Регіональні аспекти формування і використання трудового потенціалу сільських територій (на прикладі областей Карпатського регіону)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Спеціальність 08.00.05 - “Розвиток продуктивних сил та регіональна економіка”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Регіональні аспекти формування і використання трудового потенціалу сільських територій (на прикладі областей Карпатського регіону)

Войтенко Галина Володимирівна

Ужгород - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки, менеджменту та маркетингу ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент УААН

Лендєл Михайло Андрійович,

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»,

МОН України, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Вітвіцький Володимир Валентинович,

Український науково-дослідний інститут

продуктивності агропромислового комплексу

Міністерства аграрної політики України, директор;

доктор економічних наук, професор

Семів Любов Казимирівна,

Львівський інститут банківської справи Університету

банківської справи Національного банку України,

завідувач кафедри економіки та управління персоналом

Захист відбудеться «27» листопада 2009 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 в ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці ДВНЗ «Ужгородський національний університетт» за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розіслано «26» жовтня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент Чубарь О. Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах становлення і розвитку ринкових відносин на селі, зокрема в період економічної нестабільності в країні, особливої уваги з боку держави, владних і управлінських структур потребують вирішення проблеми формування, відтворення та ефективного використання трудових ресурсів, передусім у новостворених виробничих структурах аграрної сфери (фермерські господарства, акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю, обслуговуючі кооперативи, приватні та приватно-орендні підприємства, спільні господарства) стосовно подальшого розвитку і удосконалення нових форм господарювання, формування відповідної інфраструктури, служб агросервісу, налагодження заготівлі, збуту і переробки сільськогосподарської продукції, фінансово-кредитного забезпечення їх діяльності.

У такій ситуації дослідження проблеми ефективної зайнятості трудових ресурсів, нарощення якісних параметрів трудового потенціалу шляхом задіяння мотиваційних механізмів, які побудовані на принципі приватного господарювання, конкуренції, ринкової ціни, праці, стає вкрай актуальним.

Вагомий вклад у розробку проблеми формування, становлення, використання і розвитку трудового потенціалу українського села внесли Д.П.Богиня, О.М.Бородін, М.І.Долішній, С.М.Злупко, С.І.Дорогунцов, Б.І.Дяченко, М.А.Лендєл, Е.М.Лібанова, І.І.Лукінов, М.Й.Малік, В.П.Мікловда, О.М.Онищенко, С.І.Пирожков, П.Т.Саблук, Л.К.Семів, О.У.Хомра та ін.

Однак проблеми формування і використання трудових ресурсів сільських територій вимагають подальшого наукового аналізу цілеспрямованого регулювання чисельності сільського населення, зростання кількісних, якісних характеристик трудового потенціалу, з урахуванням таких процесів, як: природний рух, міграція, економічна активність населення, рівень зайнятості, конкурентоспроможність.

Викладеним вище визначається актуальність теми дисертаційного дослідження, його структура, завдання і мета.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Тема дисертації пов'язана з планом науково-дослідних робіт Ужгородського національного університету «Ринкова трансформація економіки регіону», складовою в розробці тем «Ефективність функціонування трудового потенціалу Закарпатської області в умовах становлення ринкових відносин» (номер державної реєстрації 0196 U 003259) та «Стратегії сталого розвитку Закарпаття: еколого-економічні та соціальні моделі», затвердженої сесією Закарпатської обласної Ради ІV скликання (рішення № 61 від 16 жовтня 2002 р.), «Програми соціально-економічного розвитку Закарпаття до 2015 року». Дисертант бере участь у виконанні теми «Дослідження впливу структурної трансформації економіки Закарпатської області на ефективність використання соціальних ресурсів села» (№ державної реєстрації 0109 U 006225).

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці концептуальних підходів і методологічних засад формування і використання трудового потенціалу сільських територій областей Карпатського регіону, зокрема в аграрній сфері в умовах багатоукладності економіки і функціонування нових форм господарювання.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань:

- теоретично обґрунтувати сутність відтворення сільського населення і трудових ресурсів села в умовах економічного розвитку;

- здійснити аналіз природного та міграційного руху сільського населення та їхній вплив на формування і використання трудового потенціалу Українських Карпат;

- дослідити основні тенденції формування і відтворення трудового потенціалу села в умовах адаптації територіального господарства до ринкових відносин; сільський населення трудовий карпати

- проаналізувати ефективність використання трудового потенціалу села в нових організаційно-правових формах господарювання в аграрному секторі економіки областей Карпатського регіону;

- з'ясувати специфіку та особливості використання праці зайнятих у фермерських та особистих селянських господарствах;

- обґрунтувати пріоритетні сфери розвитку підприємництва в аграрному секторі економіки регіону;

- з'ясувати регіональні фактори стійкості розвитку підприємницької діяльності сільського населення.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процеси формування, використання і розвитку соціально-трудового потенціалу сільських територій областей Українських Карпат.

Предметом дослідження є теоретико-методичні і практичні аспекти формування, відтворення та використання трудового потенціалу села в умовах економічної трансформації аграрного сектора економіки.

Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження є класичні положення ринкової економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем формування та використання трудового потенціалу в аграрній сфері.

