У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, відображено апробацію та впровадження в практику результатів дослідження.

У першому розділі «Сучасний стан системи спортивної підготовки футболістів» розглянуто стан і перспективи розвитку студентського футболу. Проаналізовано процес технічної і тактичної підготовки футболістів та їх взаємозалежність під час гри. Представлено найбільш важливі рухові якості для гри у футбол та існуючі методики їх розвитку. Визначено, що в командних ігрових видах спорту, в тому числі і у футболі, ще не знайшло певної уваги науково-методичне обґрунтування тренувань студентів-спортсменів, які до вступу у вищий навчальний заклад пройшли підготовку в різних командах (футбольні інтернати, ДЮСШ, шкільні секції).

У другому розділі «Методи й організація дослідження» представлено зміст методів досліджень, розкрито сутність їх використання та представлено організацію дослідження.

Серед педагогічних методів досліджень використовувалися: усне й анкетне опитування тренерів і студентів-футболістів, цифрова відеозйомка, педагогічні спостереження за ігровою діяльністю футболістів студентських команд, спеціальні педагогічні випробування, педагогічний експеримент.

Дослідження функціонального стану організму студентів-футболістів передбачало комплексний підхід із визначенням реакції функціональних систем організму на фізичні навантаження з використанням електрокардіографії за методикою С.А. Душаніна (1986), обчислювались анаеробна й аеробна метаболічна ємність, вимірювання частоти серцевих скорочень та систолічного й діастолічного артеріального тиску.

Психофізіологічні дослідження передбачали визначення креативних здібностей особистості футболістів за показниками: «творче мислення», «допитливість», «оригінальність», «уявлення», «інтуїція», «емоційність», «творчий підхід до роботи».

Обробка отриманих результатів здійснювалася за допомогою методів математичної статистики.

На всіх етапах експерименту залучалися студенти-футболісти Донецького національного технічного університету (ДонНТУ) 1 і 2 курсів.

Дослідження проводилися в чотири етапи.

На першому етапі (2000-2002 рр.) проаналізовані й узагальнені дані науково-методичних джерел, які стосуються проблеми побудови тренувального процесу футболістів. Вивчався практичний досвід тренерів.

На другому етапі (2003-2004 рр.) здійснювалося тестування студентів 1 курсу, кандидатів до збірної команди ДонНТУ з футболу, в результаті якого визначався рівень розвитку рухових якостей, функціональної підготовленості і техніко-тактичних дій, а також креативних здібностей особистості футболістів-першокурсників. У дослідженні брали участь 60 студентів-вихованців училищ фізичної культури, дитячо-юнацьких спортивних шкіл та шкільних секцій.

На третьому етапі (2005-2006 рр.) розроблялися методики щодо розвитку рухових якостей і підвищення функціональної підготовленості та якості техніко-тактичних дій студентів-футболістів, які були впроваджені в тренувальний процес.

На четвертому етапі (2007-2008 рр.) була проведена обробка, порівняльний аналіз і узагальнення отриманих результатів, які дозволили встановити ефективність застосування розроблених методик корекції різних сторін підготовленості студентів-футболістів з метою вдосконалення командних ігрових дій.

У третьому розділі роботи «Дослідження основних сторін спортивної підготовленості студентів-футболістів, що вступили до вищого навчального закладу України» проведено порівняльний аналіз спрямованості спортивної діяльності юних футболістів до вступу у ВНЗ (училища фізичної культури, ДЮСШ, шкільні секції) і виявлено суттєву різницю в антропометричних, функціональних, рухових і технічних показниках та показниках креативності між зазначеними групами футболістів.

Так, достовірно більшу масу тіла мають футболісти групи 3 (випускники шкільних секцій) по відношенню до групи 1 (випускники училищ фізичної культури) (t=2,13; p<0,05) і групи 2 (випускники ДЮСШ) (t=2,51; p<0,05), в той час, як в показниках довжини тіла достовірної різниці між досліджуваними групами не визначено (p>0,05).

