Характеристика туризму Волинської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Загальна характеристика регіону

Волинська область. Область на північному заході України в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини. Межує на заході з Люблінським воєводством Республіки Польща, на півночі -- з Брестською областю Республіки Білорусь, на сході -- з Рівненською, на півдні -- з Львівською областями України. Всього в межах області пролягає 395 кілометрів державного кордону.

Площа області 20143 кмІ, що становить 3,3% території України та 19 місце серед областей України. З півночі на південь вона розкинулася на 185 км, а зі сходу на захід -- на 155 км [3, c. 6-8].

Природні умови і ресурси регіону.

За природними умовами Волинську область поділяють на 3 зони: північнополіську, південнополіську та лісостепову.

Північнополіська зона, яка займає 3/4 території, за рельєфом - плоска рівнина, яка в районі Ковеля і Любомля має невеликі підвищення і характеризується високою лісистістю, великими заболоченими площами, значною кількістю торфовищ.

Південнополіська зона лежить у межах Волинського пасма, що складається з багатьох ізольованих горбів різної форми. На сході зони лежить денудаційна рівнина, утворена водно льодовиковими відкладами.

Лісостепова зона розташована в межах Волинської височини, поверхня якої порізана балками і річковими долинами.

На території Волині чітко виділяються два види ландшафтів - поліський і лісостеповий. Для поліських ландшафтних районів характерні велика лісистість, заболоченість місцевостей, переважання малородючих ґрунтів, наявність значної кількості заплавних і карстових озер. Для лісостепових ландшафтних районів характерний долинно-грядовий рельєф, ускладнений яружно-балочними і карстовими формами з сірими опідзоленими ґрунтами в поєднанні з малогумусними чорноземами. Лісова рослинність становить 20% території зони [2, c. 54-58].

Коротка історія формування рекреаційно-туристичної галузі регіону.

Волинь - край унікальної природи, лікувального мікроклімату, самобутнього народного мистецтва і великої історико-культурної спадщини. За наявністю природних рекреаційних ресурсів, які зазнали відносно невеликого антропогенного впливу і добре зберегли рекреаційну здатність, область належить до перспективних регіонів України з розвитку туристично-рекреаційної галузі. туристичний рекреаційний інфраструктура

Багата історико-культурна спадщина, озера, річки, ліси з цілющими дикоростучими ягодами та грибами, лікувальні торф'яні грязі, джерельні мінеральні води чотирьох типів, мисливство, рибальство створюють всі необхідні передумови для організації і функціонування лікувально-оздоровчого, культурно-пізнавального, спортивного, мисливського, сільського та інших видів туризму. Волинська область має вигідне географічне положення, на перехресті важливих міжнародних та національних туристичних маршрутів, що надає їй особливого статусу західних “воріт” до Європи. Волинський край багатий туристичними ресурсами, які представлені комплексом історичних, архітектурних, природних, мистецьких, літературних пам'яток, що дає змогу задовольнити пізнавальні інтереси туристів. Наявність великої кількості озер, річок, гаїв, лісів дає підставу створювати оздоровчо-рекреаційні зони для цікавого відпочинку й ефективного оздоровлення різних груп населення.

Сучасний стан розвитку рекреаційно-туристичного господарства регіону.

Рекреаційні можливості, історична, культурна спадщина є потенційними ресурсами для розвитку як окремих міст, так і області загалом. Особливо це стосується тих малих міст, які найменше потерпали від техногенних навантажень.

Для більшості з них туризм може стати головною стратегією розвитку. Волинська область має вигідне географічне положення, на перехресті важливих міжнародних та національних туристичних маршрутів, що надає їй особливого статусу західних "воріт" до Європи.

До природних ресурсів області, які мають найбільшу цінність для рекреації і туризму, насамперед, належать такі елементи природно-територіальних комплексів, як озера, річки, ліси, родовища мінеральних вод і лікувальних грязей, а також окремі об'єкти природно-заповідного фонду.

За наявністю природних рекреаційних ресурсів область належить до перспективних регіонів України в плані організації туристично-рекреаційної діяльності. Слід відзначити, що природні рекреаційні ресурси в області зазнали відносно невеликого антропогенного впливу, і тому добре зберегли рекреаційну здатність.

Волинський край багатий туристичними ресурсами, які представлені комплексом історичних, архітектурних, природних, мистецьких, літературних пам'яток, що дає змогу задовольнити пізнавальні інтереси туристів. Наявність великої кількості озер, річок, гаїв, лісів дає підставу створювати оздоровчо-рекреаційні зони для цікавого відпочинку й ефективного оздоровлення різних груп населення.

Загалом природно-ресурсний потенціал області не має збалансованого використання, що свідчить про відсутність у державі (і області зокрема) дієвої природоохоронної політики, реальних державних пріоритетів і дієвого контролю у галузі охорони довкілля [8, c. 43-50].

2. Головні чинники розвитку туристичної галузі на території регіону

Більша частина області розташована в межах Поліської низовини, четверта частина - на Волино-Подільській височині в лісостеповій зоні. За природними умовами область поділяють на три зони: північнополіську, південнополіську і лісостепову. Північнополіська зона, яка займає 3/4 території, за рельєфом - плоска рівнина, яка в районі Ковеля і Любомля має невеликі підвищення і характеризується високою лісистістю, великими заболоченими площами, значною кількістю торфовищ. Південнополіська зона лежить у межах Волинського пасма, що складається з багатьох ізольованих горбів різної форми. На сході зони лежить денудаційна рівнина, утворена воднольодовиковими відкладами. Лісостепова зона розташована в межах Волинської височини, поверхня якої порізана балками і річковими долинами [2, c. 41-50].

