Характеристика підприємства ЗАТ "Готель Харків"

2. Рухливість середовища - це швидкість, з якою відбуваються зміни в оточенні організації. Невизначеність зовнішнього середовища - відносна кількість інформації про середовище й впевненість у ЇЇ достовірності. Таким чином, орієнтація ЗАТ «Готель Харків» на місію й досягнення поставлених цілей залежить від того, наскільки керівництво може оцінювати внутрішній стан підприємства й майбутнє зміна факторів зовнішнього середовища.

Доцільно оцінити конкурентні переваги пансіонату ЗАТ «Готель Харків» і зрівняти їх з підприємствами-конкурентами.

Визначимо вагомість факторів конкурентної переваги:

1. якість обслуговування клієнтів - 0,2;

2. ціна - 0,2;

3. стан матеріально-технічної бази - 0,1;

4. місце розташування - 0,1;

5. імідж - 0,1;

6. маркетинг (реклама) - 0,1;

7. якість харчування - 0,1;

8. широкий спектр послуг - 0,1

Оцінювати фактори конкурентної переваги будемо від 1 до 10 балів.

Таблиця 2.3

Конкурентні переваги ЗАТ «Готель Харків» і його конкурентів

Конкурентна переваги як обслуговування клієнтів і надання оздоровчих заходів є основним у санаторно-курортному господарстві й у цьому зв'язку слід зазначити, що ваги цієї переваг у ЗАТ «Готель Харків» значні в порівнянні з такими конкурентами як «Готель Аврора», однак, він менше, ніж у Готель «Вікторія».

2.1 Визначення конкурентоспроможності готельного підприємства

Ключові фактори успіху (або конкурентні переваги) -- це характерний для певної галузі перелік чинників, що приносять їй переваги перед іншими галузями (наприклад, у боротьбі за інвестиції за рахунок більшої прибутковості або швидкості обороту капіталу), а також одним підприємствам галузі над іншими. Ці фактори не є постійними, смороду змінюються залежно від: особливостей галузей; сегментів ринку, що обслуговуються, а також години та етапу «життєвого циклу» галузі та підприємства.

Ключові фактори успіху базуються на: науково-технічному рівні виробництва та продукту; рівні маркетингу; рівні менеджменту; організаційно-технічному рівні виробничих процесів; фінансово-економічному рівні підприємства; рівні персоналу тощо.

Для кожної галузі є свої специфічні вимоги до комбінації наведених ключових факторів успіху, алі для процвітаючого підприємства будь-якої галузі кожний із них може статі інструментом переможи в конкурентній боротьбі.

Ключові фактори успіху формують конкурентоспроможність об'єкта досліджень: товару, виробництва, підприємства, галузі, держави тощо.

У стратегічному управлінні найчастіше конкурентоспроможність розглядається у двох аспектах:

1) конкурентоспроможність товару (продукції) тобто ступінь його відповідності на певний момент вимогам цільових груп споживачів або обраного ринку за найважливішими характеристиками: технічними, економічними, екологічними тощо.

2) конкурентоспроможність підприємства -- це рівень його компетенції відносно інших підприємств-конкурентів у нагромадженні та використанні виробничого потенціалу певної спрямованості, а також його окремих складових: технології, ресурсів, менеджменту (особливо -- стратегічного потокового планування), навичок і знань персоналу тощо, що знаходить вираження в таких результуючих показниках, як якість продукції, прибутковість, продуктивність тощо.

Конкурентоспроможність продукції. Виразом конкурентоспроможності підприємства є продукція, якові воно виготовляє. Більшість моделей, що використовуються для аналізу «портфелю підприємства», базується на визначенні конкурентоспроможності продукції. Кожний з етапів життєвого циклу товару має специфічні характеристики конкурентоспроможності. Так, на перших етапах -- зародження та вихід на ринок -- ними можуть бути швидкість проектних робіт і час виходу на ринок. Далі на перший план виходять показники рентабельності, продуктивності тощо.

