Туристична країнознавча характеристика Іспанії

Дослідження природних та водних ресурсів. Розгляд демографічних показників, явищ і процесів. Історія розвитку Іспанії. Вивчення культури, мов, релігії та традицій. З’ясування політичних умов. Аналіз економіки, промисловості й туристичної інфраструктури.

Рубрика Спорт и туризм
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 02.03.2016
Размер файла 44,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Курсова робота

«Туристична країнознавча характеристика Іспанії»

Зміст

Вступ

1. Природа Іспанії

1.1 Географічне положення

1.2 Рельєф

1.3 Клімат

1.4 Водні ресурси

1.4.1 Води Світового океану

1.4.2 Річкова система

2. Народонаселення країни

2.1 Демографічні показники

2.2 Демографічні явища і процеси

2.3 Народи країни

3. Історія країни

4. Культура країни

4.1 Мови

4.2 Релігії

4.3 Народна творчість і традиції

4.4 Класична культура

4.5 Масова культура

5. Політичні умови

5.1 Зовнішня політика та Внутрішня політика

5.2 Політика в сфері туризму та рекреації

6. Економіка та туристична інфраструктура

6.1 Сфера послуг

6.2 Сфера обслуговування

6.3 Промисловість, сільське господарство

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Мета курсової роботи - аналіз усіх компонентів туристичного середовища Іспанії.

Об'єктом курсової роботи є туристичні ресурси Іспанії. Предмет - характеристика усіх компонентів туристичного середовища країни.

Країнознавство є наукою і навчального дисципліною, яка комплексно вивчає країни і регіони світу, досліджує, систематизує й узагальнює дані про їхню природу, населення, внутрішні просторові відмінності.

На сучасному етапі країнознавчі дослідження мають переважно природно - історичне і соціально-економічне спрямування, що зумовлюється особливостями історико-географічного розвитку людства в першій половині ХХI ст. У цих дослідженнях природу все ще розглядають як ресурсну основу, середовище проживання та господарської діяльності людей, водночас все більше уваги приділяють вивченню екологічних проблем. Об'ектом вивчення країнознавства є країни Як основні одиниці сучасної соціально-політичної організації світу, а також їх великі частини (райони, штати, області, провінції тощо) і різні міждержавні регіональні та глобальні угрупування.

Предметом країнознавства є країни і регіони світу як єдині системи, що складаються з різнорідних, але взаємопов'язаних елементів, які діють як єдине ціле на світовій політичній арені.

Країнознавство в туризмі - це вивчення природи, населення в цілому і окремих народів країни, ії історії та культури, особливостей політики, господарства та навколишнього середовища, тобто всі компоненти країни, що становлять умови і передумови для Організації та розвитку туризму на ії території.

Іспанія приваблюе туристів в основному, стародавніми містами і сонячними пляжами. Адже це далеко не все, заради чого варто відвідати цю дивну країну. Іспанія - країна не тільки палючого сонця, золотистих пляжів та голубого моря, а, в першу чергу, країна з багатовіковою історією і багатою культурою.

1. Природа Іспанії

1.1 Географічне положення

Іспанія розташована на південному заході Європи і займає приблизно 5/6 території Піренейського півострова, а також Балеарські та Пітиузькі острови в Середземному морі, Канарські - в Атлантичному океані. Площа країни - 503 тис. км2 з яких 499,5 кмІ припадає на сушу, а інше розташоване під водою. Столица Испании - Мадрид с населением в 3,273 млн. жителей, расположенный в самом её сердце.

На сході і півдні країна омивається Середземним морем, на заході - водами Атлантичного океану. На південному заході Іспанію від Африки відокремлює Гібралтарська протока довжиною 13 км. Довжина узбережжя Середземного моря - 1660 км, а берегова лінія вздовж Атлантичного океану - 710 км.

Іспанія має сухопутні кордони: на заході з Португалією, Францією і Андоррою на сході вздовж Піренейських гір, на півдні з англійською колонією Гібралтар, на південному заході з Морокко.

Країна знаходиться на перетині важливих морських і повітряних шляхів, що зв'язують Європу з Африканським і Американським континентами. Значна частина країни вкрита плоскогір'ями і гірськими хребтами, навколо яких розміщуються рівнини і низовини. Ліси займають тільки 10 % території Іспанії.

1.2 Рельєф

Після Швейцарії Іспанія - найгористіша країна в Західній Європі. Висота над рівнем моря, в середньому, становить 660 метрів, що значно вище середньоєвропейської величини. Велика висота над рівнем моря обумовлена переважним наявністю земель, розташованих на висоті від 600 до 1200 метрів, які займають 47% площі країни. На противагу цьому, рівнини, висота яких не перевищує 200 метрів, займають лише 11% території, а гірські місцевості, висотою понад 2500 метрів, не становлять і 1%.

Північна частина нагір'я утворена Кантабрійськими горами , довжина масиву яких становить цілих 600 км. Із заходу на схід на 435 км від Біскайської затоки до Середземного моря протягнулися головні гори країни - Піренеї. Піренеї мають протяжність 450 км і проходять через території Франції , Іспанії та Андорри. Найвища точка Піренеїв - «Піко де Ането», 3404 м над рівнем моря. На північному сході господарюють Іберійські гори. На південному сході Піренейського півострова розташовані гори Сьєрра-Невада з найвищою точкою у 3477 м, яка носить назву «Муласен». Гори Сьєрра-Невада розташовані на території Андалусію і є одним з кращих гірськолижних курортів Іспанії. А найвища точка Іспанії - Піко -де - Тейде 3715 м на вулканічному острові Тенеріфе на Канарських островах.

У цілому настільки різноманітний і нерідко вигадливий рельєф визначає багато в чому естетику ландшафтів Іспанії, безумовно, є одним із чинників залучення туристів.

1.3 Клімат

Більша частина Іспанії розташована в області субтропічного середземноморського клімату з жарким посушливим літом і м'якою дощовою зимою (по географічному положенню між 43 і 36 градусами північної широти).

