Дитячий туризм та його організація в Кримській Автономній Республіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Інститут природничо-географічної освіти

Кафедра туризму

Реферат

Дитячий туризм та його організація в Кримській Автономній Республіці

студент заочної форми

навчання 1-Т групи

Мініна Юлія Олександрівна

Науковий керівник:

Викладач: Романенко О.В.

Київ - 2016



План

Вступ

1. Регіональна програма розвитку туризму

2. Характеристика навчального закладу

3. Позашкольні навчальні заклади

Висновки

Література



Вступ

Дитячий туризм -- вид туризму, що спрямований на задоволення дозвілля для дітей. Дитячий туризм -- це пізнавальні екскурсії, дитячі табори, робінзонади. Це веселі канікули, розширення світогляду, нові друзі і безліч вражень для дітей різного віку. Програм дитячого туризму під час шкільних канікул та літнього відпочинку існує достатньо багато. Це, наприклад, активний відпочинок, екологічні табори, кінні тури, трекінг та походи, водний туризм і рафтинг, робінзонади та освітні центри. Дитячий туризм починається з невеликих поїздок -- дошкільних та шкільних екскурсійних турів.

Найпоширенішим видом дитячого туризму у світі є дитячі табори. Види дитячих таборів: оздоровчі табори і комплекси, спортивно-оздоровчі табори, а також міжнародні дитячі центри (найбільший такий центр в Україні -- «Артек»). Сьогодні також розвивається і міжнародний дитячий туризм. Туркомпанії можуть запропонувати дітям і батькам багато цікавого -- занурення в нову культуру, навчання мовам, спортивний відпочинок. За експертними спостереженнями, діти охоче беруть участь у подорожах, починаючи зі свідомого віку -- тобто, з 4--5 років. Але це зовсім не означає, що їм протипоказані подорожі у віці 1 року або навіть раніше. При правильній організації можна здійснювати досить тривалі походи з дітьми у віці 2--3 років, і не тільки влітку, а й взимку.

Дитячий туризм -- це дуже відповідально, тому, вибираючи дитячий або молодіжний туристичний табір, турорганізації намагаються врахувати все: розміщення, харчування, медицину, охорону, зручність проїзду і найголовніше -- програму і роботу керівників дитячих груп.

Ринок дитячого туризму найбільш представлений у таких країнах як Чехія, Угорщина, Словенія, Італія, Туреччина, Греція, Кіпр, Великобританія. Попит на дитячий туризм, так само як і пропозиція, носить яскраво виражений сезонний характер і залежить, як правило, від шкільних канікул: один тиждень -- восени і навесні, два тижні -- взимку і три місяці -- влітку. Літній період вважається найбільш «високим» сезоном, оскільки саме в цей період і попит, і пропозиція однаково високі і стабільні

Основними покупцями на ринку дитячого туризму на сьогоднішній день і в прогнозі на майбутнє виступають підприємства та приватні особи, а за рахунок щорічного фінансування попит на путівки до дитячих оздоровчих та санаторно-курортних таборів стабільний і високий.

туризм соціальний професійний дитячий



1. Регіональна програма розвитку туризму

Розвиток рекреаційно-туристичного комплексу Криму безперечно є одним з пріоритетних напрямків економіки регіону, якщо не найбільш значущим. Підтвердженням може служити підвищену увагу кримських вчених саме до проблем розвитку рекреації і туризму в Криму. Особливе місце в дослідженнях займають розробки концептуальних підходів і стратегій сталого розвитку цієї сфери економіки. Рішення проблеми у загальному вигляді запропоновано в «Концепції розвитку курортно-рекреаційного і туристичного комплексу Автономної республіки Крим до 2018 року»[1], виконаної за замовленням Міністерства курортів і туризму АРК . Активно аналізуються труднощі і перспективи розвитку окремих напрямів туристичної діяльності, таких як зелений сільський туризм (Ячменева В.М.[2],), діловий туризм (Бочан В.О.[3]), екологічний туризм (Ємельянов В.А.[4], Лазарєва Е.А.[5]) і т.д. Поряд з цим, вкрай мало публікацій з проблемам розвитку дитячого туризму, а важливість розвитку цього напряму для нашої держави не вимагає доказів. Дослідження, проведені колективом авторів під загальною редакцією Биковської О.В., Петрочко Ж.В. та Яременка О.О. [6], розкривають концепцію дитячого відпочинку та оздоровлення тільки в контексті організації педагогічного процесу, абсолютно не торкаючись економічних складових. Але тільки економічна концепція розвитку дитячого туризму, на наш погляд, може визначати його стратегію.