В процесі роботи використано наступні методи економічних досліджень: монографічний, індукції та дедукції, системний, статистико-економічний, розрахунково-конструктивний, порівняльного аналізу та ін. Інформаційну базу дослідження становлять: Закони України, Постанови Верховної Ради України, Укази Президента України; відповідні офіційні статистичні дані органів державної статистики, головних управлінь держадміністрацій областей Українських Карпат, матеріали науково-практичних конференцій, результати опитувань сільських респондентів щодо підтримки аграрних реформ та соціальних перетворень на селі, власні дослідження автора.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

Вперше:

- теоретично обґрунтовано вплив основних ринкових інструментів, зокрема приватної власності на засоби виробництва, свободи підприємництва, конкуренції, ринкового ціноутворення на процеси формування і використання соціально-трудового потенціалу в умовах адаптації сільської економіки до ринкових відносин;

- на основі теоретичного аналізу запропоновано «Класифікацію адміністративних територіальних одиниць західних областей України щодо відтворення трудових ресурсів» за наступними групами: області із сприятливою, середньо сприятливою, критичною і несприятливою сучасною демографічною тенденцією щодо відтворення трудового потенціалу. З позицій системного підходу досліджено вплив різних форм організаційно-господарської трудової діяльності на мотивацію праці, зайнятість та використання праці в різних сегментах сільської економіки.

Удосконалено:

- підходи щодо дослідження природного руху населення та формування трудового потенціалу областей регіону Українських Карпат з урахуванням трьох режимів їхнього відтворення, а саме: розширене, просте і звужене (депопуляція);

- теоретичні засади розрахунку обсягів виробництва в особистих селянских господарствах у ринковій структурі аграрного сектора, які в процесі реформування стали гарантом продовольчої безпеки країни, виробляють основну частку продуктів харчування;

- підходи щодо розвитку мотиваційних механізмів трудової діяльності сільського населення, залучення його до підприємницької діяльності.

Отримали подальший розвиток:

- пропозиції щодо оцінки основних тенденцій формування і використання трудового потенціалу села в нових умовах господарювання в процесі становлення багатоукладної економіки, з врахуванням специфіки виробництва сільгосппродукції у фермерських і особистих селянських господарствах;

- концептуальні підходи стимулювання підприємницької діяльності сільського населення в аграрній сфері економіки областей Українських Карпат.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертаційного дослідження полягає в тому, що одержані результати створюють основу теоретико-методологічних і прикладних досліджень напрямів формування відтворення і розвитку трудового потенціалу сільських територій в умовах утвердження ринкових відносин, принципів розробки територіальних регіональних програм використання трудових ресурсів у нових організаційно-правових формах господарювання на селі, містять рекомендації, спрямовані на посилення ролі трудового потенціалу у відродженні і розвитку сільських територій. Окремі результати дослідження використано Головним управлінням економіки Закарпатської обласної державної адміністрації в процесі розробки «Стратегії економічного і соціального розвитку Закарпатської області на період до 2015 року» (довідка №12 від 13 березня 2006 р.), Тячівським районним управлінням агропромислового розвитку Закарпатської області в розробці програм “Збереження та відтворення малочисельних та зникаючих порід тварин”, “Комплексний розвиток села на період до 2010 р.” (довідка

№ 174 від 29.12.2007 р.), у викладанні спецкурсів “Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка”, “Економіка підприємства”, “Економіка праці і соціально-економічні трудові відносини” в Карпатському інституті підприємництва Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” (м. Хуст) (довідка № 109 від 20.12. 2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора, в якій здійснено комплексне дослідження організаційно-економічних аспектів формування, відтворення та ефективного використання трудового потенціалу села в умовах трансформаційних процесів в аграрній сфері та становлення ринкової економіки. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися автором на Регіональній науково-практичній конференції «Стратегія сталого розвитку Закарпаття: еколого-економічні та соціальні моделі» (м.Ужгород, 30 листопада 2001 р.), Міжнародній конференції «Гори і люди: у контексті сталого розвитку» (м.Рахів, 14-18 жовтня 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Екологічні та соціально-економічні аспекти збереження етнокультурної та історичної спадщини Карпат» (м.Рахів, 1-5 вересня 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Внесок вчених Карпатського регіону у світовий розвиток науки, культури, суспільства» (м. Хуст, 19-21 квітня 2005 р.), наукових конференціях професорсько-викладацького складу Карпатського інституту підприємництва Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» (м.Хуст).

Публікація результатів дослідження. За результатами виконаних досліджень опубліковано монографію 13,95 ум. друк. арк. (у співавторстві), 10 наукових праць, загальним обсягом 5,8 ум. друк. арк., в тому числі 4,2 ум. друк. арк. належить особисто автору, 6 наукових праць опубліковано у фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Основний зміст роботи викладений на 200 сторінках комп'ютерного тексту, містить 33 таблиці, 9 рисунків. Список використаних джерел та літератури налічує 215 найменувань і розміщений на 18 сторінках, додатки - 9 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження з проблем формування, відтворення та ефективного використання трудового потенціалу сільських територій, сформульовано мету та завдання, визначено об'єкт та предмет дослідження; окреслено методи дослідження; висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; подано відомості про їхню апробацію.

У першому розділі «Теоретичні основи дослідження соціально-економічної природи трудового потенціалу села в період формування ринкових відносин” відображено дослідження демографічної бази, яка є основою відтворення населення і трудових ресурсів, що засвідчує актуальність цієї проблеми. Нові підходи новаторського характеру для подальших досліджень демографічно-трудової проблематики притаманні вченим Львівської наукової школи, які, базуючись на сучасних теоретичних уявленнях, із врахуванням наукового набутку попередників вітчизняної економічної думки, на основі критичного аналізу розширили і конкретизували найважливіші аспекти еволюційно-генетичної парадигми економічної категорії: населення, трудові ресурси, трудовий потенціал і зайнятість.

