Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1. РЕКРЕАЦІЙНИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ СИСТЕМИ

1.1 Значення рекреації для життєдіяльності людини

1.2 Структура рекреаційного комплексу

2. ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ

РОЗМІЩЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ

ВСТУП

Господарство кожної незалежної держави являє собою структуровану систему територіально-виробничих комплексів, в якій усі галузі матеріального виробництва і сфери господарської діяльності організаційно, економічно і технологічно взаємопов'язані, а її функціонально-компонентна і територіальна структури підпорядковані максимальному забезпеченню населення продовольчими і промисловими товарами, постійному підвищенню його життєвого рівня, розширеному відтворенню в природі й суспільному виробництві, раціональному використанню природних багатств.

Істотні негаразди економіко-екологічної обстановки в рекреаційному господарстві на територіях України зумовлені реалізацією концепції пріоритетного промислово-транспортного їх розвитку, що призвело до ряду негативних соціальних, економічних та інших наслідків. З огляду на це стала дуже актуальною необхідність розробити й здійснити альтернативну концепцію оптимального економіко-екологічного розвитку цих регіонів, яка врахувала б їхні унікальні природно-географічні можливості та своєрідну специфіку. Така концепція слугуватиме основою формування рекреаційних ВЕЗ, у рамках котрих особливо виділяються важливі об'єкти спільного підприємництва системи функціональних курортно-рекреаційного і туристичного призначення.

Об'єктом дослідження в нашій роботі стає така галузь народного господарства як рекреаційний комплекс. Мета написання курсової роботи полягає у дослідженні особливостей і перспектив розміщення продуктивних сил рекреаційного комплексу Карпат. Звідси випливають основні завдання:розкрити значення і структуру карпатського рекреаційного комплексу в економіці України;

показати основні етапи і сучасні проблеми розвитку;

виділити основні фактори розміщення;

охарактеризувати територіальну організацію комплексу;

визначити проблеми та перспективи розвитку рекреаційного комплексу.

У курсовій роботі ми використовували різноманітні методи дослідження: аналіз вибраної літератури, синтез, узагальнення матеріалу з даної теми, систематизація зібраного матеріалу. Невід'ємною частиною був аналіз вітчизняної і зарубіжної літератури з досліджуваної проблеми і ін.

Дане питання неодноразово досліджувалось вітчизняними та зарубіжними вченими - економістами. Саме їхні наукові статті, навчальні посібники, реферати, виступи на конференціях ми використовували під час написання роботи. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, які підсумовують висновки, списку використаної літератури і додатків.

1. РЕКРЕАЦІЙНИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ СИСТЕМИ

1.1 Значення рекреації для життєдіяльності людини

Уся територія України характеризується виключно сприятливими природно-кліматичними умовами та наявністю різноманітних рекреаційних ресурсів для відпочинку й лікування населення. Практично всю територію країни (крім причорнобильської зони) можна вважати важливим санаторно-курортним районом.

Прекрасним місцем для відпочинку в будь-яку пору року є ліс. Активний відпочинок у лісах, особливо в гірських, сприяє збільшенню фізичних навантажень на організм людини, попереджує серцево-судинні захворювання, захворювання органів кровотворення, неврози, стабілізує роботу органів опорно-рухового апарату. Поліпшується настрій, обмін речовин, дихання, нормалізується тиск, підвищується працездатність. Активний відпочинок, особливо в лісових умовах, сприяє відновленню фізичних і творчих сил, на 50. % знижує серцево-судинні захворювання, на 40 % -- хвороби органів дихання, на ЗО % -- нервової та кістково-м'язової систем. Ліси -- джерело поповнення ресурсів кисню в повітрі. Потреба в "розширенні лісових площ, які використовувались би переважно в рекреаційних цілях, в Україні постійно зростає [5,c. 85].

Ліси, особливо хвойно-листяні, поліпшують іонний режим, фітоцидність. Відомо, що леткі виділення рослин (різноманітні ефірні олії, алкалоїди) негативно впливають на життя бактерій, в тому числі таких шкідливих як туберкульозна паличка, стафілококи, гемолітичний стрептокок та ін. Особливо цінний в цьому відношенні сосновий ліс.

Досвід показує, що майже в усіх областях республіки щорічно проводять свій відпочинок тільки неорганізованим способом кілька мільйонів чоловік. Але слід сказати, що в результаті аварії на Чорнобильській АЕС якість рекреаційних ресурсів помітно знизилася. Разом з тим в Україні існують традиційні і перспективні санаторно-курортні райони з ефективними унікальними ресурсами для відпочинку і лікування.

1.2 Структура рекреаційного комплексу

Карпатський рекреаційний район включає Закарпатську область, гірські і передгірні райони Івано-Франківської, Львівської і Чернівецької областей (дод.1). Північно-східна границя його визначається рубежами, що обумовлені тектонічними розламами на контакті Українських Карпат з Подільською височиною. Границя між такими великими географічними регіонами, як Українські Карпати і Подільська височина, являє собою перехідну смугу шириною кілька десятків кілометрів. Формування Карпат уплинуло на геологію прикарпатської частини Подільської височини, викликавши нагромадження в зоні контакту таких корисних копалин, як сірка, гіпс, вапняк, а також родовищ сірководневих мінеральних вод і брудів (Немирів, Любень Великий, Черче). Виниклі на їхній базі курорти, на нашу думку, доцільно віднести до Карпатського рекреаційного району.

З економічної точки зору рекреація спрямована на відтворення робочої сили, на формування споживчого попиту як на товари, так і на послуги. Своєю діяльністю вона "прискорює розвиток господарства певної території, розширює сферу прикладання праці, суттєво впливає на структуру балансу грошових доходів і витрат населення, активізує приплив іноземної валюти" [5,c 59].

