Ефективність використання рекреаційних ресурсів Запорізької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський університет туризму, економіки і права

Реферат

на тему: "Ефективність використання рекреаційних ресурсів Запорізької області"

Виконала Шевчук Анастасія Миколаївна

Київ. 2016

Вступ

Запорізька область займає вигідне економіко-географічне положення. Вона розташована у південно-східній частині України і межує з Херсонською, Дніпропетровською, Донецькою областями. Південні кордони області омиваються водами Азовського моря, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км.

Територія області займає 27,2 тис. кв. км, що становить 4,5% території України. Протяжність із півночі на південь становить 208 км, а зі сходу на захід - 235 км. Від м. Запоріжжя до столиці України м. Києва: залізницею - 715 км, шосейними дорогами - 618 км.

Ефективність використання рекреаційних ресурсів Запорізької області

Природні ресурси

За різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ресурсів область посідає одне з провідних місць в Україні. У регіоні знаходяться значні запаси залізної й марганцевої руд, гранітів.

Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматит - 88,06%, марганцева руда - 69,1%, апатит - 63,42%, вторинні каоліні - 22,9%, залізна руда - 10%, вогнетривкі глини - 8,6%.

Територія Запорізької області поділена на два водозабірних басейни: басейн ріки Дніпра і басейн Азовського моря. Басейн р. Дніпра (третьої за розміром ріки в Європі) охоплює північно-західну частину області та складається з Каховського й Дніпровського водосховищ, трьох середніх річок (річки Молочної, Конки, Гайчура) і 118 малих річок з 28 водосховищами та 849 ставками.

Басейн Азовського моря омиває південно-західну частину Приазовського взгір'я і східну частину Причорноморської низини; практично всі відтоки басейну відносяться до малих.

Північна частина Азовського моря розглядається як ціннісна рибогосподарська та рекреаційна зона області. Узбережжя багате на мінеральні лікувальні ресурси: лікувальні грязі (озера "Велике" та "Кирилівське"), мінеральні води ("Бердянські" та "Кирилівські").

Водні ресурси р. Дніпра є основним джерелом водопостачання на промислові об'єкти області, враховуючи такі енергетичні гіганти, як Запорізька атомна електростанція й Запорізька теплова електростанція, забезпечення питною водою близько 50% населення області (у перспективі - до 90%), зрошування земель та задоволення інших потреб. Крім того, р. Дніпро є джерелом електроенергії: працює Дніпровська гідроелектростанція. Дніпро також використовується як транспортна артерія й цінний курортно-рекреаційний ресурс.

Запорізька область має 310 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі Заповідник "Хортиця", кургани III - I тис. до н. е. в м. Біленькому, історико-архітектурні пам'ятки V - III ст. до н. е. у селах Великій Знам'янці і Балках, частину філії Українського степового заповідника "Кам'яні Могили", Дніпрогес.

В районі м. Приморська розвідані та затверджені запаси лікувальної грязі Великого та Малого лиманів в кількості 250,6 тис. кубометрів, що дає змогу перспективного розвитку міста як курорту.

Мінеральні лікувальні води. Родовище "Бердянське" розташоване на території курорту "Бердянськ" і включає ділянки "Лазурний", "Бердянськ", "Нива", "Азов-1" і "Азов-3". На родовищі використовуються ропні і високо мінералізовані води для бальнеологічних цілей зовнішнього застосування. Води середньої мінералізації поряд із зовнішнім застосуванням використовуються як лікувально-столові після їх розведення до мінералізації 5 г/дм 3 (за лікувальними властивостями вода аналогічна "Миргородській").

Середньодобовий водовідбір складає біля 300 м 3, тобто біля 10 % затверджених запасів. рекреаційний мистецтво курортний

Курортно-рекреаційні ресурси

Область має цінні природні та історико-культурні ресурси для сталого розвитку туристичної та курортно-рекреаційної сфери.

Своєрідністю краю є унікальне поєднання природних умов, ландшафтів, різноманітних рекреаційних ресурсів із рядом емоційно потужних пам'яток історії, археології, монументального мистецтва та архітектури. Сприятливий клімат, чудові прибережні пейзажі Дніпра, джерела мінеральної води і лікувальні грязі, тепле Азовське море приваблюють туристів.

