Туристсько-рекреаційний паспорт Тернопільської області
Географічне положення Тернопільської області. Демографічні показники змін в чисельності населення. Помірно-континентальний клімат, особливості рельєфу. Рослинний і тваринний світ. Екологічний стан території. Забезпечення природно-рекреаційними ресурсами.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.03.2016 |
| Размер файла | 57,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
Факультет природничо-географічної освіти та екології
Кафедра туризму
Реферат на тему:
"Туристсько-рекреаційний паспорт Тернопільської області"
Виконала студентка
16 (II) Т групи
Кошарська Юлія Юріївна
Науковий керівник
Старший викладач
Головко В.В.
Київ 2016
Зміст
- Вступ
- 1. Суспільно-географічне положення
- 2. Характеристика населення
- 3. Особливості рельєфу
- 4. Комфортність клімату
- 5. Рослинний і тваринний світ
- 6. Екологічний стан території
- 7. Унікальні ландшафти
- 8. Забезпечення природно-рекреаційними ресурсами
- 9. Архітектурно-історичні ресурси
- 10. Перспективи розвитку туризму
- Висновок
- Список джерел
Вступ
Тернопільська область належить до невеликих областей України. Її площа - 13,8 тис. км2, що становить 2,3% від території держави. Область була утворена 4 грудня 1939 року на території Тернопільського воєводства, яке складалося з 17 повітів і входило до складу Польщі. У 1939 році з утворенням області та уведенням нового адміністративно-територіального поділу зі складу колишнього Тернопільського воєводства відійшло 5 повітів: Бродівський, Кам'янко-Струмилівський, Золочівський, Радехівський та Перемишлянський, які в економічному та транспортному відношенні тяжіли до Львова й увійшли до складу Львівської області. До складу Тернопільської області увійшов Кременецький повіт, який раніше належав до Волинського воєводства.
1. Суспільно-географічне положення
Область розташована в західній частині України. Її крайні пункти - с. Дуляби (західний), с. Окопи (східний), с. Переморівка (північний), с. Білівці (південний). Тернопільщина межує з Рівненською, Львівською, Івано-Франківською, Чернівецькою, Хмельницькою областями України. Межі області на значному протязі природні: на сході - р. Збруч, на півдні та південному заході - р. Дністер, на північному заході - Кременецьке горбогір'я. За своїм виглядом на карті область нагадує трикутник. Вона видовжена з півночі на південь на 195 км, а із заходу на схід у середній частині - на 129 км. Область лежить у внутрішній частині Європи, у районах панування західних вітрів, і це впливає на формування на її території помірно континентального клімату, рослинного і тваринного світу лісостепу. А положення її в західній частині Подільської височини, недалеко від гірської системи Карпат (й південного заходу) і Поліської низовини (із півночі) визначає особливості формування природних комплексів на її території.
Географічне положення Тернопільської області в господарському відношенні є доволі вигідним. Її розміщення в західній частині правобережного лісостепу - у зоні з родючими грунтами і достатнім зволоженням - сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва, а положення поблизу індустріального Прикарпаття і Львівсько-Волинського вугільного басейну - розвитку різноманітних галузей промислового виробництва. Розташування області в регіоні з високою щільністю населення зумовлює переважання трудомістких галузей господарства. Тернопільська область розташована поблизу кордону нашої держави з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією. Разом із тим, у сучасних умовах переходу економіки України до ринкових відносин область, маючи відносно високий ступінь забезпеченості трудовими ресурсами, може стати регіоном для вкладання інвестицій (капіталу) іноземних фірм. Цьому сприяє розташування області на важливих транспортних магістралях, які з'єднують Київ зі Львовом, Чопом. Таке положення дозволяє підтримувати тісні економічні зв'язки області зі східними регіонами України, безпосередньо із сусідніми областями та країнами Європи. Розташування території області на важливих транспортних шляхах та центральне положення її обласного центру - Тернополя - сприяють розвитку вантажо- та пасажироперевезень між різними частинами області. В адміністративно-територіальному відношенні Тернопільська область поділяється на 17 адміністративних районів, які відрізняються за своїм географічним положенням, площею, кількістю населення, особливостями соціально-економічного розвитку. Дані про їхню площу і населення. Обласний центр займає територію 3,8 тис. га, у ньому станом на 1.01.2003 року проживало 226,3 тис. осіб. В області нараховується 35 міських поселень, із яких тільки Тернопіль є містом обласного підпорядкування, шістнадцять - районного. В області є 1018 сіл.
2. Характеристика населення
Населення - 1 065 700 особи на 1.1.2016. Зміни в чисельності населення області відображаються демографічними показниками. Основними з них є коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту населення. Тернопільщина належить до областей України з низькими темпами природного приросту населення. У Тернопільській області люди пенсійного віку становлять понад 24% від всього населення. Тому показники смертності доволі високі. Максимум смертей припадає на чоловіків у віці понад 40 років, а жінок - понад 50 років. У віці до 1 року помирає щороку 150-200 дітей. Тернопільщина є однією з 5 областей України, де сільське населення перевищує міське. За кількістю жителів Тернопільська область посідає 22-ге місце з 27 серед регіонів України, випереджаючи Чернігівську, Волинську, Кіровоградську, Чернівецьку області та місто Севастополь. За густотою населення (77,1 осіб/кмІ, 1 січня 2015) - 9-та в Україні.
