Розвиток медичного туризму на Закарпатті
Краєзнавча характеристика та курортні особливості районів області. Етапи розробки інноваційного туристичного продукту із залученням унікальних, особливих рекреаційно-туристичних місць. Проблеми та перспективи розвитку туризму на території Закарпаття.
Рубрика | Спорт и туризм |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 20.10.2016 |
Размер файла | 2,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Екологічний коледж Львівського національного аграрного університету
Циклова комісія спеціальних туристичних дисциплін та економіки
Курсова робота
з дисципліни "Технологія і організація туристичного обслуговування"
на тему: Розвиток медичного туризму на Закарпатті
Зміст
Вступ
1. Оцінка рекреаційно-туристичної привабливості території Закарпатської області для розвитку медичного туризму
2. Розробка туристичного продукту
2.1 Вибір пунктів маршруту та розробка схеми маршруту
2.2 Картографічне моделювання маршруту
2.3 Характеристика транспортних сполучень і вибір транспортних засобів
2.4 Програмне забезпечення маршруту
2.5 Організаційно-технічні заходи по забезпеченню маршруту
3. Перспективи та проблеми розвитку медичного туризму на Закарпатті
Висновки
Список використаних джерел та літератури
Додатки
Вступ
Закарпаття - історико-географічний край на південному заході України, у Центральній Європі, який огортає південне узбіччя Карпат та прилеглу до них частину низовини. Це старий гірський масив Європи, самобутній культурний регіон. Цілюще повітря, наповнене ароматами лісу, лікувальна мінеральна вода з джерел Карпатських гір роблять Закарпаття чудовим місцем для відпочинку, оздоровлення і лікування. Також це мальовничий край, який здавна славиться багатими курортно-рекреаційними ресурсами: цілющими мінеральними водами, гірськими (80%) та рівнинними (20%) ландшафтами, багатою історико-культурною спадщиною. Упродовж останніх 10 років на досліджуваній території найбільшого розвитку досягли гірські та лікувально-оздоровчі подорожі.
Щорічно край відвідують тисячі відпочивальників, туристів, які метою подорожі обирають лікувальний туризм. Так, 2009-го року Закарпаття відвідали 387,9 тис. осіб, що на 130 тисяч більше, ніж в 2007 році; з них у санаторно-курортних закладах побувало 47% рекреантів, а загальний обсяг наданих послуг сягнув 181,25 млн. грн. А за січень-червень 2010 р. у порівнянні з аналогічним періодом 2009 р. обсяг наданих послуг зріс на 7% і становить 121,1 млн. грн. При цьому відрахування до місцевого бюджету зросли на 17% і становлять 6,5 млн. грн.
Тому актуальність теми курсової роботи визначається мотивом придбання медичного туристичного продукту. Це раціональність, або раціональний мотив, пов'язаний з потребою поліпшення психофізичного стану, зміцнення здоров'я та мінімізацією витрат. На даному етапі розвитку туристичного потенціалу Закарпатської області досліджений повністю. На сьогодні є мало популяризований закордоном, і навіть на території України.
Метою курсової роботи є дослідження і комплексний аналіз стану, проблем і перспектив розвитку медичного туризму в рекреаційних зонах Закарпаття. Основна мета нового маршруту, привернути увагу як vip-туристів, так і туристів середнього класу до закарпатських туристично-рекреаційних ресурсів, і головним центром відвідування виступають санаторії,лікувально-оздоровчі заклади і рекреаційно-оздоровчі комплекси. Вони не поступаються ні своєю якістю, ні сервісом західноєвропейським аналогам.
В медичному туризмі невід'ємним є використання лікувально-оздоровчих ресурсів на рекреаційних районах. Він, своєю чергою, формується як функціональна система взаємопов'язаних елементів території: населених пунктів, курортних комплексів та установ, штучних водойм тощо, а також природних ландшафтів, які органічно входять до території району та використовуються для створення курортного середовища.
До головних чинників, які покладено в основу їх виокремлення, відносимо: природно-ресурсну базу; вигідне географічне положення; фактор територіального поділу праці; екологічний феномен території; соціально-економічну та природну специфіку гірських місцевостей; економічну конкурентно-спроможність курортно-рекреаційної сфери.
Завдання курсової роботи полягає у створенні інноваційного туристичного продукту на базі туристично-рекреаційного потенціалу Закарпатської області, що принесе споживачу не лише відпочинок, але й користь для здоров'я.
Обєктом дослідження виступають природні та історико-культурні ресурси на території Закарпатської області, залучені до медичного туризму.
Для написання курсової роботи були використані літературні джерела та ресурси мережі Інтернет. Деякі питання пов'язані з темою роботи були використані з робіт спеціалістів, які досліджували окремо кожну рекреаційну зону Закарпаття.
Курсова робота складається із 3 розділів. Перший розділ це теоретичний, в якому подано краєзнавчу характеристику цілої області та курортно рекреаційні особливості районів досліджуваної території. Другий розділ - практичний, де описано основні етапи розробки інноваційного туристичного продукту із залученням унікальних, особливих рекреаційно-туристичних місць області. Третій розділ - рекомендаційний, який висвітлює основні проблеми та перспективи розвитку туризму на території Закарпаття.
1. Оцінка рекреаційно-туристичної привабливості території Закарпатської області для розвитку медичного туризму
Закарпаття розташовано на крайньому заході України за Головним Карпатським хребтом. Площа території Закарпатської області становить 12,8 тис. км2. Це най унікальніша в природно-географічному та історико-культурному планах область заходу України. Загальна протяжність державного кордону України в межах області становить 460 км. На півночі та північному сході Закарпатська область межує з Львівською (85 км) та Івано-франківською (180 км) областями. На північному заході, заході і півдні область межує із чотирма країнами - з Польщею(33,4 км), зі Словаччиною (98,5 км), з Угорщиною (130 км), з Румунією (205,4 км). Поблизу Рахова встановлено пам'ятний знак, що символізує географічний центр Європи. (Додаток А)
Закарпаття - найбільш гірська область України. Близько 80 % її території входить до складу Карпатської гірської системи. Наймальовничіші високо- й середньогірні масиви Карпат: Верховинський хребет, Чорногора, Ґорґани, Свидовець, Полонинський хребет, Рахівський масив, Вулканічні Карпати. Гірські хребти рівнобіжними дугами витягнуті з північного заходу на південний схід. Гребені хребтів переважно широкі, з округлими вершинами. Хребти розділені зручними для заселення улоговинами і така форма гір відмежовує область від решти території України, що додає самобутності багатовіковій традиційній культурі населення цього гірського краю.(Додаток Б)
Клімат Закарпаття визначається тим, що воно знаходиться в самому центрі Європи. Високі гори захищають край від холодних північних вітрів, вологий помірно континентальний клімат сприяє тому, що літо тепле, а зима м'яка. Власне, той, хто приїжджає в край з півночі, знаходить тут теплий південь, а люди з півдня - прохолодну північ. Туристи з східних країн шукають захід, а західні туристи - характерні східні риси. Максимальна температура (влітку) +34, мінімальна (взимку) -32°С. Опади складають: мінімум - 642 мм (м. Берегово), максимум -1411 мм (смт. Усть-чорна, Тячівського р-н). Щонайдовший закарпатський день - 22 червня, найкоротший - 22 грудня, а середня тривалість дня - 8,5 годин (взимку) але 15,5 годин (влітку). Максимальна швидкість вітру - 40 м/с.