Показники функціонального стану серцево-судинної системи достовірно вищі у даних АМЕ (аеробна метаболічна ємність) у футболістів групи 1 по відношенню до групи 2 (t=3,41; p<0,01) і групи 3 (t=5,09; p<0,001) та АНАМЕ (анаеробна метаболічна ємність) відповідно (t=3,75; p<0,01 і t=6,37; p<0,001).

У дослідженнях встановлено, що рівень прояву рухових якостей футболістів-першокурсників різних груп спортивної довузівської підготовки не однаковий.

У футболістів-студентів груп 2 і 3 по відношенню до групи 1 достовірно нижчі результати у тесті Купера (t=2,52; р<0,05 і t=3,04; р<0,001), бігу на 30 (t=2,17; р<0,05 і t=3,03; р<0,01) і 200 (t=2,57; р<0,05 і t=3,82; р<0,01) метрів, стрибках у довжину (t=2,11; р<0,05 і t=3,03; р<0,01) і гору (t=5,20 і t=8,16; р<0,001) з місця, п'ятикратному стрибку (t=2,56; р<0,05; t=4,48; р<0,001) .

Найбільший кореляційний зв'язок між проявом фізичних якостей і функціональним станом визначено у футболістів-студентів першого курсу групи 1. Так, виявлена кореляційна залежність між анаеробною метаболічною ємністю серцевого м'яза і бігом на 30 м (r= -0,72), стрибком у довжину (r=0,56), п'ятикратним стрибком (r=0,68), бігом на 200 м (r=-0,65). Аеробна метаболічна ємність корелює з результатами тесту Купера (r=0,62).

У футболістів-першокурсників групи 2 виявлена кореляційна залежність між показниками АНАМЕ і бігом на 30 (r=-0,56) і 200 (r=-0,64) метрів, а також стрибком у довжину (r=0,57) і гору (r=0,56) з місця, АМЕ і результатами тесту Купера (r=0,64). Окрім цього виявлена кореляційна залежність між масою тіла і стрибком у довжину з місця (r=-0,58), п'ятикратним стрибком (r=0,67), бігом на 200 м (r=0,55) і стрибком у гору з місця (r=-0,59).

Футболісти групи 3 мають кореляційний взаємозв'язок між показниками АНАМЕ і бігом на 30 (r=0,56) і 200 (r=-0,63) метрів. АМЕ корелює з результатами теста Купера (r=0,65).

Проведені дослідження змагальної діяльності показують, що більшість кількісних і якісних характеристик техніко-тактичних дій футболістів-першокурсників групи 2 і 3 мають достовірні відмінності по відношенню до групи 1. тренувальний процес футболіст студент

Так, у групі футболістів-першокурсників вихованців дитячих спортивних шкіл (група 2) достовірно вища кількість передач «упоперек» (p<0,05), в той же час відмічена значна кількість помилок при передачах «вперед» (p<0,05). У решті компонентів техніки достовірних відмінностей між зазначеними групами не виявлено (p>0,05). Даній групі властива кореляційна залежність показників фізичних якостей, переважно швидкісно-силового характеру і тестів, що відображають функціональний стан серцево-судинної системи та виконання техніко-тактичних дій, що обумовлює їх кількісні і якісні параметри.

У футболістів-першокурсників групи 3 достовірно нижча по відношенню до футболістів групи 1 кількість передач м'яча «вперед» (p<0,05) за рахунок збільшення передач «упоперек» (p<0,01), а також низькі показники кількості «обведень» і «прийомів» м'яча (p<0,05). Разом з цим у даній групі високий показник кількості помилок при передачах «вперед» і «упоперек», а також у «прийомі» м'яча і якості «обведення» (p<0,01). Результати тестів, що характеризують прояв фізичних якостей, а також, що відображають функціональний стан серцево-судинної системи, переважно корелюють з кількістю помилок при виконанні техніко-тактичних дій футболістів-першокурсників цієї групи по відношенню до групи 1.

