Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Екологічний коледж Львівського національного аграрного університету

Циклова комісія спеціальних туристичних дисциплін та економіки

Курсова робота

з дисципліни «Технологія і організація туристичного обслуговування»

на тему: Народні промисли та ремесла Поділля в туристичній індустрії

Студентки 2-го курсу групи ОТ-220

спеціальності 5.14010301 «Туристичне обслуговування»

Цюркевич Ю.А.

Львів-2015

Зміст

Вступ

1. Оцінка туристично-рекреаційного потенціалу території Поділля

2. Розробка туристичного продукту

2.1 Вибір пунктів маршруту та розробка схеми маршруту

2.2 Картографічне моделювання маршруту

2.3 Характеристика транспортних сполучень і вибір транспортних засобів

2.4 Програмне забезпечення маршруту

2.5 Організаційно-технічні заходи по забезпеченню маршруту

3. Перспективи та проблеми розвитку етнотуризму на Поділлі

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Вступ

Поділля є історичною місцевістю в південно-західному регіоні України. У стародавніх літописах Поділля раніше носило назву Пониззя, і адміністративним центром його було місто Бакота, який зараз спустошений через затоплення Дністровським водосховищем.

На Поділлі найбільшими населеними пунктами є Вінниця, Хмельницький, Тернопіль і Кам'янець-Подільський. А найбільші водойми - це річки Дністер, Збруч і Південний Буг. Ландшафт тутешніх місцевостей кілька горбистий, а річкові долини мають схожість з каньйонами.

Найбільший туристичний інтерес в Поділля представляють тури вихідного дня. Відправившись в такий тур, можна надивитися на тутешні краси. Також з роз'яснень гіда можна дізнатися багато нового з багатої і незвіданою історії Україна - вам розкажуть про незвичайні традиціях тутешніх жителів, повідають про особливості ландшафту і про різні історичні події, які відбувалися на цій території.

В цілому Поділля - це винятковий осередок для туристів, які можуть спробувати себе в самих різних видах діяльності. Екскурсії підійдуть для самих цікавих. Цінителі природи можуть насолодитися водної прогулянкою по Дністру. А ось любителям екстриму напевно сподобаються сплави по Дністру - рафтинг, катамарани та багато іншого.

Крім того, Дністер - це прекрасне місце для відпочинку всією сім'єю. Тут можна не тільки скупатися і позасмагати, а й провести час за риболовлею. А в окрузі цієї річки також є різні екскурсійні об'єкти, які без всяких виключень варті уваги туристів - це печери, гроти відлюдників, замки і фортеці, а також водоспади. Вода в Дністрі - незвичайно чиста, тут водяться раки і багато різної риби, серед якої форель і стерлядь.

На берегах Дністра практично немає сіл, бо це місце можна віднести до незайманої природи з її дикою красою і живописними пейзажами. Окремим пунктом варто відзначити унікальний Дністровський каньйон - рослини тут ставляться до ендеміками, і крім того, тут водяться різні дикі звірі та птахи. Уздовж Дністра також є лісові масиви, де можна провести час за збором грибів та ягід.

Поділля на Західній Україні - це улюблене місце для занять зеленим туризмом. Тут завжди раді туристам і знайдуть їм заняття відповідно до їх інтересами та уподобаннями. Особливо добре тут навесні і влітку. Тут завжди знайдеться місце різним історичним відкриттям. Найбільше туристів приваблюють саме історичні пам'ятники, стародавні традиції, і звичайно ж, мальовничі куточки природа, причому таких, як в Поділля, немає більше ніде на земній кулі.

Тут, в Поділля, кожен знайде для себе заняття за своїм смаком, адже тут можна по-справжньому відволіктися від шуму міста, привести тіло і думки в порядок і набратися сил, а також нових знань.

Актуальність теми курсової роботи визначається тим, що на сьогодні потенціал використання етнотуризму не до кінця досліджений та рідко використовується в туризмі.

Метою курсової роботи є дослідження потенціалу використання території Поділля в етнотуризмі.

Завдання курсової роботи полягає у вивченні різновидів етнотуризму на Поділлі та створення на основі цих дослідження туристичного продукту.

Об'єктами дослідження є різноманіття ремесл та промислів притаманних Поділлю.

Структурно курсова робота складається з вступу, трьох розділів та висновків. Перший розділ - теоретичний, в якому подано оцінку туристичної привабливості Поділля та використання етнотуризму. Другий розділ - практичний, де описано основні етапи розробки інноваційного туристичного продукту із залученням туристичного потенціалу Поділля, майстер-класів. Третій розділ - рекомендаційний, який висвітлює основні проблеми та перспективи залучення до туристичних маршрутів цих же майстер-класів ремесл та промислів Поділля.

Для написання курсової роботи були використані літературні, картографічні джерела та ресурси мережі Інтернет.

маршрут картографічний етнотуризм

1. Оцінка туристично-рекреаційного потенціалу території Поділля

Поділля (Подільська земля, Пониззя, Подністров'я і Побужжя) -- історико-географічна область України, охоплює територію сучасних Вінницької, південь Хмельницької, Тернопільської (без північної смуги), північні райони Одеської областей, а також невеликі прилеглі території Житомирської, Черкаської, Кіровоградської областей. До Подільського регіону також входять землі північної частини невизнаної Придністровської Молдавської Республіки.

Загальна площа Поділля складає 60,9 тис. км кв; чисельністю жителів 4,6 млн. осіб. Значна частина території району в минулому входила до складу могутнього Галицько-Волинського князівства, яке продовжило українську державність до середини XIV століття.