Ґрунти Закарпатської області сформувались в умовах помірного клімату з достатнім зволоженням, тому переважають різновиди дерново-підзолистих ґрунтів на низинній території та бурі гірсько-лісові, лучно-лісові в гірській території. У високогірному ярусі під альпійськими і субальпійськими трав'янистими угрупуваннями найбільш поширені гірсько-лучно-буроземні ґрунти на висотах 1100-1200м у західній частині та на висоті 1500-1600м у східній частині. Найбільш чітко виражений альпійський пояс на Чорногорі.
Закарпатська область є надзвичайно багатою на водні ресурси і по водозабезпеченості область займає перше місце в державі. Гідроенергетичний потенціал річок області становить четверту частину всього потенціалу України.
Загальна кількість річок, струмків, потоків у цілому -- 9429, з них 9277 -- малі потоки до 10 км, 152 річки мають довжину більше 10 км, 4 річки мають довжину більше 100 км (Тиса, Латориця, Уж, Боржава) -- усі вони належать до басейну Тиси, яка у свою чергу належить до басейну Атлантичного океану. Річки Закарпаття вiддiленi від прикарпатських рік --Водороздiльним хребтом. У горах є водоспади, найбільший - Войводинський (висота 9 м). А також: Шипіт, Городилівський, Скакало, Липовецький, Лумшорський, Мокрянський.
Озера в області є солоні i прісні, а також різні за походженням. Загальна кількість озер Закарпаття - 137, з них лише 32 - постiйнi озера. Найбільше озеро - Синевир (на висоті 989 м, площа 7 га, найбільша глибина 22 м). Є багато штучних каналів: Ужгородський, рiчки-канали Берегiвського, Виноградівського, Ужгородського, Мукачівського районів, а також нараховується 50 ставків i водосховищ, загальною площею 173 км2. Найбільше водосховище - Тереблянське.
Закарпатська область лежить у зоні лісостепу, що й визначає рослинність, характерну для цієї зони. Закарпаття вважається одним із найбільш заліснених регіонів не лише України, а й сусідніх країн Європи. Різноманітність за породним складом відбувається в залежності від вертикальної поясності. 52 % території області вкривають низинні, передгірні та гірські ліси. І майже половина з них - це унікальні екосистеми дубово-букових і хвойних карпатських пралісів, що перебувають під охороною держави.
Ліси Карпат створюють чисте повітря, що вже саме по собі має лікувальні властивості. Природа Карпатських гір заряджає і розум для втілення нових ідей, реалізації планів. Недаремно, гірські жителі славляться своїм довголіттям та міцним здоров'ям. Екологічно чисті продукти, лікувальні мінеральні води, відсутність забруднюючих навколишнього середовища заводів, тишина і спокій, що відчуваються при кожному пориві вітру, зможуть допомогти зрозуміти, що лікування в Закарпатті це поєднання потрібного із корисним та приємного.
В області взято на облік понад 2 тисячі видів флори, що відповідає 50% до загальної чисельності видів України. З них 237 видів флори занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі. Усього видів рослин занесених до Червоної книги України-263 екземпляри.
Загальна кількість видів тваринного світу в області становить понад 30 тис. видів фауни. На території області поширені як безхребетні, так і хребетні тварини. Серед безхребетних є представники понад 20 типів організмів, з яких більшість -- найпростіші. Близько 400 видів хребетних тварин, ссавців -- 80 видів, птахів -- 287 видів, 10 видів плазунів, 16 земноводних, 60 риб, 100 молюсків. Збільшилась чисельність видів тваринного світу, занесених до Червоної книги України: глухаря, кота лісового, лелеки чорного та ведмедя бурого. У гніздовій орнітофауні з'явилися нові види -- чернь чубата та білоока. Стабільним є стан популяції саламандри плямистої.
Карпатський біосферний заповідник створений у 1968 p., з 1992р. входить до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Загальна площа заповідника становить 57 880 га. Також входять шість відокремлених масивів та ботанічні заказники державного значення "Чорна Гора" і "Юлівська Гора". Вони розміщені на території Рахівського, Тячівського, Хустського та Виноградівського районів Закарпатської області в межах висот від 180 до 2061 м. Така територіальна структура репрезентує практично все ландшафтне та біологічне різноманіття Українських Карпат. Тут представлені найкраще збережені карпатські екосистеми, які є сховищами для багатьох рідкісних, а також тих, що зникають, видів рослин і тварин. У заповіднику є 64 види рослин і 72 види тварин, занесених до Червоної книги України та до Європейського Червоного списку.
На Закарпатті знаходиться 450 об'єктів природно-заповідного фонду на площі 177 тис. га, серед яких Карпатський біосферний заповідник, Ужанський національний природний парк, НПП "Синевир" та "Зачарований край", регіональний ландшафтний парк "Притисянський", 19 заказників загальнодержавного значення тощо. До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО відноситься українсько-словацький об'єкт „Букові праліси Карпат", площі якого розташовані на території Карпатського біосферного заповідника та Ужанського НПП. Останній є складовою частиною трьохстороннього польсько-словацько-українського міжнародного біосферного заповідника "Східні Карпати".
Закарпаття багате своєю історією. В краї нараховується 1817 пам'яток історії, 496 - археології, 48 -мистецтва. До сьогодні на Закарпатті збереглися 12 середньовічних замків, серед яких Ужгородський, Мукачівський, Невицький, інші в руїнах і залишках. На сьогодні в області діють понад 30 монастирів, серед яких найдавнішими є Мукачівський, Угольський Драгівський, Імстичівський, Боронявський, Малоберезнянський, всі інші з ХХ ст. До сьогодні в краї збереглися дворянські палаци Шенборнів (Карпати), Перені (Виноградів), Довгої (Довге), Ракоці (Мукачево), Другетів (Ужгород-Горяни) та інші.
Закарпаття було заселене з доби пізнього палеоліту (бл. 4 тис. р. до н.е.). Цією територією пройшли племена фракійців, даків, кельтів, скіфів, сарматів, гунів, аварів, в епоху "великого переселення народів" - вандали, готи та ін. Близько II ст. тут з'явилися білі хорвати. На рубежі IX-X ст. цією територією мігрували угорські племена.
На Закарпатській області народилися, жили і працювали представники багатьох європейських культур. У регіоні збереглася багата духовна культура - своєрідні звичаї і обряди, народні промисли, фольклор буковинців, бойків, лемків, гуцулів. Таким чином, поєднання великої кількості природних рекреаційних ресурсів, культурно-історичної спадщини та інфраструктурного забезпечення зумовлює просторову диференціацію рекреаційної діяльності, широку спеціалізацію при виконанні рекреаційно-туристичної функції та створення рекреаційно-туристичних зон різного функціонального призначення. Окрім цього, особливістю розвитку медичного туризму є вигідне географічне та геополітичне положення регіону. Закарпатський регіон лежить у центрі Європи, має кордони з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією (країни ЄС), що сприяє формуванню в'їзних туристичних потоків, організації транскордонної співпраці у сфері рекреації і туризму, використанню зарубіжного досвіду сервісного обслуговування. Ще однією особливістю є порівняно висока екологічна безпека регіону.
