Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНЕСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ІМЕНІ О.М. БЕКЕТОВА

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Готельна індустрія України»

на тему: “Сучасний стан готельного господарства України: регіональний аспект ( на прикладі Сумського регіону) ”

Виконав:

студентка 1 курсу

гр. ТУР 2013-1

Корнєєва С.Г.

Перевірив: доцент

Андренко І.Б

Харків 2013



ВСТУП

Метою мого індивідуального завдання “Сучасний стан готельного господарства України: регіональний аспект (на прикладі Сумського регіону)” - оволодіти методикою формування бази даних засобів розміщення певного регіону України та навичками аналізу регіонального ринку готельних послуг. Інформаційною базою для виконання індивідуального завдання є законодавчі й нормативно-правові акти України та ЮНВТО; дані Держкомстату України та обласних управлінь статистики; статистичні, інформаційно-аналітичні та нормативно-методичні матеріали Державної туристичної адміністрації України (до 2006 р.), Державної служби туризму і курортів (з 2006 р.), Управлінь житлово-комунального господарства обласних державних адміністрацій, матеріали міжнародних конференцій, каталоги готелів, рекламні проспекти, прес-релізи, корпоративні звіти та інші документи готельних підприємств, матеріали з мережі Інтернет, публікації у вітчизняній і закордонній періодичній пресі.

Основними задачами в моїй роботі є дати загальну характеристику Сумського регіону, охарактеризувати його географічне положення, клімат, визначити особливості і перспективи розвитку туризму в даному регіоні. Також мені потрібно схарактеризувати регіональний ринок готельних послуг в Україні та Сумському регіоні, за статистичними даними проаналізувати сучасні тенденції ринку готельних послуг і зробити висновки щодо його стану. Систематизувати отримані результати в таблиці. Охарактеризувати основні й додаткові послуги основних готельних підприємств регіону. Зробити порівняльну характеристику. Також мені потрібно охарактеризувати інші засоби розміщення. До інших засобів розміщення слід віднести санаторно-курортні підприємства, дитячі оздоровчі табори та інші заклади, які є конкурентними для готельних підприємств.



РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ

1.1 Географічне положення

Сумська область розташована на північному сході України. На півночі та сході область межує із Брянською, Курською таБілгородською областями Російської Федерації -- довжина державного кордону з Російською Федерацією 298 км. На кордоні розташовані три пункти пропуску залізничного транспорту (Волфіно, Пушкарне, Зернове) та п'ять -- автомобільного (Бачівськ,Катеринівка, Рижівка, Юнаківка, Велика Писарівка). готельний пам'ятка туризм

На півдні, сході та заході Сумщина межує із Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. Відстань від обласного центра до столиці України м. Києва 350 км.

Сумська область розташована у північно-східній частині Лівобережної України. Північна частина області лежить у межах Новгород-Сіверського Полісся, південна -- належить до лісостепової зони.

Річки Сумської області належать до басейну Дніпра і здебільшого є його лівими притоками. Найзначніші з них -- Десна, Сейм,Сула, Псел, Ворскла. У долинах річок -- численні озера-стариці і болота; багато штучних ставків.

1.2 Клімат

Клімат: помірно континентальний. Зима прохолодна, літо не спекотне. Середня температура липня +19 °C, січня ?7,5 °C. Максимум опадів випадає влітку у вигляді дощів.

Середньорічна температура повітря становить 6,8 °С, найнижча вона у січні (мінус 6,3 °С), найвища -- в липні (19,8 °С). Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (мінус 16,6 °С) зафіксована 1963 року, найвища (0,0 °С) -- 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (16,6 °С) спостерігалась 1912 року, найвища (24,1 °С) -- 1936 року. Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 36,0 °С) зафіксовано 6 січня 1935 року, абсолютний максимум (39,9 °С) -- 11 серпня 1907 року.

В останнє століття температура повітря в Сумах, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом останніх 100 років середньорічна температура повітря підвищилася приблизно на 1,5 °С. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік.

У середньому за рік у Сумах випадає 675 мм атмосферних опадів, найменше -- в лютому, найбільше -- в липні. Мінімальна річна кількість опадів (228 мм) спостерігалась 1908 року, максимальна (886 мм) -- 1973 року. Максимальну добову кількість опадів (89 мм) зафіксовано в червні 1912 року. У середньому за рік у місті спостерігається 154 дні з опадами; найменше їх (по 10) у вересні та жовтні, найбільше (18) -- у грудні. Щороку в Сумах утворюється сніговий покрив, максимальна висота якого звичайно спостерігається в лютому.

Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 78%, найменша вона у травні (64%), найбільша -- у грудні (89%).

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша -- у грудні. Найбільшу повторюваність у місті мають вітри з південного сходу, найменшу -- з півночі та північного сходу. Найбільша швидкість вітру -- взимку, найменша -- у липні-серпні. У січні вона в середньому становить 4,4 м/с, у липні -- 3,1 м/с.

