Фізичне виховання дітей з порушеннями зору

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ



Зміст

1. Особливості фізичного виховання дітей з вадами зору

2. Загально розвиваючі вправи для дітей з порушенням зору

3. Загально-розвиваючі вправи, які можна поєднувати з рухом очей

4. Рухливі ігри для сліпих та слабозорих

4.1 Ігри з бігом

4.2 Ігри на розвиток сенсорних систем

4.3 Ігри-естафети



1. Особливості фізичного виховання дітей з вадами зору

Дошкільний вік - це період найбільш інтенсивного фізичного розвитку організму людини. В цей період закладаються основи фундаменту здоров'я людини. В сучасних програмах виховання і навчання дітей дошкільного віку на одному з перших місць стоїть завдання охорони та зміцнення здоров'я дітей. У відповідності до віку дітей розроблені програми з фізичного виховання дітей в різних вікових групах.

Але в останній час значно збільшилася кількість дітей, які мають відхилення у психічному і фізичному розвитку. Особливе місце в дитячій патології займає порушення зору, яке може призвести до сліпоти. Тому фізичне виховання таких дітей повинно здійснюватися під постійним лікарським контролем.

Виражене зниження зору, яке є у дитини від народження або виникає в ранньому віці, призводить до виникнення вторинних відхилень, які можуть проявлятися в порушенні орієнтування у просторі, у гальмуванні формування предметних і просторових уявлень. Багато дітей з порушенням зору соматично слабкі, у них частіше, ніж у дітей з нормальним зором, проявляються зміни зі сторони інших органів і систем організму.

Враховуючи дану специфічність, особливість анатомо-фізіологічної будови дітей дошкільного віку, будови органів зору, у 1996 році в Києві були розроблені основні положення і програми для спеціалізованих дошкільних закладів, в яких виховуються і навчаються діти з порушенням зору.

Діти з порушенням зору потребують постійного систематичного контролю зі сторони лікарів-спеціалістів та лікування.

Утримання таких дітей, їх навчання і фізичне виховання можна і необхідно проводити в спеціалізованих дошкільних закладах під керівництвом тифлопедаглгів, психологів, окулістів.

Навчально-виховна і корекційна робота вихователя повинна проводитися під керівництвом тифлопедагога та за рекомендаціями лікаря-офтальмолога у відповідності з особливостями загального розвитку і зорового сприйняття дітей. Провідну роль при вирішенні спеціальних завдань виконує вихователь-дефектолог, який проводить всю учбово-корекційну роботу, проводить індивідуальні і групові заняття, узагальнює досвід роботи, працює в тісному контакті з лікарем-офтальмологом і вихователем групи. В спеціалізованому дошкільному закладі здійснюються три основні напрями роботи:

1) організаційно-педагогічна - визначення рівня розвитку кожної дитини (діагностика), комплектування груп та підгруп дітей, урахування психофізичних особливостей під час вибору ігрового, наукового та наочного матеріалів, обладнання приміщення;

2) лікувально-відновлювана - метою якої є розвиток та охорона залишкового зору, бездоганне виконання охоронного режиму вчителем дефектологом, вихователями, музичними керівниками та керівниками з фізичної культури;

3) корекційно-виховна - лікарем офтальмологом визначається перспектива розвитку зору кожної дитини, встановлюється режим зорового навантаження, призначається корекція склом та іншими видами апаратного лікування.

Фізичне виховання здійснюється як вихователями, так й інструкторам з фізичної культури. Таким чином, фізичне виховання в спеціалізованому дитячому закладі для дітей з порушенням зору спрямоване на подолання відхилень вторинного характеру та на цілеспрямоване фізичне вдосконалення дітей з дефектами зору.

Використання комплексної диференційованої профілактичної програми. Діти, які за станом здоров'я відносяться медиками до другої групи здоров'я, вимагають особливої уваги лікарів і педагогів.