Проведений кореляційний аналіз між показниками техніко-тактичних дій і тестів, що відображають рівень фізичної підготовленості студентів-футболістів групи 1 виявив взаємозалежність: помилок при виконанні «обведення» і бігу на 30 (r=0,61) і 200 (r=0,68) метрів, а також п'ятикратного стрибка (r=-0,61); помилок при передачах «вперед» і бігу на 200 м (r=0,56), помилок при «прийомі» м'яча і тесту Купера (r=-0,70).

Аналогічний кореляційний взаємозв'язок виявлено між показниками техніко-тактичних прийомів та фізичної підготовленості у першокурсників експериментальної групи 2.

Іншу структуру кореляційної залежності мають результати тестування техніко-тактичних дій і фізичних якостей футболістів-першокурсників групи 3. Кількість помилок при «обведенні» корелює з бігом на 30 (r=0,68) і 200 (r=0,60) метрів, стрибком в довжину (r=-0,59) і гору (r=-0,64) з місця, п'ятикратним стрибком (r=-0,57), помилки при «прийомі» м'яча із стрибком у гору з місця (r=0,68).

Встановлені кореляційні зв'язки між показниками техніко-тактичних дій і рівнем фізичної підготовленості дозволили при плануванні тренувального процесу 2 і 3 експериментальних груп поєднувати одночасне вирішення завдань стосовно фізичної і технічної підготовки.

Виявлено, що рівень креативних здібностей футболістів-першокурсників, як у досліджуваних груп, так і у футболістів різного ігрового амплуа не однаковий.

Футболісти училищ фізичної культури з семи показників тільки в «оригінальності» не мають достовірних (p>0,05) відмінностей від двох інших груп. Футболісти різного ігрового амплуа проявляють неоднаковий рівень креативності, найбільш високі показники мають півзахисники в «творчому мисленні», «допитливості», «уяві» й «емоційності». Захисникам більш властиві «інтуїція» і «творче ставлення до роботи». У нападників в основному переважає «уява» у більш кваліфікованих гравців (випускників училищ фізичної культури). Отримані дані свідчать, що рівень фізичної, функціональної та техніко-тактичної підготовленості і креативних здібностей у студентів-футболістів першокурсників не однаковий і залежить від довузівської спортивної підготовки. Тому виникає необхідність застосування диференційованих комплексних завдань для кожної групи футболістів.

У четвертому розділі «Планування тренувального процесу футболістів студентської команди» розглянуто питання щодо побудови тренувальних занять, спрямованих на розвиток і підтримання рівня техніко-тактичної і фізичної підготовленості футболістів різної спортивної кваліфікації.

Дослідження проводилися з трьома групами студентів-футболістів: випускники училищ фізичної культури (група 1), учні дитячих спортивних шкіл (група 2) та шкільних секцій (група 3) протягом першого і другого курсів навчання у ВНЗ із застосуванням традиційної методики тренування. У той же час, з метою підвищення рівня розвитку фізичних якостей, для гравців другої групи було застосовано одне додаткове тренувальне заняття, а для третьої групи два заняття тривалістю по 50 хв. в тижневому мікроциклі з використанням спеціально розроблених комплексів вправ.

Для відпрацювання елементів техніки футболу нами також було виділено додатковий час (30 хв.) в кінці двох тренувальних занять у тижневому мікроциклі для гравців другої групи та трьох занять - для гравців третьої групи з використанням розроблених автором технічних пристроїв.

Протягом дворічного дослідження було усунено відставання футболістів другої і третьої груп від першої групи в рівні прояву фізичних якостей і техніко-тактичних дій. Додаткові заняття із загальнофізичної і техніко-тактичної підготовки дозволили випускникам дитячих спортивних шкіл і шкільних секцій підвищити більшість показників тестів, що були використані.

