четвертому розділі «Особливості програмування фізкультурних занять залежно від фізичного стану школярів з використанням комп'ютерних технологій» представлено дані розробки автоматизованої системи.

Комп'ютерна програма «Антропометричні, функціональні і фізичні критерії для індивідуалізації та оптимізації фізичного виховання в загальноосвітній школі (КІФЗОШ)» призначена для визначення та оцінки фізичного стану учнів 6-17 років і містить 5 взаємопов'язаних блоків: «Настройки» - для вибору мови спілкування з діалоговим вікном (українська або російська мови), «Допомога» - для надання інформації про роботу з програмою, «Довідники» - для зберігання та обробки всіх відомостей про учнів, «Аналіз і введення даних» призначено для зберігання та обробки даних тестування фізичного розвитку, соматичного здоров'я, фізичної працездатності та підготовленості учня. Блок «Рекомендації» використовується для надання інформації про сенситивні періоди розвитку фізичних якостей, залежно від типу статури і рівня фізичного розвитку, дозування фізичних навантажень відповідно до рівня соматичного здоров'я та фізичної працездатності, засоби для розвитку фізичних якостей, за якими діти мають низькі рівні. У цьому блоці програма поділяє дітей кожного класу на однорідні групи, що дає можливість диференційовано вирішувати завдання фізичного виховання на якісно новому рівні.

Розроблена комп'ютерна програма передбачає як індивідуальний (домашній), так і груповий (шкільний) способи використання. Так, при груповому способі дозування навантаження проводиться за допомогою формування в класі на уроці фізичної культури мікрогруп, до яких входять учні з однаковим рівнем фізичного розвитку, фізичної підготовленості або соматичного здоров'я. Індивідуальний спосіб - це використання карток з домашнім завданням для кожного учня залежно від його фізичного стану.

Для формування методичного матеріалу комп'ютерної програми, блоку «Рекомендації», було використано результати проведеного нами факторного аналізу та систематизації даних різних авторів про раціональне використання ефективних засобів і методів вдосконалення рухових здібностей школярів для зміцнення їх здоров'я і покращення фізичної підготовленості.

Для визначення спрямованості та співвідношення засобів для досягнення оптимального рівня фізичного стану школярів ми використали результати факторного аналізу, який дає інформацію про рівень внеску тієї або іншої якості у загальний фізичний стан дітей 7-17 років різної статі.

Так, для хлопчиків 9, 12, 13, 15 і 16 років найбільшого впливу набуває силова спрямованість, яка охоплює 19-29% від загального об'єму дисперсій, для школярів 7, 10, 11, 14, і 17 років - профілактично-оздоровча спрямованість (19-28%). Швидкісно-силова спрямованість домінує у хлопчиків 8 років і має 20% від загального об'єму дисперсій. У дівчат 7, 9 і 13 років найбільшого впливу набуває профілактично-оздоровча спрямованість занять, внесок до загальної дисперсії вибірки коливається в межах 25,7-27,4%. У 8, 10, 12, 15 і 17 років пріоритетною є силова спрямованість (20,7-32,8%). У дівчат 11, 15 і 16 років напрям роботи полягає у швидкісно-силових вправах (20,7-29,8%), у 9 років домінують вправи на розвиток витривалості, у 14 років - спритності (27,8% і 19,7% відповідно). У комп'ютерній програмі «КІФЗОШ» пропонується проводити диференціацію дітей і підлітків з метою вдосконалення їх фізичних здібностей залежно від соматотипу, а також за показниками фізичного розвитку. Зокрема, у дівчат середнього фізичного розвитку швидкісно-силові здібності активно формуються у віці з 8 до 11 років і в 13-14 років. Тому цілеспрямована дія швидкісно-силових засобів найбільш ефективна для дівчат середнього фізичного розвитку в ці вікові періоди. Спираючись на аналіз отриманих результатів, вважаємо за доцільне в основу диференційованого підходу у фізичному виховані школярів з різним рівнем соматичного здоров'я і фізичної працездатності покласти певні фізичні навантаження, які є одним з важливих і доступних методів підвищення працездатності організму дитини. За результатами тестування соматичного здоров'я, МСК, індексу Руф'є школярі тимчасово розподіляються на 5 мікрогруп: перша - з низьким, друга - з нижчим за середній, третя - з середнім, четверта - з вищим за середній і п'ята - з високим рівнем соматичного здоров'я.