Дотримання гігієнічних рекомендацій щодо підвищення резистентності організму неспецифічними засобами: оптимальна рухова активність. загартовування природним, чинниками природі, раціональний режим дня. додаткова вітамінізація продуктів харчування в сучасних умовах зумовлюються економічними можливостями дошкільних закладів.

Вчасне проведення комплексу оздоровчих заходів матиме більшу ефективність в попередженні розвитку хронічної патології в дитячому і підлітковому віці.

Практичні рекомендації щодо оздоровлення дітей з вадами постави, зору, ожирінням, порушень ступні, розроблені фахівцями (Волкова С.С., 1981, Велитченко В.К., 1986, Мурза В.П., 1991, Дубогай О.Д., 1995), стосуються дітей спеціальної медичної групи - зі значними відхиленнями в стані здоров'я.

Практичне використання рекомендованих комплексів у фізичному вихованні дітей другої групи здоров'я ускладнюється ще й тим, що більшість з них розроблено без урахування особливостей ряду показників дітей з різними відхиленнями в стані здоров'я.

У зв'язку з цим, нами був проведений констатуючий педагогічний експеримент, спрямований на вивчення особливостей показників фізичного розвитку, функціональних показників старших дошкільнят з відхиленнями в стані здоров'я. На підставі отриманих результатів було сформовано експериментальну програму з фізичного виховання дошкільнят в умовах дитячих дошкільних закладів.

Мета - експериментально обґрунтувати положення комплексної диференційованої профілактично-коригувальної програми фізичного виховання дошкільнят з відхиленнями в стані здоров'я.

Комплексна диференційована профілактично-коригувальна програма, розроблена на підставі результатів констатуючого етапу педагогічного експерименту, передбачала широке застосування спеціальних оздоровчих заходів в процесі проведення усіх форм занять з фізичного виховання дітей з відхиленнями в стані здоров'я. Повітряні ванни, сонячні ванни (розсіяна радіація при повітряних ваннах і пряма - при сонячних) застосовувалися під час проведення усіх форм фізичного виховання дошкільнят.

Вологе обтирання тіла дитини рушником, обливання рук і ніг проводилися після фізкультурних занять і завершення гігієнічної гімнастики після денного сну, відповідно до рекомендацій. При надмірному збудженні дітей після закінчення заняття з фізкультури проводилися елементи міорелаксації й аутогенного тренування.

Ароматерапевтичнізаходи передбачали виконання дихальних вправ дітьми в хвойному лісі під час пішого переходу. Психо-коригувальні рухові етюди передбачали виконання імітаційних рухів в поєднанні з психологічними образами тварин, для загальмованих дітей - зайчика, для збудливих дітей - образу ведмедика, що сприяло психічному розвитку дитини, концентрувало увагу, розвивало і зміцнювало психічну сферу.

Враховуючи, щодня емоційних дітей характерна вихідна симпатикотонія, під час виконання вправ комплексів фізкультхвилинок чи фізкультпауз, інших заходів, включали тиху, ліричну музику. У роботі з дітьми з пониженою реактивністю під час проведення музичної терапії частіше використовували бадьорі маршові мелодії.

Під час занять з лікувальної фізкультури ми навчали дітей виконувати елементарні прийоми самомасажу обличчя, вушних раковин, стоп і рекомендували застосовувати отримані навички в домашніх умовах. Масаж обличчя допомагає зменшити набряк слизової носоглотки, очистити придаткові пазухи носа (гайморові, решітчасті й фронтальні) від патологічного вмісту, нормалізувати дихання.

Об'єктом впливу масажу виступали крила носа, ділянка під очима (від носа до вух) і лоб.

Масаж вушних раковин і стоп містить ще й елементи акупунктури. Елементи акупунктури застосовувалися нами й під час ходьби дітей по доріжках зі злаків (горох, гречана крупа тощо) наприкінці ранкової гігієнічної гімнастики, босоніж по траві чи піску під час піших переходів.