Клімат області помірно-континентальний, зима м'яка з нестійкими морозами; літо тепле нежарке, весна та осінь - затяжні із значними опадами. Річні суми опадів складають 600-650 мм. Найбільше їх випадає в червні, липні і серпні (до 80-90 мм в місяць). 70% всієї кількості опадів припадає на теплий період року. Область отримує 92,7 ккал/см2 сумарної сонячної радіації на рік. Режим сонячного сяйва в області сприяє довготривалим прогулянкам і походам. Для рекреації має значення оцінка міждобової зміни основних метеорологічних величин. Зміна температури повітря (більше 4°С) та атмосферного тиску (більше 6 мм рт. ст.) значно впливає на стан людини. В середньому на території спостерігається 30-45 днів з різкими коливаннями температури і приблизно стільки ж днів - із значним коливанням атмосферного тиску. Сприятливі для рекреації комфортні, прохолодні субкомфортні і жаркі субкомфортні погоди. Найчастіше комфортна погода спостерігається в літні місяці (5-8 днів на декаду). Жарка погода буває дуже рідко. В липні-серпні умови на території області сприятливі для проведення широкого комплексу кліматолікування. В цей період приймання кліматичних процедур не обмежується, повітряні ванни можна приймати протягом усього літа. Температура води в переважній більшості озер області стає придатною для відкриття купального сезону з другої декади червня і триває він в середньому 80 днів (до другої декади вересня). Температура води максимальна в першій-другій декаді серпня і становить близько 20°С. Погода на початку весни і пізньої осені не сприятлива для рекреаційної діяльності і не забезпечує можливості тривалого відпочинку на повітрі [2, c. 82-93]. Сприятливий період для організації всіх видів відпочинку в теплу пору року триває 150-155 днів. Найоптимальніші кліматичні умови для організації відпочинку і туризму в теплий період року - в північно-західних районах області. Сприятливий період для організації зимових видів туризму і відпочинку в холодний період триває в середньому 50 днів. Найкращими для розвитку рекреації в зимовий період є північні райони області. Параметри кліматичних умов Волинської області входять в межі оптимальних для розвитку всіх основних видів рекреаційної діяльності. Наведемо приклади існуючих в наш час на Волині ринків туристично-рекреаційних послуг . До оздоровчо-пізнавальних видів рекреації належать купально-пляжні та прогулянкові послуги (короткочасний відпочинок). Основними природними ресурсами, які забезпечують функціонування цього виду, є мальовничі ландшафти, наявність водних акваторій, придатних для купання, сприятливі кліматичні умови.

Зони оздоровчих видів діяльності прилягають, як правило, до великих водних акваторій з чистою водою, доступними берегами та мальовничим ландшафтним оточенням. Зі створенням відповідних умов види туристичної діяльності можуть стати популярними на міжнародному рівні. Для щоденного та заміського відпочинку в кінці тижня. необхідно розвивати такі види короткочасного відпочинку як: прогулянки та заняття спортом в парках і скверах міст, пікніки, збір ягід і грибів в розташованих поблизу лісових масивів, пляжний відпочинок, фотополювання [2, c. 27-41].

Для цих видів відпочинку необхідно відвести спеціальні території в містах та приміських зонах. Лісове середовище має найбільш сприятливий плив на людину в фізичному і моральному плані, тому з кожним роком лісники Волині збільшують кількість облаштованих місць масового відпочинку населення. Це, зазвичай, мальовничі лісові ділянки, береги річок і озер, до яких ведуть добрі під'їзні шляхи. Курортно-лікувальний туризм вважають одним із найстаріших видів туризму, який розвинутий в країнах з найвигіднішим географічним розташуванням та сприятливими кліматичними умовами. Саме до таких регіонів належить Волинська область, яка має літні й зимові курорти. Для організації курортно-лікувального туризму важливим є цілющий клімат, лікувальні джерела і грязі, мальовничі природні й садово-паркові ландшафти.

Розвиток курортно-лікувального туризму зумовлює появу великих і малих туристичних центрів і навіть цілих туристичних комплексів. Лікувально-оздоровчі заклади представлені санаторіями, санаторіями-профілакторіями, будинками відпочинку, дитячими оздоровчими таборами. Перебування на курортах, окрім оздоровлення, передбачає ознайомлення з визначними пам'ятками цього району, пам'ятками історії й архітектури, національними традиціями місцевого населення [9, c. 19-25]. В умовах курортного лікування використовується ближній туризм, походи тривалістю до трьох днів (у межах санаторію, курорту, району, області). До участі у ближньому туризмі залучаються особи, яким призначено лікувально-туристичні походи. У курортних умовах поширеними формами туристичної роботи (прогулянки, екскурсії, походи). Прогулянки організуються з метою відпочинку, екскурсії мають пізнавальний характер. На відміну від прогулянок і екскурсій туристичні походи проводяться більш тривалий час з метою зміцнення здоров'я, підвищення рівня фізичної підготовленості, відпочинку [9, c. 37].