Так, випускникам дитячо-юнацьких спортивних шкіл упродовж першого і другого курсів навчання у ВНЗ вдалося достовірно підвищити рівень фізичної підготовленості в тестах: п'ятикратний стрибок (р<0,01), бігу на 30 і 200 м (р<0,001), стрибок у довжину (р<0,05) і угору (р<0,001) з місця (табл. 1).

У випускників шкільних секцій установлено послідовне підвищення результатів тестування рівня фізичних якостей (табл. 1). Достовірно збільшилися показники тесту Купера (р<0,001), бігу на 30 (р<0,001) і 200 (р<0,001) метрів, стрибків у довжину і гору з місця (р<0,001), а також показників п'ятикратного стрибка (р<0,01).

Показники виконання технічних прийомів другої групи мають тенденцію до підвищення. Достовірно збільшилася кількість передач «вперед» (р<0,05) і зменшилося «упоперек» (р<0,05), при цьому зменшилася і кількість помилок при їх виконанні (р<0,05). Збільшилася також кількість «прийомів» м'яча і їх якість (р<0,05), кількість «обведень» (р<0,01) і зменшилась кількість помилок під час їх виконання (р<0,05).

Таблиця 1 Порівняльна характеристика показників рівня прояву фізичних якостей у футболістів другої і третьої груп у процесі експерименту (n=20)

Дослідження техніко-тактичних дій футболістів третьої групи також виявило достовірне поліпшення рівня виконання технічних прийомів за перший і другий рік навчання. Так, за період експерименту збільшилася кількість передач «вперед» (р<0,01) і якість їх виконання (р<0,05), що свідчить про підвищення атакуючих дій команди. Збільшилася кількість і якість виконання «прийомів» м'яча (р<0,01; р<0,05), а також показників «обведення» (р<0,01).

У футболістів першої групи не виявлено достовірних (p>0,05) змін, як у рівні фізичної підготовленості, так і в кількісних і якісних показниках техніко-тактичних дій, які залишилися на досить високому рівні.

Унаслідок використання розробленої нами методики, кількісні і якісні характеристики техніко-тактичних дій футболістів 1, 2 і 3 груп поступово вирівнялися.

Використання у тренувальному процесі студентами-футболістами другої і третьої груп додаткових занять, що передбачали розвиток фізичних якостей і удосконалення елементів техніки, позитивно вплинуло на їх креативні здібності. Так, якщо на початку досліджень у більшості тестів була вірогідна різниця між гравцями 1 і 2, 1 і 3 групами, то в кінці дворічного експерименту суттєвої різниці не виявлено (p>0,05), що свідчить про позитивний вплив вправ, які були використані під час занять на формування якостей особистості в експериментальних групах 1 і 2.

Таким чином, результати проведеного дослідження свідчать про те, що тренувальний процес футболістів у другій і третій групах, який передбачає використання додаткових тренувальних занять з фізичної і техніко-тактичної підготовки з урахуванням розроблених нами методик, дозволив гравцям упродовж першого і другого років навчання значно підвищити рівень ігрової командної діяльності, досягнувши показників футболістів першої групи.

У п'ятому розділі «Аналіз та узагальнення результатів дослідження» представлено основні результати проведених експериментів відповідно до мети і завдань досліджень.

Нами отримані дані, які можна умовно розділити на три основні групи: результати, які підтверджують дані інших авторів; результати, які не тільки підтверджують, але й доповнюють вже наявні відомості; нові результати для спортивної підготовки у футболі.

До групи результатів, що підтверджують дані (Н.М. Люкшинова, 1991; Г.А. Лисенчука, 2004; В.М. Костюкевича, 2006) належать відомості про те, що ефективність змагальної діяльності у футболі залежить від функціональної і фізичної підготовленості спортсменів.

До результатів, які доповнюють уже відомі дані (В.М. Шамардіна, 1981; С.Н. Задірана, 1992; Т.Т. Іманалієва, 1993; С.М. Журіда, 2007), належать відмінності в рівні рухових якостей, техніко-тактичній підготовці і креативних здібностей у юних футболістів різного ігрового амплуа.

