Особливості туристичного розвитку Англії

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

КАФЕДРА ГЕОГРАФІЇ УКРАЇНИ І ТУРИЗМУ

КУРСОВА РОБОТА

з міжнародного туризму

Особливості туристичного розвитку Англії

Студент:

Пипа В.А.

Керівник:

Кузишин А.В.

Тернопіль, 2014 рік



Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика та рекреаційно-туристичні ресурси Англії

1.1 Фізико-географічна характеристика країни

1.2 Економіко-географічні особливості

1.3 Природо-кліматичні особливості

2. Розвиток туризму в Англії

2.1 Туристичні ресурси Англії

2.1.1 Подієві туристичні ресурси

2.1.2 Історико-культурні туристичні ресурси

2.2 Лондон, як головний туристичний центр Англії

3. Сучасний стан використання рекреаційно-туристичних ресурсів в Англії

3.1 Характеристика сучасного рівня використання рекреаційних природно-антропогенних ресурсів

3.2 Характеристика сучасного рівня використання рекреаційних антропогенних ресурсів

3.3 Нормативна база рекреаційної діяльності в Англії

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Актуальність теми. Вибір саме цієї країни полягає в тому, що Англія, як одна з провідних європейських держав має значний рекреаційний потенціал та розвинену індустрію туризму, в якій зайняті 2,1 млн. чоловік. В цій сфері також працюють 8% малих підприємств країни.

Останнім часом міжнародний туризм почав бурхливо розвиватися в усьому світі. Особливу роль у цьому відіграли: ріст чисельності населення в індустріальних країнах, збільшення оплачуваних відпусток і підвищення доходів населення(за даним досліджень останніх років).

Однією з основних причин через які я обрав Англію предметом свого дослідження є те, що я країна має багатовікову культуру та мистецтво, історію та політичне становище, природу та населення. Актуальність моєї праці полягає також в тому, що Велика Британія має достатньо великий рекреаційний потенціал і активно використовує свої рекреаційні ресурси, представляючи туристичні послуги для всіх бажаючих.

Високий життєвий рівень основної маси населення, широке розповсюдження в світі англійської мови, різноманіття культурно-історичних пам'ятників і природних визначних пам'яток, відмінні умови для отримання освіти, близькість і легка досяжність основних європейських туристських центрів - ці і деякі інші причини сприяють високій популярності країни на світовому туристському ринку. Англія дивовижним чином поєднує в собі досягнення сучасної цивілізації і різноманіття культурно-історичних пам'ятників з природними визначними пам'ятками. Саме це, на мій погляд, і робить цю країну настільки популярною серед туристів.

Мета і завдання курсової роботи. Метою курсової роботи є дослідження особливостей туристичного розвитку Англії. Для досягнення окресленої мети вирішуються такі завдання:

- проаналізувати фізико-географічну характеристику країни;

- з'ясувати економіко-географічні особливості Англії;

- оцінити природні та природно-антропогенні ресурси;

- проаналізувати суспільно-історичні ресурси;

- дати загальну характеристику внутрішньому та міжнародному туризму Англії;

- оцінити Лондон, як головний туристичний центр країни;

- дати загальну характеристику сучасному рівню використання рекреаційних природно-антропогенних ресурсів;

- дати загальну характеристику сучасному рівню використання рекреаційних антропогенних ресурсів;

- оцінити нормативну базу рекреаційної діяльності а Англії.

Об'єктом дослідження є: загальне вивчення особливостей туристичного розвитку Англії.

Предметом дослідження є розвиток та особливості туризму в Англії.

Методологічна основа та методи дослідження. Методологічною основою роботи є теоретичні положення туризмознавства, міжнародного туризму, країнознавства (праці Гуляєва В., Даринського А., Дубарця А., Пузакової Е., Честникова В., Хельницького С., Шацької П., Сенина В., Сулеіна К., Косолапова А., Ніколаєвої. Н., Ґудзика К та ін.) а також географії, історії, культури, економіки (праці Баблюка Н., Ващенко Н., Кузика С., Закрейного Н., Мортона А.А., Руднєва В.В., Мартинової М.Ю., Граціанскої Н.Н., Хилла К., Штокмара В.В., Фомичева В., Юрківського К. та ін.).

Структура й обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу,трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (21 позиція). Повний обсяг роботи сторінок 38 (із них 30 сторінки основного тексту).



1. Загальна характеристика та рекреаційно-туристичні ресурси Англії

1.1 Фізико-географічна характеристика країни

Англія належить до Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії. Територія - 133,4 тис. кв. км. Населення - 57826000: англійці (80%), шотландці, ірландці, валлійці. Столиця - Лондон (з передмістями 6,9 млн. чол.). Найбільші міста: Бірмінгем, Йорк, Кембридж, Ковентрі, Лідс, Лестер, Манчестер, Ньюкасл, Ноттінгем, Оксфорд, Шеффілд. Адміністративно-територіальний розподіл: Англія займає дві треті острова Великобританія, його центральну і південну частину. До Англії належать також прибережні острови, найбільший із яких острів Вайт. На півночі Англія межує з Шотландією, на заході з Уельсом. Від Франції вона відділена морською протокою Ла-Манш завширшки 52 км. Під протокою існує тунель, яким острів сполучений із континентальною Європою.

Більшість території Англії вкривають невисокі пагорби. На півночі є невисокий гірський хребет - Пеніни.

Англія - індустріальна країна з високою для її розмірів чисельністю населення. Однак крім багатонаселених міст тут можна побачити і прекрасні сільські пейзажі: зарослі вересом долини, лощини і гори, горби і зелені луги Англії. Завдяки м'якому вологому клімату землі тут родючі.

У наші дні Англія, як і раніше залишається високорозвиненою індустріальною країною, проте, робить вже не такий великий вплив на світову політику, як раніше. Найбільші порти: Брістоль, Дувр, Гарвіч, Ліверпуль, Портсмут, Саутгемптон.

Столиця Англії, Лондон, також є столицею Великої Британії. Лондон -. це дуже стародавнє місто, засноване в 43 р. н. е., на північному березі Темзи римлянами. Завдяки різноманітності і багатству своїх визначних пам'яток він привертає увагу близько 20 млн. туристів щороку. У Лондоні виділяють два основні центри: Сіті і Вестмінстер. Лондонський Сіті - ділова і фінансова частина столиці, а Вестмінстер нерозривно пов'язаний з діяльністю парламенту і королівськими традиціями. Також прийнято розрізняти Вест-Енд і Іст-Енд - західну і східну частини міста. Вест-Енд можна вважати районом розваг, тут безліч театрів, дорогих ресторанів, нічних клубів. Іст-Енд - робочий район. Трафальгар-сквер - головна площа Лондона, звідки відлічується відстань у всі кінці країни.