1.3 Основні визначні пам'ятки

У Сумському районі на обліку перебуває 21 пам'ятка архітектури.

№	Назва	Дата спорудження	Місце
1	Воскресенська церква	1906-1912 (Казанської Божої матері)	с. Басівка
2	Олександра Невського церква	18-19 ст.	с. Битиця
3	Садибний будинок	19 ст.	с. Біловоди
4	Успенська церква	1812 (іст.).	с. Верхня Сироватка
5	Церковнопарафіяльна школа	19 ст.	с. Вільшанка
6	Палац і парк, друга пол. 19 ст.	с-ще. Кияниця
7	Церква	19 ст.	с. Могриця
8	Богадільня	1880	с. Нижня Сироватка
9	Будинок земської школи, у якій мешкав і працював Грінченко Б. Д. (іст., архіт.)		с. Нижня Сироватка
10	Земська школа (другий буд.)	20 ст.	Сумський р-н., с. Нижня Сироватка
11	Тихона Вороніжзького св. церква		с. Нижня Сироватка
12	Різдва Богородиці церква	1903	смт. Низи
13	Садиба Кондратьєвих-Суханових (Будинок, в якому мешкав Чайковський П. І.)	1871- 1879 (архіт., іст.).	смт. Низи
14	Цукровий завод	кін. 19 - поч. 20 ст. (архіт., іст.).	смт. Низи.
15	Садиба Прянишникова	1890	с. Рогізне
16	Свято-Димитріївська церква	1846	с. Стецьківка
17	Дзвіниця	18 ст.	с. Токарі
18	Садиба графа Камбурлея М.	1790-і рр.	смт. Хотінь
19	Садиба Кондратьєвих	18-19 ст.	с. Червоне
20	Будинок церковнопарафіяльної школи, у якій навчались Мамонтов Я. А. та Лисенко М. Г. (архіт., іст.)		с. Шпилівка
21	Миколи св. церква	1793-1806	с. Юнаківка

1.5 Сучасні тенденції розвитку туризму в Сумському регіоні

Туристично-рекреаційна галузь - це багатогранне явище, що поєднує економічні, соціальні, культурні та екологічні аспекти, має практично невичерпний потенціал для постійного розвитку, співпрацює з багатьма галузями економіки, що зумовлює його провідне місце в соціально-економічному житті держави . У свою чергу важливими факторами розвитку туристичної галузі є природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал регіону.

Багатофункціональний рекреаційний комплекс Сумського регіону представлений лікувально-оздоровчим (санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок населення, в тому числі організація відпочинку дітей і підлітків в оздоровчих таборах) та пізнавальним (туризм, туристсько-екскурсійне обслуговування) компонентами. В області налічується 44 підприємства готельного господарства та 37 санаторно-курортних закладів різного функціонального призначення, в яких обслуговується більше 67,1 тис. приїжджих, з них 4,9 тис. - іноземці, оздоровлюється близько 16,2 тис. осіб.

Сумська область має значний потенціал для розвитку туристичної та курортної галузей. В області нараховується близько 1,5 тис. памяток історії, 700 археології, понад 100 памятників монументального мистецтва та 600 памятників архітектури.

Туристична сфера має реальні перспективи розвитку завдяки унікальним природним обєктам. У природно-заповідному фонді області - 204 об'єкти:

Державний степовий заповідник „Михайлівська цілина” (Лебединський район), у якому зустрічається 525 видів рослин; Червонотростянецький дендропарк у Тростянецькому районі, де збереглися найстаріші на лівобережжі насадження дібровного типу з віковими ясенами, кленами, липами, дубами; лісовий заказник “Великий бір” у Шоскинському районі - своєрідний музей сосен, заснований відомим лісознавцем проф.

В. Огієвським, “Деснянсько-Старогутський” Національний природний парк (Середино-Будський район с. Стара Гута) - тут зростає 19 видів рослин, які занесено до Червоної книги України, 30 видів рослин, що охороняються на території Сумської області.

Але розвиток туристично-рекреаційних послуг неможливий без усвідомлення потреби стратегічного управління, сутність якого полягає в відображенні загальних цінностей елементів туристичної послуг, пов'язаних з культурою нації; визначає спрямованість процесу прийняття рішень вищими органами у сферах туризму і рекреації; формулюється таким чином, щоб можна було оцінити ступінь їх реалізованості.

Отже, в умовах структурних перетворень господарства України Сумська область в перспективі має зосередити зусилля на розвитку зони відпочинку та оздоровлення населення та зони природно-рекреаційних ландшафтів регіонального значення, де слід розвивати всі елементи інфраструктури, що сприяють охороні та раціональному використанню природно-заповідних і природно-рекреаційних територій області. Це потребуватиме налагодження тісних міжрегіональних і міждержавних зв'язків з метою надання оздоровчих, відпочинкових і туристичних послуг жителям інших областей і країн тощо



РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ

Готельне господарство є однією з головних складових туристичної індустрії України. Проте, сьогодні можна констатувати про відсутність висококонкурентних позицій у цьому секторі національної економіки. Інфраструктура закладів розміщення в Україні не відповідає міжнародним нормам проживання та відпочинку: недостатня кількість готельних підприємств, у структурі готельних підприємств низька частка закладів високої категорії, матеріально-технічна база застаріла та потребує модернізації, відсутні сучасні засоби зв'язку та інформаційних комунікацій, ефективні та надійні системи захисту, які є передумовою високого рівня якості послуг.