До групи нових результатів підготовки у футболі належить: визначено оптимальний зміст тренувального процесу студентів протягом першого й другого курсів навчання з урахуванням «вирівнювання» прояву фізичної та техніко-тактичної підготовленості юних футболістів, що пройшли підготовку в командах різних структур (училище фізичної культури, ДЮСШ, шкільна секція), що необхідно для ефективного виконання командних дій; упроваджено розроблені автором технічні пристрої для удосконалення елементів техніки футболу в тренувальний процес студентів експериментальних груп; виявлено кореляційну залежність між окремими показниками функціонального стану організму, рівнем розвитку фізичних якостей, кількісними та якісними показниками техніко-тактичних дій і креативними здібностями футболістів-першокурсників різного рівня спортивної підготовленості.

Висновки

1. Аналіз літературних джерел і узагальнення практичного досвіду підготовки студентських футбольних команд дозволили виявити, що на сьогодні відсутні науково-методичні розробки побудови навчально-тренувального процесу для студентів-футболістів перших курсів, які мають різний рівень спортивної підготовленості й розробити методологію досліджень, яка базується на урахуванні різних сторін підготовленості футболістів, індивідуалізації фізичної і техніко-тактичної підготовки гравців різного ігрового амплуа, особливостей формування й управління специфічними рухами, формування ігрового мислення.

2. Показники функціонального стану студентів-футболістів першокурсників, що мали різні умови для спортивної підготовки не однакові. Достовірно кращі результати тестування виявлені у випускників училищ фізичної культури, ніж у випускників ДЮСШ за показниками маси тіла (t=2,50; p<0,05), АТ діаст.(t=2,51; p<0,05), АНАМЕ (t=3,75; р<0,01) и АМЕ (t=3,41; р<0,01), а також учнів футбольних секцій середніх шкіл за даними маси тіла (t=2,13; p<0,05), ЧСС (t=4,56; р<0,001), АТ сіст. (t=2,86; р<0,01), АТ діаст. (t=4,87; р<0,001), АНАМЕ (t=6,37; р<0,001) й АМЕ (t=5,09; р<0,001).

3. Рівень прояву фізичних якостей у футболістів першокурсників різний і залежить від умов спортивної підготовки до вступу у ВНЗ.

Студенти-футболісти, що пройшли підготовку в училищах фізичної культури, мають достовірно вищі показники, ніж випускники дитячо-юнацьких спортивних шкіл і футбольних шкільних секцій у тесті Купера (t=2,52; p<0,05 і t=3,04; р<0,01), бігу на 30 (t=2,17; р<0,05 і t=3,03; р<0,01) і 200 (t=2,57; p<0,05 і t=3,82; р<0,01) метрів, стрибку у довжину (t=2,11; p<0,05 і t=3,03; р<0,01) і угору (t=5,20 і t=8,16; р<0,001) з місця, п'ятикратному стрибку (t=2,56; р<0,05 і t=4,48; р<0,001).

4. Кількісні та якісні показники техніко-тактичних дій футболістів-першокурсників різні, найбільш низькі виявлені у студентів футболістів, що проходили підготовку в шкільних секціях. Так, ними здійснюється достовірно більша кількість передач «поперек» по відношенню до випускників училищ фізичної культури (t=4,62; р<0,001). При цьому допускається значна кількість помилок при виконанні передач «вперед» у випускників шкільних секцій по відношенню до випускників ДЮСШ (t=2,20; р<0,05), а так само при передачах «вперед» і «поперек» по відношенню до випускників училищ фізичної культури (t=3,87; p<0,001 і t=3,62; p<0,01). Слід зазначити, що студенти-першокурсники, які займалися в шкільних секціях здійснюють меншу кількість «прийомів» м'яча (t=5,25; р<0,001) і «обведень» (t=3,03; р<0,01) по відношенню до випускників училищ фізичної культури, допускаючи при їх виконанні більше помилок (t=4,15; і t=4,14; р<0,001).