У центрі площі височіє 50-метрова колона адмірала Нельсона, що нагадує про знамениту Трафальгарську битву. Тут проходять політичні мітинги і демонстрації, а також святкується Новий рік. Рельєф центральної, і південно-східної частин Англії горбисто-рівнинний, за особливостями рельєфу територія Великої Британії поділяється на дві основні області. Високу та Низьку Британію, Англія розташована у Низькій Британії. Тут характерний горбистий рельєф, невеликі височини і декілька гірських районів, в її основі залягають більш молоді осадові породи.

Клімат Англії класифікують як середньоширотний океанічний клімат (за класифікацією Коппена) з теплим літом, не дуже холодними зимами, але постійними опадами протягом всього року. Англія найменш волога частина країни - (у середньому 625 мм. опадів щороку).

В Англії переважають опади у вигляді дощів. Середня температура січня становить +3,5°С у Східній Англії, однак бувають і морози до -15°-18°С. Літо у країні прохолодне, середня температура липня становить +16°С, а в районі Лондона +11°+13°С.

Крім того, Англія знаменита своїми туманами. Іноді тумани такі густі, що неможливо побачити щось у межах 2 або 3 метрів.

Кожний, хто приїжджає до Англії, стверджує, що вона здається єдиним великим красивим парком.

Рослинний світ. У доісторичні часи більшу частину території Англії вкривали густі ліси з дуба, берези та інших листяних порід, проте тепер, після більш як 20 століть господарського освоєння, територія переважно знелісена. Проте, незважаючи на відсутність великих лісових масивів, сільськогосподарські райони здаються лісистими завдяки живим огорожам, захисним лісосмугам на полях, заповідникам промислових тварин і невеликим лісопосадкам біля ферм і садиб.

Ділянки лісу зазвичай розташовані на територіях з дуже пересіченим рельєфом або піщаними ґрунтами, малопридатними для землеробства. Величезні старі дерева зберігаються у королівських лісах, тобто у таких районах, як Нью-Форест, які спочатку відводилися для королівських полювань, проте деякі з них ніколи не були дуже залісені. Після 1919 р. і особливо після 1945 р. уряд став заохочувати створення як державних, так і приватних межових лісосмуг з швидкорослих хвойних дерев. Проте в Англії переважають зовсім не ліси, а поля і пасовища.

Тваринний світ. Здатність до виживання диких тварин, амфібій і рептилій Сполученого Королівства залежить від їх здібностей пристосуватися до довкілля, що постійно змінюється, і захистити себе від нападів з боку ворогів, з яких найнебезпечніша - людина.

Ссавцям щастить більше, ніж амфібіям і рептиліям - вони виживають у більшій кількості місць.

Більшість раніше широко поширених тварин, таких як дикі кабани, північні олені і вовки, вимерли.

М'ясоїдні (єноти, лисиці, видри, горностаї і ласки) виживають там, де найменше людей, також широко поширені гризуни (щури, миші, білки) і комахоїдні (їжаки, кроти, землерийки). Кролики є скрізь, і їх кількість збільшується. Амфібії представлені трьома видами тритонів і п'ятьма видами жаб і ропух, у той час як рептилії представлені трьома видами змій, з яких лише гадюка отруйна, і трьома видами ящірок.

В Англії можна знайти близько 100 видів птахів, з яких більше половини прилітає з інших країн. Багато видів уміють пристосовуватися до умов, що змінюються, і вважається, що в приміських садах птахів більше, ніж у будь-якому лісі. Полюють в основному на диких голубів, фазанів і куріпок. Найбільш чисельні види - горобець, грак, зяблик і шпак.

Багато англійських річок, колись відомих лососем, фореллю, пліткою, окунем, щукою і харіусом, були забруднені, що призвело до зниження внутрішньої риболовецької промисловості. Рибалка у прісній воді тепер лише вид спорту.

1.2 Економіко-географічні особливості

В Англії є значні запаси нафти, які добувають на шельфі Північного моря, а також каоліну, калійної і кам'яної солі. Решта корисних копалин - кам'яне вугілля, залізна руда, олово, свинцево-цинкова руда відігравали велику роль у минулому. Країна багата на гідроресурси. Їй характерна густа мережа річок. Ґрунти - бурі-лісові, однак в південно-східній частині Англії -перегнійно-карбонатні і алювіальні.

Найбільші агломерації - Манчестерська, Лондонська, Бірмінгенська. В країні спостерігається великий потік мігрантів, які щоденно виїжджають на роботу до міст. Проте, значна частка безробітних (13% економічно активного населення) ускладнює суспільні відносини країни. Промисловість Англії хоч і є провідною галуззю господарства, все ж за темпами росту та продуктивністю праці поступається іншим провідним країнам світу. Це стосується також новітніх галузей промисловості.

За обсягом промислового виробництва країна посідає 7 місце у світі. Нині в структурі промисловості помітна тенденція зростання частки машинобудування та зменшення частки традиційних гірничодобувної і текстильної галузей. Тваринництво різко переважає над рослинництвом (70%). Розвинуте скотарство, свинарство, птахівництво.

В рослинництві використовують високоврожайні сорти пшениці, ячменю, цукрових буряків, картоплі. Серед видів транспорту в країні провідне місце належить морському (86% вантажообороту), що забезпечує міжнародні та внутрішньодержавні зв'язки країни. На автомобільний транспорт припадає 75% внутрішніх перевезень, на залізниці - близько 20%. Головна автомагістраль Лондон-Манчестер-Глазго. Зростає роль трубопроводів. Близько третини продукції імпортується. Експорт - різноманітний, але переважають хімічні продукти та машини.

Найпотужнішим промисловим районом з розвинутим портових господарством є Південна Англія. Тут розташована могутня агломерація Великий Лондон, славетні університетські центри Оксфорд, Кембридж, а на узбережжі - курортні міста. Переважно аграрною є Північна Англія.

Оскільки Англія є членом Європейського Союзу, то в першу чергу економічні зовнішні зв'язки її відбуваються з країнами ЄС.

Окрім цього Англія тісно взаємодіє з такими розвинутими країнами, як: США, Японія, Греція, Канада та інші країни світу.

В певній мірі Англія контактує з Україною та колишніми країнами Радянського Союзу. Однак загальна частка цих зовнішньоекономічних зв'язків досить мала.