Демографічна база як основа відтворення населення і трудових ресурсів сільських територій Закарпатської області більш стала, ніж в Україні та в регіоні Українських Карпат, в якому із чотирьох адміністративно-територіальних областей сільське населення переважає в трьох (Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях, за винятком Львівської) (табл.1). Дисертаційне дослідження підтверджує, що на аналізований період Закарпаття відноситься до областей із сприятливою демографічною базою, а інші адміністративні області регіону Українських Карпат - із середньосприятливою базою для відтворення трудових ресурсів. Проте в регіоні, як і в Україні, у 2000-2007 рр. намітилася негативна тенденція щодо зменшення постійного населення в цілому, а також у працездатному віці, за винятком адміністративних областей, де переважає сільське населення у загальній його чисельності.

Таблиця 1.

Динаміка чисельності сільського населення України в т.ч. в областях Українських Карпат (1990, 2001, 2004 рр.)

Адміністративні області	Чисельність населення, тис. чоловік	Відсоток сільського населення	Збільшення (+) або зменшення (-) сільського населення, тис. чол.	2008 у % до 1990 р.
	1990*	2001**	2008*	1990	2001	2008	2001	2008
Україна	16969,3	15877,5	14779,1	32,4	32,7	31,7	-1091,8	-2190,2	87,1
в тому числі: Закарпатська	735,7	791,6	781,2	58,5	62,9	62,9	+55,9	45,5	106,2
Івано-Франківська	824,8	817,6	789,3	57,5	58,0	57,1	-7,2	- 35,5	95,7
Львівська	1107,6	1067,8	1011,8	40,1	40,7	39,5	-39,8	- 95,8	91,3
Чернівецька	541,8	549,4	529,4	57,7	59,5	58,5	+7,6	- 12,4	97,7
Карпатський регіон	3209,9	3226,4	3111,7	48,2	48,9	49,9	+17,5	-98,2	96,9
В % до України	18,9	20,3	21,0	х	х	х	х	х	х

* на початок року

**перепис населення 5 грудня 2001 р.

В регіоні Українських Карпат проявляється негативна тенденція щодо зменшення економічно активного населення, в основному за рахунок Івано-Франківської та Львівської областей. У Закарпатській та Чернівецькій областях кількість економічно активного населення за аналізовані 2000-2007 рр. дещо збільшилася.

В дисертаційній роботі дослідження особливостей природного руху населення та формування трудового потенціалу Карпатського регіону здійснено через призму трьох режимів відтворення населення, а саме: розширене, просте і звужене (депопуляції) відтворення, а також за економічним районуванням України, запропонованим Дорогунцовим С.І. та Федорищевою А.М., у відповідності до якого виділяються Карпатський економічний район (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька області).

Аналіз засвідчує, що для регіону Українських Карпат, зокрема для сільської місцевості у 1980 і 1990 рр. характерне розширене відтворення населення (тобто переважання народжуваності над смертністю), яке впродовж 1991-1994 рр. переросло у просте відтворення населення (приблизно однакова народжуваність і смертність), а з 1995 р. у звужене відтворення або депопуляцію.

На основі економіко-статистичного аналізу та математичних розрахунків обґрунтовано, що особливості трудового руху населення в Українських Карпатах обумовлюють неоднакові тенденції та динаміку чисельності економічно активного населення і відповідно кількісні характеристики трудового потенціалу в адміністративних областях регіону, де переважає міське або сільське населення. У Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях у загальній чисельності населення переважає сільське населення і відповідно трудовий потенціал сільської місцевості; у Львівській області навпаки - міське населення і відповідно трудовий потенціал міської місцевості.

За результатами дослідження встановлено, що в регіоні мають місце соціально-економічні проблеми сільських територій: безробіття, низький рівень оплати праці й бідність, що зумовлює поглиблення демографічної кризи, занепад соціальної сфери села, трудову міграцію сільського населення. На початок 2001 та 2007 рр. зайнятість населення у віці 15-70 років відповідно склала: у Закарпатській області - 55,7% та 60,5%; в Івано-Франківській - 58,0% та 46,8%; у Львівській - 57,2% та 56,6%; Чернівецькій - 45,1% та 56,6 %.

Дослідження міграційних процесів в контексті міждержавної і міжрегіональної міграції населення та їхнього впливу на використання трудового потенціалу села засвідчують, що в регіоні Українських Карпат з 2000 року по масштабності переважала міждержавна міграція в порівнянні з міжрегіональною, а з 2003 року - протилежна тенденція. Внаслідок постійної міграції та міграції без повернення частково втрачається трудовий потенціал регіонів, з яких мігрує працездатне населення.

Із дев'яти проаналізованих економічних регіонів України кількість населення і трудовий потенціал міждержавної міграції зменшилися у шістьох, у тому числі у Карпатському. В розрізі адміністративних областей регіону Українських Карпат простежуються неоднозначні тенденції та динаміка. Так, в розрахунку на 1000 населення негативне сальдо міждержавної міграції станом на 01.01.2001 та 01.01.2007 рр. склало відповідно - 1,0 та - 0,8 у Закарпатській та - 0,9 і - 0,7 у Чернівецькій областях при середньорегіональному показнику - 0,7 та - 0,5, в Івано-Франківській та Львівській областях ці критерії значно менші від середньорегіонального. За рахунок міжрегіональної міграції найбільші втрати населення і трудового потенціалу в Закарпатській та Львівській областях, найменші - у Чернівецькій області.

