Львів - туристичний центр Західної України

Не пропустіть нагоди дізнатися яким був побут міщан XVII століття, чому Роберто Бандінеллі мало не збанкрутував, як оригінально середньовічний скульптор представив дельфінів на фасаді палацу та багато інших цікавих деталей.

Палац Потоцьких (Львівська картинна галерея) Відвідавши цю екскурсію Ви можете по-перше познайомитися з найбільш розкішною львівською дворянською резиденцією, а по-друге оглянути виставку європейського мистецтва (картин і не тільки) ХIV-ХVІІІ століть.

Сам палац побудований на замовлення Альфреда Потоцького в 1889 році у французькому стилі, адже граф Потоцький був відомим поціновувачем французької архітектури. Тому не дивно що будівля палацу має аналоги у Франції - це відомий Люксембурзький палац в Парижі і Палац парламенту Бретані в місті Ренні.

Навколо палацу розбито мальовничий сад, який можна оглянути обійшовши будівлю навколо або визирнувши у вікно перебуваючи всередині палацу.

Перший поверх споруди був призначений для прийому гостей, другий і третій - житлові. Тому саме на першому поверсі найбільше вражає багата ліпнина, позолота, каміни, різнокольоровий мармур, парадні дзеркала тощо. В експозиції другого поверху представлено мистецтво Франції, Італії, Нідерландів, Австрії та інших країн. Третій поверх не є музеєфікованим, та незважаючи на це, огляд перших двох дасть нам широке уявлення про європейське мистецтво загалом і саму будівлю зокрема.

Аптека-музей Серед музеїв на площі Ринок своє почесне місце займає Аптека-музей. Судячи із назви, цей музей ще досі працює як аптека. В приміщеннях цієї, найстарішої з діючих до сьогодні львівських аптек, відкрито унікальну експозицію, що знайомить нас з історією та розвитком фармацевтичної справи.

Вже перший торговий зал допомагає уявити, як виглядали аптечні приміщення у XVIII та XIX століттях. Тут виставлені меблі, аптечний посуд, касові апарати, аптечні преси, ступи і, звісно, зразки гасових ламп.

У наступних залах музею продовжуєм знайомство з різноманітними пристроями фармацевтичної справи, з основними лікарськими препаратами, зі зразками старої аптечної реклами.

В Аптеці-музей відтворено таємничий інтер'єр алхімічної лабораторії з відповідною атрибутикою. Туристи побачать типове львівське подвір'я, і звичайно ж, потраплять до старих аптечних підвалів, в яких колись зберігали ліки, вино та інші вкрай важливі товари.

Музей зброї “Арсенал” “Щасливе те місто, яке в час миру, дбає про майбутню безпеку” - такий напис колись прикрашав вхід до цієї будівлі і красномовно повідомляв про її призначення. А призначення Міського арсеналу було дуже простим, але вкрай важливим - служити місцем виготовлення зброї для потреб оборони Львова.

Відвідавши Музей зброї “Арсенал”, Ви зможете на власні очі побачити оригінальну холодну та вогнепальну зброю, гармати та ядра до них, обладунки та одяг середньовічних воїнів.

В експозиції музею виставлено не тільки ту зброю яка колись була виготовлена у Львові, а й зброю якою користувалися воїни із близьких та далеких країн Європи, Азії та Африки.

Доповнюють експозицію картини та голограми, які допомагають зануритися у часи війн та кохання, віроломних зрад та кодексу честі, часи коли людське життя цінувалося мало але люди вміли по справжньому жити.

Вечірній Львів Львів у вечірній час виглядає по-особливому - освітлені вулиці, підсвічені будинки та храми. Так і хочеться тут почути хвилюючі історії кохання. Під час прогулянки містом у цю вечірню пору, можна відкрити для себе щось зовсім інше, нове і таємниче.

У цій вечірній екскурсії буде всього по-трохи: небагато історії, дещо містики, до деякої міри архітектури і звичайно ж трохи львівських історій кохання.

Під час цієї неквапливої екскурсії гід неодмінно розкаже кілька захопливих легенд, зверне увагу на таємні знаки та написи на львівських будинках. Також до плану екскурсії входить відвідування кількох львівських ресторанчиків з особливою атмосферою.

Замовивши цю екскурсію, Ви маєте чудову нагоду почути про долю красуні Гальшки Острозької, дізнатися, що у своїх творах писав відомий Леопольд фон Захер-Мазох, довідатися, як колись у Львові виглядала реклама товарів та багато інших цікавих історій.

А ще… лише один раз на добу, в певну вечірню пору, біля одного старого будинку, оживає легенда у вигляді дракона…

Нічна варта Львова Це не проста екскурсія, а справжня нічна пригода, наповнена враженнями, легендами та непередбаченими історіями.

Цю екскурсію проводить гід в одязі нічного бургомістра (мера) Львова, а самі туристи стають його помічниками - приймають посвяту в нічних вартових нашого міста. Проходячи повз старі будинки, Ви перевірятимете, чи нічого не загрожує їхнім мешканцям.

В екскурсії заплановане пригощання чаєм та вином учасників туру, нічне вогняне шоу, зустріч з міським катом, якого потрібно запевнити у спокої на вулицях міста.

Фортифікації Львова Львів - це не тільки місто-купець, а й місто-воїн. За свою історію Львів не раз давав відсіч могутнім ворогам дякуючи своїм оборонним укріпленням та відважним мешканцям.

Під час екскурсії, гід покаже збережені фортифікаційні споруди Львова, а ті що не вціліли можна буде побачити на малюнках та схемах.

До плану екскурсії входять:

Бастея Низького муру (XV ст.)

Порохова вежа (1556 р.)

Міський арсенал (1556 р.) з відвіданням колекції зброї

Вежа Корнякта (1578 р.)

Оборонний Монастир бернардинів (XVII ст.)

Королівський арсенал (1646 р.)

Гауптвахта (1829 р.)

Вежа крамарів (1990-ті рр.)

А також залишки оборонних мурів, площа Низький Замок, пам'ятник козаку Івану Підкові тощо.