Головна експортна продукція країни: продукція машинобудування, фармацевтики, легкої промисловості тощо.

1.3 Природо-кліматичні особливості

Різноманітність географічних рис Англії є результатом довгих геологічних і кліматичних змін. З плином часу завдяки рухам земної кори з дна моря піднялися гірські хребти, які утворили найстаріші території Англії. Періоди теплої субтропічної погоди змінювалися новими рухами земної кори, і величезні болотисті ліси покрили всі низинні землі. Ліси, в свою чергу, були поховані під піском, ґрунтом і брудом, так що скам'янілі ліси стали кам'яним вугіллям сучасної Англії.

Пізніше клімат змінювався від субтропічного до арктичного. Під час Льодовикового періоду майже весь острів був похований під льодом, за винятком хіба тільки південної Англії. Гори поступово вивітрювалися завдяки льоду, воді і вітрам. Цей процес округлив гірські вершини і перемістив гірські породи в низини, де вони спресувались в нові гори, в результаті чого ландшафт став рівніший і м'якший. Геологічні і погодні зміни визначили сьогоднішній вид долин і рівнин, а також зумовили розташування головних річок Англії, таких, як Тайн, Трент, Хамбер, Северн і Темза. Сили природи також вплинули на берегові лінії, так як море то відступало, то поверталося знову.

Частини берегової зони пішли під воду, а інші оголилися. Ці процеси тривають і сьогодні, особливо на східному і південному побережжі Англії. Там, де море відступило, утворилися крейдяні і вапнякові гори, а також піщані пляжі по всьому узбережжю, в той час, як руйнування ґрунту послужило причиною втрати частини землі в деяких місцях.

Усе узбережжя схрещено затоками, бухтами, дельтами і півостровами, так що більша частина країни знаходиться на відстані не більше 120 км. від моря. Припливи на узбережжі і розливи річок можуть послужити причиною повеней у багатьох регіонах країни, вишукуються додаткові кошти, щоб будувати дамби і захисні споруди від води, наприклад, захисний бар'єр у Лондоні був побудований в 1984 році.

Море біля берегів не глибше 90 метрів, тому що велика частина Британських островів лежить на континентальному шельфі, який є піднесеним морським дном, сполученим з материком. Тепла течія Гольфстрім нагріває море і повітря на шляху проходження через шельф. Тому клімат на островах значно м'якший, ніж міг би бути, враховуючи їх північне розташування. Перебіг також впливає на прибережні води, які мають важливе значення для рибальської промисловості.

Відносно невеликий розмір країни і практично повсюдне вплив теплого моря і західних вітрів означає, що на всій території Англії не спостерігається екстремальних контрастів температури.

Клімат в основному помірний, але з відмінностями між холодом і м'якістю. Висота над рівнем моря впливає на температуру, так що на пагорбах і в горах холодніше, ніж в долинах. Температура рідко досягає 32°С влітку чи падає нижче -10°С взимку. Звичайно, трапляються і винятки, що виходять за рамки цих температур, протягом року і в різних місцях країни. Головними причинами, від яких залежить рівень осадків в Англії, є області низького тиску, які йдуть на схід через Атлантичний Океан, що превалюють протягом року південно-західні вітри, відкритість західного узбережжя Атлантичного Океану і той факт, що більша частина гірської і горбистої місцевості знаходиться на заході країни.

В результаті максимальний рівень опадів спостерігається на півночі і заході (більше 60 дюймів або 1600 мм.), в основному восени та взимку. Пагорби на заході захищають низини на півдні і сході країни, тому річний рівень опадів тут набагато менше (30 дюймів або 800 мм.), зі збільшенням інтенсивності влітку.

Загальний середній рівень опадів становить понад 40 дюймів (1100 мм.) на рік. Період з березня по червень є самим сухим, з вересня по січень - самим дощовим.

Засухи не часті, однак вони все-таки бувають, що створює проблеми фермерам і жителям посушливих районів.

Фронти низького тиску можуть послужити причиною дуже різної погоди. Зазвичай вони проходять над північною частиною Британських островів, а так як південно-західні вітри дмуть практично цілий рік, то в результаті погода вітряна, дощова і нестабільна.

Але області високого тиску, які також заглядають на острови протягом року, відносно стабільні і переміщаються повільніше областей низького тиску, внаслідок чого британці насолоджуються теплою і сухою погодою зі слабким вітром.

Через перераховані кліматичні умови погода на Британських островах стала відома своєю мінливістю і підступністю.

Часто метеорологи помиляються у своїх прогнозах, тому в прогнозах погоди британці часто чують невизначене "мінлива" чи " нестійка". Непередбачувана погода, по суті, є національним надбанням, темою щоденних розмов, а для деяких і визначальним фактором характеру нації. Британці схильні думати, що вони живуть в більш м'якому кліматі, ніж насправді, але багато втікають за кордон, як влітку, так і взимку.



2. Розвиток туризму в Англії

2.1 Туристичні ресурси Англії

2.1.1 Подієві туристичні ресурси

Подієві ресурси належать до динамічних чинників формування туристичних потоків, оскільки включають мотиваційні передумови подорожі до місця, де відбувається подія чи явище. Спортивні змагання, культурно-мистецькі заходи, політичні акції, унікальні природні явища - далеко не повний перелік подій, які спонукають людину до мандрівки.

Подієві ресурси охоплюють найбільш суттєві прояви сучасного суспільного буття із його модою на глобалізацію, екологію, активний і здоровий спосіб життя, переконаннями й уявленнями про стиль і стереотип поведінки людини у соціумі, включають його пропаганду та механізми реалізації. Необхідно зазначити, що дана теза найбільшою мірою стосується частини світової спільноти, яку прийнято називати Західним світом.

Даний вид ресурсів не підлягає традиційному кількісному вимізаходирюванню. Можна говорити лише про міру впливу подієвих ресурсів на створення туристичної інфраструктури, формування туристичних потоків, яка у нинішньому світі, насамперед, залежить від реклами події та піар акцій навколо неї. Це вказує на те, що "подія", яка використовується у туризмі величезною мірою залежить від суспільних вподобань, від моди й уяви про престижність заходу. Велике значення має постійність і періодичність проведення заходів.

Першим "туроператором", який використав грізне природне явище - всесвітній потоп - для організації подорожі був біблійний Ной. Звичайно, у даному твердженні є частина присмішки і свідомого перебільшення.

Але, відкинувши конкретне подієве тло, на фоні якого відбувається плавання Ноя, слід визнати, що Біблія пропонує механізм, технологію використання події з метою подорожі.