У розділі другому «Аналіз використання трудового потенціалу села в умовах реформування аграрних відносин (на матеріалах областей Карпатського регіону)” розкрито зміст дослідження стосовно тенденцій формування і використання трудового потенціалу села в нових умовах господарювання, який дає змогу стверджувати, що становлення та утвердження приватної власності на землю обумовило зміну організаційно-економічних та правових форм господарювання, формування нових типів сільськогосподарських підприємств як у регіоні Українських Карпат в цілому, так і в адміністративних областях регіону зокрема. Найхарактернішими особливостями регіону (особливо Закарпатської області) є малоземелля, переважання сільського населення в регіоні за рахунок Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, багатонаціональний склад населення регіону. Аналіз функціонування сільськогосподарських підприємств за організаційно-правовими формами свідчить про зменшення їхньої кількості в областях регіону, за винятком Чернівеччини, і як наслідок зменшення кількості найманих працівників в них. Проявляється тенденція щодо зниження кількісних характеристик трудового потенціалу сільсько-

господарських підприємств та особистих селянських господарств, що зумовило розгортання фермерської діяльності та самостійної зайнятості сільського населення, трудовий потенціал якого за кількісними характеристиками має тенденцію до зростання.

Дослідженням підтверджено, що на показники формування та використання трудового потенціалу сільських територій регіону вагомий вплив мали трансформаційні процеси в аграрній сфері, а трудові відносини головним чином детермінуються ефективністю ринкових реформ в галузях агропромислового комплексу, що викликало інтенсивний міжсекторний та міжгалузевий перерозподіл робочої сили (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка показників формування та використання трудового потенціалу в сільській місцевості Закарпатської області в 2000 - 2008 рр.

(тис.осіб)

Показники	2000	2005	2006	2007	2008
Все сільське населення у віці 15-70 років	548,6	569,1	570,6	572,1	573,4
% сільського населення до всього населення області у віці 15-70 років	61,8	62,0	62,0	62,1	62,2
Економічно активне сільське населення працездатного віку	346,8 322,1	359,7 332,8	358,6 333,4	361,3 337,6	361,4 336,4
Зайняті працездатного віку	331,6 302,6	344,4 317,5	344,1 319,0	347,1 323,4	347,7 322,7
Рівень зайнятості (до кількості всього населення, %)	60,4	60,5	60,3	60,7	60,6
Безробітні	15,8	15,3	14,5	14,2	13,7
Економічно неактивне населення працездатного віку	201,8 142,3	209,4 146,5	212,0 148,5	210,8 146,7	212,0 149.3

Аналіз зайнятості сільського населення за місцем проживання в регіоні Українських Карпат в розрізі адміністративних областей засвідчує, що на початок 2007 року в порівнянні з 2001 роком вона мала суперечливий характер. Зросла зайнятість населення у Закарпатській, Львівській і Чернівецькій областях та зменшилася в Івано-Франківській області, за рахунок чого трудовий потенціал регіону за кількісними характеристиками знизився. До того ж трудові ресурси сільської місцевості регіону значну частку трудового потенціалу реалізують у зарубіжжі.

У процесі становлення нових організаційно-правових форм господарювання в аграрному секторі економіки виокремилися три напрямки реформування сільськогосподарських підприємств, у відповідності до яких до першого напрямку віднесені сільськогосподарські виробничі кооперативи та акціонерні товариства; до другого - приватні та приватно-орендні підприємства; до третього - товариства з обмеженою відповідальністю. У їхній діяльності, як засвідчують дослідження, проявляються як загальні, так і регіональні тенденції та особливості сільськогосподарського виробництва і використання трудового потенціалу сільської місцевості.

Загальними тенденціями за аналізований період (2007 р. по відношенню до 2000 р.), як на загальнодержавному рівні, так і на рівні адміністративних областей регіону Українських Карпат, є наступні: зменшення площі сільськогосподарських угідь, в тому числі ріллі у товаровиробників сільськогосподарської продукції; зменшення кількісних характеристик трудового потенціалу найманих працівників у реформованих сільськогосподарських підприємствах; низька ціна робочої сили та надмірна її пропозиція, передусім за рахунок особистих селянських господарств.

Аналіз рівня зайнятості трудових ресурсів у аграрному виробництві та результатів діяльності сільськогосподарських підприємств у розрізі природно-економічних підзон та районів засвідчує про зменшення кількості сільськогосподарських підприємств та середньорічної чисельності зайнятих працівників. Дослідження підтверджує, що рівень показника рентабельності у 2007, як і в попередньому році, був найвищим в аграрних підприємствах приватного та приватно-орендного типу (включаючи великі фермерські господарства) і склав 28%; господарські товариства як найбільш поширена організаційно-правова форма господарювання серед сільськогосподарських підприємств області отримали прибуток на суму 3,2 млн. грн., а рівень рентабельності від усієї діяльності склав 6,1%; державні підприємства завершили 2007 р. зі збитками на суму 2,6 млн. грн., або рівень збитковості сягнув 18,2%.