туристський рекреаційний паспорт тернопільська
В Тернопільській області абсолютна більшість мешканців - 97,81% - українці. За цим відсотком область посідає перше місце серед регіонів України. Найбільшими національними меншинами є росіяни (1,25%) та поляки (0,34%). Такий склад населення сформувався під впливом політичних і соціально-економічних умов і зазнавав у процесі формування постійних змін. Найвища частка росіян серед населення Чорткова (9,9%), Тернополя (7,2%), Скали-Подільської (7,3%), Кременця (5,9%) та інших міст, де розміщувалися великі промислові підприємства та військові частини колишньої Радянської Армії. Найбільше поляків проживає в Підволочиському районі, а також у м. Тернополі, смт. Гусятині, смт. Гримайлові, м. Теребовлі та ін. Білоруси живуть переважно в Тернополі та Чорткові. У селах їх дуже мало. Євреї проживають тільки в містах, хоча в довоєнний період значна кількість була і в селах. Понад 80% із них проживає у м. Тернополі.
Населення області проживає в різних за величиною і функціями населених пунктах. На території Тернопільщини нараховується 1055 поселень (на 1.01.2006 р.). Переважна більшість із них - села (96,6%), а міста і селища міського типу становлять 3,4% від усіх населених пунктів. Більшість населення Тернопільської області проживає в селах (57,3%). Кількість сільського населення та його частка постійно знижуються. Це пов'язано із природним скороченням населення в селах і збільшенням відпливу сільської молоді за межі області.
Частка працездатних найвища в м. Тернополі, куди приїжджає на роботу і навчання молодь із сіл, а найнижча вона - серед населення тих районів, звідки найбільше виїжджають люди на заробітки. У них у складі трудових ресурсів більша частка людей пенсійного віку. В останні роки кількість пенсіонерів у складі трудових ресурсів зменшується. Зменшується також і кількість населення, зайнятого в усіх галузях господарства. Натомість збільшується кількість безробітних людей. Хоча за останніми офіційними даними на ринку праці відбувається стабілізація, та збільшується кількість безробітних внаслідок так званого "прихованого безробіття".
3. Особливості рельєфу
Тернопільська область займає західну частину Подільської височини. Рельєф її рівнинний. Більша частина поверхні області має нахил з півночі на південь. Решта її території нахилена у північно-східному напрямку. Абсолютні висоти коливаються від 443 метрів (гора Попелиха біля села Мечищів Бережанського району) до 116 метрів. Річка Гнізна поблизу села Баворів утворює неглибоку долину, що характерно для Тернопільського плато.
На території області можна виділити кілька рельєфних структур: Тернопільське плато - займає центральну частину області. Поділене долинами Серету, Гнізної та Стрипи. Це найбільш рівнинна ділянка області. Опілля (Бережанський горбогірний лісовий район) - розміщене в західній частині області. Це найбільш піднята і розчленована територія області. Тут розташована гора Попелиха заввишки 443 метри - найвища точка Тернопільщини.
Кременецькі гори (Кременецьке горбогір'я) - розташовані в північній частині області. Їхній північний схил є крутим, а південний - більш пологим. Горби піднімаються до 190 метрів і мають вигляд гір-останців. Це - гори Бона, яка є найвищою (408 метрів), Божа, Дівочі скелі, Скелі Словацького та інші. У пониженнях є значна кількість ярів та балок.
Товтровий кряж (Медобори) - простягається з північного заходу на південний схід від сіл Чорний Ліс і Загір'я до містечка Гусятин. Цей колишній бар'єрний риф складається з вапняків, які піднімаються на поверхню на 50-60 метрів. Тут трапляється карст. Основні гори: Крайній Камінь (431 м), Зембова, Сабариха, Скала (417 м), Гостра Могила (398 м), Вікно, Богит (417 м). Найвища вершина - гора Нижній Камінь (Крайній Камінь) (431 м).
Авратинська височина - розташована між Медоборами і Кременецькими горами. Поверхня її слабо-хвиляста. Мале Полісся - розташоване у північно-західній частині області. Рельєф плоский. На формування рельєфу помітний вплив льодовика або неотектонічної активності. У долинах річок поширене значне заболочення.
Придністровська рівнина - займає південну частину області і є найбільш зниженою її ділянкою. Розчленована каньйоно-подібними долинами річок. Трапляються яри і балки. Поширені карстові форми рельєфу, серед яких озера та печери, що належать до найдовших в Європі.
4. Комфортність клімату
Клімат Тернопільщини є помірно-континентальним, з теплим вологим літом і м'якою зимою. Середня температура повітря коливається від ?5°C в січні до +19°C в липні. Найвищі показники середньої температури повітря у липні характерні для південної частини області (+18,8°С), найнижчі - для західної і центральної частин (+18 - +18,5°С). У січні температура повітря у центральній частині нижча (-5,4°С) від температури в інших частинах області, що зумовлено тим, що це найвища, безліса частина височини.
