Державне регулювання галузі туристичних послуг як стратегія розвитку національних конкурентних переваг

Размещено на http://allbest.ru

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. КАРАЗІНА

УДК 338.24

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Державне регулювання галузі туристичних послуг як стратегія розвитку національних конкурентних переваг

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління

національним господарством

Мохаммед Собхі Кдеір Хавамлех

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор економічних наук, доцент Коломієць Ганна Миколаївна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, зав.кафедрою міжнародної економіки

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор Галуза Станіслав Григорович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління

кандидат економічних наук, доцент Піддубна Людмила Іванівна, Харківський національний економічний університет, доцент кафедри міжнародної економіки і менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Захист відбудеться 30 жовтня 2009 р. о 15.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.05 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою:

61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. 4/11.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий "29" вересня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.П. Третяк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Зміна логіки сучасного економічного розвитку, що виявляється в приматі світогосподарських процесів над національними, обумовлює пошук нових форм і методів забезпечення національних конкурентних переваг Потрясіння світової господарської системи, пов'язані з фінансовою кризою, свідчать про насущну необхідність її глибоких інституційних перетворень, ще більш актуалізували проблему новацій функцій держав в умовах підвищеної турбулентності сучасних господарських процесів.

Конкурентні переваги національної економіки не є новою проблемою як такою, так і в контексті участі державних структур в її досягненні. Налічується біля десятка підходів до різних аспектів проблеми національних конкурентних переваг: від заперечення її існування в умовах глобалізації до визнання її важливим фактором національної безпеки.

У дослідження конкурентних переваг країн значний внесок зробили М. Портер, Дж.А. Харт, Дж. Лодж, Е. Вогель, Р. Нельсон, С.Д. Коен, російські вчені М.І. Гельвановський, В.М. Жуковська, І.М. Трофимова, І.Р. Курнишева, С.В. Ємельянов, Є.Г. Ясін, Р.А. Фатхутдінов, вчені України Л.І. Піддубна, М.О. Кизим, І.З. Должанський, Т.О. Загорна, О.С. Щнипко, Я.А. Жаліло, В.М. Горбатов, Ю.В. Полунєєв, І.В. Крючкова, О.С. Власюк, Л.В. Балабанова та інш. Проте ці дослідження відносилися до епохи індустріального розвитку. З переходом до постіндустріального розвитку, з домінуючим впливом сфери послуг принципово змінюється архітектура міжнародної конкуренції (конкурентна картина), формі і способи її здійснення. Глобалізація не знімає міждержавних, міжрегіональних рівнів її розгортання.

Погляди вчених (М. Портер, Д. Лейк, М. Мастандуно, Ч. Джонсон, П. Хелл, И. Накатани, І.М. Герчикова, М.М. Осадін, І.М. Осадча, О.Г. Зельднер, М.П. Іванов, В. Кондратьєв, С.Г. Галуза, М.М. Кім, Н.Г. Ушакова, Г.М. Коломієць, А. Соколовська та інш.) на роль держави в забезпеченні національних конкурентних переваг охоплюють весь спектр можливих позицій: від заперечення доцільності державної участі до обґрунтування необхідності різних форм протекціонізму.

Дискусійність теоретичних питань і господарська практика в глобальному конкурентному середовищі, що змінюється, вимагають наукового осмислення і зумовили вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках планової науково-дослідної теми кафедри міжнародної економіки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна «Конкурентні стратегії України в сучасному світогосподарському просторі» номер державної реєстрації 0108U007683, де особисто автором досліджувався національний досвід державного регулювання розвитку національних конкурентних переваг у галузі туризму.

Мета та завдання дослідження. Метою даного дослідження є обґрунтування змісту і напрямів удосконалення державного регулювання сфери туристичних послуг як стратегії формування сучасних національних конкурентних переваг.

Для досягнення цієї мети в роботі були поставлені такі завдання:

1. Обґрунтувати на основі узагальнення теоретичних концепцій сучасний зміст національних конкурентних переваг.

2. Розкрити зміни державного регулювання створенням і розвитком національних конкурентних переваг в умовах глобалізації.

3. Проаналізувати основні тенденції в розвитку ринку туристичних послуг як сфері потенційних можливостей для нових національних акторів.

4. Класифікувати сегменти ринку туристичних послуг і визначити їх привабливість.

5. Визначити основні моделі державного регулювання сфери туристичних послуг в різних країнах і провести їх порівняльний аналіз.

