Поняття сучасної спортивної індустрії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Поняття сучасної спортивної індустрії

2. Роль спортивної індустрії у розвитку різних видів спорту

3. Проблеми розвитку маркетингу спортивної індустрії в Україні

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

В останні десятиліття бурхливий розвиток отримала індустрія фізичної культури та спорту як велика галузь підприємницької діяльності.

В умовах комерціалізації економіки спорту, становлення спортивної галузі як окремої економічної категорії і по мірі розвитку суспільства фізична активність і спорт все ширше проникають у всі сфери життя людей, стає невід'ємною частиною життєдіяльності.

У теперішній час мільйони людей у всіх країнах світу ведуть здоровий образ життя, складовою частиною якого являються заняття фізичними вправами і оздоровчою гімнастикою, участь у спортивних змаганнях.

Актуальність. Фізична культура і спорт у сучасному суспільстві є важливим фактором підтримки і укріплення здоров'я людей, вдосконалення їх культури, способом спілкування, активного дозвілля, альтернативою шкідливим звичкам. Високими темпами розвивається у останні десятиліття спорт, у тому числі і спорт вищих досягнень, поступово перетворюючись у цілу індустрію спортивних і видовищно-масових заходів.

Мета дослідження - проаналізувати застосування інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.

Задачі:

1. Дати характеристику сучасній спортивній індустрії.

2. Проаналізувати принципи організації сучасної спортивної індустрії та з'ясувати її роль у розвитку фізичної культури та спорту в умовах переходу до ринку.

Об'єкт дослідження - сучасна спортивна індустрія.

Предмет дослідження - окремі компоненти сучасної спортивної індустрії та їх роль у розвитку спорту.

Методи дослідження - теоретичний аналіз літературних джерел, узагальнення отриманих даних з практичного досвіду фахівців.

1. Поняття сучасної спортивної індустрії

Спортивна індустрія - частина світової або національної економіки, пов'язана з виробництвом, просуванням і збутом спортивних товарів, послуг, організацією та проведенням спортивних подій, а також зі спонсорством у спорті. спорт фізичний культура

Спортивна індустрія відіграє важливу роль у розвитку фізкультури та масового спорту, забезпечуючи населення сучасними та доступними спорудами, обладнанням, товарами та послугами.

Спортивна індустрія складається з з трьох основних елементів: споживачів спорту, спортивних продуктів, які споживають, і постачальників. Але її мета - задовольняти потреби трьох типів споживачів: глядачів, його учасників і спонсорів. Як споживачі глядачі діляться на два типу: фізичні обличчя і компанії. Представники обох категорій можуть спостерігати спортивне подія двома шляхами: відвідуючи його особисто чи дивлячись медіатрансляцію, тобто ЗМІ є ж однією з системоутворюючих учасників спортивної індустрії, тому що сьогодні виступають базовим посередником між постачальниками спортивного продукту та її глядачем.

Матеріально-технічна база у будь-якій галузі народного господарства характеризується сукупністю різноманітних потребує матеріальних та технічних засобів, які її функціонування. Для галузі "фізична культура і спорт" як такі коштів виступають різні в масштабах, технічним особливостям, функціональному призначенню тощо. п. фізкультурно-спортивні споруди, і навіть спортивні товари (одяг і взуття, інвентар й устаткування, контрольно-вимірювальна й інша технічна апаратура тощо. буд.), необхідних ефективного здійснення занять фізичними вправами і видами спорту, проведення спортивних змагань, і ін., інакше кажучи - з метою різноманітних соціально-культурних послуг. Переважна більшість коштів, складових матеріально-технічної бази галузі, виступають на вигляді її основних фондів.

У нашій країні створено безліч спортивних та фізкультурних організацій всіх форм власності, які здійснюють свою діяльність на комерційній основі. До групи таких організацій входять фізкультурні та оздоровчі клуби й асоціації - фітнес-і шейпінг-клуби, масажні салони, секції бодібілдингу, рукопашного бою і т.д.

Іншою складовою спортивного бізнесу є професійний спорт - професійні клуби, ліги та федерації, що діють на основі самофінансування і одержують доходи за рахунок рекламної, видавничої діяльності, продажу спортивних новин на теле-і радіотрансляцію національним і міжнародним комунікаційним корпораціям та іншої комерційної діяльності. Крім того, сучасна спортивна індустрія включає в себе сферу виробництва спортивного одягу, взуття, інвентарю, тренажерів і аксесуарів.

Як окремі компоненти спортивної індустрії можна виділити інформаційно-спортивний бізнес і бізнес на спортивних спорудах.