За результатами досліджень, проведених Інститутом реформ, у регiонi найменше здійснюється викидів шкідливих речовин у повітря. Порівняно з іншими регіонами, природа Карпат зазнала менших втрат і в багатьох місцях зберегла свій первісний стан, а це дуже важливо для розвитку лікувально-оздоровчого туризму. Важливою для розвитку рекреації і туризму є нацiонально-етнографiчна особливість регіону, яка проявляється у своєрiднiй етнографiчнiй культурі. Крім української, тут збереглись російська, польська, угорська, словацька румунська, молдавська, вірменська, єврейська, австрійська та інші культури. Багато мешканців регіону працюють за кордоном, а на лікування та оздоровлення повертаються в Україну. Отже, етнічні зв'язки, подібність звичаїв, традицій, обрядів, відсутність міжнаціональних і міжрелігійних протиріч - усе це також сприяє формуванню туристичних потоків та активізує попит на медичні послуги в Закарпатському регіоні. Разом з тим цей регіон ще далеко не використовує всі свої можливості для того, щоби зайняти лідируючі позиції в розвитку медичного туризму. Доцільним є введення класифікації або атестації санаторно-лікувальних закладів, медичних і спа-центрів, що пропонують оздоровчі тури в закарпатський регіон.
Лікувальні ресурси і сприятливі умови для кліматолікування дають можливість розвивати мережу бальнеологічних та кліматичних курортів, пансіонатів, будинків і баз відпочинку, туристичних закладів. Природно-ресурсна база санаторної субгалузі дозволяє щороку оздоровлювати до 8 млн людей. Головною складовою інфраструктурного забезпечення розвитку курортної справи в регіоні є наявна матеріальна база, представлена санаторно-курортними закладами різного рекреаційного профілю.
Ще одним напрямом розвитку медичного туризму в регіоні є послуги величезної кількості спа-центрів, які дуже популярні в іноземних і вітчизняних туристів та розташовані не тільки в курортних містах і рекреаційних територіях, а й на гірськолижних комплексах, спортивних об'єктах, готелях і базах відпочинку.
На Закарпатті виявлено і досліджено понад 360 родовищ та джерел мінеральних та термальних вод, які за хімічним складом не поступаються відомим водам Кавказу, Чехії, Франції, з яких понад 60% знаходяться в гірській частині, 30% - у передгірській і 10% - у низовинній. Усі ці ресурси мінеральних вод мають лікувальне значення.
У Закарпатті наявні всі дев'ять бальнеологічних груп, прийнятих Міжнародною конвенцією стандарту природних мінеральних вод. Встановлено, що джерела дають 10 тисяч тонн мінеральної води на добу, але на сьогодні раціонально використовуються тільки близько третини. До найбільш цілющих лікувальних вод відносяться води гірської зони. У своєму складі мають крім вуглекислоти й мікроелементи.
Мінеральні води регіону відносять практично до всіх різновидностей їх основних груп. По газовому складу їхньої води вони поділяються на вуглекислі, сірководневі, метанові і радонові.
Найбільш поширені в області вуглекислі джерела. Ці води містять біологічно цінні мікроелементи і можуть бути використані при сугубо специфічних захворюваннях органів і систем. Особливо багато їх на Свалявщині - у самому місті Свалява й у селах Нелипіно, Солочині, Поляні, Плоскому, Лугах. Перечинщина представлена всесвітньо відомим Заричевським родовищем вуглекислих хлоридно-гідрокарбонатних вод типу Єсентуки-17 та слабосульфідними водами с. Лумшори, на базі яких існував один з перших курортів Закарпаття (перші згадування про нього датовані 1600 р.). В даний час бальнеоресурси цього району використовуються в численних пансіонатах і санаторіях-профілакторіях - "Сонячна галявина", "Дубриничі", "Турички", "Лумшори", "Водопад", "Полонина", "Шиповець".
Найбагатшим за запасами цілющих мінеральних вод типу “Боржомі” Свалявський район. Унікальною особливістю їх є те, що вони майже цілком представлені гідрокарбонатами з мінералізацією від 4,0 до 11,0 г/л. Основні родовища свалявських мінеральних вод: Полянське, Ведмеже, Новополянське, Голубинське, Плосківське, Нелипинське, Пасикське, Оленевське. На їхній базі працюють санаторії "Галявина", "Сонячне Закарпаття", "Квітка Полонини", "Кришталеве Джерело". Частина мінеральних вод (переважно вуглекислих гідрокарбонатних натрієвих) розливається в пляшки: "Лужанська", "Нелипинська", "Плосківська", "Поляна-Квасова", "Поляна-Купель", "Свалява". Саме вуглекислі мінеральні води середньої мінералізації (5-15 г/дмі), гідрокарбонатні натрієві, холодні, складають одну з найбільших груп мінеральних вод Українських Карпат. Основна площа їхнього поширення знаходиться в басейні р. Пінія, де вони складають самостійну гідрохімічну зону в системі поперечних тектонічних порушень Латорицкого регіонального розлому.
Представлені цілою низкою бальнеологічних курортів у Мукачівскому районі, зокрема, родовищами сульфідних вод типу Кемери, а також термальних вод декількох типів: азотно-метанових кременистих Піренейского типу, азотно-метанових хлоридних натрієвих типу Хайдусобосло. Основні родовища мінеральних вод Мукачівского району: Синяцьке, Карпатське, Мукачевське, Лисарня, Залузьке, Латорицьке. На базі Синяцького родовища на висоті 600 м у передгір'ях Вулканічного хребта Карпат, розташований всесвітньо відомий бальнеологічний курорт “Синяк”, відкритий ще у 1948 р. Основний профіль санаторію - лікування захворювань серцево-судинної і периферійної нервової систем, а також органів опори і руху. Можливе також лікування захворювань органів травлення, хронічних інтоксикацій важкими металами. Синяцька мінеральна вода використовується для ванн, а також для питного лікування, зрошень та інгаляцій.
Мінеральні ресурси Виноградівського району представлені слабо мінералізованими кременистими термальними мінеральними водами. На їхній базі функціонують пансіонати “Теплиця”, “Дубки”, “Тиса”, “Виннички”. Мінеральні води тут використовуються для ванн при лікуванні захворювань серцево-судинної, нервової систем і шкіри.
Всі санаторії Закарпаття і Карпат пропонують спеціалізовані курси лікування, медичні інгаляції, різноманітні ванни та душові процедури.
Курортна-рекреаційна та туристична мережа краю налічує 15 санаторіїв, 16 санаторіїв-профілакторіїв, 25 баз відпочинку і 3 пансіонати. Найбільш відомі серед них: “Сонячне Закарпаття”, “Поляна”, “Джерело Кришталеве”, “Квітка Полонини”, “Верховина”, “Карпати”, “Перлина Карпат”, “Синяк”, “Шаян”, “Гірська Тиса”, Солотвинська алергологічна лікарня, “Квасний потік”, “Човен”, “Сойми”.
Ці заклади мають відповідати на першому етапі світовому рівню кваліфікації медперсоналу, а вже потім високому рівню сервісу. Важливим є створення інтернет-порталу, що об'єднає весь регіон з його можливостями і ретельним описом методів лікування, конкретних клінік та санаторіїв, що пропонують ці специфічні послуги.
Отже рельєф, географічне розташування, ліси, мінеральні води, помірно континентальний клімат, багатовікові традиції та самобутня культура багатонаціонального населення краю у комплексі створюють унікальний рекреаційний і соціальний потенціал, на основі якого існує і має перспективу поступового розвитку санаторно-оздоровчий комплекс світового рівня.