Вітри (найчастіше північно-західні і південно-західні, найменше - північні і південні) характерні для всіх пір року, особливо для літа. Активна циклонна діяльність зумовлює велику кількість опадів, яка в середньому за рік становить 520-600 мм. Влітку часто бувають зливи, нерідко - грози, іноді - град. Сніговий покрив - від 2-ї половини грудня до початку березня. Товщина - 8-10 см, максимуму досягає у 2-й декаді лютого. В області виділяють три кліматичні регіони - надмірно зволожений Північний, Центральний (Холодне Поділля) з найкоротшим літом, найкоротшим безморозним періодом і найбільшою кількістю днів зі сніговим покривом та Південний (Тепле Поділля), для якого характерні найдовший безморозний період і раннє настання весни.
З огляду на агрокліматичне районування, Тернопільщина належить до вологої, помірно-теплої зони; основна частина території - до під зони достатнього зволоження ґрунту і лише південна частина (Борщівський і Заліщицький райони) - до Передкарпатського вологого, теплого району.
5. Рослинний і тваринний світ
Територія Тернопільської області лежить у лісостеповій зоні і вкрита різноманітною рослинністю. Тут росте понад 1100 видів вищих спорових і насінних рослин. Багатство видового складу рослинного світу зумовлено положенням області між Карпатами і Поліссям. Найчисельнішими тут є лісові і степові види. Більшу частину ділянок, які вкриті лісом, займають в області широколистяні ліси. Тільки в північній частині області ростуть мішані ліси.
Серед широколистяних лісів найбільше поширення мають грабові, дубово-грабові, букові ліси. Грабові й дубово-грабові ліси займають південно-західну частину області (Придністров'я), Подільське плато, північну частину Товтрового кряжа, Кременецькі гори. Букові ліси ростуть на підвищених ділянках Тернопільського плато. Бук утворює суцільні масиви лише в південно-західній частині області, а в інших місцях він росте у вигляді острівців.
Через територію області проходить східна межа поширення бука в Європі. Це - бучина на Товтровому кряжі біля р. Збруч. Мішані ліси займають територію Малого Полісся. Вони ростуть на піщаних грунтах у басейнах рік Ікви, Вілії і Горині. Це переважно дубово-соснові ліси. Ліси області мають важливе грунтово-захисне, водоохоронне, рекреаційне значення. Понад 35 тис. га лісів розміщені на водноерозійних площах і виконують захисні функції.
Важливе значення для відпочинку людей поряд із лісами мають штучні насадження, а серед них - лісопарки, дендропарки, старовинні парки, сквери тощо. Багато з них в області є пам'ятками садово-паркового мистецтва. Тисячі любителів природи відвідують щорічно Гермаківський та Хоростківський дендропарки. Гермаківський дендропарк нараховує понад 1500 видів дерев і чагарників з усіх куточків світу, у т. ч. колекцію хвойних порід із Євразії, Північної Америки та Північної Африки, а також реліктові види - гінкго дволисте (найстаріше дерево нашої планети), магнолія.
Хоростківський дендропарк має надзвичайно багату колекцію дерев і чагарників. Увагу відпочиваючих привертають старовинні парки - Більче-Золотецький, Скала-Подільський, Коропецький, Гримайлівський, Збаразький, Раєвський, Кременецький та ін. У них зібрано багаті колекції дерев та кущів, які мають наукову і пізнавальну цінність. Чимало рослин на Тернопільщині сьогодні - на межі зникнення і тому занесені до "Червоної книга України".
Тваринний світ Тернопільської області представлений лісовими та степовими видами. Поліські види тварин поширені в північній частині області.
Серед них: заєць-руснак, лисиця, тхір темний, дикий кабан, куниця, козуля європейська, їжак, вовк.
З птахів: тетерев, рябчик, горлиця, канюк, лелека білий, дятел, грак, сорока, шпак, сіра ворона.
У середній та південній частині області живуть як степові види, так і представники тваринного світу Карпат: заєць-руснак, білка, лисиця, тхір, козуля європейська, олень, рись, горностай, дикий кабан, кріт, їжак, полівка сіра, полівка степова, миша, ласка.
Серед птахів: синиця, горобець, дрізд, сойка, грак, галка, сорока, шпак, жайворонок, перепелиця, ластівка, стриж, сич, сова, зозуля, горлиця, канюк.
Серед земноводних і плазунів найпоширенішими є: жаба, ропуха сіра, квакша, тритон, ящірка, черепаха болотяна.
Водиться 4 види змій: гадюка звичайна, мідянка, полоз лісовий, вуж.
Із риб у річках і ставках області водяться: коропи, карасі, в'юни, окуні, лящі, лини, щуки, соми, та інші. У багатьох водоймах живуть ондатри, видри та деякі хутрові звірі, а на їх плесі скупчуються дикі водоплавні птахи: чайки, качки-крижні, дикі гуси тощо.
