Критерії спортивного відбору дітей і підлітків за показниками розвитку психомоторних здібностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ І НСТИТУТ

ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

УДК: 796.012.1/2+796.077.5

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

КРИТЕРІЇ СПОРТИВНОГО ВІДБОРУ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ ЗА ПОКАЗНИКАМИ РОЗВИТКУ ПСИХОМОТОРНИХ ЗДІБНОСТЕЙ

24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт

ЧЕКМАРЬОВА НАТАЛЯ ГРИГОРІВНА

Дніпропетровськ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту, Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Сергієнко Леонід Прокопович Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини, професор кафедри фізичної реабілітації.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Волков Леонід Вікторович, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання;

доктор психологічних наук, академік Української академії наук, професор Вісковатова Тетяна Павлівна, Одеський Національний університет ім.І.І.Мечнікова, завідувач кафедри диференціальної і експериментальної психології

Захист відбудеться 04.07.2009 року о 12-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради у Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 10.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 10).

Автореферат розіслано 02.06.2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В.Москаленко

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. Проблема спортивного відбору вже давно не перебуває в стадії становлення, а сформувалася як самостійний науковий напрям. Методологічні проблеми спортивного відбору висвітлені у фундаментальних працях українських (Л.В. Волков, 1997; 2002; В.Н. Платонов, 2004), російських (В.М. Волков, В.П. Филин, 1983; В.Н. Селуянов, М.П. Шестаков, 2000; В.Г. Никитушкин, П.В. Квашук, В.Г. Бауэр, 2005) та закордонних (Dr.R. Arnot, C. Gaines, 1994; J. Brown, 2001) спеціалістів. Певною мірою розкрито біологічні та психолого-педагогічні аспекти спортивного відбору (В.Б. Шварц, С.В. Хрущев 1984; Е.Б. Сологуб, В.А. Таймезов, 2000; В.П. Губа, 2003; Л.П. Сергиенко, 2004; Л.А. Семенов, 2005). Визначено технологію спортивного відбору в окремих видах спорту: плаванні (Н.Ж. Булгакова, 1986; К.П. Сахновский, 1997; М.М. Булатова, 1997), греблі (О.Л. Шинкарук, 1993; 2000), легкій атлетиці (В.Б. Зеличенок, В.Г. Никитушкин, В.П. Губа, 2000), важкій атлетиці (В.Г. Олешко, 2005), спортивних іграх (М.С. Бриль, 1980; В.П. Губа, С.Г. Фомин, С.В. Чернов, 2006; Г.А. Лисенчук, 2003; В.Г. Никитушкин, В.П. Губа, 1998; А. Николич, В. Параносич, 1984) і т.п.

Проте, не зважаючи на численні наукові розробки, пошук технологій ранньої діагностики спортивної обдарованості дітей і молоді є важливою ланкою сучасної системи підготовки спортсменів міжнародного класу. Об'єктивна оцінка індивідуальних особливостей розвитку дітей можлива на основі комплексного вивчення морфологічних показників, рухових здібностей, функціональних можливостей, психомоторики та інших систем і показників. Важливими завданнями технології пошуку спортивно обдарованих дітей є вирішення проблеми генетичного прогнозу та визначення нормативів оцінки розвитку загальних та спеціальних здібностей. Як вважають спеціалісти (В.М. Зациорский, Н.Ж. Булгакова, Р.М. Рагимов, Л.П. Сергиенко, 1973; М.С. Бриль, 1983; С.В. Брянкин, Л.Н. Жданов, В.Н. Шустин, 1977) прогноз - це саме важливе і вузьке місце всієї системи спортивного відбору. Якщо прогноз не можливий, то не можливий і виправданий відбір (А.А. Гужаловський, 1986).

Зважаючи на те, що прогноз рухової обдарованості дітей на попередніх етапах спортивного відбору може здійснюватися на основі вихідних показників і темпів приросту рухових здібностей та спортивної майстерності (Л.П. Сергиенко, 2005) важливим є визначення нормативів оцінки розвитку контрольованих здібностей і функціональних систем.

Усе це дає підставу вважати запропоновану тему дисертаційного дослідження щодо визначення критеріїв спортивного відбору дітей і підлітків за показниками розвитку психомоторних здібностей актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась за напрямом 2.3.4 „Генетичні проблеми спортивного відбору” Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 роки Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту (номер державної реєстрації 0108U001100).

Роль автора полягала у визначенні нормативів оцінки розвитку психомоторних здібностей дітей і підлітків, модельних характеристик спортсменів високого класу та вивченні взаємозв'язку між генетичними (дерматогліфічними) маркерами і розвитком психомоторики людини.

Мета дослідження - обґрунтувати систему діагностики психомоторної обдарованості дітей і підлітків.

Завдання дослідження:

1. Визначити онтогенетичні особливості розвитку психомоторних здібностей у хлопців і дівчат віком 7-14 років.

2. Розробити нормативи оцінки щодо використання результатів психомоторних тестів в системі спортивного відбору дітей до різних видів спорту.

3. Дослідити асоціативні зв'язки між показниками психомоторики та генетичними маркерами (дерматогліфікою рук) людини.

4. Визначити модельні характеристики рівня розвитку психомоторних здібностей спортсменів високого класу.

Об'єкт дослідження - процес розвитку психомоторних здібностей людини.

Предмет дослідження - прогностичні психомоторні критерії спортивного відбору рухово обдарованих дітей і підлітків.

Методи дослідження. Вирішення мети і відповідних завдань роботи здійснювалось на теоретичному і емпіричному рівнях з використанням наступних методів дослідження:

1. Теоретичного (системного) аналізу та узагальнення літературних джерел.

2. Тестування рівня розвитку психомоторних здібностей дітей, підлітків та спортсменів високого класу.

3. Оціночного шкалювання результатів психомоторних тестів.

4. Дерматогліфічного аналізу.

5. Методів математичної статистики.

Наукова новизна:

· вперше визначено нормативи оцінки розвитку психомоторних здібностей дітей і підлітків у віці 7-14 років;

· вперше знайдені генетичні маркери розвитку психомоторних здібностей у чоловіків;

· вперше визначено модельні характеристики рівня розвитку психомоторних здібностей у спортсменів високого класу;

· доповнено відомості про онтогенетичні особливості розвитку психомоторних здібностей дітей у віці 7-14 років;

· доповнені дані щодо системи індивідуального прогнозу рухової обдарованості дітей в системі спортивного відбору.