В цілому в аграрному секторі України, в т.ч. в областях Українських Карпат за роки незалежності відбулося певне становлення селянських (фермерських) господарств. За даними статистики в 42,5 тис. фермерських господарств України зайнято 130,0 тис. працюючих, або 3,3% від кількості зайнятого населення у сфері сільського господарства, мисливства, лісового та рибного господарства (2007 р.). В регіоні Українських Карпат в аналізованому році у 3,7 тис. фермерських господарствах налічувалося 9,5 тис. працівників, або 15% від кількості зайнятих в названих галузях. Характерно, що на кожні 100 га фермерських сільгоспугідь в Україні припадає 4 зайняті працівники, а в областях регіону - 10 осіб. Викладене свідчить про значний резерв можливостей використання трудового потенціалу сільських територій регіону Українських Карпат в процесі розширення фермерського господарювання на перспективу.

Дослідженнями підтверджено, що в розвинутій ринковій структурі аграрного сектора особисті селянські господарства як дрібні виробники сільськогосподарської продукції не належать до перспективних форм господарювання. Однак (в порівнянних цінах 2005 р.) у 2007 р. господарства населення України виробили валової продукції на суму 53329,0 млн. грн., або 60,1 % до загальнодержавного показника, а населення регіону виробило такої продукції на суму 1992,2 млн. грн., або 95,9 % в регіоні та 3,7 % від показника країни. Отже, в найближчий період, у процесі завершення реформування аграрного сектора країни особисті селянські господарства, виробляючи основну частку продуктів харчування, є і будуть гарантом продовольчої безпеки країни.

У третьому розділі «Перспективні напрями реалізації соціально-трудового потенціалу села в умовах багатоукладної економіки” обґрунтовано становлення підприємництва в аграрній сфері регіону та зайнятість трудових ресурсів сільських територій, розкрито аспекти наукових поглядів на розвиток підприємництва. В аграрному секторі становлення і розвиток підприємництва має свої особливості, оскільки, по-перше, сільське господарство забезпечує продовольчу безпеку держави; по-друге, відзначається високим ступенем ризику; по-третє, сільськогосподарське виробництво здійснюється не лише при умові одержання прибутку, але й збитковості; по-четверте, має певні психологічні особливості; по-п'яте, пов'язане з живою природою і середовищем проживання людини. Звідси, як свідчить досвід розвинутих країн світу, необхідна державна підтримка сільськогосподарської галузі.

Перехід агропромислового комплексу України до ринкової економіки зумовлює, перш за все, реформування відносин власності і формування на цій основі нових підприємницьких структур, оптимального поєднання інтересів дрібного, середнього і великого виробництва з метою реалізації заходів активної політики зайнятості сільського населення, зменшення рівня безробіття та нарощення трудового потенціалу сільської місцевості. Для регіону Українських Карпат актуальною проблемою є розвиток дрібних, особливо в гірській і передгірній природно-економічних зонах, та середніх і крупних форм господарювання у низинній (рівнинній) природно-економічній зоні при активній державній підтримці сільського підприємництва, у тому числі через встановлення пільгових ставок та спрощення ставок оподаткування й інших заходів.

Існують різні точки зору на основні поняття теорії мотивації, відсутня єдність у застосування категорій «мотивація» та «стимулювання». У своїх дослідженнях ми класифікували мотивацію на внутрішню та зовнішню. Внутрішня мотивація визначається змістом і значимістю роботи, зовнішня проявляється у двох формах: адміністративній і економічній, з яких друга здійснюється через економічні стимули, зокрема через оплату праці, дивіденди тощо. В дисертаційній роботі приділена увага співвідношенню егоїстичних та альтруїстичних мотивів у господарській діяльності на основі узагальнення матеріалів соціологічних опитувань у мотиваційній структурі. Узагальнено матеріали Закарпатського регіонального центру соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України щодо міри підтримки аграрних реформ на селі опитаними громадянами області загалом та провідними національностями зокрема.

Формування мотиваційного механізму підприємництва в регіоні Українських Карпат тісно пов'язане з докорінним оновленням соціальних ідеалів, психологічних настанов, а також із забезпеченням відповідної мотивації економічної поведінки людей, реалізацією їхніх інтересів. В роботі досліджені етапи становлення і розвитку нових форм господарювання, починаючи з оренди та орендних відносин на селі, а в подальшому малих господарських форм - малі підприємства, у тому числі селянські (фермерські) та особисті селянські господарства і господарські товариства зокрема.

Передумовою наукового дослідження зайнятості сільського населення є аналіз сукупності демографічних, соціологічних і економічних процесів, які в попередньому розділі дисертаційної роботи проаналізовано в органічному поєднанні руху і відтворення населення, у тому числі його трудового потенціалу, величина якого залежить від зайнятості трудових ресурсів. Ринкові відносини в усіх сферах агропромислового комплексу впливають на рух і використання ресурсів праці, які розвиваються і відтворюються повільніше щодо зростання обсягів виробництва. У зв'язку з цим найважливішим інструментом підтримки ефективної зайнятості населення, передусім сільського, є балансові розробки, які передують виробленню економічного механізму державного регулювання населення, елементом якого є баланс трудових ресурсів на регіональному рівні за видами економічної діяльності, в середньорічному обчисленні працівників, витратах праці в робочому часі, кваліфікаційних кадрах масових професій, спеціалістах. Процес вивільнення ресурсів праці буде здійснюватися більш інтенсивно у зв'язку з переходом частини працівників із форми прихованого безробіття у відкриту.

