Аргентина як туристичний напрямок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

туристичний природний пам'ятка екскурсія

Розвиток туризму відіграє важливу роль у вирішенні не лише соціальних проблем держави. В багатьох країнах світу саме за рахунок туризму створюються нові робочі місця, підтримується високий рівень життя населення, створюються передумови для поліпшення платіжного балансу країни. Розвиток сфери туризму сприяє підвищенню рівня освіти, вдосконаленню системи медичного обслуговування населення, впровадженню нових засобів поширення інформації тощо. Туризм безпосередньо впливає на соціальне, культурне й економічне життя держави.

Актуальність досліджень полягає в тому, що Аргентина останнім часом швидко розвиває та закріплює свої позиції на світовому туристичному ринку.

Насамперед, вона відома своїми унікальними пам'ятками культури. Столиця Аргентини Буенос-Айрес - друга за популярністю столиця Південної Америки. Вона приваблює туристів своєю неординарністю та неймовірною природою.

Розвиток туризму в Аргентині сприяє покращенню економічної ситуації в країні, розвитку інфраструктури, збереженню і захисту стародавніх історичних пам'яток і створенню нових.

Об'єктом дослідження даної курсової роботи є країна Аргентина. Предмет дослідження - туристично- країнознавчі ресурси Аргентини, її напрямки розвитку та потенціал.

Метою роботи є дослідження туристичної галузі країни, аналіз сучасного стану та перспектив розвитку.

Для дослідження поставленої мети необхідно розглянути наступні завдання:

- оцінка впливу географічного положення, демографічних факторів та розвитку інфраструктури на розвиток туризму в країні.

- аналіз природно-географічних, природно-антропогенних та культурно-історичних ресурсів країни.

- дослідження сучасного стану туристичної інфраструктури в країні.

Методи дослідження, які використовуються в курсовій роботі: розрахунку, узагальнення, аналізу, індукції, дедукції, спостереження, узагальнення, порівняння, формалізації.

Метод аналізу буде використовуватися при здійсненні аналізу ресурсів та туристичного потоку в країну.

Індукції та дедукції - в формулюванні висновків.

Метод порівняння при аналізі туристичних потоків 2014 - 2015 рр.

У курсовій роботі стисло характеризується:

- загальна характеристика Аргентини;

- соціально-економічний стан країни, як він впливає на туризм;

- культура та звичаї в Аргентині;

- рівень розвитку туризму в країні;

- характеристика туристичних центрів та районів;

- туристична інформація про країну;

- перспективи та проблеми розвитку туризму в Аргентині.



1. Загальна характеристика країни

1.1 Загальна характеристика Аргентини

Офіційна назва - Аргентинська Республіка. Аргентина розташована у південно-східній частині Південної Америки і межує з Парагваєм, Болівією, Уругваєм, Бразилією, Чилі і омивається водами Атлантичного океану на сході країни. До складу її території, крім материкової частини входить східна частина острова Вогняна Земля й інші невеликі острови. Фолклендські острови в Атлантичному океані є спірною територією між Аргентиною й Великобританією.

Площа Аргентини складає 2 780 090 кмІ. ЇЇ столицею є місто Буенос-Айрес.

Грошова одиниця - аргентинське песо(1 аргентинське песо (ARS) дорівнює 0.11 доларів США (USD), 1 долар США дорівнює 9 аргентинських песо).

Населення Аргентини - 40 млн чоловік. Етнічний склад, білі -- 85 %, метиси й індіанці -- 15 % Католики складають 90 % віруючих (реально відвідують церкву не більше 20 %), протестанти -- 2%, іудаїсти -- 2 %, інші релігійні громади -- 6 %, Майже все населення Аргентини -- нащадки іммігрантів, переважно іспанців та італійців, що освоювали нові землі, як у колоніальний період, так і після здобуття країною незалежності.

Іспанська - державна мова Аргентини. Нею, відповідно, володіє більшість населення (практично 33 мільйони чоловік). Італійська - це друга мова за кількістю мовців Аргентини: нею користується понад п'ятнадцять мільйонів жителів. Досить поширеною в державі є німецька мова (нею користується не менше 1 800 000 чоловік). Вона визнана третьою за кількістю носіїв. Змішуючись з місцевими жителями, німці створили діалект "бельграндойч" - суміш німецької та місцевої іспанської мови.

Клімат Аргентини визначається, передусім, її географічним положенням. Він характеризується циркуляцією тропічних і помірних повітряних мас. При цьому взимку в межах Аргентини можуть проникати антарктичні повітряні маси. Клімат північно-східної Аргентини, де зосереджена переважна частина промислового потенціалу і більшість населення, має сприятливі агрокліматичні умови для розвитку сільського господарства.

Клімат Аргентини - субтропічний на півночі, вологий тропічний в центрі країни і помірний на півдні. Не варто забувати про те, що в південній півкулі зима і літо збігаються з нашими в точності до навпаки.

Район Анд відрізняється дощовою погодою і частими повенями в літній сезон, сильною спекою влітку, сніжним покривом гірських районів взимку і частими сухими гарячими вітрами, які аргентинці називають «зонда». Перепади температур досить значні як між сезонами, так і протягом одного дня. У рівнинних районах часто йдуть сильні дощі над непрохідними вологими лісами і саванами. Середня температура січня +5 є С, липня +20 .. +22 є С.

Літо (з грудня по лютий) - кращий час для відвідин Патагонії і Південних Анд. Зима (з травня по вересень) підійде для подорожей по північних і північно-західних районів країни.

Весна і осінь - чудовий час для поїздки в Буенос-Айрес, Межиріччя, передгірні райони Кордильєр провінцій Ла-Ріоха і Катамарка. Шанувальники гірськолижного спорту можуть відточувати свою майстерність на схилах засніжених аргентинських Анд з червня по жовтень.

Найкращий час для відвідування країни - з жовтня по травень.

За рельєфом країна поділяється на дві частини: низовинну -- північ і схід та височину -- захід і південь. На крайньому заході країни простягнись Анди з їхніми найвищими вершинами. Рельєф Аргентини є сприятливим для розвитку туризму, велика кількість гірських територій, національні парки, які приваблюють туристів.

Дві третини території Аргентини займають просторі низовинні рівнини: Гран-Чако, Ентре-Ріос, Пампа, Лаплатська низовина. На заході рівнини змінюються Передандійським плато, що переходить в Анди з численними конусами вулканів і сніговими вершинами. На північ від 27° пд. ш. в межі Аргентини заходить Міжандійське плато -- Пуна-де-Атакама (до 4200 м). Весь південний схід зайнятий Патагонським плато (до 2000 м).