6. Дослідити механізм трансформування національного конкурентного потенціалу в конкурентні переваги на основі удосконалення моделі державного регулювання сфери туристичних послуг в Йорданії як конкурентоспроможної галузі національного господарства на світовому ринку.

Об'єктом дослідження є процес державного регулювання як засіб створення національних конкурентних переваг

Предметом дослідження є державне регулювання сфери туристичних послуг в умовах глобалізації і підвищення інтенсивності конкуренції світового ринку.

Методи дослідження. Мета і завдання дисертації обумовили використання таких методів:

єдність логічного і історичного (для аналізу змісту державного регулювання створенням і розвитком конкурентних переваг);

інституційний аналіз (для дослідження пріоритетних факторів зміни національних конкурентних позицій країн);

SWOT-аналіз (для обґрунтування місця і перспектив розвитку туристичної сфери в постіндустріальному глобальному господарстві);

аналіз і синтез, статистичні спостереження (для виявлення провідних тенденцій розвитку сфери туристичних послуг і виділення сегментів);

системний аналіз (для узагальнення моделей державного регулювання сфери туристичних послуг);

порівняльний аналіз (для співставлення різних моделей державного регулювання сфери туристичних послуг);

експертні оцінки (для аналізу напрямів удосконалення державного регулювання сфери туристичних послуг Йорданії).

Інформаційною базою дослідження стали наукові монографії і статті із проблем державного регулювання економіки, сучасних конкурентних переваг, дані світової організації туризму, державних статистичних органів матеріали наукових і науково-практичних конференцій, особисті розрахунки дисертанта.

Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто здобувачем, полягає в наступному:

Вперше

1. Доведено, що зміст державного регулювання в умовах примата світових економічних процесів над національними полягає в формуванні стратегії національних конкурентних переваг, яка повинна виступати в формі національної маркетингової політики -- постійної довгострокової системи заходів по сприянню визначенню, задоволенню і створенню попиту на послуги національних фірм на світовому ринку.

2. Сформована матриця моделей державного регулювання галузі туризму за змістом механізмів регулювання з виділенням умов їх реалізації і ризиків моделей. Доведено, що моделі державного регулювання галузі туристичних послуг мають бути історично обумовленими етапами його розвитку.

Удосконалено

3. Класифікація функцій держави в регулюванні економіки в умовах постіндустріального розвитку шляхом виділення фундаментальної і актуальної їх структури.

4. Класифікація моделей державного регулювання туризму за

· історичними параметрами,

· регіональними ознаками,

· змістом механізмів регулювання.

Дістали подальшого розвитку:

5. Стратегія вибору привабливих галузей для формування національних конкурентних переваг на основі застосування складових SWOT-аналізу.

6. Сегментування галузі туристичних послуг в сучасних умовах шляхом застосування алгоритму ідентифікації базового ринку Д. Абелля за параметрами: потреби, споживачі, технології.

7. Система методів державного регулювання сфери туристичних послуг, а саме, обґрунтовано ефективність створення спряжених кластерів, що породжує сінергетичний ефект.

Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження сприяють поглибленню наукових уявлень про:

сучасні імперативи державного регулювання економіки як стратегії формування національних конкурентних переваг,

розвиток галузі туристичних послуг як перспективної для національної економіки в контексті світових структурних зрушень в постіндустріальну епоху,

моделі державного регулювання сфери туристичних послуг як історично обумовлені етапи його розвитку, і відповідно -- більш обґрунтованому визначенню основного змісту, форм і методів впливу держави на розвиток національного господарства.

Можуть стати в нагоді органам державного управління в процесі удосконалення політики регулювання запропоновані моделі державного регулювання галузі туристичних послуг, логіка їх зміни, умови їх використання, їх ризики. Практичне значення в удосконаленні структури національної економіки має досліджений синергетичний ефект спряжених кластерів.

Результати дослідження можуть також бути використані при викладанні курсів національна економіка, міжнародні стратегії економічного розвитку, управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на:

1 конференції молодих науковців та студентів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна «Трансформація світової економічної системи: стан та перспективи» 31.03.2007, Харків.

2 науковій конференції молодих вчених Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна «Проблеми і перспективи економічного розвитку і міжнародної інтеграції» 01.12.2007, Харків.

3 міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародні інтеграційні процеси і конкурентоспроможність економіки України» 22.03.2008, Харків.

4 науково-практичній конференції молодих вчених і студентів «Формування національних конкурентних переваг: ретроспектива і перспектива» 04.04.2009, Харків.