До ендемічних видів тварин належать мала кутора, подільський кріт, плямистий ховрах, чагарникова полівка.
До "Червоної книги України" занесені: із ссавців - кіт лісовий, горностай, борсук, тхір степовий, рись, видра річкова, та інші.
З птахів - беркут, лелека чорний, шуліка рудий, орлан-білохвіст, скопа, змієїд, пугач та інші. З плазунів - мідянка, полоз лісовий та інші. З риб - стерлядь.
6. Екологічний стан території
Тернопільський став.
Бактерії лактозопозитивної кишкової палички виявили у воді Тернопільського ставу під час останньої перевірки на початку липня, зараз працівники міської санепідслужби проводять там додаткові дослідження. Хоча це забруднення - природне, викликане, за словами епідеміологів, швидше за все, спекою, проте купатись в озері у Тернопільській міській санепідстанції не радять. Що стосується піску, зокрема, на "дальньому" пляжі Тернополя, та грунту навколо озера, то ніяких відхилень від санітарних норм виявлено не було.
Проблема сміття у Тернополі.
Проблеми зі сміттям на Тернопільщині - випадок непоодинокий. Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області неодноразово було зафіксовано факти засмічення земельних ділянок твердими побутовими відходами. Найчастіше на Тернопільщині фіксується порушення вимог експлуатації сміттєзвалищ та розміщення відходів без правовстановлюючих документів, що є порушенням Закону України "Про відходи”.
Проблема озеленення.
На 2012 рік попри серйозне природоохоронне законодавство України і складну процедуру отримання дозволів на зрізку, у Тернополі дерев більше зрізають, як садять. Причина проста - дерева у місті старі. Як зазначають працівники підприємства - озеленення, за двадцять років незалежної України ще не було посаджено ні одного дерева, лише у 2012 р. Було посаджено кілька дерев,-як зазначають фахівці - влада не має грошей.
Питна вода Тернополя.
Впродовж 2012р. скарги мешканців міста були зумовлені тимчасовим локальним погіршенням якості води, спричиненим виникненням аварійних ситуацій на мережах, проведенням відповідних ремонтних робіт, незадовільним технічним станом внутрішньо будинкової чи зовнішньої мереж.
Повітря в Тернополі забруднене підприємствами.
У січні-вересні 2012 р. у повітряний басейн Тернопільської області від роботи стаціонарних джерел потрапило 14,2 тис. т забруднюючих речовин, що на 6,1% більше, ніж за січень-вересень 2011 р. Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в області були підприємства, які займалися транспортуванням та розподілом газу, а саме: Тернопільське лінійно-виробниче об'єднання магістральних газопроводів, Кременецьке відділення з постачання та реалізації газу та Гусятинська газокомпресорна станція. Загалом, ці три підприємства спричинили 71% загальних викидів шкідливих речовин області. Крім того, внаслідок виробничої діяльності підприємств та організацій в атмосферу надійшло 304,6 тис. т діоксиду вуглецю (70% до відповідного періоду 2011 р.), який має парникову дію та негативним чином впливає на зміну клімату.
7. Унікальні ландшафти
Однією з характерних природних особливостей Тернопільської області є карстові печери. Великі і малі, вони пронизують гіпсові та вапнякові товщі, створюючи складні підземні лабіринти й вертикальні колодязі.
Печери в Тернопільській області найбільш поширені:
а) за літологією та особливостями закладання - гіпсові печери (є у вапняках 26%, у травертинах включно);
б) за генезисом - переважна більшість корозійні;
в) за морфологією - горизонтальні (97 %).
До першого типу належать печери, які відомі в цілому світі. Це "Голубі Озера" ("Озерна"), "Оптимістична", "Кришталева", "Млинки" та інші. Абсолютна більшість печер за своїм походженням корозійні. Винятком є такі печери, як "Перлина" та "Подолянка", котрі, по суті, є тріщинами бортового відпору. Тобто вони за генезисом належать до корозійно-тектонічних порожнин. Вертикальних печер в області є тільки три: вищезгадані "Перлина" та "Подолянка" в Медоборах та "Опільська", яка утворилася в околицях села Гутисько, що на Бережанщині. На сьогодні це найглибша вертикальна печера області. Вона пронизує товщу вапняку до глибини 37,6 м, а загальна довжина всіх ходів становить 174 м.
Сьогодні на території Тернопільської області відомо (занесено в кадастр) 100 печер. Збором кадастрових даних, дослідженням печер, їх охороною та пошуком займається громадська організація "Тернопільський клуб спелеологів "Поділля" у тісній співпраці з іншими українськими та зарубіжними спелеоклубами, державними установами та науковими закладами України. Поширення карстових явищ, а звідси і поширення карстових печер по області неоднорідне. Це залежить від фізико-географічних умов. З огляду на це виникла потреба карстологічного районування Тернопільщини.
У результаті на території Тернопільської області А. Кучерук виділив кілька карстових районів:
1. Кременецький.
2. Товтровий
3. Центральноподільський.
4. Західноопільський.
5. Придністровський.