3. Головні напрямки туристичної діяльності в регіоні

Природно-географічні, історичні, соціокультурні активи регіону сприятливі для розвитку багатьох видів туризму. Розташування та території Волинської області великої кількості водойм, а саме 130 річок та 235 озер, є поштовхом для розвитку видного туризму. В межах області виділяються три озерні райони: Західного Бугу, межиріччя Західного Бугу і Прип'яті, басейн Прип'яті. Басейн Західного Бугу нараховує понад 80 озер, які об'єднуються в Шацьку групу озер, з них 32 озера - заплавні, 48 - карстові. Найбільше з них - оз. Світязь, довжина якого становить 9,3 км, а ширина досягає 4,8 км, середня глибина озера - 7 м, максимальна - 58,4 м. З двадцяти двох озер цієї групи лише 9 придатні для використання в рекреаційних цілях. В межиріччі Західного Бугу і Прип'яті розташована друга група озер. Найбільшими озерами цієї групи є Тур, Волянське, Синове. Їх дно зазвичай піщане, вздовж берегів є пляжні лінії, неподалік розміщуються лісові масиви. Прип'ятський басейн об'єднує переважно заплавні озера, яких нараховується понад 20 площею понад 10 га кожне. Найбільшими озерами цієї групи є Любязь, Біле, Волянське, Дольське, Шипи, Сирче, Рогізне, Мале Люб'язьке. Ці озера сьогодні мало використовуються в плані рекреації тому, що більшість з них розташовані на забрудненій радіонуклідами території. На території Волині є ще ряд озер, які мають великі можливості в плані розвитку на їх базі рекреації і туризму, наприклад, озера Сомин, Велимче, Добре, Святе, Озерце [10]. Така кількість озер та рік дозволяє розвивати у Волинській області більшість видів відпочинку і оздоровлення, пов'язаних з використанням водних рекреаційних ресурсів. Волинська область володіє значним потенціалом мінеральних вод, які об'єднують у 4-и типи, що дає можливість розвивати санаторно-курортне лікування. Так, в районі смт. Ратне, біля с. Осниця, с. Тур, санаторію "Лісова пісня" поширені гідрокарбонатно-кальцієві, гідрокарбонатно-натрієві та хлоридно-кальцієві мінеральні води. Хлоридно-натрієві води з підвищеною мінералізацією - 12-13 мг/л поширені поблизу с. Журавичі Ківерцівського району. Ці води мають домішки брому, йоду, радону і застосовуються для лікування серцево-судинної системи, атеросклерозу, дихальної і травної систем.

Біля м. Ковель є джерело, що не має аналогів в Україні. Це хлоридно-натрієво-йодо-бромні води. Експлуатаційний водоносний горизонт залягає на глибині понад 1300 м. Просвердлено дві свердловини, експлуатаційні запаси яких оцінені в кількості 90 м3/добу на 25-річний термін. Поблизу м. Луцьк просвердлено дві свердловини, вода з яких використовується як питна столова та мінеральна. Це йодо-бромні та хлоридно-натрієві води підвищеної мінералізації та слабомінералізовані залізисті води. В області нараховується 43 водопункти лікувальних мінеральних вод. Їх експлуатаційні запаси не встановлені і потребують подальшого дослідження.

Волинська область має значні ресурси лікувальних грязей. В основному це гіпсові купоросні торфи з мінералізацією 2-3 г/л. У них є багато органічних сполук: бітуми, віск, смоли, оргкислоти, дубильні речовини, лігніни, цукор, крохмаль, ефірні масла, бальзами та ін. З неорганічних складників є окиси заліза, солі амонію, сполуки бору, барію, стронцію, титану, цирконію, ванадію, срібла, хрому, золота, йоду та ін. Проте, використання лікувальних грязей в області є незначним - в 4-х санаторіях, 6-ти профілакторіях, деяких поліклініках і лікарнях. Запаси ж дозволяють значно збільшити їх використання для потреб населення області та для вивезення за її межі [8, c. 89-91].

Завдяки вигідному географічному розташуванню, різноманітному природно-географічному середовищу, відносно сприятливій екологічній ситуації рекреаційна зона має потужний потенціал для розвитку туризму.

Найпоширенішим тут є сільський (зелений) туризм. Найбільше він розвивається у зоні інтенсивної рекреації озер Світязь, Пісочне, де туристів обслуговують переважно сільські жителі. Характерною ознакою агротуризму, з одного боку, є забезпечення неорганізовано відпочиваючому населенню вигідних умов проживання, що характеризуються невисоким рівнем і кількістю послуг за невисоку плату [10, 7-9]. З другого боку - розширення зайнятості сільського населення, що дасть змогу, окрім ведення особистого підсобного господарства, отримувати додаткові прибутки від винайму помешкання, харчування відпочиваючих, надання різного роду послуг. Сільський туризм дає змогу вибирати місце для відпочинку залежно від уподобань. Це, насамперед, розташування села, віддаленість від промислових центрів, рівень забруднення, наявність сфери послуг та характеристика самого помешкання, яке можна винаймати. Релігійний туризм - подорожі, які мають на меті які-небудь релігійні процедури, місії. Історично це найстаріший вид туризму. Сьогодні особливо помітне прагнення туризму і релігії до якнайтіснішого співробітництва.