Екскурсія “Фортифікації Львова” чудово підійде для тих, хто хоче поринути в яскравий світ Середньовіччя.

Княжий Львів Тепер у нас є чудова нагода вирушити у найстарішу частину Львова, де ми оглянемо кілька православних та греко-католицьких церков. Цю екскурсію можна назвати історично-сакральною, адже екскурсовод буде розповідати про найдавнішу історію Львова і показуватиме храми того періоду. Під час екскурсії туристи побачать місце де д'Артаньян, у відомому фільмі, вперше зустрівся із Констанцією. Поруч можна оглянути костел Марії Сніжної, в якому добре зберігся інтер'єр.

Неподалік від найдавнішої львівської площі знаходиться костел Івана Хрестителя. На фасаді храму зображено дружину князя Лева - Констанцію Угорську. Усередині святині - музей найдавніших пам'яток Львова. Поруч, у величному спокої стоїть найдавніший львівський храм - церква святого Миколая. Ім'я цього святого дуже люблять українські діти, котрі щороку 19 грудня, у свято на його честь, знаходять під подушкою чудові подарунки. У самому храмі є чимало цінних ікон та розписів.

Повз стіни діючого греко-католицького монастиря перейдемо на подвір'я церкви святого Онуфрія. У 1583 році на території монастиря було поховано Івана Федоровича, котрий відомий як першодрукар на території України та Росії. Церква святої Параскеви П'ятниці має унікальний іконостас, якому приблизно 400 років. Та й сама церковна споруда є шедевром - тут вдало поєдналися готика і ренесанс з елементами оборонної архітектури. Також під час екскурсії варто оглянути кілька типово львівських двориків: подвір'я бенедиктинського монастиря зі збереженим храмом у стилі Відродження та житловий дворик зі старими картинами.

Синагога, Костел св. Ельжбєти, Політехніка До ІІ світової війни у Львові нараховувалося близько шестидесяти синагог, однак на сьогодні залишилося тільки дві і лише одна з них є діючою. Ця синагога з історичною назвою “Цорі Ґільод”, що в перекладі значить “Зцілюючий Бальзам”, збудована в 1925 році. Засновником її виступило однойменне благодійне товариство, яке займалося опікою над сиротами, людьми літнього віку і родинами своїх померлих членів.

За часів німецької окупації і радянської влади будівлю синагоги використовували як склад. В 1989 році споруду повернули єврейській громаді Львова. Сучасна назва храму “Бейс Аарон ве Ісраель” (з гебр. Дім Аарона та Ізраїля).

У молитовному залі на стінах і склепінні збереглися поліхромні розписи, мотивами яких є зображення музичних інструментів, тварин і птахів. Також в різних частинах інтер'єру святині зображено західну стіну Єрусалимського Храму, Скрижалі Заповіту, розкриту Тору, емблеми дванадцятьох колін Ізраїлю тощо.

Наступним об'єктом екскурсії є найвищий храм Львова - Костел св. Ельжбєти (сучасна назва “Церква святих Ольги і Єлизавети”).

Костел було зведено протягом 1904-1907 років в неоготичному стилі. За архітектурою святиня має свій аналог в Києві - це Костьол св. Миколая. Ініціаторами спорудження церкви були львівські залізничники, адже Головний залізничний вокзал знаходиться поруч і в цій частині Львова на початку ХХ століття мешкало багато працівників залізничного транспорту.

Храм, як римо-католицький костел, був діючим до 1946 року, після чого післявоєнна влада його замикає. Був намір навіть розібрати будівлю, але на щастя до цього не дійшло. В 1991 році споруду передають Греко-католицькій церкві.

За бажанням туристів можна піднятися на вежу костелу і подивитися на чудову панораму Львова.

На черзі Головний корпус університету “Львівська політехніка”, споруджений за проектом геніального архітектора Юліана Захаревича в 1877 році.

Входячи досередини цієї чудової споруди ніби потрапляєш до одного з італійських палаців епохи ренесансу. Парадна сходова клітка, прикрашена алегоричними скульптурами, виводить до Актового залу цього корпусу. Зал прикрашають подвійні колони, скульптури, декорована кесонами стеля. Але найбільша прикраса цього залу - це 11 картин під стелею виконаних за ескізами видатного художника Яна Матейка на тему винаходів людства і їхнього впливу на цивілізацію.

Світ східного передмістя Запрошуємо на екскурсію тим Львовом, якого Ви ще не знаєте. Пропонуємо відвідати дільницю на схід від площі Ринок. Тут є чимало цікавих об'єктів.

Екскурсію варто розпочати від пам'ятника Івану Федорову на вулиці Підвальній, далі до Порохової вежі, що стоїть тут ще з XVI століття. Біля неї спочивають мармурові леви - гарне місце для фотографії.

Давній бароковий костел святого Казимира вразить скромністю архітектурних форм, та всередині храму зібрано велику кількість пам'яток старовини. Поблизу можна побачити Палац римо-католицьких архієпископів та інший бароковий костел - храм, що є ніби зменшеною копією римської церкви Санта Сузанна.

Зійшовши сходами вниз, потрапляємо до будинку, оздобленого великою кількість меморіальних таблиць - це будівля Наукового товариства імені Шевченка. Саме тут гуртувався науковий потенціал Львова та Галичини.

Попереду грандіозна споруда - церква святого Михайла з унікальними фресками всередині. Поряд розміщено діючий греко-католицький монастир.

Що нас чекає далі? Проходячи повз оборонні мури монастиря і повз Будівлю галицького намісництва, вийдемо до збудованої у неовізантійському стилі церкви святого Георгія, головного храму Української православної церкви (Московського патріархату). Поруч зі святинею - Російський культурний центр.

На цій же ж вулиці знаходиться колишній католицький костел, який тепер належить одній з протестанських громад Львова. У скверику, що навпроти, у 1993 році було споруджено пам'ятник організації Просвіта. Тут зображено жінку, яка однією рукою тримає книгу, а другою пригортає до себе дитину. Неподалік стоїть Палац Дідушицьких.