5. Рівень креативних здібностей футболістів-першокурсників різний і залежить від довузівської спортивної підготовки та ігрового амплуа. Футболісти вихованці училищ фізичної культури тільки в показнику «оригінальність» не мають достовірної (p>0,05) різниці по відношенню до випускників дитячих спортивних шкіл і шкільних секцій. Футболісти різного ігрового амплуа проявляють неоднаковий рівень креативності, найбільш високі показники у «творчому мисленні», «допитливості», «уявленні» та «емоційності» мають напівзахисники (p<0,05), «інтуїція» та «творче ставлення до роботи» властиві захисникам, а «уявлення» нападникам (p<0,05).

6. Виявлений кореляційний взаємозв'язок між показниками техніко-тактичних дій і тестів, що відображають рівень фізичної підготовленості досліджуваних груп.

У футболістів-студентів групи 1 результати тестування швидкісної і швидкісно-силової підготовленості корелюють з показниками виконання окремих технічних елементів: біг на 30 і 200 метрів, стрибок у довжину з місця, п'ятикратний стрибок і помилки при виконанні «обведення» (r=0,61; r=0,68; r=0,63; r=0,62); тест Купера і помилки при «прийомі» м'яча (r= -0,70).

У групі 2 кореляційні взаємозв'язки виявлені між результатами бігу на 30 м і «обведення» (r=0,61); тестом Купера, бігу на 200 м і помилками при «прийомі» м'яча (r= -0,59; r=0,72); бігу на 200 м і помилками при передачах м'яча (r=0,60).

Результати тестування рухових якостей футболістів-студентів групи 3 корелюють з показниками якості виконання елементів техніки: біг на 30 м і помилки при передачах «поперек» (r= -0,51) і «обведенню» (r=0,68); стрибки у довжину і угору з місця, а також п'ятикратний стрибок і «обведенню» (r= -0,59; r= -0,64; r= -0,57); стрибок угору з місця і «прийом» м'яча (r=0,68); біг на 200 м і помилки при передачах «вперед» і «обведенню» (r=0,56; r=0,60) .

Отримані результати свідчать про те, що чим вищий рівень фізичної підготовленості (група 1), тим більш якісно виконуються елементи техніки футболу.

7. Розроблена нами методика побудови тренувального процесу футболістів студентських команд використовувана впродовж двох років в групах випускників ДЮСШ (група 2) і шкільних секцій (група 3), яка передбачала розвиток рухових якостей у додаткових заняттях і використання розроблених технічних пристроїв в тренувальних заняттях, що дозволило підвищити рівень фізичних якостей і технічної підготовленості до рівня випускників училищ фізичної культури (група 1).

Так, за час дворічного експерименту в групі 2 достовірно підвищилися показники в тесті Купера (t=3,49; p<0,01), у стрибках у довжину (t=3,04; р<0,01) і угору (t=4,23; р<0,001) з місця, п'ятикратному стрибку (t=3,39; р<0,01), бігу на 30 (t=3,05; р<0,01) і 200 (t=3,33; р<0,01) метрів. У групі 3 достовірно покращились показники тесту Купера (t=3,13; р<0,01), стрибків у довжину (t=2,37; р<0,05) і угору (t=5,19; р<0,001) з місця, п'ятикратному стрибку (t=3,69; р<0,01), бігу на 30 (t=3,00; р<0,01) і 200 (t=3,75; р<0,01) метрів.

Виконання технічних прийомів футболістами групи 2 достовірно покращилось по відношенню до початкових у показниках кількості передач «вперед» (t=2,12; р<0,05), «поперек» (t=3,19; p<0,01) і відповідно якості їх виконання (t=2,35 і 2,21; р<0,05), а також кількості «прийомів» м'яча (t=3,31; р<0,01) і «обведень» (t=2,80; р<0,05) при значному поліпшенні якості «обведення» (t=2,13; р<0,05).