Недостатня в Україні, у порівнянні з провідними країнами у розвитку туризму, кількість готельних підприємств. У 2004 р. в Україні функціонувало 1218 підприємств готельного господарства на 50,4 тис. номерів та 104,6 тис. місць. Наприклад, у Великобританії функціонує близько 26 тис. готелів, Франції 19,7 тис, Румунії понад 3 тис, Ізраїлі 318 готелів на 41770 номерів. У структурі згідно розмірів готелів, у країнах Європи кількість великих підприємств становить 15-25 % від їх загальної кількості, 75-85 % - готелі сімейного типу та мотелі. В Україні близько 70 % всіх місць зосереджують великі готелі, мотелі, кемпінги, молодіжні бази - типові у європейських країнах, в Україні малочисельні. Як свідчить міжнародний досвід, саме невеликі готельні підприємства сьогодні формують основу розвитку сфери гостинності - структурують ринок готельних послуг згідно попиту споживачів, формують конкурентне середовище та створюють додаткові робочі місця.

У перспективі готельне господарство повинно стати провідним чинником активізації туризму, інтеграції держави у світові структури міжнародного співробітництва, зростання значення національної культури. Для досягнення цієї мети на державному рівні сьогодні необхідно вирішити ряд актуальних проблем.

Насамперед, відсутнє чітке законодавче визначення місця готельного бізнесу у туристичній сфері, його відомче підпорядкування. На законодавчому рівні необхідно визначити правові, економічні та організаційні аспекти створення і розвитку конкурентного середовища на ринку сфери гостинності. Законодавча основа повинна сприяти формуванню та входженню у ринковий простір нових готельних підприємств, зокрема створенню умов правового захисту та виживання малих форм у сфері гостинності.

В українському законодавстві нечітко врегульоване право власності на землю, особливо для іноземних інвесторів. Відсутні можливості приватизації землі та невигідні умови її оренди для будівництва готелів, механізму концесії історико-архітектурних об'єктів, не приваблює іноземні компанії у готельний бізнес.

Не вирішеною залишається проблема зміни форми власності, акціонування підприємств готельного господарства. Великі та значна частка середніх готельних підприємств в Україні перебувають у державній та комунальній формі власності (39,8 %); в окремих регіонах приватні готелі зовсім відсутні. У зв'язку із низькою прибутковістю та регуляторним податковим тиском власники більшості готелів розглядають готельний бізнес як доповнення до інших сфер своєї діяльності. Приватизація та акціонування зумовить покращення якості управління на підприємствах готельного господарства, водночас і матеріально-фінансовий стан галузі. Фінансово-економічну політику із зміни форми власності доцільно проводити шляхом залучення з різних джерел фінансових ресурсів. Водночас, необхідно створити для інвесторів систему державних гарантій для захисту приватної власності і капіталу.

Сучасні готельні підприємства в Україні характеризуються типовою структурою послуг, низькою спеціалізацією. Поряд із традиційними повносервісними готелями необхідно створити мережу спеціалізованих підприємств з вузьким спектром послуг, зорієнтованих на обслуговування певної категорії туристів. Насамперед, необхідність створення спеціалізованих підприємств стосується туристичних центрів із чітко вираженою спеціалізацією у спортивно-оздоровчому, конгресовому туризмі, центрах з ігровими атракціями та іншими видами туризму.

Поглиблення спеціалізації та впровадження високих стандартів обслуговування у національній сфері гостинності пов'язується із створенням традиційних у світовій готельній індустрії корпоративних форм - міжнародних готельних ланцюгів. Об'єднані у корпорацію провідні готельні підприємства здійснюють колективний бізнес, перебуваючи під єдиним контролем керівництва ланцюга. Професійний менеджмент несе повну відповідальність за ефективність функціонування, посилення конкурентних позицій. Технологічно успіхи корпоративних форм у гостинності пов'язуються з дотримуванням високої якості готельного продукту, ідентичністю послуг та доступністю цін на всіх підприємствах мережі.