Теоретичне значення роботи. Проведена класифікація психомоторних здібностей людини. Зроблено загальне уявлення та проведена класифікація сенсомоторної координованості людини.

Практичне значення роботи. Визначено нормативи оцінки розвитку психомоторних здібностей дітей у віці 7-14 років. Розраховані нормативи оцінки розвитку психомоторних здібностей за 7, 9 і 12-ти бальною шкалою, які можливо використовувати в роботі тренерів СДЮШОР при спортивному відборі і виборі спортивної спеціалізації (орієнтації) та в роботі вчителів фізичної культури України.

Визначена можливість використання генетичних маркерів в системі індивідуального прогнозу розвитку психомоторних здібностей у дітей в процесі спортивного відбору. Запропоновано комплекс дерматогліфічних генетичних маркерів для прогнозу спортивної обдарованості чоловіків.

Доцільність використання одержаних в дисертації наукових результатів підтверджено актами впровадження у навчальний процес Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту, Національної металургійної академії України, систему відбору дітей і селекцію спортсменів в збірні команди у Дніпропетровську обласну школу вищої спортивної майстерності, спеціалізовану дитячо-юнацьку школу олімпійського резерву з бадмінтону, спеціалізовану дитячо-юнацьку школу олімпійського резерву з легкої атлетики (м. Дніпропетровськ).

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалось методологічним і теоретичним обґрунтуванням його основних положень; відповідністю застосованого комплексу методів дослідження меті, завданням, об'єкту і предмету роботи; репрезентативною вибіркою учасників констатуючого експерименту та його результатами; об'єктивністю критеріїв оцінки кількісних та якісних показників експериментальних даних; кількісним математико-статистичним аналізом отриманих результатів.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці наукової проблеми, визначення мети та завдань роботи, обґрунтуванні теоретичних положень роботи, розробці методології досліджень, проведенні експериментів, аналізі та узагальненні результатів експериментів.

Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом їхнього обговорення на засіданнях кафедр: легкої атлетики, гімнастики, веслового і вітрильного спорту Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту (2005, 2006, 2007, 2008 роки), фізичного виховання Національної металургійної академії України (2005, 2006, 2007, 2008 роки); виступів з доповідями на міжнародних і всеукраїнських науково практичних конференціях: „Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту” (м. Харків, 2006, 2008), „Молода спортивна наука України” (м. Львів, 2007, 2008), „Актуальні проблеми юнацького спорту (м. Херсон, 2007)”, „Основні напрями розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації в Україні” (м. Дніпропетровськ, 2007, 2008).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані у 14 наукових статтях а також доповідях, серед яких 10 статей в спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України (у 4 пошукувач є одноосібним автором). У роботах, які виконано у співавторстві, дисертантові належить одержання експериментальних даних, математико-статистична обробка результатів, визначення нормативів оцінки розвитку психомоторних здібностей дітей і підлітків.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, шести розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел, додатків. Робота виконана на 255 сторінках. Вона включає 90 таблиць, 35 малюнків. Перелік використаних літературних джерел налічує 275 найменувань, серед яких 54 опубліковано іноземними мовами.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної теми, визначено мету, завдання дослідження, об'єкт, предмет дослідження, наведена узагальнююча інформація про методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, особистий внесок здобувача, відображено апробацію результатів дослідження, подано структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі «Теоретичні проблеми діагностики розвитку психомоторних здібностей людини в системі спортивного відбору» визначена загальна характеристика структури психомоторних здібностей людини. Наведена авторська класифікація психомоторних здібностей. Описано психолого-педагогічні та біологічні проблеми спортивного відбору. Узагальнені дані про генетику розвитку психомоторних здібностей людини. Наведена інформація про методологію оцінки тестових вимірювань. Доведено, що система спортивного відбору дітей і підлітків орієнтована на критерії показників розвитку психомоторних здібностей ще мало розроблена. Показано, що практично відсутні наукові дані відносно генетичних маркерів, що використовуються для прогнозу спортивної обдарованості людини.

В другому розділі «Методи та організація досліджень» визначена методологія, зміст використаних методів досліджень і процес організації досліджень.

В роботі використана загальнонаукова методологія системного аналізу. Суть її в тому, що в науково-теоретичному дослідженні відносно самостійні компоненти розглядались не ізольовано, а у взаємозв'язку, в системі з іншими. Системний підхід дозволив виявити інтегративні, системні ознаки і якісні характеристики, які відсутні в окремих елементах, які формують систему.

Рівень конкретно-наукової методології дозволив розглянути сукупність теоретичних положень, закономірностей, методичних підходів, технологій, які використовуються в диференціальній психології (А. Анастази, 2001; Е.П. Ильин, 2001), психології здібностей (В.Н. Дружинин, 1999) та обдарованості дітей і підлітків (Н.С. Лейтес, 2000), психогенетиці (С.Б. Малых, М.С. Егорова, Т.А. Мешкова, 1998; И.В. Равич-Щербо, Т.М. Марютина, Е.Л. Григоренко, 2006), спортивній генетиці (Л.П. Сергієнко, 2004), спортивній метрології (В.М. Зациорский, 1982; Ю.И. Смирнов, М.М. Полевщиков, 2000; В.П. Губа із співавт., 2006).

В роботі використані наступні методи дослідження: теоретичного аналізу та узагальнення наукових літературних джерел, тестування розвитку психомоторних здібностей, оціночне шкалювання результатів психомоторних тестів, дерматогліфічний метод генетики, методи математичної статистики.