Найбільш цікавим і перспективним у географічному, краєзнавчому і туристському аспектах є Придністровський карстовий район. Тут знаходиться 11 великих (довжина більш як 1000 м) розвіданих гіпсових (сульфатних) печер. З них 8 розташовані у вузькій ділянці, субпаралельній до долини Дністра. Дві печери ("Млинки" та "Уринь")"випадають" з цієї смуги й розташовані далі на північ, на широті м. Чортків; та печера "Джуринська" на широті смт Микулинці.
Отже, найбільш цікавими і найбільш таємничими та привабливими є гіпсові гіганти.
Це печери: "Оптимістична" (214 км, посідає за довжиною 2-ге місце у світі), "Озерна" (121 км, 10-те місце в світі), "Млинки" (28 км), "Кришталева" (23 км), "Славка" (9,1 км), "Вертеба" (7,8 км), "Уринь" (2,1 км), "Ювілейна" (1,5 км), "Олексинська" (1,2 км), "Тимкова Скеля" (1,18 км), "Джуринська" (1,3 км).
Карст Тернопільської області має велике туристське, лікувальне, рекреаційне значення. Поєднання своєрідної природи області з унікальними карстовими формами приваблює багатьох туристів та охочих відпочити не тільки з області та України, а й з усіх країн світу.
При створенні спеціалізованої інфраструктури на території області можливе функціонування туристсько-рекреаційного, лікувально-оздоровчого та краєзнавчо-пізнавального комплексів. Що стосується проблеми використання й охорони печер, то слід сказати, що постає актуальна проблема збереження, охорони та правильного використання вже відомих карстових форм на території Тернопільської області.
Становище ускладнюється тим, що печери та карстові явища належать до категорії невідновних природних ресурсів, тому що на утворення морфологічних елементів та вторинних мінеральних утворень потрібно навіть не одне, а декілька тисячоліть.
Відомо, що екологічна рівновага сульфатних печер належить до дуже слабких, пристосованих до конкретних, постійних умов функціонування біогеоценозів, тому безконтрольне, нерегламентоване відвідування печер, яке, на перший погляд, здається найменш руйнівним антропогенним чинником, завдає руйнівної, непоправної шкоди печерам області.
Раніше печери використовувались як екскурсійно-туристські або спортивні об'єкти, залежно від їх доступності та складності проходження ("Кришталева", "Млинки", "Уринь", "Вертеба", "Славка", "Джуринська", "Оптимістична", "Голубі Озера").
В останні роки спостерігається значне підвищення інтересу до печер області, і неабияку роль тут відіграли засоби масової інформації, які широко висвітлювали легкодоступність, випадки першопроходження та дослідження печер. Це призвело до різкого збільшення потоку відвідувачів, яких приваблює краса підземного світу печер та особливо їхні вторинні мінерали, що є унікальними за своєю красою та походженням. Цей процес зупинити майже неможливо та й, мабуть, недоцільно, тому що в кінцевому рахунку головна цінність печер області - цих природних музеїв, і полягає в тому, щоб дарувати людям естетичну насолоду й можливість втамувати споконвічне бажання людини до незвіданого та прекрасного. Крім того, відвідування печер формує в людині такі якості, як мужність, витривалість, дає змогу морального та фізичного вдосконалення, вихованню дружби й почуття обов'язку перед природою і людством.
Сьогодні слід перейти від пасивної охорони до такого механізму раціонального природокористування, який би водночас враховував соціальні, екологічні та економічні потреби суспільства. Це дозволило б замість малоефективної боротьби з негативними наслідками науково необґрунтованої і неналагодженої господарської діяльності попередити саму можливість їх виникнення і тим самим забезпечити зберігання цінних природних об'єктів, включаючи і карст з його унікальними формами.
Цей соціоекологічний підхід потребує соціоекологічних досліджень, які були б обов'язковим компонентом дослідження карсту та його форм у межах Тернопільської області (можливо, і для всієї України).
8. Забезпечення природно-рекреаційними ресурсами
Область має 421 об'єкт природно-заповідного фонду, в тому числі заповідник "Медобори", 12 пам'яток природи, серед яких Кременецькі гори; печери Вертеба, Кристальна, Млинка, Озерна, Оптимістична, Перлина, Ювілейна та ін.; Гермаківський і Хоростківський дендропарки; 4 пам'ятки садово-паркового мистецтва (Більче-Золотецький, Вишневецький, Раївський, Скала-Подільський парки). Знаменита липова алея, закладена в XVII ст., тягнеться від Бережан до с. Рай.
Основними природними об'єктами, на базі яких розвивається екскурсійний туризм, є Товтровий кряж, Кременецькі гори, Дністровський каньйон, карстові печери. Карстові печери поблизу Борщова - найбільші у світі.
Сприятливі кліматичні умови, мальовничі ландшафти, лісові масиви, джерела мінеральних вод, лікувальні грязі складають рекреаційний потенціал області. Відомий кліматичний курорт - Заліщики.