Мета статті - розкриття концептуальних підходів у розвитку дитячого відпочинку і оздоровлення з точки зору державної соціальної політики.

Довгострокові перспективи розвитку дитячих здравниць Криму безпосередньо пов'язані, на наш погляд, з розвитком ніші дитячого туризму в туристичній індустрії України. Можливі стратегії розвитку припускають, насамперед, чітке розмежування дитячого соціального туризму та дитячого комерційного туризму.

Дитячий соціальний туризм входить у соціальну політику держави та безпосередньо залежить від механізмів реалізації програм з оздоровлення дітей і обсягами їх бюджетного фінансування. Комерційний дитячий туризм підпорядкований ринковими законами розвитку туристичної індустрії, отже, і стратегії розвитку цих напрямів дитячого відпочинку мають кардинальні відмінності. В ринковій економіці первинний попит на товар, тому що тільки потреба і реальна можливість споживача витратити частину доходу на неї є головним стимулом розвитку виробництва даного товару. Отже, сегментування ринку дитячих туристичних послуг за двома споживчим групам позначає вектора розвитку.

Стратегія розвитку дитячої соціального туризму лежить в площині політики держави проводиться у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, яка реалізується у вигляді щорічної кампанії, зачіпає соціально незахищені категорії дітей. Динамічно зростаючий обсяг фінансування, не дає очікуваних результатів виходу з кризи дитячих оздоровниць, які перебувають у власності держави, що пов'язано, насамперед, з «розпиленням» коштів та відсутністю чітких якісних критеріїв, що дозволяють оцінювати рівень відпочинку. За кількісним щорічним зростанням оздоровлених дітей приховані зниження якості відпочинку. Наприклад, сама швидко зростаюча група з оздоровчих установ в Криму - це установи з денним перебуванням дітей, як правило, організовано на базі загальноосвітніх шкіл у літній період, звичайно, не може бути прирівняне до повноцінного відпочинку, тим більше оздоровлення. Інша проблема полягає в тому, що навіть за умови відпочинку значної частини кримських дітей, ліжковий фонд якісно можна заповнити тільки за умови реалізації путівок на ринку. І якщо унікальні рекреаційні ресурси, пов'язані з ними технології лікування при відносно невисоких цінах дозволяють заповнити дитячі санаторії, то колишні піонерські табори, що стали дитячими оздоровчими центрами, установами і т.п. змушені шукати компроміс між доступністю дитячого відпочинку і в теж час його ринковою привабливістю. Саме тому багато здравниць розділили в ціною путівок вартість стандартного пакету послуг і так званого додаткового пакету нерідко включає недешеві екскурсійні поїздки, відвідування аквапарків і т.д.

За численними складнощами розвитку дитячого відпочинку та оздоровлення стоїть відсутність чітких стратегічних орієнтирів і самої концепції, яка поряд з вирішенням першочергових завдань в більшості випадків мають оперативний характер, дозволить мати однозначний вектор докладання зусиль. Державні програми без узагальнення в єдину стратегію довгострокових перспектив, не забезпечують досягнення стійких результатів. Наприклад, щорічно виходить постанова Кабінету Міністрів України «Про підсумки проведення оздоровлення дітей влітку поточного року та про засоби по організації відпочинку та оздоровлення дітей влітку наступного року» включає, як правило, звіт про використання бюджетних коштів і кількісну оцінку оздоровлених за ці кошти дітей. Існуючі програми з оздоровлення та відпочинку до 2008 р. затверджені як на загальнодержавному, так і регіональних рівнях, в тому числі і в Криму. В програмах розмежовані поняття оздоровлення і відпочинку, проте не відображено лікування та реабілітація дітей в санаторно-курортних закладах, які, на наш погляд, і забезпечують якісний відпочинок та оздоровлення дітей певних соціальних груп (наприклад, дітей-інвалідів, дітей на диспансерному обліку і тощо).