На українському ринку готельних послуг міжнародні готельні ланцюги лише формують контури майбутньої діяльності. Річний досвід роботи у міжнародній програмі "The Greatest Hotels of the World" сьогодні розвиває лише один із лідерів національного ринку послуг гостинності - донецький готель "Донбас Палас". Дворічний досвід роботи має перша українська готельна мережа "Premier Hotels", сформована з п'яти провідних у державі готелів - "Прем'єр Палас" (Київ), "Ореанда" (Ялта), "Дністер" (Львів), "Стар" (Мукачеве), "Лондонська" (Одеса). Пріоритетним напрямком інвестування в українську сферу гостинності розглядає французька готельна мережа "Accor". Сьогодні корпорація "Accor" поетапно планує будівництво декількох 3-5 зіркових готелів у Києві, згодом, до 2010 p., розширити мережу до 10-12 готелів в інших містах України - Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Донецьку та Львові. Основний сегмент корпоративної мережі на українському ринку у перспективі повинен сформуватись із новозбудованих комфортних 3-, 4-зіркових готелів, доступних для широкого кола туристів - з середньою вартістю проживання 50-60 євро.

Уніфікація послуг, ціни готелями, що входять у готельні ланцюги остаточно не вирішує проблеми розвитку та модернізації готельного господарства в Україні. Раціонально збалансований сектор гостинності передбачає необхідність розвитку мережі готелів сімейного типу, молодіжних готелів та спеціалізованих готельних підприємств, зорієнтованих на оригінальність послуг та обслуговування певної категорії туристів.

Невеликі комфортні готелі із регламентованим обсягом додаткових послуг повинні пропонувати за помірну ціну необхідні для роботи та відпочинку якісне персоніфіковане обслуговування, стати основним сектором готельної індустрії, утворюючи найбільш чисельну мережу розосереджених, насамперед, у невеликих презентабельних для туризму населених пунктах - містечках, сільських поселеннях.

Реалізація необхідного кількісного та якісного рівня розвитку інфраструктури сфери гостинності зумовлює необхідність системного та комплексного аналізу інвестування в окремі регіони та окремі сегменти готелів. Реалізація інвестиційних проектів передбачає аналіз основних параметрів функціонування готелів - використання готельних місць різного класу, динаміки середньої ціни номерів, тенденції попиту на основних зарубіжних ринках, а також комплекс інформації пов'язаної із загальною стратегією розвитку окремих туристичних і курортних центрів.

Сьогодні іноземні інвестори зацікавлені в інвестуванні будівництва найбільш привабливих чотири-, п'ятизіркових готелів у Києві та інших великих містах України. Зокрема, у Києві, упродовж останніх трьох років залишаються нереалізованими щонайменше два проекти будівництва п'ятизіркових готелів, що зумовлено відсутністю пропозиції інвестиційно привабливої земельної ділянки київською міською адміністрацією. В інших великих містах - Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Львові, Запоріжжі, Севастополі, необхідність відкриття готелів високої категорії значно нижча. Тут у найближчі роки для забезпечення попиту бізнес-туристів необхідно передбачити реалізацію одного - двох п'ятизіркових готелів. У Донецьку із відкриттям готелів "Донбас-Палас" та "Вікторії", попит на готелі високої категорії сьогодні вдалось задовольнити.

Глобалізація світової економіки та трансформаційні процеси у національній економіці зумовлюють інтенсифікацію ділових, наукових та культурних обмінів, зростання у соціальній структурі частки осіб середнього достатку. Роль високо-категорійних готелів та попит на високоякісні послуги у розвитку ділової інфраструктури України буде збільшуватись. Тому, важливо у перспективі враховувати принципи створення сучасної туристичної інфраструктури, провести маркетингові дослідження шляхів і методів підвищення інвестиційної привабливості проектів будівництва, модернізації засобів розміщення, розвитку найбільш економічно привабливого - ділового туризму. З урахуванням актуальності і перспективності ділового туризму в Україні, сьогодні у всіх великих містах - важливих функціональних центрах виникла необхідність відкриття чотиризіркових готелів.

Згідно офіційної статистики, у 2003 р. в Україні функціонувало 17 (2,1 %) висококатегорійних готелів: 1 - п'ятизірковий та 16 - чотиризіркових. У геопросторовому аспекті висококатегорійні готелі зосереджуються, насамперед у Києві (4), Одесі (3), Львівській (5) та Дніпропетровській (2) області, по одному у Донецькій, Закарпатській та АР Крим. Водночас, недостатньою залишається якість обслуговування. Згідно результатів дослідження міжнародних ділових організацій, сьогодні менше 20 % готелів України відповідають вимогам міжнародних стандартів якості обслуговування.

Привабливим для інвесторів стає сегмент трьохзіркових готелів. Категорія трьохзіркових готелів повинна стати оптимальною з позиції ціни та якості послуг, орієнтуватись на обслуговування масових туристів, які подорожують з пізнавальною та комерційною метою. Сьогодні у зв'язку із високою вартістю послуг для українських та європейських туристів у категорії чотири-, п'ять зірок, поява нових трьохзіркових готелів зумовить переорієнтацію клієнтів саме до цієї категорії готелів.