Кожний продукт або послуга цінні настільки, наскільки смороду можуть задовольняти споживи споживача, тому в усіх показниках, що характеризують тієї чи інший продукт або послугу, будуть використовуватися об'єктивні та суб'єктивні, кількісні та якісні параметри й показники, які більшою чи меншою мірою відбивають рівень задоволення потреб. Чим вищий цей рівень, тім більш конкурентоспроможний продукт випускає підприємство.

Рис. 2.1. Принципова схема врахування залежних і незалежних факторів

Згідно з моделлю конкуренції М. Портеру головними елементами зовнішнього середовища, що впливають на діяльність підприємства, є: споживачі, постачальники, товари-замінники, конкуренти та фірми, які потенційно можуть увійти й почати діяти в цій галузі.

Рис. 2.2. Модель галузевої конкуренції, що базується на підході М.Портеру

2.2 Теоретичні аспекти забезпечення конкурентоспроможності

Готельне господарство - це одна з основних ланок системи туристсько-екскурсійного обслуговування. Серед комплексу послуг, що надаються туристу під час подорожі, готельне обслуговування посідає центральне місце. Розміщення, надання тимчасового житла з певним набором інших послуг входять як основна частина в будь-яку туристичну програму, в кожен тур. Підприємством готельного господарства є готель - комерційне підприємство, що виробляє та пропонує на ринку свій "товар", продукт у вигляді комплексу послуг, серед яких основними є послуга розміщення і послуга харчування. У готелях є різні категорії номерів, що відрізняються площею, меблями, обладнанням, оснащенням і т.д. Послуга розміщення є основною, а підвищений інтерес викликають саме додаткові послуги, що виділяють даний готель із ряду інших. До додаткових або інших послуг відносяться пропозиція басейну, спортивного залу, конференц-залу, залів для переговорів, прокат автомобілів, послуг хімчистки, пральні, перукарні, масажного кабінету та ін .Вданий час додаткові послуги набувають все більшого значення у формуванні ринкової привабливості готельного підприємства.

Обсяг продажів готельних послуг залежить від ряду факторів :

Місце розташування готелю. Від даного чинника залежать зручність доступу до готелю і привабливість його оточення (розвинена інфраструктура) для гостя, яка багато в чому визначається метою відвідин (відпочинок або ділова поїздка);

Зручності обслуговування. Даний фактор - це доступність для гостей і диференційованість за типами, розмірами і цінами спалень, ресторанів, барів тощо;

Рівень сервісу характеризується асортиментом послуг, що надаються, наявністю різних видів зручностей, їх стилем та якістю;

Імідж готелю забезпечує сприятливе (чи несприятливе) сприйняття готелі, відомого клієнтам. Імідж у цілому складається з місцеположення готелю, пропонованих послуг і зручностей, зовнішнього сприйняття і внутрішньої атмосфери готелю, кваліфікації обслуговуючого персоналу тощо;

Ціна Даний фактор відображає вартість обслуговування;

Асортимент послуг, що надаються готелями, дуже різноманітний. Це послуги з тимчасового розміщення (проживання), послуги громадського харчування, перукарські послуги, послуги салонів краси, сауна і т.д. Сьогодні, не виходячи з готелю, можна постригтися в перукарні, попаритися в сауні або пограти в більярд. І хоча основну частину виручки готелю складає плата за проживання, додаткові послуги також приносять чималий дохід.

Підприємства готельного господарства представляють матеріальну основу туристичної галузі і несуть в собі величезний потенціал для сталого доходу в державний бюджет. Ефективний розвиток підприємств готельного господарства є стратегічно важливим напрямком для туризму. Як елемент інфраструктури, готельне господарство відображає облаштованість соціального простору в рамках міста, культурно-ділових об'єктів та виробництва. Діяльність підприємств готельного господарства сприяє зміцненню зв'язків, перетворюючи їх у систему інтеграційних процесів з реалізацією соціально-культурного обміну, з розвитком культури пізнання, послуги розміщення є системоутворюючим елементом індустрії туризму, що дає підставу стверджувати - саме вони мають здатність генерувати мультиплікативний ефект впливу на суміжні галузі національної економіки. Це підтверджують дані про те, що до 68% всіх доходів від туризму і до 65% всіх зайнятих у світовій індустрії туризму припадає на сферу розміщення.