Природних озер на Тернопільщині мало і вони невеликі, проте багато штучних водойм. Є і водосховища: Тернопільське (315 га), Касперівське (270 га) у Заліщицькому і Скородинське (140 га) у Чортківському районах.
Для туристів та гостей тернопільського краю буде цікаво знати, що на Тернопільщині знаходиться найбільший в Україні на рівнинній території "Червоногородський" (інша назва - "Джуринський") водоспад, висота якого сягає 16 м; найвищий в Україні прямовисний скелястий річковий берег (річка Дністер) висотою 250 м та довжиною 1,5 км; найбільший в Україні та один з найбільших у Європі - Дністровський каньйон; найбільший водоспадистий струмок Русилівський, на якому можна нарахувати до 14 водоспадів.
Водні ресурси краю (Дністер, Серет, Збруч, Стрипа, Іква, Горинь) дозволяють у багатьох місцях займатись водним туризмом.
9. Архітектурно-історичні ресурси
Серед архітектурних пам'яток області - замки XIV-XVII ст., католицькі і православні храми, зразки церковного дерев'яного зодчества.1178 пам'яток архітектури і містобудування внесено до Державного реєстру національно культурного надбання. В області діють 3 музеї з 22 відділами.
Фонди краєзнавчого музею в Тернополі налічують понад 100 тисяч експонатів. У художньому музеї зберігаються старовинні і сучасні полотна відомих європейських і місцевих художників. У місті функціонує також картинна галерея.
В 1746 р. Великим коронним гетьманом Речі Посполитої Ю. Потоцьким був заснований Домініканський монастир, зруйнований під час Другої світової війни і відреставрований у 1953 р. До комплексу входять костьол і корпус келій.
В Бережанах збереглись також костьол Св. Миколая (1630-1683 pp.) з келіями (1716-1742 pp.) і костьол Різдва Пресвятої Богородиці (1600 p.), православні Миколаївська дерев'яна церква (1691 р.) і Троїцький собор (1768, 1903 pp.), синагога з ознаками оборонної споруди.
Збереглася замкова церква Воскресіння 1530 р. (перебудована у XVIII-XIX ст.), в якій поховані православні предки Корибутів-Вишневецьких.
Домініканський костел. Це - пам'ятник архітектури пізнього європейського барокко, споруджений в 1749-79 році за проектом арх.А. Мощинського. Одночасно був побудований двоповерховий келійний корпус монастиря домініканців. Домініканський костел сильно постраждав під час Другої ссітової війни. У 1992 р. будівлю відреставровано і передано громаді католиків. Інтер'єри не збереглися.
У Тернополі знаходиться музей політв'язнів. Експозиція музею розповідає про боротьбу українських націоналістів з комуністичним режимом, репресивних методах радянських спецслужб і життя засуджених в таборах ГУЛАГу. Тут розташовано 28 камер ув'язнення. У музеї, Ви можете побачити знаряддя катувань, карцери, предмети побуту.
А от найкращим зразком подільської архітектурної школи є церква Різдва Христового. Будівля споруджена в 1602 році біля східних міських воріт майстром Леонтієм. У храмі знаходиться святиня - ікона Тернопільської Божої Матері.
Драматичний театр імені Т.Г. Шевченка заснований в 1915 році з ініціативи театрального режисера Л. Курбаса. Це був перший Тернопільський театр. А нинішній драмтеатр побудований за проектом архітекторів: І. Михайленкоа В. Новікова, Ф. Чорновола в 1957 році. Поряд з театром в сквері встановлено пам'ятник Т.Г. Шевченко.
Туристичні пам'ятки Тернополя вражають своєю незвичайністю та історією. Венеціанський дворик - це двір великого будинку на розі вулиці Шевченка. Колись тут була польська бурса і бібліотека. В1913 році тут відкрили музей. А пізніше тут була розташована жіноча гімназія. У наші дні в будівлі розташовано Управління Освіти Тернопільської міськради. А у дворі - Управління муніципальної поліції. А сам дворик названий венеціанським в честь стилю, в якому він оформлений.
Краєзнавчий музей Тернополя заснований в 1913 році. У музеї представлено чотири відділи: природничий, археологічний, історико - нумізматичний та етнографічний. У музеї налічується 150 експонатів.
Пам'ятник князю Данилу Галицькому встановлений в 2002 в центрі Тернополя. Князь об'єднав Галицько - Волинську державу і став королем Русі. Він завдав поразки Золотій Орді. Коли правив Данило Галицький на російських землях пішло поширення західної культури.
Успенська Почаївська лавра - другий за статусом (після Києво-Печерської лаври) православний монастир в Україні. Під час екскурсії по Почаївській Лаврі Ви матимете можливість помолитися біля Почаївської ікони Богоматері, попити та придбати цілющої води з Почаївської гори. Кожен, хто навіть уперше переступає поріг Почаївського Успенського собору, обов'язково побачить бронзовий позолочений ковчег за латунною загорожею. Це місце, огорнуте незбагненною таємницею, немов увібрало в себе палкі молитви нескінченного потоку молильників, що приходять сюди вже не одне століття.