Своєрідність географічного положення Іспанії, чергування гір, плоскогір'їв і низовин, вплив Атлантичного океану і близькість «сухого» континенту Африки обумовлюють кліматичні розбіжності в різних регіонах країни. Особливо чітко вони простежуються з північного заходу на південний схід. У зв'язку з гірським рельєфом країни велике значення має також вертикальна кліматична поясність. Середньорічна температура майже всієї іспанської території коливається між 14 і 19 С вище нуля. Середні температури січня коливаються від 8-10 С. Середні температури липня-найбільш жаркого місяця-досягають 18-20 С в прибережних районах північного заходу і на півночі країни і 26 С в середземноморських прибережних районах. Дуже різкі контрасти характерні також і в кількості і розподілі опадів. Північні і північно-західні райони займають одне з перших місць у Європі за річній кількості опадів, а центральні і південно-східні райони-найбільш посушливі райони цієї частині світу. У зв'язку з цим всю територію країни за кліматичними та іншими ознаками прийнято умовно ділити на «вологу» Іспанію і «суху» Іспанію. Межа між ними проходить по галісійському масиву і Кантабрійських горах. Річна кількість опадів у «вологої» Іспанії складає в середньому 900 мм (максимально 3000 мм). На решті території країни, в «сухій» Іспанії, річна сума опадів, як правило, не перевищує 500мм, і вони випадають переважно навесні та восени.

1.4 Водні ресурси

1.4.1 Води Світового океану

Южные и восточные земли Испании омываются Средиземным морем - именно оно прогревается в течение сезона лучше всего. На его берегах расположены такие курорты, как Аликанте, Салоу и прочие (побережья Коста-Брава, Коста-Дорада).

А вот Барселона, Таррагона, Валенсия и некоторые другие города выходят к той части Средиземного моря, которую в географии выделяют в отдельное внутреннее море -- Балеарское. К нему относится часть между побережьем Испании и Балеарскими островами (Майорка, Менорка и т. д.). Далее, за Валенсийским заливом вновь начинается общее Средиземное море. Деление, надо сказать, достаточно условное, по факту Балеарское и есть Средиземное.

Кроме того, Испания имеет выходы не только к морю, но и к океану. Средиземное море и Атлантический океан разделяют воды Гибралтарского пролива, на берегу которого находятся Альхесирас, Тарифа, Сеута. На океанском побережье (это запад и север страны) расположились Кадис, Уэльва, Сан-Фернандо и др.

Канарские острова, принадлежащие Испании, также находятся в Атлантическом океане, примерно в 1000 км от материковой части страны.

1.4.2 Річкова система

Річкова мережа Іспанії добре розгалужена. Основу її складає 5 великих річок. 4 з них несуть свої води в Атлантичний океан (Тахо, Гвадіана, Дуеро і Гвадалквівар) і тільки Ебро-в Середземне море. Тахо - найдовша річка, 960 км. Площа басейну Тахо становить 81 тис. км І. Всі головні ріки Іспанії беруть свій початок у середньовисотних горах. Найбільш багатоводна річка - Ебро, витоки якої починаються в Кантабрійських горах, а головні притоки - в Піренеях. Середня величина річного стоку Ебро обчислюється в 17,5 млрд. куб м. Гідроенергетичні ресурси Іспанії в масштабах Західної Європи дуже значні. Запаси водної енергії оцінюються в 16,5 млн. кВт. Щорічно можна виробляти 58 млрд. кВт/рік електроенергії. Велика частина гідроресурсів зосереджено в північній частині Іспанії, де, до речі, розташовані і основні запаси вугілля. Таке положення багато в чому визначає розміщення великих енергетичних вузлів на території країни. Наявність гідроенергетичних ресурсів є великою перевагою для інфраструктури цієї частини країни, в тому числі - і для туристичної індустрії Іспанії.

2. Народонаселення країни

2.1 Демографічні показники

На 1 січня 2013 року населення Іспанії склало 47.190.494 мешканців, згідно з даними Інституту Державної статистики (Instituto Nacional de Estadнstica (INE)). Іспанія займає п'яте місце серед найбільших за чисельністю населення країн ЄС. Густота населення складає 91,13 осіб/км2, що менше порівняно із іншими західноєвропейськими країнами. Міське населення Іспанії складає 76% від загальної кількості мешканців.

Загальна численність населення - 47,19

Загальна кількість чоловіків - 23,2

Загальна кількість жінок - 23,9

Темпі зросту населення у 2010-2015 - 0,7

Доля Міського населення - 77%

Очікувана тривалість життя при народженні 2010-2015 чол. - 79

Очікувана тривалість життя при народженні 2010-2015 жін. - 85

Густота населення складає 91,13 осіб/км2, що менше порівняно із іншими західноєвропейськими країнами.

Етнічний склад 72,8% - іспанці, 16,4% - католонці, 8,2% - галісійці, 2,3% - баскі.

2.2 Демографічні явища і процеси

Розподіл населення по території є дуже нерівномірним: найбільш заселеними є:

1. Узбережжя півострова, де розташовані найбільші міські агломерації: Барселона, Валенсія, Аліканте-Ельче-Мурсія-Картахена, Севілья-Кадіс-Малага-Гранада, Більбао-Гіпускоа-Сантандер, Овьєдо, Ла Корунья-Віго, Пальма-де-Мальорка, тощо;

2. Мадрид (третє за кількістю населення місто ЄС після Парижа та Берліна та третя міська агломерація після Парижа та Лондона) та його міста-супутники Мостолес, Алькала-де-Хенарес, Фуенлабрада, Алькоркон, Леганес, Хетафе. Решта Іспанії, окрім агломерацій Сарагоси, Памплони, Кордоби, Вальядоліда, долини Гвадалквівіра (і меншою мірою Ебро), мають незначну густоту населення.