Розподіл на мікрогрупи відбувається автоматично після внесення результатів тестування до бази даних. Кожен учень зараховується до певної мікрогрупи і виконуватиме тільки завдання, призначене для цієї мікрогрупи, що забезпечує диференційоване використання засобів фізичної культури на заняттях зі школярами різної статі та віку з урахуванням їхнього фізичного стану. Всі учні відвідують обов'язкові уроки, але виконують загальнорозвивальні та корегувальні вправи з різним фізичним навантаженням. Оцінювання навчальних досягнень школярів здійснюється згідно з вимогами навчальної програми з фізичної культури. Для учнів з низьким і нижчим за середній рівнями соматичного здоров'я рекомендовано оцінку за шкалою для підготовчої групи, з середнім рівнем і вище - за шкалою для основної групи.

Після чергового тестування у випадку зміни показників рівня фізичного розвитку, соматичного здоров'я або фізичної підготовленості учень автоматично «мігрує» до іншої мікрогрупи. Контроль за ефективністю використання засобів і методів фізичного виховання, тренувальних навантажень здійснюється за допомогою електронних баз даних фізичного стану учнів у динаміці за період навчання в школі. При цьому можливий перехід учня з одного рівня на наступний (з низького на нижчий за середній і т. п.), або досягнення ним «безпечного» рівня здоров'я, при якому метою занять є підтримка і збереження досягнутого рівня.

Проблема вдосконалення фізичної підготовленості вирішується розподілом школярів на однорідні групи для розвитку фізичних якостей, за якими діти мають відхилення від нормативних. Засоби розвитку фізичних якостей можна використовувати як комплекс загальної фізичної підготовки на уроках фізичної культури та в інших формах фізкультурно-оздоровчих занять. Отже, за допомогою розробленої нами програми вирішується одне з основних питань фізичного виховання - диференційоване використання засобів фізичної культури на заняттях зі школярами.

У результаті опитування вчителів фізичної культури переважна більшість респондентів (85,7%) визнала, що використання у процесі фізичного виховання диференційованого підходу до організації та змісту навчальних занять за допомогою комп'ютерної програми «КІФЗОШ» підвищить ефективність навчального процесу та сприятиме покращенню фізичної працездатності й зміцненню здоров'я учнів, їх активності (W = 0,660, р = 0,0001).

У п'ятому розділі «Аналіз і узагальнення результатів дослідження» підсумовуються результати дослідження.

У дослідженні нами отримано три групи даних: ті, що підтверджують, доповнюють наявні дані інших авторів і абсолютно нові результати.

Результати наших досліджень підтверджують дані А.Г. Хрипкової (1990), В.Д. Сонькіна (1994), В.М. Смирнова (2002), Т.І. Суворової (2003) про нерівномірність змін соматометричних і функціональних показників, про тісний взаємозв'язок між показниками соматичного здоров'я, функціональної і фізичної підготовленості дітей 7-17 років.

Наше дослідження підтверджують дані про те, що в Україні спостерігається негативна тенденція до збільшення кількості дітей з низьким і нижчим за середній рівнями соматичного здоров'я. Причому кількість дітей, стан яких відповідає рівню «здоровий», з кожним роком зменшується. Більшість дітей шкільного віку має низький рівень фізичної підготовленості (Т.Ю. Круцевич, 2007, Н.В. Москаленко, 2007, І.В. Степанова, 2007, М.В. Зубаль, 2009) та нездатна виконувати контрольні нормативи шкільних програм на позитивні оцінки, особливо в старших класах (Н.Г. Долбишева, 2005). Доповнено інформацію інших дослідників про:

- структуру фізичного стану дітей 7-17 років та взаємозв'язок його компонентів: фізичний розвиток, функціональний стан, які забезпечують прояв фізичних якостей (О.В. Давиденко, 2003, І.А. Тюх, 2008, М.В. Зубаль, 2009);

- стан соматичного здоров'я, функціональної і фізичної підготовленості та динаміку цих показників залежно від віку та статі дітей 7-17 років (Т.І. Суворова, 2003, В.М. Смирнов, 2008);

- структуру факторів - компонентів фізичного стану школярів (С.І. Приймак, 2003, О.В. Шиян, 2004, І.В. Степанова, 2007, Н.М. Гончарова, 2009);

- особливості використання комп'ютерних програм у фізичному вихованні школярів (В.І. Шандригось, 2002, Н.М. Гончарова, 2009, В.О. Пустовалов, 2009).