Значніші зміни кількості і якості виконання технічних прийомів відбулися протягом дворічного експерименту у студентів-футболістів групи 3 за кількістю передач «вперед» (t=2,46; р<0,05) і «поперек» (t=5,44; р<0,001), «прийомі» м'яча (t=4,70; р<0,001) і «обведенні» (t=2,56; р<0,05), при цьому їх якість також достовірно покращилась (t=3,24; 3,43; 3,51; 3,33 ; р<0,01).

У досліджуваних групах 2 і 3, разом з підвищенням фізичних якостей і показників техніко-тактичних дій значно підвищився рівень креативних здібностей і досяг показників групи 1.

8. Основи розробленої методики побудови тренувального процесу можуть використовуватися під час підготовки студентських команд в інших ігрових видах спорту, що вимагають комплексного прояву рухових якостей і техніко-тактичної підготовленості, а також в теорії спортивного тренування при підготовці фахівців і підвищенні кваліфікації тренерів-викладачів з футболу у вищих навчальних закладах фізичної культури і спорту.

Подальші дослідження можуть бути спрямовані на більш детальну розробку індивідуальних тренувальних завдань для студентів першокурсників, випускників дитячих спортивних шкіл і шкільних секцій з метою підвищення рівня різних сторін підготовленості.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Брошури

1. Иванов А.В. Техника бега в футболе : Методические указания [для студентов всех специальностей] / А.В. Иванов, П.Е. Перепелица. - Донецк: ДонНТУ, - 2005. - 67 с. Внесок здобувача полягає у підборі матеріалу та узагальненні положень та формулюванні висновків.

Статті в наукових фахових виданнях

2. Иванов А.В. Критерии отбора в современном футболе / А.В. Иванов, П.Е. Перепелица // Теорія і практика фізичного виховання - Донецьк: ДонНУ, 2005. - №1-2. - С. 67-77. Внесок здобувача полягає у підборі матеріалу та узагальненні положень та формулюванні висновків.

3. Перепелица П.Е. Сравнительный анализ отдельных технико-тактических действий футболистов / П.Е. Перепелица, С.Э. Демкович // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №5. - С. 45-50. Внесок здобувача полягає у проведенні експериментальних досліджень та статистичної обробки результатів, формулюванні висновків.

4. Перепелица П.Е. Метод обучения командной игре в «короткий» пас / П.Е. Перепелица, С.Э. Демкович // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №6. - С. 51-57. Внесок здобувача полягає у проведенні теоретичної та експериментальної роботи, аналізі та обробці одержаних результатів.

5. Перепелица П.Е. Метод обучения командным технико-тактическим действиям в футболе / П.Е. Перепелица, С.Э. Демкович // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №9. - С. 125-128. Внесок здобувача полягає у підборі матеріалу та узагальненні положень та формулюванні висновків.

6. Перепелица П.Е. Особенности организации отбора и тренировочного процесса, в сборных командах по футболу при ВУЗах / П.Е. Перепелица // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №10. - С. 176-180.

7. Перепелица П.Е. Значение антропометрических данных в футболе / П.Е. Перепелица, С.Э. Демкович // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №11. - С. 78-80. Внесок здобувача полягає у проведенні експериментальних досліджень та статистичної обробки результатів, формулюванні висновків.

8. Перепелица П.Е. Анализ технико-тактических действий в процессе отбора / П.Е. Перепелица // Вісник Чернігівського державного університету імені Т.Г.Шевченка. - Чернігів: ЧДПУ, 2006. - №35. - С. 282-285.

9. Перепелица П.Е. Анализ технико-тактических действий футболистов / П.Е. Перепелица, С.Э. Демкович // Вісник Чернігівського державного універсітету імені Т.Г.Шевченка. - Чернігів: ЧДПУ, 2006. - №35. - С. 285-290. Внесок здобувача полягає у проведенні теоретичної та експериментальної роботи, аналізі та обробці одержаних результатів.