У межах області розвідані та використовуються мінеральні води та лікувальні грязі практично всіх відомих бальнеологічних типів. В оздоровчих і лікувальних цілях широко використовується озокерит та спелеотерапія. М. Бердянськ, м. Приморськ і смт. Кирилівка користуються великою популярністю у курортників.

Всього на Азовському побережжі та в акваторії р. Дніпра функціонує близько 600 оздоровчих закладів. В ряді районів створено садиби зеленого туризму.

У загальній кількості оздоровчих закладів 66 % перебувають у колективній власності, 20,6 % - державній, 5,7 % - комунальній та 7,7 % - у приватній. Причому в останні роки, питома вага оздоровчих закладів, що знаходяться у приватній власності, збільшується. В цілому це позитивно впливає на поліпшення якості послуг, але призводить до подорожчання вартості відпочинку.

Рекреаційний потенціал Запорізького Приазов'я створює передумови для перспективного розвитку курортного господарства. На сучасному етапі ця територія є рекреаційним резервом і знаходиться, в більшості, на шляху екстенсивного освоєння. На розвитку рекреаційної сфери значно позначилась загальна криза в господарстві країни. Нестача коштів у більшої частини населення на відпочинок та оздоровлення призвела до скорочення кількості рекреаційних закладів чи неповного їх завантаження.

На сучасному етапі йде процес становлення як функціональної, так і територіальної структури Північного Приазов'я. Основним елементом ієрархічної системи територіальної структури Запорізького Приазов'я є курорту межах Запорізького Приазов'я сформовано три курорти: "Бердянськ", "Кирилівка" та Приморськ". Одночасно тут склалися і рекреаційні угіддя стихійного тривалого і короткочасного відпочинку локального значення (Новопетрівські і Луначарські - Бердянського адміністративного району; Орловські - Приморського району; Радивонівські - Якимівського району; Чкалівські, Ботієвські і Степанівські - Приазовського району). Вони мають вигідне географічне положення і сприятливі природні передумови для організації рекреаційної діяльності.

Iсторико-культурнi ресурси

До історико-культурних ресурсів відносять історичні, археологічні, архітектурні пам'ятки, твори монументального мистецтва, етнографічні особливості території, фольклор, центри прикладного мистецтва та ремесл, музеї, виставки, театри тощо.

В області нараховується 7735 пам'яток, з них 16 - національного значення. 6 міст Запорізької області включено до Списку історичних населених місць України: Запоріжжя, Бердянськ, Гуляйполе, Мелітополь, Оріхів, Токмак.

Національний заповідник "Хортиця" - єдина комплексна історико-культурна та природна пам'ятка, яка охоплює період історії людства з часів далекого палеоліту(35 тис. років тому) до XX століття.

Острів Хортиця оголосили заповідником ще при СРСР. 31 серпня 1965 ЦК КПУ прийняв постанову "Про увічнення пам'ятних місць, пов'язаних з історією запорізького козацтва ". 18вересня того ж року аналогічний документ приймає і уряд республіки. Цими документами територія острова Хортиця оголошувалася Державним заповідником. Вже в незалежній Україні заповідник "Хортиця" занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка національного значення. На його території згідно "Реєстру пам'яток історії та археології, розташованих на території Національного заповідника "Хортиця "нараховується 63 пам'ятки археології та історії Деякі об'єкти національного заповідника досі залишаються повністю недослідженими.

Історико-архітектурний музей-заповідник "Садиба Попова" у м. Василівка Запорізької області створено у січні 1993 року на базі районного краєзнавчого музею. Фактично музей-заповідник розпочав свою діяльність з березня 1993 року. За цей час, незважаючи на відсутність фінансування, на кошти пожертвувань розгорнуто експозиції з історії краю і садиби, з етнографії, історії району в період окупації І94І-І943 років, обладнані виставковий зал, де постійно проводяться персональні виставки майстрів декоративно-прикладного мистецтва та художників. Фонди музею налічують близько 9 тисяч одиниць зберігання.

До історичного комплексу входить "Садиба поміщика періоду освоєння Дикого поля", що складається з 4-х споруд кінця XVIII - 30-х років XIX століття:

-Житловий будинок помiщика 1790р.)