Розвиток психомоторних здібностей вивчався за такими показниками: здібністю до просторової орієнтації (оцінювалися результати виконання тесту стрибки з надбавками в коридорі від 25 до 75% максимального стрибка, диференціювання стрибків з поворотами вправо і вліво на 180°, оцінка «відчуття доріжки» в бігу, точністю відтворення ліній довжиною від 1 до 10 см), здібністю до сприйняття та диференціювання відрізків часу (оцінювалося відтворення часу в 2, 3, 4, 5 с, диференціювання часу від 0 до 2, 5 і 10 с, відтворення часу в бігу на 60 м), здібністю до сприйняття та диференціювання силових параметрів рухів (оцінювалося відтворення зусиль на кистьовому динамометрі ¹/₃, ¹/₂ і ²/₃ від максимуму правою і лівою рукою, поріг диференціювання зусиль правою і лівою рукою в межах 0-10 кг, точність метання тенісного м'яча або гранати на віддаль 50, 75 і 90 % від максимуму, поріг диференціювання зусиль в метальних рухах, що виконувалися в коридорі з інтенсивністю 50-100%), здібністю до відтворення заданої швидкості (оцінювалося відтворення швидкості бігу на дистанції 30 м з інтенсивністю 80 і 90 % від максимальної) здібністю до відтворення заданого ритму (визначалася різниця пробігання дистанції 60 м з максимальною швидкістю і тією ж дистанцією з розкладеними гімнастичними обручами).

Оцінка тестових результатів в дослідженні відбувалась за порівняльними сигмальними 7, 9 і 12-бальними шкалами. Дерматогліфіка пальців і долонь рук визначалась за стандартною методикою, що описана Т.Д. Гладковою (1966). Автоматизована математична обробка результатів дослідження велась на ПЕОМ в програмі Microsoft EXCEL 2007.

Науково-дослідна робота за темою дисертації проводилась в декілька етапів.

На першому етапі (жовтень 2005 - березень 2006 року) відбувалось теоретичне вивчення і аналіз літературних джерел із досліджуваної проблеми, проведена розробка програми дослідження. На цьому етапі обґрунтовано тему дисертації, конкретизовано мету, сформульовані завдання, підібрані відповідні методи дослідження.

На другому етапі (квітень 2006 - червень 2008 року) проведено емпіричне дослідження, під час якого проводився збір фактичного матеріалу та його математична обробка. Проведено психомоторне тестування школярів м. Дніпропетровська, визначено особливості фенотипічного прояву дерматогліфіки рук у дітей з високим і низьким проявом психомоторних здібностей, проведено дослідження рівня розвитку психомоторики у спортсменів високого класу. Розраховані оціночні шкали розвитку психомоторних здібностей у дітей і підлітків.

На третьому етапі (січень 2008 - листопад 2008 року) проводився опис дисертаційного дослідження, формувались висновки, впроваджувались результати дослідження в практичну роботу, проводилась апробація дисертації.

Контингент досліджуваних. В дослідженнях розвитку психомоторики брали участь 400 хлопців і 400 дівчат, які раніше не займалися спортом, віком 7-14 років (по 50 осіб в кожному віці відповідної статі). Це були школярі загальноосвітніх шкіл м. Дніпропетровська.

Дерматогліфічні маркери вивчались у чоловіків. В експериментальному дослідженні взяло участь 200 хлопців віком 11-14 років (по 50 осіб в кожному віці). У кожній віковій групі визначалось 30 % (по 15 хлопців) осіб, які мали кращий (умовно група А) і гірший (умовно група Б) розвиток психомоторних здібностей. А потім порівнювалась дерматогліфіка осіб двох вибірок, що складали по 60 хлопців з кращим і гіршим розвитком психомоторики. Оцінка розвитку психомоторики здійснювалась за 48 психомоторними показниками (використовувалась 9-бальна сигмовидна шкала). Відмінності двох груп дітей були такі: кращі мали балів, а гірші - 288,919,6 балів. Різниця розвитку психомоторних здібностей у двох досліджуваних вибірках хлопців була суттєвою (t = 24,64 при p<0,001).

Розвиток психомоторних здібностей досліджувався у 52 спортсменів високого класу (серед них були 5 майстрів спорту міжнародного класу і 47 майстрів спорту України). Спортсмени складали три групи: чоловіки ігрових видів спорту (бадмінтон, теніс) - 16 осіб у віці 16-23 роки, чоловіки швидкісно-силових видів спорту (одноборства: бокс, карате, тхеквандо; армспорт; важка атлетика; легка атлетика: спринт, стрибки) - 20 осіб у віці 17-22 роки, жінки ігрових видів спорту (бадмінтон, теніс, баскетбол) - 16 осіб у віці 16-24 роки. Всі досліджувані були діючими спортсменами, чемпіонами і призерами України, Європи, Світу.

Загальна кількість досліджуваних була 852 особи.

В третьому розділі «Вікові критерії оцінки розвитку психомоторних здібностей у дітей і підлітків 7-14 років» визначено вікову тенденцію змінюваності показників психомоторних здібностей.

Здібність до просторової орієнтації. Результати досліджень показали, що просторова орієнтація дітей з 7 до 14 років суттєво покращується в розвитку. Так, наприклад, в тесті стрибки з «надбавками» результати з 7 до 14 років у хлопців збільшились на 6,12 разів, а у дівчат - 5,88 разів (рис. 1). Абсолютні показники тестових результатів були більшими у хлопців, ніж у дівчат. Спостерігалась подібна тенденція і для інших показників, що оцінювали розвиток здібності до просторової орієнтації. Темпи онтогенетичного розвитку даної психомоторної здібності у хлопців і у дівчат були подібними, або перевищували у хлопців. Наприклад, приріст результатів в тесті стрибки з обертами у хлопців більший (), ніж у дівчат ().

Диференціація просторових параметрів рухів краще відбувається для ведучої руки і рухів у звичну сторону (стрибки з обертами в праву сторону, диференціювання довжини ліній правою рукою в праву сторону, а лівою - в ліву сторону; табл. 1).