10. Перепелица П.Е. Расстановка игроков на поле с учётом их антропометрических данных / П.Е. Перепелица, С.Э. Демкович // Вісник Чернігівського державного університету імені Т.Г.Шевченка. - Чернігів: ЧДПУ, 2006. - №35. - С. 291-295. Внесок здобувача полягає у підборі матеріалу та узагальненні положень та формулюванні висновків.

11. Перепелица П.Е. Метод раздельной тренировки, как способ повышения «уровня согласованности действий» между футболистами во время игры / П.Е. Перепелица, С.Э. Демкович // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №1. - С. 69-75. Внесок здобувача полягає у проведенні експериментальних досліджень та статистичної обробки результатів, формулюванні висновків.

12. Перепелица П.Е. Уровень «командного контроля мяча» у ведущих команд на XVIII чемпионате мира в Германии / П.Е. Перепелица, С.Э. Демкович // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №1. - С. 98-101. Внесок здобувача полягає у проведенні теоретичної та експериментальної роботи, аналізі та обробці одержаних результатів.

13. Перепелица П.Е. Временные рамки, отведенные футболистам на командные «действия» и «противодействия» / П.Е. Перепелица, С.Э. Демкович // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №2. - С. 99-102. Внесок здобувача полягає у підборі матеріалу та узагальненні положень та формулюванні висновків.

14. Перепелица П.Е. Сравнительный анализ отдельных технико-тактических действий игроков линии нападения, защиты и полузащиты / П.Е. Перепелица, С.Э. Демкович // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №5. - С. 137-140. Внесок здобувача полягає у проведенні експериментальних досліджень та статистичної обробки результатів, формулюванні висновків.

15. Перепелица П.Е. Совершенствование тренировочного процесса, направленного на сокращение затрат времени на переключение действий игроков из «режима атаки» в «режим обороны» / П.Е. Перепелица, А.Г. Бойко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №11. - С. 72-74. Внесок здобувача полягає у проведенні теоретичної та експериментальної роботи, аналізі та обробці одержаних результатів.

16. Перепелица П.Е. Мотивационная ориентация у ребят 10-11 лет, желающих заниматься футболом / П.Е. Перепелица, А.Г. Бойко // Вісник Чернігівського державного університету імені Т.Г.Шевченка. - Чернігів: ЧДПУ, 2008. - №54. - С. 190-193. Внесок здобувача полягає у підборі матеріалу та узагальненні положень та формулюванні висновків.

17. Перепелица П.Е. Использование в тренировочных занятиях футболистов, методики поэтапного сжатия границ игрового пространства / П.Е. Перепелица, А.Г. Бойко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - №6. - С. 201-204. Внесок здобувача полягає у проведенні експериментальних досліджень та статистичної обробки результатів, формулюванні висновків.

Авторські свідоцтва, патенти

18. А. с. 18753 Україна, ДДІВ. Збірник статей «Навчання командним тактико-технічним діям у футболі» / П.Є. Перепелиця (Україна). - 18797 ; заявл. 09.10.06 ; опубл. 28.11.06.

19. А. с. 19876 Україна, ДДІВ. Науковий твір «Методика подготовки и доведения координационных способностей игрока до наивысшего уровня восприятия элементов техники футбола» / П.Є. Перепелиця (Україна). - 20053 ; заявл. 20.01.07 ; опубл. 15.03.07.

20. А. с. 26053 Україна, ДДІВ. Стаття «Тренировочное устройство для развития статического и динамического равновесия у спортсменов» / П.Є. Перепелиця (Україна). - 26232 ; заявл. 02.07.08 ; опубл. 13.10.08.

21. Пат. 27248 Україна, МПК А 63 В 23/02 (2006.01). Пристрій для тренування спортсменів / Перепелиця П.Є.; заявник і патентовласник Донец. нац. техн. ун-т. - № u200705935 ; заявл. 29.05.07 ; опубл. 25.10.07.

Анотація