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 7 наукових працях дисертанта, в тому числі в 3 статтях у фахових наукових виданнях (2 одноосібних і 1 у співавторстві) - загальним обсягом 2,1 друкованих аркушів.

Структура дисертації.

Дисертація містить вступ, три розділи, висновки та список використаних джерел. Загальний обсяг роботи -- 203 аркуші. Дисертація містить 13 рисунків, 7 таблиць, 8 діаграм. Список використаних джерел складається з 188 найменувань, наведених на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, його мету і завдання, визначено об'єкт і предмет, методологічну і теоретичну базу, викладено наукову новизну отриманих результатів, показано їх практичне значення, апробацію і відображення в опублікованих наукових працях.

В першому розділі «Методологія дослідження державного впливу на формування конкурентних переваг» визначено зміст категорії конкурентні переваги на основі співставлення її з поняттям конкурентний потенціал і конкурентоспроможність.

Конкурентний потенціал це ресурси, якими володіє господарюючий суб'єкт і які можуть бути з урахуванням чинників зовнішнього середовища і розробки стратегії перетворені на конкурентну перевагу.

Перетворення ресурсів на конкурентний потенціал обумовлено зміною технологічних способів виробництва, тенденцій господарського розвитку. В сучасних умовах конкурентним потенціалом стають ресурси вищого рівня -- знання, кваліфікована робоча сила, новітні інноваційні технології.

Перетворення конкурентного потенціалу на конкурентну перевагу пов'язане з розробкою стратегій господарюючого суб'єкта на основі SWOT-аналізу.

Конкурентний потенціал може не стати конкурентною перевагою. І це залежить, як від якості розробки, так і умов реалізації стратегії. І логічне завершення цей процес отримує на ринку в досягненні конкурентоспроможності товарів, послуг фірми або країни.

На основі аналізу поглядів вчених на розвиток зовнішньоекономічних відносин систематизовано їх з позицій науково-історичних передумов виникнення теорії національних конкурентних переваг.

Обґрунтовано, що теорія міжнародної конкуренції М. Портера, правило ромбу, дослідження кластерів є методологічною основою формування національних конкурентних переваг в сучасних суттєво трансформованих умовах.

Значну увагу приділено сучасним концепціям пріоритетних факторів зміни національних конкурентних позицій. Інтегруючи різні підходи, доведено доцільність використання системно-інституціонального підходу, відповідно до якого в розвитку національних конкурентних переваг має значення якість:

· ринкових інститутів, що проявляється на макро- і мікрорівнях,

· історико-культурних інститутів,

· соціально-державних інститутів.

При цьому зазначається, що роль соціально-державних інститутів, якість яких визначається формуванням умов для ефективного функціонування ринкових інститутів на основі використання притаманних суспільству культурних господарських традицій, в сучасних умовах турбулентного глобалізованого середовища зростає.

Розрізнюючи поняття державне регулювання, державна економічна політика, державний вплив, державне управління, здійснено аналіз підходів різних наукових шкіл і течій стосовно ролі державного регулювання, засобів, форм і методів, як детермінованих змінами господарського середовища.

Табл. 1. Укрупнені стадії розвитку державного регулювання формуванням національних конкурентних переваг (Складено автором)

Технологічні способи виробництва	Ключовий сектор формування національних конкурентних переваг	Домінуючі чинники формування національних конкурентних переваг	Оптимальні методи і форми держрегулювання
Доіндустріальний	Первинний	Чинники виробництва	Політика протекціонізму
Індустріальний	Вторинний	Інвестиції	Пряме активне державне регулювання
Постіндустріальний Нова економіка	Третинний	Нововведення	Непрямий державний вплив

Держава завжди приділяла увагу національній конкурентоспроможності в контексті регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що відображається в фундаментальній структурі функцій.

В умовах зміни домінант господарського розвитку ключовою функцією державного регулювання в актуальній його структурі стає сприяння розвитку національних конкурентних переваг, що суттєво змінює зміст інших функцій, підпорядковуючи їх виконанню ключової.

Втіленням актуальної системи функцій є система засобів регулювання формуванням і розвитком національних конкурентних переваг як довгостроковий процес, тобто пріоритетна державна стратегія.

Оскільки національні конкурентні переваги реалізуються і визнаються як такі на світовому ринку, тому державна стратегія національних конкурентних переваг в умовах глобальної економіки повинна виступати в формі національної маркетингової політики -- постійної довгострокової системи заходів по сприянню визначенню, задоволенню і створенню попиту на продукт національних фірм на світовому ринку.