Поділля ніколи не було окремою адміністративно-територіальною одиницею: Подільське воєводство охоплювало середню частину Поділля; Західне Поділля входило до Руського, а Східне - до Брацлавського воєводств. Подільська губернія включала територію колишніх Подільського і Брацлавського воєводств.

Район межує з Молдовою, а також п'ятьма економічними районами України. Розміщений він між двома важливими паливно-сировинними базами країни: Передкарпаттям та Придніпров'ям. Подільський регіон перетинають важливі міжнародні транспортні магістралі: залізниці, шосейні дороги, трубопроводи.

Рельєф Подільського туристичного району відрізняється великим різноманіттям. Пологі рівнини чергуються з горбогір'ями, глибокими річковими долинами з крутими схилами, ярами та балками. Туристичну привабливість регіону збільшує наявність значної кількості спелеоресурсів. Тут знаходяться найдовші гіпсові печери Європи - Оптимістична та Озерна, а також безліч інших. Річкова мережа району досить густа, представлена ріками, що входять до басейну Дністра, Прип'яті, Південного Бугу та Дніпра. Вони можуть використовуватись для організації купання та водних видів туризму, а їх мальовничі долини надають привабливості ландшафтам. Захоплення викликають водоспади на околицях сіл Рукомиш, Нирків та Русилів. В рекреаційних цілях можуть використовуватись об'єкти природно-заповідного фонду, найбільш значущими серед яких є природний заповідник Медобори та його філія - Кременецькі гори, національний природний парк "Подільські Товтри".

Подільська височина-- височина на південному заході України, у Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Вінницькій та частково Чернівецькій і Одеській областях. Подільська височина входить до складу Східноєвропейської рівнини.

Значну частину Подільської височини розорано. Є дубові ліси (з домішкою граба, липи) і лугові степи. У північних районах трапляються невеликі букові ліси, у південній частині-- різнотравно-типчаково-ковилові степи.

Поділля зараз характеризується досить значним від'ємним природним приростом населення. Тільки у Тернопільській області за рахунок більшої народжуваності відносні показники природного скорочення населення вдвічі менші, ніж в Україні в цілому. Частка сільських жителів і на сьогодні у Подільському районі становить менше 50%. Середня густота сільського населення значно вища, ніж в інших економічних районах. Через невисокий рівень урбанізації, середня густота населення (75 осіб на км кв) менша від пересічної для країни.

Своєрідний район і тим, що зараз у ньому найвища частка (понад 90%) українського населення. Однак мовна ситуація в регіон і має значні відмінності. Найбільше зденаціоналізована Вінницька область, де навіть у сільській місцевості українці часто розмовляють російською мовою. Представники національних меншин (росіяни, євреї) проживають переважно у містах. Щодо трудових ресурсів, то тут сформувався деякий надлишок їх, особливо у сільській місцевості. Це зумовлює як значні маятникові міграції, так і виїзд жителів на сезонні роботи на східні терени України, в інші держави. Через це, також, люди часто використовують народні ремесла як вид заробітку. Найчастіше таким ремеслом є вишивка.

Подільська вишивка -- одна з найбільш складних і красивих в Україні. Бездоганні щодо техніки виконання, високохудожні вишивки цієї області зачаровують з першого погляду.

Найкращі полотна ткали в чорноземних районах Поділля, де були особливо сприятливі умови для вирощування конопель.

У вишивці Східного Поділля переважають геометричні мотиви складних сполучень. На Вінниччині своєю бездоганністю й витонченістю вирізняються вишивки сіл Клембівка, Стіна, Яланець та Городківка. Тут здавна вишивка стала промислом не лише для жінок, а й для чоловіків. Звідси вироби потрапляли на ярмарки Києва, Санкт-Петербурга, Парижа, вирушали в далеку подорож по світу.

Після участі вишивальниць Поділля в І Всеросійській виставці у Петербурзі (1902 р.) клембівська вишивка виходить на міжнародний ринок збуту -- її продають у Великій Британії, Німеччині, Данії.

Знаним центром вишивки на Поділлі було й сьогодні залишається село Стіна. Копиченці -- також відомий центр вишивання.

Своєрідною красою виділяються вишивки Наддністрянщини, зокрема Борщівського (Устя) та Заліщицького (Зелений гай). У Заліщицькому районі поряд із геометричними широко побутує рослинний орнамент крупних форм. Це -- звивисті гілки, що вкривають перед і спину сорочки. Вишивка Наддністрянщини вирізняється самобутністю й має певну спільність з народним одягом Покуття та Пруто-Дністровського рівнинного межиріччя, куди входять Новоселицький, Заставнівський, Кіцманський, Хотинський, Кельменецький та Сокірнянський райони, які дослідники зараховують до Буковинського Поділля.

В деяких інших селах цього району (Ошихліби, Южинець) були поширені довгі кептарі -- «цурканки».

Сезонним і поширеним ремеслом як на Поділлі, так і у всій Україні є писанкарство. Писанка - це не просто гарно декороване яйце, а предмет культу, поклоніння, який має своє чітко визначене місце в міфологічно-ритуальній системі українського народу, предмет, який формував специфічну призму бачення довколишнього світу, його сприйняття і відношення до нього, формував ментальність української нації і саме тому став символом його невмирущої, прекрасної вічної душі.

Забутим з плином часу та спрощенням буденних справ з винайденням техніки є ковальське ремесло. Коваль - професія нині в селі рідкісна. Зруйнували сільське господарство так званими "реформами", зникли й кузні по селах, стали непотрібними кваліфіковані ковалі. Високого технічного і художнього рівня ковальське ремесло досягло в часи Київської Русі. Інтенсивний розвиток сільського ковальства спостерігається на Поділлі в середині XIX століття. Проте гальмувала цей розвиток віддаленість від великих промислових і торгівельних центрів. Тільки для незначної частини ковалів їхній промисел був основним доходом. Більшість же під час сезонних сільськогосподарських робіт ставала до плуга, брала в руки коси. Кузні, як правило, будували край села. До речі, є підстави вважати, що на Поділлі, де досить були розвинені дерево- і шкіро-обробні промисли, славились майстри, які виготовляли ковальські міхи.