Таблиця 1. Розвиток здібності до диференціації просторових (лінійних) параметрів рухів рук, виконуваних в різних напрямах, у дівчат віком 7-14 років, визначений за тестом малювання ліній (довжиною 4-7 см), мм

Вік, років	Точність при виконанні рухів направо	Точність при виконанні рухів наліво
	n		±S	n		±S
Права рука
7	46	3,72	0,69	46	4,10	0,70
8	46	3,69	0,65	46	3,68	0,75
9	46	3,49	0,70	46	3,78	0,71
10	46	3,28	0,61	46	3,40	0,61
11	46	3,35	0,64	46	3,29	0,64
12	46	2,70	0,62	46	3,10	0,59
13	46	2,63	0,59	46	2,94	0,69
14	46	2,51	0,60	46	3,05	0,61
Ліва рука
7	46	3,99	0,62	46	4,05	0,62
8	46	4,01	0,64	46	4,07	0,64
9	46	4,05	0,60	46	3,95	0,67
10	46	3,65	0,56	46	3,74	0,65
11	46	3,47	0,58	46	3,55	0,59
12	46	3,05	0,62	46	3,32	0,65
13	46	2,92	0,59	46	3,02	0,69
14	46	2,80	0,57	46	2,65	0,51

Сенситивний період розвитку здібності до просторової орієнтації спостерігається у дітей в 11-12 років. У дівчат такий період наступає, як правило, на один рік раніше, ніж у хлопців. Сенситивний період розвитку визначений у більш простих рухах, може наступити раніше (у 7-10 років).

Здібність до сприйняття і диференціації часу. Узагальнюючи одержані результати можна стверджувати, що розвиток психомоторної здібності до сприйняття і диференціації часу у віці з 7 до 14 років має онтогенетичну змінюваність (покращується з віком). Більш точно відбувається сприйняття коротких, ніж довгих відрізків часу як у хлопців, так і у дівчат (рис. 2). Точність відтворення і диференціації часу краща правою (ведучою), ніж лівою рукою.

Статеві відмінності в розвитку даної здібності визначені наступні. Онтогенетична диференціальна змінюваність фенотипічного прояву здібності до сприйняття і диференціації часу значніша у хлопців, ніж у дівчат. При виконанні складнокоординаційних моторних актів сприйняття часу краще у хлопців для менш тривалих, а у дівчат для більш тривалих дій.

У процесі розвитку здібності до сприйняття і диференціації часу у дітей і підлітків спостерігається декілька сенситивних періодів: з 7 до 10, з 11 до 12 і з 13 до 14 років. Найбільш тривалий сенситивний період (три роки) розвитку даної психомоторної здібності з 7 до 10 років. У дівчат сенситивний період може наступати на один рік раніше, ніж у хлопців.

Здібність до сприйняття і диференціації силових параметрів рухів. Одержані результати дозволили стверджувати, що онтогенетична змінюваність розвитку здібності до сприйняття силових параметрів рухів у дітей віком 7-14 років менша, ніж до диференціації силових параметрів рухів. Звідси відносні показники (визначені у %) помилки сприйняття силових параметрів рухів руками в зв'язку з їх малою онтогенетичною змінюваністю є інформативними в системі спортивного відбору. Точніше відтворення силових параметрів рухів відбувається правою (ведучою), ніж лівою рукою.

Тенденція точності відтворення і диференціювання силових параметрів рухів аналогічна у хлопців і у дівчат. Проте онтогенетичний приріст результатів тестових випробувань за даною здібністю у хлопців і дівчат відбувається в різному віці (у хлопців дещо пізніше, ніж у дівчат).

За всіма параметрами прояву психомоторних здібностей розраховувались нормативи оцінки за 7, 9 і 12-бальними сигмальними шкалами. Для прикладу наведемо лише нормативи оцінки розвитку здібності до диференціації силових параметрів рухів рук, що визначалось на кистьовому динамометрі в діапазоні від 0 до 10 кг у хлопців (табл. 2) віком 7-14 років. психомоторика онтогенетичний спортсмен

Таблиця 2. Нормативи оцінки розвитку здібності до диференціації силових параметрів рухів, розрахованих за 12-бальною сигмовидною шкалою, щодо інтегративного показника (сумарної величини) двох рук у діапазоні від 0 до 10 кг у хлопців віком 7-14 років, разів

Вік, років	Оцінка, бали
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
	Рівень розвитку психомоторної здібності
	низький	нижче середнього	вище середнього	високий
7	< 1,67	1,68-3,05	3,06-4,42	4,43-5,80	5,81-7,17	7,18-8,55	8,56-9,92	9,93-11,30	11,31-12,67	12,68-14,05	14,06-15,42	15,43<
8	< 1,88	1,89-3,25	3,26-4,62	4,63-5,99	6,00-7,36	7,37-8,73	8,74-10,10	10,11-11,47	11,48-12,84	12,85-14,21	14,22-15,58	15,59<
9	< 2,38	2,39-3,75	3,76-5,11	5,12-6,48	6,49-7,84	7,85-9,21	9,22-10,57	10,58-11,94	11,95-13,30	13,31-14,67	14,68-16,03	16,04<
10	< 1,68	1,69-3,17	3,18-4,65	4,66-6,14	6,15-7,62	7,63-9,11	9,12-10,59	10,60-12,08	12,09-13,56	13,57-15,05	15,06-16,53	16,54<
11	< 2,03	2,04-3,47	3,48-4,90	4,91-6,34	6,35-7,77	7,78-9,21	9,22-10,64	10,65-12,08	12,09-13,51	13,52-14,95	14,96-16,38	16,39<
12	< 1,59	1,60-3,03	3,04-4,46	4,47-5,90	5,91-7,33	7,34-8,77	8,78-10,20	10,21-11,64	11,65-13,07	13,08-14,51	14,52-15,94	15,95<
13	< 1,39	1,40-3,01	3,02-4,62	4,63-6,24	6,25-7,85	7,86-9,47	9,48-11,08	11,09-12,70	12,71-14,31	14,32-15,93	15,94-17,54	17,55<
14	< 1,06	1,07-3,13	3,14-5,19	5,20-2,26	7,27-9,32	9,33-11,39	11,40-13,45	13,46-15,52	15,53-17,58	17,59-19,65	19,66-21,71	21,72<

За наведеною таблицею можна визначити поріг наявності психомоторної здібності або поріг наявності психомоторної обдарованості за даним тестом. Суть поняття «порогу здібності» в тому, що для певної рухової діяльності (виду спорту), пов'язаної з даною психомоторною здібністю, може існувати нижній рівень порогового розвитку без якого не може відбуватись успішно діяльність. Якщо розвиток психомоторної здібності нижче порогового, тоді така дитина мало перспективна для занять обраним видом спорту. За показниками здібності до диференціації силових параметрів рухів поріг наявності здібності, наприклад для хлопців у віці 10 років знаходиться вище показника 9,12 разів прибавок зусиль в діапазоні від 0 до 10 кг. Тобто цей показник вище норми в 7 балів.