В другому розділі «Галузь туристичних послуг як істотний елемент структури сучасної економіки і об'єкт державного регулювання», ґрунтуючись на дослідженнях Д. Белла, В. Іноземцева та інш. стосовно докорінних змін структури економіки в умовах інформаційного способу виробництва, домінуванні сфери послуг за показниками структури ВВП та структури зайнятості, доводиться зростання експорту комерційних послуг.

Проведений аналіз динаміки експорту комерційних послуг за категоріями і регіонами свідчить, що вагоме місце серед них займає туризм. Він складає 35% світової торгівлі послугами.

Незважаючи на деяке зниження темпів росту, в окремі роки, загалом галузь туризму розвивається стабільно.

В останнє десятиріччя туризм став однією з п'яти головних експортних галузей у 83% країн світу і в 38% -- головним джерелом валютних надходжень.

Для поглибленого дослідження цього феномену було застосовано методику SWOT-аналізу, яка дозволила виявити, як іманентні ознаки сучасного туризму, так і зовнішні фактори, що впливають на його розвиток.

Туризм являє собою якісно новий феномен споживання і виробництва. Головний мотив споживання туристичної послуги -- бажання отримати нові враження -- є практично незадовольняємим, що створює константні передумови для стійкого попиту на них.

Узагальнення сучасних напрямів розвитку туризму дозволило виділити як провідну його тенденцію в умовах нерівномірність розвитку по регіонам і країнам, наростання конкуренції, активізацію ролі держави в формуванні привабливості галузі, що спрямована на:

· сприяння розвитку транспортної мережі та інфраструктури туризму,

· захист довкілля,

· зміцнення іміджу країни.

Табл. 2. Swot-аналіз сфери туристичних послуг (Складено автором)

Можливості	Погрози
· подолання просторових і тимчасових обмежень на основі формування глобальної інформаційно-комунікаційної мережі · виникнення електронної культури як нової форми міжнародного спілкування · формування глобального ринку товарів, послуг, капіталів, робочої сили · створення мережевих структур · посилення інтеграції господарюючих суб'єктів світової економіки · перетворення третинного сектору в провідний фактор розвитку господарства · диверсифікація ринку послуг · зміна структури і якості споживання · перехід до задоволення фрагментарних потреб в умовах достатнього різноманіття · посилення індивідуалізації споживання	· зростання нерівномірності розвитку виробництва і споживання між країнами з інформаційною економікою і країнами з індустріальною економікою · зростання міжнародного виробництва ТНК, забезпечене новою технологією, новою якістю конкуренції, лібералізацією економіки · обмеження доступу до інноваційного розвитку з боку ТНК і розвинених країн з інформаційною економікою · міжнародний тероризм
Сильні сторони	Слабкі сторони
· стійкі темпи зростання сфери туризму · формування глобального туристичного ринку · освоєння нових географічних напрямів туризму · розширення пропозиції в цілому · висока інноваціоємність сектору міжнародного туризму · мультиплікаційний характер дії на економіку країн і світову економіку в цілому · ненасичуваність попиту на турпослуги як попиту на нові враження · диференціація пропозиції туристичних послуг, що створює основу для диференціації пропозиції інших галузей світової економіки · максимальна адаптація до потреб, що змінюються · формування туристичних кластерів	· висока залежність національної економіки низки країн від туризму · перерозподіл доходів від туризму на користь ТНК, що заглиблює нерівномірність розвитку світової економічної системи · нерівномірний регіональний розвиток туризму · диференціація пропозиції, що запізнюється в порівнянні із зміною в попиті

Оскільки умовою ефективного регулювання галузі туризму є адекватна картина об'єкта регулювання, в роботі на основі методики Д. Абелля складена сітка сегментації, після її тестування були визначені 136 можливі потенційно привабливі сегменти.

В третьому розділі «Сучасні моделі державного регулювання галузі туристичних послуг» виділені фактори, що впливають на формування сучасних моделей державного регулювання туризму:

- провідні тенденції розвитку світового туризму;

- глобалізація світогосподарських процесів;

- інституціональна матриця соціально-економічного розвитку країни;

- цілі і завдання, які прагне вирішити держава, розвиваючи міжнародну спрямованість туристичної галузі.

Для проведення порівняльного аналізу систематизована класифікація моделей державного управління за:

§ історичними параметрами;

§ регіональними ознаками;

§ змістом механізмів регулювання.

Історичний розвиток туризму і його державного регулювання представлено в табл. 3.