В рамках забезпечення державної підтримки оздоровлення дітей здійснюється в установленому порядку державного замовлення на організацію відпочинку та оздоровлення дітей пільгових категорій, вдосконалюється система фінансової підтримки дитячих оздоровчих закладів через встановлення пільг з оплаті комунально-побутових послуг, придбання продуктів харчування (механізм реалізації зазначених пільг не визначений). У кожній області, у тому числі і в АРК, визначені не менше 2-х стаціонарних дитячих оздоровчих закладів з метою забезпечення цілорічного відпочинку та оздоровлення дітей соціально незахищених категорій населення.

Організаційно-методичне, інформаційне та кадрове забезпечення реалізації програм полягає у проведенні всеукраїнських та регіональних нарад, семінарів, тренінгів з питань підготовки оздоровчої кампанії та підбиття підсумків її проведення, також щорічно проводиться Всеук-раинская ярмарок послуг у сфері відпочинку та оздоровлення дітей. Медичне забезпечення відпочинку і оздоровлення дітей повинно здійснюватись у вигляді санаторно-курортного лікування дітей за категоріями захворювань, аналіз захворюваності забезпечує диспансерний облік дітей: цукровий діабет, туберкульоз, обмежені можливості і т.д. Вимагає вивчення і пропозиції коштів зі збагачення харчування дітей в дитячих оздоровчих закладах біологічно активними домішками, вітамінами, радіопротекторної дії.

Подальше міжнародне співробітництво передбачає вивчення питання і подачі пропозиції по розробці Концепції створення міжнародного туристичного продукту сфері відпочинку та оздоровлення дітей, це дозволить розширення використання міжнародного досвіду по дитячому відпочинку, а також ініціює обмін групами дітей для організованого відпочинку та оздоровлення не тільки з країнами ближнього зарубіжжя, але і виходу на світовий туристичний ринок. Гостро стоїть розробка проекту закону про відпочинок та оздоровлення дітей України, унифицирующего вищевикладені програми та більш чітко розмежує стратегічні пріоритети в вирішенні проблеми. Необхідні чіткі державні стандарти і відпочинку оздоровлення дітей, механізм порядку проведення державної атестації дитячих оздоровчих закладів, типові штатні нормативи дитячих оздоровчих закладів, табеля оснащення обладнанням і інвентарем і т.д.

Як вже зазначалося, за програмами, постановами, розпорядженнями повинна стояти узагальнена концепція, тобто стратегічні орієнтири, які дозволять визначити вектор подальших перспектив.



2. Характеристика навчального закладу

Державна бюджетна професійний освітній заклад «Романовський коледж індустрії гостинності» (ГБПОУ РК "РКІГ", колишнє Сімферопольське вище професійне училище ресторанного сервісу та туризму) - провідне професійне освітній заклад Республіки Крим, засноване в грудні 1954 року.

У стінах головного навчального закладу щорічно навчається понад 700 студентів; працює понад 80 співробітник, з яких 70% педагогів мають вищу та першу категорії. Навчання студентів проводиться в сучасних аудиторіях, навчально-виробничих лабораторіях. Коледж має 24 спеціалізованих і 3 комп'ютерні кабінети, підключених до мережі Інтернет; Інформаційно-консультаційний бібліотечний центр (ІКБЦ), 2 конференц-залу; навчальні бар і ресторан; лабораторії «Готельний номер» і «годинна»; 3 кухні-лабораторії, оснащені сучасним обладнанням; студентське кафе. Коледж здійснює експериментально-дослідницьку діяльність.

ГБПОУ РК «Романовський коледж індустрії гостинності» має третій атестаційний рівень, включає в себе дві філії - в Алушті і Судаку.