Аналогічну перспективу мають нові готелі в економічній категорії - "дві зірки". У ціновому сегменті двохзіркові готелі повинні орієнтуватись на обслуговування внутрішніх масових туристів, дрібний та середній бізнес, державних службовців, туристів із колишнього СНД. Розширення мережі економічних готелів можна реалізувати внаслідок реконструкції безкатегорійних та однозіркових готелів, будівництва нових згідно сучасних стандартів. Важливим аспектом, що зумовить зростання інвестицій у будівництво економічних готелів є швидка окупність у порівнянні із висококатегорійними готелями.

Важливий напрямок активізації сфери гостинності стосується комплексного освоєння природного та історико-культурного потенціалу найбільш привабливих туристичних регіонів - Кримського, Карпатського та Азово-Чорноморського, локальних центрів рекреації. Модернізацію сучасних рекреаційних центрів, відкриття нових курортів необхідно провести, опираючись на створення малих форм у сфері гостинності - сімейних готелів, пансіонатів, спеціалізованих закладів розміщення. У центрах туризму з відомими історико-архітектурними пам'ятками - замками, палацами, садибами та іншими об'єктами, створення мережі готелів, зокрема з використанням приміщень зазначених об'єктів, сьогодні за відсутності будь-якої туристичної інфраструктури - важлива передумова їхнього туристичного освоєння.

Для інвестування реконструкції сучасних та будівництва нових готелів невисокої категорії сьогодні необхідна державна програма відображена у ефективному дієздатному механізмі співпраці зацікавлених інвесторів, місцевого самоврядування та державних органів центральної і місцевої влади. Ця програма повинна коригуватись пріоритетами державної політики розвитку туризму, її реалізацію необхідно здійснювати за участю професійних консультантів профільних сегментів туристичної сфери державного та недержавного рівня із використанням традиційного та новітнього досвіду світових лідерів готельної сфери.

Результати дослідження сучасного стану готельної сфери в Україні свідчать, саме від підвищення її розвитку, інвестування, в значній мірі залежить реальний стан туристичної інфраструктури в державі. Для ефективного функціонування готельної сфери сьогодні необхідна гнучка система державного стимулювання цієї галузі відображена у розробленій нормативно-законодавчій базі. Водночас, необхідно збільшити кількість засобів розміщення різних категорій з чіткою диференціацією у спеціалізації пропонованих послуг гостинності, вдосконалити управління готельними підприємствами в умовах динамічного соціально-економічного простору та розширення туристичної діяльності, покращити якість готельних послуг, ефективність маркетингу і взаємодії на туристичному ринку сучасних готелів, на державному рівні максимально підтримувати формування національних готельних ланцюгів, які впроваджують нові стандарти готельного сервісу, єдині підходи організації управління.

За статистичними даними я проаналізувала сучасні тенденції ринку готельних послуг і зробила висновки щодо його стану. Систематизувала отриману інформацію у вигляді таблиць.

Таблиця 2 - Кількість готелів та інших місць для короткотермінового проживання за типами по регіонах України в 2007 р., одиниць

Назва регіону (області)	Тип підприємства
	готелів	мотелів	готельно-офісних центрів	кемпінгів	молодіжних турбаз та гірських притулків	інших	усього
У цілому по Укр.	812	19		9	42	538	1420
Сумська обл.	10	10					39



Таблиця 3 - Показники експлуатаційної діяльності готельного господарства України (на прикладі Сумського регіону)

Показники	Рік
	2000 р	2005 р	2007 р	2010 р
1. Кількість підприємств готельного господарства, одиниць	46	44	39	36
абсолютне відхилення	36: 46 = 0,78
темп зростання	10
2. Кількість осіб, які були обслуговані підприємствами готельного господарства, тис. осіб	59,5	67,1	66,1	48,2
абсолютне відхилення	0,8
темп зростання	11,3
3. Кількість обслугованих іноземців, тис. осіб				4, 6
абсолютне відхилення
темп зростання
Частка іноземців, %
4. Коефіцієнт завантаження підприємств готельного господарства, %				0,25
абсолютне відхилення
темп зростання
5. Загальна місткість підприємств готельного господарства, тис. місць	2,4	2,054	2,4	2,9
абсолютне відхилення	1,2
темп зростання	0,5

У сучасних умовах динамічного розвитку готельних мереж, їх стан та перспективи знаходяться під впливом багатьох факторів як зовнішнього так і внутрішнього середовища. Готельна мережа, як організація у сфері готельно-туристичного бізнесу, є відкритою системою, вона перебуває в безперервній взаємодії із зовнішнім середовищем і має з ним зворотній зв'язок. Для ефективного функціонування вона повинна вивчити зміни в оточуючому середовищі, аналізувати їх і відповідно реагувати на них , тому особливої актуальності набувають питання аналізу факторів які впливають на функціонування готельних мереж.

Усі фактори які впливають на стан та розвиток готельних мереж можна розділити на дві групи: зовнішні фактори та особисто-мотиваційні фактори.

