Размещено на http://www.allbest.ru/

Характеристика сакрально-туристичних ресурсів Шевченківського району м. Чернівці

Костел Воздвиження Святого Хреста. Римо-католицький Костел Воздвиження Святого Хреста - перший мурований храм чернівецького середмістя. Будувати його почали у 1787 р. за дорученням австрійського цісаря Йосифа ІІ, який роком раніше відвідав Чернівці. Імператор сам визначив місце для нового кам'яного храму та не пожалкував на будівництво грошей. Зводити костел взялися одразу ж, але будували надто довго - аж 27 років! Йому постійно не щастило: то через прорахунки архітекторів двічі обвалювалась вежа, то потім він горів.

Храм збудований в єзуїтському стилі. Прототипом його є костел в Римі. Цьому стилю підпорядкований живопис, скульптура, прикладне мистецтво храму. Він також увібрав в себе багато барочних мотивів. Фрескові розписи на стінах і стелі заповнені стилізованими квітковими мотивами, які символізують вічне дерево, дерево життя. Вражають сім неоготичних вівтарів, а також орган, який ще в 70-х роках ХІХ ст. здобув дві медалі, у Відні та Парижі, як найкращий за тембром європейський орган.

Кафедральний собор Святої Параскеви. Парафіяльна церква Святої Параскеви - перший православний мурований храм у Чернівцях. Будівництво собору розпочалося у 1844 р. на місці старої дерев'яної церкви з ініціативи настоятеля храму отця Андрія Василовича і велося значною мірою його коштом. Завершити будівництво, яке затяглося майже на два десятиліття, допоміг Буковинський православний релігійний фонд.

Саме у церкві Параскеви відбулася подія, яка стала знаковою для пробудження найчисельнішої національної громади Буковини: місцеві русини вперше усвідомили себе українцями. Це сталося 29 лютого 1864 р., коли у щойно збудованому храмі урочисто вшанували третю роковину смерті Великого Кобзаря.

Семінарська церква Трьох Святителів. Церква Трьох Святителів разом із семінарським корпусом входять до складу архітектурного ансамблю колишньої Резиденції православних митрополитів Буковини, де сьогодні знаходиться Чернівецький університет. Перший камінь у фундамент храму заклав владика Євген Гакман у квітні 1867 р. Над його інтер'єром працювало кілька фахівців високого рівня. Церкву розписував маляр-професор із Відня Карл Йобст. Його пензлю належать темперні розписи з біблійними сюжетами. Завдяки чудовій акустиці до храму залюбки приходили послухати службу чернівецькі шанувальники церковного співу, які нині знову отримали таку нагоду.

У 1993 р. після часів радянського атеїзму було відновлено теологічне відділення у складі філософсько-теологічного факультету Чернівецького університету, а у церкві Трьох Святителів відродилися богослужіння, які так само проводять студенти-теологи та їхні духовні наставники-викладачі.

Костел Серце Ісуса. Потреба у будівництві нового та просторішого храму визріла серед чернівецьких римо-католиків ще у середині XIX ст. Проте лише у 1894 р., завдяки клопотанню місіонерів ордену єзуїтів, було зведено монастирський комплекс із стильним костелом, який освятили на честь Пресвятого Серця Господа Ісуса. Проект храму розробив професор Йозеф Ляйцнер - директор Чернівецької школи ремесел. Костел був побудований на зразок кращих готичних храмів Центрально-Східної Європи: мав стрункі неоготичні форми, витончений інтер'єр, різнобарвні вітражі. Завдяки своєму незвичному для православного краю виглядові храм Серця Ісуса одразу ж став однією з архітектурних родзинок столиці Буковини.

За радянської доби будівлю єзуїтського костелу влада спершу передала Православній церкві, але потім тут розмістився Державний архів Чернівецької області. Нині прийняте рішення повернути культову споруду релігійній громаді міста.

Колишня синагога. У 1877 р. єврейська громада міста отримала свій головний храм, у якому збиралися для молитви чернівецькі іудеї-реформісти. Темпль колись був однією з найстильніших культових споруд старого міста. Сьогодні тут знаходиться кінотеатр "Чернівці", у якому ледве розпізнаються риси колишньої іудейської святині.

Храм був збудований за проектом відомого львівського архітектора, професора Юліана Захаревича. В архітектурній композиції будівлі переплітались елементи ренесансу й готики з екзотичними мавританськими мотивами. Її стіни завершувалися граційними вежами-мінаретами, а посередині даху височів величезний орнаментований мідний купол зі шпилем, який увінчувала зірка Давида.