Алуштинський філія здійснює освітню діяльність за професіями: «Кухар; кондитер »; «Продавець; контролер-касир »; має сучасну матеріально-технічну базу: бібліотеку, 11 навчальних і 1 комп'ютерний кабінет, 3 навчальні майстерні, актовий зал, буфет. У філії працюють гуртки: вокальний, танцювальний, «Режисер», «Читці», фізкультурно-спортивна секція. Контингент студентів становить 229 осіб, 45 співробітників. Освітній рівень: кваліфікований робітник.

Судакський філіал готує кваліфікованих працівників за професіями: «Кухар; кондитер »,« Офіціант; бармен »,« Рекламний агент ». Функціонує бібліотека, 2 комп'ютерних та 9 навчальних кабінетів, лабораторії професійної освіти «Кухар» та «Кондитер». Веде роботу гурток самодіяльності «Театр мініатюр», фізкультурно-спортивна секція "Легка атлетика". Контингент студентів становить 174 людини, співробітників - 35.

Структурним підрозділом Романовського коледжу індустрії гостинності є Навчально-практичний центр інноваційних технологій (далі - УПЦІТ). Основними функціями УПЦІТ є:

Сприяння підвищенню якості професійної підготовки студентів і слухачів РКІГ, перепідготовка незайнятого населення, підвищення кваліфікації, стажування робітників підприємств з використанням технологічних і виробничих інновацій.

Організація стажування педагогів професійної підготовки ПТНЗ.

Формування пропозицій щодо вдосконалення робочих навчальних програм з предметів професійно-теоретичної підготовки та виробничого навчання, спрямованих на вивчення і оволодіння слухачами новітніх матеріалів і технологій.

Надання тренінгових, маркетингових, інформаційних, виробничих послуг з метою вирішення поточних і програмних завдань, які стоять перед навчальним закладом.

Надання навчальним закладам консультаційної, інформаційної та посередницької допомоги з питань використання інноваційних матеріалів і технологій за напрямками: "Туризм", "Готельний сервіс", "Організація обслуговування в громадському харчуванні" і "Торгівля".

Надання практичної та методичної допомоги професійно-технічним навчальним закладам з питань впровадження в навчально-виробничий процес новітніх технологій і матеріалів.

Розробка інформаційно-методичного супроводу, спрямованого на підвищення якості професійної підготовки, а саме: підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій, педагогічних програмних засобів, дидактичних матеріалів та ін.

Організація і проведення семінарів-практикумів, конференцій, майстер-класів, засідань методичних секцій та інших заходів з питань впровадження новітніх сучасних технологій і матеріалів в процес підготовки.

Потужним інтелектуальним компонентом інформаційної інфраструктури коледжу є Інформаційно-консультаційний бібліотечний центр, основною метою створення якого стало сприяння підвищенню якості освіти за допомогою доступу педагогів і студентів до максимально повної інформації на традиційних та електронних носіях.

3. Позашкільні навчальні заклади

Позашкільні навчально-виховні заклади. До них належать палаци, будинки, станції, клуби й центри дитячої, юнацької творчості, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтва, студії, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

Такі заклади можуть бути комплексними і профільними. Комплексний - творчі об'єднання за інтересами (гуртки, секції, ансамблі, театри тощо). Профільний - забезпечує умови для розвитку природних нахилів та інтересів дітей і підлітків, задоволення їх потреб з певного напряму діяльності.

Спортивні громади. До членів спортивних громад приймають з 14 років, але заняття з дітьми організовуються з більш раннього віку.

Основними формами організації занять в спортивних громадах є: секції загальної фізичної підготовки, спортивні секції, табори, дитячо-юнацькі спортивні школи, спортивні школи молоді.

Гуртки загальної фізичної підготовки. Гуртки загальної фізичної підготовки створюються в кожній школі. Їх завдання - підвищення загальної фізичної підготовленості школярів з допомогою фізичних вправ і процедур загартовування.

Рекомендовано залучати до занять таких гуртків перш за все тих школярів, які відносяться до спеціальної медичної групи. При великій кількості тих, що займаються відокремлюють підгрупи, в залежності від стану здоров'я, статі, віку. Заняття зазвичай проводяться два рази на тиждень по 60-90 хвилин. Загальне керівництво заняттями виконує вчитель фізичної культури. Допомагають йому інструктора, актив старшокласників.