Поріг психомоторної обдарованості знаходиться на рівні 10 і вище балів за 12-бальною сигмовидною шкалою. Тобто у хлопців 10 років до обдарованих можна віднести тих, хто має показники 13,57 разів і вище прибавок зусиль руками у визначеному діапазоні.

Діти, які мають по комплексу психомоторних здібностей показники вищі порогових, можуть бути рекомендовані до певної рухової діяльності (групи видів спорту). А ті, що мають результати 10 і вище балів за батареєю тестових випробувань, можуть оцінюватись як рухово обдаровані.

Здібність до відчуття ритму. Аналізуючи дані щодо розвитку даної здібності відмітимо кращий розвиток у хлопців віком 10-14 років, ніж у дівчат (крім віку 12 років). У хлопців спостерігається мала змінюваність показників даної здібності з 10 до 13 років, а у дівчат - з 10 до 12 років. Значне зниження показників даної здібності у хлопців відмічено з 13 до 14 років, а у дівчат - з 12 до 14 років.

У четвертому розділі «Прогноз спортивної обдарованості дітей і підлітків за показниками генетичних маркерів і модельних характеристик рівня психомоторних здібностей» представлено матеріал щодо дерматогліфічного аналізу пальців і долонь рук та модельних характеристик рівня розвитку психомоторних здібностей спортсменів високого класу.

Дерматогліфіка пальців рук. У хлопців з кращим розвитком психомоторних здібностей частіше зустрічається складний тип дерматогліфічного узору - W (на 6 %), а у тих хто має гірший розвиток - частіше фенотипічно спостерігається простіший тип узору - U (на 7 %).

Розподіл дерматогліфічних дельт і гребінців у хлопців з різним проявом психомоторних здібностей наведено в таблиці 3. Аналізуючи дані по дерматогліфічним гребінцям бачимо узгодженість показників першого пальця правої і лівої руки (суттєво більше гребінців у хлопців із значнішим розвитком психомоторних здібностей). Сумарно на цих пальцях у хлопців з кращим психомоторним розвитком зустрічається 37,7 гребінців, а у гірших - 35,1 гребінців. Відмінність 2-3 гребінця. Вищі показники тотального гребеневого рахунку (TRC) за нашими даними маркують високу схильність хлопців до розвитку психомоторних здібностей.

Відмінності по дерматогліфічним дельтам у дітей з високим і низьким фенотипічним проявом психомоторних здібностей не спостерігається (p>0,05).

Дерматогліфіка долонь рук. Аналізуючи результати, бачимо суттєві відмінності у хлопців з високим і низьким проявом психомоторних здібностей по основному долонному дерматогліфічному куту atd на правій і лівій руці (t=2,02-2,83 при p<0,05). У осіб з високим розвитком психомоторних здібностей він більший на 4-6°. Суттєво більший на обох долонях кут ctd (на 2-3°) у хлопців, які мають високий розвиток психомоторних здібностей.

Таблиця 3. Пальцева дерматогліфіка у хлопців з високим і низьким розвитком психомоторних здібностей

Показники дерматогліфіки пальців рук	Групи досліджуваних	t	p
	з високим розвитком психомоторних здібностей (n=60)	з низьким розвитком психомоторних здібностей (n=60)
		±S		±S
Гребінці правої руки	Пальці
	I	18,55	3,18	17,05	2,36	2,94	<0,01
	II	10,88	2,86	12,22	2,94	2,53	<0,05
	III	12,27	2,96	12,10	2,97	0,31	>0,05
	IV	16,12	2,82	15,05	2,97	2,06	<0,05
	V	12,85	3,27	13,32	2,96	0,82	>0,05
	Сума	71,67	3,98	69,02	4,12	3,58	<0,001
Гребінці лівої руки	I	19,15	2,21	18,05	2,86	2,34	<0,05
	II	10,78	2,74	11,33	3,54	0,95	>0,05
	III	13,33	2,78	11,05	2,60	4,56	<0,001
	IV	14,83	3,18	15,27	3,76	0,69	>0,05
	V	12,57	2,96	12,90	2,94	0,61	>0,05
	Сума	70,67	4,02	69,30	3,96	1,85	>0,05
Сумарний гребеневий рахунок (TRC)	142,34	6,82	138,32	6,23	2,05	<0,05
Кількість дельт (Ft)
Права рука	6,78	2,09	6,58	1,62	0,59	>0,05
Ліва рука	6,07	2,07	6,00	1,54	0,21	>0,05
Сума	12,85	3,85	12,58	2,94	0,56	>0,05

Серед інших дерматогліфічних долонних ознак суттєва різниця у двох обстежених груп спостерігається по долонній дерматогліфічній довжині ct. Вона більша приблизно на 3 мм у хлопців з високим розвитком психомоторних здібностей. Тобто ці діти мають більш довгу долонь, у порівнянні з дітьми, що мають низький рівень розвитку досліджуваних здібностей.

Узагальнюючи одержані результати можна стверджувати про наявність комплексу дерматогліфічних ознак пальців і долонь рук, які можна вважати генетичними маркерами високої схильності до розвитку психомоторних здібностей у чоловіків. До них можна віднести по пальцевій дерматогліфіці наявність складних типів узорів (W), фенотип пальцевої дерматогліфіки WL і 10W, більший (на 2-3 гребінця) сумарний гребеневий рахунок на перших пальцях двох рук, більший тотальний гребеневий рахунок (TRC) в порівнянні з дітьми загальної популяції. По долонній дерматогліфіці - це більший (на 4-6°) основний долонний кут atd і більший кут ctd (на 2-3°), більша (до 3 мм) дерматогліфічна довжина ct. Ймовірність вдалого прогнозу збільшується, чим більше зазначених дерматогліфічних ознак знайдено у індивіда.