Поширеною ковальська справа була в селах Яворівка, Лукашівка.

Наприкінці XIX -- на початку XX ст. була поширена традиція подільського народного домашнього іконостасу. Такі іконостаси писалися на полотні, а в довжину сягали до 5 метрів. Сюжети іконостасів були зумовлені святами і святими, які найбільше шанувалися в тій чи іншій родині. Зібрання подільських домашніх іконостасів знаходяться у Вінницькому художньому музеї, а також у Музеї української домашньої ікони, розташованому в Історико-культурному комплексі «Замок Радомисль»(Радомишль).

Відомим на Поділлі, і не тільки, є плетіння з природних рослинних матеріалів - давній вид народної творчості. Поділля є багатим на сировину що необхідна для плетіння, а також не потрібні були якісь складні знаряддя праці. Тому у домашньому господарстві широко використовували вироби з лози, рогози, соломи тощо. Правда, зберегти їх надовго важко.

Розвиток капіталістичних відносин наприкінці ХІХ - поч. ХХ ст. призвів до появи надлишкової робочої сили. Це спонукало малоземельні селянські сім'ї шукали допоміжні промисли і виготовляти різні речі першої необхідності своїми руками.

Так, подоляни використовували вербо лозне і липове лико для плетіння різноманітних предметів побуту.

Чистотою роботи і різними комбінаціями переплетень виділялися вироби майстрів з села Щітки Вінницького повіту, зокрема вироби Івана Кривського.

Працювала навіть школа кошикоплетіння в с. Польова Березівка Літинського повіту, самі вироби були настільки популярними, що демонструвалися на виставках.

Майже всюди виготовлялися корзини з лози, але центром вважалися с. Хорпачка і м. Мізяків. В с. Садківцях виготовляли корзини без ручок , які використовували для пакування плодів під час перевезення їх на далекі відстані. У Бубнівці Великій з прутів виготовляли навіть меблі , які продавали на великих ярмарках.

Народні умільці Хмельниччини та Вінниччини і сьогодні створюють з рослинних матеріалів справжні мистецькі вироби - вишукані й оригінальні.

Ткацтво пронизувало щоденний побут подолян, вважалося найпочеснішим видом жіночого ремесла. Традиції ткання передавалися з покоління в покоління як найдорожчий скарб. Сьогодні багатьох майстринь уже немає серед нас, але їхні роботи збереглися у домівках дітей, внуків і правнуків завдяки святим традиціям. Прості селянки, які не вміли читати і писати, добре розуміли ткацьку науку, мудрими вчителями обирали вони собі природу, сповнену гармонії і краси.

Художнє відображення інтер'єру подільської хати здійснювали переважно тканими виробами. Високохудожні зразки ткацтва збереглися до нашого часу і в ансамблі подільського народного одягу: в запасках, обгортках, хустках, перемітках, поясах. Найвишуканішими виробами подільських ткачів були скатертини, рушники, виконані технікою так званого світлотіньового ткацтва. Найчастіше ткацтвом займались у м.Кам'янці-Подільському.

Але найбільше гордяться подоляни своїми килимами, які за технологією, за малюнком є унікальними, неповторними.

На Поділлі здавна ткали килими двох видів -- з рослинним і геометричним орнаментами. Особливу цінність становлять килими вазонового типу, їх побачите на Волині, Буковині, але саме на Поділлі вони набули особливого вигляду.

Відомим центром килимарства на Поділлі є м.Ямпіль.

Враховуючи вищенаведене, я можу стверджувати, що територія Поділля приваблює великим різноманіттям ремесл та промислів, якими займаються місцеві жителі. Це гарна перспектива для даної території в туризмі, адже на сьогоднішній день туристи все частіше цікавляться саме старовинними традиціями, етнотуризмом, хочуть знати більше про культуру та її розвиток, про технології виконання традиційного одягу , на якийсь час зануритись в атмосферу старовини, навчитись чого нового і т.д.

2. Розробка туристичного продукту

Туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Розробка схеми маршруту та його програмне забезпечення є нерозривно пов'язаними процесами. Розрахунок вартості туру грунтується на проведених організаційно - технічних заходах з пошуку партнерів та укладання з ними угод.

Критерієм відбору є атрактивність об'єктів показу для задоволення мети подорожі, можливість забезпечити різноманітність програми перебування в даному населеному пункті, його транспортна доступність та забезпечення послугами гостинності.

Групування пунктів маршруту проводиться за вказаними вище критеріями, при цьому основна увага повинна бути звернута на клас гостинності та транспортну доступність обраних пунктів маршруту. Метою даного етапу є виділення та диференціація пунктів маршруту відповідно до мети подорожі з виділенням пунктів дислокації з тривалим програмним забезпеченням та екскурсійних продуктів.

Вибір початкового та кінцевого пунктів маршруту здійснюється за показником транспортної доступності, тобто зв'язності з місцем постійного проживання потенційних туристів (зоною дії туроператора), взаємозамінності видів транспорту, типу транспортних засобів.

Схема маршруту залежить від обраної форми. Маршрут - це напрямок переміщення туриста. За схемою маршрути можуть бути лінійні, кільцеві, радіальні та комбіновані. Вибір пунктів по маршруту узгоджується з програмою відповідно до виду туризму, терміну та класу обслуговування.