Загальним змістом занять у гуртку є вправи, які сприяють різнобічному фізичному розвитку школярів, в тому числі і вправи спортивного характеру. Одні заняття проводяться з якого-небудь одного виду фізичних вправ, інші - 2-3 видів (наприклад, з легкої атлетики, гімнастиці, футболу).

В секціях загальної фізичної підготовки спеціальних груп для молодших школярів зазвичай не організовують, в них, як правило, приймають участь учні старшого віку. Молодь, по мірі зацікавленості, з часом переходить в спортивні секції.

Спортивні секції створюються в колективах фізичної культури підприємств і закладів. Групи комплектуються з врахуванням підготовки до занять з даного виду спорту. Школи початкового навчання створюються на базі спортивних споруд, що належать громадам: стадіонів, лижних баз, мотоклубів, басейнів та інші. Заняття проводяться згідно із короткостроковою програмою. Центральні спортивні секції організовуються міськими і обласними радами, радами великих колективів фізичної культури. В них займаються найбільш підготовлені спортсмени, що виступають в збірних командах.

Тренувальні збори організовуються періодично для надання кваліфікованої допомоги найбільш здібним юнакам і дівчатам, а також для підготовки команд до важливих змагань.

ДЮСШ спортивних громад проводять роботу на тій же основі, що і ДЮСШ органів освіти.

На уроках фізичної культури і на заняттях гуртків загальної фізичної підготовки використовуються:

· передбачені навчальною програмою вправи основної гімнастики (шикування і перешикування;

· основні положення і рухи рук, ніг, тулуба;

· вправи з м'ячами, скакалками;

· акробатичні і танцювальні вправи;

· лазіння і перелазіння;

· вправи на гімнастичній стінці;

· утримання рівноваги;

· ходьба і біг;

· стрибки;

· метання), рухливі ігри, лижна підготовка, плавання, в 3 класі також вправи з легкої атлетики.

Найважливішим завданням шкільного фізичного виховання є виховання міцних, здорових молодих людей, які повною мірою оволоділи навичками й умінням, визначеними навчальною програмою по фізичній культурі. У школі разом із секцією загальної фізичної підготовки можуть бути організовані секції з видів спорту: з плавання, тенісу і настільному тенісу, спортивної гімнастики, легкої атлетики, волейболу, гандболу, баскетболу і футболу.

Для цих видів позакласної роботи організовують фізкультурні, спортивні і туристичні гуртки. Їх організовують для школярів окремих класів, або для групи дітей, які навчаються у двох - трьох паралельних класах. Краще мати одну спортивну секцію зі всіма віковими групами, ніж декілька секцій з неповним набором вікових груп. Тоді ті діти, що займаються в секції протягом навчання у школі можуть пройти шлях від початківця до спортсмена-розрядника.

Палаци та будинки дитячої творчості організовують гуртки (наукові, технічні, мистецькі, спортивні тощо), творчі колективи художньої самодіяльності (хори, оркестри, ансамблі пісні й танцю, театральні колективи та ін.), клуби любителів природи.

Центри і станції юних техніків проводять серед школярів роботу в галузі техніки, організовуючи гуртки радіотехнічні, авіамодельні, фотолюбителів, телемеханіки та інші.

Центри і станції юних натуралістів мають на меті виховання в учнів любові й інтересу до природи, формування у них умінь і навичок дослідницької роботи.

Центри та станції юних туристів організовують подорожі школярів за межі постійного проживання для відпочинку і вивчення рідного краю та інших країн. Подорожі можуть бути пішохідними, лижними, автомобільними, авіаційними, водними, залізничними, комбінованими.

Дитячі спортивні школи готують на базі всебічного фізичного розвитку кваліфікованих спортсменів. У таких школах працюють секції з окремих видів спорту, а в них - навчальні групи за статтю, віком і ступенем спортивної підготовки учнів.

Дитячі бібліотеки надають практичну допомогу школярам у засвоєнні ними знань з основ наук, сприяють розвитку читацьких інтересів, вихованню читацької культури, любові до книги.