Пройшовши трохи далі, бачимо доволі імпозантний будинок. Колись він був власністю Стрілецького товариства, а тепер тут Музей національно-визвольної боротьби. Проходячи повз гарну споруду у стилі українського модерну (колишній гуртожиток Народного дому), бачимо збудований в кінці XIX століття храм. Це - колишній католицький костел, тепер ним опікується православна громада.

Спускаючись до вулиці Личаківської, виходимо до діючого римо-католицького храму святого Антонія Падуанського. Ця барокова святиня збереглася у чудовому стані, адже у радянські часи тут було дозволено проводити богослужіння. У цьому костелі є що оглянути, а можливо навіть вдасться почути органну музику.

Ще на вулиці Личаківській варто побачити православну церкву святих Петра і Павла, а також споруду колишнього санаторію лікаря Солецького - яскравий приклад львівського модерну.

Проїхавши кілька зупинок трамваєм, вийдемо на площі Митній. Тут знаходиться колишній костел ордену кларисок, а тепер музей барокової скульптури Йогана Пінзеля. Також в інтер'єрі приміщення привертають увагу збережені фрески на склепіннях.

На останок - костел бернардинів, який вражає багатством як внутрішнього, так і зовнішнього оздоблення.

Ця екскурсія найкраще підійде людям, які не вперше приїжджають до нашого міста і для яких огляд лише центральної частини Львова не є достатнім.

Шевченківський гай Обравши цю екскурсію, Ви познайомитеся з українською дерев'яною архітектурою та прогуляєтесь мальовничим парком. Тут, всього за кілька трамвайних зупинок від центру Львова, можна відчути себе у справжньому карпатському селі. Перед входом до музею нас зустрічає пам'ятник Тарасу Шевченку та герої його творів, що також зображені у скульптурі. Цю місцину львів'яни за звичкою називають Кайзервальд, адже в кінці XVIII століття територію нинішнього музею облюбував імператор Йосип ІІ.

Шевченківський гай - це скансен, музей народної архітектури та побуту просто неба. Сюди перевезено дерев'яні будівлі, що раніше прикрашали українські села. Тут Ви зможете пересвідчитися в тому, що архітектура українського села -- це не тільки хати-мазанки. Експозиція музею розділена на кілька секторів. Зайшовши в Гай відразу потрапляємо у своєрідне бойківське село: старі хатки накриті соломою та дерев'яною черепицею; церкви збудовані в бойківських традиціях; шкільний будинок, що стоїть поблизу Співочого поля. Поряд - маленький звіринець (зоопарк) та ставок. Із Закарпаття на територію музею перевезено кілька лемківських будівель. Тут Ви можете познайомитися з унікальною культурою карпатських лемків, побачити їхню церкву, житлові та господарські приміщення.

Звичайно, гуцульська архітектура тут також представлена. Ну куди ж без гуцулів, які є невід'ємною складовою української нації. Ці карпатські горці віддавна живуть на найвищих схилах Українських Карпат. Чи знайомі Вам такі слова як бринза чи трембіта? Саме гуцулам ми маємо завдячувати такому великому внеску в українську культуру. У музеї представлено також сільське мистецтво Волині, Буковини, Поділля і Полісся. Звичайно, є схожі музеї і в інших куточках України, наприклад Музей просто неба в Пирогові, та львівський Шевченківський гай займає гідне місце серед них.

Львів зі смаком кави Львів і кава - це поняття нерозлучні. Ось кілька причин, чому це так. В 1683 р. наш земляк Юрій Кульчицький відкриває першу кав'ярню в столиці Австрії - місті Відні, яку називає “Під синьою пляшкою”. А вже через століття Львів приєднують до австрійської держави і самі австрійці відкривають кав'ярні в столиці Галичини -- місті Львові. Виходить, що спочатку ми навчили їх пити каву, а пізніше вони поділилися з нами рецептами неперевершених кавових напоїв.

Маршрут екскурсії охоплює відвідання таких кав'ярень: “Золотий Дукат”, “Світ кави”, “Вірменка”, “Копальня кави”, “Кентавр”, легендарної кав'ярні “Під синьою пляшкою” та кількох інших.

Під час екскурсії буде можливість скуштувати смачну каву в одній або кількох львівських кав'ярнях.

Романтичний Львів “Романтичне місто Львів” - цією фразою напевно не здивуєш нікого. У Львові безліч місць оповитих романтикою, де можна помріяти або почути ніжні, а деколи й драматичні історії кохання.

Вулиці старого Львова напевно ще досі пам'ятають про львівських Ромео і Джульєтту - Мікеліні і Пелагію, фатальний любовний трикутник між Ганною Вільчківною, Урбаном Убальдіні і Павлом Єльонеком, кохання з першого погляду короля Владислава IV і львів'янки Ядвіги Лушковської, романтичні зустрічі Артура Ґроттґера і Ванди Монне, війну за багату наречену Гальшку Острозьку та багато інших захоплюючих історій. А чого тільки вартує подвиг Дороти Шольц-Вольфович, яка за переказами народила для свого чоловіка 24 дитини.

Під час екскурсії гід розкаже і покаже романтичні львівські кав'ярні та допоможе відчути справжню атмосферу Львова.

Одна з головних цілей екскурсії - це закохати Вас самих у Львів, щоб Вам хотілося приїздити до нашого міста знову і знову.

Пивний Львів Під час цієї пивної екскурсії туристи зможуть дізнатися про історію виробництва та споживання львівського пива, вина та горілки.

Заходячи у львівські кнайпи (ресторанчики), спробуємо зазирнути в зовсім інший світ старого Львова.

Смішні історії про львівських батярів будуть доповнювати колорит екскурсії.

І, звичайно ж, екскурсія в Музей пивоваріння, що працює на території Львівської пивоварні, заснованої у 1715 р.