Суспільний поділ праці в сучасних умовах сприяє виділенню рекреаційної сфери у самостійну ланку господарської діяльності. Вона об'єднує низку субгалузей, які задовольняють попит на різноманітні види лікування, активний відпочинок, розваги.

Первинною ланкою рекреаційного комплексу є діючі заклади: санаторії і пансіонати з лікуванням; будинки і пансіонати відпочинку; санаторії-профілакторії; бази відпочинку; туристські заклади тощо.

Санаторії і пансіонати з лікуванням -- лікувально-профілактичні заклади, що розміщуються у місцях з цінними курортологічними ресурсами, поєднуючи такі природні чинники, як клімат, мінеральні води, лікувальні грязі, озокерит, морське купання і т.п., з лікувальною фізкультурою, харчуванням, фізіотерапією.

Санаторії-профілакторії -- лікувально-профілактичні заклади, де лікування і оздоровлення людей здійснюється без їх відриву від виробництва чи навчання. Територіальне такі об'єкти наближені до промислових, навчальних центрів, сільськогосподарських кооперативів, використовуючи при цьому не лише сучасне медичне і оздоровче обладнання, а й природне й сучасне рекреаційне середовище.

Будинки та пансіонати відпочинку -- оздоровчі заклади, що розміщуються у місцевостях, багатих на рекреаційні ресурси (сприятлива погода, фітонцидні властивості лісів, акваторії), виключаючи організоване застосування природних лікувальних мінеральних вод, грязей, озокериту.

Бази відпочинку -- це "загальнооздоровчі заклади, за своїм призначенням, близькі до будинків відпочинку, але територіальна наближені до промислова розвинутих міст, оскільки вони безпосередньо підпорядковані підприємствам, організаціям або установам" [17 c.2].

Туристські заклади (туристські бази, готелі, кемпінги, притулки, стоянки, екскурсійні установи) утворюють самостійну субгалузь, яка сприяє організації рекреаційних занять, активному відпочинку та оздоровленню на найрізноманітніших туристських маршрутах.

У структурі рекреаційного комплексу Карпат найорганізованішим є санаторне лікування. Разом з установами відпочинку та лікувальними пансіонатами за кількістю місць воно становить 63,0%; туризм становить 3,3%, санаторії-профілакторії -- 3,9, решта -- 29,8% припадає на оздоровчий відпочинок у всіх його проявах (дод.4).

Серед лікувальних установ помітне місце належить дитячим санаторіям, які займають більше третини їх кількості і майже чверть наявних місць, відповідно 2,9 та 3,1% від загальної кількості таких об'єктів Карпат.

Карпати мають дуже сприятливі умови і багаті рекреаційні та бальнеологічні ресурси для лікування і відпочинку населення, розвитку туризму і спорту. Унікальні ландшафти, чудові краєвиди, національні парки, заповідники та заказники, мінеральні й термальні води створюють усі передумови для формування в Україні високорозвинутого, індустріального, розрахованого навіть на найбільш вибагливих та заможних людей рекреаційно-туристичного комплексу.

Всього в карпатському регіоні налічується 59 джерел мінеральних вод, на базі яких може розвиватися курортне господарство і які охоплюють 109 ділянок. Експлуатаційні запаси мінеральних вод складають 59,692 тис. м³ на добу, з яких використовуються тільки 8,9 тис. м³, або 8,9 %, а 54,4 тис. м³, або 91,1 %, ще не використовуються.

Найбільші можливості для розвитку курортного господарства мають Закарпатська, Львівська та інші області карпатського регіону.

Потенціальні експлуатаційні запаси термальних вод у цілому по Україні за способами експлуатації становлять: при фонтанному способі -- 23,2 тис. м³ добу, насосному --125 тис, з підтримкою пластових тисків--273 млн. м³ добу. Гідротермальна енергія досягає 687,2 млн. і 441 млн. Гкал/добу. Термальні води розміщені в Україні у двох артезіанських басейнах--Причорноморському і Закарпатському.

Значні поклади лікувальних торфових грязей є у Львівській (Велико-Любінське родовище), Івано-Франківській (Оболонське родовище) та в інших областях.

Фітолікувальні ресурси обмежуються параметрами рекреаційного використання лісів, їх водоохоронно-захисними властивостями, цілющим впливом на організм людини і сприятливим санітарно-гігієнічним фоном для лікування, відпочинку, туризму [1, c.11].

Серед ландшафтних рекреаційних ресурсів особливе місце займають гори. Різноманітність природних ландшафтів, наявність екстремальних, сприятливих і комфортних умов створюють передумови для розвитку різних видів рекреаційної діяльності, від спортивних і оздоровчих до санаторно-лікувальних. Територіальне поєднання природних умов, рекреаційних та бальнеологічних ресурсів дозволяє формувати регіональні рекреаційно-туристичні суперсистеми, кожна з яких базується на місцевих природних умовах та лікувальних ресурсах. Такі регіони, як Карпати, в перспективі можуть стати великими, з високорозвиненою інфраструктурою, рекреаційно-оздоровчими і туристичними комплексами не лише загальноєвропейського, а й світового значення.

2. ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ

У Карпатах виростає 70 видів деревних і 110 чагарникових порід. Найбільш розповсюдженими деревними породами є ялина, бук, дуб, ялиця й ін. Ялина складає 40, а бук 35,8 % насаджень лісовкритої площі. Найбільша питома вага хвойних порід у Прикарпатті (66,7 %) у Закарпатті переважають листяні ліси (67,4%), у тому числі букові на площі біля, 300 тис. га. У Карпатах великі запаси у висока якість деревини.