На початку Другої світової війни, у липні 1941 р., німецько-румунські війська спалили цей храм. Після повернення радянської влади була спроба підірвати Темпль, але він встояв і тривалий час лишався частково зруйнований. У 1959 р. у колишній синагозі відкрили кінотеатр, який чернівчани на згадку про минуле охрестили "кіногогою".

Церква Вефіль. Говорячи про історію церкви християн віри євангельської (п'ятидесятників) у нашій країні необхідно згадати, що джерела даного руху в Україні відносяться до давніх часів історії, коли в середовищі ортодоксального православ'я з ряду причин почалися духовні пошуки євангельського типу як віровчення, так і практики богослужіння, властивих для першоапостольскій церкви і показаних на сторінках книги Дії Святих Апостолів у Новому Завіті.

Ці пошуки, що приводили до утворення в надрах православ'я тих чи інших релігійних плинів, протестантських за своїм духом і харизматичних по своїй сутності, особливо підсилилися в часи розколу в російському православ'ї в епоху панування Олексія Михайловича. Віруючі люди, дезорієнтовані нескінченними і непримиренними суперечками у відношенні ряду ритуальних обрядових особливостей, що послужили причиною розколу, і бажаючи знати навчання Євангелія про все це з першоджерела, почали звертатися до Біблії самостійно. Читання Євангелія приводило їх на шлях євангельського вірування і євангельської практики богослужіння. Це послужило причиною виникнення так званого в релігіознавчій літературі духовного християнства.

Особливо яскраво просліджується спорідненість сучасного п'ятидесятницького руху з рухом духоборців і молокан у царській Російській імперії. Безліч громад духоборців і молокан у 18-19 ст. було утворено на півдні України в Таврії - і це значною мірою підготувало ґрунт для наступного руху євангельських християн, баптистів і п'ятидесятників, що стрімко став розвиватися пізніше, коли поступово відбулося злиття духовних пошуків нашого народу і з євангельськими рухами в інших країнах. Існує серйозна доказова база, що в історичному плані вважати духоборців і особливо молокан ранніми п'ятидесятниками в Росії й Україні, є історичним фактом масовий сплеск харизматичних проявів у цих роках в Україні, ще в 1833 році на Молочних водах.

Релігійна громада Євангельських Християн-Баптистів Незалежної Церкви "ВІФЛЕЄМ

Церква Дім Слави Божої. Це сучасна християнська церква, яка сповідує Євангеліє так, як воно описане в Біблії.

Мета церкви

1. Донести до максимальної кількості людей в Україні та за її межами істину, що спасіння як подарунок можна отримати лише через віру в Ісуса Христа як свого Господа, з надприродною допомогою Духа Святого.

Про що і символізує емблема Церкви: розгорнута Біблія, на її фоні земна куля, обгорнута язиками полум'я, над нею символ Святого Духа - голуб, від якого ідуть промені на Землю та напис: "Дім Слави Божої".

2. Задоволення релігійно-духовних потреб віруючих.

Виходячи з цієї мети. Церква ставить перед собою такі цілі:

а) досягнення кожним членом Церкви святості, праведності та благочестя згідно Біблії;

б) виховання дітей та молоді в дусі Євангелія;

в) проповідь Євангелія через проведення кафедральних і євангелізаційних зібрань, домашніх церков та масових заходів згідно з чинним законодавством;

г) проповідь Євангелія через зразкове особисте життя кожного члена Церкви;

д) використання преси, радіо, телебачення та інших засобів масової інформації для проповіді Євангелія;

е) залучення християн і всіх людей доброї волі до активної участі у практичних справах милосердя та благодійності;

є) зміцнення єдності між членами Церкви, розвиток добрих взаємовідносин з іншими християнськими церквами, місіями та об'єднаннями на Україні та за її межами.

3. Також є особлива ціль: побудувати Дім молитви, в якому буде відновлена скинія Давида, де 24 години на добу, 12 місяців на рік буде прославлятися без перерви Ім'я Бога.

Перше офіційне служіння, у якому взяло участь біля 30 чоловік відбулося 14 листопада 1999 р., де було проголошено Церкву в духовний світ як клітинку Тіла Ісуса Христа.