Сім найбільш населених провінцій концентрують 45% від усього населення країни, тоді як п'ятнадцять найменш заселених (без Сеути та Мелільї) - тільки 8%. Жодна з 22 найменш заселених провінцій не має виходу до моря, в той час як 15 найзаселеніших провінцій, окрім Мадрида, Севільї та Сарагоси, усі розташовані на узбережжі.

Система розселення Іспанії

Сучасна система розселення материкової Іспанії характеризується фокусуванням її центра у Мадриді, столиці країни, який розташований майже у географічному центрі Іспанії, а також формуванням 9-и регіональних систем розселення навколо Барселони (суперник Мадрида за кількістю населення та впливом на розселення і міграційні потоки), Валенсії, Севільї, Сарагоси, Більбао, Вальядоліда, Ла-Коруньї та Овьєдо.

Найбільше взаємодіють між собою системи розселення центральної та північної частини країни, тоді як андалузька та валенсійська системи сформувались дещо відособлено і мають слабкіші зв'язки з рештою поселень Іспанії.

Міграційні процеси в Іспанії

Останніми роками кількість іммігрантів до Іспанії значно скоротилась. У 2010 році за рівнем імміграції Іспанія посіла 15 місце у Європейському Союзі з коефіцієнтом 0,99%, в той час як у 2005 році займала 2-у позицію після Кіпру з коефіцієнтом 1,5%. Іспанія займає 9-е місце у ЄС за часткою іммігрантів серед постійного населення країни, після таких держав, як зокрема, Люксембург, Ірландія, Австрія та Німеччина.

У 2005 році до Іспанії в'їхали 38,6% від усіх іммігрантів до країн ЄС, переважно із країн Латинської Америки, Західної та Східної Європи та Магрибу. Серед осіб іноземного походження найбільші частки мають румуни (797 тис.осіб), марроканці (710 тис.осіб) та вихідці з Еквадора (414 тис.осіб). Громадяни із країн ЄС складають 40,5% від усієї кількості іноземців Іспанії.

2.3 Народи країни

Іспанія визнана єдиною нацією, сформованою на основі різних етнічних груп, основними з яких є каталонці (15,6%), андалузійці (15,6%), кастильці (11,1%), валенсійці (9,7%), галісійці (7,4%) і баски (5,6%).

За межами країни проживає більш як 2,7 мільйонів іспанців, в основному в країнах Південної і Північної Америки.

3. Історія країни

З часів італійських гуманістів епохи Відродження встановилася традиція вважати нашестя варварів і падіння Риму в 410 р. н.е. відправною точкою переходу від античної епохи до Середньовіччя, а саме Середньовіччя розглядалося як поступове наближення до епохи Відродження (XV-XVI ст.ст.), коли знову пробудився інтерес до культури античного світу. Але Середні віки в цьому регіоні починаються з моменту мусульманського нашестя в 711 р. і закінчуються захопленням християнами останнього оплоту ісламу -- Гранадського емірату, вигнанням євреїв з Іспанії і відкриттям Нового Світу Колумбом у 1492 році.

Найдавніша історія

Найперші згадки про поселення на території сучасної Іспанії первісних людей відносять до епохи палеоліту. У період середнього палеоліту на Піренейському півострові розвивалася Мадленська культура - перша первісна культура на території Іспанії. Для цього періоду характерний наскельний живопис і розфарбовування малюнків мінеральними фарбами.

Бронзовий вік і 3 тисячоліття до нашої ери були ознаменовані розквітом культури, письма, гончарного ремесла та металургії. Це був період греко- іберійської цивілізації. У 1 столітті до нашої ери на Піренеї стали проникати індоєвропейські народи, зокрема кельти, які змішувалися з іберами і утворювали нову народність - кельтоібери .

У 206 році до н.е.. римляни захопили більшу частину Піренейського півострова і проголосили про загальної романізації території. З приходом римлян почався новий виток культури і цивілізації в Іспанії. Були прокладені дороги , зведені мости і акведуки, налагоджена торгівля через морські порти (переважно в Андалусії ). З 1 по 3 століття нашої ери практично на всій території Іспанії широко поширилося Християнство. Релігія отримала свій розвиток в Андалусії і два перших століть була жорстоко гнана римською владою. Проте близько 306 року підпільні християнські громади були перетворені в єдину організаційну структуру, Християнську церкву.

Період з 409 по 672 рік це час захоплення і правління Іспанії вестготами - німецькими племенами. Віросповідання загарбників - аріанство засуджувалося іспанськими католиками, як єресь і не мало жодних шансів на поширенні між місцевим населенням. У підсумку, один з вестготских правителів, Рекаредо сам звернувся в католицизм і в 587 році оголосив релігію державної.

Період арабського правління

Ослаблене інтригами і боротьбою за владу королівство вестготів було захоплено мусульманськими військами в 711 році. З цього року почався арабська період правління на Піренейському півострові. Нову територію араби називали Аль- Андалуз, заснувавши на ній халіфат з центром у Кордові, який, однак , незабаром розпався на безліч дрібних еміратів

Реконкіста іспанія туристичний ресурс

Через роз'єднаності єдиної влади і складності управління величезною територією виникла передумова до виникнення реконкісти («відвоювання») - руху християнського опору. У 718 році війна за звільнення захоплених маврами земель ознаменувалася першою перемогою воїнів - християн, була звільнена територія на півдні Іспанії, де було знову створено християнську державу. Так поступово хрестоносці витісняли арабів з захоплених земель і до кінця 13 століття відвоювали практично весь Піренейський півострів. Це була епоха хрестоносців в Іспанії, час організації та установи, різних духовно- лицарських орденів, зокрема, самого знаменитого ордена Тамплієрів. За час Реконкісти в Іспанії виникли держави Арагон і Кастилія, після об'єднання яких, в 1469 виникло єдину державу Іспанії .