М'яколистяні породи (тополя, липа, осика й ін.) складають 1,9 % площі лісів і зосереджені в основному в Прикарпатті. Хвойні породи, і насамперед ялина, найбільш характерні для високогірних районів (в межах висот 700--1500 м.н.р.м.). Вивчення породного складу лісів і його динаміка показує, що за період з 1990 по 2000 р. площа ялинових лісів Карпат на бучинах зменшилася на 1,2 % при одночасному збільшенні площі соснових насаджень у 2 рази. Збільшено площі корінних насаджень бука (на 14,2 %) і дуба (на.5,4 %). За період з 1999 по 2000 м, площі бука і дуба збільшилися відповідно на 0,9 і 1,2 %. Таку зміну породного складу лісів Карпат варто визнати позитивним явищем. Корінні насадження, перевірені на стійкість тисячоріччями, виконують санітарно-гігієнічні і естетичні функції, роблять лікувально-психологічний вплив, мають максимальну стійкість до рекреаційних навантажень. Іонізація повітря в змішаних лісах благотворно впливає на організм людини, зокрема на його нервову систему. Найбільшим іонізуючим ефектом володіє сосна звичайна, основні площі якої зосереджені у Львівській області, ялина звичайна (гірська і високогірна частини Карпат), дубові насадження (передгірний пояс).

Для рекреаційних цілей велике значення має здатність лісів виділяти кисень і фітонциди в навколишнє середовище, поглинати вуглекислий газ. 0,3 га лісу дає річну норму потреби кисню для однієї людини (більш 400 кг). Один гектар насаджень за годину поглинає 8 кг вуглекислоти. Для різних типів насаджень зміст вуглекислого газу в атмосферному повітрі неоднаковий. Так, у вільшняках він дорівнює 0,031 %, сосниках -- 0,036%, у бучинах 0,04 %. Фітонцидні властивості насаджень сприяють зниженню кількості бактерій і мікробів у лісовому повітрі, поліпшують санітарно-гігієнічні умови відпочинку [4, c23].

В Карпатах виростає дуб черешчатий і клен гостролистий, сякі належать до першої групи фітонцидності, сосна звичайна, осика, ліщина, береза, черемшина, яловець, чорниця, малина, що відносяться до другої групи фітонцидності. Ялиця, розповсюджена в гірській частині Карпат, виділяє фітонциди, що вбивають коклюшну паличку, збудників дизентерії, черевного тифу. Береза і тополя, що зустрічаються в основному в Прикарпаття, виділяють фітонциди, що знищують мікроби стафілокока, соснові насадження вбивають збудників туберкульозу і кишкової палички.

Розмаїтість породного складу лісів Українських Карпат, наявність аборигенних і інтродуцированих порід, що акліматизувалися, (сосна Веймутова, сосна чорна, сосна Банкса, акація біла, дуб червоний, каштан їстівний, гледичія й ін.) впливають на розвиток рекреації в регіоні.

Вікова структура лісів Українських Карпат характеризується такими даними: спілі насадження займають 14,2 %, молодняки і средньовікові - близько 73 % покритої лісом площі. У структурі дубових древостоїв на частку спілих приходиться тільки 2,4 %. Це пояснюється інтенсивною експлуатацією лісів у минулому. Необхідна умова формування і розвитку рекреаційного комплексу

Українських Карпат -- підвищення продуктивності і цінності лісів. Рівень продуктивності лісонасаджень залежить від проведених лісогосподарських заходів: відновлення корінного породного складу древостоїв, реконструкція малоцінних лісів підвищення ґрунтової родючості, впровадження досягнень селекції в лісовому господарстві.

Основним показником продуктивності лісів, у тому числі рекреаційних, є їхній середній приріст. В Українських Карпатах ялинові насадження першого бонітету досягають середнього приросту стовбурної деревини по загальній продуктивності 18,5 м³/га в 50 років. У цьому віці піхтові насадження дають приріст 12,5 м³/га, букові -- 8,3 м³/га.

Запас деревини на одиницю площі, як і приріст насаджень у регіоні, досить високий, але різний у різних деревних порід, насаджень, неоднакових за віком і умовами місцепрозростання. Переважна частина лісів Карпат характеризується високим класом бонітету. Насадження 1 -- 1а і 16 бонітету складають у Карпатах половину покритої лісом площі, а в цілому по республіці тільки третю частину. Найвищим класом бонітету відрізняються ялиця і ялина, а з листяних - бук [4, c.24].

Ліси Карпат відносно високополнотні. Середня їхня повнота дорівнює 0,75. Лісонасадження з повнотою 0,7-0,8 займають більш 55 % покритої лісом площі. Дерева з низькими повнотами займають близько 10 % площі. Повнота багато в чому визначає мікрокліматичні умови лісів. Оптимальний тепловий режим і інсоляцію забезпечують насадження із зімкнутістю 0,3--0,7. Найкращими умовами для відпочинку є ділянки насаджень із зімкнутістю 0,3--0,6. Для оптимального провітрювання з гарною циркуляцією повітря, що виключає протяги, доцільна зімкнутість 0,6, що забезпечує аерацію зі швидкістю 1 --1,5 м/с і слабке охолодження повітря. При оцінці конкретної ділянки для використання її в рекреаційних цілях необхідний індивідуальний підхід. У цілому біологічно стійкі ліси Українських Карпат, що володіють високої фітонцидністю, киснепродуктивністю й іншими властивостями, придатними для рекреаційного використання.

Середня річна температура в Берегово (112 м н.р.м.)- 9,9°С (така, же, як в Одесі), на Пожижевській (1429 м н.р.м.) - 3,0°С (як в Москві), а на Чорній Горі (2023 м н.р.м) - 0°С (як у Архангельську). Розмаїтість теплового режиму на території Карпатського рекреаційного району створює сприятливі умови для акліматизації тут рекреантів практично з усієї території європейської частини Європи. Це особливо важливо для категорій хворих, що погано переносять зміну кліматичних умов (дод.З).

