Класифікація засобів розміщення

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

Реферат з дисципліни

Світовий туризм та готельне господарство

на тему: « Класифікація засобів розміщення»

Черкаси -- 2001

Зміст

Вступ

1. Основні складові індустрії туризму

2. Класифікація засобів розміщення туристів

3. Міжнародна класифікація готелів

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

В умовах ринкових відносин і особливо в перехідний до ринку період туризм є однією з динамічних галузей економіки. Високі темпи його розвитку, великі обсяги валютних надходжень активно впливають на різні сектори економіки, що сприяє формуванню власної туристської індустрії. На сферу туризму припадає 6% світового валового національного продукту, 7% світових інвестицій, кожне дванадцятого робоче місце. В Україні туристичний бізнес розвивається швидкими темпами. І зараз при переході до ринкової економіки дуже важливо застосовувати сучасні методи управління. Серед проблем, висунутих туризмом, найбільш важливою є проблема обслуговування і гостинності.

На даний момент існує маса літератури по даній темі іноземних авторів, у західних країнах накопичений величезний багаторічний досвід по управлінню в готельних підприємствах. Але в зв'язку з тим, що індустрія гостинності в Україні функціонує в специфічних умовах, сьогодні не дуже багато монографій вітчизняних авторів з проблеми дослідження, в яких можна було б знайти пропозиції по створенню саме української системи, відповідає нашим українським реаліям. Вивчення зарубіжного досвіду роботи підприємств індустрії гостинності, безумовно, відіграє велику роль у справі підвищення якості обслуговування гостей. Дуже важко вимагати від обслуговуючого персоналу високої якості в обслуговуванні клієнтів, якщо воно має невиразне уявлення про те, які вимоги до рівня сучасного сервісу пред'являються відвідувачами.

1. Основні складові індустрії туризму

Подорожі і туризм - це комплекс споріднених сфер бізнесу, які служать подорожуючим тим чи іншим чином. Очевидно, що найбільш близькою до туризму є робота туристських агентств, сюди залучені також авіакомпанії, залізниці, готелі, ресторани і багато іншого. Вся ця група являє собою інфраструктуру туризму, або туристичну індустрію.

Туристська індустрія - це сукупність підприємств, установ і організацій матеріального виробництва та невиробничої сфери, які забезпечують виробництво, розподіл, обмін і споживання туристського продукту, освоєння та використання туристських ресурсів, і створення матеріально-технічної бази туризму, яка включає в себе наступні компоненти.

Перша - організатори туризму - туристські підприємства з розробки, просування і реалізації туристського продукту (туроператори і турагенти).

Туроператори виконують функції організаторів та творців комплексного продукту для групового туризму, а турагент - це фізична або юридична особа, яка виступає посередником у продаж сформованих туроператором турів.

Коли людина подорожує, їй потрібен відпочинок і відповідно місце, де можна переночувати - для цього і потрібен наступний сегмент індустрії туризму, яким є підприємства, що надають послуги з розміщення (готелі, мотелі, пансіонати, будинки відпочинку і т.д.).

Розміщення займає центральне місце в комплексі послуг, що надаються туристам під час подорожі, і є невід'ємною частиною кожного туру. Засоби розміщення, під якими розуміють будь-який об'єкт, що регулярно або епізодично надає місця для ночівлі, складають основу туристської індустрії.

Так вже склалося історично, що перші потреби людини - це нічліг і харчування, тому індустрія туризму включає в себе і підприємства, що надають послуги по задоволенню потреб туристів в їжі.

Для туристичної індустрії характерні такі типи підприємств харчування, як ресторан, кафе, бар. При організації харчування туристів використовуються різні методи обслуговування.

Найважливішим елементом туристичної інфраструктури, який входить в основний комплекс послуг, що включаються до складу туристичного продукту, є транспортне забезпечення.

Транспортні підприємства включають: авто- та авіаційні підприємства, залізничні відомства, підприємства річкового і морського транспорту та ін. Застосовуваний для цілей туризму транспорт класифікується на три види: сухопутний, водний, повітряний.