У туризмі з релігійною метою можна виокремити такі види поїздок : паломництво, тобто відвідування святих місць, щоб вклонитись церковним реліквіям, святиням і взяти участь у відправленні релігійних обрядів; пізнавальні поїздки, щоб ознайомитись з релігійними пам'ятками, історією релігії та релігійною культурою: наукові поїздки - поїздки науковців, які вивчають різні релігії. Основними центрами релігійного туризму Волині є Зимне, Піддубці, Мильці, Тростянець, Берестечко [1, c. 59-63]. На Волині, зосереджені всі умови для спортивного туризму. Він має такі різновиди: пішохідний, гірський, водний (на плотах, байдарках), лижний, велосипедний, автомобільний, спелеотуризм. На Волині цей вид туризму достатньо поширений. Спортсмени-туристи для підвищення своєї спортивної кваліфікації виконують встановлені нормативи. У туристичних походах є різноманітні категорії складності. Категорія складності туристичної подорожі визначається характером і кількістю природних перешкод, які має подолати спортсмен-турист під час проходження маршруту, розробленого і затвердженого маршрутно-кваліфікаційними комісіями (МКК). Крім того категорія складності визначається тривалістю подорожі, протяжністю і складністю маршруту, а також іншими специфічними чинниками. Проходження туристських маршрутів від простих до найскладніших і накопичення досвіду організації та проведення туристичних подорожей передбачають виконання певних спортивних нормативів, що дають право одержати туристські розряди і звання. Активно розвиваються цільові туристичні поїздки на різноманітні фестивалі мистецтв, виставки, свята, спортивні змагання. Такі заходи теж сприяють розвиткові туризму [4, c. 92]. В області успішно працюють дитячі туристичні установи: Центр туризму, спорту та екскурсій в м. Луцьку, туристичні станції в м. Ковелі, Володимирі-Волинському, Нововолинську, Голобах, Ківерцях, якими охоплено 3000 школярів. Основними напрямками гурткової роботи цих установ є краєзнавство, пішохідний, водний, гірський туризм, спортивне орієнтування. У Волинській області розвинуто спортивне орієнтування. Заняття та змагання проводяться у приміських зонах Луцька, Ковеля, Володимира-Волинського, Нововолинська [3, c. 20].

Сільські шляхи, створюють сприятливі умови для велосипедного туризму. Ринок велосипедного туризму на сьогодні знаходиться на високій стадії розвитку. Молодь стрімкими темпами цікавиться даним видом спорту та активно приймає в ньому участь. Водний туризм має відповідні умови для організації подорожей на волинських ріках. У першу чергу це подорожі на човнах по ріках Стир, Прип'ять, Вижівка, Турія, Стохід, Луга, Веселуха, численних озерах Волині. Щодо пішохідного туризму, то усю територію Волинської області охоплюють такі туристичні маршрути: "Шляхами козацької звитяги" (Луцьк-Берестечко, Пляшева); "Синьоока Волинь" (до озер Світязь, Пісочне, ін.); "Про що мовчать монастирські стіни" (до Загорівського, Святогорського, Почаївського монастирів) та ін. Обмеження й перешкоди на ринку - це низька якість доріг, відсутність карт, які б докладно розповідали про складені маршрути й пов'язували їх з діючими можливостями розміщення. Для проведення більш тривалих туристичних походів необхідні рекреаційні зони багатоцільового використання за межами населених пунктів. У рекреаційних зонах необхідно створити розгалужену мережу доріг, стежок, туристичних маршрутів: спортивно-оздоровчих, екологічних, пізнавальних [9, c. 48-60]. Значного розвитку в області набуло створення приватних туристичних підприємств, що мають ліцензію на організацію іноземного, внутрішнього туризму, екскурсій, масового і оздоровчо-спортивного туризму. Найбільш популярний в області пізнавальний, пізнавально-оздоровчий бізнесовий та комерційний туризм [7, c. 76].

Діловий туризм виник порівняно недавно. Першими організованими туристичними подорожами пізнавально-ділового характеру в закордонні країни були поїздки на міжнародні ярмарки і виставки. Діловий туризм охоплює групи людей, об'єднаних єдиною метою або фаховими інтересами. Це можуть бути бізнесмени, інженери, лікарі, педагоги, спеціалісти сільського господарства, які здійснюють туристичні подорожі за спеціальними програмами і маршрутами. Бізнес-туризм полягає у відвідуванні ярмарок, виставок, підприємств. За останні 5 років в м. Луцьку збільшилась кількість міжнародних ярмарок: "Дім твоєї мрії", "Краса, здоров'я, чистота", "Офіс, дім, сад", "Великий різдвяний ярмарок", та інші. В 2014 році частка туристичних потоків з закордону та і внутрішніх туристів значно зменшилася порівняно з минулими роками. За статистичними даними найчастіше іноземні туристи прибували на Волинь із Російської Федерації, Азербайджану, Білорусії, Польщі, Німеччини, Угорщини, Туркменістану, Австрії. Хоча співвідношення прибулих із цих країн з року в рік було змінним, однак лідерами за кількістю тривалий час були туристи -іноземці з Російської Федерації (у 2011 - 96,2 %) (1148 осіб), у 2012 р. - 96,0 % (951 особа) у 2013 р. - 93,3 % (1022 особи), 2014 - 100 % (349 осіб) [16;17]. Як бачимо, суспільно-політичні відносини, які склалися на початок 2014 р. між Україною та Російською Федерацією, відобразилася на туристичних потоках із закордону, у тому числі й з Росії, і, таким чином, привели до зменшення загальної кількості приїжджих на Волинь [13].

4. Використання природних туристичних ресурсів регіону

Територія Волинської області насичена поверхневими водами. Тут розміщено понад 230 великих і малих озер загальною площею 150,9 км2. Найбільші серед них - Світязь, Пулемецьке, Турське. Основна частина озер розміщена в поліських районах області. У межах області виділяються три озерні райони - Західного Бугу, межиріччя Західного Бугу й Прип'яті, басейн Прип'яті.

У басейні Західного Бугу нараховується понад 80 озер, які об'єднуються в Шацьку групу, із них 32 озера - заплавні, 48 - карстові. Вода в озерах карстового походження прісна, насичена киснем, має нейтральну або слаболужну реакцію, чиста в мікробіологічному відношенні. Найбільше з них - оз. Світязь, довжина якого становить 9,3 км, а ширина досягає 4,8 км, середня глибина озера - 7 м, максимальна - 58,4 м. Із двадцяти двох озер цієї групи лише дев'ять придатні для використання в рекреаційних цілях. На межиріччі Західного Бугу й Прип'яті розміщена друга група озер. Найбільшими озерами цієї групи є Тур, Волянське, Синове. Їхнє дно зазвичай піщане, уздовж берегів є пляжні лінії, неподалік розміщуються лісові масиви. У басейні р. Прип'ять переважають заплавні озера, яких нараховується більше 20, площею понад 10 га, кожне. Найбільшими озерами цієї групи є Любязь, Біле, Волянське, Дольське, Шипи, Сирче, Рогозне, Мале Любязьке. Нараховується майже 130 річок: Прип'ять, Турія, Стир, Стохід, - які несуть свої води в басейн Балтійського й Чорного морів.