Сталінський ампір в архітектурі центру Львова Чи знаєте Ви, якими були досягнення радянської архітектури в перші роки перших і других совєтів?Що принесла епоха розвинутого і не дуже розвинутого соціалізму в зовнішній вигляд центру нашого міста? Власне, екскурсія відбуватиметься центральною частиною Львова, де також достатньо збереглося прикладів радянського будівництва та того суспільного ладу, який ще донедавна панував у Східній Європі.

Протягом екскурсії туристи зможуть побачити будівлі поставлені в повоєнні роки та почути спогади про суспільне життя того часу.

Запрошуємо на екскурсію Радянський Львів тих туристів, котрі мають певну ностальгію за цим періодом, а також тих, хто мало з ним обізнаний, але кого цікавлять реалії життя на теренах радянської Батьківщини.

Там, де починався Львів… Ця велосипедна екскурсія пролягатиме тими місцями, куди зазвичай пішки рідко ходять. У Вас є можливість оглянути кілька найстаріших церков міста, розташованих вздовж давньої Волинської дороги. Поруч - площа Старий Ринок, ось де був центр княжого Львова!

Крутячи педалі, долаємо шлях до Високого Замку, одного з найстаріших міських парків. Колись тут був ліс, а тепер - прогулянкові стежки. Неподалік - штучна печера з кам'яними левами, зробленими ще у XVII столітті.

Попереду інший мальовничий парк, який у Львові звуть Кайзервальдом, - імператорським лісом. Їдемо майже лісовими доріжками, зачаровані красою навколишньої природи.

Під час екскурсії Ви зможете пересвідчитись, що Львів це не тільки гарна архітектура і смачна кава, а й чудові краєвиди!

Зелене кільце Львова Покидаємо галасливе місто і вирушаємо в гості до львівських парків, скверів та бульварів. Ми проїдемо другим зеленим кільцем міста, сформованим у ХІХ столітті.

Туристам пропонується можливість оглянути найдавніші львівські храми, почути історії старого Львова, побачити пам'ятники різних епох. До плану екскурсії входить огляд псевдоготичного палацу Туркулів-Комелло, старого трамвайного депо, діючого католицького костелу Марії Магдалини.

Парк ім. Івана Франка є найстарішим в місті, а Стрийський парк особливо полюбляють закохані пари.

Чи знаєте Ви, як називається найстаріша площа Львова? Де знаходився штаб шведського короля Карла ХІІ? Звідки взялася назва Кайзервальд?

Все це і не тільки Ви маєте можливістю оглянути і почути під час цієї велосипедної екскурсії.

3.2 Гірськолижний курорт

Всього 2,5 години їзди зі Львова і Ви маєте змогу кататися на засніжених гірських вершинах у Львівських Карпатах. У Львівській області розташовані одні з кращих гірськолижних курортів Україні, які запропонують відпочинок на будь-який смак. І також найскладніша гора в Україні - Тростян.

Славське

Смт. Славське, Сколівського району, один з найбільших і найстаріших гірськолижних курортів України. Кожного року понад 100 тис. туристів відвідує Славське. Відстань між Славським і Львовом складає 135 км.

Туристичний бізнес в Славському розпочали підприємці Ґрьодлі, які у 19 столітті влаштували тут готелі та кліматотерапевтичну станцію. У 1820-х -- 1830-х роках Ґрьодлями і Шмідтами були споруджені гірськолижні витяги і трампліни на горах Погар та Ільза. Найбільшого туристичного розвитку Славське набуло у 1970-х -- 1980-х роках, коли було споруджено понад 10 витягів та засновано спортивні гірськолижні школи.

Зараз Славське пропонує багато послуг для туристів. Тут Ви зможете знайти житло на будь-який смак: комфортабельні бази відпочинку, приватні готелі, садиби та котеджі. Тут Вам запропонують сходити в баню, басейн, пограти в боулінг, більярд, настільний теніс є тенісні корти. Можна орендувати снігоходи та квадроцикли, запропонують джип тури та численні піші походи. Великий вибір з оренди гірськолижного та сноуборд спорядження.

Основною перевагою Славського - наявність залізничної станції, де зупиняються поїзди зі всіх регіонів України, а також із-за кордону ( Росії, Угорщини, Словаччини, Австрії ). Дорога поїздом зі Львова до Славська займає всього 2 години, автомобілем - 2,5 години.

Славське є привабливим не лише взимку але і в інші сезони. Навколишня природа вабить своєю красою. Свіже повітря, гірські потоки, високі гори, хвойні ліси та багата карпатська природа - все це сприяє незабутньому відпочинку.

У Славську знаходиться Карпатський музей Визвольної боротьби Юрія Микольского за адресою : смт. Славсько, вул. Січових Стрільців, 2.

Основними лижними трасами є:

· Гора Тростян ( висота 1235 м.) -- найвідоміший комплекс серед справжніх любителів лижного спорту; Тут є крісельна дорога довжиною 2700 м. 8 бугельних підйомників, довжиною від 250 до 1300 м. і великий вибір трас усіх видів складності.

· Гора Погар (857 м) -- порівняно невелика, але стрімка траса, розташована у самому містечку зі зручним доїздом автомобілем. Тут діє крісельний підйомник і працюють снігові «гармати», що дозволяє кататись навіть за відсутності снігу. На Погарі ще у 1896 році, за Австро-Угорщини, був збудований перший у Славському підйомник на кінній тязі.

· Гора Кремінь -- на горі розташовані «Політех» і «ФМІ» -- найлегші та найпологіші траси, розташовані близько від містечка. Підходять для початківців.

· Гора Менчіл (Варшава) -- гора поблизу села Грабовець, де є низькі ціни на витяги та житло. На початку траси знаходиться досить полога поличка, де можуть тренуватись недосвідчені, існує декілька варіантів спуску, серед яких - по «трубі» через ліс. Мінусами є труднощі з доїздом і особливо зі спуском в Славське.

· Підйомник «Терем» (Крокус) - Довжина траси: 1000-1200 м, спуск середньої складності. Підйомник знаходить біля готелю Терем по дорозі на с. Волосянка. Від залізничного вокзалу і центру Славська - 2 км.