Табл. 3. Етапи розвитку туризму і його державного регулювання (Складено автором)

Етап	Період	Характеристика	Державне регулювання
Передісторія туризму	До початку ХІХ ст.	Подорожі, обумовлені об'єктивними причинами (торгівля, розширення територій, виживання, ін.). Формування внутрішньої мотивації для подорожей (взаємні візити, цікавість, ін.)	Фрагментарне стимулювання пріоритетних напрямів на користь держави: розвиток торгівлі, розширення територій
Елітарний туризм	XIX ст. - початок XX ст.	Зародження спеціалізованих підприємств туристичних послуг, орієнтованих на аристократію	Відсутність комплексного регулювання сфери туризму Політика невтручання
Початок становлення масового туризму	Початок XX сторіччя до початку Другої світової війни	Поява перших туристських підприємств, орієнтованих на масового споживача	Політика невтручання Регуляторна діяльність слідує за приватною ініціативою; формування нормативно-правових механізмів; узгодження інтересів суспільства, держави і національних підприємств
Масовий туризм	Закінчення Другої світової війни -- початок 90-х р.р.	Формування туристської індустрії як міжгалузевого комплексу по виробництву товарів і послуг для туризму.	Планування і контроль за співвідношенням попиту і пропозиції на ринку, якістю туристичного бізнесу і дотриманням прав споживача на основі розробки комплексних програм по залученню міжнародних туристів; захист національних суб'єктів. Лобіювання інтересів національних суб'єктів тургалузі -- просування країни як турпродукта; формування бренду
Масовий диференційований туризм	90 рр. -- початок ХХIст.	Диференціація попиту і пропозиції Формування стійких напрямів туризму Активний вхід на ринок нових країн, (в першу чергу, тих, що розвиваються)	Регулювання туризму з метою забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства в цілому. Вибір і стимулювання пріоритетних напрямів розвитку галузі Моніторинг ринку
Індивідуалізований диференційований туризм	ХХI ст.	Формування нішевих ринків Посилення диференціації і індивідуалізації попиту, запізнювання пропозиції	Розробка комплексних програм розвитку туризму, стимулювання диференціації національної пропозиції

Узагальнення існуючих підходів до моделей державного регулювання в науковій літературі дозволило представити європейську, американську і азійську моделі.

Європейська модель державного регулювання -- система інструментів і методів державного впливу на сферу міжнародного туризму з метою забезпечення її конкурентоспроможності на світовому ринку, що формується в контексті загальних стратегічних пріоритетів соціально-економічного розвитку і припускає використовування переважно ринкових методів регулювання.

Американська модель може бути визначена як система «нейтральних» регуляторів сектора міжнародного туризму, направлена на формування умов для формування і підтримки системи саморегулювання галузі з можливою передачею їй частини державних функцій.

Азійська модель державного регулювання -- система комплексних заходів, направлених на забезпечення пріоритетного розвитку сфери міжнародного туризму в структурі національної економіки з метою використовування її як «локомотиву» економічного розвитку, що забезпечує ефективне включення країни в світову економічну систему і припускаюча комплексне використовування прямих і непрямих методів з поступовим переходом до останніх.

Ґрунтуючись на змістовних ознаках державного регулювання галузі туризму, запропонована матриця моделей державного регулювання (див. табл. 4).

Проведене дослідження державного регулювання туризму стало основою аналізу трансформації моделі державного регулювання в Йорданії, яка має досвід ефективного підвищення національних конкурентних переваг в цій галузі як ключовій ланці динамічного розвитку національної господарської системи в цілому.

Як доведено в роботі, в існуючих дослідженнях акцент робиться на еволюційному способі розвитку кластерів.

туристичний конкурентний капітал

Табл. 4 Моделі державного регулювання сфери туризму.(Складено автором)

Співвідношення державних і ринкових механізмів регулювання	Співвідношення іноземного і національного капіталу
	Провідна роль іноземного капіталу	Провідна роль національного капіталу
Провідна роль держави	Назва етатично обмежений глобалізм Умови реалізації Модель ефективна на початковому етапі розвитку галузі, що має конкурентний потенціал на світовому ринку Ризики моделі Порушення оптимального рівня державного впливу (надмірна зарегулюваність галузі, як наслідок -- корупція, втрата міжнародної конкурентоспроможності)	Назва етатично обмежений національний ринок Умови реалізації Модель ефективна, якщо національний капітал конкурентоспроможний порівняно з іноземним на внутрішньому ринку. Ризики моделі Необхідність значних державних витрат. Неконкурентоспроможність галузі в умовах відкритої економіки
Провідна роль ринку	Назва необмежений ліберальний глобалізм Умови реалізації Модель повного підпорядкування галузі, що має конкурентний потенціал транснаціональному капіталу. Ризики моделі Ігнорування національних інтересів. Хиже руйнування унікальних національних ресурсів	Назва необмежений національний ринок Умови реалізації Модель ефективна, якщо сформовано національний кластер, конкурентоспроможний на світовому ринку Ризики моделі Втрата конкурентоспроможності на світовому ринку

В умовах же глобалізації і наростання конкуренції на світовому ринку державі доцільно активізувати участь в створенні національних конкурентних переваг і кластерів як їх найважливішій складовій.