2. Розробка туристичного продукту
Розробка туристичного продукту -- складний, багатоступінчастий процес, що вимагає комплексного, системного аналізу і здійснюється при виконанні низки умов: проведення маркетингового дослідження ринку для визначення потенційного споживчого попиту на різні види туристичного продукту; розгляд видів, форм, елементів туристичного продукту, аналіз реальних витрат на розробку і реалізацію передбачуваного до продажу туристичного продукту; оцінювання економічної ефективності й доцільності розробки туристичного продукту на основі даних про його передбачувані доходи і витрати.
Планування турів -- початкова функція туристичної фірми, яка повинна забезпечити створення привабливого і конкурентоспроможного туристичного продукту для його подальшої реалізації на ринку. Для цього необхідно визначити основні параметри очікуваного ринкового попиту, а саме: територіальні межі ринку (місто, район, область, регіон); соціальний склад клієнтури (молодь, люди із середніми або високими доходами, пенсіонери, домогосподарки тощо); види туризму та цілі подорожей; можливі кількість і сезони поїздок тощо.
Тур - це програма, в межах якої реалізується мета перебування людини поза постійним місцем проживання, складена з урахуванням індивідуальних побажань, і комплекс заходів по її реалізації на відповідному якісному рівні.
Тури поділяються на види відповідно до мети подорожі та форми щодо організаційних заходів, класифікуються за кількістю учасників, сезоном та терміном перебування. Залежно від комплексу послуг та комфортності подорожування тури поділяються на класи обслуговування. За формою тури поділяються на комплексні та індивідуальні. Індивідуальний тур передбачає забезпечення подорожування відповідно до побажань туриста.
Комплексний тур формується туристичною фірмою, включає певний набір попередньо узгоджених з туристом послуг, вартість яких сплачується в повному обсязі.
2.1 Вибір пунктів маршруту та розробка схеми маршруту
Маршрут - це напрямок переміщення. Туристичний маршрут -- це завчасно спланована траса послідовного пересування туристів між географічними пунктами, які будуть відвідані протягом певного періоду з метою отримання послуг, як передбачених програмою обслуговування, так і додаткових: розміщення, харчування, екскурсійне обслуговування, спортивних, видовищних, соціальних заходів тощо. Вихідною і кінцевою точками маршруту є пункти початку і закінчення подорожі. Початок маршруту -- це місце надання туристу першої туристичної послуги, обумовленої договором. Кінець маршруту -- місце надання останньої туристичної послуги. З метою уніфікації методів організації і менеджменту туроперейтингу туристичні маршрути класифікують за різними ознаками.
Критерієм відбору пунктів маршруту є атрактивність об'єктів походу для задоволення мети подорожі; можливість забезпечити різноманітність програми перебування в даному населеному пункті, його транспортну доступність, надати послуги гостинності. Атрактивність об'єкта в туристичній практиці визначають як сукупність естетичної цінності й обсягу інформації про туристичний ресурс.
Вибір схеми маршруту значно залежить від транспортної системи з урахуванням таких її характеристик, як: конфігурація транспортної мережі; її густота; технічний стан транспортних шляхів; рівень розвитку окремих видів транспорту; надійності та безпеки транспортних операцій. Найпоширеніший варіант у процесі складання схеми маршруту, коли за обмежений термін за потреби мінімізації витрат часу на переміщення між основними пунктами маршруту необхідно забезпечити максимально можливу інформативність подорожі, тобто охопити якнайбільше об'єктів огляду з метою досягнення пізнавальної теми туру. Схема маршруту залежить від обраної форми. За схемою маршрути можуть бути лінійні, кільцеві, радіальні та комбіновані. (Додаток В)
Для побудови схеми маршруту, я обрав такі міста як Ужгород, Перечин Мукачево і населені пункти Невицьке, Лумшори, Поляна, Синяк, Чинадієво, Косонь, Кибляри. Цей маршрут є кільцевий. Його початковим і кінцевим пунктом є місто Ужгород. В Лумшорах, Поляні, Чинадієво, Косонь проводяться ночівлі. Об'єкти зупинок чітко пронумеровані. Обираючи ці місця, я опирався на наявність в даних населених пунктах оздоровчо-рекреаційних ресурсів, які є важливими для організації медичного туризму, а також мають історико-культурну цінність і викликають туристичний інтерес. В кожному з пунктів маршруту будуть проводитись екскурсії та лікувальні процедури.
2.2 Картографічне моделювання
Одним з найефективніших методів дослідження може виступати картографічне моделювання - сукупність операцій з картами, спрямованих на отримання нових знань про рекреаційні системи. Картографічне моделювання включає і створення карт, але на перший план висувається розробка методів використання вже створених карт, їх спільний аналіз. Виходячи з цього, основну увагу слід приділяти складній картографічній моделі, яка являє собою набір карт або картографічних характеристик і дозволяє отримати таку додаткову інформацію про досліджуваний об'єкт, яку кожна карта зокрема дати не може.
Обов'язковим елементом інформаційного забезпечення розробки туру повинна бути карта території, оскільки розробка маршруту є результатом картографічного моделювання, яке спирається на оцінку території: її туристсько-географічне положення, протяжність, конфігурацію, систему розселення і транспорту, що склалися, адміністративно-територіальний поділ.
Картографічний метод належить до найпоширеніших методів дослідження розвитку і розміщення продуктивних сил, також є одним із найбільш поширених методів дослідження в туристичному краєзнавстві. Він відомий з давніх часів, але його слід відносити до сучасних, якщо розглядати як особливу форму просторового моделювання. Адже карта, картосхема - це логічна образно-знакова модель території, яка цілеспрямовано відображає об'єкти, явища, зв'язки і взаємозалежності, що належать до цієї території.
Картосхема дає просторове уявлення про туристичний маршрут, напрям руху, пункти туристичної дестинації, відстані між ними, об'єкти відвідування.
Картографічне моделювання маршруту подане на рисунку 2.2.1.
Рис.2.2.1 Картосхема маршруту
Початковим пунктом є місто Ужгород. Ужгород -- місто на ріці Уж, адміністративний центр Закарпатської області та Ужгородського району. Розташоване за 785 км від Києва, на кордоні зі Словаччиною.
Історія Ужгорода налічує більше 1100 років. Угорська літопис Шимона Кезаі датує заснування міста 872 роком. Проте, ще в першій половині І ст.н.е древні слов'яни (білі хорвати) заселили сучасний район Ужгорода. У IX ст. укріплене городище-замок перетворилося в укріплене ранньофеодальне місто, який став центром слов'янського князівства на чолі з легендарним князем Лаборцем. У 896 р. угорські племена, під керівництвом свого вождя Алмоша вбили князя і захопили місто.
Місто розташоване на висоті приблизно 120 м в передгір'ях Карпат на річці Уж. Територія міста становить 41,56 кмІ. Протяжність міста з півночі на південь -- 12 км, зі сходу на захід -- 5 км. Найвища точка Ужгорода -- гора Велика Дайбовецька -- 224 м. Площа зелених масивів і насаджень становить 1574 га, крім цього, Ужгород з усіх боків оточений лісами. Значну частину площі міста становить правобережна частина (Старе Місто), яка дещо більша за лівобережну. Береги річки Уж пов'язують 7 мостів: 6 пішохідно-транспортних і 1 залізничний.
На 2010 рік населення Ужгорода становило приблизно 116 тисяч чоловік.
Предметами гордості ужгородців є: Ужгородський замок, Закарпатський краєзнавчий музей, Музей народної архітектури та побуту Шелестівська церква Архангела Михаїла 1777 року, Горянськая ротонда святої Анни, Кафедральний греко-католицький собор, Театральна площа, Площа Корятовича.