2.1 Вибір пунктів маршруту та розробка схеми маршруту

Туристичний маршрут - це попередньо намічений шлях подорожі туру, екскурсії, що характеризується визначеним порядком пересування туристів через певні географічні пункти та об'єкти. Схема маршруту - це графічне зображення території та структури майбутнього туристичного продукту. Процес її побудови є певним впорядковуванням та генералізацією інформації відповідно до мети подорожі.

Розробка маршрутів - це складна багатоступенева процедура, яка вимагає достатньо високої кваліфікації і яка є основним елементом технології туристичного обслуговування. За схемою мною складений маршрут належить до кільцевого, оскільки його початковий та кінцевий пункти подорожі визначені у місті Вінниці. Загалом вибір пунктів маршруту з програмою відповідно до виду туризму, термінів та класу обслуговування. Головними критеріями при відборі пунктів для цього маршруту стали атрактивність об'єктів показу для задоволення поставленої мети подорожі туристів, можливість забезпечення різноманітності програми перебування в обраних населених пунктів, їх транспортна доступність та забезпеченість необхідними послугами гостинності.

Враховуючи усі рекомендації щодо розробки схеми маршруту по Поділлі, обрано наступні пункти маршруту: м.Львів, м.Івано-Франківськ, м.Коломия, м.Копичинці, м.Кам'янець-Подільський, м.Ямпіль, с.Клембівка, м.Вінниця, с.Паплинці, м.Хмельницький, м.Тернопіль.

На базі цих туристичних об'єктів розроблено оптимальну схему маршруту, згідно якої за короткий термін подорожі можна побачити та ознайомитися з етнічними особливостями, типовими для Поділля промислами та ремеслами.

Схему маршруту зображено на рис.2.1.1.



Легенда схеми

Рис. 2.1.1 Схема маршруту

Вибір пунктів маршруту ґрунтується на наявності в даних населених пунктах відомих центрів того чи іншого ремесла, наявністю майстрів, що проводять майстер-класи та музеїв з великою кількістю експонатів, які є важливими для організації етнотуризму, а також мають історико-культурну цінність і викликають туристичний інтерес. В кожному із пунктів маршруту будуть проводитися тематичні екскурсії, в кількох майстер класи. Ночівлі заплановано в містах: Коломия, Кам'янець-Подільський, Вінниця, Тернопіль.

За побудовою маршрут є кільцевим.

2.2 Картографічне моделювання маршруту

Складаючи маршрут туру, потрібно відразу співставляти його із розташуванням автомобільних шляхів на фізичній карті. Вже на даному етапі важливо обрати оптимальну схему руху туристичної групи з метою охоплення максимальної кількості об'єктів за обмежену кількість часу. Обов'язковим елементом інформаційного забезпечення розробки туру повинна бути карта даної території, оскільки розробка маршруту є результатом картографічного моделювання, яке спирається на оцінку території, її географічне положення, транспортну систему, адміністративно-територіальний поділ. Карта маршруту дає змогу чітко простежити шлях переміщення групи туристів і дає змогу оптимально замінити об'єкти маршруту в разі виникнення непередбачуваних ситуацій. Здійснюючи картографічне моделювання маршруту, я використала об'єкти показу попереднього відбору та систематизувала напрям руху туристичної групи відповідно до транспортного забезпечення, географічного розташування та економії часу. Картографічне моделювання маршруту подане на рис. 2.2.2.

Легенда картосхеми

Пункти маршруту

Місця ночівлі

Напрямок маршруту

Рис.2.2.2 Картосхема маршруту

Початковим та кінцевим пунктом маршруту є Львів - місто, яке зачаровує з першого погляду. Кожна вуличка Львова наповнена стародавнім шармом, ароматами кави, духом романтики і архітектурною довершеністю. Кожен його елемент приховує цікаві історії та інтригуючі загадкові легенди. Львів - це культурна столиці України, Львів неповторний та незмінний, Львів - історія, що втілена у силуетах його архітектурних композицій. Це місто, яке "охороняють" кам'яні благородні леви та яке змусить Вас повірити в мрію. Загадковості Львова не має меж.

Стара частина Львова - це серце міста, що і досі задає сучасності ритм історії. Львів приховує багато таємничих та загадкових споруд, які доповнюють одна одну. Театри, історичні будівлі, пам'ятники, музеї, кав'ярні, палаци, парки - все це матеріальна незамінна цінність міста, а духовна приховується у кожному елементі Львова - запах кави, привітність львів'ян, шелест листя дерев, "подих" міста, та живий дух історії, що міститься у кожній стародавній споруді. Львів - місто звуків. Саме тут можна почути шум дощу, який вмиває львівську бруківку, музику дзеленчання старенького трамваю, муркотіння львівських кішок навесні та древній дзвін годинника ратуші. Саме тут сіра буденність розмальовується колоритом звуків львівських музик, яких не можна оминути, не зупинившись на хвилину і не прислухавшись до них.

Населення складає близько 729тис. осіб.

Наступним пунктом маршруту є м.Івано-Франківськ - обласний центр Івано-Франківської області, економічний і культурний центр Прикарпаття, одне з найбільших міст Галичини. Населення складає близько 244 тис. осіб.

В місті функціонують 2 театри, філармонія, три кінотеатри, значна кількість музеїв, парків. Івано-Франківськ славиться своїми фестивалями, імпрезами і культурно-розважальними заходами.

Івано-Франківська область розташована в центральній частині Карпатського реґіону. Площа області становить 13,9 тис. км кв.