10. Перспективи розвитку туризму
Туристично-рекреаційна галузь визнана в Тернопільській області пріоритетною. Тут діють два Державних історико-архітектурних заповідники з десяти, що є в Україні (це - Кременецько-Почаївський та Бережанський), один Національний історико-архітектурний заповідник з чотирьох (це - "Замки Тернопільщини" з центром у Збаражі). Подібного нема в жодному іншому регіоні нашої держави.
В області збереглося більше третини всіх українських замків і палаців, понад сотню дерев'яних церков різних епох, десятки унікальних кам'яних храмів і костьолів тощо.
Те саме можна сказати і про пам'ятки природи. Сьогодні на Тернопільщині зосереджена п'ята частина всіх таких пам'яток, що нараховуються в Україні. Насамперед це об'єкти спелеології. У світі поки що не відкрито інших таких великих горизонтальних гіпсових печер із специфічною будовою. Розташовані вони на глибині від 10 до 50-60 метрів під землею. В області, яка територіально є однією з найменших в Україні, сьогодні їх налічується більше сотні. Але спелеологи та туристи й тепер відкривають нові печери.
У центрі Європи у XXI столітті ще можливі географічні відкриття! Більше того, існує думка, що в області відкрито лише 20% печер, а ще 80% з них чекають на свого першовідкривача.
До послуг туристів-спелеологів печера "Млинки”, "Озерна”, "Угринь” тощо. І, звичайно, "Оптимістична” - найбільша за розміром печера у Європі, найбільша у світі серед гіпсових печер і друга - серед вапнякових. Сумарна кількість її ходів - 214 км.
Для масового туризму пристосована печера "Кришталева”, яку називають підземною перлиною Поділля. Туристський маршрут довжиною 2800 метрів - електрифікований.
А в печері "Вертеба" відкрито оригінальний навіть за світовими мірками заклад - музей археології і Трипільської культури. Той, хто хоче поєднати відпочинок з лікуванням, теж не прогадає.
Екологічно чисте повітря, практично всі види лікувальних вод (типу "Моршин”, "Нафтуся”, "Друскінінкай” тощо), цілющі грязі, унікальні методи оздоровлення, в тому числі. пивом.
За твердженням учених, особливу цінність має заповідник Медобори - унікальний за світовими масштабами геолого-ботанічний комплекс, який не має аналогів в Україні, справжня скарбниця лікувальних факторів. Він простягнуся у вигляді гряди скелястих (колишніх рифів) пагорбів, вкритих лісовою та степовою рослинністю
Висновок
В області, яка територіально є однією з найменших в Україні, збереглося більше третини всіх українських замків і палаців, понад сотню дерев'яних церков різних епох, десятки унікальних кам'яних храмів і костьолів. Туристи залюбки відвідують надзвичайно багаті архітектурними пам'ятками Бережани, Бучач, Кременець, Збараж, Теребовлю.
В Тернопільській області зосереджена п'ята частина всіх пам'яток природи, що нараховуються в Україні. Тут налічується більше сотні об'єктів спелеології. Гірські пасма, каньйони, десятки водоспадів, унікальні навіть за світовими мірками геологічні стінки, заповідна рослинність, наявність практично всіх видів мінеральних лікувальних вод, клімат близький до субтропічного середземноморського - це все складає основу інвестиційної привабливості туристично-рекреаційної галузі Тернопільщини.
Список джерел
1. http://ukr-tur. narod.ru/turizm/regionukr/ternop/ternopobl. htm
2. https: // uk. wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C#. D0.94. D0. B5. D0. BC. D0. BE. D0. B3. D1.80. D0. B0. D1.84. D1.96. D1.8F
3. http://ukr-tur. narod.ru/turizm/regionukr/ternop/harakter/nasel/naselen. htm
4. http://www.zachystemisto. te.ua/ternopil/general/
5. http://tourlib.net/books_ukr/pankova332. htm
6. http://oteli.net.ua/ukr/hotel/info/Dostoprimechateljnosti-Ternopolja-Ekskursija-po-gorodu
7. http://referat-ok.com.ua/regionalna-ekonomika-rps/objekti-religiinogo-palomnictva-ternopilskoji-oblasti
8. http://ukrainaincognita.com/mista-ta-regiony/ternopilska-oblast
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальна характеристика Миколаївської області, її географічне положення, особливості клімату, рослинний та тваринний світ. Природно-рекреаційні ресурси Миколаївської області. Аналіз сучасного стану та оцінка перспектив розвитку туризму в даному регіоні.
курсовая работа [41,3 K], добавлен 27.03.2011Загальна характеристика Київської області. Особливості природно-рекреаційних і кліматичних ресурсів Київщини. Історико-культурний та туристично-екскурсійний потенціал краю. Сучасний стан та перспективи розвитку туризму на території досліджуваної області.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 10.02.2011Розвиток пізнавального туризму в Україні. Загальна характеристика пунктів маршруту. Детальний опис програми туру по замкам Тернопільської області, визначення кілометражу. Розробка рекламної стратегії. Розрахунок вартості та документальне оформлення туру.