Природні умови Аргентини дуже різноманітні через велику протяжність країни з півночі на південь і відмінності в рельєфі. Вздовж усього західного кордону країни простягаються могутні Анди.

Ця гірська система відрізняється складністю, різноманітністю рельєфу, сейсмічною та вулканічною активністю. Найбільшої висоти Анди досягають поблизу Південного тропіка. Тут піднімаються найвищі вершини Південної Америки, укриті льодовиками: Аконкагуа (6960 м), Тупунгато, Мерседаріо. За винятком гірських областей Анд північну частину Аргентини займає велика рівнина Гран-Чако.

Любителі лижного спорту зможуть порадувати себе з травня по вересень, відвідавши гори Анди й популярні аргентинські гірськолижні курорти. Вибір трас не дуже великий, зате є стабільний сніжний покрив. Аргентина має багато гірськолижних курортів, найвизначнішими з яких є Барілоче та Лас-Леньяс

На атлантичному узбережжі Аргентини знаходяться відомі морські курорти, зокрема Мар-дель-Плата.

Отже, в Аргентині є всі можливості для розвитку різних видів туризму.

Завдяки правильній туристичній політиці дає не тільки високі показники у розвитку туристичної галузі, а також надходжень у економіку країни. Рельєф та клімат Аргентини є сприятливим для гірськолижного, екстремального, спортивного, гірського, екологічного, курортно-пляжного туризму, скелелазіння, альпінізму.



1.2 Соціально-економічні передумови розвитку туризму

Основні види транспорту -- залізничний, автомобільний, морський. Усі провінції Аргентини пов'язані мережею залізниць, загальна протяжність яких становить 40,2 тис. км., але багато ліній були виведені з експлуатації у 1963, 1977 роках та у 90-их роках ХХ століття. На даний час активно використовується 31,2 тис.км. залізниць. Залізниці використовуються як для вантажних, так і для пасажирських перевезень.

Буенос-Айрес сполучений з усіма центрами провінцій, крім Усуайї, асфальтованими автомобільними магістралями. Довжина магістральних автошляхів 37,7 тис.км. Довжина інших автошляхів -- понад 300 тис.км. У систему історично-ранніх автострад Буенос-Айрес - Ла-Плата та Автовіа-2 вбудовані, крім інших, магістралі Кордова - Карлос-Пас, Росаріо-Кордова, Вілья-Мерседес - Мендоса.

Окрім того, багато міст мають об'їздні 4-смугові автодороги. В країні налічується понад 8,5 млн. одиниць автотранспорту (5,2 млн. автомобілів, 1,4 млн. легкових автомобілів, 417 тисяч вантажних автомобілів і 63 пасажирського транспорту, 517 тис. інших типів транспортних засобів).

Істотну роль відіграє водний транспорт. У країні функціонують 7 великих і 30 дрібних портів. Одним з найбільших портів Латинської Америки залишається Буенос-Айрес, через який здійснюється 4/5 всіх океанських перевезень. Великі морські порти: Буенос-Айрес, Росаріо, Ла-Плата, Байя-Бланка. Естуарій Ла-Плата і ріки Парана, Уругвай і Парагвай, що впадають у нього, утворюють систему судноплавних шляхів протяжністю близько 11000 км.

Основні річкові порти - Сарате і Кампана, Мар-дель-Плата, Комодоро-Рівадавія, Кекен-Некочеа, Пуерто-Десеадо, Пуерто-Мадрін та Усуайя. Зона вище Буенос-Айреса, відома як Ап-Рівер, яка об'єднує 17 портів та 50% портового вантажообігу. Морським шляхом до Аргентини потрапляють більшість імпортованих продуктів.

Внутрішні і міжнародні повітряні перевезення здійснюються переважно національною авіакомпанією "Aerolineas argentinas", яку певний час контролювала іспанська компанія "Iberia airlines", але потім була ренаціоналізована. Основний центр повітряного сполучення -- столиця країни; в межах агломерації Великого Буенос-Айреса знаходиться міжнародний аеропорт Есейса (35 км від столиці) і дев'ять більш дрібних аеропортів, що обслуговують внутрішні лінії. Есейса виступає головним вузловим аеропортом країни.

У 1776 р. територія, на якій зараз розташовані Аргентина, Парагвай, Уругвай і Болівія, стала віце-королівством Ріо-де-ла-Плата. У 1810 р. в Буенос-Айресі спалахнуло повстання проти іспанської колоніальної влади. Повсталі скинули з престолу віце-короля та створили тимчасовий уряд Ла-Плати. Ця подія святкується в Аргентині як день Травневої революції. 9 липня 1916 р. Національний конгрес проголосив незалежність держави, що дістала назву Об'єднані провінції Ла-Плати, а в 1926 р. була створена Аргентинська Федеративна Республіка. У середині XIX ст. заборона на в'їзд до країни була скасована, і до Аргентини ринув величезний потік іммігрантів - італійців, німців, поляків, українців, росіян.

У XX ст. Аргентина зазнала безліч військових переворотів. Із 1930 до 1983 р. у країні встановилася військова диктатура. Поразка у військовому конфлікті з Великою Британією з приводу питання Фолклендських (Мальвінських) островів призвела до політичної кризи, нестабільності економіки та падіння правлячої військової хунти. У 1983 р. влада повернулася до громадянського уряду.

Аргентина є федеративною республікою, в яку входять 23 провінції. Крім того, є столичний автономний округ. Виділяються ще й кілька областей з історичним цінностям і культурним, це північний захід, Пампаси, Куйо, Гран - Чако, Месопотамія і Патагонія. Кожна провінція поділяється на департаменти, а Буенос - Айрес ділиться на округи. Кожна провінція живе за своєю Конституцією. У столиці розташовано 48 кварталів, об'єднаних у комуни, кількістю п'ятнадцять. Провінція може належати не одному регіоні, а відразу декільком, наприклад, Пампасам, Північно - заходу і Гран - Чако належить одна провінція Тукуман, що є, до того ж, найменшою з усіх.

Конституція Аргентини приймалася ще у 1853 році, поділ влади відбувається на рівні держави та місцевому рівні. Кожні чотири роки обирається президент. Президентом Аргентини обрана Крістіна Фернандес де Кіршнер.

Кабінет міністрів підпорядковується прем'єр - міністру. Органом вищої законодавчої влади є Конгрес, що складається з Палати депутатів у кількості 257 осіб і Сенату з 72 осіб. Половина депутатів і третя частина сенату оновлюється кожні два роки. Основними партіями країни є Соціалістична партія і Цивільний радикальний союз. Крім них присутні в Сенаті і Палаті депутатів Республіканська і громадянська ліво - центристська партія.