Наступним пунктом маршруту є село Невицьке. Невицьке -- село в Ужгородському районі Закарпатської області на ріці Уж. Розташоване на відстані 12 км від Ужгорода. Населення біля 1000 осіб. Село виникло раніше XIII ст. і саме від нього замок, що височить, міг одержати назву Невицький.
Наступним пунктом маршруту є місто Перечин -- місто що є центром Перечинського району Закарпатської області. Залізнична станція на лінії Ужгород--Самбір. Розташоване на річці Уж. Засноване у XIV столітті. Уперше згадується в 1427 році. Статус міста з 2004 року.
Місто складається з 41 вулиці, 2 площі, 6 провулків. Населення 6700 чоловік, що проживають на території 7,45 кмІ. Це в основному українці, крім них ще проживають росіяни, словаки, угорці, німці, італійці, цигани та інші національності і народності.
В районному центрі зосереджено основну інфраструктуру Перечинщини. Тут діють понад півтора десятка підприємств, філії 5 банків, 2 кредитні спілки, розвинена торговельна мережа, ряд закладів побутового обслуговування населення.
Наступним пунктом маршруту невелике, сховане в глибинці Карпатських гір село Лумшори. Вздовж протікає гірська річка Туричка. Враховуючи віддаленість від цивілізації, дістатися до селища досить складно. Найближча залізнична гілка проходить через Перечин, до якого на електричці можна доїхати з Ужгорода. Потім можна скористатися маршрутним транспортом. Найчастіше в Лумшори приїжджають на власному транспорті або екскурсійними автобусами. З Поляни регулярно організовуються екскурсії в чани. Відстань від обласного центру до Лумшор - 50 км, від Поляни - 45 км.
Наступним пунктом маршруту є село Поляна - невелике курортне селище, яке розкинулось у мальовничій долині в оточенні гір та лісів. Розташоване за 10 км від районного центру, в невеликій вузькій долині, оточеній майже з усіх боків лісами. В околицях Поляни починається Уклінський перевал і зустрічаються дві річки Мала Пиня і Велика Пиня. На південному сході села знаходиться гора Крехаїв, а на сході гора Кичера. Поряд з селищем проходить шосе E 471 Мукачево -- Львів. Поляна має багатовікову історію. Перша письмова згадка про курорт Поляна, як про невелике поселення, відноситься до ХІІ ст. Далі було нашестя монголо-татар і село було спалене.
Наступним пунктом маршруту є село Синяк яке з усіх сторін оточені горами і розміщені в чарівному куточку лісистих Карпат на висоті 420-450 метрів над рівнем моря. З північного боку знаходиться гора Годенвальд, на заході височіє скеляста вершина Обавського каменю (1007 м), залишок кратера вулкана, що бушував більше 20 мільйонів років тому.
Чисте повітря, трохи вологий і завжди свіже, наповнене ароматами квітів і хвойних дерев. Навколо - мальовничі краєвиди гірських масивів і прохолодні річки. Щорічно на відпочинок в Синяку приїжджають тисячі жителів України і зарубіжних країн.
Наступним пунктом маршруту є Чинадійово -- селище міського типу (6 823 жителів) в Мукачівському районі Закарпатської області. Чинадієво розташоване у долині річки Латориця на шосе і залізницею Мукачево-Львів в 7 км від районного центру Мукачева.
Чинадієве відоме з 1214 р. як давнє руське поселення. До 1944 р. Чинадійово звалося Сент-Міклош (місцевий русько-український варіант назви -- Миколай), мало статус позаштатного містечка Мукачівського повіту (округу) Березького комітату Королівства Угорщини.
Наступним пунктом маршруту є Мукачево -- місто обласного значення в Закарпатській області. Засноване 896 року. Місто Мукачево розташоване в центральній частині Закарпатської області України і за своїм економічним потенціалом та кількістю населення займає друге місце в області після її адміністративного центру -- м. Ужгорода. осіб. Мукачево - настільки вдало розташовано географічно, що всі основні шляхи, що йдуть з Києва, Львова в Ужгород, Угорщину чи Словаччину проходять через Мукачево. Через Мукачево протікає річка Латориця. Тут проживає - близько 90 тисяч.
Наступним пунктом маршруту є село Косонь. Село розташоване на захід від Берегово, на українсько-угорському кордоні. Село відоме з 1333 р., а угорські джерела надають дані про село під назвою Козунь з 1332 р., а вже в 1682 р. село відоме під назвою Косонь. Цими землями володіли окремі феодали, вони неодноразово продавалися, закладалися за борги. Село Косонь це тихе і спокійне місце, в якому поєднання клімату, природного оточення і термальних джерел створює ідеальні умови для лікування і спокійного відпочинку.
Наступним пунктом маршруту є Кибляри -- село в Ужгородському районі Закарпатської області на ріці Стара. Найбільш вірогідно, що село виникло в кінці XV - на початку XVI ст. Воно належало родині Добо з Руського (нині - Східна Словаччина). В 1567 році в Киблярах було оподатковано 7 селянських господарств, які володіли 4,5 порти. В 1599 році за рахунок появи нових переселенців в селі облікувалось 23 селянських господарства, господарство шолтейса, православна церква, будинок священика. Тоді село вважалося найбільшим у долині річки Стара. Протягом XVII - XVIII ст. кількість населення зменшилася і на 1715 рік у селі нараховувалося 19 домогосподарств, з яких два були желярськими. На схилах пагорбів на околиці селяни вирощували виноград. Імовірно, назву села слід пов'язувати з давньослов'янським божеством Кибелою. 23 червня, згідно з віруванням, відзначалося свято одруження Сімаргла (Яра) з богинею води - Даною. Місця святилища, де давні слов'яни поклонялися богам, розташовувалися в горах або на підвищеннях. Поблизу таких місць і виростали пізніше поселення з назвами, близькими до ймення божества Кибели.
2.3 Характеристика транспортних сполучень і вибір транспортних засобів
Є особливість яка перетворює Закарпаття на транскордонний "полюс" притягання туристичних потоків із Заходу й Сходу, Півночі й Півдня Європейського континенту. У Закарпатській області перехрещуються 4 важливі міжнародні автотранспортні магістралі, що сполучають Європейський Союз з Україною, Росією, державами Центральної Азії. Магістралі, що розходяться з обласного центру, з'єднують його з Братіславою, Прагою, Будапештом, Києвом, Москвою. Налагоджене пряме міжнародне автобусне сполучення з містами Словаччини (Міхайловце, Гуменне, Пряшів, Кошіце) та Угорщини (Ніредьгаза). З початком XXI ст. ці автомагістралі перетворюються у міжнародні транзитно-туристичні коридори з розгалуженою інфраструктурою приватних мотелів, кемпінгів, ресторанів, сервіс-центрів, що обслуговують транзитно-туристичні потоки. Область має залізничне сполучення практично з усіма столицями Південної і Центральної Європи. Протяжність залізничної колії становить 1132,9 км, з яких 922 км електрифіковано.