За своєю суттю бізнес дуже схожий на спорт: в основі підприємницької діяльності також лежить змагальність та конкуренція, суперництво індивідів і колективів. Мотивом діяльності як у спорті, так і в бізнесі є бажання учасників конкуренції перемогти, самовиразитися, довести собі і іншим свою значущість, завоювати повагу оточуючих і колег.

Сфера спортивного бізнесу залучає у свою орбіту мільйони людей, які відновлюють свій трудовий і емоційний потенціал, активно відпочивають і переключаються на інші види діяльності, отримують нові знання та вміння в частині рухової активності, раціонального харчування, ведення здорового способу життя. У даному аспекті спортивний бізнес виступає найважливішим елементом процесу відтворення якісної робочої сили, розвитку та зміцнення трудових ресурсів.

Новий етап розвитку індустрії спорту пов'язаний із ґлобалізацією спортивної діяльності, головними напрямами якої є: - міграції спортсменів і тренерів, що переїжджають із країни в країну, аби брати участь у змаганнях, або надовго залишають батьківщину, укладаючи вигідні контракти; - створення могутнього транснаціонального ринку спортивного устаткування й екіпірування; - періодичні видання, радіо, а особливо телебачення, зокрема супутникове, а також Інтернет, які сприяють поширенню "картинок", так чи так пов'язаних зі спортом, по всій планеті: зразки, що їх за дають Олімпійські ігри або чемпіона ти світу, міжнародний маркетинґ спортивних зірок - усе це диктує зміни в національних видах спорту, перебудовуючи їх відповідно до світової моделі спорту як видовища.

З урахуванням світової практики слід активніше залучати позабюджетні джерела фінансування фізичної культури та спорту, такі, як відрахування з лотерей, тоталізаторів, ігрового бізнесу, прав телетрансляцій тощо.

2. Роль спортивної індустрії у розвитку різних видів спорту

Спортивна індустрія враховує, що, як і будь-яка складна система, спорт має свою структуру. Так, І.І. Переверзін виділяє масовий спорт і спорт вищих досягнень. Останній поділяється на олімпійський спорт та професійний спорт [7]. З точки зору В.І. Жолдака, сучасний спорт як складне соціальне утворення можна розподілити на масовий спорт, спеціалізований спорт і спорт вищих досягнень [8]. М.І. Кутєпов поділяє спорт на такі різновиди: масовий - спорт, що функціонує з метою розваги, оздоровлення та відпочинку; учбовий спорт - спортивна діяльність, що належить до сфери освіти і включена до державних програм; великий (рекордний) спорт - спортивна діяльність, що належить до системи національних і міжнародних змагань [9]. Як бачимо, наведені позиції авторів практично збігаються, але треба окремо виділити також професійний спорт. У кожному окремому виді, як і в кожній специфічній сфері спорту, маркетингові практики мають свої конкретні завдання: для масового спорту потрібні одні товари і послуги, для спорту вищих досягнень - уже зовсім інші.

Для розвитку масового спорту важливо враховувати попит спортивних уболівальників на ту чи іншу спортивну моду в одязі відповідно до зовнішнього вигляду їхніх спортивних кумирів, в оформленні місць змагань, у тому числі реклами на стадіонах і в палацах спорту.

Для сфери професійного спорту, як відомо, головним товаром є результати успішної діяльності спортсменів-професіоналів, що вимагає не тільки їх реклами в ЗМІ, але й, насамперед, експертної маркетингової оцінки і процедур, які юридично регламентують продаж-купівлю, законне використання спортивних здібностей спортсменів-професіоналів, що виражається як продаж-купівля їхніх спортивних послуг якомусь клубу, спортивній організації та ін. (укладення контрактів, оформлення страховки тощо).

Для сфери дитячо-юнацького спорту необхідні виробництво і продаж спеціального спортінвентарю, спортивного одягу, наймання та оплата послуг спортивних фахівців-тренерів, лікарів, менеджерів та ін. І так у будь-якій сфері й для кожного виду спорту.

Рекламна кампанія є одним із основних етапів реалізації маркетингових практик у розвитку спортивної індустрії. Соціально-психологічні механізми впливу реклами спортивних товарів на потенційного покупця засновані на процесах уваги, сприйняття, асоціативного мислення, відображення та пам'яті. Значну роль у сприйнятті та розумінні рекламних повідомлень відіграють емоції та почуття спортивних уболівальників, самих спортсменів, тренерів як потенційних покупців або замовників. Мають велике значення процеси наслідування та емоційного впливу. Дуже часто споживачі вибирають товар не тому, що він практичний, надійний, доступний за ціною, а лише тому, що він модний. Мода нормує діяльність людей, змушуючи їх підкорятися загальним зразкам соціальної поведінки [9]. Одна тільки емблема фірм, відомих в усьому світі своїми спортивними товарами (наприклад "Adidas", "Nike", "Reebok" та ін.), підвищують вартість спортивного товару за рахунок моди і пильної уваги людей до модних символів.