16-17 століття

16 століття - час правління королеви Ізабелли і короля Фердинанда V, ознаменоване економічним підйомом, морським пануванням Іспанії та експансією Америки. Проте вже в 17 столітті держава втрачає свою могутність. Розгортається боротьба за іспанський престол серед європейських династій. Іспанія втягується у військові дії проти коаліційних Австрії, Великобританії, Голландії, Пруссії на довгих 30 років, що неминуче веде до економічної кризи. У 1700 році, після смерті останнього іспанського короля і після боротьби за престол між австрійською династією Габсбургів і французькою династією Бурбонів, був укладений Утрехтський мир і влада в Іспанії перейшла до Бурбонам. Французький період правління було продовжено після захоплення Іспанії Наполеоном. По закінченні правління останнього правителя з роду Бурбонів, Альфонса XII, Іспанія була проголошена республікою.

20 століття

З 1931 року почався Чорний період в історії Іспанії . Країну лихоманили збройні повстання і сутички представників усіх можливих політичних партій і рухів: консерваторів, реформаторів, лібералів, анархістів, націоналістів і комуністів; виступи один проти одного, проти уряду, масові заворушення, економічна криза, ось чим жила Іспанія в цей час. З 1936 по 1939 рр.. в Іспанії йде Громадянська війна, жертвами якої стали більше 600 тисяч чоловік. А з 1939 року почався період Фашистській Іспанії під диктатурою генерала Франко. Діяльність будь-яких політичних партій була заборонена. Розірвані дипломатичні відносини з деякими країнами. Лише після смерті Франко в 1975 році країна прокинулася від заціпеніння тоталітарного режиму і встала на шлях демократичних перетворень.

12 грудня 1978 була прийнята демократична Конституція Іспанії. Налагоджено дипломатичні контакти з СРСР. У 1982 році за підсумками парламентських виборів прем'єр-міністром Іспанії стає Феліпе Гонсалес і займає цей пост до 1996 року. У рік виборів Іспанія вступає в НАТО, а в 1986 держава стає чинним членом Європейського Союзу. Всі ці політичні події позитивно відбилися на економічному і культурному житті країни. Іспанія стала відкрита для міжнародних діалогів, торговельних і туристичних контактів.

Завдяки красивим узбережжям, архітектурним пам'яткам, національному колориту і самобутності Іспанія дуже скоро завоювала любов мільйонів туристів і стала однією з найбільш відвідуваних країн у Європі. У 1992 році в Барселоні проводилися Олімпійські ігри. Сьогодні Іспанія це розвинене, світське європейська держава, що входить в такі міжнародні та всесвітні організації як ООН, ОЕСР і СОТ і незмінно входить до десятки країн Європи за величиною номінального ВВП і високого рівня життя населення.

4. Культура країни

4.1 Мови

Офіційний статус на всій території Іспанії має іспанська мова, яка має також альтернативну назву кастильської. Перша назва вживається для вирізнення її серед інших мов світу та для підкреслення єдності іспанського народу.

Друга традиційно вживається у багатьох країнах Латинської Америки, а також у самій Іспанії представниками національних меншин, оскільки регіональні мови, згідно Конституції країни, є також "іспанськими" мовами. Це рідна мова для 89% населення Іспанії, нею вільно володіють 99% мешканців.

Іспанська мова є однією із 6-ти робочих мов ООН, друга найбільш вживана у якості рідної мова світу після китайської. За загальною кількістю носіїв займає 2 - 4 місце (450 - 500 млн.осіб) в світі в залежності від методики підрахунку після китайської, хінді та англійської мов. Іспанія має 4-е за чисельністю іспаномовне населення в світі після Мексики, США та Колумбії. Іспанська мова в межах самої Іспанії має ряд діалектів, які можна умовно об'єднати у 2 групи: північну та південну. Фонетичні відмінності між цими групами набагато виразніші та стійкіші, ніж лексичні.

Конституція Іспанії дозволяє використання домінуючих регіональних мов та діалектів як офіційних поряд з іспанською (кастильською) у відповідних адміністративно-територіальних одиницях. Такий статус наразі мають наступні мови: каталонська (9% населення) у Каталонії, на Балеарських островах та у Валенсії (під назвою валенсійської), галісійська (5% населення) у Галісії, баскська, або еускера (1% населення) у Країні Басків та частині Наварри, окситанська (провансальська) у Каталонії.

Окрім вказаних, без статусу офіційних вживаються арагонська, леонська, кантабрійська, естремадурська та португальська мови. Всі мови Іспанії, окрім еускери, є романськими, тобто продуктами взаємодії місцевих мовних субстратів та латинського суперстрату. Мова басків не має жодного стосунку до індоєвропейської мовної сім'ї (це так звана мова-ізолят), її походження до кінця не з'ясоване.

4.2 Релігії

Римо-католицизм став офіційною релігією Іспанії у 589 року і з тих пір тісно асоціюється із цією країною. У 2010 році 75% населення визнали себе римо-католиками. Окрім періоду Другої Республіки (1931-1936) та останнього періоду після 1978 року католицизм був державною релігією Іспанії.

Політичний лібералізм із поч. 19 століття призводив до кількох серйозних конфліктів між державною владою та церквою. Із 1978 року офіційно релігія відділена від церкви, хоча остання продовжує отримувати фінансову допомогу від держави.

Таким чином більша частина мешканців є католиками, хоча для народжених після 1950-их ця приналежність зазвичай не означає більше, як хрещення, одруження та поховання за церковним обрядом. В середині 1990-х років у країні було 11 архиєпископств і 52 єпископства.

У Іспанії також нараховується декілька сотень тисяч віруючих таких напрямків, як Свідки Єгови (104 тис.осіб), мормони (20 тис.осіб), адвентисти Сьомого дня та інші протестантські групи (разом понад 1,2 млн.осіб), діяльність останніх релігійних напрямків активізувалась з 1970-их. Також є 800 тис. прибічників ісламу, кількість яких стрімко зросла внаслідок імміграційних процесів.