Вітчизняний ринок готельних послуг характеризується не тільки недостатньою кількістю готелів, але й обмеженістю їх типів, відсутністю відповідної інфраструктури, що, у свою чергу, відбивається на рівні якості обслуговування.

Беручи до уваги прагнення України послідовно інтегруватися у світове економічне співтовариство, актуальним завданням для вітчизняного ринку гостинності є пошук стратегічних орієнтирів збільшення конкурентних переваг, які дозволять більш повно задовольняти потреби споживачів,

Окрім тогопідвищити рівень сервісу і, як наслідок, сформувати необхідний рівень конкурентоспроможності галузі.

2.3 Конкурентоспроможність

- багатоаспектне поняття, що означає відповідність товару умовам ринку, конкретним вимогам споживачів не тільки по своїм якісним, економічним, технічним, естетичним, ергономічним характеристикам, але і по комерційних і інших умов його реалізації (терміни поставки, ціна, канали збуту, сервіс, реклама ) [13.]

Конкурентоспроможність послуги, тобто можливість комерційно вигідного його збуту на конкурентному ринку, можна визначити, тільки порівнюючи товар з конкурентами-аналогами.

Оскільки кожен покупець має індивідуальний критерій оцінки задоволення власних потреб, конкурентноздатність здобуває ще й індивідуальний відтінок. Цим, однак, не вичерпується поняття конкурентоспроможність. Кількість її параметрів залежить від виду та складності продукту в технічному і експлуатаційних відносинах, а також від необхідної точності оцінки, мети дослідження та інших зовнішніх факторів.

Особливе місце в забезпеченні та підтримці конкурентоспроможність послуги займає сервіс - за його відсутності послуги втрачає споживчу цінність (або частина її), стає неконкурентоспроможним і відкидається споживачем.

Навпаки, добре налагоджений сервіс [14,]

1. допомагає виробнику формувати перспективний, досить стабільний ринок для своїх товарів,

2. підвищує конкурентоспроможність товару,

3. сам по собі є досить прибутковою справою,

4. - це неодмінна умова високого авторитету (іміджу) товаровиробника.

Все розглянуте зумовлює складність, але разом з тим і необхідність дослідження, аналізу та оцінки конкурентоспроможність товару.

При цьому виходять з того, що випуск нового товару, в той час як колишній товар ще не вичерпав можливості підтримки своєї конкурентоспроможність, звичайно економічно недоцільний.

Особливу увага приділяється не стільки поліпшення технічних параметрів продукту, скільки зниженню ціни його споживання - як свідчить світова практика, саме цей параметр часто стає вирішальним для комерційного успіху нового товару, хоча він продається за істотно вищою ціною.

Оскільки конкурентоспроможність - це ключ до ринкового успіху товару та його виробника, а вирішення проблеми конкурентоспроможність - найскладніше завдання в діяльності будь-якої фірми-товаровиробника, що вимагає узгодженої, цілеспрямованої роботи всіх підрозділів при лідируючої ролі служби маркетингу, особливим напрямком діяльності фірми є розробка стратегічних підходів до вирішення цієї проблеми.

Відзначено тісний взаємозв'язок між рентабельністю і часткою фірми на ринку: рентабельність підвищується в міру збільшення ринкової частки фірми. Це означає, що конкурентні переваги, вирішуючи наперед успіх фірми і відповідно збільшення її частки на ринку, в свою чергу посилюються внаслідок підвищення рентабельності діяльності фірми.

Істотна увага приділяється фактору транспортних витрат, що в сукупних витратах можуть скласти (залежно від виду товару) 10 - 50% і більше.

Стратегія підвищення конкурентоспроможність фірми обов'язково повинна враховувати рівень конкурентоспроможність країни у відповідних областях, прямо або побічно впливають на КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ фірми.

Розділ 3. Економічний аналіз діяльності підприємства

3.1 Аналіз фінансових результатів роботи готельного підприємства і його рентабельності

Узагальнююча оцінка фінансового стану підприємства проводитися на основі таких показників, як прибуток і рентабельність.