Сучасний масовий туризм має свого "Ноя" - англійця Томаса Кука, який починав свою кар'єру із написання статей до баптистського журналу, а в подальшому зумів перетворити людську цікавість, насамперед, до події на організований туризм. У 1841 р. Томас Кук винайняв потяг і відвіз на ньому 570 "друзів тверезого способу життя" із Лейстера до Лафборо на квартальний з'їзд "Асоціації непитущих південних графств центральної Англії". Із того часу подія і явище, які "обіцяють" видовище, посіли чільне місце у переліку головних спонукальних мотивів до подорожі. Людська цікавість і отримання нових вражень - невичерпне джерело, із якого організатори туристичної справи черпають свою наснагу і прибуток.

Окремі види подієвих ресурсів найбільш доцільно класифікувати за тематикою заходу: національні і релігійні свята, гастрономічні, музичні, театральні фестивалі, спортивні змагання, покази мод, карнавали, технічні салони і виставки, економічні форуми тощо.

В Англії щорічно проходить велика кількість з вище перерахованих свят, фестивалів, спортивних змагань, карнавалів, виставок.

Пивний фестиваль у Петерборо (Peterborough Beer Festival) - другий за величиною у Великобританії фестиваль пива. Він проходить в невеликому містечку на сході Англії щорічно у другій половині серпня.

На фестиваль з'їжджаються не менше 40 тисяч чоловік - так що населення містечка збільшується до 200 тисяч, але ненадовго, бо триває ця радість для гурманів пива всього 5 днів.

На фестивалі не тільки представлені всі сорти світового пива (кожна марка має свою торгову палатку), але і різноманітне меню. Крім пива там можна спробувати ще сидр і грушевий сидр, якому британці навіть назву свою придумали Perrie.

Кожен британець насолоджується живою музикою, ексклюзивними келихами (кожен рік нова колекція), смішною розважальною програмою, лотереєю та святкуваннями до ранку (ось так і пройшло дитинство відомого члена групи "The Prodigy" Кіта Палмера, який жив у Петерборо).

Павільйон, в якому проходить фестиваль, по суті - маленьке містечко, адже там є все: починаючи від лікарні і пошти і закінчуючи ігровими майданчиками та службою порятунку потопаючих (Royal National Lifeboat Institute)! Мабуть, щоб задоволені й веселі гості фестивалю не плавали у пиві. А плавати (і навіть тонути) як раз є в чому - представлено більше 350 видів елю, виготовленого з 100 різних типів пивних дріжджів.

Якщо комусь вже дуже припадає до душі який-небудь унікальний сорт, то за нього голосують - після чого, як і на кожному фестивалі, визначається чемпіон пивоваріння.

Чемпіон потім пригощає гостей своїм чудовим пивом, так що голосування завжди проходить з цікавістю, а його результати очікуються з нетерпінням. Крім обрання чемпіона, точніше, якщо якомусь виробнику пива не пощастило стати чемпіоном, обирається Кращий Новий Пивоварний завод. Але теж не просто так, і якщо в цей раз йому не доведеться розорятися на 40-тисячний натовп, то зате на наступний рік фестиваль не обійдеться без нового сорту пива, звареного Кращим Новим заводом.

Говорячи про історію фестивалю, варто згадати, що йому в 2012 році виповнюється 35 років, а придумала його британська компанія «Натурального Еля» - Campaign for Real Ale (CAMRA), яка існує і цінується з 1970 року.

Існують і правила виживання на фестивалі - вони великі, але можна виділити 3 найбільш важливих:

1. Не забувати поїсти (в умовах спеки й підвищеного вживання міцного пива);

2. Не забувати пити (на цей раз воду!);

3. Надягати зручний одяг і взуття.

Фестиваль квітів у Челсі - щороку на п'ять днів в кінці травня Челсі перетворюється на величезну клумбу, на якій можна знайти будь-яку квітку. Від звичайної польової до самої незвичайної. Фестиваль об'єднує більше сотні квіткових виставок з усього світу, а історія його почалася майже 140 років тому. Спочатку він називався Великим Весняним Шоу Королівського Товариства садівників і проходив на території Кенсінгтонського саду. Краса і масштабність шоу припали до душі англійцям, і незабаром фестиваль отримав постійну прописку на території королівської лікарні в районі Челсі. Квитки на фестиваль розкуповуються заздалегідь, оскільки ціни на них піднімаються у декілька разів. Втім, це не зупиняє бажаючих відвідати одне з найбільш видовищних і барвистих заходів року, і сотні відвідувачів, покупців, фотографів, репортерів. На фестиваль квітів з'їжджаються флористи і садівники з усього світу. Тут можна познайомитися з новими сортами квітів, а також з ідеями для саду, тенденціями ландшафтного дизайну, придбати посадковий матеріал. Фестиваль ставить квіткову моду на наступний сезон, а особливо вдалі пропозиції - і на більш тривалий час, тому для того, щоб взяти в ньому участь, потрібно пройти складний відбір, який проходить протягом всього року.

Навіть якщо ви не налаштовані нічого купувати, просто побувати на святі квітів варто заради того, щоб це побачити. За п'ять днів, які триває фестиваль, на його території проходять флористична виставка та показ орхідей і садів, форуми та зустрічі садівників, на яких можна отримати пораду. У Великобританії кажуть, що літо не приходить, поки не починається традиційний фестиваль квітів. Останні дні травня - своєрідний ритуал, який закликає літо, і сотні людей приймати в ньому участь.

Перегони човнів (The Boat Race) - традиційні змагання з веслування між командами Оксфордського та Кембріджського університетів. Проводиться з 1829 року.

Традицію змагань з академічного веслування між двома найстарішими університетами світу започаткували 1829 року, коли студент Кембриджа Чарльз Мерівейл надіслав виклик студентам Оксфорда, щоб визначити, який університет є сильнішим у цьому виді спорту.

Найперші перегони відбулися в Хенлі. Потім змагання з академічного веслування проводилися в центрі Лондона, а з 1845 року і донині проходять у Патні. Перегони між Оксфордом і Кембриджем входять до п'ятірки найпопулярніших спортивних заходів у Британії.

У 2011 році відбулася 157-гі перегони, в якій команда Кембріджського університету отримала 80-му перемогу. У 2012 перемогла команда Оксфордського університету.

Аукціон “ Сотбіс”.