Для літніх видів відпочинку і туризму найбільш сприятливі умови у період із середньодобовими температурами (+15) -- (+20)°С. В Передкарпатті і Закарпатті період із середньодобовими температурами повітря (+15) -- (+20)°С складає більш 3 місяців; у Карпатському низькогір'я - 1 - 2 місяці, а в зоні середньогір'я -- відсутнє.

Слід зазначити, що середньодобова температура в межах (+15) -- (+20)°С не охоплює усі випадки, що забезпечують найбільшу сприятливість тепловідчуттів людини. Тепловий комфорт для людини складається під впливом комплексу метеорологічних умов і характеризується найменшою напругою терморегуляції.

3. РОЗМІЩЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

Два чи кілька рекреаційних пунктів, що спільно експлуатують природні (у тому числі і рекреаційні) ресурси в межах невеликої території, поєднуються в рекреаційний центр. До них відносяться рекреаційні центри: Кваси (санаторій, турбаза) у Закарпаття; Шешори (санаторій, турбаза, будинки відпочинку, піонерські табори) і Яремче (санаторії, турбази, бази відпочинку, дитячі круглорічні санаторії, оздоровчі табори) в Івано-Франківській області; Славське (база гірськолижного відпочинку, спортивно-тренувальна база) у Львівській області (дод.2).

Два чи кілька рекреаційного центра, компактно розташованих на обмеженій території, що характеризується наявністю природних (у тому числі рекреаційних) ресурсів, достатніх для їхнього ефективного використання, утворять рекреаційний вузол. Прикладом рекреаційного вузла можуть служити курорт Трускавець (Трускавець, Борислав, Східниця, Дрогобич), а також Мукачевська група курортів.

Сукупність рекреаційних пунктів, центрів і вузлів, що спільно використовують територію і розташовані на ній інфраструктурні об'єкти, являє собою рекреаційний підрайон.

Головною таксономічною функціонально-територіальною одиницею планування і прогнозування рекреаційної діяльності на макрорівні є рекреаційний район (РР), що "представляє підсистему єдиної рекреаційної системи країни, для якої характерна широка спеціалізація по наданню рекреаційних послуг населенню в загальносоюзному поділі праці на базі наявного сполучення сприятливих природних ресурсів і економічних умов" [8,c. 50].

Істотним у даній класифікації й у співвідношенні понять "район" і "комплекс" є те, що "район" -- категорія функціонально-територіальна, а "комплекс" -- компонентно-структурна. Район -- це об'єктивно існуюча територіальна одиниця, а господарсько-територіальне утворення будь-якої ієрархічної (таксономічної) ступені економічного районування країни повинне являти собою комплекс. Отже, при районоутворенні необхідно ретельно аналізувати питання комплексоутворення, а існуючий чи потенційний комплекс є основою економічного і рекреаційного районоутворення.

На першому етапі виявлення масштабів рекреаційної системи Карпатського району в основу схеми районування покладена "розвиненість рекреаційних функцій територій, що визначається територіальною концентрацією установ відпочинку, туризму і санаторного лікування" [8,c. 51].

У зв'язку з тим, що Львів є найважливішим економічним й організуючим центром Західного регіону України, основним туристичним центром, що робить значний вплив на розвиток і формування туризму у Карпатах, він включений нами в Карпатський рекреаційний район. Тому північно-східну границю Карпатського рекреаційного, району представляється можливим провести південніше Рава-Руської, Нестерова, північніше Львова на Перемишляни, а потім по границі Івано-Франківської і Тернопільської областей до Усть-Зеленого й Отинії. На сході вона збігається з границею між Українськими Карпатами і Подільською височиною, проходить по долинах дрібних річечок до Коломиї, а потім по ріці Прут до Новоселиці.

У межах Карпатського рекреаційного району формується Карпатський територіально-рекреаційний комплекс міжнародного значення, що спеціалізується на наданні рекреаційних послуг населенню. У 2000 р. майже 1,3 млн. чоловік користалися його послугами. На території Карпатського рекреаційного району можна виділити три підрайони: Північно-Карпатський, Південно-Карпатський, Закарпатський. Північно-Карпатський рекреаційний підрайон займає південну частину Львівської області. Тут переважають установи санаторно-курортного лікування, що розвиваються на базі унікальних джерел мінеральних вод. До складу Південно-Карпатського рекреаційного підрайону входять південна частина Івано-Франківської області, північно-західна частина Чернівецької і південно-східна частина Закарпатської областей. Домінуючими є установи туризму і відпочинку. Східну границю Закарпатського рекреаційного підрайону ми проводимо по лінії Тячів - Міжгір'я. Слід зазначити, що границі підрайонів умовні (це порозумівається специфікою рекреаційного господарства) (дод.2).

На наступному етапі районування велика увага приділялася компактності розміщення рекреаційних установ на обмеженій території, наявності і характеру використання рекреаційних ресурсів. На території Карпатського рекреаційного району виділяються 13 рекреаційних вузлів.

До складу Північно-Карпатського підрайону входять: рекреаційні вузли Трускавецький - великий санаторно-курортний комплекс, що використовує родовища мінеральних вод типу "Нафтуся" з високим змістом органічних речовин. Перспективним є район Схiдниці з запасами вод аналогічного типу. Це найбільший рекреаційний вузол Карпатського рекреаційного району; Моршинський -- санаторії і пансіонати якого функціонують на базі родовища лікувальних розсолів; Сколевский -- рекреаційні установи використовують наявні природні ресурси, зокрема гірські ліси, рельєф і клімат, що сприяють розвитку гірськолижного туризму. Тут зосереджений ряд будинків відпочинку, дитячих турбаз, але рекреаційні ресурси освоєні ще недостатньо; Славський -- відомий як район зимового туризму. У Славське, Гребенове близько 10 будинків відпочинку. Слід зазначити, що тут ще мало використовуються наявні умови для розвитку гірськолижного туризму.