За рівнем соціально-економічного розвитку Аргентина належить до групи країн, входить у підгрупу нових індустріальних країн (НІС). ВВП душу населення за оцінкою 2014 року становить 14 500$. За рівнем розвитку ІРЛП ця країна належить до групи країн із високий рівень ІРЛП і 38-ме у світі.

Аргентину часто описують як моноцентричну країну, через великий вплив її столиці, Буенос-Айреса, у всіх сферах життя суспільства. У агломерації Буенос-Айреса проживає понад 12 млн.осіб, тобто 31% населення; виробляється понад 40% ВВП, в той час як територія становить лише 0,14% від площі країни. На другому місці за кількістю населення і роллю в житті країни перебуває Кордова (1,3 млн.осіб).

Іншими значними розселенськими центрами Аргентини є Росаріо (1,6 млн.осіб), Мендоса (850 тис.осіб), Сан-Мігель-де-Тукуман (738 тис.осіб), Ла-Плата, Мар-де-Плата, Сальта, Санта-Фе і Сан-Хуан (останні міста понад 500 тис.осіб). Налічується також 3 міста з населенням понад 300 тис.осіб, 5 міст - більше 200 тис.осіб і 11 - більше 100 тис.осіб.

Обсяг трудових ресурсів Аргентини становить 16,6 млн.осіб. Розподіл зайнятого населення за секторами: сільське господарство - 5%, промисловість - 23%, сфера послуг - 72% (оцінка 2014). Рівень безробіття 7,9% (2015).

У політичному і економічному житті Аргентини, де не раз відбувалися перевороти, сильні позиції займає військова олігархія. Значну роль у країні відіграє католицька церква, яка має свої численні навчальні заклади, видає газети та журнали, маючи в своєму розпорядженні великими коштами, впливає на політичне життя в країні. Президентом Аргентини може бути обраний тільки католик.

Більше 80% аргентинців живе в містах. Аргентина має давні традиції міського життя.

Більша частина міського населення країни сконцентрована у великих містах, і, перш за все в портових. В Аргентині нерідко говорять, що душа, і характер аргентинців народжувалися в портових вулицях. Відмінна особливість урбанізації Аргентини - гіпертрофія столиці. Якщо в містах з населенням понад 100 тис. живе більше 70% міського населення країни, то майже половина його зосереджена в столиці.

В цілому для того, щоб нормально існувати в Аргентині, необхідно дотримуватися місцевих законів, пристосовуватися до аргентинців, розуміти їх світогляд і загальне ставлення до життя. Аргентина є соціально і економічно розвиненою країною.

Аргентина - одна з найбільших, потенційно найбагатших латиноамериканських країн, яка за розмірами валового внутрішнього продукту на одного жителя, ступеня урбанізації, грамотності населення, рівнем кваліфікації робочої сили, стандартам харчування належить до числа латиноамериканських лідерів.

Найвищий рівень продовольчого самозабезпечення досягнутий в Аргентині, там він досягає 273%. Інакше кажучи, Аргентина практично повністю забезпечує себе усіма видами продовольства, зокрема, яловичини, за винятком того, що не є в Аргентині за природно-кліматичними умовами. Стандарти живлення знаходяться тут на самому високому рівні.

Аргентина має позитивний торговий баланс. Це означає, що експорт перевищує імпорт. В імпорті Аргентини переважає промислове обладнання і сировина.

В останню чверть століття помітно зріс потенціал промисловості. Прискорилося створення енергетики, металургії, хімічних і нафтохімічних виробництв, машинобудування. Питома вага цих галузей у валовому промисловому продукті країни перевищує 50%. На всю промисловість припадає в даний час близько 30% ВВП.

Помітно зросли продуктивність праці і концентрація виробництва, досягнуто самозабезпечення багатьма видами обладнання, головним чином низького і середнього ступеня складності, а також напівфабрикатами і паливом. Почали складатися окремі найбільш сучасні промислові галузі, що визначають сьогодні найважливіші напрями науково-технічного прогресу (електроніка, інформатика, атомна промисловість). Помітний імпульс отримало розвиток промисловості у внутрішніх районах (хоча ще рано говорити про серйозні зміни в її історично сформованої територіальній структурі). Досить істотні успіхи досягнуті в промисловому експорті, в тому числі за рахунок нетрадиційних виробів.

Для відвідування Аргентини терміном не більше 90 днів громадянам України віза не потрібна.

Але, тим не менше, щоб уникнути непорозумінь при в'їзді в країну при собі необхідно мати:

- закордонний паспорт дійсний не менше 6 місяців від дати в'їзду;

- туристичний ваучер або запрошення або підтвердження бронювання готелю;

- квитки у зворотний бік;

- страховий поліс на звістку терміну перебування;

- підтвердження фінансової спроможності.

Транзит іноземної й місцевої валюти не обмежений, сума, що перевищує $10 тис. або еквівалент в іншій валюті, а також коштовності, підлягають декларуванню.

Особам старше 18 років дозволено ввозити без оподаткування: спиртні напої - до 2 л, сигарети - до 400 шт. або сигари - до 50 шт.; сувеніри та подарунки на суму не більше $300; консервовані продукти харчування - до 5 кг; інші предмети й речі - в обсязі особистих потреб. Якщо ж завезені товари перевищують норму, то податок становить половину вартості товарів.

Суворо заборонено ввозити: м'ясо та вироби з нього, сир, фрукти, овочі, хліб.

Без спеціального дозволу заборонений транзит зброї, боєприпасів, а також предметів, що становлять археологічну, художню та історичну цінність.

Дозволяється експортувати вовняні та шкіряні речі, прикраси та сувеніри тільки в кількості особистого користування. На кордоні потрібно пред'явити чек про покупку товарів.

Важливо також пам'ятати, що перебуваючи на території іноземної держави ви повинні дотримуватись її законів. У випадку, якщо ви порушите закон країни перебування, наявність громадянства України не допоможе вам уникнути арешту, штрафних санкцій або судового переслідування. Іноземні закони та правові системи можуть значно відрізнятися від українських та кримінальне покарання може бути більш важкими, ніж в Україні за аналогічні правопорушення. Покарання за зберігання, використання і незаконний обіг наркотичних речовин в Аргентині є серйозними, засуджених за злочини очікує тривале тюремне ув'язнення[21].

Рух правосторонній. Дороги в Аргентині зручні, комфортні, більшість з них мають тверде покриття і високу інформативність.

В будь-яку пору року та час доби необхідно їздити з увімкненими фарами ближнього світла. Ремені безпеки є обов'язковими як для передніх, так і для задніх пасажирів.