Перспективи формування і використання трудового потенціалу полягають у формуванні регіональної політики, яка повинна не тільки виходити з географічного розташування території, її економічних та ресурсних особливостей, але і врахування регіональних можливостей у вирішенні стратегії розвитку національної економіки, у тому числі у відродженні і розвитку села. Пошук шляхів вирішення цих проблем слід здійснювати на засадах повного використання ресурсно-виробничого потенціалу аграрної сфери регіону Українських Карпат та етнічних особливостей населення стосовно розвитку підприємництва з напрямами розвитку сільських територій та попитом населення. Посилення регіонального аспекту в управлінні підприємництвом слід вважати фактором переходу від некерованих до керованих процесів у розвитку підприємництва з урахуванням потреб суспільства в послугах і продукції підприємницької діяльності. Доведено, що пріоритетними напрямами підприємницької діяльності у сільській місцевості Закарпатської області повинні стати аграрний сектор та галузі переробно-харчової промисловості АПК, серед них нові структури ринкового типу; лісопромисловий і туристичний комплекс, а у складі останнього рекреаційний туризм, у тому числі сільський (зелений).

ВИСНОВКИ

У висновках сформульовано основні результати дисертаційного дослідження, які можна звести до таких позицій.

1. В українській економічній думці утвердилася концепція, що демографічна база є основою відтворення населення і трудових ресурсів села, що засвідчує актуальність цієї проблеми. Регіональний аналіз чинників відтворення трудових ресурсів у відповідності до запропонованої «Класифікації адміністративних територіальних одиниць України щодо відтворення трудових ресурсів» засвідчив, що Закарпаття відноситься до групи областей із сприятливою, а Івано-Франківська, Львівська і Чернівецька області - із середньосприятливою демографічною базою на даний період для відтворення трудових ресурсів.

Специфічні особливості формування і використання трудового потенціалу сільської місцевості регіону Українських Карпат проявляються у переважанні сільського населення у порівнянні з міським населенням у трьох із чотирьох областей регіону, а саме: у Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях. Проте в регіоні Українських Карпат, як і в Україні загалом, проявляється негативна тенденція щодо зменшення економічно активного населення, в основному за рахунок Івано-Франківської та Львівської областей.

2. Основою відтворення трудових ресурсів є працездатне населення у працездатному віці, демографічною базою для якого є молодше населення. Проведене дослідження підтверджує наступну тенденцію: суттєве зменшення постійного населення сільських територій у працездатному віці в областях, де переважає міське населення, в тому числі у Львівській області. Лише в Закарпатській та Чернівецькій областях на тлі зниження кількості постійного населення зафіксовано значний приріст населення у працездатному віці (0,7 та 1,1%). Отже, демографічна база для розширеного відтворення трудових ресурсів, навіть в областях, де переважає сільське населення, вичерпується.

3. Дослідження особливостей природного руху населення та трудових ресурсів через призму трьох режимів відтворення, а саме: розширений, простий і звужений засвідчило, що для сільської місцевості регіону Українських Карпат у 1980-1990 рр. характерним було розширене відтворення населення, у 1991-1994 рр. - просте відтворення, а з 1995 р. - звужене або депопуляція. Навпаки, для трудових ресурсів села ці періоди характеризуються їх розширеним відтворенням. В той же час дослідження міграційних процесів в контексті міждержавної і міжрегіональної міграції населення та їхнього впливу на використання трудового потенціалу села засвідчують, що в регіоні Українських Карпат з 2000 року по масштабності переважала міждержавна міграція в порівнянні з міжрегіональною, а з 2007 р. - протилежна тенденція. Внаслідок постійної міграції та міграції без повернення частково втрачається трудовий потенціал для країн та їхніх регіонів, з яких мігрує працездатне населення.

4. Дисертаційне дослідження стосовно тенденцій формування і використання трудового потенціалу села в нових умовах господарювання дає змогу стверджувати, що становлення та утвердження приватної власності на землю обумовило зміну організаційно-економічних та правових форм господарювання і типів сільськогосподарських підприємств як в регіоні Українських Карпат загалом, так і в адміністративних областях регіону зокрема. Найхарактернішими тенденційними особливостями регіону і особливо Закарпатської області є малоземелля, переважання сільського населення в регіоні за рахунок Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, багатонаціональний склад населення регіону. Аналіз функціонування сільськогосподарських підприємств за органі-заційно-правовими формами свідчить про зменшення їхньої кількості в областях регіону, за винятком Чернівеччини, і як наслідок зменшення кількості найманих працівників в них. Проявляється тенденція щодо зниження кількісних характеристик трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств, що зумовило розгортання фермерської діяльності та самостійної зайнятості сільського населення, трудовий потенціал якого за кількісними характеристиками має тенденцію до зростання.

5. В аграрному секторі областей Українських Карпат за роки незалежності відбулося певне становлення селянських (фермерських) господарств. В регіоні у 2007 р. у 3,7 тис. фермерських господарствах налічувалося 9,5 тис. працівників, або 15% від кількості зайнятих в сільськогосподарських галузях. Характерно, що на кожні 100 га фермерських сільгоспугідь в Україні припадає 4 зайняті працівники, а в областях регіону - 10 осіб. Викладене свідчить про значний резерв можливостей використання трудового потенціалу сільських територій регіону Українських Карпат в процесі розширення фермерського господарювання на перспективу.

6. Дослідженнями підтверджено, що в розвинутій ринковій структурі аграрного сектора особисті селянські господарства як дрібні виробники сільськогосподарської продукції не належать до перспективних форм господарювання. Однак (в порівнянних цінах 2005 р.) у 2007 р. господарства населення України виробили валової продукції на суму 53329,0 млн. грн., або 60,1 % до загальнодержавного показника, а населення регіону виробило такої продукції на суму 1992,2 млн. грн., або 89,6 % в регіоні, та 3,7 % від показника країни. Отже, в найближчий період, у процесі завершення реформування аграрного сектора країни особисті селянські господарства, виробляючи основну частку продуктів харчування, є і будуть гарантом продовольчої безпеки країни.