Модельні характеристики рівня розвитку психомоторних здібностей спортсменів високого класу. Наведені матеріали дослідження розвитку психомоторних здібностей у спортсменів високого класу: чоловіків ігрових і швидкісно-силових видів спорту і жінок ігрових видів спорту. Визначені групові модельні характеристики рівня розвитку психомоторних здібностей. Наведена технологія порівняння індивідуальних показників розвитку психомоторних здібностей спортсменів з груповими моделями (рис. 3), що використовується в системі спортивного відбору.

Визначено, що тренувальні засоби суттєво можуть покращити фенотипічний прояв психомоторних здібностей людини. Особливості розвитку психомоторних здібностей спортсменів визначаються засобами, які переважно використовуються в тренувальному процесі. Темп розвитку різних психомоторних здібностей спортсменів в результаті використання тренувальних засобів диференційований. В розвитку психомоторних здібностей спортсменів характерним є статевий деморфізм.

П'ятий розділ «Аналіз та узагальнення результатів дослідження» присвячено аналізу отриманих результатів з даними результатами попередніх досліджень, визначено поняття та зроблена класифікація сенсомоторної координованості людини, наведено узагальнюючі дані щодо методології прогнозу розвитку психомоторних здібностей та психомоторної обдарованості людини.

Сенсомоторна координованість людини: термінологічне поняття та класифікація. Сенсомоторна координованість - це вид координованості людини в структурі координаційних здібностей, який дозволяє успішно управляти руховою (психомоторною) діяльністю людини і регулювати її завдяки контролю сенсорних систем. В структурі здібності до сенсомоторної координованості виділені наступні види: до кінестетичної координованості, до зорової координованості, до слухової координованості, до тактильної координованості, до сенсомоторного навчання, до сенсомоторної адаптації.

Прогноз розвитку психомоторних здібностей та психомоторної обдарованості людини. Описана методологія комплексної оцінки розвитку психомоторних здібностей та прогнозу рухової (спортивної) обдарованості за показниками фенотипічного прояву здібності (чи комплексу здібностей) в певний період онтогенезу і темпами приросту інформативних в системі спортивного відбору показників (рис. 4).

Загальні висновки

1. Аналіз літературних джерел дав можливість стверджувати, що в системі спортивного відбору недостатньо оцінюється розвиток психомоторних здібностей у дітей і підлітків. Не розроблені нормативи оцінок фенотипічного прояву психомоторних здібностей та психомоторної обдарованості особи. Проте показано, що розвиток психомоторних здібностей генетично обумовлений, а звідси очевидна їх інформативність в системі спортивного відбору. Тому обрана тема дисертаційного дослідження є актуальною.

2. Зроблена узагальнююча характеристика (класифікація) психомоторних здібностей людини. Виділені: 1) загальні і спеціальні; 2) абсолютні і відносні (диференціальні) психомоторні здібності людини. До загальних психомоторних здібностей віднесені: сприйняття (відчуття) часу і простору, просторово-часова чутливість, сприйняття (відчуття) силових параметрів рухів, чутливість кінестетичної сенсорної системи, просторово-динамічна чутливість, швидкість і лабільність нервової системи, рухова пам'ять, переключення і обсяг довільної уваги, відчуття часу, сенсорна координованість.

3. Визначено термінологічне поняття та зроблена класифікація сенсорної координованості. В структурі здібності до сенсомоторної координованості виділені: здібність до кінестетичної координованості, до зорової координованості, до слухової координованості, до тактильної координованості, до сенсомоторного навчання, до сенсомоторної адаптації.

4. За експериментальним дослідженням визначено особливості онтогенетичного розвитку здібності до просторової орієнтації у людини:

· фенотипічний прояв здібності до просторової орієнтації покращується з віком та під впливом тренувальних засобів;

· абсолютний розвиток даної здібності кращий у чоловіків, ніж у жінок;

· диференціювання просторових параметрів рухів краще відбувається для ведучої руки і в звичну сторону;

· сенситивний період розвитку даної здібності у дітей відбувається у віці 11-12 років; у дівчат такий період наступає, як правило, на один рік раніше, ніж у хлопців.

5. Характерними особливостями розвитку психомоторної здібності до сприйняття і диференціації часу є:

· розвиток даної психомоторної здібності має онтогенетичну змінюваність та покращується під впливом тренувальних засобів;

· онтогенетична диференціальна змінюваність фенотипічного прояву здібності до сприйняття і диференціації часу значніша у хлопців, ніж у дівчат (у спортсменів чоловіків, ніж у жінок);

· визначено декілька сенситивних періодів розвитку даної здібності: найбільш тривалий - з 7 до 10 років;

· спостерігаються диференціальні відмінності сприйняття і диференціації часу різної тривалості.

6. Розвиток здібності до сприйняття і диференціації силових параметрів рухів має наступні закономірності:

· онтогенетична варіативність розвитку даної психомоторної здібності значніша в динамічному, ніж у статичному режимі роботи м'язової системи;

· онтогенетична змінюваність розвитку здібності до сприйняття силових параметрів рухів у дітей віком 7-14 років менша, ніж до диференціації силових параметрів рухів; проте вплив тренувальних засобів значніший на сприйняття, ніж диференціювання силових параметрів рухів;

· точніше відтворення силових параметрів рухів відбувається правою (ведучою), ніж лівою рукою;

· розвиток даної психомоторної здібності має два періоди значного росту: до пубертатного (у 8-10 років) і після пубертатного (у 13-14 років) періоду;

· в системі спортивного відбору більш висока прогностична інформативність тестів, що виконуються в зоні субмаксимальних або максимальних індивідуальних зусиль.

7. Визначені нормативи оцінки розвитку психомоторних здібностей дітей у віці 7-14 років за 7, 9 і 12-бальними сигмовидними шкалами. Знайдено кількісні оцінки порогових значень фенотипічного прояву психомоторних здібностей та психомоторної обдарованості, що можуть бути використані в системі спортивного відбору.