Просто ночувати, їсти і пересуватися на транспорті - не цікаво. Сміємо стверджувати, що на сьогоднішній день, як в іншому і раніше, люди хочуть більше дізнаватися про інші країни, і для цього з'явилося відгалуження в туріндустрії - це екскурсійна діяльність.

Екскурсійна діяльність організує і надає послуги, що задовольняють потреби людини в прилученні до духовних і моральних цінностей, у нагромадженні знань, у тому числі і професійних, у режимі вільного вибору об'єктів, методів і засобів пізнання.

Важливим є і те, що крім всього вище перерахованого людина хоче задовольнити свої духовні потреби, розважитися, і тому туризм не уявляє себе без індустрії розваг.

Підприємства сфери дозвілля і розваг включають тематичні парки, кіноконцертні зали, клуби за інтересами, зали ігрових автоматів та ін.

Наведений перелік є далеко не повним. У індустрію туризму також включають підприємства торгівлі (магазини по реалізації туристичного спорядження та сувенірів), органи управління туризмом (державні установи, громадські туристичні організації), навчальні, наукові, проектні установи, банки, страхові компанії, лікувальні та медичні установи, організації зв'язку і багато інше.

Виходячи з цих передумов, ДСТУ 4268: 2003 визначає туристську індустрію як: « Сукупність готелів і інших засобів розміщення, засобів транспорту, об'єктів громадського харчування, об'єктів пізнавального, ділового, оздоровчого, спортивного і іншого призначення, організацій, що здійснюють туристську та турагентську діяльність, а також організацій, що надають екскурсійні послуги і послуги гідів-перекладачів » [7].

2. Класифікація засобів розміщення туристів

Засобами розміщення туристів є будь-які об'єкти, які надають туристам епізодично чи регулярно місце для ночівлі (зазвичай в приміщенні). В якості додаткових умов приймається:

а) загальне число місць ночівлі перевищує деякий мінімум;

б) об'єкт розміщення має керівництво;

в) управління об'єктом будується на комерційній основі.

Відповідно до рекомендацій Всесвітньої туристичної організації (ВТО) всі засоби розміщення можна представити двома категоріями - колективними та індивідуальними.

До складу колективних засобів розміщення туристів включаються готелі та аналогічні заклади, спеціалізовані заклади, інші колективні засоби розміщення туристів.

З основних ознак готелів слід відзначити, насамперед, наявність номерів. В залежності від особливостей управління готелю можуть являти собою відособлені підприємства або утворювати готельні ланцюги. Прикладами розвинених готельних цілей є готелі Аккор (Франція), Холідей Інн (США), Форте (Великобританія), Шератон (США). Готелі надають перелік обов'язкових послуг: прибирання номера, щоденну заправку ліжок і збирання санітарного вузла, а також велику номенклатуру додаткових послуг.

Залежно від конкретного обладнання та особливостей надаваних послуг у складі готелів розрізняють готелі широкого профілю, готелі квартирного типу, мотелі, придорожні готелі, курортні готелі, клуби з проживанням.

Група закладів, аналогічних готелям, володіє номерним фондом, надає перелік обов'язкових послуг мебльовані кімнати, туристські гуртожитки і т.п.

Спеціалізовані заклади (з єдиним керівництвом) також призначені для обслуговування туристів. Вони не мають номерів. Тут вихідною одиницею може бути житло, колективна спальня, площадка. Крім надання місця для ночівлі туристам, заклад може здійснювати й інші види діяльності. Прикладами таких спеціалізованих закладів служать оздоровчі заклади (оздоровниці, курорти, санаторії, оздоровчі «ферми» та ін.), табори, засоби розміщення в громадських видах транспорту (поїзда, судна) тощо.