На поч. 21 століття у Іспанії проживає біля 15 тис. євреїв, які сповідують іудаїзм. Понад 21% населення вважають себе атеїстами.

4.3 Народна творчість і традиції

Іспанія має прекрасну художню спадщину. Література, живопис, архітектура, музика -- у цих видах мистецтва іспанський народ найяскравіше виявив свою самобутність. Унікальність художньої культури Іспанії пояснюється багатством мистецьких традицій, що сформувалися під впливом античної, арабської та європейської культур, які в різні часи панували на Піренейському півострові. Свідченням цього є пам'ятки архітектури: римські руїни в Меріде й Таррагоні, палац Альгамбра, будівлі мудехар, готичні собори й замки.

Видатних митців Іспанії, окрім надзвичайної талановитості, завжди відрізняли неординарне світосприйняття та сміливий підхід до вирішення творчого завдання. В образотворчому мистецтві це чудові живописці Ель Греко, Дієго Веласкес, Франсіско Гойя, Пабло Пікассо, Сальвадор Далі, в архітектурі -- неперевершений Ан- тоніо Гауді.

Асиміляція східної і західної культур -- підґрунтя мистецтва Іспанії

Іспанська культура являє собою унікальний синтез античної, арабської, європейської і, звичайно, самобутньої національної культури. Середньовічне мистецтво Іспанії значно відрізняється від європейського через багатовікове арабське панування. Ісламська культура лишила помітний слід в Іспанії.

Іспанія славиться фієстами, найважливіші з яких: фієста у Валенсії, квітневий ярмарок в Севільї, Фієста Сан-Фермін в Памплоне. Не менш відомі кориди, що влаштовуються в великих містах.

Якщо хтось питає про урочистості в Іспанії, на думку спадає два слова, такі як: Фламенко і бій Биков. Бої биків проходять по всій країні, а з самих популярні і відомі в Сан Фермін у Памплоні. Бої биків є традицією, яка проводитиметься в будь іспанський свято.

Фламенко народна традиція на півдні, особливо в Андалусії. Саме в цьому регіоні, мандрівники можуть почути гітару фламенко і співати хондо і танцювати традиційні танці. У квітні проходить ярмарок в Севільї. Тиждень музики і танців, де ви п'єте вино, херес і інші смачні напої, і їсте шинку з сиром. Серед інших принад в регіоні, є варварські та християнські свята. Аліканте фестиваль святкується протягом більш ніж двохсот п'ятдесяти років, починаючи з параду Alardos і нагадує нам, що трапилося в битві між християнами і варварами в ті далекі часи.

Пасха ще один важливий свято для країни коли проходять численні фестивалі в Іспанії. Вона відрізняється своєю традиційно релігійної процесією виняткової краси. Кращими є ті Севілья, Малага, Мурсія і Куенка.

Інша подія, яка приваблює мільйони туристів в провінцію Уельва в Ель Росіо. У традиційній возі прикрашені квітами типовою культури фламенко, бере участь багато людей, свято унікальне видовище, де фольклор і радість, змішуються з релігією, у своєрідній комбінації і барвистих тонах.

4.4 Класична культура

Театр-музеей Сальвадора Далі -- музей, створений Сальвадором Далі, розташований у Фігерасі. Тут знаходиться найбільше зібраннякартин цього відомого художника-сюрреаліста.

Театр-музей Сальвадора Далі можна розглядати як два виставкових комплекси, які чітко відрізняються один від одного.

Перший створений на основі старого муніципального театру, який було збудовано у XIX столітті архітектором Рока-і-Брюсом та який згорів19 лютого 1939 року. Будівлю було перетворено в Театр-музей відповідно із задумом та проектом самого Далі. Він являє собою єдиний художній витвір, кожна деталь якого є невід'ємною частиною цілого. Ця авторська робота зберегла свій первинний вигляд.

Другий комплекс утворений залами, приєднаними до будівлі муніципального театру в ході різних реконструкцій та розширень: тут і підземна часовня-крипта, і зали Вежі Галатеї, що колись була частиною середньовічних стін міста, придбані у 1981 році. У цій вежі Далі жив із жовтня 1983 року до своєї смерті 23 січня 1989 року.

4.5 Масова культура

Фестиваль Іспанії - La Tomatina. Проходить в останню неділю серпня. Це не просто фестиваль, а справжня помідорна війна, в якій приймають участь десятки тисяч людей з всього світу. Воюють з 1945року, фестиваль проводиться в честь покровителя міста Святого Луі Бертран і Богоматері-захисниці.

Під час фестивалю використовується 100 тон помідорів. Власники Магазинів та квартир на полі бою закривають усі окна та двері великими пластиковими щитами.

Найнезвичайніші фестивалі Іспанії - Sanfermines. Родзинка фестивалю - знаменитий біг биків . Щоранку в 8:00 із загород Санто Домінго випускають розлючених тварин , які несуться по вулицях старого міста. Відчайдушні сміливці отримують в ці дні можливість позмагатися з биками у швидкості. Пробігти треба всього 850 метрів, але "рідкісний турист не пробіжить навіть половину" . Загалом, якщо вирішите їхати на Сан- Фермін не в якості глядача , а як потенційний учасник - беріть максимальну страховку.

Фестиваль Іспанії - Semana Santa. Проходить в тиждень, що передує Великодню. Проходить у кількох містах, але найцікавіші дійства відбувається в Севільї. Протягом восьми днів (від Вербної неділі до Великодня) по вузьких вулицях проносять багате розцяцьковані платформи, на яких представлені сцени страстей Господніх: ікони і зображення в натуральну величину. Причому всі учасники процесії в ошатному вбранні, а розкаювані грішники одягнені в довгі роби. Видовище вражаюче.

5. Політичні умови

5.1 Зовнішня політика. Внутрішня політика

Державний устрій. Іспанія -- конституційна монархія. Главою держави є король (Хуан Карлос I), однак реальна виконавча влада належить прем'єр-міністру, який очолює уряд. Законодавча влада здійснюється Генеральними кортесами -- парламентом, що складається з Сенату (265 депутатів) і Конгресу депутатів (350 депутатів).