Місцеві автолюбителі ставляться до дотримання багатьох правил досить зневажливо, однак, це не означає, що порушення залишаються безкарними.

Місцеві автомобілісти ніколи не супроводжують свої маневри світловими сигналами, тому передбачити їх поведінку на дорозі дуже складно. Корінні жителі вважають, що якщо у автомобіля включений поворотник, то він несправний.

Якщо автомобіль зламався, то місцеві водії, звісно, почнуть лагодити його прямо на проїжджій частині. Їх анітрохи не бентежить той факт, що припаркований на середині дороги автомобіль заважає іншим учасникам руху.

У Буенос-Айресі доволі часто відбуваються мітинги, демонстрації та інші акції протесту, переважно ненасильницького характеру. Проте туристам варто уникати відвідання місць проведення таких акцій.

Під час планування подорожей всередині країни необхідно враховувати ймовірність запізнення/відкладення рейсів внутрішніх авіаліній внаслідок страйків або погодних умов.

Туристам не рекомендовано відкрито носити золоті та коштовні прикраси і годинники, які можуть привернути увагу злочинців. Варто також уникати зустрічей з групами підозрілих підлітків та дітей. Необхідно бути обережним, зокрема не залишати свої речі без нагляду, не вішати сумки на стільці у публічних місцях, не ходити вночі неосвітленими вулицями.

Туристам не варто забувати, що при відвідуванні магазинів в Аргентині прийнято вітатись і так само прощатись, інакше це буде розцінено як грубість або зарозумілість.

Аргентини - це країна, де відбувалась велика кількість військових переворотів та свіжі в пам'яті репресії військового режиму, тому слід уникати носіння військової форми одягу або екіпіровки[22].

Аргентинці - справжні патріоти, з гордістю зберігають історію і традиції своєї країни, до іноземців ставляться уважно й доброзичливо, дозволяючи гостям країни відчувати себе як вдома.

Туристу потрібно пам'ятати про деякі правила поведінки, прийняті в Аргентині, щоб уникнути проблем з місцевим населення.

При зустрічі знайомі цілують один одного в щоку, а малознайомі - потискають руки.

Воду рекомендується пити бутильовану або кип'ячену. Купатися в океані можна лише у відведених для цього місцях: на невпорядкованих ділянках це небезпечно з-за сильних прибережних течій[23].

Туристам не варто забувати, що при відвідуванні магазинів в Аргентині прийнято вітатись і так само прощатись, інакше це буде розцінено як грубість або зарозумілість.

1.3 Туристична характеристика культурних традицій народу країни

У культурі Аргентини простежується ряд іноземних впливів. Верхівка аргентинського суспільства завжди вважала своєю другою батьківщиною Париж (а не Мадрид). Протягом 19 ст. французька політична і філософська думка глибоко проникла в літературу Аргентини. Помітний вплив на культуру та економіку країни надали Англія та Італія. Однак найглибший слід у мистецтві Аргентини залишила культура гаучо[24].

Аргентина являє собою одну з найбільш «європеїзованих» країн у всій Південній Америці. Саме Аргентині довелося сформувати власну культуру, абсолютно особливу і неповторну. Незважаючи на те, що Уругвай, Чилі і величезна Бразилія, є країнами, що межують з Аргентиною, культура останньої все одно ніяк не перетинається з першими трьома. Не лише в літературі, архітектурі та мистецтві аргентинців, але і навіть в самому укладі і способі життя народу в цілому, і абсолютно в усьому, чим би вони не займалися, існує якась відчутна зв'язок з європейською культурою. Слід відзначити те, що в Аргентині багато вихідців не лише з Німеччини і Великобританії, але навіть з й інших слов'янських країн. Однак при всій багатонаціональності країни, тут залишилося зовсім небагато індіанців, лише невеликі ізольовані групи, що проживають виключно на території крайньої півночі і на півдні Аргентини.

Аргентинці мають неймовірно сильним і пристрасним темпераментом, який проявляється не тільки серед чоловіків, але точно так само і серед слабкої статі. У тому випадку, якщо в Аргентині випадковим чином зустрічаються на вулиці люди, які близько знайомі, дана зустріч обов'язково буде супроводжуватися не тільки лише одними променистими усмішками, але й обов'язковими взаємними компліментами. Всі люди, які добре знайомі один з одним, завжди цілуються в щоки. При цьому ті, які малознайомі, обов'язково будуть здійснювати рукостискання в якості привітання. Цей старий європейський звичай вважається обов'язковим серед аргентинців.

Слід зауважити, що взаємини між статями в Аргентині включають якусь невелику нав'язливість. Правда, в країні це розцінюють, як якийсь ритуал, а не як відчайдушна мета домогтися бажаного. Теж саме можна зазначити щодо декілька легковажного ставлення з боку аргентинців до своїх слів та обіцянок. Не завжди в повсякденному житті можна довіряти жителям цієї країни. При цьому в їх нескінченному потоці слів достатньо складно буде виділити не лише обіцянку, але і щось з його певних умов, так як практично всім, хто цікавиться життям цієї яскравої країни, відомо, як швидко кажуть її мешканці.

Перше, що слід знати кожному туристу про аргентинців, це те, що люди не дуже пунктуальні, і спізнитися на строк півгодини на призначену зустріч, для них являє собою досконалу норму. При цьому сам народ тут живе досить образливий, хоч і абсолютно не злопам'ятний. Повністю припинити конфлікт і забути власну образу, аргентинці цілком здатні, ледве почавши сварку. Однак, в тому випадку, якщо мова буде йти про свою гордості за рідну країну або ж за самих себе, жителі Аргентини дуже сміливо встануть на захист, не відступаючи при цьому до переможного кінця. Саме з цієї причини, в бесідах з ними краще не говорити нічого зайвого.

Практично всі аргентинці прокидаються досить пізно і, відповідно, не тільки їдять, але і працюють жителі країни, набагато пізніше часу звичного для українців. Обід в Аргентині найчастіше відбувається приблизно у проміжку з 16.00 до 18.00.

Зазвичай жителі країни вечеряють після дев'ятої години вечора. Сам прийом їжі в обов'язковому порядку буде супроводжуватися розмовами не лише про улюблені в Аргентині танго і футбол, але і такі теми, як політика, родина і бізнес, погода. Туристам, запрошеним на трапезу з аргентинцями, слід бути готовими підтримувати будь-яку з тем. Найголовнішим моментом буде не перейти певну межу, коли аргентинець почне відчувати сильне пристрасть на емоційному рівні до обговорюваного питання.

В цілому ж Аргентину можна назвати тим місцем на планеті, де можливо почати життя з чистого аркуша. Правда тільки в тому випадку, якщо людина сповнений енергії, ентузіазму, сил і здоров'я.