Розвитку транскордонного туризму (передусім транзитного) сприяє найбільш розгалужена в Україні мережа митних переходів. Така "відкритість" прикордонної області для міжнародних туристичних потоків - одна з основних передумов становлення Закарпаття як привабливого курортно-туристичного регіону європейського масштабу. Стан розвитку внутрішньо-обласної дорожньо-транспортної інфраструктури також варто оцінювати як достатньо сприятливий. Загальна протяжність автомобільних шляхів становить 3,6 тис. км, з яких 87 % мають тверде покриття. Незважаючи на гірський рельєф та відсутність великих міст, щільність автомобільних доріг державного, обласного та місцевого значення становить у середньому по області 0,27 км/км2. Це, по-перше, зумовлює щорічне нарощення туристичних потоків самодіяльних мото- й автотуристів. По-друге, дає змогу охопити екскурсійно-туристичними маршрутами практично всі найцікавіші історико-культурні та природні атракції області, й передусім самобутні пам'ятки старожитньої сакральної і сільської архітектури та мальовничі карпатські резервати природи, регіональні ландшафтні та національні природні парки.
З іншими регіонами України Закарпаття з'єднують високогірні карпатські перевали (від 931 м до 1014 м над рівнем моря): Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Верецький і Воловецький. Вони є головними авто-туристичними коридорами гірської системи Українських Карпат.
Характеристика транспортного забезпечення маршруту
Пункти маршруту |
Відстань/км |
Спосіб долання відстані ( вид транспорту ) |
Час перебування в дорозі |
|
ПП -Пр1 м. Ужгород - с. Невицьке |
11 |
Автобус |
20 хв |
|
Пр1 - Пр2 с. Невицьке - м. Перечин |
10,5 |
Автобус |
15 хв |
|
Пр2 - Пр3 м. Перечин - с. Лушмори |
29 |
Автобус |
30 хв |
|
Пр3 - Пр4 с. Лумшори - с. Поляна |
53 |
Автобус |
1 год |
|
Пр4 - Пр5 с. Поляна - с. Синяк |
29 |
Автобус |
30 хв |
|
Пр5 - Пр6 с. Синяк - с. Чинадійово |
15 |
Автобус |
20 хв |
|
Пр6 - Пр7 с. Чинадійово - м. Мукачево |
19 |
Автобус |
25 хв |
|
Пр7 - Пр8 м. Мукачево - с. Косонь |
44 |
Автобус |
45 хв |
|
Пр8 - Пр9 с. Косонь - с. Кибляри |
53,5 |
Автобус |
1 год |
|
Пр9 - КП с. Кибляри - м. Ужгород |
30 |
Автобус |
35 хв |
Загальна протяжність маршруту - 265 км
Загальний час перебування в дорозі - 5 год. 40 хв.
Між пунктами м. Ужгород - с. Невицьке - м. Перечин проходить автошлях Н 13. З м. Перечин через село Турї Ремети до с. Лушмори й до с. Поляна проходить автошлях Т 0712. Між с. Синяк - с. Чинадійово - м. Мукачево проходить автошлях Е 471. Дорога до с. Косонь складається з автошляхів Е 471/ Е 81/ М 25. Між с. Косонь - с. Кибляри і м. Ужгород складається з автошляхів М25 / Т0710 / М06
Через територію Закарпатської області проходять автошляхи: європейського значення E 81-- європейський автошлях, що бере свій початок в українському Мукачевому і закінчується в румунській Констанці. Загальна довжина 990 кілометрів. Е 471 -- бере початок в місті Мукачеве і закінчується у Львові; Е 471 збігається з маршрутом міжнародної автомагістралі М 06.
Автошлях М 06 -- автомобільний шлях міжнародного значення на території України, Київ -- Чоп. Проходить територією Київської, Житомирської, Рівненської, Львівської та Закарпатської областей. Автошлях М 25 -- автомобільний шлях міжнародного значення в Україні. Проходить територією Закарпатської області.
Автошлях Н 13 - автомобільна дорога на території України національного значення Львів - Самбір - Ужгород. Проходить по території Львівської та Закарпатської областей. Автошлях Т 0712 -- автомобільний шлях територіального значення у Закарпатській області. Пролягає територією Перечинського, Свалявського, Іршавського та Хустського районів. Автошлях Т 0710 -- автомобільний шлях територіального значення у Закарпатській області. Пролягає територією Ужгородського та Мукачівського районів.
Дороги згідно цього маршруту мають не дуже поганий стан,а автошляхи європейського і міжнародного значення майже відмінний стан. Транспортна доступність є нормальною. (Додаток Ґ)
У даному турі я обрав для перевезення туристів автобус марки mercedes benz mcv 600, який підходить для всіх видів доріг (Додаток Д)
2.4 Програмне забезпечення маршруту
Програмне забезпеченим туру є його якісною ознакою. Програма є щоденним розпорядком, призначеним для реалізації мети подорожі.
Відповідно до мети програми поділяються за тематикою на програми, що забезпечують відпочинок, лікування, ознайомлення з історією, культурою, природою краю, задоволення професійно чи конфесійно орієнтованих інтересів тощо. В програмах відбивається сезон подорожування (зрозуміло, що навіть складені за одним і тим самим маршрутом, літні, зимові та міжсезонні програми в місцях цілорічного використання будуть відмінні в деталях).
Програми маршрутно-стаціонарних турів, відповідно до мети, менш насичені, містять більше вільного часу та можливостей його урізноманітнення за рахунок вибору екскурсійних та дозвіллєвих програм. Програми маршрутно-транспортних турів більш насичені та регламентовані.
Загальний ліміт часу програмного забезпечення становить, залежно від контингенту туристів, 12-14 годин (молодші та старші вікові групи повинні мати більше часу на нідпочинок вночі, та можливість відпочити вдень). При складання програм треба керуватися нормативними витратами часу на поселення (включаючи трансфер), харчування (сніданок - 30 хв., обід - 60 хв., вечеря - 45 хв.), екскурсійне обслуговування (протяжність екскурсії коливається в залежності від характеру екскурсії, її тематики, використовуваних засобів переміщення від 1 до 3 годин на оглядові до 6-10 - годинних виїздних), дозвіллєві заходи (тривалість спектаклю, концерту тощо). Витрати часу на транспортування між основними пунктами маршруту визначаються відповідно до умов обраної схеми. І програмою повинен забезпечуватись відпочинок: мінімум 8 годин вночі та після харчування. Програма повинна бути варіативною: включати екскурсійні програми вільного вибору та інші форми вільної організації дозвілля.
Згідно програми туру туристи обслуговуються за 1-им класом: розміщення 1-2-місне в 1-кімнатних номерах з усіма вигодами в готелях та санаторіях категорії 2-4 зірки; повний пансіон, харчування у ресторанах або кафе вищої і першої категорії; зустріч-проводи на автотранспорті з доставкою багажу у кількості, передбаченій договором (контрактом). Тур розрахований всім, укрім особам до 18 років, але в більшій мірі такі тури характерні старшим особам віком від 35 років. Це зумовлене тим, що потреба вилікуватись полягає за мету, а наслідки від некомфортних умов праці даються в знаки з роками. Також молодь, яка має за мету оздоровитись або дізнатись про умови й належний стан санаторіїв для родичів.
Умови туристичного обслуговування включають у себе: надійне і комфортне перевезення автобусом європейського комфорту, розміщення в 3* готелях, харчування в якісних закладах харчування зокрема і готельне харчування та в їдальнях санаторіїв.
Туристам пропонується досить цікава культурно-пізнавальна програма, яка містить у собі деякі релігійні об'єкти, також архітектурні, інфраструктурні та природні об'єкти. Особлива увага на інфраструктурні і природні (санаторії).