Членство у міжнародних організаціях - СОТ, МБРР, ОБСЄ, МВФ, НАТО, ООН, МФЧХ, ОЕСР, РЄ, ЄКА, ЄМС, ЄС.

У внутрішній політиці характерним для уряду X. Сапатеро стала політика історичного ревізіонізму, суть якої полягала у відході від "історичного компромісу" з часів трансформації, що пропагував забуття злочинів франкістської диктатури. За розпорядженням уряду останній в країні пам'ятник генералові Ф. Франко, що знаходився в Мадриді, був демонтований, а також створена спеціальна комісія, завданням якої стало дослідження випадків арештів і страт республіканців у роки диктатури та громадянської війни.

Зовнішня політика X. Сапатеро характеризувалася відходом від проамериканської політики його попередника Х.М. Аснара та встановленням більш тісних відносин із країнами Південної Америки: Венесуелою, Болівією, Кубою.

5.2 Політика в сфері туризму та рекреації

Проголошено, що основним напрямком державної політики в галузі туризму є:

· залучення громадян до раціонального використання вільного часу;

· проведення змістовного дозвілля;

· ознайомлення з історико-культурною спадщиною, природним середовищем;

· організація оздоровлення населення;

· забезпечення раціонального використання та збереження туристських ресурсів;

· становлення туризму як високорентабельної галузі економіки України;

· створення ефективної системи туристської діяльності для забезпечення потреб внутрішнього та іноземного туризму;

· створення і вдосконалення нормативно-правової бази в галузі туризму у відповідності з діючим законодавством України, міжнародними нормами і правилами;

· захист прав та інтересів держави в галузі туризму;

· створення сприятливого для розвитку туризму податкового, валютного, митного, прикордонного та інших видів контролю;

· створення економічних умов, які б стимулювали розвиток туризму в Україні;

· введення пільгових умов для організації туристичної і екскурсійної діяльності серед дітей, підлітків, молоді, інвалідів та малозабезпечених шарів населення;

· залучення національних та іноземних інвестицій в розвиток туристичної індустрії;

· встановлення порядку стандартизації, сертифікації та ліцензування в галузі туризму;

· впровадження системи статистичної звітності суб'єктів туристичної діяльності;

· визначення порядку управління державною власністю в галузі туризму;

· створення рівних можливостей на ринку туристичних послуг для суб'єктів підприємництва незалежно від форми власності, сприяння розвитку конкуренції, забезпечення дотримування в цій галузі антимонопольного законодавства;

· забезпечення безпеки туристів;

· захист їх прав, інтересів та власності;

· підтримка розвитку туризму в регіонах, визначення статусу окремих туристських центрів, створення умов для пріоритетного розвитку туристичної індустрії;

· організація і розвиток наукового забезпечення галузі туризму, підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації туристських кадрів;

· розвиток співробітництва з зарубіжними країнами і міжнародними організаціями, участь в міжнародних програмах розвитку туризму;

· розроблення та заключення двохсторонніх міжнародних і багатосторонніх договорів в галузі туризму. Визначення механізму їх реалізації.

6. Економіка та туристична інфраструктура

6.1 Сфера послуг

На внутрішню торгівлю Іспанії припадає приблизно 17% усіх товарів і послуг країни. У секторі внутрішньої торгівлі у 2007 році вироблялось 15,4% від валової доданої вартості у сфері послуг і 10,4% від національного ВВП. Активно ведеться будівництво супермаркетів і оптових ринків, але донині зберігається різкий дисбаланс між досить великою роздрібною мережею торгівлі і вузькою системою оптової торгівлі Іспанії.

Роздрібна торгівля складає 44,9% від кількості торгівельних установ, товарооборот склав 215 млрд. євро. У 2008 році функціонувало 843 тис. працюючих підприємств роздрібної торгівлі, що складало 25% від загальної кількості підприємств в економіці, було зайнято 1,9 млн.осіб. У галузі гуртової (оптової) торгівлі працювало 254 тис. підприємств із 1,2 млн. працівників. Оборот склав 411 млрд. євро.

Іспанія володіє житловим фондом більш ніж 23,7 млн. помешкань при 15,39 млн. сімей в країні, що забезпечує 1,54 квартири на 1 сім'ю (один із найвищих показників у світі). Біля 85% житла у Іспанії перебуває у приватній власності і тільки 15% експлуатується у режимі найму чи оренди.

Середня ціна нового житла становила 2,51 євро за м2 (2005 рік), літом 2013року середня ціна становіла 1 200 евро за м2, що на 13% меньше, ніж рівно рік до цього але ця цифра збільшується у 1,5 - 2 рази у найбільших містах та на південному узбережжі і зменшується у внутрішніх провінційних районах країни.

Все більше значення для сучасної Іспанії набуває сфера послуг: вже 60% що всіх працюють зайняті в цій сфері, 31% працює в промисловості, і близько 10% займаються сільським господарством, рибальством і гірською справою. У сфері послуг державне значення має туризм. У 1995 р. обслуговування туристів принесло рекордний дохід - 2650 млрд. песет.

6.2 Сфера обслуговування

Іспанія є однією з розвинених країн Європейського союзу, з високими стандартами у сфері туристичного обслуговування, яка може запропонувати практично всі види туризму. Красиві міста з унікальною архітектурою, комфортні та безпечні пляжі, всі види морського відпочинку-підводне плавання, яхти і так далі, а також прекрасні гірськолижні курорти наприклад Сьєрра Невада Іспанія ( Sierra Nevada ). Це найвідоміший і найвищий гірськолижний курорт в Іспанії. Він сягає 3.282 метрів у висоту, тут постійно проводяться Кубки Світу та інші змагання з гірських лиж.