Розвиток фітнес-руху може бути прикладом не тільки точного сегментування ринку, але і його вірного позиціонування, що передбачає визначення місця новинки в ряду відповідних товарів на ринку й у свідомості споживачів, для яких заняття в клубі мають незаперечні переваги перед безкоштовними або відносно дешевими заняттями спортом. Причому переваги щодо вибору послуг спортивних клубів для кожної групи споживачів свої. У жінок на першому місці аеробіка (особливо степ, танцювальна і т. ін.). Стає все більш популярною йога. Молодих мам цікавлять заняття з дітьми на воді. Чоловіки традиційно вибирають тренажерний зал і бокс. Прогресивне явище - відвідування представниками чоловічої аудиторії занять із силової аеробіки та стретчингу. Східні єдиноборства нарівні з боксом мають найбільший успіх серед юнаків 13-16 років. Дівчатка переважно відвідують танцювальні програми, аеробіку та балет. Є свій споживач і для кожного виду клубних карт. Найпопулярніша повна індивідуальна карта (відвідування в будь-який час протягом дня). Її купують в основному на рік. У клубах житлових кварталів провідні позиції займають сімейні карти: вони дешевше мінімум на 10%. У клуби ділових районів більшість відвідувачів приходить за корпоративними тарифами - у цьому випадку знижка на відвідування кожного співробітника становить не менше 20%.

Роль позиціонування в сучасному спорті особливо важлива через постійне оновлення олімпійської програми і появу нових видів спорту і дисциплін. Використання спортивної тематики виправдано, якщо виробник намагається розширити групу споживачів свого товару і вважає, що глядачі того чи іншого виду спорту - потенційна аудиторія їх бренда. Наприклад, компанія KIA Motors уже декілька років активно спонсорує різні міжнародні тенісні турніри. Персоною компанії було обрано відомого тенісиста Андре Агассі. KIA Motors вважає, що асоціюючи себе з тенісом, компанія отримає додаткових споживачів свого товару, навіть незважаючи на те, що теніс - це елітний вид спорту, а KIA - масовий бренд. Крім всесвітньо значущих спортивних подій компанії активно вкладають гроші в аматорські змагання. Особливо їх приваблює молодіжна аудиторія, що дає можливість формувати лояльність до бренда у своїх майбутніх споживачів.

Розвиток індустрії спорту дозволяє вивчати попит населення на послуги спортивних фахівців і успішно рекламувати спортивні товари, послуги тренерів і спортивні досягнення переможців змагань.

3. Проблеми розвитку маркетингу спортивної індустрії в Україні

У нашій країні тривалий час вважалося, що спорт - сфера некомерційна і закони ринку на нього не поширюються. Проте в сучасній науці склалася система знань про спортивний маркетинг як рушійну силу у розвитку спортивної індустрії [1, 2, 5, 7].

Більшість авторів розглядають маркетинг у сфері фізичної культури і спорту як складну систему соціально-економічних відносин і практичну діяльність, що засновані, з одного боку, на загальних закономірностях здійснення маркетингу, а з іншого - на врахуванні специфіки конкретного галузевого середовища його використання. Як відмічає С.І. Гуськов, "спортивний маркетинг майже цілком будується на загальній концепції виробничо- економічного маркетингу, тому що сучасна економіка пропонує спорту механізм, за допомогою якого і здійснюється комерціалізація. Однак не можна погодитися з тим, що маркетинг у спорті - це те саме, що маркетинг у будь-якій іншій галузі, скажімо, в промисловості, тому що спортивний продукт досить специфічний" [1, с. 9]. Дослідження з проблематики розвитку індустрії спорту у вітчизняній соціології практично відсутні, але соціальне замовлення на ці дослідження вже цілком сформувалося, тому що виробництво спортивного інвентарю, торгівля спортивними товарами і послугами в даний час набули загального характеру, чому сприяють сучасні засоби масової інформації, міжнародні спортивні зв'язки держав, регулярне проведення Олімпійських ігор, чемпіонатів континентів і світу з численних видів спорту, що вимагають спортивного інвентарю, спортивного одягу і харчування, спортивних засобів пересування і т. ін.

Вищевказані фактори вимагають наукової розробки соціологічних підходів, принципів і методів забезпечення маркетингової діяльності в індустрії спорту.

Основною умовою успішного застосування маркетингових практик в індустрії спорту в даний час стає звільнення від стереотипного ставлення до цього явища.