Зовнішні фактори - це сили найбільш загального характеру, які впливають на індустрію із зовнішнього оточення, крім того, вони практично не підлягають контролю чи впливу з боку індустрії . У свою чергу зовнішні фактори поділяються на дві групи, чи дві самостійні підсистеми: фактори непрямої та прямої дії чи макросередовище (фактори загального плану) та безпосереднє оточення відповідно.

Фактори непрямої дії є такими, що впливають на діяльність організації не безпосередньо, а опосередковано, тобто через певні механізми та відносини . У більшості випадків макросереда не носить специфічного характеру по відношенню до окремо взятої готельної мережі. Однак кожна з них відчуває на собі її вплив та не може управляти нею . Для готельних мереж які діють в межах внутрішнього ринку група факторів не прямої дії включає: науково-технічний, економічний, політико-правовий, соціально-культурний, міжнародний, природний, демографічний фактори.

Науково-технічний фактор. Технологічні нововведення впливають на ефективність виробництва і реалізацію послуг готельно-ресторанного бізнесу. Технологічні досягнення значною мірою доступні всім конкурентам, що зумовлює підвищення рівня конкурентної боротьби в усіх сферах діяльності.

Економічний фактор. Зміст впливу економічного фактора залежить насамперед від запровадженої політичної системи в країні та загального стану економіки, що визначається такими показниками, як: рівень інфляції та безробіття, курс національної валюти, відсоткова банківська ставка, ставка податків, тощо.

Дослідження політико-правових факторів макрооточення повинно проводитись у першу чергу для того, щоб мати чітке уявлення о намірах органів державної влади і управління у відношення розвитку суспільства і засобів проведення в життя державної політики.

Соціально-культурний фактор це фактор який визначає формування та сприйняття цінностей, смаки, традиції та норми суспільства. У готельно-ресторанному бізнесі переважну силу мають норми, прийнятті у суспільстві країни розміщення підприємства та країн, представників яких обслуговує підприємство .

Міжнародний фактор особливого значення набуває для підприємств готельної мережі, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням іноземних громадян.

Природні фактори - найважливіший елемент спонукання клієнтів к здійсненню подорожей и приваблювання туристів в той чи інший регіон або країну .

Вивчення демографічних факторів макросередовища займає при аналізі ринкових можливостях готельної мережі. Маркетинг повинен розглядати питання, які стосуються чисельності населення, розміщення його по окремим країнам і регіонам, вікової структури з відокремленням працездатного населення, учнів та пенсіонерів.

Фактори прямої дії (безпосереднє оточення) є такими що безпосередньо впливають на діяльність організації. Безпосереднє оточення представлене тими складовими зовнішньої середи, з якими готельна мережа знаходиться у безпосередній взаємодії. До них відносять споживачів послуг, представників суміжних галузей, конкурентів, контактні аудиторії та постачальників.

Споживачі послуг - це фізичні та юридичні особи, що купують та споживають послуги, пропоновані підприємствами готельно-ресторанного бізнесу. Фінансовий стан підприємства залежить від його здатності визначити й опанувати певний споживчий ринок для реалізації вироблених ними послуг.

Важливим фактором прямої дії є діяльність конкурентів, підприємств які беруть участь у постійному змаганні за опанування споживчого ринку. Знання о якості послуг конкурентів складається із такої інформації як категорія, кількість та розмір номерів.

Друга група факторів які впливають на стан та розвиток готельних мереж - це особисто-мотиваційні фактори. Вони представляють собою достатньо складну групу факторів суб'єктивного характеру, діючих переважно комплексно та здійснюючих суттєвий вплив на вибір споживачів. Ця група факторів включає до себе підгрупи:

1. соціально-демографічні;

2. соціально-економічні;

3. мотиваційні;

4. поведінкові.

Підгрупа соціально-демографічних факторів включає до себе: чисельність споживачів, загальну кількість сімей і їх чисельний склад, етапи життєвого циклу родини, рівень освіти споживачів, національність, належність к релігійним концесіям та ін..

Підгрупа соціально-економічних факторів включає до себе: загальну ємність ринку готельних послуг, сумарні грошовий прибуток споживачів, кількість вихідних днів, тривалість оплачуваних відпусток, загальну структуру прибутків і витрат споживачів, у тому числі витрати на відпочинок та подорожі.

Підгрупа мотиваційних факторів має велике значення, так як фактично формує поведінку споживачів. К мотиваційним факторам відносяться: тип особистості, соціальні ролі та статус, менталітет споживачів, тип темпераменту, образ життя, цінності орієнтації.

Підгрупа поведінкових факторів об'єднує фактори, які здійснюють вплив на поведінку споживачів при виборі та споживанні продуктів та послуг готельної індустрії. Вона включає до себе: ступінь інформованості споживачів о продуктах і послугах, відношення до продуктів та реакцію на їх споживання, статус користувача .