В тих дитячих дошкільних закладах, які не мають умов для проведення плавання, фахівці рекомендують проводити заняття в залі з дітьми босоніж: при відкритих вікнах протягом усього року, з подальшим (після уроку) обливанням стоп водою кімнатної температури і розтиранням рушником. Подібні заходи сприяють зміцненню м'язів ступні і профілактиці плоскостопості, забезпечать прищеплення дітям гігієнічних звичок і великий гартувальний ефект.

Проведення коригувальних занять.

Коригувальні заняття іноді проводилися у вигляді занять з ритмічної гімнастики. Вправи ритмічної гімнастики легко дозуються, спрямовані за дією, дуже прості у виконанні і доступні у вивченні. Вони включали об'єднані у серії різні види бігу, стрибків, підскоків, танцювальних елементів, котрі виконуються в швидкому темпі.

Окрім того, вправи ритмічної гімнастики виконувалися під музику і, залишаючись по суті гімнастичними вправами, мали танцювальний характер, формували почуття ритму, музичність, вміння узгоджувати свої рухи з музикою. Вплив ритмічної гімнастики на організм дитини, виражається, перш за все, позитивним впливом на серцево-судинну і дихальну системи. Через це комплекси коригувальної ритмічної гімнастики були рекомендовані для профілактики порушень постави у дітей з вадами зору, та розвитку дихальної мускулатури у дітей з вадами мови.

Під час проведення коригувальної ритмічної гімнастики ми користувалися наступними методичними рекомендаціями.

Так, комплекс коригувальної ритмічної гімнастики включав 4 частини: вправи з малою амплітудою для того, щоб підготувати організм до активної роботи, вправи з великою амплітудою, вправи для зміцнення м'язів передньої та задньої поверхні тулуба, косих м'язів, м'язів верхнього плечового пояса тощо, стрибкові вправи. Заняття проходили двічі на тиждень в 1 -му і тричі на тиждень - в 2-му і 3-му етапах.

У кінці заняття обов'язково давалися вправи на розслаблення і заспокоєння нервової системи. В умовах дошкільних закладів застосування аутогенного тренування вважається придатним.

Під час занять з фізкультури, а також занять коригувальною гімнастикою нами застосовувалися окремі пози з йоги. Відомо, що йогівські асами можна використовувати для лікування найрізноманітніших захворювань. Змінюючи зовнішню структуру положення, можна цілеспрямовано впливати на ті чи інші вегетативні функції.

Застосовувалися 23 асани, які покращують поставу: поза зародка, кута, прямого кута, містка, дитини, доброї кішки, сердитої кішки, лагідної кішки, діамантова поза, поза гори, божественна поза, поза змії, цвіркуна, скручування, лелеки, голово колінна поза, бумеранга, берізки, плуга, лебедя, риби, верблюда, тронна поза.

Враховувалися рекомендації щодо застосування таких нетрадиційних вправ хатха-йоги, як стійка на лопатках. Вважається, що подібні вправи призводять до покращення кровопостачання очних яблук, і, як показали результати досліджень, під час короткочасного виконання не викликають патологічних змін функцій серця. Тому стійка на лопатках короткочасно застосовувалась нами і в роботі з дітьми з косоокістю.

Особливості та значення занять з ЛФК в роботі зі слабозорими дітьми молодшого шкільного віку в умовах спеціалізованої школи.

Серед учнів спеціалізованих шкіл для дітей з вадами зору спостерігаються стійкі патології різних органів і систем. Захворювання внутрішніх органів, нервової системи і хребта поєднуються з короткозорістю, порушенням акомодації.

Встановлено, що діти з вадами зору в моторному і фізичному розвитку відстають від своїх однолітків, які бачать добре. Це пов'язано з тим, що порушення органу зору і функцій зорового аналізатора обмежує дитину в повноцінному розвитку, а отже страждає основний вид діяльності дитячого організму - пізнання навколишнього середовища.

Наслідком зниженого зору є недостатня рухова активність дитини, що, в свою чергу, спричиняє відставання фізичного розвитку, погіршення рухової функції, координації, орієнтації в просторі.