7. В умовах формування і розвитку ринкових відносин на селі, зокрема в період економічної нестабільності в країні, особливої уваги з боку держави, владних і управлінських структур потребують вирішення проблеми формування, відтворення та ефективного використання трудових ресурсів, передусім у новостворених виробничих структурах аграрної сфери (фермерські господарства, акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю, спілки селян, обслуговуючі кооперативи, приватні та приватно-орендні підприємства, сімейні господарства) стосовно подальшого розвитку і удосконалення нових форм господарювання, формування відповідної інфраструктури, служб агросервісу, налагодження заготівлі, збуту і переробки сільськогосподарської продукції, фінансово-кредитного забезпечення їхньої діяльності.

8. Дослідження свідчать, що на даному етапі розвитку аграрних відносин на селі магістральним напрямом удосконалення організаційної структури аграрного сектора зокрема та АПК загалом є різноманітність форм власності і на цій основі множинність форм прикладання праці, досконала конкуренція у сфері трудових відносин є поєднання переваг перспективного фермерського господарювання, забезпечення товарного виробництва особистих і індивідуальних господарств населення на персоніфікованій власності та використанні існуючої матеріально-технічної бази колективних та державних сільськогосподарських підприємств, подальшої приватизації та кооперації колективних форм організації виробничої діяльності у поєднанні з малими господарськими формами з метою потужного впливу на розвиток соціально-економічного потенціалу сільських територій регіону Українських Карпат.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Монографія

Войтенко Г.В. Трудовий потенціал села в умовах становлення ринкової економіки. Монографія / М.А. Лендєл, Г.В. Войтенко - Ужгород: Карпати, 2006. - 240 с. (13,95 друк. арк.). Особистий внесок автора: досліджено проблеми формування і використання трудового потенціалу сільських територій областей Карпатського регіону в умовах становлення ринкової економіки.

Статті в наукових фахових виданнях

1. Войтенко Г.В. Розвиток підприємництва і проблеми зайнятості населення/ Г.В.Войтенко//Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія “Економіка”. - 2000. - № 6. - С.82-84 (0,55 друк.арк.).

2. Войтенко Г.В. Демографічні процеси і проблеми зайнятості сільського населення регіону / Г.В.Войтенко, Л.М.Газуда // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Економіка”. - 2001. - № 7. - С. 11-117. (0,55 друк.арк.). Особистий внесок автора: окреслено шляхи вирішення проблеми зайнятості сільського населення регіону.

3. Войтенко Г.В. Демографічні зміни сільського населення областей Карпатського регіону/Г.В.Войтенко//Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Економіка”. - 2001. - № 8. - С. 62-65 (0,55 друк. арк.).

4. Войтенко Г.В. Міграція сільського населення Карпатського регіону і її вплив на використання трудового потенціалу села/Г.В.Войтенко//Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Економіка”. - 2001. - № 9. - С. 487-490 (0,32 друк. арк.).

5. Войтенко Г.В. Трудовий потенціал сільської місцевості регіону в демографічному вимірі/ Б.І.Дяченко, Л.М.Газуда, Г.В.Войтенко, І.І.Бібен //Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Економіка”. - 2002. - № 12. - С.65-72. (1,0 друк. арк.). Особистий внесок автора: здійснено порівняльний аналіз населення Закарпатської області за рівнем економічної активності за методикою МОП та традиційною мето-

дикою).

6. Войтенко Г.В. Регіональні особливості використання трудового потенціалу села у нових організаційно-правових формах господарювання./Г.В.Войтенко// Спеціальний випуск наукового вісника Ужгородського національного університету. Серія “Економіка”. - 2007. - № 23. - С.276-284 (0,62 друк. арк.).

Матеріали наукових конференцій

1. Войтенко Г.В. Особливості демографічної ситуації та сільськогосподарського виробництва в гірських прикордонних територіях Закарпаття/ Б.І.Дяченко, П.Ю.Студеняк, І.І. Бібен, Г.В. Войтенко/Матеріали Міжнародної конференції, присвяченої Міжнародному року гір, м. Рахів, 14-18 жовтня 2002 р. - С. 222-228 (0,5 друк. арк.). Особистий внесок автора: окреслено особливості сучасної демографічної ситуації в гірських прикордонних територіях Закарпатської області).

2. Войтенко Г.В. Мотиваційний механізм розвитку трудового потенціалу села/Г.В.Войтенко //Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Внесок вчених Карпатського регіону у світовий розвиток науки, культури, суспільства”, м. Хуст, 19-21 квітня 2005 р. - С.55-62 (0,62 друк. арк.).

3. Войтенко Г.В. Демографічно-трудовий потенціал в контексті сталого розвитку областей Карпатського регіону/Г.В.Войтенко//Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Екологічні та соціально-економічні аспекти збереження етнокультурної та історичної спадщини Карпат”, м.Рахів, 1-5 вересня 2005 р. - С.264-273 (0,62 друк. арк.).