Однак для більшості українських рекламодавців ці інструменти існують лише в теорії. Адже ринок спортивної індустрії в нашій країні розвинений недостатньо - найчастіше компанії не бачать сенсу витрачати гроші на підтримку спорту. А для розвитку спортивної індустрії має бути в честі в першу чергу не професійний, а масовий спорт, тільки тоді людям будуть близькі ідеї, котрі бренди намагаються донести через підтримку того чи іншого заходу або спортсмена. Однак "неспортивність" нації і дорожнеча маркетингового інструмента - аж ніяк не єдині причини низької зацікавленості компаній в інвестиціях у спорт.

Головною проблемою розвитку спортивної індустрії в нашій країні є фактично повна відсутність агентств, що спеціалізуються на цьому інструменті. А, з огляду на ступінь закритості українських спортивних функціонерів, намагатися вести з ними діалог без досвідченого посередника, яким і має виступати агентство спортивного маркетингу, малорезультативно.

Ефективний розвиток спортивної індустрії - це тісна взаємодія всіх його компонентів: організаторів спортивних заходів і спортсменів, глядачів, ЗМІ і компаній-спонсорів. На сьогоднішній день усі ці сторони не викликають ніякої зацікавленості одне до одного, тож, відповідно, досягти позитивних результатів неможливо. Таким чином, науково обґрунтоване застосування нових практик сприяє розвитку індустрії спорту, його популяризації серед населення. Однак, в Україні практично відсутні об'єктивні і суб'єктивні передумови високо розвитку спортивної індустрії. В основному це пов'язано з низьким рівнем попиту населення на спортивні послуги; незацікавленістю представників бізнесу і засобів масової інформації у встановленні міцних ділових зв'язків зі спортивними організаціями; відсутністю професійних спортивних маркетологів.

Висновки

1. Спорт і розвиток спортивної індустрії, таким чином, тісно пов'язані один з одним, мають аналогічну мотивацію та рушійні сили. Спортивний бізнес задовольняє такі життєво важливі потреби людей, як прагнення до фізичної активності та довголіття, здоров'я і спілкування, розваг і змістовного проведення дозвілля. На відміну від інших видів підприємницької діяльності, спортивний бізнес виконує соціально значиму роль у протистоянні надмірного споживання алкоголю і тютюну, у боротьбі зі шкідливими звичками і малорухливим способом життя.

2. Розвиток спортивної індустрії у фізичній культурі та спорті цілком залежить від економічної та політичної стабільності у нашій країні.

Список використаних джерел

1. Гуськов С.И. Олимпийское спонсорство / С.И. Гуськов // Теория и практика физической культуры. - 1996. - № 6. - С. 8 -11.

2. Гуськов С.И. Спортивный маркетинг / С.И. Гуськов. - К. : Олимпийская л-ра, 1995. - 296 с.

3. В.І. Лукащук "Маркетингові практики в індустрії спорту", ст..65-71.

4. В.І. Лукащук Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 2, ст..141.

5. Степанова О.Н. Маркетинг в сфере физической культуры и спорта: моногр. / О.Н. Степанова. - М.: Советский спорт, 2007. - 255 с.

6. Степанова О.Н. Маркетология спорта: инструментарий социолога / О.Н. Степанова. - М. : Совет. спорт, 2003. - 72 с.

7. Переверзин И.И. Искусство спортивного менеджмента / И.И. Переверзин. - М. : Совет. спорт, 2004. - 416 с.

8. Жолдак В.И. Социология менеджмента физической культуры и спорта / В.И. Жолдак, С.Г. Сейранов. - М. : Совет. спорт, 2003. - 384 с.

9. Кутепов М.Е. Маркетинг в зарубежном спорте: учеб. пособие/ М.Е. Кутепов. - М. : Школа спортивного бизнеса ГЦОЛИФК, 1993. - 176 с.

10. Мяконьков В.Б. Социальная психология маркетинга в спорте: моногр. / В.Б. Мяконьков. - СПб: Изд-во СПбГАФК, 2001. - 193 с.

11. Лысенко Ю.Г. Эффективное управление фитнес-бизнесом: моногр. / Ю.Г. Лысенко, Д.М. Жерлицын, А.А. Ищенко и др. ; под общ. ред. проф. Ю.Г. Лысенко. - Донецк: ООО "Юго-Восток Лтд", 2004. - 208 с.

12. Brooks C.M. Marketing : Competitive Business Strategies for Sports / C.M. Brooks. - New Jersey : Prentice Hall, 1994. - 333 р.

13. Томич М. Маркетинг в спорте. Рынок и спортивные продукты / М. Томич. - М. : МАФСИ, 2003. - 224 с.

Размещено на Allbest.ru