У роботі вперше обґрунтовано комплексний підхід до оцінки фізичного стану школярів 1-11 класів з використанням автоматизованої системи комплексного контролю «КІФЗОШ» для втілення диференційованого підходу у фізичному вихованні.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що використання технології комп'ютерного моніторингу дозволяє здійснювати об'єктивний контроль фізичного розвитку і підготовленості дітей, на основі отриманих результатів інтенсифікувати процес фізичного виховання, диференціювати та індивідуалізувати програми фізкультурних занять, автоматизувати операції аналізу й оцінки отриманих даних. Виявлено значну кількість програм, які мають різну спрямованість та призначені для окремих вікових категорій школярів, переважно для дітей молодшого шкільного віку. У зв'язку з цим розробка програми, яка б забезпечувала проведення комплексного моніторингу фізичного стану учнів 1-11 класів з урахуванням фізичного розвитку, функціональної та фізичної підготовленості залежно від особливостей масо-зростових показників для втілення диференційованого підходу в різних формах фізичного виховання, має велике значення для керування процесом фізичного виховання учнів;

2. Діти шкільного віку (58,5%) мають антропометричні показники, що відповідають нормативному рівню з тенденцією до високорослості віднесено 34,7%, у 30,2% підвищена маса тіла, незалежно від статі і віку. Тільки 1,3% дітей шкільного віку за експрес-оцінкою рівня соматичного здоров'я Г.Л. Апанасенка відносяться до здорових, «група ризику» - 22,6%, «хворі» - 76,0% дітей. Діти молодшого і старшого шкільного віку частіше відносились до групи «хворих» - 88,4% і 80,0% відповідно, серед школярів середнього віку спостерігається найбільша кількість дітей, які відносяться до «групи ризику» (38,5%, p < 0,05), в порівнянні зі школярами старших (11,6%) і молодших (19,3%) класів. Більше половини дітей мають низькі рівні резерву серцево-судинної та дихальної системи. Фізична працездатність у хлопчиків молодшого шкільного віку найбільших показників досягає у віці 8 років. З 11 до 13 років спостерігається уповільнення показників, а з 14 років - нове зростання PWC;

3. Методом регресивного аналізу розраховано поправні коефіцієнти для дітей від 6 до 15 років, для забезпечення відповідності величини максимального споживання кисню, який визначено непрямими методами. Адекватною визначено поліноміальну регресію 4-го порядку. Аналіз показників МСК у обстежених дітей шкільного віку показав, що найвищі рівні відносних величин мали діти молодшого шкільного віку, що вірогідно (p < 0,001) перевищувало аналогічні рівні у дітей середньої та старшої вікових груп. Суттєві відмінності в оціночних рівнях МСК у дітей різної статі відзначено у середньому та старшому шкільному віці;

4. Встановлено, що рівні розвитку фізичних здібностей майже у третини підлітків 11-14 (31,5%) і 15-17 років (28,0%), переважно хлопців, нижчі нормативних значень. З використанням критерію хі-квадрат Пірсона доведено, що методика визначення фізичної підготовленості методом індексів є більш ефективною порівняно з Державними тестами (р < 0,03 - 0,001) і надає більше необхідної інформації, яку можна використовувати у процесі управління фізичним вихованням. Оцінювання за такою системою орієнтує учнів на підтримання балансу між показниками фізичного розвитку і рухових якостей та до свідомо підвищеної рухової активності, спрямованої на самовдосконалення;

5. Факторна структура фізичного стану дітей залежить від віку і статі. Особливістю факторної структури є розташування фізіологічних та антропометричних показників у найбільш вагомих факторах - І та ІІ, поряд з руховими тестами, що обумовлює взаємовплив фізичної підготовленості та соматичного здоров'я досліджуваного контингенту дітей в усіх статевовікових групах. Концентрація показників фізичного розвитку спостерігається в І факторі у хлопчиків 7, 9, 10, 12, 13, 14 і 15 років та у ІІ факторі у хлопчиків 8, 11 і 17, у дівчат ІІ фактор частіше було сформовано з показників, які відображають фізичну підготовленість: загальна сила (9, 11 років), швидкісно-силові можливості (12, 17 років), а також функціональний стан серцево-судинної системи (13 і 15 років). Чим старший вік дівчат, тим менше співпадає структура фактора, порівняно з хлопчиками тієї ж вікової групи. Відмінності у факторних структурах фізичного стану дітей 7-17 років різної статі свідчать про необхідність диференційованого підходу до змісту процесу фізичного виховання залежно від особливостей фізичного стану школярів;

6. За результатами факторного аналізу визначено спрямованість засобів на заняттях фізичною культурою дітей 1-11 класів, що ґрунтується на взаємозв'язку соматичного здоров'я з фізичною підготовленістю школярів. Розрахунки дисперсійних внесків до загальної структури фізичного стану показників рухових якостей дозволяють визначити співвідношення засобів фізичного виховання для учнів з різним рівнем фізичної підготовленості при програмуванні фізкультурно-оздоровчих занять;