При цьому недостатньо теоретично узагальнено взаємовплив різних кластерів, можливість посилення їх сумісної дії -- поява сІнергетичного ефекту. Цей реально виникаючий ефект при цілеспрямованій діяльності уряду був проаналізований на прикладі розвитку кластерів в Йорданії.

В рамках національної програми уряд Йорданії забезпечив розвиток кластеру міжнародного туризму за наступними напрямами:

· створення образу Йорданії як безпечного напряму туристичних потоків;

· чітка ідентифікація Йорданії щодо Близького Сходу;

· поліпшення якості і повноти інформації, що поступає на зовнішні ринки;

· встановлення робочого партнерства між державним і приватним секторами;

· формування реальних інвестиційних можливостей для приватного сектора, з чіткими і відчутними результатами, структурованим планом і гарантіями;

· розвиток і спрощення в'їзду, авіаперельотів і отримання віз;

· забезпечення безперервності і ефективності взаємодіяння в секторі туризму;

· ідентифікація пропускної спроможності і розробка планів керівництва з метою забезпечення довгострокового управління новими туристичними об'єктами, підтримка постійного притоку туристів.

Подальше підвищення конкурентоспроможності туристичного кластера в Йорданії пов'язано із створенням на території країни інформаційно-технологічного кластера. Реалізація розглянутого проекту сприяє не тільки стійкому розвитку туристичного сектора, а умножає його конкурентний потенціал. Перспективним напрямом розвитку економіки Йорданії стало формування і розвиток вільних зон з метою залучення іноземних і внутрішніх інвестицій для розвитку експортних можливостей, міжнародного торгового обміну і транзитної торгівлі.

Все це дало підстави для ствердження, що виникає стійка ситуація реалізації сінергетичного ефекту від взаємнопроникаючого впливу розвитку туристичного, IT, торгового кластерів.

Таким чином обмежені ресурси держава зосередила на формуванні і розвитку кластерів туристичного, інформаційних технологій і торгового, які взаємодіючи створюють сінергетичний ефект для розвитку кожного з них і економіки країни в цілому підсилюючи конкурентні позиції Йорданії в умовах глобалізуючогося світу і розвиваючи її національні конкурентні переваги.

ВИСНОВКИ

Результатом проведеного дослідження стало нове вирішення актуальної проблеми удосконалення державного регулювання як стратегії розвитку національних конкурентних переваг завдяки виконанню наступних завдань:

1. На основі узагальнення історії розвитку і змісту теорій національних конкурентних переваг, обґрунтування необхідності формування національних конкурентних переваг як трансформації національного конкурентного потенціалу, що змінюється під впливом еволюції технологічних способів виробництва, визначено, що домінуючим сектором національних конкурентних переваг є третинний і вирішальним фактором є інновації.

Систематизація чинників, що впливають на розвиток національних конкурентних переваг дозволила обґрунтувати доцільність використання системно-інституціонального підходу, відповідно до якого в розвитку національних конкурентних переваг має значення якість

· ринкових інститутів, що проявляється на макро- і мікрорівнях,

· історико-культурних інститутів,

· соціально-державних інститутів.

При цьому зазначається, що роль в перетворенні національного конкурентного потенціалу в національні конкурентні переваги соціально-державних інститутів, якість яких визначається формуванням умов для ефективного функціонування ринкових інститутів на основі використання притаманних суспільству культурних господарських традицій, в сучасних умовах турбулентного глобалізованого середовища зростає.

2. Аналіз різних підходів до визначення функцій держави в регулюванні економіки, використання методу фундаментальних і актуальних структур, дозволив розкрити зміни в системі функцій державного регулювання в умовах глобалізації, шляхом виділення її актуальної структури, домінуючу роль в якій відіграє зовнішньоекономічна, що трансформує інші функції, знаходячи свій прояв в провідній стратегії державного регулювання, орієнтованій на створення і розвиток національних конкурентних переваг. Організація реалізації визначеної стратегії полягає в сприянні дослідженню попиту на світових ринках, прогнозуванню його змін і активному створенню попиту на товари національних виробників.