Південно-Карпатський рекреаційний підрайон розчленований на 4 вузли. Великий район туризму Яремчансько-Ворохтянський вузол. Ворохта є центром гірськолижного туризму. Естетичні властивості ландшафту, народні промисли, побут місцевого населення залучають безліч відпочиваючих у Косівський вузол. Тут функціонують три комфортабельних турбази. Територію вузла перетинає ряд туристських маршрутів. Вузол перспективний для подальшого розвитку туризму і відпочинку, санаторного будівництва (розвідані коштовні родовища мінеральних вод). Рахово-Ясинянський рекреаційний вузол є перспективним для розвитку зимового туризму. Тут маються родовища вуглекислих мінеральних вод, на яких працюють два санаторії в Квасах. Будується турбаз більш ніж на 600 місць. Освоєння вузла стримується недостатнім розвитком інфраструктури. Високими темпами передбачається розвиток Вижницького рекреаційного вузла (літній туризм).

На території Закарпатського рекреаційного підрайону виділено 5 вузлів. Ужгородський рекреаційний вузол (комбінований).. Більшість турбаз, будинків відпочинку, профілакторіїв розміщено уздовж траси Ужгород -- Львів, що робить його доступним для населення з віддалених районів. Великий центр туризму -- Ужгород. У перспективі передбачається розвивати тут дитячий туризм. Рекреаційні установи Мукачевського вузда, використовуючи наявні рекреаційні ресурси, спеціалізуються в основному на санаторному лікуванні. На базі родовищ вуглекислих мінеральних вод типу "Галявина Квасова" функціонує 3 санаторії. Це популярний район відпочинку і туризму. Сприятливими умовами для розвитку гірськолижного туризму розташовує Воловецький вузол. Однак тут необхідне будівництво підйомників, баз, поліпшити під'їзні колії, розвивати інфраструктуру. Перспективними для розвитку санаторного лікування є Шаянський вузол, для розвитку туризму -- Міжгорський вузол.

Основа формування і функціонування Карпатського ТРК - раціональне з позицій народного господарства країни використання рекреаційних ресурсів, спеціалізація, комплексування і кооперування рекреаційних і інфраструктурних підприємств (організацій) Карпатського рекреаційного району.

Єдність території необхідна, але не достатня умова для формування ТРК. Важливо знати, як взаємодіють його об'єкти, їхній вплив на навколишню, соціально-економічне і природне середовище, яка роль цих об'єктів у територіальному поділі праці. У результаті взаємодії об'єктів ефект від функціонування Карпатського ТРК значно перевищує суму ефектів, які б могли бути отримані при простому співіснуванні об'єктів [12,c. 158].

У Хустському районі розташований бальнеологічний (питний) курорт Шаян. Він функціонує на базі Шаянського родовища вуглекислих вод різноманітних по складу і мінералізації. Серед них виділяються карбонатно-хлоридно-натрієві води типу Єсентуки з малою мінералізацією (менш 5 г/л) і підвищеним змістом кремнієвої кислоти. Наявність запасів різноманітних мінеральних вод Шаянського місцезнаходження і сприятливі кліматичні умови створюють передумови для розвитку тут багатопрофільного бальнеокліматичного курорту.

Бальнеологічний (питний) курорт Сойми з єдиним поки санаторієм "Верховина" розташований у Міжгірському районі. Він функціонує на базі Соймовського родовища вуглекислих хлоридно-гідрокарбонатно-натрієво-кальцієвих вод, що відрізняються підвищеним змістом кальцію. Значні запаси мінеральних вод Соймовського родовища відкривають великі перспективи розвитку цього курорту. Санаторії "Шаян" і "Верховина" спеціалізуються на лікуванні захворювань органів травлення й обміну речовин зокрема вони показані для лікування гастритів із секреторною недостатністю.

На території Рахівського району розташований бальнеологічний курорт Кваси із санаторієм "Гірська Тиса". Він функціонує на базі вуглекислих мишьяковистих гідрокарбонатно-хлоридно-натриєво-кальцієвих вод малої мінералізації Квасовского родовища, що є унікальними по лікувальних властивостях. Бальнеологічний курорт Синець з однойменним санаторієм розташований у Мукачевском районі. У Мукачевському районі функціонують також кліматичний санаторії "Карпати" кардіоневрологічного профілю. Основні методи лікування в ньому -- кліматотерапія і штучні бальнеотерапевтичні процедури. Після підведення до нього вуглекислих гідрокарбонатно-натрієвих вод Пасекського родовища цей санаторій стане бальнеокліматичним. Чернівецька область, як і інші області Карпатського рекреаційного району, володіє природними лікувальними ресурсами в достатній кількості, щоб мати здравниці щонайменше державного значення. Однак мінеральні води цієї області ще мало освоєні: лише недавно затверджені Державною комісією з запасів корисних копалин при Раді Міністрів України запаси Брусницького родовища, що містить сірководневі і содові гідрокарбонатно-хлоридно-натрієві води. На базі цього родовища поки функціонують: обласний дитячий санаторій у с. Старо-Жадово (лікування захворювань органів травлення), міжколгоспний санаторій "Золоте колосся"). Карпатському ТРК мається широка мережа кліматичних здравниць. Це насамперед курорти Яремчe, Ворохта, Кременці і Косів Івано-Франківської області. Яремчe, Ворохта і Кременці - середньогірські курорти, розташовані в долині ріки Прут, Косів - низькогірний, розташований у долині ріки Рибниця. Тут м'який клімат, мальовничий ландшафт із багатою лісовою рослинністю. Кількість опадів - 750-950 мм у рік [12, c.132].