Функція надання місць для ночівлі в здравницях, в санаторіях, на курортах є не головною. Перш за все, необхідні лікування і профілактика захворюваності приїжджають із залученням природних чинників (клімат, море, мінеральна вода та ін.). Матеріальний і духовний вплив на людський організм включають усунення звичних умов праці і відпочинку, туристи приїжджають за новими враженнями. Поряд з лікуванням організовується харчування, відпочинок, спорт, побут і, природно, ночівля проживаючих.

Інші колективні засоби розміщення включають насамперед, помешкання, призначені для відпочинку. Прикладами цієї групи засобів розміщення служать готелі квартирного типу, комплекси будинків або бунгало. Ці приміщення мають єдине управління, здаються за плату, в оренду, безкоштовно будь-якою особою (особами) або організацією. Ірландська рада з туризму, наприклад, передбачає наступну організацію комплексу будинків для відпочинку. Комплекс включає не менше дев'яти будівель, в одній з них знаходиться офіс. Споруди є довготривалими спорудами, з окремими входами, в хорошому експлуатаційному стані. У кожному будинку знаходиться приміщення для сну, обіду, відпочинку, ванна і туалети з відповідним обладнанням. Передбачено використання простору поза будинком. Кожен засіб розміщення готується і забирається для кожного нового проживаючого. Послуги з поточного прибирання ліжок та приміщення клієнтові не виявляються. До складу інших колективних засобів розміщення входять об'єкти (з єдиним управлінням) на майданчиках для кемпінгів, в бухтах для малих суден. Клієнту надається ночівля і ряд послуг типу інформаційних, торгових, дозвіллєвих.

Туристські гуртожитки, молодіжні готелі, шкільні та студентські гуртожитки, будинки відпочинку для пенсіонерів та аналогічні об'єкти соціальної значимості слід також вважати іншими колективними засобами розміщення.

Індивідуальні засоби розміщення надаються за плату, в оренду, безкоштовно. Сюди включаються житла (квартири, котеджі, особняки), які орендуються почергово членами домогосподарства (тайм-шерінг).

Турист може також розміститися в сімейному будинку на правах оренди. Турист може отримати в оренду у приватної особи або агентства повністю обладнане житло (будинок, квартиру, котедж), або безкоштовно зупинитися у родичів, знайомих.

Сучасний готель покликаний створити комфортабельні умови для ночівлі туриста і подати йому ряд додаткових послуг. Будівля готелю є багатофункціональним спорудою і має технологічно складне устаткування.

Будівництво та реконструкція будівлі готелю потребує великих інвестицій. В інвестиційний цикл створення готелю входить: формування інвестиційного портфеля, обґрунтування необхідність створення готелю, інженерна підготовка території будівництва, виконання будівельно-монтажних робіт, освоєння і здача об'єкта в експлуатацію тощо.

Основні принципи, прийняті до уваги при спорудженні будівлі готелів, такі.

1. Будівля (або комплекс будівель) повинні органічно вписуватися в навколишнє середовище, зберігаючи особливості міського чи сільського ландшафту.

2. Слід враховувати природно-кліматичні чинники, температуру і вологість повітря, кількість опадів, інсоляцію, швидкість і напрям вітру тощо.

3. Архітектурне, конструктивне і планувальне вирішення будівлі не повинні бути надмірно дорогими. Планування будівлі повинна забезпечувати економічність його експлуатації. Основні зусилля проекторів спрямовуються на раціональне поєднання поточних і одноразових витрат.

4. При проектуванні будинку певну роль відіграють рекламні міркування: забезпечення оформлення фасаду, що підкреслює престижність готелю; встановлення рекордів певного напряму (споруда найвищого будинку, найекзотичніша будівля і т.д.); розташування вітрин готельних торгових центрів та ін.

5. Планування будівлі повинна забезпечувати раціональну організацію обслуговування і відповідний комфорт проживаючим, відповідати функціональним вимогам.

6. Будинок має відповідати естетичним, технічним, санітарно-гігієнічним, екологічним нормам і рекомендаціям. Слід передбачати можливість реконструкції будинку.

7. Необхідно дотримуватися умови економічності процесу будівництва.