Старовинний і простий вид комерційної діяльності, аукціон здавна служив місцем зустрічі продавців і покупців, а торги все ще залишаються найкращим способом оцінювання унікальних і рідкісних предметів. За свою більш ніж 250-річну історію «Сотбіс» відточив до досконалості мистецтво аукціону, постійно модернізуючи процедуру: сьогодні сучасні інновації, такі як трансляція торгів по Інтернету і прийом ставок по Інтернету в реальному часі, дозволяють брати участь в аукціонах з будь-якої точки світу.

Всі аукціони «Сотбіс» безкоштовні і відкриті для кожного, при цьому брати участь у торгах не обов'язково.

Більшість аукціонів проводяться в денний час, проте деякі проводяться ввечері, і для їх відвідування потрібен квиток.

Аукціоністи «Сотбіс» - це кваліфіковані професіонали, досвід яких часто налічує десятиліття. Аукціоніст головує на аукціоні, починаючи продаж лота з короткого опису предмета, а потім проводячи торги, починаючи з ціни нижче резервованої. Аукціоніст підтверджує ставки кожного учасника торгів, незалежно від того, чи знаходиться той у залі аукціону або ж бере участь за допомогою інтернет-служби BIDnow або телефону. Крім того, аукціоніст робить ставки за відсутніх учасників. Аукціоніст, чиє рішення має остаточну силу, визначає, коли зроблена найвища ставка, і оголошує, що лот проданий.

Почавши торги, аукціоніст приймає зростаючі ставки, поки не залишиться єдиний учасник.

Останній учасник торгів набуває лот. Однак, якщо в процесі торгів не вдається досягти резервованої ціни, лот залишається непроданим.

Об'єктами більшості аукціонів «Сотбіс» є предмети мистецтва, антикварні та декоративні вироби, книги і манускрипти, ювелірні вироби та вина. Однак час від часу на аукціонах «Сотбіс» продаються незвичайні предмети унікальної рідкості і цінності, такі як перший звіт правил гри в баскетбол або прекрасно збережений кістяк динозавра. «Сотбіс» також продає повні зібрання предметів інтер'єру чудових будинків і майно великих колекціонерів і знаменитих особистостей.

Аукціон “ Крістіс”. Аукціонний дім Крістіс був заснований 5 грудня 1766р. в Лондоні антикваром Джеймсом Крісті.

В даний час Крістіс є найбільшим аукціонним будинком у світі. 1800 співробітників, 116 відділень аукціонного будинку в 42 країнах, найбільш велике відділення розташоване в Нью-Йорку. Щорічно Крістіс проводить більше 1000 аукціонів з оборотом більше 2 млрд. доларів.

Головний офіс аукціонного будинку розташований на Кінг-стріт у престижному районі Сент-Джеймс, в 100 метрах від Сент-Джеймского палацу - діючої резиденції членів королівської сім'ї. Зокрема, в палаці Сент-Джеймс живе спадкоємець престолу принц Чарльз. У 1975 році відкрився додатковий офіс в Південному Кенсінгтоні.

Назва аукціонного дому Крістіс дуже часто стоїть поруч зі словами "самий а дорогою". Ось кілька найдорожчих лотів:

- Найдорожча картина ХХ століття була продана на аукціоні Крістіс у 2000 році. Нею стала робота Пабло Пікассо "Жінка зі схрещеними руками». Картина була продана за $55 млн.;

- Найдорожча книга була також продана на аукціоні Крістіс у Лондоні. 8 липня 1998 екземпляр " Кентерберійських оповідань" Джефрі Чосера був проданий за 7394000 доларів, що в 9 разів перевищило стартову ціну. Ця книга була видана в 1477 році і вважається першим великим літературним твором, надрукованим в Англії;

- Найдорожча пляшка вина в світі ("Шато Лафіт " 1787) була продана на аукціоні Крістіс в Лондоні в минулому столітті за 160 тисяч доларів. Історія цієї пляшки почалася в підвалі одного з батьків американської демократії - Томаса Джефферсона;

- Найдорожча ілюстрована рукопис - "Кодекс Лейчестера" - ілюстрований рукопис Леонардо да Вінчі, в якому він передбачив винахід парової машини і підводного човна, була продана 11 листопада 1994 на аукціоні " Крістіс" в Нью -Йорку за 30800000 доларів. Покупець, глава " Майкрософта " Білл Гейтс, найбагатша людина в світі, став, таким чином, єдиним приватним власником справжньої рукописи Леонардо;

- Найдорожчий лист, написаний Авраамом Лінкольном 8 січня 1863, придбав музей " Історичні портрети " в Беверлі-Хіллс (США) в 1991 році на аукціоні Крістіс в Нью-Йорку за 748 тисяч доларів.

Міжнародний авіакосмічний салон у Фарнборо (англ. Farnborough International Airshow, FIA) - є однією з найбільших у світі виставок авіації і авіаційного устаткування. Авіашоу проводиться один раз в два роки на території виставкового комплексу аеропорту Фарнборо в передмісті Лондона (територія графства Гемпшир).

На виставці демонструються літальні апарати всіх типів і призначень, і ті, що представляють історичну цінність, і космічні апарати і супутники, а також авіаційні і космічні двигуни і інша техніка (авіоника і наземне устаткування, устаткування для аеропортів, радари і системи спостереження), компоненти і матеріали для авіакосмічної галузі.

Крім того, в профіль виставки входить демонстрація розробки, виробництва і обслуговування авіаційної техніки, а також проектів в області космічних досліджень.

2.1.2 Історико-культурні туристичні ресурси

Історико-культурні туристичні ресурси - це сукупність створених у процесі історичного розвитку даної території пам'ятників матеріальної і духовної культури, які є об'єктами туристського інтересу. До групи історико-культурних рекреаційних ресурсів належать пам'ятки історії, історико-архітектурні пам'ятки, пам'ятки сучасної архітектури, унікальні споруди культури, спорту тощо. Історико-культурний потенціал, матеріальні та духовні пам'ятки народу дуже важливі для формування світогляду народу, для задоволення матеріальних, в тому числі туристичних потреб. У розвинених країнах світу цей туристичний ресурс активно використовують для отримання прибутку.

Англія - країна з великою історією, де за довгі роки існування збереглася велика кількість пам'ятників пізнавального виду. Пізнавальний туризм в Англії можна підрозділити на: пам'ятники архітектури й культури, музеї, місця й пам'ятники видатних людей.

Почати можна безпосередньо з Лондона, де вже 900 років стоїть Віндзорський замок, відомий як резиденція британських королів. Серед яркої зелені стрижених галявин і високих кущів піднімаються білосніжні стіни з тисячами різноманітних віконниць, круглими вежами й переходами, а усередині - затишні й одночасно розкішні королівські покої, які щодня відвідують тисячі туристів.