Туризм є однією з основних галузей господарства Іспанії. У 2004 році доходи від туризму склали 37,5 млн. євро. Щорічний обсяг туристичних потоків складає біля 60% іноземних туристів, а їх щорічний приріст в середньому 5% за останні 20 років. Іспанія приймає 7% від усіх іноземних туристів світу, займаючи 2-е місце в світі післяФранції, та 2-е місце після США за обсягом доходів від туризму.

6.3 Промисловість, сільське господарство

Галузь залишається відсталим сектором іспанської економіки. Вона все ще малопродуктивна і переважно екстенсивна. Для її потреб обробляється 2/5 території (орні землі і землі під постійними насадженнями), а І/3 зайнята луками і пасовищами. Важливу роль відіграє штучне зрошення (3,7 млн. га - перше місце в Західній Європі). Практикувати його почали ще за часів Стародавнього Риму і, особливо, під час панування арабів. Найбільше зрошуваних земель у Середземноморській Іспанії (басейни рік Ебро і Гвадалквівір) і значно менше - в басейнах рік, що перетинають Месету - Дуеро, Тахо, Гвадіана.

Головною галуззю є землеробство. Вирощують зернові (ячмінь, пшениця, кукурудза, рис), бобові, картоплю, цукрові буряки, бавовник, тютюн, а також овочі та фрукти помірних і субтропічних широт. Як правило, для зернових, крім рису, використовують богарні землі, врожайність їх низька. Під рис та інші цінні культури відводять зрошувані площі. Врожайність рису дуже висока і його експортують У країни Європи. Іспанія відома як експортер томатів, цибулі, мигдалю тощо.

Тваринництво в Іспанії розвивається в складних умовах. Тільки у північній вологій частині природні кормові угіддя дозволяють утримувати велику рогату худобу. Пасовища посушливої Месети придатні для розведення овець та кіз. Саме в умовах Месети була виведена порода знаменитих кастильських мериносів, які пізніше стали основою тонкорунного вівчарства в посушливих степах Австралії та Південної Африки. Інтенсифікація тваринництва здійснюється шляхом розширення свинарства і птахівництва. Окреме місце займає вирощування спеціальних биків для кориди.

В лісовому господарстві Іспанії, як і в сусідній Португалії, важливу роль відіграє збір кори коркового дуба. Значного розвитку набуло рибальство у водах північної Атлантики.

Висновки

Найбільш відвідувані міста Іспанії - це звичайно ж Мадрид, столиця держави і Барселона, столиця Каталонії. Каталонія історична та адміністративна область Іспанії, багата своїми традиціями, з унікальним кліматом, гористим рельєфом, красивими містами, зручними пляжами, безліччю музеїв, парків, архітектурних пам'яток. 6-8 годин на яхті або на поромі і ви можете помилуватися красотами Ibiza Menorca Mallorca. Вони належать до Балеарського архіпелагу, відзначаються не посередньою красою і життя тут не зупиняється ні вдень ні вночі.

Якщо ви любитель спокійного відпочинку, можна віддати перевагу курортам з мінеральними водами. У Каталонії 49 мінеральних джерел, в даний час на джерелах побудовані 16 курортів. Багато термальних джерел відомі ще з часів римської імперії. Термальні курорти-це СПА зони з сауною, турецькою лазнею, басейном з морською водою і зоною індивідуальної терапії. Всі медичні, естетичні та велнес програми - під контролем лікаря, і це характерна риса всіх каталонських курортів. Або ж можна просто повалятися на пляжах Каталонії, більшість з яких відзначені блакитним прапором. Що означає високу ступінь екологічної безпеки. Блакитний прапор на пляжі - це: вільний доступ, чиста вода (щотижневе тестування), очищення піску та збір сміття, служба спостереження і порятунку, невідкладна допомога, душові на пляжі, заборона на рух автотранспорту.

А любителям сільського відпочинку, рекомендуємо попрямувати в маленькі міста чи села, яких досить багато в горах Каталонії. Агротуризм - поняття для Іспанії досить нове, але діючі ферми завжди візьмуть на постій гостей. Вас побалують домашніми сирами, вином і цілим набором екологічно чистих продуктів і різноманітних розваг. Адже в селах Іспанії щосуботи та щонеділі справжнє свято, з ярмарками танцями та частуванням.

Якщо ви любите активний відпочинок, тут вам запропонують поїздки в гори, сходження різного ступеня складності, дайвінг, оренду яхти або парусника, а й просто прогулянки по місту, де гориста місцевість змусить вас спалити пару зайвих калорій. І звичайно ж шопінг, достаток торгових центрів, задовольнить навіть вимогливих клієнтів. Тут ви знайдете не тільки всесвітньо відомі марки і бренди, але так само місцеві фірми, які відрізняються оригінальним дизайном і відмінною якістю.

Список використаної літератури

1. «Велика Радянська Енциклопедія». Москва, 1972. Том 10.

2. «Велика Енциклопедія Кирила і Мефодія». Москва, 2000.

3. «Енциклопедичний Словник». Москва, 1985. «Географія»

4. Економіка зарубіжних країн. Погорлецкий А.И., М., 1998

5. Іспанія. Мадрид Путівник для туристів, М. Петрософт 1999г

6. Іспанія. Путівник з картами і словником. Le Petit Fute, 2000

7. Іспанія: стратегія економічного підйому. Буторина О.В. М., 1994

8. Іспанія 1808-1917. Майский И.М. М., 1957

9. Испания/Espana. Киселев А.В., М., КАРО, 2001

10. Іспанія 1808-1917. Майский И.М. М., 1957

11. Корсунский А.Р. Історія Іспанії IХ ХIII ст М., 1976.

12. Красиков А.А. Іспанія після Франко. М., 1982.

13. Крах монархії в Іспанії (1917-1931). Галан Х.М.