Слід зазначити, що не всі бальнеоресурси Карпатського рекреаційного району остаточно виявлені. З наявних тут родовищ вод ГКЗ затверджені запаси тільки 13 родовищ, у тому числі в Закарпатській області -- 8, Львівської -- 4 і Чернівецької -- 1. Попередні розрахунки показують, що тільки на затверджених ГКЗ запасах родовищ мінеральних вод число лікуючих можна було б збільшити в 5 разів. Місткість бальнеологічних і питних санаторно-курортних установ визначалася виходячи з запасів гідромінеральних ресурсів і добової витрати мінеральної води на одного хворого (на готування ванн і лікувальне питво). При цьому враховувалася мінералізація води (при високій мінералізації вода розводиться до відповідної апробованої в здравницях, концентрації) (дод.4).

На затверджених запасах родовищ мінеральних вод Закарпаття можливе збільшення санаторних ліжок до 16 тис, тобто в 5,6 рази. На базі Соймівського родовища можна побудувати курортний комплекс на 4 тис. місць, на базі Келечинського і Квасовского родовищ -- курортні комплекси по З тис. місць, місткість групи Полянських санаторіїв можна довести до 3 тис. місць, санаторіїв "Карпати" -- до 1,1 тис, "Синець" -- до 500, "Шаяни" -- до 1,5 тис. місць. Крім того, у Закарпатській області можна організувати на базі соляних шахт Солотвинського солерудника алергологічний санаторій "Солотвино" на 250 місць для лікування хворих бронхіальною астмою.

Послідовність будівництва курортів доцільно поставити в залежність від унікальності вод і потреби їхнього лікувального застосування. В Львівській області на базі затверджених за-пасів мінеральних вод місткість курортів "Моршин", "Сходница" і "Великий Любень" доцільно збільшити відповідно до 10, 20 і 1 тис. місць. Курорт Трускавець недоцільно значно розширювати щоб уникнути надмірних рекреаційних навантажень і зниження загального рівня комфортності, а основні зусилля варто направити на розвиток курорту Сходниця. Затверджені запаси мінеральних вод Брусницького родовища Чернівецької області дозволяють організувати курортний комплекс по лікуванню захворювань органів травлення, кровообігу, периною системи, опорно-дихального апарата, гінекологічних і шкірних захворювань на 2 тис. місць.

Проекти окремих санаторіїв по місткості, за деяким виключенням, повинні бути типовими -- на 500 і 1000 місць.

У курортних місцевостях, привабливих з погляду відпочинку варто організувати також комплекси відпочинку на основі загальних з курортами елементів інфраструктури.

У Карпатському ТРК маються великі можливості для розвитку як бальнеологічних, так і кліматичних здравниць, але темпи їхнього будівництва поки відстають від зростаючих потреб трудящих. Це розуміється відсутністю в даний час завершених клінічних досліджень лікувального впливу ряду джерел мінеральних вод на організм людини а також бази будівельної індустрії відповідної потужності. Необхідно детальне гідрогеологічне обстеження найбільш перспективних родовищ мінеральних вод, що не мають затверджених запасів, вивчення лікувальних властивостей цих вод, насамперед у Закарпатській області -- водопроявлення в м.Ужгороді, с.Розівка Ужгородського району, селах Сіль і Ужок Великоберезнянського району; у Львівській області -- родовища, використовувані санаторіями "Немирів" і "Шкло", водопроявлення в с.Розлуч Турковського району; в Івано-Франківській області -- водопроявлення в селах Шешори, Соколівка, Текуче і м. Косів Косівського району селах Коршів, Велика Кам'янка, Лісова Слобідка Коломийського району, с.Новий Мизунь Долинського району; у Чернівецькій області -- водопроявления в селах Виженка, Черешенька Вижницького району, селах Щербин Новоселицького району, Дихтинець і Селятин Путильского району.

Варто переглянути також терміни лікування хворих. Так, лікування захворювань системи кровообігу в дітей у санаторіях, продовжується: у Закарпатській області -- 35 днів, Івано-Франківської - 37, Львівської -- 35--54, Чернівецької -- 30 днів. У великих інтервалах коливаються терміни лікування також у дитячих пульмонологічних санаторіях: наприклад, у санаторії "Малятко" Закарпатської області 65 днів, санаторії "Кременці" Івано-Франківської області -- 41, санаторій "Садгора" Чернівецької області -- 70 [3, c.66].

Поряд із санаторіями загальносоюзного і республіканського значення розвивається мережа установ, що орієнтуються на санаторно-курортне обслуговування місцевого населення, і насамперед людей літнього віку, санаторіїв матері і дитини, розширювати амбулаторне обслуговування.

Для задоволення потреб населення Карпатського рекреаційного району в санаторно-курортному лікуванні функціонують не тільки санаторії, але і санаторії-профілакторії -- порівняно нова форма організації відпочинку і лікування без відриву від виробництва. Багато функціонуючі в даний час у Карпатському ТРК санаторії-профілакторії розташовують сучасною лікувальною базою, оснащеної новітнім медичним устаткуванням, лікувальними, процедурними і діагностичними кабінами,лабораторіями. Успішному функціонуванню підприємств цього типу, виконанню ними плану оздоровлення трудящих сприяв переклад заводських здравниць Карпатського ТРК (42 з 56) на безупинний графік роботи.