Проектування готелів здійснюється на основі документів нормативного і рекомендаційного характеру. Зміст цих документів різниться по країнах і по готельним ланцюгах.

Будинки готелів розрізняються за багатьма ознаками: типом конструкцій, місткості, поверховості, призначенням, режиму експлуатації та ін. При інших незмінних умовах технологічні вимоги майже завжди допускають кілька можливих будівельних рішень.

В залежності від типу конструкцій і матеріалів будинку готелів бувають каркасні, блокові, монолітні, з місцевих будівельних матеріалів та ін.

При класифікації за режимом експлуатації розрізняють готелі цілорічного, сезонного, змішаної дії.

При класифікації за місцем розташування виділяють готелі, розташовані в місті; готелі, розташовані поза містом; придорожні готелі; готелі, розташовані на воді та ін.

Різна поверховість готелів. Чим більше поверхів у готелі, тим більше труднощів виникає при евакуації людей в екстремальних ситуаціях, ніж великі зміни в обладнанні та плануванні слід передбачити.

Готелі розрізняються за кількістю постійних спальних місць (місткості). В американській та вітчизняній практиці дотримуються наступної типології готелів за місткістю: менше 100 місць - малі готелі, від 100 до 500 місць - середні готелі, більше 500 місць - великі готелі.

За рівнем комфорту в міжнародній практиці готелю розрізняються за зірками: від нижчої - 1 зірка до вищої - 5 зірок. Характеристика рівня комфорту виконується з урахуванням не тільки стану матеріальної бази готелю, але й ефективності роботи персоналу готелю. Типологія зарубіжних готелів, встановлена по семи ознаками.

Інтер'єр готелю повинен володіти естетичною та художньою виразністю, відповідати функціональному призначенню приміщень. В особливій увазі, поряд з меблями, потребує постільна білизна та приладдя, столова білизна, драпірування, килими, килимові покриття. Засобами посилення виразності внутрішнього простору обладнаних приміщень служать колірне і світлове рішення, особливості застосовуваних матеріалів. При будівництві готелів застосовуються оздоблювальні матеріали більше 200 найменувань. Поряд із системами природного освітлення (верхнє, бічне, змішане) діє система штучного освітлення.

При технічній експлуатації будівлі готелю здійснюється періодичний огляд його елементів (підвали, стіни, дах і т.д.). Необхідно готуватися до сезонної експлуатації будівлі, а також своєчасно виконувати поточний і капітальний ремонт будівлі та інженерного обладнання.

3. Міжнародна класифікація готелів

Крім перерахованих вище класифікацій готелів використовують і інші системи їх класифікацій, яких на сьогоднішній день існує більше тридцяти.

Найпоширенішими класифікаціями є: система зірок (вживана у Франції, в Австрії, Угорщині, Єгипті, Китаї та ряді інших країн); система букв, використовувана в Греції; система «корон» характерна для Великобританії; система розрядів та інші.

В даний час в світі найбільш поширеною системою класифікації є Французька національна система. Вона встановлює для туристських готелів шість категорій, серед яких п'ять з привласненням певної кількості зірок (1*, 2*, 3*, 4*, 5*). Мінімальні вимоги на присвоєння одній з категорії:

- Кількість кімнат;

- Загальні приміщення;

- Устаткування готелю;

- Комфортність житла;

- Обслуговування;

- Доступність інвалідам та особам з обмеженою рухливістю.

За типом французької класифікації в Європейських країнах виділяється німецька класифікація, згідно якої, готельні підприємства діляться на 5 класів. Туристський клас - 1*; стандартний клас - 2**; комфортний клас - 3***; перший клас - 4****; люкс - 5 *****.

Крім традиційних зірок існують системи «букв» і «корон». У Греції користується популярністю буквена система класифікації, хоча на фасадах готелів можна побачити і звичні зірки. Усі грецькі готелі діляться на чотири категорії: A, B, C, D. Готелі категорії A відповідають чотирьом зіркам, B - трьом зіркам, C - двом зіркам. Готелям вищої категорії в Греції нерідко присуджується категорія «de Luxe», тобто D.