8. Досліджено асоціативні взаємозв'язки між показниками психомоторики і дерматогліфікою рук у чоловіків. До дерматогліфічних маркерів високої схильності до розвитку психомоторних здібностей можна віднести складний тип пальцевих узорів (W), фенотип пальцевої дерматогліфіки WL і 10W, більший (на 2-3 гребінця) сумарний гребеневий рахунок на перших пальцях двох рук, більший тотальний гребеневий рахунок в порівнянні з дітьми загальної популяції. По долонній дерматогліфіці - це більший (на 4-6°) основний долонний кут atd і більший кут ctd (на 2-3°), більша (до 3 мм) дерматогліфічна довжина ct.

9. Визначені модальні характеристики розвитку психомоторних здібностей у спортсменів високого класу. Наведено відмінності модельних характеристик досліджуваних здібностей у спортсменів-чоловіків ігрових видів спорту і швидкісно-силових видів спорту та спортсменок-жінок ігрових видів спорту.

10. Наведено практичні рекомендації щодо генетико-педагогічного прогнозу розвитку психомоторних здібностей та психомоторної обдарованості людини:

а) найбільш інформативною в системі спортивного відбору є 12-бальна сигмальна шкала, а при масових дослідженнях психомоторного розвитку людини варіативно можуть використовуватися 7 і 9-бальні сигмальні шкали;

б) генетична схильність до високого і низького розвитку психомоторних здібностей у дітей і підлітків може визначатися за дерматогліфічними маркерами;

в) практична корекція тренувального процесу у юних спортсменів ігрових і швидкісно-силових видів спорту може бути орієнтована на психомоторні моделі спортсменів високого класу.

Перспективним для подальших досліджень можуть бути: а) визначення критеріїв спортивного відбору за більш широким переліком психомоторних здібностей; б) визначення нормативів оцінок розвитку психомоторних здібностей у дітей і підлітків (при відборі в певну групу видів спорту); в) виявлення модельних характеристик розвитку психомоторних здібностей у спортсменів різної кваліфікації і видів спорту; г) визначення генетичних маркерів (дерматогліфіки, групи крові, морфології руки і т.п.) схильності до високого і низького розвитку психомоторних здібностей у людей різної статі.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті в наукових виданнях

1. Чекмарьова Н. Критерії розвитку рухової здібності до просторової диференціації хлопців у віці 7-14 років / Н. Чекмарьова // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2007. - № 2 - 3. - С. 110 - 113.

2. Чекмарьова Н. Оцінка здібності до часової диференціації в системі спортивного відбору / Н. Чекмарьова // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2008. - № 1. - С. 83 - 87.

3. Чекмарьова Н. Дерматогліфічні маркери розвитку психомоторних здібностей чоловіків / Н. Чекмарьова // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. - Львів: ЛД УФК, 2008. - Вип. 12. - Т. 3. - С. 253 - 258.

4. Чекмарьова Н.Г. Модельні характеристики розвитку психомоторних здібностей спортсменів високого класу / Н.Г. Чекмарьова // Теорія і методика фізичного виховання. - 2008. - № 11. - С.15 - 18.

5. Сергієнко Л.П. Психомоторні здібності людини: загальне поняття, класифікація і значення в системі спортивного відбору / Л.П. Сергієнко, Н.Г. Чекмарьова // Теорія і методика фізичного виховання. - 2007. - № 3. - С. 6 - 9. Автором розроблені окремі положення класифікації психомоторних здібностей.

6. Сергієнко Л. Сенсомоторна координованість людини: термінологічне поняття та класифікація / Л. Сергієнко, Н. Чекмарьова // Молода спортивна наука України: Зб. наукових праць з галузі фізичної культури та спорту. - Львів, 2007. - Вип. 11. - Том 5. - С. 348 - 354. Автором розроблені окремі положення і зроблено загальне уявлення про сенсомоторну координованість людини.

7. Сергієнко Л.П. Оцінка розвитку здібності до диференціації динамічних силових параметрів рухів в системі спортивного відбору / Л.П. Сергієнко, Н.Г. Чекмарьова // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. - Чернігів: ЧДПУ ім. Т.Г. Шевченка, 2008. - Вип. 55. - Т. 1. - С. 335 - 340. Автору належить планування та проведення експерименту, математична обробка даних, визначення закономірностей проведеного дослідження.

8. Сергієнко Л.П. Дерматогліфічні маркери в генетичному прогнозі фенотипічного прояву психомоторних здібностей людини / Л.П. Сергієнко, Н.Г. Чекмарьова // Теорія та методика фізичного виховання. - 2008. - № 5. - С. 11 - 17. Внесок автора в плануванні і проведенні експерименту, математичний обробці даних обговоренні результатів дослідження.

9. Сергієнко Л. Сучасний стан наукових досліджень генетичних маркерів спортивної обдарованості людини / Л. Сергієнко, Н. Чекмарьова, Р. Олійник // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: Зб. наук. праць Волинського національного університету імені Лесі Українки. - Луцьк: РВВ „Bежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - Т. 3. - С. 325 - 333. Автору належить матеріал, що стосується визначення дерматогліфічних маркерів розвитку психомоторних здібностей у чоловіків.

10. Сергієнко Л.П. Критерії спортивного відбору дітей і підлітків за показниками розвитку психомоторних здібностей / Л.П. Сергієнко, Н.Г. Чекмарьова // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2008. - № 3-4. - С. 111-116. Автор визначила ідею написання статті, провела експериментальне дослідження і математичну обробку одержаних даних, описала результати дослідження.

Матеріали конференції, тези доповідей

11. Сергієнко Л. Теоретичні проблеми розвитку координаційних здібностей: термінологічне поняття та класифікація сенсомоторної координованості людини / Л. Сергієнко, Н. Чекмарьова // Актуальні проблеми юнацького спорту: Матеріали V Всеукраїнської наук.-практ. конф. (27 - 28 вересня 2007 року). - Херсон: Вид-во ХДУ, 2007. - С. 114 - 123. Автором розроблені окремі положення і зроблено загальне уявлення про сенсомоторну координованість людини.

12. Сергиенко Л.П. Психомоторные способности человека: общее понятие, классификация и значение в системе спортивного отбора / Л.П. Сергієнко, Н.Г. Чекмарьова // Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту: Матеріали ІІ міжнародної наук. конф. (30 листопада - 1 грудня 2006 року). - Харків: ОВС, 2006. - С. 28 - 30.