Сермеєв Б.В. подає порівняльну характеристику показників фізичного розвитку слабозорих і зрячих дітей шкільного віку (табл.).

Табл. - Різниця в показниках фізичного розвитку слабозорих і зрячих дітей:

Патологічні процеси, що розвиваються в результаті хвороби, викликають комплекс психічної неповноцінності, що характеризується тривогою, втратою впевненості в собі, пасивністю чи ізольованістю, або навпаки - егоцентризмом та агресивністю.

Це зумовлює певні труднощі в процесі навчання, виховання і реабілітації дітей з вадами зору.

З початком навчання у молодших школярів змінюється провідний вид діяльності: гра замінюється навчанням у школі, що, в свою чергу, змінює руховий режим дитини.

З'являються урочні форми занять, в наслідок яких посилюються певні статичні навантаження на організм школяра і вимагається більша концентрація уваги. Різноманітні порушення органу зору і функцій зорового аналізатора змушують школяра обирати оптимальне положення тіла при читанні, письмі, яке, нерідко, суперечить вимогам щодо правильної постави. Коли дитина постійно приймає неправильне положення тіла під час шкільних занять, під час сну, прийняття їжі тощо, у неї виникають різні порушення і деформації опорно-рухового апарату.

Тому основним завданням батьків, педагогів та вчителів, що працюють зі слабозорими дітьми є попередження появи даних порушень як під час перебування дитини в школі, так і в домашніх умовах. Дані багатьох досліджень переконливо показали, що ефективність лікування зорової патології, а саме підвищення центральної гостроти зору, відновлення бінокулярного зору, зорова працездатність, є більш істотним в дітей з високою та раціонально організованою руховою активністю.

Систематичні заняття фізичними вправами позитивно впливають на функціональний стан зорового аналізатора, а саме: на показники швидкості переробки інформації, стійкості акомодації і швидкості розпізнавання предметів. Відзначено також позитивний вплив фізичних вправ на поліпшення кровообігу циліарного м'язу, гостроту зору і гостроту глибинного зору в слабозорих дітей.

Дослідження, проведені у Львівському навчально-реабілітаційному центрі для дітей з вадами зору „Левеня” та результати медичного обстеження дозволили визначити найбільш поширені та поодинокі очні захворювання вихованців шкільного відділення (рис. 1).

Рис. 1. - Структура очних захворювань дітей молодшого шкільного віку навчально-реабілітаційного центру для дітей з вадами зору „Левеня”:

Найбільш поширеними захворюваннями є міопія високого ступеня (25%), ністагм (14%), гіперметропія (12%), катаракта, афакія (11%) та гіперметропічний астигматизм (10%). Рідше зустрічаються такі діагнози, як міопічний астигматизм (8%), атрофія зорових нервів (5%), косоокість (4%), змішаний астигматизм (3%), міопія середнього ступеня (3%), субатрофія очного яблука та сліпота одного ока (3%). Найменший відсоток припадає на відшарування сітківки (1%) та хоріретиніт (1%).

Щодо наявності порушень постави та захворювань опорно-рухового апарату у учнів Львівського навчально-реабілітаційного центру для дітей з вадами зору „Левеня”, на рисунку 2 зображене відсоткове співвідношення основних відхилень.

Рис. 2. - Порушення опорно-рухового апарату у учнів молодшого шкільного віку навчально-реабілітаційного центру для дітей з вадами зору „Левеня”:

Отже, з поданої діаграми видно, що найпоширенішим захворюванням опорно-рухового апарату серед слабозорих дітей молодшого шкільного віку є сколіоз (34%) та порушення постави (29%). Рідше зустрічається плоскостопість (19%), ДЦП (6%) та інші порушення (10%). Дітей, у яких відсутні порушення опорно-рухового апарату лише 2%.