На наш погляд, класифікація англійських готелів досить складна. Як правило, на фасаді готелів зображені не зірки, а корони. Щоб перевести категорію готелю з «мови корон» на «зоряний», необхідно від загальної кількості корон відняти одну.

Але найбільш правильною вважається класифікація, запропонована Асоціацією британських турагентств:

- Бюджетні готелі (1 зірка) розташовані в центральній частині міста і мають мінімум зручностей;

- Готелі туристського класу (2 зірки) розташовують баром і рестораном;

- Готелі середнього класу (3 зірки) мають досить високий рівень обслуговування;

- Готелі першого класу (4 зірки) пропонують дуже високу якість проживання і відмінний рівень обслуговування;

- Готелі вищої категорії (5 зірок) мають рівень обслуговування і проживання екстракласу.

Класифікація італійських готелів досить заплутана, офіційної «зоряної» шкали в країні немає. Згідно з прийнятими в Італії нормам, готелі класифікуються на три категорії: першу категорію умовно можна віднести до чотиризіркові; другу категорію - до тризірковому, третю категорію - до двозірковому.

В Іспанії також існує градація засобів розміщення за категоріями:

- Готелі - п'яти категорій від 1 до 5 зірок;

- Будинки готельного типу, бунгало, апартаменти та ін - від 1 до 4 зірок;

- Заїжджі двори - від 1 до 3 зірок;

- Пансіони - трьох категорій.

Крім того, в Іспанії існують державні підприємства прийому туристів, що знаходяться в підпорядкуванні у Державного міністерства по туризму. До них відносяться старі фортеці, замки, палаци, які обладнані як готелі «люкс».

Таким чином, для кожної країни характерна своя класифікація готелів і готелі, що відносяться до однієї категорії, але розташовані в різних країнах, мають істотні відмінності.

Висновок

туризм готель індустрія

У наш час готельна індустрія являє собою галузь із високим рівнем конкуренції. Все частіше ми стаємо свідками того, як відкривається новий готель. Нові концепції створюються з метою максимально повного задоволення потреб певних груп споживачів. Підприємства створюються, а через деякий час частина з них не витримує конкуренції і виходить з бізнесу. У готельному господарстві слово "сервіс", як вже зазначалося вище, означає систему заходів, що забезпечують високий рівень комфорту, що задовольняють найрізноманітніші побутові, господарські і культурні запити гостей. І з кожним роком ці запити і вимоги до послуг підвищуються. І чим вище культура і якість послуг обслуговування гостей, тим вище імідж готелю, тим привабливіше вона для клієнтів і, що не менш важливо сьогодні, тим успішніше матеріальне процвітання готелю.

Список використаних джерел

1. Бойко М. Г. Організація готельного господарства: Підручник. / М. Г. Бойко, Л. М. Гопкало. - Київ: Київ. нац. торг-екон. ун-т., 2006. - 448 с.

2. Волков Ю.Ф. Технологія готельного обслуговування: підручник / Ю.Ф. Волков. - Вид. 2-е. - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2005. - 384 с.

3. Волков Ю.Ф. Законодавчі основи готельного сервісу / Серія «Підручники, навчальні посібники». - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2003. - 320 с.

4. Медлік С. Готельний бізнес: Підручник для студентів вузів, які навчаються за спеціальностями сервісу / С.Медлік, Х. Інграм; (пер. з англ. А. В. Павлов). - М.: 2005. - 239 с.

5. Кабушкин Н. И. Менеджмент гостиниц и ресторанов. / Н. И. Кабушкин. - Мн. : Новое знание, 2000.

6. Чудновський А. Д. Готельний і туристський бізнес. / Під ред. проф. А. Д. Чудновського - М.: 2000. - 352 с.

7. Закон України " Про туризм ". - Київ, 1997.

8. ДСТУ 4268: 2003 " Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги.

9. ДСТУ 4269: 2003 " Послуги туристичні. Класифікація готелів".

Размещено на Allbest.ru