Як і в позакласній, у позашкільній виховній роботі використовують масові, групові та індивідуальні форми виховання дітей.

Творчі об'єднання у цих закладах класифікуються за трьома рівнями:

Початковий - творчі об'єднання загально розвиваючого спрямування, що сприяють виявленню творчих здібностей дітей, розвитку їх інтересу до творчої діяльності.

Основний - творчі об'єднання, які розвивають стійкі інтереси дітей та учнівської молоді, дають їм додаткову освіту, задовольняють потреби у професійній орієнтації.

Вищий - творчі об'єднання за інтересами для юних талантів, обдарованих дітей та юнацтва.

В Україні діє три державні позашкільні заклади - еколого-натуралістичний центр, центр науково-технічної творчості, центр туризму і краєзнавства. Як науково-методична установа функціонує Національний центр естетичного виховання. Набуло поширення створення позашкільних навчально-виховних закладів нового типу: навчально-дослідницьких та творчо-виробничих центрів творчості, туризму, краєзнавства, шкіл мистецтва, спортивно-технічних шкіл, клубних закладів, театральних комплексів, соціально-педагогічних комплексів, кіноцентрів, міжшкільних клубів тощо.

За участю вихованців позашкільних закладів щороку проводять Всеукраїнські конкурси “Наукова зміна”, “Таланти твої, Україно”, виставки, олімпіади, турніри, конкурси.

Дитячо - юнацькі спортивні школи. Існують дитячо-юнацькі спортивні школи (ДЮСШ), спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву (СДЮШОР), і школи вищої спортивної майстерності (ШВСМ). ДЮСШ готують кваліфікованих юних спортсменів, дають навики інструктора і являються методичними центрами для надання допомоги загальноосвітнім школам та іншим позашкільним закладам в організації позакласної масової спортивної роботи.

Спеціальні позакласні заклади. Великі можливості для організації занять так званими технічними видами спорту мають станції юних техніків. В різних гуртках станцій школярі вивчають автоматику, радіоелектроніку, телемеханіку та інші технічні предмети.

Дитячі парки. Створюється спортивна рада парку. Вона обговорює плани і проведення фізкультурних заходів, графіки чергувань на спортивних площадках, програми окремих змагань, різноманітні пропозиції з проведення масової роботи з дітьми.

Створюється спортивний клуб вуличних команд. Готується проект положення, проводяться організаційні зібрання, складається план роботи. Спортивний клуб організовує гуртки або секції звидів спорту із постійних відвідувачів парку, змагання для вуличних команд.

В дитячих парках можна також успішно організовувати заняття туризмом.



Одноденні прогулянки за містом. Визначається маршрут, за два - три дня проводиться запис бажаючих прийняти участь. Напередодні походу дітей (бажано разом з батьками) збирають, Визначають між ними обов'язки, перевіряють спорядження.

Екскурсії по видатним місцям свого району, міста: на будівництва, спортивні стадіони, місця військових подій і т.д.

Туристичні табори. Вони можуть організовуватись як в самому парку (особливо, якщо парк знаходиться на околиці міста), так і за містом.

При дитячих парках створюються туристичні клуби школярів. Рада клубу, яка складається із школярів, самостійно планує і проводить всю роботу. Щорічно організовується оздоровчий табір.

Прогулянки, екскурсії, походи. Прогулянки, екскурсії і походи мають велике навчальне і виховне значення, оскільки діти знайомляться з природою, рідним краєм та його традиціями.

Ці заходи сприяють вдосконаленню навиків у ходьбі, бігу і іграх, загартовують організм і зміцнюють здоров'я дітей, сприяють набуттю навиків само обслуги, поведінки і орієнтації на місцевості тощо. Велику роль вони відіграють в створенні і зміцненні дитячого колективу, у вихованні почуття дружби.

Прогулянки, екскурсії і походи найчастіше проводяться пішки, зимою можуть використовуватися лижі. Прогулянки бувають ігрові, прогулянка з трудовим завданням, спортивна прогулянка, прогулянка-екскурсія, прогулянка перед сном.

В походах, на відміну від екскурсій, об'єднується виконання пізнавальних завдань з умовами життя в походах (приготування їжі, подолання перешкод, які зустрічаються в будь-якому поході, тощо).