3. Для визначення потенційно привабливих сфер розвитку національних конкурентних переваг нових акторів на основі застосування складових SWOT-аналізу виявлені головні тенденції галузі туристичних послуг.

4. Для уточнення об'єкту державного регулювання на основі макросегментації туристичних послуг шляхом складання сітки сегментації, ідентифіковані 160 сегменти базового ринку за трьома параметрами (потреби, споживачі, технології).

5. Ґрунтуючись на узагальнені і порівняльному аналізі моделей державного регулювання, розроблена їх класифікація за історичними, регіональними, змістовними ознаками і запропонована матриця моделей державного регулювання сфери туристичних послуг, що складена за параметрами співвідношення державних і ринкових механізмів регулювання, співвідношення національного і іноземного капіталу, що дозволило виявити доцільність тієї чи іншої моделі на різних етапах розвитку світового ринку, господарства країни, його інтегрованості в світогосподарські процеси, розвитку власне галузі туризму і її місця в економічній системі країни.

6. Набутий в роботі розвиток теорії державного регулювання третинного сектору дозволив дослідити механізм трансформування національного конкурентного потенціалу в конкурентні переваги на основі удосконалення моделі державного регулювання сфери туристичних послуг в Йорданії як конкурентоспроможної галузі національного господарства на світовому ринку. Концептуалізовані доведені практикою синергетичні ефекти спряжених кластерів як актуальний чинник сучасних конкурентних переваг і фактор формування ефективної структури національної економіки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Мохаммед Собхи Кдеир Хавамлех. Трансформация модели государственного регулирования экономики в процессе освоения современного мирохозяйственного пространства / Мохаммед Собхи Кдеир Хавамлех. // Вістник Харківського національного університету ім.. В.Н. Каразіна. - Економічна серія. - 2007. - № 786. - С.182-184.

2. Мохаммед Собхи Кдеір Хавамлех. Современные тенденции мирового рынка туристических услуг / Мохаммед Собхи Кдеір Хавамлех.// Вістник Харківського національного університету ім.. В.Н. Каразіна. - Економічна серія. - 2008. - № 802. - С.151-155

3.Мохаммед Собхі Кдеір Хавамлех. Коломієць Г.М. Сінергія кластерів у стратегії розвитку національних конкурентних переваг./ Мохаммед Собхі Кдеір Хавамлех. //Механізм регулювання економіки. - 2008, - № 3, - Т.2. - С.176-182.

Особистий внесок: обґрунтовано ефективність створення спряжених кластерів, що породжує сінергетичний ефект

Тези доповідей:

1. Мохаммед Собхи Кдеир Хавамлех Развитие туристической отрасли как стратегия экономического прорыва национального хозяйства / Мохаммед Собхи Кдеир Хавамлех // Трансформація світової економічної системи: стан та перспективи: конференція молодих науковців та студентів 31.03.2007р.: тези доповідей - Харків, Харківський національний університет ім.. В.Н.Каразіна, 2007. - С. 57-58.

2. Мохаммед Собхи Кдеир Хавамлех Роль государства в развитии национальных конкурентных преимуществ в сфере туризма в современных условиях. /Мохаммед Собхи Кдеир Хавамлех // Проблеми та перспективи економічного розвитку і міжнародної інтеграції: наукова конференція молодих вчених і студентів 01.12.2007.- збірник наукових праць - Харків, Харківський національний університет ім.. В.Н.Каразіна, 2007. - С. 75-76.

3. Мохаммед Собхи Кдеир Хавамлех, Коломиец А.Н. Эффект сопряженности в достижении конкурентоспособности страны / Мохаммед Собхи Кдеир Хавамлех, А.Н. Коломиец // Міжнародні інтеграційні процеси і конкурентоспроможність економіки України: міжнародна науково-практична конференція 22.11.2008р.: збірник наукових праць - Харків, Харківський національний університет ім.. В.Н.Каразіна, 2008.- С.30-31.

4. Мохаммед Собхі Кдеір Хавамлех Сучасні моделі державного регулювання галузі міжнародних туристичних послуг як засіб розвинення національних конкурентних переваг. /Мохаммед Собхі Кдеір Хавамлех. // Формування національних конкурентних переваг: ретроспектива і перспектива: науково-практична конференція молодих вчених та студентів 04.04.2009р.: збірник наукових праць - Харків, Харківський національний університет ім.. В.Н. Каразіна, 2009. - С.59-62

Особистий внесок: Методологічні основи класифікації моделей.