Замок Корфе в графстві Дорсет. По переказу, саме тут саксонська королева Ельфрид убила свого прийомного сина Едварда, щоб звільнити престол для молодшого брата Етельреда.

А далі кривава історія тільки продовжувала розвиватися: по-перше, саме одруження Етельреда на французькій принцесі стала першою ланкою в ланцюгу подій, привівших до норманського вторгнення в 1066 році. По-друге, Іоанн I створив у Корфе в'язницю, у яку заточив свою кузину Елеонору, сестру свого найнебезпечнішого суперника. І нарешті, удова чергового власника замку верховного судді Бенкса була обложена в ньому під час громадянської війни. Незважаючи на розпачливий опір, коли леді Бенкс власноручно кидала палаючі вугілля з вікон верхніх поверхів, замок змушений був здатися. У захопленні перед хоробрістю леді полковник, що командував військами, дозволив Бенкс піти із ключами від воріт - як би непереможенною. Корфе ж був порядно зруйнований, однак і сьогодні він дивує своєю міцністю й красою. Єдиний його недолік - дивні звуки й шерехи, які, як кажуть екскурсоводи, видає примара леді Бенкс, що усе ще бореться за волю. Однак для допитливих туристів цей недолік, звичайно, обертається головним достоїнством Корфе і його справжньою ізюминкою.

Пам'ятники видатних людей: дома, у яких колись мешкали знаменитості, завжди приковували до себе увагу людей. У бажанні відвідувати такі музеї є щось дуже особисте.

Оглядаючи обстановку квартири, предмети щоденного побуту, перестаєш ставитися до хазяїна будинку як до кумира, знайомишся з ним набагато ближче, як із простою людиною.

Англійці, що давно звикли вважати Шерлока Холмса не вигаданим героєм, а реально існуючою людиною, відкрили в 1990 році його музей-квартиру. Знаходиться він по відомій всім адресі: Бейкер-стріт, 2216. Зараз це одне із самих відвідуваних місць Лондона. Його популярність уступає лише Тауеру, Вестмінстерському абатству й Британському музею.

Меморіальна дошка, установлена на фасаді будинку аж 50 років тому, говорить, що тут з 1881 по 1904 рік мешкали містер Шерлок Холмс і доктор Ватсон. Рідний дім Вільяма Шекспіра розташований у провінційному англійському містечку Стратфорд-он-Ейвон. Після недавньої реставрації тут майже повністю відновлені деталі інтер'єру XVI сторіччя. Однак головною цінністю експозиції вважаються перші видання творів Шекспіра, його рукописи й інші документи. А в іншому місті - Ліверпулі - нещодавно відкрився музей сера Пола Маккартні. Тепер будинок №20 по Шортлі-Роуд буквально осаджують туристи з багатьох країн. Маккартні жив тут з 1955 по 1964 рік. Саме в цьому невеликому будинку із трьома спальнями були написані ранні пісні знаменитої четвірки. Улаштовувачі музею повністю відтворили образ будинку 50-х років.

Вестмінстерське абатство (у перекладі з англійського - "собор на заході"), піднімається над церквою св. Маргарити. Абатство створювалося членами королівської родини різних поколінь, починаючи з 1040 року. У цьому самому знаменитому абатстві Королівства, з 1066 року, коронуються всі англійські монархи. По переказу, перша церква на цьому місці була побудована королем Себертом і освячена в 616 році першим єпископом Лондона Меллітусом.

В 750 році тут уже знаходилося Бенедиктинське абатство, а в 1065 році нове абатство було освячено Едуардом Сповідником. Пізніше Генріх III вирішив перебудувати церкву, щоб перенести туди гробницю св. Едуарда, і такою же, як вона була закінчена в 1269 році, вона й з'являється перед нашими очима, за винятком декількох більш пізніх змін, самими основними з яких є капела Генріха VII і вежі на заході, побудовані в 1789 році.

Бленемський палац - знаходиться в місті Вудсток, в 12 км. на північ від Оксфорду. Місто Бат - одне з найкрасивіших міст Англії, місцеперебування єпископа і головне місто графства Сомерсет на лінії Великої західною залізничної дороги, на річці Авон, знамените цілющими джерелами.

Фабрики долини Дервент - у центральній Англії, знаходиться декілька текстильних фабрик XVIII-XIX рр., сформувався промисловий ландшафт, дуже цікавий з точки зору історії техніки.

Замок і кафедральний собор в місті Дарем - місто на північному сході Англії, адміністративний центр однойменного графства в регіоні Північно-східної Англії. Приморський Грінвіч - місто, що в даний момент входить в Лондонську агломерацію, відноситься до історичного графства Кент, розташовано 51° 28' 38" п. д. і 0є0'0" з. д.

Відоме, зокрема, тим, що є нульовою точкою відліку для часових поясів земної кулі. У 1997 році набережна частина Грінвіча увійшла до списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Стоунхедж, Ейвбері і довколишні розкопки часів неоліту. Стоунхендж - всесвітньо відома кам'яна мегалітична споруда на Солсберійській рівнині в Англії. За найпоширенішою версією, назва походить від англ. Stone Hedge - кам'яна огорожа. Лондонський Тауер - фортеця міста Лондона. В даний час основні будівлі Тауера - музей і збройна палата, де зберігаються скарби британської корони, офіційно продовжує вважатися однією з королівських резиденцій. У Тауері є також ряд приватних квартир.

2.2 Лондон, як головний туристичний центр Англії

Головний туристський центр Великобританії - її столиця Лондон. Його відвідують всі вітчизняні та іноземні туристи. Значна частина туристських фірм обмежує туристські поїздки по Великобританії тільки Лондоном і його околицями.

Лондон - гігантський транспортний вузол. Від його 16 вокзалів розходяться залізниці в усі частини країни. Ще більше відходять від Лондона автомобільних доріг. Від Лондона починаються автомобільні і залізні дороги до поромів і тунелю (через Дувр) у континентальну Європу.

Поблизу Лондона знаходяться аеропорти, а в гирлі Темзи - порт Тілбері, куди приходять круїзні судна.