Дорожньо-транспортна інфраструктура внутрішньо-обласного значення також достатньо розвинена. Івано-Франківщина володіє багатою історико-культурною спадщиною. Область має значну туристично-оздоровчу базу. Туристичні послуги надають 29 туристичних підприємств.

Наступним пунктом маршруту є Коломия - місто, що розташоване на лівому березі р. Прут і належить до найдавніших галицьких поселень. Перша літописна згадка від 1241р. Стоячи на перехресті торгових шляхів місто отримало Магдебурзьке право. Соляний чумацький шлях, що пролягав через м. Коломию приносив економічний та соціальний розвиток міста. Територіальний устрій міста надавав йому високого духовного значення. В європейській та Українській історії. Саме з м. Коломиї починалися визвольні змагання впродовж вікової історії нашої держави. Серйозним архітектурним чинником міста стала Австро-Угорщина . Неповторність міської забудови приємно дивує гостей своєю вишуканістю та досконалістю. Основного шарму місту надає його географічне розташування, де єднаються покуття з мальовничими карпатськими горами. Риболовля на Пруті принесе незабутні відчуття та спортивний азарт. Подорожуючи містом відчуєте де кувався Український дух.

Населення складає близько 61,5 тис. осіб.

Наступним пунктом маршруту є м.Копичинці розташоване на річці Нічлавка. Місто багате на сакральні пам'ятки та відомих майстрів ремесл та промислів. Місто де люди зберігали традиції своїх предків протягом великого періоду часу. Місто, що пережило не одну.

Населення складає близько 7 тис. осіб.

Далі м.Кам'янець-Подільський - одне з найдавніших міст України! В ньому нараховується більше ста видатних пам'яток історії, які відображають культури семи народностей, що проживають в цьому місті. Місто, де поєднуються національні, культурні традиції всіх народів, де завжди в мирі та спокої спільно проживали та проживають представники різних національностей та релігійних конфесій, одне з найдавніших міст на Україні, історичний центр Поділля.

Кам'янець-Подільський часто називають містом-музеєм під відкритим небом. Найбільша цінність міста - практично повністю збережений історичний центр, Старе місто, не розбавлене архітектурою XX століття.

Незважаючи на те, що все місто вражає своєю архітектурою і створює враження, що час у ньому зупинився, одна з його визначних пам'яток виділяється на загальному тлі - це старовинна Кам'янець-Подільська фортеця. Прослуживши місту найпотужнішим оборонним форпостом протягом багатьох століть, зараз фортеця є однією з найкрасивіших пам'яток архітектури України.

Населення складає близько 102 тис. осіб.

Наступним пунктом маршруту є м.Ямпіль.

У кольоровому різнобарв'ї Поділля Ямпільщина посідає особливе місце. Район розташований у південно - західній частині Вінницької області й нараховує 39 сільських населених пунктів та місто Ямпіль. Сім невеликих річок перетинають з півночі на південь Ямпільщину, створюючи мальовничі і неповторні за своєю красою куточки природи. Охоплена кільцем із п'яти районів Вінницької області та двох молдовських районів, Ямпільщина, наче перлина у дорогоцінній оправі, вражає гостей своєю особливістю. Починаючи з XVI століття, куди джерела відносять перші відомості про Ямпіль (1580 р.), ця земля була торговим центром, повітовим містечком, краєм, де писались історичні - героїчні та трагічні сторінки національно - визвольної боротьби. Пам'ятки історії с. Буша, скіфські поховання с. Пороги, Клембівські вишиванки, каменотесні вироби, запальні козацькі пісні - ось неповний перелік того, чим вразить Вас Ямпільщина.

Людина населяла Ямпільську землю тисячі років, ще з кам'яної доби. Сліди її діяльності можемо помітити скрізь. Досконалі за формою та технікою виготовлення, кам'яні вироби епохи неоліту дають змогу уявити образ їх творців, які стоять на одному щаблі розвитку із сучасною людиною.

Далі с.Клембівка - село в Україні, в Ямпільському районі Вінницької області. Населення становить 3842 осіб. Село відоме вишивальницями Параскою Березовською та Марією Коржук.А також художниками : Петром Кравчиком (уродженець села), Віктором Наконечним, Віктором Крижанівським, Тетяною Дєдовою.

Наступний пункт м. Вінниця - адміністративний центр Вінницької області, значний історичний осередок східного Поділля, сучасний економічний і культурний центр держави, де мешкає близько 372 тис. осіб. 26 липня 2013 року журнал Фокус визнав Вінницю найкращим містом за рівнем життя в Україні. На території, яку займає сучасна Вінниця, люди оселялися з давніх часів. Археологи знайшли тут знаряддя праці епохи неоліту, поховання бронзового століття, ранньослов'янські поселення, що відносяться до черняхівської культури; пізніше тут жили племена, що входили до складу Київської Русі, Галицько-Волинського князівства. Виявлено зокрема поселення трипільської культури. У Вінниці нараховується 28 пам'яток (43 об'єкти) історії, включених до реєстру. На території Вінниці перебувають під охороною держави 13 пам'яток археології. Перелік пам'яток архітектури і містобудування Вінниці нараховує 121 об'єкт, з яких 11 -- національного значення.

Вінниця відома як місце проведення низки музичних фестивалів. Особлива увага приділена в місті і заходам з популяризації класичної музики.

У Вінниці функціонує близько десяти музеїв: Вінницький обласний краєзнавчий музей, де є найбільше в області зібрання матеріалів з історії, етнографії та культури Вінніччини; Вінницький обласний художній музей; Музей ВПС України, де на значній території зібрано численні зразки військової техніки та озброєння; Національний музей-садиба М.І.Пирогова; літературно-меморіальний музей М. М. Коцюбинського та інші.