курсовая работа [2,8 M], добавлен 24.06.2013Ресурсно-рекреаційний паспорт Сумської області. Геополітичнеположення – важлива складова розвитку туризму в області. Особливості рельєфу. Унікальні ландшафти і природні об’єкти. Найвизначніші пам’ятки історії та архітектури. Біосоціальні ресурси.
курсовая работа [57,9 K], добавлен 29.10.2008Визначення рекреаційної спеціалізації Чернівецької області, оцінка існуючих туристсько-рекреаційних комплексів. Геологічні та геоморфологічні утворення Північної Буковини як регіону літнього і зимового, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 11.06.2019Кліматичні, водні ландшафтні, бальнеологічні та лісові ресурси Миколаївської області. Історичні пам’ятки та архітектурна спадщина. Етнографічні особливості території. Музеї, театри та розважальні заклади області. Транспортна система та засоби гостинності.
курсовая работа [4,6 M], добавлен 13.04.2012Фізико-географічна характеристика та природно-рекреаційний потенціал Хмельницької області. Історія краю, його соціально-економічні умови та стан розвитку туризму. Авторські пропозиції щодо створення мережі пізнавальних туристично-екскурсійних маршрутів.
курсовая работа [96,1 K], добавлен 02.03.2012Загальна інформація про Болгарію: географічне положення, клімат, населення, особливості побуту, кухня, туристські формальності. Обєкти рекреаційно-пляжного туризму країни. Екскурсійна програма туру по Болгарії. Вибір підприємств - закладів розміщення.
курсовая работа [4,3 M], добавлен 31.01.2014Сучасний стан туризму в Іспанії: розвиток транспортної і туристичної інфраструктури. Історико-архітектурні ресурси держави: музеї, галереї та виставки. Природні туристсько-рекреаційні ресурси країни: рельєф, клімат, водні та бальнеологічні ресурси.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 27.10.2014Вплив на рекреаційне господарство. Характеристика рекреаційних ресурсів, показники їх оцінки. Передумови формування рекреаційного господарства Київської області. Природні та історико-культурні ресурси, природоохоронні об’єкти. Основні види туризму.
курсовая работа [211,7 K], добавлен 29.03.2012Фізико-географічні умови розташування, географія та використання ресурсів області. Природні, кліматичні, бальнеологічні, водні, рельєфні, біотичні рекреаційні ресурси. Рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду та історико-культурні ресурси області.
курсовая работа [198,6 K], добавлен 21.04.2010Аналіз та оцінка рекреаційно-туристичних ресурсів Донецької області. Коротка історія формування території області. Географічні аспекти формування рекреаційно-туристичних ресурсів області. Архітектурно-історичні, подійні, рекреаційно-туристичні ресурси.
курсовая работа [68,5 K], добавлен 24.03.2011Загальна характеристика Узбекистану. Біокліматичні ресурси, геодемографічна характеристика країни. Соціально-економічні умови розвитку рекреації. Ландшафтні, біокліматичні, гідромінеральні та природно-антропогенні ресурси. Екологічний стан території.
курсовая работа [48,9 K], добавлен 29.03.2012Поняття історико-культурної спадщини, історико-культурного туризму, замкові та палацові комплекси як їх складова, методичні засади дослідження. Історія дослідження замкових, палацових комплексів Тернопільської області, проблеми використання, збереження.
дипломная работа [121,0 K], добавлен 18.05.2012Наукові підходи до вивчення туристично-рекреаційних ресурсів. Суспільно-географічна оцінка туристичних ресурсів Полтавської області. Видатні історико-культурні пам’ятки, природно-рекреаційні ресурси. Особливості розвитку рекреаційного комплексу.
курсовая работа [105,4 K], добавлен 29.12.2010Характеристика і особливості використання природних туристських ресурсів Київської області. Огляд визначних історико-культурних ресурсів. Розробка туристсько-спортивного маршруту велосипедного походу в Київській області та пропозиції з його впровадження.
курсовая работа [3,8 M], добавлен 06.12.2021Курортно-рекреаційні райони. Одеський курортно-рекреаційний район. Білгород-Дністровський та Татарбунарський рекреаційні райони. Екотуристичні рекреаційні райони. Дельта Дунаю. Причорноморський район.
курсовая работа [630,5 K], добавлен 02.06.2006Сутність, значення і місце рекреаційно-туристичного комплексу в господарстві Київської області. Особливості сучасних туристичних послуг. Передумови розвитку і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Київської області. Розвиток готельного фонду.
курсовая работа [700,4 K], добавлен 29.03.2013Географічне і економіко-географічне положення Кіпру. Природні та історико-культурні ресурси, природоохоронні території, соціально-економічні умови країни. Розвиток рекреаційного господарства і туризму. Туристичні і курортні центри, їх характеристика.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 20.05.2014Теоретико-методологічні основи дослідження рекреаційного господарства. Природні рекреаційні, історико-культурні та інфраструктурні ресурси Київської області. Основні види рекреаційної діяльності в області, проблеми і перспективи розвитку господарства.
курсовая работа [62,8 K], добавлен 16.08.2011