АНОТАЦІЯ

Мохаммед Собхі Кдеір Хавамлех «Державне регулювання галузі туристичних послуг як стратегія розвитку національних конкурентних переваг». - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством - Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Харків, 2009.

У дисертації на основі визначення методологічних підходів до аналізу державного впливу на формування національних конкурентних переваг у провідному в сучасних умовах третинному секторі, виділення основних тенденцій розвитку галузі туристичних послуг як складової цього сектору; її сегментування, здійснено порівняльний аналіз моделей державного регулювання туризму і виявлено ефективні напрями його удосконалення, ґрунтуючись на узагальнені досвіду Йорданії.

Ключові слова: державне регулювання, національні конкурентні переваги.

ANNOTATION

Mokhammed Sobkhi «State Regulation of the Tourist Services Industry as a strategy of Development of National Competitive Edges». - Manuscript.

The thesis for receiving the scientific degree of candidate of economic science in the speciality 08.00.03 - Economics and Management of the National Economy - V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2009.

In the thesis, the methodological approaches to the analysis of state influence on formation of the national competitive edges in the currently leading tertiary sector are determined; the basic trends in development of the tourist service industry as a constituent of this sector are selected; its segmentation; the comparative analysis of models of state regulation of tourism is carried out and effective directions of its improvement are determined on the basis of generalized experience of Jordan.

Keywords: state regulation, national competitive edges.

АННОТАЦИЯ

Мохаммед Собхи Кдеир Хавамлех «Государственное регулирование отрасли туристических услуг как стратегия развития национальных конкурентных преимуществ». - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2009.

В диссертации на основе установления логической связи между конкурентным потенциалом, конкурентными преимуществами и конкурентоспособностью, сформированы методологические подходы исследования.

Превращение конкурентного потенциала в конкурентное преимущество связано с разработкой стратегий хозяйствующего субъекта на основе SWOT-анализа. Конкурентный потенциал может не стать конкурентным преимуществом. Это зависит, как от качества разработки, так и условий реализации стратегии. Логическое завершение этот процесс получает на рынке в достижении конкурентоспособности товаров, услуг фирмы или страны.

Обобщая современные концепции приоритетных факторов изменения национальных конкурентных позиций, интегрируя разные подходы, обосновывается целесообразность использования системно-институционального подхода, в соответствии с которым в развитии национальных конкурентных преимуществ имеет значение качество:

· рыночных институтов, что проявляется на макро- и микроуровнях,

· историко-культурных институтов,

· социально государственных институтов.

При этом отмечается, что роль социально государственных институтов, качество которых определяется формированием условий для эффективного функционирования рыночных институтов на основе использования присущих обществу культурных хозяйственных традиций, в условиях современной турбулентной глобализирующейся среды увеличивается.

Выделены укрупненные стадии развития государственного регулирования формированием национальных конкурентных преимуществ. Обосновано, что содержание государственного регулирования в условиях примата мировых экономических процессов над национальными, заключается в формировании национальной маркетинговой политики -- постоянной и долгосрочной системы мероприятий по содействию определению, удовлетворению и созданию спроса на услуги национальных фирм на мировом рынке.

На основе использования элементов SWOT-анализа, определения угроз и возможностей, сильных и слабых сторон развития туристической отрасли обосновывается ее привлекательность для формирования национальных конкурентных преимуществ.

Применение алгоритма сегментации базового рынка Д. Абелля позволило выделить 136 сегментов современного рынка туристических услуг, что способствовало четкому определению объекта государственного регулирования.

Охарактеризованы современные функции государственного регулирования путем разграничения фундаментальной и актуальной структуры функций государственного регулирования. Предложена система классификации моделей государственного регулирования туризма по историческим параметрам, по региональным признакам, по содержанию механизмов регулирования и осуществлен сравнительный анализ моделей государственного регулирования туризма.

Сформирована матрица моделей государственного регулирования отрасли туризма по параметрам соотношения государственного и рыночного механизмов, соотношению национального и иностранного капитала. Выделены условия реализации и риски моделей. На основе обобщения опыта Иордании выявлены эффективные направления совершенствования государственного регулирования отрасли туристических услуг, в частности, создание сопряженных кластеров, что порождает синергетический эффект в развитии национальной экономики.

Ключевые слова: государственное регулирование, национальные конкурентные преимущества.

Размещено на Allbest.ru

...