В зв'язку з наявністю великої кількості відхилень у фізичному розвитку слабозорих дітей молодшого шкільного віку особливого значення набувають заняття лікувальною фізичною культурою, так як вони мають цілеспрямований корекційний і лікувальний вплив на ті чи інші відхилення у здоров'ї дитини. Можна запропонувати наступний графік занять з ЛФК в поєднанні з уроками фізичного виховання: понеділок, середа та п'ятниця - заняття з ЛФК, вівторок і четвер - урок фізичного виховання. Даний розподіл занять на тиждень дозволяє дотримуватись основних принципів - систематичність, послідовність та безперервність впливу фізичних навантажень, що є дуже важливим аспектом при роботі з дітьми, які мають вади психофізичного розвитку.

При правильній організації корекційних занять з ЛФК наявні в дітей очні захворювання та аномалії розвитку органу зору не заважають правильному виконанню фізичних вправ. Такі діти потребують індивідуального і диференційованого підходу, встановлення спеціальних режимів рухової активності з урахуванням конкретної аномалії зорового аналізатора, а також спеціальних умов навчання руховим діям.

Вади зору у дітей, які складають контингент спеціалізованих шкіл, не можуть бути протипоказами до занять з фізичного виховання та ЛФК.

Але, що стосується окремих вад, таких як: відшарування сітківки ока, атрофія зорових нервів, глаукома, високий ступінь міопії тощо, то в даному випадку можна виділити ряд протипоказів до застосування фізичних навантажень, а саме: піднімання вантажів, різкі струси тіла, стрибки і зістрибування, різкі нахили тулуба та тривале виконання вправ з нахиленою до низу головою, робота, яка вимагає бінокулярного зору та посиленої концентрації уваги, окрім цього, дітям забороняється займатись видами спорту, що передбачають характерні навантаження. Важливо чітко дозувати навантаження, уникати перевтоми та протипоказів, уважно планувати програму на кожне заняття зі слабозорими дітьми, а також регулярно консультуватись з дитячим офтальмологом.



2. Загально розвиваючі вправи для дітей з порушенням зору

На заняттях, проводячи загально-розвиваючі вправи, ми часто використовуємо ті, які імітують рухи тварин, птахів. Це допомагає внести в комплекс елемент інтересу, забави, а також сприяє розширенню зорових уявлень про навколишній, закріплення зорового образу про реалії навколишньої дійсності. При виконанні вправ можна користуватися предметними, силуетні і контурні картинками, з метою активізації зорового сприйняття, вироблення бінокулярності і тренування амблиопичного очі.

Ось деякі з вправ:

1. Імітація ходьби слона - спина пряма, руки на поясі, ходьба великими кроками (впередистоящей нога зігнута в колінному суглобі, ззаду стоїть нога - пряма);

2. Імітація ходьби пінгвіна - спина пряма, ходьба частими дрібними кроками;

3. Імітація рухів птахів (півня, страуса, чаплі). При виконанні вправи стегно виноситься вперед ноги повинно бути високо піднято, спина пряма, плечі розгорнені, дивитися вперед-вгору;

4. Імітація рухів гусака. Виконувати вправу з і.п. в приседе, руки на поясі, спина пряма;

5. Імітація руху польоту птахів. Хлопці виконують рухи руками вгору і вниз (помах крил птахів) в бігу;

6. Імітація руху черепахи. З і. п. в приседе, руками ззаду спертися об підлогу, пересуватися за допомогою рук і ніг:

а) виконувати вправу обличчям вперед;

б) виконувати вправу спиною вперед.

7. Імітація рухів тварин (кішки, собаки і т. д.). Спираючись об підлогу на прямі руки і ноги, високо підняти таз, опустивши голову.

8. Імітація стрибків зайця. Стрибки виконуються в полуприседе. І.П.: ноги разом, руки на поясі, спина пряма, відштовхуватися ногами;

9. Імітація стрибків жаби. Стрибки - з повного присідаючи. І.П.: ноги нарізно, спина пряма, відштовхування виконувати двома ногами одночасно, вистрибувати вгору з повного присідаючи;

10. Стрибки на одній нозі: чергуючи по дві стрибка на кожній нозі певне число разів.