· Туристичний комплекс «Захар Беркут» розташований між смт. Славське і с. Волосянка. 6 км. від смт. Славське. Довжина крісельної дороги становить близько 2800 м, перепад висот 552 м. Нижня станція розташовується при в`їзді на територію бази поблизу її корпусів, верхня станція - на вершині г. Високий Верх (1242м.). Біля відмітки висоти 1075 м встановлено проміжну станцію підсадки, які обслуговують гірськолижні траси розташовані біля верхньої ділянки канатки. Також встановлені два бугельні витяги довжиною 700 і 750 м. Навколо комплексу зараз розвинулась широка інфраструктура з великою пропозицією житла і розваг, серед яких: пейнтбол і канатна лазанка.

Тисовець

Це туристично-спортивний комплекс у Львівській області, розташований на висоті 950-1100м над рівнем моря, у верхів'ї річки Тисовець (басейн Дністра) за 2 км від с. Орявчик.

Прямо від житлових корпусів до гірськолижної траси протягнута канатна дорога довжиною 1,75 км, крім того, схил обладнаний 2-ма підйомниками по 850 м кожен. Для початківців лижників є короткий спуск з бугельних підйомників - Балетний схил. Він знаходиться біля в'їзду праворуч від дороги.

До інших спусків треба добиратись на крісельних підйомниках (можна машиною, якщо вона має повний привід). З вершини потрапляємо на добре підготовлені, укатані траси. Крім цього, "Тисовець" пропонує три лижні трампліни К115, К90, К55 і траси для бігових лиж (5, 10 і 15 км), де тренуються олімпійські збірні з лижних гонок та біатлону.

Відпочинок в "Тисовці" полягає не тільки в катанні на гірських лижах (для цього є два пункти прокату спорядження), також - це ще і повноцінне дозвілля - сауна, більярд, кафе, дискобар, заняття іншими видами спорту (є обладнані спортивний і тренажерний зали) .

Працює новий захоплюючий атракціон - сноутюбінг. Це спуск по схилах з невеликим наклоном на некерованих гумових колах з пластиковим дном.

Тисовець знаходиться на відстані 135 км від Львова. До Тисовця найкраще добиратись власним авто, залізничного сполучення не має.

Орявчик

Мальовниче селище Орявчик розташоване в самому серці Карпат, 15 км від райцентру Сколе і 130 км від Львова. Відпочивати в Орявчику можна цілий рік: взимку - гірські лижі, влітку Орявчик запропонує Вам чудові пейзажі, свіже повітря, походи в гори, купання в гірській річці, рибалку, а також цікаві екскурсії. Підйомники База «Звенів» - 2 бугельні витяги (350 і 960 м), траси 1200 і 2000 метрів, складні. Є бебі-ліфт, працює ратрак;

Плай

Гірськолижний комплекс «Плай» це шість трас, найдовша з яких -- 1200. Перепад висот на Плаю сягає 260-ти метрів. Траса для початківців обладнана бугельним підйомником, а для дітей створено окремий дитячий майданчик. Піднятися нагору також допоможуть два чотирикрісельних підйомника Доппельмайр: кожен з них завдовжки один кілометр.

Звичайно ж, на Плаю можна добре відпочити після катання. До ваших послуг -- два бістро та ресторан, спа-центр з різноманітними саунами, басейни та тренажерний зал, готель «Плай».



4. Проблеми та перспективи розвитку туризму у Львові

Принциповим моментом формування стратегії розвитку рекреації в області є питання офіційного визнання місця і ролі цієї галузі в економічній структурі і. відповідно, визначення курсу практичних дій на різних рівнях державної влади. З метою вироблення науково обґрунтованих підходів та здійснення цілісної стратегії щодо розвитку рекреаційної сфери рішенням колегії Львівської обласної державної адміністрації від 1 лютого 2002 року схвалено Концепцію розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області [2].

В якості основних мотивів необхідності та доцільності активізації розвитку Рекреаційної індустрії на Львівщині можна навести наступні аргументи.

Наявність потужного природного та історико-культурного рекреаційного потенціалу, рівень освоєння якого, за оцінками спеціалістів, не перевищує 10%. Прискорене освоєння рекреаційного потенціалу території з орієнтацією на сучасні тенденції розвитку рекреації в світі неминуче викликає позитивні зрушення в інших сферах (інфраструктура, сільське господарство, екологія) і, :"І самим, створює сприятливі передумови для вирішення соціальних проблем, знищення життєвого рівня населення, формування нормального ринкового середовища. Регіон стає привабливим для іноземних інвестицій. Державний і місцевий бюджети отримують надійне джерело грошових надходжень.

Розвиток рекреаційного комплексу є ефективним засобом структурної трансформації господарства в сторону його соціальної орієнтації. В цьому плані рекреація може дати відчутний соціальний ефект в першу чергу за рахунок розширення зайнятості населення.

За своєю економічною результативністю рекреація є цілком конкурентоздатною галуззю.

Ефективна політика освоєння рекреаційного потенціалу може стати дієвим інструментом екологізації господарського комплексу області, засобом підвищення рівня екологічної безпеки території.

Високорозвинутий ринок рекреаційних послуг є вагомим фактором прискорення інтеграції України в європейський економічний простір.

З огляду на існуючі об'єктивні і суб'єктивні передумови розвитку та наявний рекреаційний потенціал, рекреаційна галузь визнана однією із пріоритетних сфер перспективного розвитку області з чітко визначеною політикою по відношенню до неї і програмою дій. При цьому рекреація розглядається в широкому контексті розвитку, високі орієнтири якої можуть бути досягнуті не лише через різні форми стимулювання підприємницької активності в сфері рекреаційного бізнесу, залучення інвестицій і т.п., а й через забезпечення належного рівня розвитку соціальної та інженерної інфраструктури, підготовки кадрів, екологічної безпеки. При виборі стратегічних орієнтирів розвитку рекреаційного комплексу слід оптимально поєднати соціальні потреби держави на оздоровлення і відпочинок населення із економічними вигодами на рівні територій (окремих фірм, організацій), зорієнтованих виключно на прибутковість цієї галузі.