Уздовж західного кордону області протікає Західний Буг, до його басейну в межах Волині належать 24 річки (Луга, Луга-свинорийка, Неретва). Середня густота річкової мережі в басейні р. Прип`ять коливається в межах 0,25-0,47 км/км2, у басейні Західного Бугу - 0,22-0,35 км/км2. Отже, через Волинь проходить водорозділ між річками басейнів двох морів. В озерах, ріках Волині водиться 35 видів риб, зокрема короп, карась, лящ, сом, вугор, окунь, судак, щука, товстолобик та інші.

Така кількість озер і рік дає змогу розвивати у Волинській області більшість видів відпочинку й оздоровлення, пов'язаних із використанням водних рекреаційних ресурсів. Отже, водні ресурси області мають значний нереалізований потенціал і можуть служити основою для будівництва на їхніх берегах баз відпочинку, пансіонатів, створення рекреаційних зон короткочасного відпочинку. У Волинській області відкриті родовища мінеральних вод, що дає можливість розвивати санаторно-курортне лікування. Так, у районі смт Ратне, біля с. Осниця, с. Тур, санаторію “Лісова пісня”, поширені гідрокарбонатно-кальцієві, гідрокарбонатно-натрієві та хлоридно-кальцієві мінеральні води. Вони придатні для лікування захворювань серцево-судинної системи, системи кровообігу, гіпертонії, периферійної нервової системи та інших хвороб. Хлоридно-натрієві води з підвищеною мінералізацією - 12-13 мг/л - поширені поблизу с. Журавичі Ківерцівського району. Ці води мають домішки брому, йоду, радону й застосовуються для лікування серцево-судинної системи, атеросклерозу, дихальної та травної систем. Поблизу м. Ковеля розвідані хлоридно-натрієво-йодо-бромні води. В області нараховується 43 водопункти лікувальних мінеральних вод.

Їх експлуатаційні запаси не встановлені й потребують подальшого дослідження. Задля виявлення та використання для лікування в області обстежено 33 родовища лікувальних торфових грязей. Це гіпсові купоросні торфи з мінералізацією 2-3 г/л. Такі грязі масткі, мають високу теплоємність, бактерицидність, гігроскопічність, малу теплопровідність. У них є багато органічних сполук (бітуми, віск, смоли, оргкислоти, дубильні речовини, лігніни, цукор, крохмаль, ефірні масла). Із неорганічних складників є окиси заліза, солі амонію, сполуки бору, барію, стронцію, титану, цирконію, ванадію, срібла, хрому, золота, йоду й ін. Живописна та багата природа Волинського краю зумовила відвідування туристами мальовничих місць відпочинку, рекреаційних зон. Найбільш відомими з них є Шацький природний національний парк, створений у 1983 р., площею 328 тис. га, у межах якого нараховується понад 20 озер (серед них - Люцимер, Чорне, та ін.).

Одним із найбільших природних озер України є Світязь, що має карстове походження, артезіанські джерела, завдяки чому вода надзвичайно прозора й м'яка, має цілющі властивості. Довжина озера - 9,3 км. Майже на середині озерного простору розміщено острів площею 7 га. До національного парку входить рекреаційна зона Пулемецького озера площею 1638 га, середня глибина більше 4-х метрів, максимальна близько - 20-ти. Карстове походження має і озеро Пісочне площею 188 га, максимальною глибиною 16,2 м. Багата флора й фауна парку рідкісними рослинами. У Шацьких озерах водиться понад 30 видів риб. У глухих закутках вікових лісів гніздяться рідкісні чорні лелеки, сірі журавлі. Тут мешкають олені, лосі, дикі кабани, косулі, лисиці, зайці та інші. Отже, природою тут створені унікальні умови для відпочинку й оздоровлення.

У 1968 р. на березі озера Світязь споруджено туристичну базу - пансіонат “Шацькі озера”, розрахований на 600 місць. На базі озера Пісочне створено санаторій “Лісова пісня”. Житлові корпуси розміщені в оточенні розкішного соснового бору. Тут є грязеве та озокеритне відділення, добре обладнані лікувальні кабінети, широко використовуються сучасні методи лікування й оздоровлення. Відпочивальники можуть займатися риболовлею, збирати білі гриби, боровики, лисички тощо. Можна поласувати ягодами, зокрема чорницями, ожиною, журавлиною та ін.

5. Історико-культурні туристичні ресурси регіону

Багата Волинь пам'ятниками історії, архітектури, літератури, мистецтва, завдяки чому туристи можуть задовольнити свої пізнавальні інтереси. Особливу увагу привертає Луцький замок - фортифікаційна споруда, яка почала будуватися в ХІІІ ст. литовським князем Вітовтом Любартом, нині відреставрована й сьогодні постає в тому вигляді, який мала в ХІІІ ст. Троїцький костел Петра і Павла (ХVІІІ ст.) збудований у стилі раннього бароко, пишно декорований скульптурами та настінними розписами.