7. Розроблена комп'ютерна програма містить методичні рекомендації, які спрямовані на підвищення рівня соматичного здоров'я, фізичної підготовленості і базуються на результатах факторного аналізу та на систематизації даних різних авторів. Рекомендації можуть бути використані в системі домашніх завдань для кожного учня окремо (індивідуальний спосіб), при груповому способі дозування навантаження, що проводиться за допомогою формування в класі на уроці фізичної культури мікрогруп, до яких входять учні з однаковим рівнем фізичного розвитку, фізичної підготовленості або соматичного здоров'я;

8. Враховуючи загальні закономірності керування процесом фізичного виховання та отриманих даних щодо інформативності показників фізичного стану була розроблена комп'ютерна програма «КІФЗОШ», яка складається з 5 взаємопов'язаних блоків: «Аналіз і введення даних», «Рекомендації», «Настройки», «Довідники», «Допомога», які призначені для зберігання та обробки інформації про фізичний стан школярів і диференціації учнів на однорідні групи за розвитком фізичних якостей, рівнем соматичного здоров'я і фізичної працездатності з метою покращення якості навчального процесу у фізичному вихованні;

9. Проведено анкетування вчителів фізичної культури Дніпропетровської області і 85,7% фахівців вважають необхідним подальше використання комп'ютерної програми «КІФЗОШ» в навчальному процесі яка розширює можливості здійснення диференційованого підходу в процесі фізичного виховання школярів і сприятиме підвищенню ефективності навчального процесу, покращенню фізичної працездатності і зміцненню здоров'я учнів, їх активності (W = 0,660, р = 0,0001).

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

соматичний спортивний фізкультура

1. Борисова Ю.Ю. Оцінка аеробної продуктивності у дітей шкільного віку / Ю.Ю. Борисова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр., за ред. С.С. Єрмакова - Харків - Донецьк: ХДАДМ (ХХПІ), 2003. - №23. - С. 183-188.

2. Борисова Ю.Ю. Комплексна оцінка фізичної підготовленості дітей шкільного віку / Ю.Ю. Борисова // Молода спортивна наука України: зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 8: у 4 т. - Львів: НВФ «Українські технології», 2004. - Т. 3. - С. 43-47.

3. Борисова Ю.Ю. Особливості фізичного стану дітей шкільного віку / Ю.Ю. Борисова // Спортивний вісник Придніпров'я науково-теоретичний журнал ДДІФКіС. - 2009. - №1. - С. 41-44.

4. Москаленко Н.В. Комп'ютерне забезпечення системи фізичного виховання школярів / Н.В. Москаленко, Ю.Ю. Борисова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія, за ред. проф. С.С. Єрмакова. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №12. - С. 104-107 (внесок автора - розробка алгоритму роботи комп'ютерної програми).

5. Абрамов В.В. Оцінка рівня здоров'я дітей шкільного віку / В.В. Абрамов, Ю.Ю / Борисова // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: зб. наук. праць. Ч. І. - Рівне: Ред. - вид. центр Міжнародного університету «РЕГІ» ім. академіка Степана Дем'янчука, 2003. - С. 122-126 (внесок автора - постановка проблеми, організація та проведення дослідження соматичного здоров'я дітей).

6. Зенцева Ю.Ю. Оцінка аеробної продуктивності та фізичної працездатності за показниками загальної витривалості у дітей молодших та середніх класів / Ю.Ю. Зенцева: зб. наук. статей «Сучасні проблеми розвитку теорії та методики гімнастики». - Львів, 1999. - С. 11-13.

7. Литвинов В.Н. Характеристика некоторых современных методов количественного определения и оценки уровня здоровья / В.Н. Литвинов, Л.Д. Чуб, Ю.Ю. Зенцева: зб. наук. статей («Здоров'я та освіта: проблеми та перспективи»). - Донецьк: ДонДу, 2000. - С. 52-57 (внесок автора - обробка результатів тестування аеробної продуктивності, розрахунок регресійних моделей для визначення МСК за результатами подолання середніх дистанцій).

8. Борисова Ю.Ю. Оценка физической дееспособности по отдельным физическим качествам / Ю.Ю. Борисова: зб. наук. статей «Медичні проблеми фізичної культури і спорту: досвід, сучасні напрямки та перспективи». - Дніпропетровськ: ДДМА, 1999. - С. 34.

9. Зенцева Ю.Ю. Новые подходы при формировании спортивных отделений / Ю.Ю. Зенцева: Матеріали конф. («Актуальні проблеми фізвиховання і спорту учнівської та студентської молоді»): зб. наук. статей. - Дніпропетровськ: ДДУ, 1999. - С. 129.

10. Зенцева Ю.Ю. О возможностях определения аэробной продуктивности организма и PWC170 по результатам бега на средние дистанции / Ю.Ю. Зенцева: сб науч статей («Проблемы физического воспитания студентов»). - Луганск: ВУГУ, 1999. - С. 93.

Размещено на Allbest.ru