3. Загально-розвиваючі вправи, які можна поєднувати з рухом очей

При виконанні цих вправ голову не повертати, рухи очима виконувати повільно:

1. І. п. - Лежачи на спині, руки в сторони, у правій руці яскравий м'яч. Руки з'єднати попереду (по відношенню до тулуба), передати м'яч у ліву руку. Повернутися в і. п. дивитися на м'яч. Повторити 10-12 разів (залежно від віку);

2. І. п. - Лежачи на спині, руки опущені вздовж тулуба, у правій руці м'яч або султанчік. Підняти руку з м'ячем (султанчік) вгору (за голову) і, опускаючи її, передати м'яч (султанчік) в іншу руку. Те ж іншою рукою. Дивитися на м'яч (султанчік). Повторити 5-6 разів кожною рукою. При підніманні руки - вдих, при опусканні видих;

3. І. п. - Лежачи на спині, руки в сторони. Виконувати скрестно рухи прямими руками. Стежити за рухом кисті однієї, потім іншої руки. Виконувати 15-20 сек. Дихання довільне;

4. І. п. - Сидячи на підлозі, упор руками ззаду, прямі ноги злегка підняті. Виконувати ними скрестно руху 15-20 сек. Дивитися на носок однієї ноги. Голову не повертати. Дихання не затримувати;

5. І. п. - Те ж. Одна нога кілька піднімається, інша опускається, потім навпаки. Дивитися на носок однієї ноги. Виконувати 15-20 сек.;

6. І. п. - Сидячи на підлозі, упор руками ззаду. Мах правою ногою вгору - вліво. Те ж лівою ногою вгору - вправо. Дивитися на носок. Повторити 6-8 разів кожною ногою (на носки ніг одягаються кольорові товсті гумки для волосся);

7. І. п. - Те ж, пряма нога злегка піднята (гумки одягнені). Виконувати нею кругові рухи в одному і іншому напрямку. Дивитися на носок. Те ж іншою ногою. Протягом 10-15 сек. кожною ногою;

8. І. п. - Стоячи, тримати гімнастичну палицю вгору, прогнутися - вдих, опустити палицю - видих. Дивитися на палицю. Повторити 6-8 разів;

9. І. п. - Стоячи, тримати кубики попереду. Кругові рухи руками в одному і іншому напрямку 15-20 сек. Дивитися то на один, то на інший кубик. Виконувати кругові рухи 5 сек. в одному напрямку, потім в протилежному напрямку;

10. І. п. - Стоячи, рука попереду тримає обруч. Вирощують обруч в одному і протилежному напрямку 20-30 сек. Дивитися на кисть. Виконувати однієї й іншої рукою;

11. І. п. - Стоячи, дивитися тільки вперед. Повернути голову направо, потім наліво. Повторити 8-10 разів в кожну сторону. Дивитися на який-небудь предмет, що знаходиться на відстані 3 м і більше (гімнастична стійка, мітка на стіні).



4. Рухливі ігри для сліпих та слабозорих

Рухливі ігри є найсильнішим засобом всебічного розвитку та виховання сліпих та слабозорих дітей. Сліпий дитина любить грати і абсолютно так само, як і зрячий, може грати майже в будь-яку гру, тільки сліпого потрібно навчити грати, допомогти йому опанувати грою.

Ігри повинні бути адаптовані до індивідуальних особливостей сліпого дитини. Важливою умовою організації ігор зі сліпими і слабозорими дітьми є чітка взаємодія батьків, педагогів, лікарів.

За допомогою медичної діагностики сліпих та слабозорих дітей слід встановити, які ігри протипоказані кожному конкретному дитині, а які ні.

Втрата зору на основі органічних порушень уповільнює фізичне формування дитини, утрудняє наслідування і оволодіння просторовими уявленнями. У дитини із зоровою патологією через страх простору обмежена рухова і пізнавальна діяльність, порушена координація рухів.