Глибоке враження справляють архітектурний ансамбль Воздвиженського братства (1617 р.); монастир домініканців, монастир Василіанів, нині діючий жіночий Зимненський монастир, Володимир-Волинський Успенський собор (ХІІ ст.) й інші. Волинь часто називають Лесиним краєм, оскільки саме Леся Українка увінчала красу та неповторність природи, звичаїв, легенд цього чарівного куточка України у своєму безсмертному шедеврі “Лісова пісня”. У селі Колодяжному, де довгий час мешкала родина Косачів, є Музей-садиба поетеси [8, 68].

У селі Затурці, Локачинського району розміщено меморіальний комплекс В. Липинського, котрий тут народився у 1882 р. Місто Устилуг пов'язано з іменем видатного композитора І. Стравінського, який упродовж двадцяти років тут жив і працював. По території Волині пролягли цікаві туристичні маршрути: “Старе місто”, “Шляхами козацької звитяги”, “До витоків “Лісової пісні”, “В озерний край” та інше.

Значну кількість туристів приваблюють фестивалі: Міжнародний фестиваль різдвяної драми - “Різдвяна містерія”, Міжнародний фестиваль українського фольклору “Берегиня”, Міжнародний фестиваль “На хвилях Світязя”, Міжнародний фестиваль “Поліське літо з фольклором”, Всеукраїнський молодіжний фестиваль “Володимир”, Музичний фестиваль “Стравінський і Україна”.

Загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва складає 2,6 тис. До державного реєстру національного культурного надбання внесено 468 пам'яток архітектури. В області діє 6 державних музеїв і заповідників [13].

Краєзнавчий музей, зібрання якого налічує понад 120 тис експонатів функціонує з 1923 р. у приміщенні колишнього Волинського окружного земельного управління. У фондах музею - Качинський скарб срібних виробів IV-V ст., давньоруський скарб срібних прикрас XI-XII ст. з с Городище Луцького району, рукописи і стародруки XVI-XVII ст. Музей має багату етнографічну колекцію: ткацькі вироби, вишивки, зразки волинських народних костюмів, плетені вироби з соломки, коріння і лози, гончарні вироби, писанки. На території Луцького замку в Шляхетському будинку (XVIII ст.) розміщена картинна галерея. Найбільшу цінність у її зібранні мають колекції Радзивілів з Олицького замку. В експозиції - твори живопису, графіки, скульптури вітчизняних і зарубіжних майстрів XVIII-XX ст.

Дім Миколи Голованя - це перлина Луцька. На перший погляд може здатися, що дому вже більше 100 років, проте - це сучасне творіння, над яким скульптор продовжує працювати і в наші дні. Автор цього шедевра - сучасний скульптор Микола Головань, а також волинський архітектор Ростислав Метельницький. Розташувався будинок на березі річки Стир, на території Історико-культурного заповідника «Старий Луцьк».

Маловідомий факт, але найдовший в світ житловий будинок знаходиться в Україні, в місті Луцьк - обласному центрі Волинської області. Будинок на проспектах Соборності та Молоді будувався аж одинадцять років - з 1969 по 1980 - архітекторами Ростиславом Метельницьким і Василем Маловицею. Лучани жартівливо називають його Великою китайською стіною, адже будинок розтягнувся на 1750 метрів (це приблизно чотири зупинки громадського транспорту) - і це тільки по прямій лінії - з відростками довжина складає 3029 м. Велетень побудований у формі сот та об'єднує 120 під'їздів (40 будинків) різної висоти - від 5 до 9 поверхів. Більшість мешканців навіть не знають про цей рекорд, тому що відсутня хоча б табличка з рекламою. Таким чином Луцьк втрачає одну з пам'яток для туристів і жителів міста, які б забажали переконатися у довжині побудови [3, c. 71-84].

6. Туристична інфраструктура Волинської області

В структурі туристичної інфраструктури Волинської області визначальна роль належить закладам з тимчасового розміщення. Вони представлені готелями та аналогічними засобами розміщення (28), базами відпочинку (60), дитячими оздоровчими таборами (15), санаторіями (6), пансіонатом (1) та санаторіями - профілакторіями (5) із загальною кількістю 6426 місць.

Готелі області представлені 28 підприємствами, з яких третина розташована в м. Луцьк. Із-поміж усіх готельних підприємств найбільш поширеними типами за функціональною структурою є готелі (14), решта - мотелі (4). Із них на території міста розташовано 11 готельних підприємств та сім - у межах району.

Категорії готелів, які розміщені на території досліджуваного району й міста, представлено так: один однозірковий готель, по три двозіркових і тризіркових готелі, один чотиризірковий готель, два готелі, що прирівнюються до категорії “п'ять зірок” і відповідають усім європейським стандартам, один готель зі статусом “міні-готель” та два готелі, які не мають зірок.

Ще одним поширеним видом із закладів тимчасового розміщення є оздоровчі заклади, а саме бази відпочинку (81%), в яких мають змогу оздоровитись і відпочити 1978 чол.

Найбільша кількість баз зосереджена на території Шацького, Турійського та Любомльського районів області. Ці заклади відрізняються простотою обладнання і максимальним використанням рекреаційних ресурсів.

Туристична інфраструктура Волинської області розбудована нерівномірно [13].

Достатньо розвиненими є готельні бази у Володимирі-Волинському, Луцьку, де є історико-культурні заповідники. Строкатістю характеризується туристична інфраструктура на Шацьких озерах: поруч із відпочинковими комплексами сучасного європейського рівня тут чимало баз відпочинку, які залишилися незмінними з 70-х років.