Аргентина є цікавою країною з неповторною культурою, яка зацікавить кожного. ЇЇ культура значно відрізняється від українських звичай і традицій, але справляє чудове враження на подорожуючих.

Національна кухня Аргентини сформувалася під впливом місцевих національних культур і кулінарних традицій, привезених сюди переселенцями з Європи. В аргентинських стравах простежуються сліди іспанської, італійської, африканської, креольської і індійської кухонь.

Найбільш популярним і, мабуть, найбільш відомим напоєм аргентинської кухні, є чай «Мате». Споживають його тут у величезних кількостях. На другому місці, з безалкогольних напоїв, чорний кави, який імпортують з Бразилії і Колумбії. Заслуженою славою користуються знамениті аргентинські вина, особливо червоні. Розвинене виноробство в таких провінціях, як Мендоса, Сальто, Чубут (Патагонія), Сан-Хуан і інших. Такі вина як «Мальбек» і «Торронтес», широко відомі за межами країни. Крім цього, відмінною якістю відрізняються віскі і джин, місцевого виробництва.

Складно знайти страви, смачніше тих, які готують аргентинські кулінари.

Адже для приготування своїх кулінарних шедеврів аргентинці використовують високоякісні продукти та оригінальні рецептури.

Національна кухня Аргентини включає в свій склад різноманітні рецепти, що дозволяє задовольнити смаки навіть найвибагливішого гурмана. При цьому велика частина страв готується з використанням того або іншого виду м'яса.

В аргентинській кулінарії присутня велика різноманітність страв. Знаючим особливі секрети приготування їжі місцевим кулінарам вдається домогтися незабутніх смакових якостей готових страв.

Улюбленим аргентинським частуванням є млинці, начинені м'ясом з прянощами. Для вегетаріанців аргентинська кухня також готова запропонувати великий асортимент страв.

У різних куточках Аргентини існують свої коронні страви. Незвичайні страви, що володіють унікальними органолептичними властивостями, здатні викликати бурю захоплення навіть у найдосвідченіших. В Аргентині будуть відчувати себе комфортно люди з самими різними смаковими пристрастями. При цьому любителям смачно поїсти не доведеться переживати за свою фігуру, адже місцева їжа має збалансований склад, і до того ж неймовірно корисна для організму. Більшість страв готується з використанням того або іншого виду м'яса[27].

Не так складно здогадатися про те, що найбільш популярною часткою у всій аргентинської культури є танго і пластику. Мелодія знаменитого аргентинського танго дуже сильно цінується безліччю дійсних романтиків всієї планети Земля[25].

Слід зауважити, що найвідомішим проявом неповторною аргентинської культури на всій планеті є саме танго. При цьому величезна кількість турів в Аргентину засноване саме на цьому неймовірно красивому і талановитого видовище. Неповторне аргентинське танго являє собою не тільки легендарний танець, але і музику.

Така неймовірна популярність існує у аргентинського танго, незважаючи на те, що сам танець був створений представниками дна країни. Мало кому відомо, що в давні часи, відомий танець представляв собою ряд дуже відвертих рухів під доволі фривольну музику і тексти, які під неї виконувалися. При цьому самі тексти теж могли б вразити кого завгодно власної непристойністю. Адже абсолютно всі з перших текстів були написані на особливому жаргоні міського типу, іменованому лунфадро.

Танго - це унікальний сплав традицій, фольклору, почуттів і переживань багатьох народів, який має більш ніж вікову історію. Точне місце походження танго - і танцю і самого слова - губиться в міфах і неписаної історії. Але є загальноприйнята теорія. У середині XIX століття в Аргентину завезли африканських рабів, які почали змінювати місцеву культуру. Слово «танго» може бути чисто африканським в значенні «замкнутий простір», а може бути португальським (або латиноамериканським - походить від слова «tanguere» означає «доторкатися»), підібраним рабами на корабельних бортах. Так чи інакше, слово «танго» в період заселення Аргентини рабами з Африки стало означати місце, де чорношкірі раби і вільні негри збиралися для танців[28].

В Аргентині його танцюють завжди, скрізь і в будь-який час доби. Жоден турист не зможе відмовитися від невеликого уроку або хоча б помилуватися танцем любові, ніжності і пристрасті в клубі, танку, на спеціальному танго-шоу, просто на вулиці.

Ідеальний варіант для мандрівника - потрапити на фестиваль цього красивого танцю, де можна побачити, як широко розійшовся він по планеті і чим відрізняються па істинного аргентинця від па його побратимів з Європи або Австралії. 11 грудня - "День танго" - свято, яке щороку відзначається в Буенос-Айресі. Це день народження Карлоса Гарделя - "Короля танго", знаменитого аргентинського кіноактора і співака[29].

Отже, виходячи із усього можна сказати, що Аргентина одна із найбільших країн де дуже люблять і бережуть традиції. Країна вічного свята та забав. Кожного року бажаючих поїхати в Аргентину та подивитись на усе це дійство стає все більше та більше. Також усім любителям риби та різноманітних блюд із неї обов'язково потрібно тут побувати.



2. Комплексна привабливість країни

2.1 Оцінка рівня розвитку туризму в країні

Значні простори аргентинської території містять велику кількість туристично-привабливих об'єктів. Після девальвації аргентинського песо у 2002 році потік іноземних туристів до Аргентини зріс. Через зростання витрат на закордонні подорожі багато аргентинців також вирішили повернутися до національного туризму.

У 2011 на туристичну галузь Аргентини припадало 7,41% ВВП (3-ій за прибутковістю сектор національної економії), хоча варто мати на увазі, що витрати аргентинських туристів за кордоном досягли 12% ВВП країни.

Згідно даних Всесвітньої туристичної організації у 2013 році країну відвідало 5,9 млн. іноземних туристів, що принесли 5,5 мільйони доларів до державної казни.

Іноземні туристи до Аргентини приїжджають в основному з Бразилії, Чилі, Колумбії, Мексики, Болівії, Еквадору, Уругваю, Венесуели і Парагваю, а також із Європи, Іспанії, Італії, Франції, Німеччини, Великобританії і Швейцарії.

Аргентина посіла шосте місце в світі за зростанням потоку туристів.

Іноземців приваблює стабільна ситуація в країні в плані тероризму, та висока якість медичних послуг і санітарії[30].

Найпопулярнішою туристичною атракцією Аргентини є місто Буенос-Айрес. У 2011 році його відвідали 5,3 млн. туристів.