Таким чином, можна зробити висновок, що дослідження факторів які впливають на стан та розвиток готельних мереж є необхідною складової їх діяльності, так як вони перебувають в безперервній взаємодії із зовнішнім середовищем та мають з ним зворотній зв'язок. Усі фактори які впливають на функціонування готельних мереж можна розділити на дві групи: зовнішні фактори та особисто-мотиваційні фактори.

Для того, щоб краще зрозуміти тему, яку я обрала для індивідуального завдання, я дослідила 25 готельних підприємств обраного мною регіону і систематизувала їх у вигляді таблиці 5.

Таблиця 5 - Базова характеристика готельного підприємства “Пан»

№	Показник	Характеристика	Приміт.
1	2	3	4
1	Назва готелю	«Пан»
2	Поштова адреса	Сумы, ул. Кузнечий проезд 1
3	Контактний телефон	+38 (044) 220 12 22 +38 (050) 384 04 46
4	Факс, електронна пошта	info@guestbe.com http://guestbe.com/bookit/step1/1401
5	Підпорядкованість
6	Форма власності	Державний
7	Структура управління
8	Місце розташування	Центр м.Суми
9	Відстань до транспортних вузлів (аеропорт, вокзали)	2,5 від ЖД вокзалу
10	Засоби сполучення
11	Тип розміщення	Готель
12	Споруда готелю
13	Дата введення в експлуатацію
14	Кількість поверхів	3
15	Рівень комфорту (кількість зірок)	3 зірки
16	Дата сертифікації
17	Специфіка готелю:
	Проведення конференцій, семінарів	Не має
	Зал місткістю ___ місць
	Технічні засоби
	Аудіовізуальні засоби
	Бізнес-центр	---
	Інше	Порядок проживания в отеле Регистрация заезда - с 12:00 часов. Регистрация отъезда - до 9:00 часов. Отмена бронирования / Предоплата В случае аннуляции за 2 суток до даты заезда штраф не взимается. В случае аннуляции позднее этого срока или в случае незаезда взимается 100% от стоимости суток проживания. Размещение детей и предоставление дополнительных кроватей Бесплатное размещение детей в возрасте до 6 лет в комнате с родителями. Возможно предоставление детской кроватки в номер, а также стульчика для кормления. Домашние животные Допускается размещение домашних животных.

Таблиця 6 - Базова характеристика готельного підприємства “Reikartz»

№	Показник	Характеристика	Примітки
1	2	3	4
1	Назва готелю	Reikartz
2	Поштова адреса	м.Суми, вул. Воскресенька,буд.1
3	Контактний телефон	+38 (065) 2709-111
4	Факс, електронна пошта	info@sezon.in
5	Підпорядкованість
6	Форма власності
7	Структура управління
8	Місце розташування	Центр м.Суми
9	Відстань до транспортних вузлів (аеропорт, вокзали)	2,5 від ЖД вокзалу
10	Засоби сполучення
11	Тип розміщення	Готель
12	Споруда готелю
13	Дата введення в експлуатацію
14	Кількість поверхів	5
15	Рівень комфорту (кількість зірок)	3 зірки
16	Дата сертифікації
17	Специфіка готелю:
	Проведення конференцій, семінарів	+
	Зал місткістю ___ місць	100
	Технічні засоби
	Аудіовізуальні засоби
	Бізнес-центр	---
	Факс

Таблиця 7 - Базова характеристика готельного підприємств «Пансіон»

№	Показник	Характеристика	Примітки
1	2	3	4
1	Назва готелю	«Пансіон»
2	Поштова адреса	40030 Украина м.Сумы Книшевський пер. 12
3	Контактний телефон	+38(0542)629746 основной цілодобово Адмінистратор: +38(050)1327523 +38(068)5322299 +38(093)3122299
4	Факс, електронна пошта	sumypansio@gala.net
5	Підпорядкованість
6	Форма власності	Приватний
7	Структура управління	Приватний
8	Місце розташування	Спокійний, экологически чистий приватний район
9	Відстань до транспортних вузлів (аеропорт, вокзали)	Відстань до ж/д - 5 км, автовокзал - 3 км
10	Засоби сполучення
11	Тип розміщення	Готель
12	Споруда готелю	Вілла
13	Дата введення в експлуатацію
14	Кількість поверхів	2
15	Рівень комфорту (кількість зірок)	3
16	Дата сертифікації
17	Специфіка готелю:
	Проведення конференцій, семінарів	-
	Зал місткістю ___ місць
	Технічні засоби
	Аудіовізуальні засоби
	Бізнес-центр	-
	Факс



Таблиця 8 - Базова характеристика готельного підприємства Міні-готель «Вікінг»

№	Показник	Характеристика	Примітки
1	2	3	4
1	Назва готелю	«Вікінг»
2	Поштова адреса	. Суми, вул. Прокофьева, 14
3	Контактний телефон	+38 (0542) 70-01-35, (098) 546-34-29, (066) 842-89-33
4	Факс, електронна пошта
5	Підпорядкованість
6	Форма власності	Приватний
7	Структура управління
8	Місце розташування	Розташований на березі р. Псел, Заречанському районі
9	Відстань до транспортних вузлів (аеропорт, вокзали)
10	Засоби сполучення
11	Тип розміщення	Міні- готель
12	Споруда готелю
13	Дата введення в експлуатацію
14	Кількість поверхів
15	Рівень комфорту (кількість зірок)	3 зірки
16	Дата сертифікації
17	Специфіка готелю:
	Проведення конференцій, семінарів	Не має
	Зал місткістю ___ місць
	Технічні засоби
	Аудіовізуальні засоби
	Бізнес-центр
	Інше	Номера: Двомісний стандарт (200 грн), двомісний полу люкс( 250), двомісний люкс(300 грн).