Всі плани, програми та проекти щодо розвитку рекреаційної Індустрії повинні бути максимально зорієнтовані не тільки на створення належних умов для туристів, а й на забезпечення комфортного проживання корінних жителів регіону. Іншими словами, розвиток рекреаційної галузі розглядається як сфера задоволення важливих суспільних потреб, яка до того ж є ефективною в еколого-економічному плані, виступає важливим фактором стабілізації місцевих ринків праці та розширення зайнятості населення.

Рекреаційна політика та механізм й реалізації. Інструментом практичної реалізації стратегії освоєння рекреаційного потенціалу на середньострокову перспективу є Програма розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області на 2003-2007 роки. Програма розроблена Інститутом регіональних досліджень НАН України разом з Львівською облдержадміністрацією та з участю спеціалістів ряду наукових установ і вузів області, фахівців-практиків.

Мета Програми - забезпечити комплексне вирішення пріоритетних проблем розвитку курортів та основних туристичних центрів області, покращити якість та розширити асортимент рекреаційних послуг, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності рекреаційної сфери Львівщини на вітчизняному ** світовому ринку рекреаційних послуг.

Програма представляє собою взаємопов'язаних за ресурсним забезпеченням виконавцями і термінами реалізації комплекс науково-дослідних, матеріально-технічних, соціально-економічних, екологічних, організаційно-господарських, нормативно-правових та інших заходів, спрямованих на вирішення основних завдань розвитку рекреації в регіоні:

1. Забезпечити раціональне та ефективне використання природних та історико-культурних рекреаційних ресурсів.

2. Розробити генеральні плани та схеми забудови курортів і туристичних центрів.

3. Провести науково обґрунтоване зонування території області за показниками рекреаційної місткості відповідно до норм антропогенного навантаження на ландшафт.

4. Здійснити реконструкцію та модернізацію санаторно-курортних, відпочинкових і туристичних закладів, створити матеріально-технічну базу для розвитку зимових видів спорту та туризму в гірській частині області, реконструкцію агроосель для розвитку сільського (зеленого) туризму тощо.

5. Підвищити якість та розширити асортимент рекреаційних послуг.

6. Провести реконструкцію існуючих і будівництво нових автомобільних доріг до рекреаційно-туристичних центрів, створити інфраструктуру розвитку автотуризму (зокрема, об'єктів автосервісу), яка б за рівнем функціонування наближалася до міжнародних стандартів.

7. Піднести на якісно вищий рівень стан інфраструктури і сервісної мережі в курортно-туристичних центрах.

8. Створити сприятливі економіко-правові та організаційні умови для залучення приватного сектора в сферу рекреаційного обслуговування.

9. Здійснити систему заходів щодо науково-організаційного забезпечення розвитку рекреаційно-туристичного комплексу області.

10. Створити сприятливі умови для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в розвиток рекреаційної сфери.

11. Створити інформаційну базу даних щодо наявних рекреаційно-туристичних об'єктів, природно-рекреаційних ресурсів та історико-культурних пам'яток області.

12. Забезпечити популяризацію рекреаційного продукту області на вітчизняному та світовому ринку рекреаційних послуг.

13. Провести сертифікацію закладів розміщення та діючих в них об'єктів харчування.

14. Впровадити стандартизацію і сертифікацію основних видів туристичних послуг.

15. Налагодити систему підготовки висококваліфікованих кадрів для рекреаційної сфери, забезпечити систематичну перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників сфери рекреації та туризму (тренінги, курси, семінари, стажування, учбово-рекламні поїздки тощо).

16. Активізувати міжнародну співпрацю в сфері рекреації і туризму.

17. Удосконалити систему управління рекреаційною сферою на рівні області, адміністративних районів та міст.

Відбір пріоритетних завдань щодо розвитку санаторно-курортної сфери, тризму і відпочинку в області спрямований на покращення стану рекреаційно-туристичного господарства та створення належних умов для забезпечення якісного зростання рівня рекреаційних послуг, що дасть змогу перетворити Львівщину в один із повноцінних рекреаційно-туристичних центрів не лише загально-державного значення, але й, на перспективу, - європейського і світового.

Реалізація передбачених Програмою заходів щодо розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області на 2003-2007 роки в повному обсязі вимагатиме фінансування у 319,8 млн. грн., яке передбачається здійснити за рахунок: коштів Державного бюджету України; коштів місцевих бюджетів (обласного, районних); власних коштів підприємств, установ, організацій; іноземних інвестицій; зовнішніх і внутрішніх запозичень; грантів міжнародних організацій, благодійних внесків, коштів міжнародних програм; інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

Найбільше коштів потребують заходи, спрямовані на модернізацію матеріально-технічної бази санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку -135,9 млн. грн. (42,5%); збереження, відновлення і раціональне використання рекреаційних ресурсів - 86,2 млн. грн. (27%); екологічне оздоровлення рекреаційних територій -- 71,3 млн. грн. (22,3%). Програмою передбачена реконструкція ЗО і будівництво 13 нових рекреаційних об'єктів.

У просторовому відношенні чітко вимальовується основний центр рекреаційно-туристичного розвитку області - Дрогобицький район, і, зокрема, курортна зона Трускавець-Східниця. Загалом сюди необхідно спрямувати 192,7 млн. грн., що складає 60,2% від загальної вартості Програми. З цих коштів 81,3 млн. грн. припадає на Трускавець, 38,3 млн. грн. - на Східницю.

Іншим центром спрямування інвестицій є Жовківський район -61,6 млн. грн., з яких 60 млн. грн. становить фінансування Програми комплексного відновлення історичної території м. Жовкви.

Механізм реалізації Програми. Успішність Програми багато в чому залежатиме від розробки і впровадження дієвого механізму її реалізації. В залежності від спрямування та умов виконання конкретних заходів і засобів реалізації Програми умовно можна виділити наступні їх напрями:

- наукові та нормативно-правові;

- економічні; фінансово-кредитні;

- рекламно-інформаційні та маркетингові;

- організаційно-управлінські.