Згідно з офіційними даними, в 2011 році Аргентину відвідали 5 897 405 іноземних туристів, які витратили в середньому 1086 доларів. В основному їдуть з Чилі, Бразилії, США та Іспанії. Європейські туристи витрачають тут більше - в середньому 1 647 доларів. Майєр заявив, що влада країни сподівається підтримати і навіть перевищити досягнутий рівень 2011 року.

Українські експерти турбізнесу підтверджують, що потік в Аргентину збільшується, але мова поки йде лише про індивідуальних туристів, часто суміщають відвідування Аргентини з Бразилією і Чилі, а також з круїзами до берегів Антарктиди (до 90% круїзних суден, що прямують в Антарктиду, зупиняються в аргентинському порту Ушуайа).

При цьому туроператори впевнені, що в Аргентини є всі шанси завоювати велику популярність в українських туристів, оскільки посольство Аргентини нарешті стало активно займатися рекламою своєї країни, як це раніше сталося з Бразилією і Кубою, куди туристи їдуть зараз набагато активніше.

Кількість міжнародних прибутів можна розглянути на рис.2.1.1, де бачимо, що 2011 рік став рекордним для Аргентини.

Рис. 2.1 Кількість міжнародних прибутів

Туризм в економіці Аргентини зайняв третє за значущістю місце за підсумками минулого року, повідомляє "Служба континентів". У 2011 році туристична галузь принесла економіці країни більше 6 мільярдів доларів (рис.2.1.2), про що заявив міністр туризму Аргентини Енріке Мейер.

Туристичний сектор перевершив навіть основні галузі промисловості і сільського господарства Аргентини.

"За підсумками минулого року кількість іноземних відвідувачів в Аргентині зросла на 11% в порівнянні з 2008 роком, що вивело Аргентину на друге місце в регіоні після Чилі - 12%, і дозволило навіть перевершити США (10%)", - розповів Мейер.

Рис. 2.2 Надходження від міжнародного туризму

Дивлячись на ці дані можна підтвердити, що 2011 рік був рекордним для Аргентини. На відміну від своїх сусідів, Аргентина сильно європеїзована, але невимовна і приваблива природа, а також неймовірно строкате змішання культур, роблять цю землю вкрай привабливою для туристів.

В Аргентині є практично все для вимогливих мандрівників - багатокілометрові пляжі і одні з найвищих гірських вершин світу, безкрайні степи і дивовижні за красою водоспади, гірськолижні курорти та багато пам'ятників колоніальної архітектури, густі ліси і величезні мегаполіси і колоритні села скотарів.

2.2 Характеристика туристичних районів та туристичних центрів країни, їх туристичних ресурсів

За туристичною популярністю Аргентина є другою країною у Південній Америці (після Бразилії) та 5-ою на просторах обох Америк.

Аргентина багата різноманітними туристичними ресурсами: багатокілометрові пляжами стали основою створення приморських і гірськолижних курортів; річки з водоспадами, густі ліси і незаймані степи - підґрунтя для розвитку екологічного туризму; скотарські ранчо і виноградарські ферми перетворилися на осередки поширення сільського, кінного і гастрономічного туризму та винотерапії; європеїзовані міста зі зразками колоніальної архітектури та музеями пропонують цікаві пізнавальні тури.

Країна, розташована у трьох кліматичних поясах, приваблива для туристів, в першу чергу, різноманітністю природних ресурсів. Такими ж різними є і курорти Аргентини. На березі Атлантичного океану розташувалися популярні пляжні курорти Мар-Дель-Плата, Мірамар і ін. Заповідні зони країни (тут близько 2 десятків національних парків) радо зустрічають екотуристів. Шанувальники гірськолижного та інших зимових видів спорту обирають курорти Сан-Карлос-де-Барілоче або Байо. А дайвери усього світу вирушають у протоку Бігль або у Пуерто-Мадрін.

Шанувальникам природних чудес аргентинська туристична індустрія пропонує подорож до національного парку Ігуасу (див. А, рис.1), на кордоні із Бразилією і Парагваєм. Тут розташований каскад із близько 275 водоспадів під загальною назвою Ігуасу (Арайагарай, Бельграно, Рівадавія, Рамірес, Сальто-Ескондідо, Сальто-Флоріано, Уніон, Міте та ін.). "Перлиною" серед них є каскад із 14 водоспадів Гарганте-дель-Дьябло. Водоспади з'єднані між собою містками для кращого огляду фантастичного ландшафту. І навіть курсує невеликий туристичний потяг, що сполучає між собою найбільш віддалені ділянки каскаду.

Південь Аргентини займає Патагонія - малоосвоєна територія, де представлені різноманітні ландшафти: гірські хребти з льодовими, міжгірськими улоговинами й озерами, плоскогір'я з пагорбами та низинами, дикі океанічні береги з пташиними базарами. Одним із цікавих місць Патагонії є півострів Вальдес (див. А, рис.2), де у туристів з'являється можливість спостерігати за життям морських левів, пінгвінів, китів і пташиного царства.

Аргентина відмінно підходить і для любителів гірськолижного спорту.

Найвідоміший тутешній курорт для гірськолижників - Сан-Карлос-де-Барілоче (жив. А, рис.3), розташований в Патагонії, на території національного парку Нахуель Хуапу. Піднятися до початку лижних трас можна в кабіні підйомника. Приїжджати на відпочинок в Барілоче краще в літній час, коли тут створюються унікальні можливості для прогулянок по миртовому гаю, занять рибним ловом, полюванням, пішим туризмом.

"Землею кінця світу" називають острів Вогняна Земля. Його адміністративний центр - Ушуайя - найбільш південне місто світу та "ворота" до Антарктиди. Із міста організовуються бердвотчинг-тури до численних місцевих озер. Морські екскурсії - туристична принада цих місць. Багато з них проходять повз лігвища тюленів і фантастично величезну колонію бакланів.

Найпопулярнішою туристичною атракцією Аргентини є місто Буенос-Айрес. У 2010 році його відвідали 5,5 млн. туристів. Їх приваблює старовинне величезне космополітичне місто з розвиненою інфраструктурою. Багато відвідувачів бажають, окрім іншого, насолодитися аргентинським танго, кулінарією та нічними пейзажами портового міста.

Буенос-Айрес, у якому мешкає 40 % населення країни, має потужний культурно-історичний потенціал. Одних лише музеїв у місті нараховується близько 120. Вартими уваги місцями і пам'ятками Буенос-Айреса є район Ла-Бока, історична зона Сан-Тельмо з антикварним базаром, президентський палац, ратуша, храми, площі, тунелі колоніальних часів. Цікавими для туристів містами є Сальта - один із найбільших центрів паломництва (чудодійні скульптури Діви Марії і Христа Чудотворця у соборі Сан-Франсиско), Кордоба із унікальними зразками колоніальної храмової архітектури і музеями, Ла-Ріоха - визнаний центр виноробства.