Наступний пункт Паплинці -- село у Хмельницькій області. Населення становить 927 осіб. За переказами село було засновано в тому місці, де б'є потужне джерело і бере свій початок сріблястий струмок. Тепер-- це край вулиці Барвінова. Значно пізніше у 17-- 18 століттях історія переплітається з поселенцем козацького походження Паплюгою, в честь якого село і отримало теперішню назву. Зруйноване внаслідок варварських спустошень, або вимерле через епідемії чуми, що нещадно косила народи Європи в 6 - 15 столітті, село багато разів відновлювалось. У 50-- 60 роках завдяки самовідданій праці сотень простих колгоспників та вмілому керівнику Федорову Андрію Касіяновичу, занедбане і відстале господарство перетворилось на флагмана сільськогосподарського виробництва. За цей час збудовано сучасний Будинок культури, нове приміщення дитячого садочка, через село пролягла дорога з твердим покриттям, виросли нові корпуси тваринницьких ферм та машино-- тракторного стану. З встановленням автономного генератора розпочалася електрофікація виробництва. У навколишніх хатах вперше засяяла електрична лампочка. Жаль, але повністю село отримало струм лише в 1968 році.

Наступний пункт маршруту м.Хмельницький - адміністративний центр області і району, значний історичний та сучасний економічний і культурний центр Поділля. Хмельницький-- значний культурний осередок Поділля і держави в цілому. Тут працюють 4 театри та обласна філармонія, кінотеатри, декілька музеїв, інші заклади культури. У місті також є Мистецьке об'єднання «Спалах»-- Об'єднання творчих людей міста Хмельницького, поведінці яких невластива стереотипність та пасивність-- вони потребують динамічного, різнопланового культурного життя і можливості впливати на нього. Хмельницький не має великих парків, зате тут доволі багато невеликих парків і скверів. Особливість міста-- доглянутість скверів і наявність в них об'єктів дозвілля. Хмельницькому притаманне чітке планування. І хоча традиційно в літературі архітектуру міста особливо не відзначають, у Хмельницькому є достатньо стара і цікава забудова-- перш за все в історичному центі, зокрема, на вулиці Проскурівській. Тут варто приділити увагу будівлі „Укртелекому“, Ляльковому театру, будівлі кінотеатру „Планета“, будинкам міської та обласної ради, обласному воєнкомату.

Будинки Хмельницького XIX-- поч. XX століть-- переважно взірці так званого цегляного стилю, у житловій забудові є й адаптації столичних архітектурних стилів, зокрема модерну, а культовим спорудам притаманні риси поширеного в Російській імперії провінційного класицизму.

Загалом Хмельницький пережив важкі часи у XX столітті-- знищено десятки пам'яток архітектури минулого.

Населення 266 тис. осіб.

Передостаннім пунктом маршруту є Тернопіль - місто на Заході України, політико-адміністративний, економіко-діловий та культурний центр Тернопільської області. Один з трьох головних центрів історичного регіону Галичина. Розташоване на річці Серет. Засноване у 1540 році Яном Амором Тарновським. Населення-- 217 тис. осіб.

Окрасою Тернополя є театральний майдан і бульвар Шевченка. Тут 29 квітня 1990р. вперше в нашій державі було піднято і освячено український національний прапор. Ще раніше тут провела віче Крайова Рада Народного Руху, створена першою в Україні 24 березня 1989р. На майдані проходять велелюдні зібрання, мітинги, які проводять демократичні партії та громадські організації, відбувається офіційна частина випускних вечорів шкіл. Сюди люди приносять квіти до пам'ятника Т.Г.Шевченка, встановленого у сквері біля майдану.

На вулиці гетьмана П. Сагайдачного 28 травня 1995 року освячено пам'ятник І. Франку, який природно поєднується із архітектурним ансамблем міста. Це-- ще одне підтвердження того, що Тернопіль продовжує свої культурно-мистецькі традиції.

Ще з минулого століття до нинішнього дня тернополяни щороку урочисто відзначають роковини Т.Г. Шевченка. Пам'ятними подіями у житті міста були виступи корифеїв українського театру.

У Тернополі щорічно проходять дитячий пісенний фестиваль «Кришталевий жайвір», рок-фестиваль «Нівроку», всеукраїнський фестиваль «Цвіт вишиванки».

У 2008 році міська влада Тернополя запропонувала проект «Тернопіль -- місто фестивалів».Також у Тернополі щорічно проводяться 2 пластові фестивалі.

Основним об'єктом подорожі є територія Поділля, що включає в себе більшість проміжних пунктів туру.

Зазвичай територію Поділля в туризмі використовують для проведення пригодницьких подорожей чи з ціллю рекреації, лікування. Ціллю даного туру є вивчення ремесл та промислів Поділля, етнічних особливостей.

2.3 Характеристика транспортних сполучень і вибір транспортних засобів

Транспортне обслуговування в туризмі поділяється на надання транспортних послуг з доставки туристів до місця відпочинку і назад та обслуговування в місці відпочинку. При розробці маршрутно-транспортного туру послуги транспорту стають базовими і угоди з транспортними підприємствами є першочерговими угодами при організаційно-технічних міроприємствах розробки туру. Інструментом соціальних, економічних, зовнішньо-політичних та інших цілей що забезпечують підвищення якості життя населення.

Дослідження сучасного стану розвитку транспортних шляхів свідчить, що він має значні можливості та резерви пропускної спроможності для обслуговування як внутрішніх, так і міжнародних перевезень, однак міжнародним стандартам не відповідає.