14. http://spain.report.ru

15. http://spain-costa.ru

16. http://www.spain.com.ua

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Природні туристично-рекреаційні ресурси Іспанії: клімат, бальнеологічні ресурси. Історико-культурні та археологічні ресурси країни, музеї. Місце туристичної галузі в економіці Іспанії, оцінка туристичної інфраструктури, туристсько-рекреаційні території.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 30.03.2012

  • Фізико-географічне положення та державно-адміністративний устрій Іспанії. Природно-кліматичні умови та історико-культурні ресурси країни. Курорти держави як складова розвитку туристичного ринку. Просування іспанського туризму на міжнародних ринках.

    курсовая работа [4,0 M], добавлен 06.03.2015

  • Сучасний стан туризму в Іспанії: розвиток транспортної і туристичної інфраструктури. Історико-архітектурні ресурси держави: музеї, галереї та виставки. Природні туристсько-рекреаційні ресурси країни: рельєф, клімат, водні та бальнеологічні ресурси.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 27.10.2014

  • Опис загальних географічних, екологічних, кліматичних, культурних, історичних та економічних умов розвитку Туреччини, а також характеристика її туристичних ресурсів. Оцінка, ступінь розвитку та подальші перспективи туристичної інфраструктури цієї країни.

    курсовая работа [58,9 K], добавлен 01.07.2011

  • Передумови збереження та розвитку рекреаційних ресурсів: природних, соціально-економічних, демографічних. Характеристика територіально-рекреаційних ресурсів. Головні стратегічні напрями подальшого розвитку рекреаційно-туристичного комплексу України.

    курсовая работа [226,7 K], добавлен 27.02.2014

  • Загальна характеристика туристичної інфраструктури України. Опис особливостей надання послуг на туристичній базі. Вивчення організаційної структури і системи обслуговування на туристичній базі "Едельвейс". Комплексний аналіз виробничої програми турбази.

    курсовая работа [159,2 K], добавлен 03.06.2014

  • Основні поняття рекреаційної діяльності, її класифікація, типи та напрямки реалізації. Загальна характеристика рекреаційного комплексу Іспанії та види активного відпочинку в даній країні, найвизначніші центри, визначення проблем та перспектив розвитку.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 06.10.2012

  • Характеристика географічного положення, населення, культури, природних ресурсів, політичного та економічного середовища В’єтнаму. Особливості форми правління та адміністративно-територіального устрою. Аналіз функціонування туристської сфери країни.

    курсовая работа [74,0 K], добавлен 11.05.2014

  • Загальна характеристика Литви з точки зору розвитку туризму. Характеристика кліматичних рекреаційних, водних та бальнеологічних ресурсів. Основні риси історико-культурних рекреаційних ресурсів. Огляд археологічних, історичних, архітектурних пам’яток.

    курсовая работа [4,7 M], добавлен 02.05.2019

  • Необхідність розвитку рекреаційно-туристичної інфраструктури України з огляду на природній потенціал. Рекреаційний потенціал України. Законодавче та правове забезпечення туристичної діяльності в Україні. Фактори, що сприяють розвитку рекреації в Україні.

    реферат [36,5 K], добавлен 27.05.2008

  • Характеристика туристичних ресурсів та туристичної інфраструктури Франції. Сучасний стан основних туристичних об’єктів Франції. Приморські та гірськолижні, бальнеологічні і кліматичні курорти. Готельне господарство країни. Державна політика галузі.

    курсовая работа [53,3 K], добавлен 09.09.2013

  • Роль туристичного країнознавства для формування цілісної туристично-країнознавчої характеристики країни. Сутність економічних, соціальних та політичних умов, що мають значення для організації туристичної сфери. Підходи до формування "образу країни".

    курсовая работа [70,1 K], добавлен 26.03.2015

  • Аналіз природно-географічних, природно-антропогенних та культурно-історичних ресурсів країни. Дослідження сучасного стану туристичної інфраструктури. Загальні туристично-країнознавчі ресурси Аргентини, напрямки її подальшого розвитку та потенціал.

    курсовая работа [65,9 K], добавлен 15.09.2014

  • Галузева структура економіки, природні, рекреаційні та культурно-історичні ресурси Туреччині. Оцінка розвитку туристичної інфраструктури. Аналіз динаміки потоку іноземних туристів. Географічні регіони країни. Проблеми та перспективи розвитку туризму.

    курсовая работа [546,1 K], добавлен 18.05.2016

  • Природні, соціально-економічні та історичні передумови розвитку туризму в Індонезії. Опис культурно-історичних ресурсів. Аналіз місця країни на ринку туристичних послуг світу. Оцінка туристичних ресурсів та інфраструктури для розвитку релігійного туризму.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 29.11.2014

  • Туризм як напрямок розвитку економіки та збереження національної культури України. Самобутність Полтавського регіону, його багата історична спадщина. Збереження давніх традицій народних промислів. Особливості туристичних ресурсів Полтавської області.

    доклад [18,1 K], добавлен 27.04.2013

  • Сукупність природних, культурно-історичних та соціально-економічних передумов для організації туристичної діяльності регіону. Оцінка території Карпатського регіону за системою показників. Перспективи щодо розвитку гірського туризму та екотуризму.

    статья [242,6 K], добавлен 19.09.2017

  • Вивчення географічного положення, клімату, населення, мови, релігії та національної кухні Великобританії. Правила в’їзду до країни. Характеристика туристичної інфраструктури, місця туризму в економіці. Оцінка сервісної бази готелю Rudding Park Hotel.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 17.05.2015

  • Опис Гайани з точки зору географічних характеристик та з позицій туристичної привабливості. Адміністративно-територіальний устрій, флаг, герб, гімн країни. Історія заселення цих земель. Економічний розвиток і культура Гайани. Національні свята, кухня.

    реферат [401,9 K], добавлен 10.12.2011

  • Аналіз методики туристичного вивчення природно-географічної характеристики країни. Ознайомлення з практичними аспектами дослідження туристсько-рекреаційних ресурсів Греції. Розгляд перспектив розвитку партнерства між Грецією та Україною в галузі туризму.

    курсовая работа [668,3 K], добавлен 14.06.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.