Туристські ресурси Лондона великі й різноманітні, з європейських міст з ним можна порівняти тільки Париж і Санкт-Петербург. Його головний ресурс - саме місто: широка Темза з її мостами, з яких відкривається вид на набережні, забудовані старовинними будинками, палацами і соборами, центральні райони Лондона з величезними площами, найважливіші з них - Трафальгарська і Піккаділлі, широкі вулиці з сучасними торговельними та службовими будинками (Оксфорд-стріт, Піккаділлі, Стренд і Ріджент-стріт), район Сіті, де знаходяться головні британські банки (їх 200) і Фондова біржа, де вузькі вулиці з високими будинками, в яких розміщуються різні контори, де знаходиться собор Св. Павла і десятки інших церков XVII ст., грізні середньовічні стіни Тауера, численні парки - великі (Гайд-парк, Сент-Джеймсский, Грін-парк) і маленькі церковні, великі зелені масиви на околицях (Еплінгскій ліс, Хемстедська поляна, звідки відкривається міська панорама, Грінвіцький парк та ін.). Автобусна екскурсія, з якою зазвичай починається знайомство з містом, дозволяє побачити всі найважливіші площі і вулиці, споруди та будівлі Лондона - об'єкти подальшого окремого відвідування туристами. Це Вестмінстерське абатство - головна церква країни, де з XI ст. відбуваються національні торжества, включаючи коронацію монархів і жалобні церемонії, де знаходяться гробниці і пам'ятники великим людям - Ньютону, Діккенсу, Дарвіну та ін.

Це фортеця Тауер, побудована в XI ст. вождем норманів Вільгельмом Завойовником, що служила в різний час в'язницею і королівським палацом (у ній можна побачити колекції старовинної зброї).

Це Букінгемський палац, де живе королівська родина, тут збираються юрби туристів дивитися на зміну варти.

Це собор Святого Павла, створений в XVII ст. з мармуру та граніту, під його склепінням знаходяться могили адмірала Нельсона і фельдмаршала Веллінгтона. Це парламент Великобританії і прилеглі до нього відомі вежі - Вікторія і годинник «Big Ben», в будівлі зберігся зал XI ст. згорілого в 1852 р. Вестмінстерського палацу.

Туристи завжди відвідують Трафальгарську площу, в центрі якої стоїть чорна колона з фігурою Нельсона і чотирма левами біля підніжжя, каплицю Св. Георгія, побудовану в XIV ст., де поховані англійські королі, площа Піккаділлі, своєрідний розважальний центр міста, де розташовуються театри, мюзик-хол, різні установи мистецтв, Гайд-парк, де збираються лондонці слухати ораторів, що виступають з політичними промовами, діловий район Сіті, Хейгетське кладовище. У Лондоні багато музеїв. Найбільш відомі Британський музей, в експозиції якого чудові пам'ятки матеріальної культури різних епох, серед них справжні скульптури Акрополя, Національна галерея з картинами великих художників, Тейт галерея, де зібрані картини відомих англійських майстрів, перший у світі музей воскових фігур мадам Тюссо, музей Шерлока Холмса.

Туристські поїздки в Лондон звичайно включають і екскурсії в прилеглі до міста райони - Оксфорд і Кембридж, де знаходяться найстаріші британські університети, в королівську резиденцію Віндзор з фортецею, найбільшим у світі замком і каплицею XIV ст., на батьківщину Шекспіра - Стратфорд-на-Ейвоні, де працює шекспірівський театр, в маєтку Вінстона Черчилля - Блейхейм, де він жив і похований, національні парки. Поряд з пізнавальним, у Лондоні надані великі можливості і для інших видів туризму: конгресового (у місті знаходиться науковий центр Великобританії - Королівське Товариство, університет, Грінвічська обсерваторія - одна з найбільших у світі, різні вищі навчальні заклади та наукові установи), спортивного (велика кількість стадіонів та інших спортивних майданчиків), ділового (Лондон - найбільший у Великобританії промисловий, торговельний і фінансовий центр).



3. Сучасний стан використання рекреаційно-туристичних ресурсів в Англії

3.1 Характеристика сучасного рівня використання рекреаційних природно-антропогенних ресурсів

Проводячи оцінку природно-антропогенних ресурсів Великобританії, варто зазначити, що позитивне значення має те, що Атлантичний океан та його моря омивають територію країни, тому, немає жодного місця віддаленого від моря чи океану більше ніж на 120 кілометрів.

За характером рельєфу країна ділиться на дві нерівні частини: північно-західна частина - гірська, а в центрі і на північному сході розташовані Північно - Шотландське нагір'я, Південно-Шотландська височина. На півострові Уельс знаходяться Кембрійські гори, в центрі - Пеннінські гори та Південно-західні рівнини. Велику частину Центральної Англії займає горбиста рівнина, а узбережжя Північного моря є плоскою низовиною. У густонаселених південно-східних областях країни над родючими землями піднімаються вапняні пагорби, на південному заході тягнуться широкі вересові пустки. Хвилі Атлантики розбиваються об скелясті береги півострова на південному заході Англії.

Гористі місцевості на півночі Шотландії живописні і дикі. Тут знаходяться найвищі гірські вершини країни і вузькі довгі озера. В Атлантичному океані, недалеко від західного берега Шотландії, тягнеться подвійний ланцюг Гебридських островів. Південніше нагір'я спускається до крупної річки Клайд. Ця горбиста місцевість є прекрасним землеробським районом. Більш високі пагорби і вересові пустки відзначають межу Шотландії з Англією. Відокремлена від Шотландії морем Північна Ірландія має глибоко порізані затоками береги. На території цієї країни знаходиться найбільше на британських островах озеро - Лох-Нес. Через всю Північну Англію тягнеться гранітний хребет Пенінськіх гір.

Велика Британія має досить різноманітні ландшафтні ресурси, які приваблюють тисячі туристів щороку.

Національний або природний парк - територія, звичайно визначена у законі та у державній власності, що охороняється від більшості типів людської діяльності та забруднення.

Національні природні парки - створюються з природоохоронною, рекреаційною, культурно-просвітницькою та науково-дослідницькою метою для охорони та вивчення природних комплексів, особливого значення в місцях, які мають природно-оздоровчу культуру або естетичну цінність. У них виключена господарська діяльність. На відміну від заповідників та природних резервів, де заборонена майже будь-яка діяльність людини, однією з цілей створення національних парків є відпочинок, тому вони дозволяють відвідування туристів та перебування на своїй території за певними умовами.