Табл. 2.3.1 Характеристика транспортного забезпечення маршруту

Пункти маршруту	Відстань (км)	Спосіб долання відстані (вид транспорту або пішки)	Час перебування в дорозі
ПП-Пр.1 м.Львів - м.Івано-Франківськ	135	автобус	2 год 30 хв
Пр.1-Пр.2 м.Івано-Франківськ - м.Коломия	60	автобус	1 год 10 хв
Пр.2-Пр.3 м.Коломия-м. Копичинці	115	автобус	2 год 10 хв
Пр.3-Пр.4 м. Копичинці - м. Кам'янець-Подільський	85	автобус	1 год 30 хв
Пр.4-Пр.5 м. Кам'янець-Подільський - м. Ямпіль	190	автобус	3 год 20 хв
Пр.5-Пр.6 м.Ямпіль-с.Клембівка	20	автобус	20 хв
Пр.6-Пр.7 с.Клембівка-м. Вінниця	115	автобус	1 год 45 хв
Пр.7-Пр.8 м.Вінниця-с.Паплинці	105	автобус	1 год 50 хв
Пр.9-Пр.10 с.Паплинці-м. Хмельницький	75	автобус	1 год 20 хв
Пр.10-Пр.11 м. Хмельницький -м. Тернопіль	115	автобус	1 год 50 хв
Пр.11-Пр.12 м.Тернопіль-м. Львів	130	автобус	2 год 15 хв

Загальна протяжність маршруту: 1145 км.

Загальний час маршруту в дорозі: 20 год.

Загалом транспортні шляхи по даному маршруту задовільні за виключенням доріг в маленьких селах. Також потрібно врахувати платний проїзд між Пр.7 та Пр.8. Між пунктами прокладені шосейні дороги, лише до Пр. 6 і Пр.8 прокладені ґрунтові дороги притаманні для сільської місцевості.

Для даного туру обрано автобус NEOPLAN Starliner P11, тому що він є достатньо комфортабельним для тривалих переїздів, в ньому відведено багато місця для багажу та він оснащений всіма необхідними технологіями для забезпечення комфорту туристів.

2.4 Програмне забезпечення маршруту

Програмне забезпечення маршруту є його якісною ознакою. Програма є щоденним розпорядком, призначеним для реалізації мети подорожі. Відповідно до мети програми поділяються за тематикою на програми, що забезпечують відпочинок, лікування, ознайомлення з історією, культурою, природою краю, задоволення професійно чи конфесійно орієнтованих інтересів тощо. В програмах відбивається сезон подорожування.

Програми маршрутно-стаціонарних турів, відповідно до мети, менш насичені, містять більше вільного часу та можливостей його урізноманітнення за рахунок вибору екскурсійних та дозвіллєвих програм. Програми маршрутно-транспортних турів більш насичені та регламентовані.

Загальний ліміт часу програмного забезпечення становить, залежно від контингенту туристів, 12-14 годин .При складанні програми треба керуватися нормативними витратами часу на поселення (включаючи трансфер), харчування, екскурсійне обслуговування (протяжність екскурсії коливається в залежності від характеру екскурсії, її тематики, використовуваних засобів переміщення від 1 до 3 годин на оглядові і до 6-10 - годинних виїздних) , дозвіллєві заходи (тривалість спектаклю, концерту тощо). Витрати часу на транспортування між основними пунктами маршруту визначаються відповідно до умов обраної схеми. Програмою повинен забезпечуватись відпочинок: мінімум 8 годин вночі та після харчування. Програма повинна бути варіативною: включати екскурсійні програми вільного вибору та інші форми вільної організації дозвілля.

Час, який виділяється на харчування:

· сніданок - ЗО хв.,

· обід - 60 хв.,

· вечеря - 45 хв.

Використовуючи всі вимоги складена така програма:

Програма туру «Ремесло Подільське»

(6-денний культурно-пізнавальний тур для всіх категорій туристів)

День 1 :

10:30 - зустріч з групою біля Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької.

11:00 - похід в Львівський етнографічний музей. Екскурсія спрямована на ремесла та промисли Поділля.

12:00-14:30- трансфер в м. Івано-Франківськ.

14:30 - 15:30 - обід в кафе-барі «Два кольори».

15:30 - 16:30 - Екскурсія містом. «Свято ковалів».

16:30 - 17:40 - трансфер в м. Коломия.

17:40 - 18:30 - Екскурсія в Музей писанки .

18:40 - поселення в готель «Писанка».

19:15 - 20:00 вечеря в кафе «FRESH».

Вільний час

День 2 :

10:00-10:30 - сніданок в готелі.

10:30-11:00 - виселення з готелю.

11:00-12:10 - трансфер в м.Копичинці.

12:30-15:30 - відвідування Копичинського музею театрального мистецтва, де відбудеться майстер-клас із розфарбовування Копичиньської писанки.

15:40-16:40 обід в барі-ресторані «ІМПЕРАТОР».

17:00-18:30 - трансфер в м.Кам'янець-Подільський .

18:30-20:00 - Історичний пікнік у замку в Кам'янці «Стародавні ремесла».

20:30 - поселення в готель «Клеопатра».

Вільний час.

День 3 :

9:00-9:30 - сніданок в готелі.

9:30-10:00 - виселення з готелю.

10:00-13:20 - трансфер в м.Ямпіль.

13:30-14:30 - відвідування Музею образотворчого мистецтва, де буде проведена екскурсія залом Подільських ікон.

14:30-14:50 - трансфер в с.Клембівка.

15:00-16:00 - обід в кафе-барі «Зустріч друзів».

16:00-17:00 - Виставка місцевого художника В.Наконечного «Мій рідний край - моє Поділля».

17:00-19:00 - Майстер-клас вишивальниць Параски Березовської і Марії Коржук.