У формуванні мережі санаторіїв-профілакторіїв у Карпатському ТРК діють ті ж локалізують фактори, що й у формуванні санаторної мережі -- вибірковість до комфортних районів, тяжіння до місць концентрації населення. Дія першого фактора, що локалізує, порозуміваються необхідністю використовувати при лікуванні наявних у регіоні джерел мінеральних вод, другого - потребою в підприємствах цього типу в першу чергу в районах формування попиту промислових і міжколгоспних центрах. З 30 санаторіїв-профілакторіїв Львівської області половина розміщається на території Львівської міської ради (8 у Львові з чисельністю місць 450 і 7 -- у Брюховичах з чисельністю місць 735). У 1998 р. курс лікування в них пройшло більш 10 тис. чоловік, що складає 36,8% загального числа охоплених цією формою лікування населення Львівської області і 18,9 % -- регіону. У Чернівецькій області з 6 санаторіїв-профілакторіїв 5 (з чисельністю місць 75) розміщається в Чернівцях, і тільки 1 (на 50 місць) -- у Кіцманському районі. Приблизно така ж картина спостерігається в Івано-Франківській і Закарпатській областях. Усе це сприяє підвищенню ефективності лікування трудящих регіону в санаторіях-профілакторіях. Разом з тим аналіз розвитку мережі санаторіїв-профілакторіїв і стану матеріальної бази існуючих заводських здравниць свідчить про неповне використання природних можливостей Карпатського ТРК для задоволення потреб трудящих регіону в лікуванні. Подальший розвиток Карпатського ТРК припускає "створення нових рекреаційних установ нового типу, а також злиття одиничних підприємств у комбінати, що буде сприяти підвищенню ефективності їхнього функціонування" [6, c. 58].

Рекреаційні установи відпочинку Карпатського ТРК представлені в даний час будинками відпочинку, пансіонатами і базами відпочинку. Удома відпочинку призначені для відпочинку і загального оздоровлення трудящих регіону. Відпочиваючі в них забезпечуються житлом, харчуванням, культурно-масовим обслуговуванням, а відпочинок організується на основі визначеного режиму з використанням природних і кліматичних умов.

рекреаційний карпатський територіальний соціальний

4. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

Нині Україна не має достатньої кількості коштів для рекреаційного будівництва, але вже на сучасному етапі необхідно розробляти науково обґрунтовану концепцію розвитку рекреації та приступити до розробки проектів її втілення у життя. До цієї справи можна залучити студентів, викладачів вузів та фахівців з проектних організацій, і на конкурсній основі дібрати найкращих.

Концепція розвитку рекреації і туризму повинна базуватися на реконструкції та оновленні у відповідності з найновішими досягненнями НТП санаторно-курортних комплексів, туристичних та спортивних баз; освоєнні ще не використаних територій, рекреаційних та бальнеологічних ресурсів для розвитку санаторно-курортного господарства; створенні сприятливого рекреаційного та естетичного середовища, завершеної системи національних парків, пам'яток природи і заказників; впорядкуванні і відновленні архітектурних, історичних та етнографічних пам'яток; прокладанні нових туристських маршрутів; створенні сучасної інформаційно-маркетингової служби у сфері рекреаційного бізнесу; розширенні підготовки у вищих і середніх навчальних закладах медичних працівників, інструкторів з туризму та інших працівників; розвитку спеціальних галузей промисловості для виробництва спеціального обладнання для курортів, туристичних і спортивних баз; виробництві медикаментів. та ліків для рекреантів; переорієнтації сільськогосподарських підприємств на виробництво високоякісної, екологічно чистої та вітамінізованої продукції землеробства і тваринництва; створені спеціалізованої системи побутового обслуговування населення, в рекреаційних зонах; здійсненні комплексу природоохоронних, середовищеформуючих, землевпорядних та декоративних заходів з метою "сформування найбільш сприятливого курортно-туристичного та спортивного середовища" [3, c.67].

Кожний курортно-туристичний та спортивний комплекс в Україні повинен являти собою укомплектовані й пов'язані між собою групи санаторіїв, лікарень, туристичних і спортивних баз з єдиною системою медичного, культурно-побутового і господарського обслуговування. Для забезпечення їх подальшого розвитку необхідно провести широкомасштабні дослідження і пошукові роботи з виявлення і оцінки нових територій, рекреаційних та бальнеологічних ресурсів, з обґрунтування основних напрямів їх використання для розвитку рекреації, туризму та організованого відпочинку населення з відповідною інфраструктурою обслуговування.

Реалізація концепції передбачає:

-- підвищення якості послуг і сервісу обслуговування, що сприятиме зростанню соціальної ефективності оздоровлення та відпочинку населення;

--впровадження ринкових механізмів та нових форм господарювання в рекреаційній сфері, підвищення економічної віддачі до рівня високопродуктивних галузей виробництва;

--зростання темпів розвитку рекреаційного господарства і розширення на цій базі валютних надходжень і доходів санаторно-курортних господарств та підвищення зайнятості населення;

--залучення на взаємовигідних умовах іноземних інвестицій, що дозволить підвищити якісні параметри розвитку соціальної інфраструктури території і збільшити приплив валюти до державного і місцевих бюджетів;

--розвиток підприємництва та рекреаційного бізнесу, що дозволить забезпечити комплексне освоєння рекреаційних територій, створити сучасну екологічну та соціальну структуру, збільшити грошові надходження від індустрії відпочинку, лікування і спорту;

--розширення масштабів природоохоронної діяльності з метою створення екологічної безпеки і найсприятливіших рекреаційних умов для відпочинку і лікування населення;

--реалізацію великомасштабних заходів щодо відновлення, реставрації та збереження унікальних природних ландшафтів, пам'яток історії, культури, архітектури, відтворення звичаїв і традицій народу.

Стратегія і тактика формування рекреаційно-туристичних комплексів повинні починатися з визначення місця і ролі рекреації в економічній структурі регіонів. Цілком природно, що в таких районах, як Карпати, Крим, Причорноморсько-Азовське узбережжя, розвитку рекреації повинно надаватися першорядне значення. В них вона має стати пріоритетною сферою перспективного розвитку, "оскільки нею може бути забезпечено більшість валютних надходжень, зміцнення національної грошової системи, залучення до цієї сфери додаткової робочої сили. Фінансове-економічне регулювання розвитку рекреації повинне здійснюватися через інвестиційну політику та кредитування (в тому числі -- і через залучення іноземних інвестицій), механізм платежів за використання природних рекреаційних ресурсів, ефективну податкову політику, механізм ціноутворення на рекреаційні послуги та інші види фінансового регулювання" [6,c. 59].