В напрямку наукових та нормативно-правових засобів реалізації Програми першочергово слід забезпечити розробку та прийняття ряду наукових проектів, програм і розробок, змін і доповнень до існуючих законодавчих актів та розробку нових законів та підзаконних актів, що дасть змогу розблокувати цілу низку проблемних питань та активізувати діяльність в туристично-рекреаційній сфері. До них слід віднести:

- розробка та внесення змін до законів: "Про туризм", "Про концесії в туризмі", "Про дитячий та молодіжний туризм", "Про готельну індустрію", "Про туристичну ренту", Положення "Про захист діяльності вітчизняного туристичного підприємництва", проекту зведеного нормативного акту "Туристичний кодекс України";

- розробка нових уніфікованих схем і моделей статистичної звітності з усіх видів туризму і рекреації, підсумкових показників фінансово-економічної діяльності підприємств туристичної сфери; виділення туристично-рекреаційної галузі в окремий об'єкт статистичного обліку і аналізу;

- розробка стандартів турпродукту та суміжних з туристичною діяльністю послуг (готельні послуги, громадське харчування, перевезення, торгівлі тощо);

- розробка правил обов'язкової сертифікації туристичних послуг та введення ліцензування готельних та туристичних закладів;

- гармонізація нормативно-правової бази туризму з міжнародним законодавством;

- внесення змін і доповнень до законодавчих та нормативно-правових актів з метою залучення до розвитку туристично-рекреаційної сфери вітчизняних та зарубіжних інвесторів, підприємств малого бізнесу та приватного сектора; розробка програм розвитку сільського (зеленого) туризму, дитячого та молодіжного туризму, інших видів туризму.

В сфері економічних відносин слід зосередитися на пошуку шляхів і засобів вирішення існуючих проблемних питань, а саме:

- підвищення ефективності функціонування закладів санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку шляхом створення більш сприятливих умов господарювання; зниження податкового тиску; запровадження гнучких систем платежів за природні, в тому числі рекреаційні, ресурси; надання їм більшої фінансової незалежності;

- запровадження ефективних схем роздержавлення нерентабельних об'єктів та об'єктів незавершеного будівництва туристично-рекреаційної сфери, в тому числі тих, що згідно із законодавством (стаття 26Закону України "Про курорти") приватизації не підлягають;

- розробки механізму захисту прав власників, зокрема, державних корпоративних прав відповідно до принципів, закладених в "Основних принципах корпоративного управління ОЕСР", та включених до Переліку світових стандартів фінансової стабілізації;

- проведення сертифікації та ліцензування закладів, що надають туристично-рекреаційні послуги;

- забезпечення підготовки висококваліфікованих кадрів для закладів туристично-рекреаційної сфери, для чого слід створити нові учбові заклади або відкрити нові спеціальності у існуючій системі державної та недержавної освіти в області, формувати наукові кадри для проведення науково-дослідних робіт у цій сфері, налагодити міжнародне співробітництво для підготовки та обміну досвіду працівників рекреаційного комплексу; доведення якісних та кількісних характеристик об'єктів інфраструктури, що працюють на туристично-рекреаційну галузь (дороги, транспортне обслуговування, готельне господарство, громадське харчування, зв'язок, сфера торгівлі та побуту, культура і мистецтво, спорт, страхування тощо) до рівня світових стандартів;

- впровадження нових форм рекреаційного підприємництва: будівництво приватних готелів, будинків відпочинку, санаторіїв, пансіонатів; створення приватних туристичних підприємств, спільних підприємств і т. ін. До фінансово-кредитних важелів реалізації Програми слід віднести: запровадження гнучкого стимулюючого податкового механізму, зокрема, введення єдиного фіксованого податку для підприємств туристично-рекреаційної галузі;

- запровадження єдиного податку для підприємців з сільського туризму на рівні мінімальної суми оподаткування;

- визначення умов надання пільг або звільнення від сплати податку за землю та рекреаційні ресурси об'єктів господарювання рекреаційно-туристичної сфери;

- визначення умов надання короткострокових (від 3-х місяців до 1 року) та довгострокових інвестиційних (від 1 до 5 років) податкових кредитів, в тому числі з податків, які зараховуються у місцевий бюджет для підприємств, які здійснюють чи спонсорують проведення Програмних заходів, а саме:

а) інвестують засоби в основні фонди закладів розміщення туристів та відпочиваючих;

б) інвестують засоби в основні фонди підприємств туристичної інфраструктури, розташованих в з'онах пріоритетного розвитку рекреації;

в) фінансують заходи туристично-рекреаційного характеру, включені у дану Програму;

г) здійснюють проектно-пошукові та будівельні роботи, пов'язані із створенням об'єктів розміщення туристів і об'єктів туристичної інфраструктури, включених у Програму, в межах поступлень від спорудження зазначених об'єктів;

- використання норм прискореної амортизації для тих підприємств сфери туризму та рекреації, які в рамках Програми здійснюють інвестиції у створення і модернізацію місць для розміщення туристів, у створення об'єктів рекреації і розваг для туристів, а у зонах пріоритетного розвитку рекреації і для підприємств громадського харчування.

Створенню позитивного туристично-рекреаційного іміджу Львівщини і загальній поінформованості про стан на ринку туристичних та рекреаційних послуг повинні сприяти рекламно-інформаційні та маркетингові засоби;

- комплексний підхід та підтримка державними виконавчими структурами рекламування туристичного продукту області на внутрішньому та міжнародному ринку туристичних послуг;

- створення єдиної інформаційної системи із повним банком даних переліку туристичних послуг, маршрутів, об'єктів, закладів розміщення туристів, транспортного забезпечення та інших послуг, в тому числі із вказанням цін;

- розроблення карт, схем туристично-рекреаційних об'єктів і схем розміщення пунктів сервісу в туристично-рекреаційних зонах за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів;

- розширення випуску рекламної продукції та якісного інформаційно-довідкового матеріалу (довідників, путівників, карт та картосхем, періодики, теле- і радіопередач тощо);

- створення мережі інформаційних туристичних і курортних порталів в інформаційному просторі Інтернет;

- участь та використання можливостей міжнародних та національних салонів, ярмарок, фестивалів, конференцій, симпозіумів, форумів тощо для пропагування туристично-рекреаційного продукту області, обміну досвідом, створенню позитивного іміджу туристично-рекреаційних закладів і центрів Львівщини;

- проведення маркетингових досліджень з метою вивчення попиту на туристично-рекреаційний продукт на внутрішньому та міжнародних ринках.