13. Сергиенко Л.П. Критерии спортивного отбора детей и подростков по показателям развития психомоторных способностей / Л.П. Сергиенко, Н.Г. Чекмарева, В.А. Хаджинов // XII Международный научный конгресс „Современный Олимпийский и Паралимпийский спорт и спорт для всех”: материалы конгресса. - М.: Физическая культура, 2008. - Т. 3. - С. 80 - 81.

14. Чекмарьова Н.Г. Модельні характеристики розвитку психомоторних здібностей спортсменів високого класу / Н.Г. Чекмарьова // Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту: Матеріали ІV міжнародної наук. конф. (27 - 28.11.2008 року). - Харків: ОВС, 2008. - С. 94 - 99.

15. Чекмарьова Н.Г. Контроль і нормативи оцінки розвитку психомоторних здібностей дітей та підлітків: метод. вказівки [для викладачів з фізичного виховання, тренерів] / Н.Г. Чекмарьова. - Дніпропетровськ: НМетАУ, 2008. - 80 с.

АнотаціЇ

Чекмарьова Н.Г. Критерії спортивного відбору дітей і підлітків за показниками розвитку психомоторних здібностей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту за спеціальністю 24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт. - Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту. Дніпропетровськ, 2009.

У дисертації визначено критерії спортивного відбору дітей і підлітків за показниками розвитку психомоторних здібностей. За результатами експериментального дослідження знайдені особливості онтогенетичного розвитку таких психомоторних здібностей: до просторової орієнтації, до сприйняття і диференціації часу, до сприйняття і диференціації силових параметрів рухів та відчуття ритму рухів. Визначено нормативи оцінки розвитку психомоторних здібностей дітей у віці 7-14 років за 7, 9 і 12-бальними сигмальними шкалами. Зроблено оцінку порогових значень високого фенотипічного прояву психомоторних здібностей та психомоторної обдарованості, що можуть бути використані в системі спортивного відбору.

Досліджено асоціативні взаємозв'язки між показниками психомоторики і дерматогліфікою рук у чоловіків. Знайдені дерматогліфічні маркери пальців і долонь рук, які рекомендовані для системи генетичного прогнозу.

Визначені модельні характеристики рівня розвитку психомоторних здібностей у спортсменів високого класу (чоловіків ігрових і швидкісно-силових видів спорту та жінок ігрових видів спорту).

Ключові слова: психомоторні здібності, спортивний відбір, оціночні шкали, модельні характеристики, спортивна обдарованість.

Чекмарева Н.Г. Критерии спортивного отбора детей и подростков по показателям развития психомоторных способностей. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 - Олимпийский и профессиональный спорт. - Днепропетровский государственный институт физической культуры и спорта. Днепропетровск, 2009.

В диссертации определены критерии спортивного отбора детей и подростков по показателям развития психомоторных способностей. Результаты экспериментального исследования дали возможность определить онтогенетические особенности развития таких психомоторных способностей как способности к пространственной ориентации, способности к восприятию и дифференциации временных и силовых параметров движения, восприятию ритма движений.

Определено, что развитие пространственной ориентации улучшается с изменением возраста человека, как при созревании, так и под влиянием тренировочных средств. Абсолютное развитие данной способности лучше у мужчин, чем у женщин. Сенситивный прогноз развития данной способности наступает в возрасте 11-12 лет.

Характерными особенностями онтогенетического развития способности к восприятию и дифференцированию времени являются: а) развитие данной способности имеет онтогенетическую изменчивость и улучшается под влиянием тренировочных средств; б) дифференциальная фенотипическая изменчивость данной способности значительней у мальчиков, чем у девочек; в) наблюдаются дифференциальные отличия восприятия и дифференциации времени различной длительности; г) наиболее длительный сенситивный период развития данной способности с 7 до 10 лет.

Для развития способности к восприятию и дифференциации силовых параметров движений выявлены следующие закономерности: а) онтогенетическая вариативность развития данной психомоторной способности значительнее в динамическом, чем в статическом режиме работы мышц; б) онтогенетическая изменчивость развития способности к восприятию силовых параметров движений у детей в возрасте 7-14 лет меньше, чем к дифференциации силовых параметров движений; в) точнее восприятие силовых параметров движений происходит правой (ведущей), чем левой рукой.

Определены нормативы оценок развития психомоторных способностей детей в возрасте 7-14 лет по 7, 9 и 12-бальной сигмальной шкале. Найдены количественные оценки пороговых значений показателей психомоторных способностей и психомоторной одаренности, которые рекомендованы для системы спортивного отбора.

Исследованы ассоциативные связи между показателями психомоторики и дерматоглификой рук у мужчин. Дерматоглифическими маркерами высокой предрасположенности к развитию психомоторных способностей являются сложный тип пальцевых узоров (W), фенотип пальцевой дерматоглифики WL и 10W, больший (на 2-3 гребешка) суммарный гребневый счет на первых пальцах двух рук, больший тотальный гребневый счет по сравнению с детьми общей популяции. По ладонной дерматоглифике - это больший (на 4-6) основной ладонный угол atd и больший угол ctd (на 2-3), больше (до 3 мм) дерматоглифическая длина ct.

Определены модельные характеристики уровня развития психомоторных способностей у спортсменов высокого класса (мужчин игровых и спортивно-силовых видов спорта, а у женщин игровых видов спорта).

Теоретическое значение работы в том, что проведена классификация психомоторных способностей человека. Сделано обобщенное представление и классификация сенсомоторной координированности человека.

Ключевые слова: психомоторные способности, спортивный отбор, оценочные шкалы, модельные характеристики, спортивная одаренность.

Checkmareva N.G. Criteria of sports selection of children and teenagers according to the indices of the development of psychomotor abilities. - Manuscript.

The thesis on conferring the degree of Candidate of Sciences in Physical Education and Sports, the speciality 24.00.01 - Olympic and professional sport. - Dnipropetrovsk State Institute of Physical Culture and Sport, Dnipropetrovsk, 2008.

The thesis establishes the criteria of sports selection of children and teenagers according to the indices of the development of psychomotor abilities. As a result of experimental researches peculiarities of ontogenetic development of psychomotor abilities to the space orientation, to the perception and differentiation of time and strength parameters of motion, the perceptio...