Усе більшу кількість туристів приймають сучасні курортні центри країни: Барілоче ("аргентинська Швейцарія") на озері Науель-Уапі, Серро-Катедраль - найбільший у Південній Америці гірськолижний курорт, приморські курорти Лас-Грутас, Ель-Кондорі, Плайас-Дорадас та інші[33].

Одними з найбільш цікавих екскурсій вважаються «Фієста гаучо» і «Танго-шоу» - розважальні постановки, в яких беруть участь кращі танцюристи країни. Ці шоу знайомлять з побутом, кухнею, звичаями і музикою аргентинських ковбоїв гаучо.

Мар-дель-Плата - відомий курорт, розташований в 404 км на південь від Буенос-Айреса в помірній кліматичній зоні (див. А, рис.4). Тут проживає всього 600 тис. жителів, а кількість відпочиваючих і туристів досягає 6 мільйонів. В Мар-дель-Плата відкрито безліч тематичних парків, де можна побачити шоу з дельфінами, морськими котиками, акулами, акробатичні виступи спортсменів на водних лижах і багато іншого. Екскурсії на ферми в стилі «еко-туризму» дадуть можливість побачити, як годують молоком ягнят і стрижуть овець, а також продегустувати домашню кухню.

В Мендозі регулярно проходить винний фестиваль з карнавалом і танцями, музичними шоу і виборами Королеви.

Головні природні визначні пам'ятки Аргентини - національні парки Науель-Уапі, Лос-Гласьярес, Ланін, Ігуасу і ін. Особливою популярністю у туристів користуються океанські круїзи до мису Горн, в Антарктику і Патагонію. Цікаві також колоритний італійський пригород Ла-Бока[34].

Найкращим часом для огляду водоспадів є період з травня по листопад місяць, для подорожей по території країни - з жовтня по травень, а для занять гірськолижним спортом в Аргентину приїжджають з травня по вересень. Пляжі чекають відпочиваючих з грудня по лютий.

Мірамар (Miramar) - самий популярний пляжний (морської) курорт Аргентини. Він розташований в зоні помірного клімату, тому тут не дуже жарко. У січні денна температура становить +25°С градусів, а температура води не перевищує +22°С градусів[35].

В Аргентині є і всі можливості для занять дайвінгом. Найкраще місце для підводних занурень, безсумнівно, Пуерто-Мадрін і острів Вальдос. Тут є безліч красивих підводних парків з унікальним тваринним і рослинним світом. Більш досвідчені дайвінгісти воліють підводні занурення в районі острова Вогняна земля, де можна побачити дельфінів, краба-павука, мальовничі зарості водоростей. Дно океану в цьому місці вистилають колонії білих губок, що створює повну ілюзію снігового покриву. Найкращим часом для занять дайвінгом в Аргентині є період з березня по вересень.

В Аргентині широко поширені зимові види спорту. Шанувальники сноуборду або катання на лижах по рівнинним трасам воліють зупинятися на курорті Байо.

В Аргентину з'їжджаються альпіністи з усіх країн світу. Класичними альпіністськими маршрутами є сходження на вулкани Ланін (3776 м) і Тронадор (3554 м)[36].

Лікувальні тури в Аргентину користуються все більшим попитом, адже саме тут розташовується популярний бальнеологічний курорт Терма-де-Копах.

Екотуризм - ще один напрямок туріндустрії Аргентини, для якого тут є всі можливості. Незаймана природа збережена в багатьох районах країни. На території Аргентини налічується близько 20 національних парків. Найбільш відомими з них є заповідні зони рівнини Чако і боліт Іберо, Лос-Каденос, Ріо-Пилькомайо, Ель-Палмар-де-Колон.

У місті багато музеїв. Найбільш відомі: Музей ваг, Національний історичний музей, Музей кіно, Музей колоніального мистецтва, Музей природничих наук, Міжнародна художня галерея, Музей декоративного мистецтва і Музей образотворчих мистецтв. Музеї Аргентини можна відвідувати абсолютно безкоштовно, або у вкрай рідкісних випадках за символічну плату.

Другим за величиною містом Аргентини є Кордоба. Зараз це місто знамените університетом Сан-Карлос. В місті працює Провінційний музей. Поруч з Кордобою знаходиться національний парк Сьєрра-Колорадо, відвідавши який можна побачити таємничі наскальні малюнки найдавніших людей і безліч священних індіанських місць. З Кордоби відправляються екскурсії по безмежної аргентинської степи Пампу, де проживають індіанці. У цій подорожі можна познайомитися ближче з способом життя і самобутньою культурою племен.

Справжніми перлинами Аргентини можна назвати її гірські озера. Найбільш відомі з них знаходяться на території національних парків Науель-Уапи і Лапін і носять однойменні з ними назви. Води озер, які мають льодовикове походження, відрізняється кришталевою чистотою та прозорістю. Сюди щороку приїжджають тисячі любителів риболовлі, які незмінно залишаються задоволені своїм уловом.

Столиця острова - місто Ушуайя, що лежить на березі протоки Бігл. Тут цікаво оглянути будівлю старовинної в'язниці і розташовану в ньому експозицію місцевого краєзнавчого музею («Музей на краю світу»). Неподалік від Ушуайя розташований національний парк Вогняна земля.

Ще один національний парк острова Вогняна земля - Лос Гласьярес. Він знаходиться в провінції Санта-Крус. У ньому можна помилуватися численними льодовиками, найбільшим з яких є льодовик Періто Морено, що досягає у висоту 60 м. Від острова Вогняна земля починається подорож і до самого загадкового материка нашої планети - Антарктиді. З аеропорту міста Ушуайя виконуються регулярні авіарейси на аргентинську військову базу, розташовану на узбережжі Антарктиди.

Те, чим може пишатися Аргентина - це кількість різних видів пригодницького турів; які можуть проводитися в неймовірно красивих місцях.

Одним з головних повітроплавних видів спорту без мотора, особливо популярним останнім часом є параплан. З усіх можливих місць можна згадати мекку спортсменів-провінції Ла-Ріоха і її місцевості «Сеггоdela Cruz y elde Cuesta Viejaen Famatina». Інший, не на що не схожий пейзаж, на березі Атлантичного Океану - це кручі «RadaTilly», «Чубут», які особливо гарні для початківців.

Трекінг це один з видів спорту, яким з легкістю можуть займатися люди будь-кого і в будь-якій фізичній формі. У провінції Сайту Круз знаходить аргентинська столиця трекінгу - ElChalten. З цього невеликого населеного пункту здійснюються походи до континентальним льодах, а також нескладні прогулянки без провідника.