Для найбільш фізично підготовлених учнів з дозволу лікаря підчас літніх канікул можуть проводитися дводенні походи з ночівлею.

Під час канікул організовують спортивно - оздоровчі, оздоровчо - трудові і туристичні табори.

Дитячі екскурсійно-туристські станції. Їхня мета - допомагати школам і позашкільним закладам в проведенні екскурсійної, туристичної роботи.

Основною формою організації навчальної роботи є гурткові заняття. Гуртки створюються за різними видам пізнавальної підготовки (географічної, геологічної, історичної, біологічної), а також за видами туризму (пішохідному, велосипедному, гірському).

Спортивні площадки і клуби. Фізкультурні споруди, в залежності від умов, можуть бути досить простими (звичайні ігрові площадки для дітей і підлітків) чи спортивного типу (тенісні корти, футбольні поля та інші).

Фізкультурні ігрові дитячі площадки оздоблюються гіркою, гойдалками, каруселлю, низькою перекладеною, “гігантськими кроками”.

Спортивні площадки зазвичай пристосовуються для ігор в баскетбол, волейбол. На них також можна грати в футбол, ручний м'яч, бадмінтон, малий теніс. Якщо дозволяє місцевість, влаштовується бігова доріжка і місця для стрибків. Площадка огороджується дротяною сіткою, обсаджується кущами.

Найкращою формою організації громадської роботи з дітьми (на стадіонах), як показав досвід, є створення спеціального дитячого містечка. Фізкультурно-оздоровча робота з дітьми в дитячому містечку стадіону проводиться в формі занять з загальної фізичної підготовки. В кожній групі по 25-30 чоловік.

Спортивна робота в містечку проводиться згідно програм дитячих спортивних шкіл. Заняття проводяться 2-4 рази на тиждень.

Спортивні стадіони, так само як і парки, можуть організовувати заняття і змагання з вуличними командами, які належать до цього району. Стадіон може проводити, наприклад, змагання з футболу.

3. 2. Дитячі та юнацькі організації.

За час існування незалежної України виникли такі дитячі та юнацькі організації: “Пласт”, “Сокільський доріст”, “Курінь” та ін. На принципово нових політичних засадах стала працювати піонерська організація.

Український Пласт - складова світового скаутського руху, ідейним засадам і організаційним принципам якого надано національного змісту.

Пластові організації покликані здійснювати всебічне патріотичне виховання молоді, розвивати її моральні, духовні й фізичні риси, вишколювати на свідомих, відповідальних і повноцінних громадян за допомогою виховних методів і на ідейних засадах Пласту, що спираються на пластову присягу, пластовий закон і, три головні обов'язки пластуна: плекати традиції предків, передавати молоді знання і розуміння їх історії, культури, змагань за ідеї.

“Сокільський доріст” - національно-патріотичні освітньо-молодіжні товариства, що діють в окремих регіонах України.

Головними напрямами діяльності товариства є: вивчення і відродження кращих традицій “ Сокола ”, українських національно-патріотичних, молодіжних, дитячих товариств та організацій.

З метою всебічного виховання своїх членів товариства залучають їх до таких видів діяльності:

· національно-історичної (вивчення історії України, вікторини, уроки пам'яті, тематичні вечори, зустрічі, “круглі столи” з відповідної тематики, догляд за могилами, допомога борцям за волю України тощо);

· спортивно оздоровчої - (змагання, сокільські забави, козацькі забави, спортивні випробування тощо);

· туристично-краєзнавчої (походи, мандрівки, табори, змагання та ін.);

· культурно-просвітницької (конкурси, фестивалі, ігри);

· інтелектуально-пошукової (інтелектуальні ігри, конкурси, олімпіади, клуби за інтересами);

· діяльності у сфері милосердя (відвідини, допомога, вітання, збір коштів та речей для тих, хто цього потребує);

· господарської (створення умов для самостійної праці;

· гуртки, майстерні, кіоски для реалізації власної продукції, шкільні кооперативи, школи бізнесу).