Таблиця 9 - Базова характеристика готельного підприємства «Адмірал»

№	Показник	Характеристика	Примітки
1	2	3	4
1	Назва готелю	«Адмірал»
2	Поштова адреса	40000, Сумы, Сумский р-н, с. В.Сироватка, ул. Харьковская, 29
3	Контактний телефон	066-1123141
4	Факс, електронна пошта
5	Підпорядкованість
6	Форма власності	Державний
7	Структура управління
8	Місце розташування	Мальовничий куток міста, на трасі «Суми- Харків»
9	Відстань до транспортних вузлів (аеропорт, вокзали)
10	Засоби сполучення
11	Тип розміщення	Готель
12	Споруда готелю	2 одноповерхові корпуса
13	Дата введення в експлуатацію
14	Кількість поверхів	2 одноповерхові корпуса
15	Рівень комфорту (кількість зірок)	2 зірки
16	Дата сертифікації
17	Специфіка готелю:
	Проведення конференцій, семінарів	Не має
	Зал місткістю ___ місць
	Технічні засоби
	Аудіовізуальні засоби
	Бізнес-центр
	Інше	Номера 1, 2, 3, 4 - містні, коштують від 100 до 700 гривень

Таблиця 10 - Базова характеристика готельного підприємства «Псел»

№	Показник	Характеристика	Примітки
1	2	3	4
1	Назва готелю	«Псел»
2	Поштова адреса	. г. Сумы, пер. Дачный, 2/1
3	Контактний телефон	+38 (0542) 65-90-73, 77-07-37
4	Факс, електронна пошта
5	Підпорядкованість
6	Форма власності	Приватний
7	Структура управління
8	Місце розташування	Розташований на березі р. Псел, Заречанському районі
9	Відстань до транспортних вузлів (аеропорт, вокзали)
10	Засоби сполучення
11	Тип розміщення	Готель
12	Споруда готелю
13	Дата введення в експлуатацію
14	Кількість поверхів
15	Рівень комфорту (кількість зірок)	4 зірки
16	Дата сертифікації
17	Специфіка готелю:
	Проведення конференцій, семінарів	Не має
	Зал місткістю ___ місць
	Технічні засоби
	Аудіовізуальні засоби
	Бізнес-центр
	Інше

Готельна послуга передбачає дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також іншу діяльність, пов'язану з розміщенням і тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу при розміщенні та проживанні в готелі. Основні послуги - це обсяг послуг готелю (проживання, харчування тощо), що включається до ціни номера (місця) і надається клієнтові згідно з укладеним договором, а додаткові послуги - обсяг послуг, що не належать до основних послуг готелю, замовляються та сплачуються споживачем додатково за окремим договором.

Зважаючи на те, що готель передусім є типом тимчасового житла, де проживають туристи, які прибули до населеного пункту або місцевості, і який забезпечує їх можливістю харчування та різними видами послуг, можна виділити проживання як основну послугу. Вона охоплює такі складові: бронювання та інші види замовлення місць, підготовку номерів до заселення та підтримання їх у належному стані, прийом і розміщення гостей (оформлення, реєстрація та облік, розрахунки), збереження майна гостя, виїзд. У Сумському регіоні ці послуги відповідають стандартам.



РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНШИХ ЗАСОБІВ РОЗМІЩЕННЯ

До інших засобів розміщення слід віднести санаторно-курортні підприємства, дитячі оздоровчі табори та інші заклади, які є конкурентними для готельних підприємств.

Сумський регіон екологічно чистий,тому тут розташовані санаторно-курортні підприємства. Сьогодні в області діють 28 дитячих оздоровчих таборів, 88 профільних таборів художньо-естетичної, спортивної, туристсько-краєзнавчої, еколого-натуралістичної спрямованості, що створені на базі позашкільних закладів, 71 табір праці та відпочинку, 5 баз відпочинку, 6 санаторіїв-профілакторіїв, 2 санаторії (обласний дитячий багатопрофільний санаторій “Лебедин”, міжгосподарський санаторій “Токарі”), СПА-курорт “Буймерівка”. Територія області є однією з найбільш екологічно безпечних зон України, має чудові місця для відпочинку. СПА-курорт “Буймерівка” розташований на території Охтирського району на б...