Дозвілля у цій програмі пропонуються туристам, а також турист має обрати для себе ту форму дозвілля, яку потребує він сам оскільки відводиться вільний час. У вільний час пропонується прогулянка у парки, у магазини, кіноконцертні зали, басейни, тренажерні зали, кафе-бари, сауни, перукарні, косметичні салони, поштові відділення та багато іншого.
Даний тип маршруту є лікувально-оздоровчий, тому що тут переважає медичне обслуговування й на додачу пізнавальну спрямованість. Сезон реалізації даного маршруту розрахований на весну та літо. Подорож з тривалістю на 5 днів, склад учасників туру може складатися до 30 осіб в групі. Конкурентно-спроможність туру досягається за рахунок унікально-складеного туру при підключенні найвідоміших пам'яток та найкращих санаторій, які недалеко одні від одних та славляться якісним сервісним обслуговуванням.
До додаткових послуг відносяться різноманітні екскурсійні заходи по території санаторіїв та сувенірний ринок на території санаторію
Феєрія Закарпаття
Ужгород-Невицьке-Перечин-Лумшори-Свалява-Синяк-Чинадієва-Мукачево-Косонь-Кибляри-Ужгород
День 1
9:30 - зустріч із туристичною групою на головному ж/д вокзалі в м. Ужгороді. Знайомство з групою, інструктаж з техніки безпеки і організаційні питання.
9:50 - трансфер на площу Театральну в м. Ужгород
10:00 - оглядова екскурсія по хоральної синагозі, якій майже 300 років і побудована за проектом архітекторів Дюли Паппа та Ференца Саболча у неомавританському стилі
11:10 - оглядова екскурсія по Кафедральному греко-католицькому собору - головний храм міста Ужгорода з кінця ХVII ст.
11:50-14:00 - оглядова екскурсія Ужгородським замком Х-го ст. що має статус пам'ятки архітектури державного значення
14:10 - обід в кафе-ресторані "Ретро"
15:10 - трансфер до с. Невицьке. Оглядова екскурсія по замку Невицького в якого цікава історія починається приблизно з XII століття.
16:30 - трансфер до м. Перечин.
16:50 - відвідування: дитячого оздоровчого закладу "Барвінок", єдиний у світі пам'ятник листоноші - Федіру Фекеті, Греко-католицька церква Св. Миколая, яка заснована у XVII ст., в якої є дві стрункі вежі, що височать над цілим містом.
19:00 - Трансфер до с. Лумшори.
19:30 - Поселення в турбазу "Водоспад". Купання в чанах.
Вільний час.
21:00 - Вечеря в ресторані турбази "Водоспад"
День 2
8:30 - Сніданок в ресторані турбази "Водоспад"
10:00 - Похід до водоспаду Крутило, яким є одним з найбільших з річки Туриця, більше 3 м.
12:30 - Трансфер до с. Поляна.
13:30 - Поселення в готельний комплекс "Шафран" від санаторії "Сонячне Закарпаття"
14:00 - Обід в готельно-ресторанному комплексі “Фуршет”
15:00 - Екскурсія по території санаторію "Сонячне Закарпаття" яке існує з 1965 р.
17:30 - Вільний час, альтернатива: сауни, басейн, тенісні корти, спортивні майданчики, більярд, настільний теніс, Інтернет кафе і інші місця відпочинку.
20:00 - Вечеря в головному корпусі санаторії
День 3
10:00 - Сніданок в головному корпусі санаторії
10:30 - Трансфер до с. Синяк
11:00 - тематична екскурсія по території санаторію "Синяк", що користується цілющим Синяцьким джерелом, яке вперше згадується у XVIII столітті, а використання в санаторно-курортному лікуванні починається з 1832 року
13:30 - Обід в їдальні санаторію
14:40 - Вільний час, альтернатива: шаховий, тенісний, більярдний та тренажерні зали, критий басейн, сауна, кріосауна, фітопароаромотерапія, послуги косметолога, солярій, екзотичні процедури по догляду за шкірою (пілінгві рибки)
17:00 - Трансфер до с. Чинадієво
17:20 - Поселення в санаторій "Карпати"
Вільний час, альтернатива: оглядова екскурсія, кіноконцертний зал, два критих басейни, тренажерний зал, кафе-бар, сауна, перукарня, косметичний салон, поштове відділення.
20:00 - Вечеря в ресторані санаторії "Карпати"
День 4
8:30 - Сніданок в ресторані санаторії "Карпати"
9:00 - Тематична екскурсія в замку Шенборна. Це колишня резиденція та мисливський будинок графів Шенборнів, а з 1946 року -- санаторій. оригінальність якого є ще й у тому, що він має 365 вікон (кількість днів у році), 52 димоходи, 12 входів (як у році місяців)
11:30 - Трансфер до м. Мукачево
12:10 - Відвідаємо Замок Паланок - сьогодні Мукачівський художній інститут і Замок "Паланок". Унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, з поєднанням різних стилів.
14:10 - Обід в ресторані "Графський двір"
15:15 - Трансфер до с. Косонь
16:00 - Поселення в Лікувально-оздоровчому комплексі "Косино". Термальні води в селі Косино, за складом, є унікальними не тільки в Україні, але й у всій Європі за виключенням води, якою лікуються у всесвітньо відомому санаторію "Гайдусобосло" (Угорщина)
16:30 - Оглядова екскурсія території комплексу. Правила купання в басейнах, купання.
18:00 - Вільний час: душова, масажний кабінет, кімната відпочинку, магазин. На території комплексу також можна спробувати "Ванну Кнайпа".
20:00 - Вечеря в ресторанному закладі " Косино "
День 5
8:40 - Сніданок в ресторані оздоровчо-рекреаційного комплексу "Косино"
9:40 - Вільний час
10:50 - Трансфер до с. Кибляри
11:50 - Екскурсія по фірмі "ХІПП". Фірма "ХІПП" - відома торгова марка у всьому світі. Компанія, заснована трьома братами з Німеччини, вже успішно працює 18 років і на Україні.
14:00 - Обід в кафе-барі "Кибелян", місцева кухня.
15:00 - Вільний час. Альтернатива: відпочинок на галявині, сувенірні магазини.
16:00 - Трансфер до м. Ужгород
16:40 - Приблизний час прибуття до головного вокзалу м. Ужгород
День 1
Ужгородська синагога -- хоральна синагога ортодоксальної громади євреїв-ашкеназі в м.Ужгород. Побудована за проектом архітекторів Дюли Паппа та Ференца Саболча у неомавританському стилі; відкрита в 1904 році. Радянська влада в 1947 році прийняла рішення віддати будівлю Міністерству культури УРСР: розроблено план реконструкції будівлі з метою "пристосувати будівлю до сучасних потреб" -- з будівлі синагоги постала філармонія. Євреї, що залишилися в місті після повернення з концтаборів в Ужгород, не хотіли віддавати синагогу та і вийшли до будівлі, щоб не пустити робочих починати реконструкцію -- та будівлю все ж таки перебудовано і іудейську символіку було видалено: із кінцем Другої світової війни в приміщенні синагоги розмістилася ужгородська філармонія (сьогодні -- Закарпатська обласна філармонія) і народний хор. У 1990-ті роки проведено косметичний ремонт, хоч виконаних робіт високим не назвати якісними. Єврейська громада Ужгорода вже довгі роки веде діалог із владою про повернення будівлі єврейській общині.