Навіть якщо Ви не знайдете коралів властивих тропічним зонам, підводне плавання в Пуерто Мадрин (Чубут) теж має свої переваги. Спокійні, прозорі і досить теплі води і різноманітність фауни, ідеальні для плавання з аквалангом як для початківців так і для професіоналів.

Іншим видом плавання з аквалангом можна займатися в холодних водах Вогненної Землі, в озерах Кордельєрів, так на приклад «Nahuel Huaph» або «Valledelas Lecas», де можна плавати з аквалангом в печерах.

Швидкі гірські річки - це ідеальне місце для занять рафтингом. Найбільш знамениті річки це Мансо, Барілоче, Мендоза, річка Корковадо в Чубут, річка Алуміне в Неукен з найдовшими відрізками швидкого течії в Патагонії. На Півночі знаходяться річка Хураменто в Сальта і річка Хачал в Сан Хуан, де в повню можна займатися нічним сплавом.

Кордильєри Анд формують природний кордон між Аргентиною і Чилі це для всіляких зимових видів спорту (див. А, рис.5). Знаходиться серед чудових природних пейзажів, місто Барілоче має найстаріший і найбільший лижний центр по всій Аргентині - Cerro Catedral (Ріо Негро). Одним з найбільш великих центрів є «Valledelas Lecas» (Мендоза). Завдяки своїй висоті, якості снігу та обладнання цей гірськолижний курорт вважається одним з кращих в світі.

Обличчям курорту по праву вважається гора «Chapelco» в Сан Мартін, один найбезпечніших у світі центрів. Самий південний центр світу це Гора Кастор в Ушуайя (Вогняна Земля) має самий довгий сезон в країні.

Центр зимових видів спорту провінції Чубут знаходиться в «LaHoya», на відстані 13 км від міста Esquel (Чубут) з унікальним пейзажем озер, водоспадів і лісів.

Біля підніжжя вулкана Copahue (Неукен), на березі озера Caviahue знаходиться єдиний у своєму роді центр, який поєднує лижний спорт і лікувальні термальні ванни вулканічного походження.

У Патагонії найпопулярнішим способом лову лососевих риб є ловля на муху.

У національних парках вся спіймана риба відпускається після закінчення рибної ловлі. Сезон збігається з літом в південній півкулі[38].

Аргентина, безумовно, сподобається любителям екзотики. Ні в одній іншій країні Латинської Америки ви не побачите природне середовище проживання пінгвінів. Мало хто може припустити, що фірми пропонують екскурсію до місць проживання пінгвіни у Південній Америці. Адже від найпівденнішої точки Аргентини до Антарктиди (історичної батьківщини пінгвінів) "рукою подати"[39].

Такі види туризму як піший туризм і спостереження за птахами розвинені в національних парках Водно-болотні угіддя Ібера, Ігуасу, Ель-Рей, Калілегуа і Лагуна Бланка. Плавання, в тому числі сноркелінг поширений на півострові Вальдес, а також озерах країни.

Класикою альпінізму вважаються гори Ланін та Тронадор на півдні країни, а для вертикального скелелазіння призначені гори Торре і Фіцрой. Доповнює цей список Національний парк Аконкагуа і однойменний згаслий вулкан. З провінції Вогняна Земля відправляються круїзні лайнери та яхти, йдуть по протоці Бігля до острова Эстадос і мису Горн в Антарктиду. Один з найдавніших заселених регіонів - Юнгас добре підходить для гірських велоподорожей, спорту і багатоденних походів на конях.

До основних зон сільського туризму (агротуризму) відносяться провінція Буенос-Айрес і провінції Патагонії, головним чином - Санта-Крус.

Освітній туризм зводиться до вивчення іспанської мови в наявної в країні розвиненої системи освіти.

Релігійний туризм в Аргентині представлена католицизмом, іудаїзмом та ісламом. Католицький свято день усіх святих придбав інтернаціональний масштаб.

Аргентина досить дорога країна, навіть за європейськими мірками, і самі аргентинці вважають за краще відпочивати в сусідніх країнах.

Ось така Аргентина чекає мандрівників. Тут туристи зможуть знайти масу цікавого, поєднавши пляжний відпочинок і відпочинок на гірськолижних курортах з чудовими екскурсійними програмами.

2.3 Спеціальна туристична інформація про країну

Транзит іноземної й місцевої валюти не обмежений, сума, що перевищує $10 тис. або еквівалент в іншій валюті, а також коштовності, підлягають декларуванню.

Особам старше 18 років дозволено ввозити без оподаткування: спиртні напої - до 2 л, сигарети - до 400 шт. або сигари - до 50 шт.; сувеніри та подарунки на суму не більше $300; консервовані продукти харчування - до 5 кг; інші предмети й речі - в обсязі особистих потреб. Якщо ж завезені товари перевищують норму, то податок становить половину вартості товарів.

Суворо заборонено ввозити: м'ясо та вироби з нього, сир, фрукти, овочі, хліб.

Без спеціального дозволу заборонений транзит зброї, боєприпасів, а також предметів, що становлять археологічну, художню та історичну цінність.

Дозволяється експортувати вовняні та шкіряні речі, прикраси та сувеніри тільки в кількості особистого користування. На кордоні потрібно пред'явити чек про покупку товарів

Для відвідування Аргентини терміном не більше 90 днів громадянам України віза не потрібна.

Але, тим не менше, щоб уникнути непорозумінь при в'їзді в країну при собі необхідно мати:

- закордонний паспорт дійсний не менше 6 місяців від дати в'їзду;

- туристичний ваучер або запрошення або підтвердження бронювання готелю;

- квитки у зворотний бік;

- страховий поліс на звістку термін перебування;

- підтвердження фінансової спроможності.

Обмін валюти: Валюту можна обміняти у всіх банках і великих торгових центрах, готелях, у спеціальних обмінних пунктах. У більшості банків і пунктів обміну використовується система квитків - Ви отримуєте квиток зі своїм номером і чекаєте, коли Вас викличуть. Дана процедура займає досить багато часу.

При ввезенні домашніх тварин необхідно мати ветеринарне свідоцтво встановленого зразка, довідку про щеплення (в тому числі проти сказу), сплатити збір у розмірі 10 доларів США.

Тільки дипломати мають право ввозити в Аргентину як нові, так і вживані автомобілі. Іншим категоріям іноземних громадян дозволений лише ввезення автомобілів, що були у вживанні. Автотранспортні засоби, що імпортуються в країну для особистого користування підпадають під митні мита (при цьому дозволений ввіз 1 автомобіля на людину старше 21 року і 2 автомашин на сім'ю).

...