Національні парки грають подвійну роль, і як притулок для живої природи, так і як популярні туристичні райони. Потрібно зберігати баланс між цими двома напрямками, які, проте, часто пов'язані - наприклад, туристи часто приносять паркам дохід, якій може витрачатися на проекти збереження природи. Парки також служать резервом істотних природних ресурсів, наприклад лісоматеріалів, мінералів та інших цінних продуктів. Баланс між витрачанням цих ресурсів та їх збереженням також важливий для управління парків. Інколи національні парки стають місцем незаконної забудови та іншого використання, часто через політичну корупцію. Така діяльність загрожує цілісності багатьох екосистем.

Охорону екосистем, включаючи всі їхні живі компоненти, покликані здійснювати так звані охоронні території. За даними Дж. Рауні, на 1992 рік у світі під охороною різного виду знаходиться приблизно 5% площі суходолу. У ХХІ ст. передбачається довести цю величину до 10-12%, тобто подвоїти. Це не просте завдання, оскільки вирішення потребує вилучення з використання частини земель сільськогосподарського та лісового фонду. Чітка класифікація категорій охоронних природних об'єктів відсутня. Так у Канаді під національним парком розуміють територію, що достатньо велика для підтримання цілих екосистем, там заборонений рух будь-яких видів транспорту і зони повністю закриті для відвідувачів. А у Великобританії національний парк визначають як ландшафт, що охороняється і виділяється своєю красою та стає охороні об'єкти природи або історичні архітектурні пам'ятки, він вільний для відвідування населенням і частково використовується для сільськогосподарських потреб.

Заказник - це природна територія або акваторія, що виділена для збереження окремого природного комплексу. У них дозволяється господарська діяльність, що не завдає коди об'єкту, який охороняється. Заказники служать для охорони та відновлення чисельності окремих видів рослин або тварин. Залежно від об'єкту охорони заказники підрозділяють на ландшафтні, геологічні, гідрологічні, ботанічні, зоологічні, палеонтологічні. До несприятливих природних умов можна віднести постійні англійські тумани та велику кількість опадів. Сильні грози тут також не рідкість. Оскільки Великобританія лежить на островах, то погода тут дуже специфічна. Але в цілому, природні та погодні умови цілком сприяють розвитку рекреаційного комплексу.

В Англії склалися сприятливі умови для розвитку туризму: у країні немає районів, віддалених від моря більш ніж на 120-160 км., тобто декількох годин їзди, безліч міст розташовано безпосередньо на узбережжі.

В цій країні різноманітні ландшафти, і в кожній з частин країни є гірські або горбисті райони. Величезна кількість річок і озер. У населення в приватній власності налічується понад 400 тис. морських і більше 100 тис. річкових прогулянкових судів. Переважна кількість іноземних туристів приїжджає до Великобританії з ближніх європейських країн: Ірландії, Франції, Нідерландів, Бельгії, Німеччини, скандинавських країн, а також із США, Канади, Австралії, Новій Зеландії, Південно-Африканської республіки. В останні роки частка країн поза його простором, особливо США, у в'їзному туризмі виросла. Новим є і приїзд до країни щорічно значного числа японських туристів. Великобританія розташована на Британських островах у північно-західних берегів континентальної Європи. Британські острови - самий великий архіпелаг у Європі. У нього входять два найбільші острови - Великобританія й Ірландія, розділені Ірландським морем, і ще 5 тис. малих островів, серед яких особливо виділяються групи островів на півночі: Гебридські, Оркнейські та Шотландські. Південний край острова Великобританія - півострів Лізард - перебуває на 50 градусів п. д., а сама північна частина архіпелагу - Шотландські острови - на 60 градусів п. д. Довжина острова Великобританія з півночі на південь становить 966 км., а найбільша його ширина вдвічі менше.

Великобританія - країна, в яку люди їдуть щоб поєднати відпочинок з пізнавальним туризмом. Великобританія по структурі поверхні чітко ділитися на дві частини. Лінія, що проходить через міста Н'юкасл, Шеффілд і Брістоль до затоки Лайм, відокремлює гористий північний захід від рівнинного й рядового горбкуватого південно-сходу. У цілому гірські райони займають невелику площу.

Досить характерні різновисотні вирівняні поверхні. Вершини гір нерідко мають сплющену форму.

Гори Великобританії відносно легко доступні, по невисоких вододілах і широких перевалах розташовані численні дороги, Великобританія має океанічний характер клімату, який позначається в перевазі нестійкої погоди із рвучкими вітрами й густими туманами впродовж всього року. Сніг у зимовий час випадає на всій території країни, але дуже нерівномірно. У гірських районах Шотландії сніжний покрив тримається не менш 1-1,5 місяців. На півдні ж Англії й, особливо на її південно-заході, сніг випадає дуже рідко й зберігається не більше тижня.

Тут трава зеленіє цілий рік. На заході Великобританії звичайно за зиму випадає вдвічі більше опадів, ніж влітку. У східних районах зима більш холодна й менш волога. Навесні дмуть холодні північні вітри, а іноді - сухі східні. Це пора року звичайно найменш дощова. Весна на Британських островах прохолодніша й триваліша, ніж на тих же широтах на континенті.

3.2 Характеристика сучасного рівня використання рекреаційних антропогенних ресурсів

Великобританія - країна з великою історією де за довгі роки існування збереглася велика кількість пам'ятників пізнавального виду. Пізнавальний туризм у Великобританії можна підрозділити на: пам'ятники архітектури й культури, музеї, місця й пам'ятники видатних людей. Дослідження про пам'ятники архітектури і культури почати можна безпосередньо з Лондона, де вже 900 років стоїть Віндзорський замок, відомий як резиденція британських королів. Серед яркої зелені галявин та високих кущів піднімаються білосніжні стіни з тисячами різноманітних віконець, круглими вежами й переходами. А усередині - затишні й одночасно розкішні королівські покої, які щодня відвідують тисячі туристів, каплиця Св. Георгія, набори королівського посуду й навіть виставлений на огляд ляльковий будиночок королеви Мері.

Едінбургський замок в Шотландії є одним із самих відомих замків Шотландії. Він розташований на пагорбі в Старому місті й відкриває вид на Нове місто й на Принцес Стріт.

Замку близько 1000 років. Сама стара будова на території замку - церква Св. Маргарити, побудована в Нормандському стилі в 12 столітті, вважається самим старим будинком у всьому Едінбурзі. Едібургський замок є головною туристською пам'яткою, у якому можна відвідати тронний зал, апартаменти Great Hall, де представлена колекція зброї, королівські апартаменти, зал коронації, де знаходиться корона, скіпетр та королівський меч, королівська гармата, а також відвідати Національний Військовий музей Шотландії. На палацовій площі в серпні проходить військовий парад, що вражає своєю врочистістю й розмахом.

...