Механізм реалізації програми розвитку рекреації повинен включати здійснення комплексних ландшафтно-екологічних досліджень території з метою їх використання для розвитку санаторно-курортного господарства, визначення норм диференційованого рекреаційного навантаження на них; обгрунтування гранично допустимої межі та сумарної місткості рекреаційних об'єктів, визначення районі» нового будівництва санаторно-курортних комплексів, туристичних баз та спортивних споруд, а також введення в дію норм і правил використання рекреаційних та бальнелогічних ресурсів і охорони природного середовища.

Великі перспективи для розвитку рекреації, туризму та спорту має Буковина. Хоча там можливості для санаторно-курортного господарства є значно меншими, але для розвитку туризму, зимових та літніх видів спорту досить великі. Втім, для того щоб підвищити природний імідж цього краю, треба подбати про його оздоровчі функції, естетичний зовнішній вигляд та більшу привабливість. Це можна зробити лише за рахунок підвищення місткості, ступеня заповідності, відновлення Історичних, архітектурних, етнографічних пам'яток. Паралельно необхідно приступити до будівництва туристичних баз, спортивних комплексів, прокладання пішохідних маршрутів і в першу чергу -- розширити заповідний фонд [6, c.60].

Якщо ми хочемо бачити Буковину відомим і дуже популярним рекреаційно-туристсько-спортивним комплексом, то необхідно, насамперед, розширити її природно-заповідний фонд. У розбудові Буковини як рекреаційної зони акцент повинен бути зроблений на створенні ще 25 -- 30 заказників, тобто територіально-монолітних природник комплексів, що підлягають ренатуризації (поверненню у попередній природний стан шляхом свого відновлення). Особливо гостро стоїть питання монолітного територіально-заповідного комплексу «Чорний діл», який розташований у трикутнику між витоками Білого Черемошу, Сарати і Перкалабу з лінією державного кордону.

Чималі можливості для розвитку рекреації мають і деякі райони Лісостепової зони Карпатського регіону. Так, розвідано значні запаси радонових вод різного хімічного складу у Закарпатській, Івано-Франківській областях, хлоридно-натрієвих вод -- на Буковині (с. Хрещатик), а на Львівщині виявлено значні запаси гідрокарбонатних кальцієво-натрієвих вод. Усі ці ресурси мінеральних вод мають важливе лікувальне значення, і на їх базі можуть бути створені санаторно-курортні центри сучасного типу для лікування населення. Тому вже тепер необхідно розпочати розробку їх проектної документації, а при наявності необхідних коштів -- і будівництво. Паралельно треба розпочати закладення парків, декорації території з тим, щоб створити найкращі природні, екологічні та естетичні умови для лікування та відпочинку.

ВИСНОВКИ

Рекреаційна діяльність тісно пов'язана з наявністю рекреаційних ресурсів, які є основою санаторно-курортного лікування, Касового відпочинку і туризму. В них виділено такі типи: природні, природно-технічні, соціально-економічні. Як рекреаційні ресурси виступають різні сторони та елементи природних чи культурних ландшафтів, зокрема: бальнеологічні (запаси мінеральних вод); бальнеогрязеві (запаси грязей); фітолікувальні (масиви лісових і паркових насаджень); ландшафтні (придатні для тривалого відпочинку); кліматичні, пляжні та пізнавальні (туризм).

Територіальна структура карпатського рекреаційного комплексу складається з багатьох ланок. Первинною ланкою цього комплексу є санаторії, пансіонати, будинки і бази відпочинку, туристичні бази. Окремо розміщені санаторії, пансіонати, бази створюють рекреаційні пункти. Населений пункт з кількома рекреаційними пунктами називається курортом. Курортом може називатися також частина великого міста, в якій зконцентровані рекреаційні пункти: санаторії, бази тощо.

Карпатський економічний район має всі необхідні умови для розвитку рекреаційного комплексу. У країні є лікувально-оздоровчі, спортивні (туристичні), пізнавальні системи комплексу. У нас багато рекреаційних ресурсів: бальнеологічних (мінеральних вод, грязей), кліматичних, ландшафтних, пляжних, пізнавальних.

Для того, щоб перетворити Карпати на край організованого туризму, відпочинку і спорту, необхідно розширити сітку заповідників, розпочати будівництво санаторно-курортних комплексів, баз відпочинку, спортивних баз, визначити туристські маршрути тощо. Причому всі проекти будівництва мають бути виконані в суто національному стилі з урахуванням особливостей місцевої архітектури.

Стратегія і тактика формування рекреаційно-туристичних комплексів починатися з визначення місця і ролі рекреації в економічній структурі регіонів. Цілком природно, що в такому районі, як Карпати, розвитку рекреації надається першорядне значення. В них вона є пріоритетною сферою перспективного розвитку, оскільки нею може бути забезпечено більшість валютних надходжень, зміцнення національної грошової системи, залучення до цієї сфери додаткової робочої сили. Фінансово-економічне регулювання розвитку рекреації повинне здійснюватися через інвестиційну політику та кредитування (в тому числі -- і через залучення іноземних інвестицій), механізм платежів за використання природних рекреаційних ресурсів, ефективну податкову політику, механізм ціноутворення на рекреаційні послуги та інші види фінансового регулювання.

ЛІТЕРАТУРА

Рекреаційні об'єкти в карпатському економічному районі на 1 січня 2010р.

Розміщення окремих територій, придатних для рекреаційного освоєння

Водні види спорту

Бальнеологічні курорти (800 джерел, добовий дебет - 57,5 млн. л.)

Гори (альпінізм, тренування спортсменів)

Львіська область

Івано-Франківська область

Чернівецька область

Закарпатська область

Размещено на Allbest.ru