Тому для організації ігрової діяльності необхідно враховувати стан гостроти зору дитини, її попередній досвід, особливості осязательно-слухового сприйняття, наявність залишкового зору, рівень фізичної підготовленості, вікові та індивідуальні можливості дитини, місце та час проведення гри, інтереси всіх граючих дітей, а іноді й їх настрій.

Загальні вимоги до проведення ігор.

Вибираючи інвентар для гри, дорослий повинен: для сліпих-використовувати озвучену атрибутику (озвучений м'яч, свисток, бубон, дзвіночок, метроном, брязкальця та ін.). Для дітей із залишковим зором і слабозорих-підібрати яскравий і барвистий інвентар, враховуючи контрастність предметів (як правило, використовуються червоний, жовтий, зелений, оранжевий кольори).

Весь використовуваний інвентар повинен бути безпечним!

Велика увага приділяється вибору і підготовки місця, де проводитиметься гра. Необхідно переконатися в безпеці ігрового майданчика, визначити її розміри, встановити обмежувальні орієнтири (канавки, засипані піском трохи вище рівня всього майданчика, лінія з гравію або трав'яного покриву, асфальтована доріжка, гумові килимки, шнур, натягнутий по периметру майданчика, і інші рельєфні, дотикові позначення). На майданчику не повинно бути пнів, ям, чагарника.

Ведучий тим чи іншим сигналом повинен орієнтувати граючих. Звук найкраще вловлюється дитиною, якщо його джерело встановлений на рівні особи. У процесі гри (естафети) дорослий веде постійне спостереження за самопочуттям дітей. Щоб уникнути перевтоми, ведучому необхідно знати основні дані про фізичному і психічному розвитку кожної дитини, а саме:

- рекомендації лікарів: офтальмолога, ортопеда, педіатра, психоневролога;

- загальне стан здоров'я дитини (перенесені інфекційні та ін. захворювання);

- стан опорно-рухового апарату та його порушення;

- наявність супутніх захворювань;

- стан зорового дефекту (стійка чи нестійка ремісія);

- здатність дитини орієнтуватися в просторі;

- наявність попереднього сенсорного досвіду;

- стан і можливості збережених аналізаторів;

- стан нервової системи.

4.1 Ігри з бігом

«Наздожени дзвіночок». Мета: розвиток швидкості, спритності, вміння орієнтуватися в просторі.

Кількість гравців-10-12 чоловік.

Інвентар: дзвіночок.

Інструкція: Майданчик для гри слід позначити дотикальними орієнтирами. З числа граючих вибирають дві пари водящих. Одному з гравців дають в руки дзвіночок. Гравець з дзвіночком тікає від водящих, а ті намагаються оточити його, смикнув руки. Це може зробити одна або обидві пари водящих.

Гравець з дзвіночком в момент небезпеки має право передати (не покинути) дзвіночок кому-небудь з учасників гри.

Спійманий гравець і той, від якого він перед цим прийняв дзвіночок, замінюють одну з пар водящих. Дзвіночок вручають найбільш спритному гравцеві, і гра продовжується.

Варіант (гра для слабозорих та зрячих)…

Замість дзвіночка використовується ковпак на голову. Ловити можна тільки того, у кого ковпак на голові. Така гра буде називатися «Бережися, Буратіно!»

Методичні вказівки:

- Пари слід комплектувати так: незрячий і дитина із залишковим зором, зрячий - незрячий;

- Іграющім Можна виходити за межі майданчика;

- Всім Граючим на майданчику можна надіти озвучені браслети (з дзвіночками і т. п.).

- Якщо Водящие пари разомкнут руки, убегающий гравець вважається неспійманих.

«Коршун і квочка». Мета: розвиток швидкості, координації рухів і вміння орієнтуватися в просторі.

Кількість гравців-не більше 10-12 чоловік.

Інвентар: дві озвучених браслета або дзвоника, мотузка або канат.