“Курінь” - дитячо-юнацька організація, що ставить за мету виховання духовно та фізично розвиненого юного покоління на історично сформованих засадах козацького світогляду та способу життя, в дусі відданості Батьківщині та народу, на основі відродження національних, загальнолюдських духовних і моральних цінностей.

Зміст виховної діяльності цієї організації є: Організація має свою атрибутику, ритуали, кодекс лицарської честі, кодекс лицарської звитяги та молитву.



Висновки

За програмами, постановами, розпорядженнями повинна стояти узагальнена концепція, тобто стратегічні орієнтири, які дозволять визначити вектор подальших перспектив. Основую формування концепцій може служити запропонована схема на рис.1

Рис.1. Схема формування концепції розвитку.

ПРОБЛЕМА: Дитяче оздоровлення та відпочинок

ВАРІАНТИ ПРИНЦИПІВ РІШЕННЯ:

1. При обмеженій участі держави, зростають доходи населення, здійснюється за рахунок коштів батьків.

2. При значущої ролі державної політики, розширення витрат держави оздоровлення, внаслідок збільшення кількості дітей соціально незахищених категорій населення.

3. Обсяг державного фінансування на тому ж рівні, при збільшенні частки комерційного дитячого туризму.

4. Скорочення державної підтримки дитячих здравниць (в оподаткуванні, ціноутворенні, інвестиційній політиці) при пере профілізації дитячих оздоровчих закладів як неминучого наслідку дії ринкових механізмів: нерентабельні види діяльності підприємств, що спричинюють банкрутство.

ВАРІАНТИ ЗАГАЛЬНОЇ КОНЦЕПЦІЇ:

1. Без конкретного механізму розподілу бюджетних коштів на оздоровчі кампанії, розрахунок необхідних обсягів фінансування не від фактичних потреб, а від попередніх витрат з механічним збільшенням суми,

2. Сувора координація оздоровчих кампаній, при обов'язковому прозорому механізм розподілу коштів між зацікавленими відомствами, далі між установами.

3. Створення спеціального органу контролюючого проведення оздоровлення та відпочинку дітей за рахунок державних коштів, а також здійснює якісний аналіз стану дитячого туризму, моніторинг дитячих оздоровчих закладів незалежно від форм власності.

ВАРІАНТИ ДЕТАЛЬНОЇ КОНЦЕПЦІЇ:

Деталізуються за допомогою програм державного та регіональних рівнів, нормативно-правовою базою у сфері дитячого оздоровлення та відпочинку з урахуванням функціональної та виконавчої структур.

Підводячи підсумки, зазначимо, що концептуальні підходи у вирішенні цієї проблеми можуть придбати реальне втілення лише за участю державних органів, у поле діяльності яких потрапляє сфера дитячого оздоровлення та відпочинку. Проблема вимагає, на наш погляд, більшої уваги фахівців для наукового обговорення.



Джерела та література

1. Концепція розвитку курортно-рекреаційного і туристичного комплексу Автономної республіки Крим до 2010 року // Кримська газета від 07.08.2002.

2. Ячменева В.М. Кооперація праці в організації сільського зеленого туризму // Туризм, курорти і наука. Матеріали першої республіканської науково-практичної конференції. - Алушта, 2003. - 204с.

3. Бочан В.О. Розвиток ділового туризму як важлива умова транскордонного співробітництва (з досвіду роботи у Львівському регіоні) // Туризм, курорти і наука. Матеріали першої республіканської науково-практичної конференції. - Алушта, 2003. - 204с.

4. Ємельянов В.А. Концепція екологічного туризму як основа ідеології української туристичної індустрії XXI століття. / / Туризм на порозі XXI століття: освіта, культура, екологія. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - К.,1999. - 120с.

5. Лазарєва Е.А. Проблеми управління розвитком екологічного туризму в АР Крим // Економіка Криму.-2004.-№11.-С.69-73.6.

6. Організація відпочинку та оздоровлення дітей: концепції, технології, досвід // За загальною редакцією Биковскої О.В., Петрочко Ж.В., О.О. Яременка - К: Державний інститут проблем сім'ї та молоді, 2004. - 208с.

Размещено на Allbest.ru

...