Ефективність організаційно-управлінської складової механізму реалізації Програми забезпечується, насамперед, узгодженою взаємодією відповідних структур (переважно різновідомчих) на рівні області, координацією проведена усіх компонентів рекреаційної політики між державними виконавчими органам обласного та національного рівнів. Необхідно також сприяти формуванню нових та підтримувати існуючі регіональні інституції, зацікавлені в інтенсифікації соціально-економічного розвитку курортних, туристичних та рекреаційних територій: господарські товариства, школи управління та бізнесу, центри підтримки підприємництва, агентства та фонди сприяння локальним ініціативам та ін.

Представницькі органи влади і державні адміністрації на місцях в межах своїх повноважень і компетенції здійснюють комплексне управління розвитком території і через відповідні нормативно-правові та адміністративні важелі регулюють процеси рекреаційного освоєння її потенціалу та хід виконання конкретних заходів Програми на місцях.

Реалізація рекреаційно-туристичної політики на регіональному рівні вимагатиме від управлінських структур та туристично-рекреаційних закладів налагодження більш тісних міжрегіональних і міждержавних зв'язків з метою не лише надання оздоровчих, відпочинкових і туристичних послуг жителям інших областей і країн чи взаємообміну рекреантами, але й залучення вільних коштів від вітчизняних та зарубіжних інвесторів на взаємовигідній основі, обміну досвідом тощо.

У результаті реалізації Програми можна очікувати: в соціальній сфері - більш повне задоволення потреб населення у санаторно-курортному лікуванні та відпочинку; збереження та відновлення історико-культурної спадщини; створення нових робочих місць; в економічній сфері - збільшення щорічного потоку туристів на 5.5 - 6 %, який в 2007 році має досягти 720-750 тис осіб; ріст доходів від обслуговування туристів і відпочиваючих до 370-390 млн. грн. в рік; зростання бюджетних надходжень - до 85 - 90 млн. грн. в рік; в екологічній сфері - загальне покращення стану довкілля; збільшення чисельності основних видів мисливської фауни; збереження рідкісних видів флори та фауни, які перебувають на межі зникнення.

Практичні кроки по реалізації Програми розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку висвітлять не лише вузькі місця, але й вкажуть на можливі реальні засоби їх усунення. Адже розвиток рекреаційної сфери визначається суспільно-економічною системою, невід'ємною складовою якої вона є. Тому будь-які зміни, які відбуватимуться у цій системі, вимагатимуть застосування нових "ідходів, як стратегічних, так і тактичних, в організаційній, управлінській, Фінансовій та інших складових механізму реалізації регіональної рекреаційної політики.

Висновки

Туризм є галуззю економіки, яка за порівняно невеликих капі- таловкладень, дає змогу забезпечити економічно рентабельне використання „місцевих ресурсів” - історико-культурної спадщини, традицій, природи. Саме ця галузь може бути значним джерелом поповнення як Державного бюджету України, так і бюджетів окремих територій, міст, а також вагомим чинником створення нових робочих місць, стимулятором збільшення обсягу виробництва товарів і реалізації послуг, активізації підприємницької діяльності.

Туризм позитивно впливає на процес диверсифікації економіки [2], оскільки забезпечує значний обсяг робіт для суміжних галузей системи господарства, які безпосередньо беруть участь в обслуговуванні туристів під час подорожей. Сюди можна віднести такі суміжні галузі, як роздрібна торгівля, громадське харчування, готельне господарство, побутове обслуговування, зв'язок, виго- товлення сувенірів та інших товарів туристичного призначення, сільського господарства, будів- ництва, екскурсійної діяльності, культури і сфери розваг.

Справжньою скарбницею туристичного бізнесу є старовинне місто Львів - занесене ЮНЕСКО до світової спадщини, відоме світові своїми унікальними архітектурними і релігійними пам'ятниками, театрами, музеями. Тому для Львова правомірним є вибір туризму як пріоритетного напряму розвитку народ- ногосподарського комплексу. Водночас існує багато чинників, що стримують розвиток туризму в м. Львові, які мають як зовнішній, так і внутрішній характер. До причин зовнішнього характеру належать: економічна нестабільність в країні, недостатня підтримка туризму як галузі економіки (недосконалість держав- ної нормативно-правової бази, відсутність належного фінансування програм тощо), негативна інформація щодо України в ЗМІ (злочинність, низький рівень розвитку інфраструктури та обслу- говування тощо).

Причини внутрішнього характеру становлять недостатню координацію діяльності галузей міського господарства, а також нерозвиненість внутрішньогалузевих зв'язків в умовах стихійної ринкової економіки, відсутність необхідної законодавчої бази і, як наслідок, відсутність гнучкої системи стимулювання (зокрема і відсутність податкових пільг), недостатню кількість засобів розміщення туристів різних категорій, брак коштів для комплексу рекламних заходів щодо просу- вання туристичного продукту Львова на міжнародний туристичний ринок. При цьому у 2007 році до Львова приїхало на 5 % більше туристів, ніж у 2006 році.

Показники відвідуваності туристами вже декілька років стабільно збільшуються на 5 % і зростання відвідуваності у 2007 році порівняно з 2004 року зросло на 15 %. Нами проведено аналіз середовища м. Львова як туристичного міста за методом SWOT- аналізу і визначено його сильні і слабкі сторони, а також сприятливі можливості і потенційні загрози в подальшому розвитку туристично-рекреаційної галузі .

Размещено на Allbest.ru

...