Волинська область, володіючи великим туристичним потенціалом, має порівняно нерозвинену туристичну інфраструктуру, що гальмує розвиток іноземного туризму і залучення туристів з інших регіонів України. Основні елементи інфраструктури повинні виконувати не тільки рекреаційну функцію, а й слугувати провідним фактором поліпшення всього соціально-економічного життя Волинської області. Матеріальна база туризму потребує реконструкції, слід істотно розширити мережу туристичних об'єктів і послуг.

Разом із тим існуюча інфраструктура туризму ще не відповідає вимогам міжнародних стандартів. У більшості готелів відсутні сучасні засоби зв' язку та комунікацій, конференц-зали з відповідною аудіовізуальною технікою та технічними засобами для синхронного перекладу.

Подальший розвиток готельного господарства неможливий без сучасного обладнання і новітніх технологій. Це стосується насамперед інформаційних технологій, ефективних і надійних систем захисту, без чого неможливо досягти високого рівня якості послуг.

Практично всі міста Волинської області мають пам'ятки та об'єкти, які становлять певну історичну цінність, однак туристів тут небагато. Це зумовлюється в насамперед слабким інформаційним забезпеченням, станом інфраструктури (транспортне обслуговування, відсутність облаштованих автостоянок), доріг, невідповідністю туристичної інфраструктури міжнародним стандартам, недостатньою кількістю закладів розміщення та харчування і низьким рівнем обслуговування в них.

У містах області порівняно слабо розвинена індустрія розваг та обмежена можливість цікавого проведення вільного часу.

Недосконалість чинної законодавчої бази, неврегульованість ведення туристичної діяльності на рівні міста через відсутність місцевих програм розвитку туризму, відсутність ділового партнерства влади, бізнесу і громади також стримують розвиток туризму в містах області.

Туристичний потенціал міст Волинської області значний і різноманітний. Основними напрямами забезпечення комплексного розвитку міст регіону, зокрема малих, є розвиток туристичних функцій із збереженням і можливим господарським використанням об'єктів культурної спадщини, а також обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів міст.

В області функціонує дочірнє підприємство "Волиньтурист" акціонерного товариства "Укрпрофтур", до якого входять такі організації: пансіонат "Шацькі озера", готель "Лісова пісня" (м.Ковель), туристичний готель "Світязь" (м. Луцьк), автобаза "Турист". Основними видами діяльності обласного підприємства "Волиньтурист” організація туристичних екскурсій та подорожей по області, в країні та за кордоном, а також організація відпочинку в пансіонаті "Шацькі озера" та туристичних базах країни [7, c. 38].

7. Перспективні напрями освоєння туристично-рекреаційного потенціалу та розвитку курортно-оздоровчого господарства регіону

Як відомо, Волинська область багата на розвідані і нерозвідані рекреаційно-туристичні ресурси. Захоплюючими є екскурсійні маршрути Волині: Луцький замок; тисячолітній Володимир-Волинський; Зимненський монастир, заснований Володимиром Великим за часів Київської Русі; на Берестечківське поле козацької слави; численні собори та церкви стародавньої доби та середньовіччя, молитовні будинки іновірців і т.д. Значного розвитку набуває «зелений» (агротуризм, сільський) туризм, який впроваджений на подолання безробіття серед жінок Волинської області за програмою «Волинські перспективи» (існує 22 облаштовані агрооселі для іноземних та вітчизняних туристів). Є можливості щодо створення маршрутів з включенням територій сусідніх держав - Хелмського повіту Люблінського воєводства Республіки Польща та Брестської області Республіки Білорусь, розроблення спільного міжнародного туристичного продукту. Яскраві регіональні особливості Волинської області, поряд з багатим природно-ресурсним та історико-архітектурним потенціалом, створюють всі передумови для організації сучасної туристичної інфраструктури і розвитку вітчизняного та міжнародного туризму на її території [3, c. 23].

Поряд із позитивними зрушеннями, пов'язаними з розвитком туризму, у туристській сфері прикордонної Волинської області існує чимало проблем: розрив між існуючими вимогами туристів і кваліфікацією працівників туристських, санаторно-курортних територій області; відсутність підрозділів з питань туризму в структурі виконкомів міських (міст обласного значення) рад, райдержадміністрацій; невідповідність якісних характеристик та організаційно-економічних механізмів функціонування рекреаційної і транспортної інфраструктури; незадовільний стан під'їзних шляхів до об'єктів туристських відвідувань; відсутність державного фінансування заходів, спрямованих на популяризацію туристського продукту області на внутрішньому та міжнародному ринках туристських послуг, невідповідність переважної більшості закладів розміщення міжнародним стандартам: високий ступінь морального та фізичного зносу матеріально-технічної бази підприємств, технологічна відсталість, низький рівень комфортності проживання та послуг, що надаються; низька ефективність діючих механізмів заохочення інвестицій щодо будівництва і реконструкції готелів та інших об'єктів туристської та курортно-рекреаційної сфери; низький рівень маркетингових досліджень у сфері туристсько-екскурсійної діяльності, слабкість її інформаційно-рекламного забезпечення на загальноукраїнсько му та міжнародному ринках; недоліки територіальної організації туристсько-екскурсійних маршрутів Одним із ключових напрямів трансформації регіональної економіки України є структурна перебудова, важливе завдання якої - стабілізація міжгалузевих пропорцій і забезпечення ефективного використання природного, історико-культурного та соціально-економічного потенціалу регіонів. Євроінтеграційні процеси, які в останнє десятиліття стали визначальними в розвитку нашої держави, неминуче актуалізують питання розробки стратегії адаптації національної економіки до вимог ЄС.

Реальні структурні зрушення у модернізації регіональної економіки в умовах європейської інтеграції криються в активізації розвитку туристської сфери в транскордонних об'єднаннях. Інтенсифікація розвитку туристської індустрії в єврорегіонах є каталізатором залучення інвестицій та новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника з метою виходу насамперед на ринок ЄС.