4. Войтенко Г.В. Аналіз використання трудових ресурсів в реформованих сільськогосподарських підприємствах Карпатського регіону/Г.В.Войтенко// Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми сталого природокористування в Карпатському регіоні (екологія, освіта, бізнес)”, м.Хуст, Карпатський інститут підприємництва, Карпатський біосферний заповідник 10-11 травня 2006 р. - С. 63-72 (0,5 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Войтенко Г.В. Регіональні аспекти формування і використання трудового потенціалу сільських територій (на прикладі областей Карпатського регіону). - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.05 - розвиток продуктивних сил та регіональна економіка. ДВНЗ Ужгородський національний університет, Ужгород, 2009.

Виявлено проблеми формування, відтворення та ефективного використання трудових ресурсів стосовно подальшого розвитку і удосконалення нових форм господарювання, формування відповідної інфраструктури, служб агросервісу, налагодження заготівлі, збуту і переробки сільськогосподарської продукції, фінансово-кредитного забезпечення їхньої діяльності.

Здійснено аналіз особливостей природного руху населення та формування трудового потенціалу Карпатського регіону через призму трьох режимів відтворення населення, а саме: розширене, просте і звужене (депопуляції) відтворення, а також за економічним районуванням України, запропонованим Дорогунцовим С.І. та Федорищевою А.М., у відповідності до якого виділяються Карпатський економічний район (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька області).

Обґрунтовано, що на даному етапі розвитку аграрних відносин на селі магістральним напрямом удосконалення організаційної структури аграрного сектора зокрема та АПК загалом є різноманітність форм власності і на цій основі множинність форм прикладання праці, досконала конкуренція у сфері трудових відносин - є поєднання переваг перспективного фермерського господарювання, забезпечення товарного виробництва особистих й індивідуальних господарств населення на персоніфікованій власності та використанні існуючої матеріально-технічної бази колективних та державних сільськогосподарських підприємств, подальшої приватизації та кооперації колективних форм організації виробничої діяльності у поєднанні з малими господарськими формами з метою потужного впливу на розвиток соціально-економічного потенціалу сільських територій регіону Українських Карпат.

Ключові слова: продуктивні сили, регіональна економіка, трудові ресурси, агропромисловий комплекс, зайнятість населення, безробіття, природний рух населення, демографічна ситуація.

THE SUMMARY

H.V. Voitenko. Regional aspects to form and use the labour potential in rural areas of the Carpathian region. - Manuscript. Dissertation to obtain scientific degree of candidate of sciences in 08.00.05 specialty - development of production forces and regional economy. State Educational Establishment - “Uzhhorod National University”, Uzhhorod, 2009.

The problems of formation, updating and effective use of manpower resources in accordance with further development, introduction of new management forms and formation of appropriate infrastructure are defined.

Special features of natural migration and formation of the manpower potential of the Carpathian region through the prism of three population updating modes, namely: extended, simple and narrow (depopulation) have been analysed. Economic division of Ukraine as well as districts proposed by S.I. Dorohuntsov and A.M. Fedorishcheva where the Carpathian economic district (including Transcarpathian, Ivano-Frankivsk and Chernivtsi regions) was appointed.

It has been proved that at present stage of agrarian relations development in the village the maim direction to improve the organizational structure of agrarian sector in itself and of (AIC) agro-industrial complex in general, is diversification of the property forms and on this basis increasing the ways of labour application, improved competition in labour relations sphere. It is the combination of individual farming advantages, ensuring the commodity production of personal and individual farming of the population and using the existing material basis of collective and state agricultural enterprises, further privatization and cooperation of collective industrial forms with the small farming forms to have a powerful influence on socio-economic potential of the rural areas of the Ukrainian Carpathians.

The Key Words: Productive forces, manpower, regional economy, labour resources, agro-industrial complex, population employment, unemployment, natural migration (population natural movement), demographic situation, property forms.

АННОТАЦИЯ

Войтенко Г.В. Региональные аспекты формирования и использования трудового потенциала сельских территорий (на примере областей Карпатского региона). - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика. ГВУЗ “Ужгородский национальный университет”, Ужгород, 2009.

Выявлены проблемы формирования, обновления и эффективного использования трудовых ресурсов согласно дальнейшему развитию и внедрению новых форм хозяйствования, формирования соответственной инфраструктуры, служб агросервиса, налаживания заготовки, сбыта и переработки сельскохозяйственной продукции, финансово-кредитного обеспечения их деятельности.

Проанализованы особенности природного движения населения и формирования трудового потенциала Карпатского региона через призму трех режимов обновления населения, а именно: расширенное, простое и суженное (депопуляция) обновление, а также по экономическому делению районов Украины, предложенному Дорогунцовым С.І. и Федорищевой А.М., в соответствии с которым выделяется Карпатский экономический район (Закарпатская, Ивано-Франковская, Львовская и Черновицкая области).

Обосновано, что на данном этапе развития аграрных отношений на селе магистральным направлением совершенствования организационной структуры аграрного сектора в частности и АПК вообще является разнообразие форм собственности и на этом основании увеличение форм приложения труда, совершенная конкуренция в сфере трудовых отношений, совокупность преимуществ перспективного фермерского хозяйствования, обеспечение товарного производства личных и индивидуальных хозяйств населения на основе собственности и использовании существующей материально-технической базы коллективных и государственных сельскохозяйственных предприятий, дальнейшей приватизации и кооперации коллективных форм организации производственной деятельности в совокупности с малыми хозяйственными формами с целью мощного влияния на развитие социально-экономического потенциала сельских территорий региона Украинских Карпат.

Ключевые слова: производительные силы, региональная экономика, трудовые ресурсы, агропромышленный комплекс, занятость населения, безработица, природное движение населения, демографическая ситуация, формы собственности.

Размещено на Allbest.ru

...