З того часу Церква успішно трудиться на ниві Божій, виконуючи головне завдання Спасителя: "Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь" (Матв.28:19-20). костел храм чернівецький

На сьогоднішній день Церква проводить свої Богослужіння в центральній Церкві у м. Чернівці та двох дочірніх Церквах у Чернівецькій та Тернопільській областях.

Керівним органом Церкви є Духовна Рада, яка складається із духовно і фізично зрілих рукопокладених служителів та очолюється старшим пастором Церкви.

Церква Святого Князя Володимира

Кіцманська єпархія УПЦ КП була утворена, згідно з рішенням Священного Синоду від 30 вересня 1997 р., в якому говорилося про розділення Чернівецької єпархії на дві єпархії: Чернівецьку та Кіцманську.

Керуючим Чернівецькою єпархією залишився Преосвященний митрополит Данило (Ковальчук) з титулом митрополит Чернівецький і Буковинський.

До Кіцманської єпархії увійшло 27 парафій, які після парафіяльних зборів більшістю голосів висловили своє бажання належати до цієї єпархії.

12 жовтня 1997 р. ієромонах Нікон (Калембер), клірик Київської єпархії, хіротонісований на єпископа Кіцманського і Заставнівського за Божественною літургією у Володимирському кафедральному соборі міста Києва та призначений керуючим Кіцманською єпархією.

25 січня 1999 р. Архиєпископ Варлаам (Пилипишин) призначається архієпископом Кіцманським і Заставнівським, керуючим Кіцманською єпархією.

28 липня 2005 р. титул архієпископа Чернівецького і Кіцманського Варлаама (Пилипишина) змінюється на "Чернівецький і Буковинський".

Травень - червень 2006 р., з благословення Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета на Буковині перебували мощі великомучениці Варвари. Безперервним потоком люди йшли поклонитися святині, помолитися за здоров'я рідних. Щодня служилися літургії, акафісти, молебні.

З 3 по 6 жовтня 2008 р. Предстоятель нашої Церкви, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет взяв участь у святкових заходах з нагоди 600-річчя м. Чернівці, звершував богослужіння, спілкувався з духовенством і віруючими.

26 листопада 2008 р. відбулося засідання Священного Синоду УПЦ КП, на якому було ухвалене рішення скасувати попередню постанову Священного Синоду і надалі титулувати Високопреосвященного Данила (Ковальчука) митрополитом Чернівецьким і Буковинським, а архієпископа Варлаама (Пилипишина) - архієпископом Чернівецьким і Кіцманським.

13 грудня 2009 р. у Патріаршій резиденції під головуванням Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета відбулося засідання Священного Синоду УПЦ КП. На ньому було вирішено, що архієпископ Чернівецький і Кіцманський Варлаам (Пилипишин) у зв'язку з тривалою важкою хворобою звільняється від керівництва Кіцманською єпархією та почислений на спокій для лікування. Ієромонах Марк (Гринчевський), клірик Хмельницької єпархії, хіротонісований на єпископа Чернівецького і Кіцманського.

19 грудня 2009 р. Преосвященнійший Марк (Гринчевський), єпископ Чернівецький і Кіцманський, звершив перше богослужіння у м. Чернівцях, в каплиці, поблизу собору Різдва Христового.

8 березня 2013 р. Згідно з рішенням Священого Синоду УПЦ КП керуючим Кіцманської єпархії призначений АрхиєпископОнуфрій (Хаврук).

На сьогодні Кіцманська єпархія нараховує понад 30 парафій, закінчується будівництво кафедрального собору Різдва Христового, засновуються нові громади, відновлено видавництво газети "Православна Буковина", започатковано відділи: місіонерський, інформаційно-видавничий та інші.

Храм Пресвятої Трійці.

Свято-Троїцька церква "хатнього" типу зведена 1774 р., у Чернівцях коштом тодієпископа Радівецького Доситея Херескула і його брата - чернівецького старости Іллі Херескула на міській околиці Магала, при дорозі на Рошош. На честь храму вулиця згодом отримала назву Святотроїцької (нині це вул. Богдана Хмельницького). 12 жовтня1777 р. владика Доситей відправив тут урочисте богослужіння перед церемонією присяги православних бояр, шляхти і духовенства Буковини на вірність короні Габсбургів.

1876 року церкву перенесли на чернівецьку околицю Клокучку. У середині 1960-их її забрали до музею-скансену народної архітектури і побуту у Львові, де й зараз вона репрезентує дерев'яне культове зодчество Буковини.

Размещено на Allbest.ru