Інструкція: З граючих дітей призначаються шуліка і квочка, всі інші-курчата. Курчата стають в колону за півкроку один від одного і беруться однією рукою за загальну мотузку або за пояс стоїть попереду гравця. Квочка стає першою, шуліка надягає на руку браслет (дзвіночок) і встає особою до квочки на відстані 1-2 метра. За сигналом дорослого шуліка намагається оббігти колону гравців і зловити останнього курчати. Квочка заважає шуліці, перегороджуючи йому шлях. Останній курча вважається спійманим, якщо шуліка торкнувся його рукою. Незалежно від того, вдалося шуліці зловити курчати чи ні, через 40-50 секунд гра зупиняється, і призначаються нові шуліка і квочка.

Методичні вказівки:

- «Курчатам» можна відривати руку від каната;

- По Заздалегідь обумовлену сигналом гравці припиняють гру;

- «Квочка» не має права вистачатиме «шуліки» за руки;

- Слід Нагадати гравцям, щоб вони міцно трималися за канат або пояс стоїть попереду гравця і дотримувалися тишу;

- Гра Відрізняється великою інтенсивністю, тому вона не повинна бути тривалою.

4.2 Ігри на розвиток сенсорних систем

"На дотик". Мета: розвиток дрібної моторики рук, дотику, тактильної чутливості.

Кількість гравців-5-10 чоловік.

Інвентар: мішок з щільної тканини, 8-10 предметів різної форми.

Інструкція: У темний мішок з тканини складається 8-10 невеликих предметів: ножиці, авторучка, пробка від пляшки, наперсток, котушка ниток, ложка, тенісний кульку і т. п.

Дитина повинна на дотик через тканину мішка відгадати, що в ньому лежить. Виграє той, хто за 20-30 секунд визначить більше предметів.

Методичні вказівки:

- Тканина Мішка не повинна бути занадто грубою або занадто тонкою;

- Ігроков Слід заздалегідь ознайомити з предметами, поміщеними в мішок.

«Де стерти?». Мета: розвиток зорової пам'яті, тренування уміння орієнтуватися на площині.

Кількість гравців-4-10 чоловік.

Інвентар: папір, олівці, стірательние гумки.

Інструкція: На аркуші паперу учасники гри малюють по «пики». Потім, закривши очі пов'язкою, гравець повинен прати в тій послідовності, і тільки ті фрагменти малюнка, які назве ведучий (наприклад: спочатку ліве око, потім праве вухо, підборіддя, ніс, волосся і т. д.). Виграє той, хто точніше виконає завдання.

Методичні вказівки: Це гра для слабозорих і нормально бачать дітей.

4.3 Ігри-естафети

дошкільник фізкультурний слабозорий

«Наздожени обруч»

Мета: розвиток швидкості і спритності, окоміру.

Кількість гравців-6-15 осіб.

Інвентар: обручі числу граючих дітей.

Інструкція: Для гри позначають стартову лінію, в 5-6 метрах від неї контрольну, а в 8-9 метрах від стартової - фінішну. Дві-три команди шикуються у стартової лінії, в руках у кожного гравця обруч. По першому сигналу стартують учасники роблять замах обручем, по другому виконують кидок обруча так, щоб він котився.

Як тільки обруч досягне контрольної лінії, який кинув вибігає і намагається наздогнати обруч, перш ніж той докотиться до фінішної лінії. Перемагає той, хто кілька разів був першим.

Методичні вказівки: Падіння обруча вважається помилкою.

«Ногою по м'ячу». Мета: розвиток рівноваги і точності рухів, відчуття простору при відсутності зорового контролю.

Кількість гравців може бути будь-яким.

Інвентар: волейбольний м'яч.

Інструкція: У шести кроках від гравця поміщається волейбольний м'яч. Ведучому зав'язують хусткою очі. Потім, поле повороту на 360?, він повинен підійти до м'яча і вдарити по ньому ногою. Грають по черзі кілька разів. Виграє той, хто більше, кількість разів, влучив по м'ячу.

Методичні вказівки: Місце для гри слід підібрати рівне, без канав, чагарнику і пнів.

Размещено на Allbest.ru

...