Аналіз сучасного стану й основних тенденцій розвитку туристської галузі прикордонної Волинської області з визначенням основних проблем розвитку туризму області в рамках єврорегіону "Буг" дозволяє окреслити стратегічні орієнтири розвитку туризму в досліджуваному єврорегіоні та очікувані соціально-економічні результати.

1. Для модернізації туристсько-рекреаційного потенціалу Волинської області та прискорення формування туристсько-рекреаційного комплексу єврорегіону "Буг" необхідні спільні рішучі дії з боку усіх країн-членів транскордонного об'єднання.

2. Для приваблення туристів в єврорегіон "Буг" необхідно облаштувати сучасні центри їх обслуговування, які б відповідали європейським стандартам. Комплекс обслуговування туристів повинен охопити: продаж листівок, карт, фотоальбомів, схем туристських маршрутів тощо; резервацію нічлігових місць; пропозицію щодо агротуристських квартир; фахове обслуговування з боку екскурсоводів; прокат туристського спорядження (велосипедів, біноклів для орнітологічних спостережень тощо); стоянку автомобілів на паркінгах, а також у інших місцях за бажанням клієнтів. Поряд із центрами обслуговування туристів повинні локалізуватися інші об'єкти туристської інфраструктури відповідних стандартів, де G мали можливість відпочивати групи туристів із інших країн Європи.

3. Посиленню туристської активності в єврорегіоні "Буг", розвитку відповідної сервісної інфраструктури сприятиме державна політика спрощеного митного контролю, організація та обладнання тимчасових пунктів пропуску через державні кордони, що у свою чергу дозволить досягти такі соціально-економічні результати. По-перше, підвищення зайнятості населення, створення нових робочих місць; збільшення бюджетних надходжень; розвиток малого та середнього бізнесу, в т. ч. у сільській місцевості. По-друге, розвиток закладів культури, спорту, підприємств, що забезпечують організацію рекламних, страхових послуг і розважальних заходів. По-третє, підвищення економічних результатів діяльності супутніх галузей економіки: виробничих підприємств, що спеціалізуються на виробництві сільськогосподарської та харчової продукції, готельного обладнання, сувенірів, підприємств транспорту і зв'язку, підприємств, що надають послуги гостинності (заклади розміщення та харчування), побутового та сервісного обслуговування.

По-четверте, збільшення обсягів внутрішнього та міжнародного туризму; поглиблення зовнішньоекономічних та культурних зв'язків між країнами, які входять до складу єврорегіону "Буг". Для подолання проблем туристсько-рекреаційної галузі Волинської області необхідно вирішити такі першочергові завдання у розвитку туризму: проведення наукових досліджень щодо виявлення й оцінки рекреаційних ресурсів і перспективного рекреаційного фонду, реконструкція та модернізація існуючої інфраструктури туризму, залучення як внутрішніх, так і іноземних інвесторів до розбудови туристично-рекреаційного комплексу Волині, утворення інфраструктури туризму в зонах міжнародних і внутрішніх транспортних коридорів на території області, створення ту- ристично-рекреаційної системи сервісу на рівні європейських стандартів у Шацькому національному природному парку, створення порайонного кадастру рекреаційних ресурсів з оцінкою їх значення і розробкою генерального плану використання природних рекреаційних ресурсів району, формування сучасної системи інформаційно-рекламного забезпечення туристично-рекреаційного бізнесу Волині, створення центру розвитку туризму з метою підготовки кадрів наукових, економічних, соціальних і маркетингових досліджень в інтересах регіону та держави, розвиток співпраці в галузі туризму в рамках транскордонного об'єднання "Єврорегіон Буг"[13].

Список використаних джерел

1. Гаталяк О. Я. Особливості розвитку туризму в містах Волинської області /

О. Я. Гаталяк. // Вісник-Львів. - 2008. - №24. - С. 59-63.

2. Геренчук К. І. Природа Волинської області. /К. І. Геренчук. - Львів: Каменяр, 2002. - 146 с.

3. Денисюк В. Волинь: події, факти, цифри / Денисюк В. - Луцьк : Надстир'я, 2005. - 123 с.

4. Жданова О. М. Організація та методика оздоровчої фізичної культури і рекреаційного туризму. / О. М. Жданова, А. М. Тучак, В. І. Поляковський, І. В. Котова - Луцьк, 2000. -190 с.

5. Кузик С. П. Географія туризму:навч.посіб. /С. П. Кузик. -К.:Знання, 2011.- 271 с.

6. Любіцева О. О. Туристичні ресурси України. Навчальний посібник. /О. О. Любіцева, Є. В. Панкова, В. І. Стафійчук - К.: Альтерпрес, 2007.-369 с.

7. Мальська М. П. Планування діяльності туристичних підприємств. / М. П. Мальська, О. Ю. Бордун - К.:Знання, 2005. - 241 с.

8. Масляк П. О. Рекреаційна географія:навч.посіб. /П. О. Масляк. - К.:Знання, 2008.-343 с.

9. Павлов В. І. Рекреаційний комплекс Волині: Теорія, практика, перспективи./ В. І. Павлов, Л. М. Черчик - Луцьк: Надстир'я, 2004. - 124 с.

10. Сажнєва Н. М. Рекреаційна географія:навчальний посібник./ Н. М. Сажнєва - Мелітополь: Люкс, 2008. - 329 с.

11. Стафійчук В. І. Рекреологія. Навчальний посібник. - 2-ге вид. / В. І. Стафійчук - К.:Альтерпрес, 2008. - 264 с.

Размещено на Allbest.ru