-Корівник(1835р.);

-Молокозавод-1836рік;

-Підвал(1830-роки).

Обидва комплекси є дуже цінними пам'ятками історії та культури.

Історичний комплекс за своїм профілем - єдиний в Україні. Архітектурний комплекс-за свідченням фахівців з Петербурзького заповідника "Петродворец" - шедевр містобудування. Це творіння геніального російського архітектора XIX століття Миколи Бенуа. Відвідувачів вражає не тільки незвичайна краса архітектури цих будівель, але і якість кладки стін та окремих деталей будівлі. Фахівці-будівельники підкреслюють, що якість і майстерність мурування стін та флігелів і, особливо, оглядової башти, безперечна. Це головне достоїнство об'єктів архітектурного комплексу. Тому невипадково музей-заповідник "Садиба Попова" включено до "Державний реєстр нерухомих пам'яток України національного значення".

В цілому стан розвитку сфери туризму та курортів у регіоні характеризується такими основними чинниками:

? недостатнім рівнем усвідомлення населенням та органами, що здійснюють регулювання у сфері туризму і діяльності курортів, ролі та значення туризму для соціально-економічного розвитку регіону;

? відсутністю сформованих туристичних ресурсів та цілісної системи їх раціонального використання, невизначеністю напрямів їх освоєння та розвитку, неефективним і позазаконним використанням унікальних природних та історико-культурних ресурсів;

? відсутністю ефективної системи захисту прав та інтересів туристів, забезпечення безпечних умов на об'єктах туристичних відвідувань і за напрямами туристичних маршрутів, своєчасного надання усіх видів невідкладної допомоги особам, які постраждали під час подорожі;

? відсутністю сприятливих умов для розвитку індустрії туризму, регіональної інвестиційної політики у сфері туризму і діяльності курортів, неналежною підтримкою розвитку пріоритетних видів туризму, зокрема, в'їзного та внутрішнього туризму, сільського, екологічного туризму;

? руйнацією системи соціального туризму, практичною недоступністю туризму для малозабезпечених верств населення, дітей, молоді, осіб похилого віку та з обмеженими фізичними можливостями; 16

? відсутністю належного прогнозування та планування розвитку туризму, параметрів туристичного потоку відповідно до наявних ресурсних можливостей, потреб населення та економіки держави, фінансового забезпечення Програми розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в Запорізькій області до 2010 р.;

? недосконалістю організаційно-правових та економічних механізмів реалізації державної політики у сфері туризму і діяльності курортів в регіоні, слабкою міжвідомчою координацією та взаємодією між органами державної влади та місцевого самоврядування;

? відсутністю цілісної та комплексної системи управління туристичними ресурсами, різним відомчим підпорядкуванням туристичних ресурсів, відсутністю спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань діяльності курортів;

? недостатнім нормативним, методичним та інформаційним забезпеченням діяльності органів місцевого самоврядування, громадських організацій та суб'єктів підприємницької діяльності у сфері туризму і діяльності курортів;

? недостатнім за кількісними, якісними параметрами та за структурою рівнем науково-методичного та кадрового абезпечення, зокрема у сфері управління на державному та місцевих рівнях.

До основних позитивних чинників можна віднести:

? бачення концептуальних засад розвитку туризму і курортів, до втілення яких долучилися усі території Запорізької області;

? визначені пріоритетні напрями розвитку галузі, викладені у Програмі розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в Запорізькій області до 2010 р.;

? початок реалізації Заходів щодо розробки та впровадження інвестиційного проекту розвитку туризму і курортів в Запорізькій області;

? наявність дорадчих органів: науково-методичної ради з питань розвитку туризму і курортів, Регіональної ради з координування туристичної та курортної діяльності, робочої групи з питань розробки та впровадження інвестиційного проекту розвитку туризму і курортів у Запорізькій області;

? збільшення числа суб'єктів туристичної діяльності регіону (на 31.12.2006 р. Їх зареєстровано 127, у 2006 р. ними внесено до бюджету області 2460,274 тис. грн., в тому числі кошти за реалізацію путівок);

До негативних чинників, які перешкоджають подальшому розвитку туризму, комплексному санаторно-курортному оздоровленню населення та перетворенню області на туристично-екскурсійний центр, належать:

? відсутність цілісної системи державного управління туризмом і курортами в області;

? повільні темпи зростання обсягів інвестицій у розвиток матеріальної бази туризму області;

? відсутність відповідних об'єктів для розвитку туристичної діяльності в сільській місцевості;

? невідповідність переважної більшості туристичних, курортних закладів міжнародним стандартам;

? тенденція скорочення кількості підприємств готельного господарства;

? незадовільний стан туристичної, сервісної та інформаційної інфраструктури курортних зон області;

? незбалансованість соціальної та економічної ефективності використання рекреаційних ресурсів та необхідністю їх збереження;

? відсутність інноваційних проектів та наукових досліджень з питань розвитку туризму і курортів;

? недостатня забезпеченість туристичної і курортної галузі висококваліфікованими спеціалістами;

? недосконалість бази даних стосовно об'єктів туристичної та курортної сфер;

? недостатня реалізація наявного рекреаційного та історико-культурного потенціалу;

? низькі темпи процесів модернізації застарілої курортно-рекреаційної та туристичної інфраструктури та залучення інвестицій в їх розвиток;

? стійке зниження кількості населення;

? надмірний податковий тиск на підприємства галузі;

? низький рівень маркетингових досліджень у сфері туристсько-екскурсійної та санаторно-курортної діяльності, слабкість її інформаційно-рекламного забезпечення на внутрішньому і, особливо, зовнішньому ринках, недоліки територіальної організації туристсько-екскурсійних маршрутів та інформаційної інфраструктури.

Висновки

Запорізька область є привабливою туристично-рекреаційною зоною. Основу привабливості нашого регіону в сфері туризму складають як історичні пам'ятки (історико-культурний центр "700-літній Запорозький Дуб", колиска Запорізького козацтва та першої в світі демократичної республіки - о. Хортиця тощо), так і природні умови, які сприяють багатьом видам сучасного туризму. В сфері надання туристичних послуг в області працюють 69 підприємств та приватних підприємців.

Робота туристичного центру заснована на зацікавленості землею Запорізького козацтва, духовними цінностями українського народу, а також на добрих традиціях прийому та обслуговування гостей.

Головна проблема розвитку - конфлікт між багатим потенціалом історико-культурних, природно-рекреаційних ресурсів та техногенним перевантаженням регіону, внаслідок якого ресурсний потенціал не може бути максимально використаний.

Список використаних джерел

1. Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні: Указ Президента України від 21.02.2007 р. №136/2007 // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2007. - №44. - С. 2.

2. Адзима Т., Бєглєцова І. День туриста-краєзнавця // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2007. - №35. - С. 20.

3. Бебешко Д.Я. Значение Каменского городища в комплексе туристических ресурсов Запорожского края // Наука і вища освіта. - Запоріжжя, 2005. - Ч. 2 - С. 230.

4. Бордюк Н. Запорізька мозаїка: Турист.-курортна сфера області // Уряд. кур'єр. - 2003. - 9 липн. (№124).

5. Власов О. Куда пойти в краю родном?: Интересные турпоходы можно совершать и в пределах Запорожской области // Суббота плюс. - 2004. - 24 июня (26). - С. 14.

6. Власов О. Отдых под боком: Куда можно отправиться в поход по Запорожской области // Индустр. Запророжье. - 2002. - 25 сент. - С. 5.

7. Голикова А. Запорожский туризм "на коне"? // Бліц-Запорожье. - 2005. - 23 мая. - С. 3-4.

8. Дзизенко А.О. Козацькі пам'ятки Хортиць кого ретраншементу 1735-1739 рр. як туристичний ресурс // Наука і вища освіта. - Запоріжжя, 2005. - Ч. 2 - С. 232-233.

9. Дмитренко В. Региональный туризм // Содружество. - 2004. - №13. - С. 16-17.

10. Зайченко Е. От Хортицы до Азова: Запорожье туристическое // Деловая Украина. - 2003. - 16 июля (№46).

11. Захарова С.Г Перспектива развития туризма в Запорожском регионе // Наука і вища освіта. - Запоріжжя, 2005. - Ч. 2 - С. 233-234.

Размещено на Allbest.ru