Кафедральний греко-католицький собор - головний греко-католицький храм міста Ужгород і резиденція мукачівських єпископів. Храм приурочений Воздвиженню Хреста. Закладка собору відбулася у 1640 році. Дарчу грамоту на велику ділянку Замкової гори видав тодішній ужгородський господар -- граф Іван Другет. У 1644 році будівництво було майже закінчене, але цьому перешкодила війна між Трансільванією та Австрією. Під час війни нові будівлі (колегія-школи -- нинішня бібліотека УжНУ, і храм) були пошкоджені, і тільки в 1646 році будівництво собору завершилося, після чого сюди була переведена єзуїтська колегія з міста Гуменного (Словаччина) -- родинного маєтку графів Другетів. Сучасне планування собору, його побудову та внутрішнє оздоблення виконали закарпатські та ужгородські майстри. Розпис всередині собору на початку XX століття в стилі пізнього бароко було виконане художником Йосипом Бокшаєм (1891-1975). Частково збереглися фрагменти автентичного малюнку XVIII століття. Для незрячих туристів в ужгородському пасажі Баті встановлено бронзовий макет храму.
Ужгородський замок - найдревніша і найцінніша історико-архітектурна будова міста. На той час замок мав вигляд дерев'яної фортеці, що складалася з дитинця і частоколу. Сьогодні від 1947 року замок використовується як краєзнавчий музей. Пам'ятка архітектури стало лишається одним з найвідвідуваніших туристичних об'єктів Ужгорода й України. У 2009 році, Ужгородський замок посів II місце у конкурсі " 7 чудес Закарпаття ". (Додаток Е)
...Подобные документы
Формування спортивного туризму в Україні, його види та функції. Особливості та перспективи розвитку водного та пішохідного туризму на Закарпатті. Труднощі розвитку спортивного туризму в Україні, їх зв'язок з економічними проблемами розвитку суспільства.
курсовая работа [181,1 K], добавлен 11.07.2015Туризм, його види, класифікація. Методика розробки туру. Природні умови та історико-культурні ресурси. Динаміка розвитку туризму в Бразилії, проблеми та перспективи. Характеристика найбільш популярних туристичних потоків. Розробка туристичного маршруту.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 15.05.2014Сутність, значення і місце рекреаційно-туристичного комплексу в господарстві Київської області. Особливості сучасних туристичних послуг. Передумови розвитку і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Київської області. Розвиток готельного фонду.
курсовая работа [700,4 K], добавлен 29.03.2013Формування рекреаційно-туристичного комплексу. Тенденції розвитку українського туризму. Напрямки формування туристичного ринку. Розвиток сільського туризму на прикладі Черкащини. Розвиток ринку готельних послуг. Державна підтримка розвитку туризму.
курсовая работа [126,6 K], добавлен 12.07.2010Загальна характеристика ринку туристичних послуг. Методика розрахунку основних економічних показників розвитку туризму. Аналіз та оцінка сучасного рівня розвитку туристичних послуг Росії. Проблеми та перспективи розвитку міжнародного туризму в Росії.
дипломная работа [276,0 K], добавлен 25.07.2010Теорія та сутність іноземного туризму та його забезпечення. Основні світові тенденції розвитку міжнародного туризму. Аналіз розвитку іноземного туризму в Україні, особливості розвитку туристичного ринку в нашій країні. Інвестиційна політика в цій галузі.
реферат [29,3 K], добавлен 27.03.2012Особливості іноземного туризму в структурі господарства Італії. Природоохоронні території країни. Історія становлення туризму в Італії. Характеристика рекреаційно-туристичної галузі. Соціально–економічні умови. Значення туризму для господарства Італії.
курсовая работа [410,3 K], добавлен 07.10.2010Аналіз розвитку історико-культурного туризму, встановлення туристичного потенціалу Хмельницької області. Культурні пам'ятки, історичні місця, музеї, музейні комплекси, туристичні маршрути. Проблеми і перспективи розвитку історико-культурного туризму.
курсовая работа [90,5 K], добавлен 07.05.2012Теоретичні аспекти дослідження туризму: поняття, історія розвитку. Етапи класифікації в туризмі. Сільський туризм, головні проблеми розвитку. Основні напрями роботи Міжнародної туристсько-спортивної спілки. Перспективи розвитку зеленого туризму в Україні.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 07.10.2012Науково-методичні основи розвитку рекреаційних зон туристичного призначення. Мотиваційні аспекти вибору місць туристичного призначення. Гірськолижні курорти України. Стратегія розвитку гірськолижного туризму в Україні.
дипломная работа [73,2 K], добавлен 06.09.2007Аналіз стану розвитку замкового туризму, його ролі та значення для розвитку туризму в Україні. Європейський досвід організації замкового туризму, основні напрями його розвитку в Україні. Головні об'єкти замкового туризму та особливості їх збереження.
статья [22,0 K], добавлен 06.09.2017Розвиток туризму в Англії, різноманітність природно-кліматичних, культурно-історичних і соціально-економічних факторів. Внесок туризму в економіку Великої Британії. Національні парки і ландшафтні території. Аналіз рекреаційно-туристичного комплексу.
презентация [1,3 M], добавлен 15.12.2015Розгляд проблем, що постають перед галуззю ділового туризму України на сучасному етапі. Огляд рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності національного туристичного продукту. Дослідження місця ділового туризму у розвитку туристичної індустрії.
статья [173,4 K], добавлен 11.09.2017Географічне положення, природні ресурси, населення та економіка Єгипту. Характеристика туристичних центрів, особливості національної кухні країни. Перспективи розвитку індустрії туризму в Єгипті, опис готелів, екскурсійних маршрутів, курортів, круїзів.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 12.01.2011Роль групового туризму в Карпатах у функціонуванні рекреаційно-туристичного комплексу України. Особливості природних та історико-культурних ресурсів Карпатського регіону. Соціально-економічні умови розвитку зимового відпочинку на гірськолижних курортах.
курсовая работа [51,5 K], добавлен 11.05.2011Передумови та напрями туризму в Україні. Перспективи туризму як засобу розвитку здоров'я та безпеки суспільства, сучасні підходи до нього. Стан та перспективи ділового та яхтового туризму. Сільський туризм як перспективний напрямок розвитку індустрії.
курсовая работа [46,4 K], добавлен 10.04.2011Поняття міжнародного туризму, його сутність, функції, динаміка, проблеми та перспективи розвитку, роль в світовій економіці. Аналіз діяльності туристичних агентств. Підвищення конкурентоспроможності України на сучасному світовому туристичному ринку.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 13.05.2014Опис географічного положення та загальна характеристика регіону, сучасний стан та перспективи розвитку туризму. Природні, інфраструктурні та історико-культурні туристичні ресурси, підприємства сфери дозвілля. Проблеми і перспективи розвитку туризму.
контрольная работа [30,5 K], добавлен 04.12.2014Cуть поняття "рекреаційно-туристичний комплекс". Мeтодичнi оcнови кpаїнознавчого доcлiджeння оcобливоcтeй pозвитку рекреаційно-туристичного комплексу. Особливості територіальної організації, перспективи розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту.
дипломная работа [3,3 M], добавлен 17.06.2014Індія - одна з найперспективніших рекреаційно-туристичних країн Азійського макрорегіону й усього світу. Туристичні області Індії. Гірські краєвиди Гімалаїв, Долина кольорів, найчудовіші у світі водоспади. Архітектурні об'єкти туризму. Медичний туризм.
презентация [9,6 M], добавлен 26.11.2014