19:00-21:00 - трансфер в м.Вінниця.

21:30-22:30 - поселення в готель «Добродій» та вечеря.

День 4 :

9:00-9:30 - сніданок в готелі

10:00-13:00 - відвідування художньої майстерні «О&М». Майстер-клас з виготовлення керамічних сувенірів.

13:30-14:30 - відвідування Тернопільського краєзнавчого музею.

14:30-15:30 - обід в готелі.

15:40-16:00 -трансфер в с. Вінницькі хутори.

16:00-18:45 - відвідування гуртка плетіння із соломи в с. Вінницькі хутори. Майстер-клас .

19:00-19:45 - вечеря в готелі.

Вільний час

День 5:

9:00-9:30 - сніданок в готелі

9:30-10:00 - виселення з готелю

10:00-11:50 - трансфер в с. Паплинці

12:00-14:00 - майстер-клас в М. Гавришківа - плетіння з соломи.

14:00-15:20 - трансфер в м. Хмельницький

15:30-16:30 - відвідування Хмельницького обласного краєзнавчого музею, де буде проведена екскурсія.

16:40-17:40 - обід в ресторані «Кармен»

17:40-19:30 - трансфер в м. Тернопіль

19:30-22:30 -відвідування Всеукраїнського фестивалю козацької української народної національно-патріотичної пісні (різноманітні фести, ярмарок, містечко народних ремесл і польова кухня).

22:30 - поселення в готель «Монако»

День 6 :

9:00-9:30 - сніданок в готелі

9:30-10:00 - виселення з готелю

10:00-12:30 - трансфер в м.Львів

Музей етнографії та художнього промислу є структурним підрозділом Інституту народознавства НАН України. Його фондові збірки налічують близько 100 тисяч одиниць збереження. Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (МЕХП) є багатою скарбницею пам'яток традиційно-побутової культури та народного мистецтва українців, а також зразків декоративно-ужиткового мистецтва багатьох народів світу. Історія Музею сягає останньої чверті ХІХ ст., періоду заснування у Львові двох великих музейних осередків - Міського промислового музею (1874 р.) та Музею Наукового товариства ім. Т.Шевченка (1895 р.). Обидва музеї відіграли значну роль у збиранні, збереженні та популяризації творів народного і професійного декоративно-ужиткового мистецтва, розвитку етнографічної та мистецтвознавчої наук.

Екскурсія центром м. Івано-Франківськ: центр Івано-Франківська формують вулиця Незалежності та Вічевий Майдан. В народі вони називаються просто “сотка” і є улюбленою пішохідною зоною жителів міста. Вулиця Незалежності на кілька кілометрів тягнеться за межі “сотки” в напрямку неї. На цьому відрізку туристів чекає багато цікавого.

В програмі фестивалю «Свято ковалів»: демонстрація майстерності від ковалів України та закордонних учасників, майстер-класи ведучих фахівців ковальської справи, ярмарок кованих речей, виставка «Орнаментальне ковальство-2015», пленер «Позитив».

Музей писанкового розпису, неофіційна назва Муземй «Пимсанка»-- музей писанки в місті Коломиї. В колекції музею понад 6000 писанок з різних регіонів України та країн світу. Серед експонатів музею є також писанки з підписами відомих політичних діячів України. За результатами акції Сім чудес України музей опинився на восьмому місці за голосами інтернет-користувачів та на сімнадцятому місці за голосами експертів.

Музей писанкового розпису було створено на основі колекції писанок у Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Йосафата Кобринського. Музей урочисто відкрито 26 жовтня 1987 в Коломийській церкві святого Благовіщення якраз у день на 400-ліття цієї церкви.

Копичинецький музей театрального мистецтва-- обласний комунальний музей театрального мистецтва Тернопільщини. Заснований 1968 з ініціативи О. Савки в місті Копичинці. У січні 1991 набув статусу державного, до того мав назву «Музей Копичинецького народного театру» й діяв на громадських засадах. Експозиція музею-- фотографії, живописні і графічні картини, ляльки, афіші, ескізи декорацій та костюмів, макети декорацій, театр. костюми, меблі тощо. Музей здійснює наук.-дослідну й пошук. роботу, організовує виставки робіт митців Тернопільщини, діаспори та дит. творчості. Є зібрання рідкісних експонатів, пов'язаних з історією українського театру і культури у Галичині, зокрема на Тернопільщині та в Копичинцях.

Нині в основному фонді музею-- бл. 4 тис. експонатів.

Історичний пікнік у замку в Кам'янці «Стародавні ремесла» : в Старій фортеці Кам'янця-Подільського народні умільці представлять свої вироби, а також проведуть майстер-класи з найдавніших ремесл, які існували на Поділлі. Кожен зможе поспостерігати за майстерністю рук ремісників, скуштувати смачний козацький куліш, повеселитися в забавах і конкурсах.

Музей образотворчого мистецтва розташований в центральній частині Ямполя. Музей представляє величезний інтерес для любителів історії та фольклору. В Ямпільському музеї образотворчого мистецтва зібрані роботи сучасних українських художників. Яскраві полотна передають колорит українського життя і оповідають про знаменні історичні події. Для жінок буде цікавою колекція чоловічого і жіночого одягу, яка охоплює кілька століть. А от у чоловіків інтерес викличе нумізматична колекція.

Особливе місце в музеї займає експозиція традиційних виробів Ямпільщини. Колекція збиралася по сусідніх селах. За орнаментом на вишивках і писанках можна дізнатися, до якого регіону вони відносяться. Кожна з робіт має свій прихований сенс - послання нащадкам з минулого. Працівники музею із задоволенням розкажуть вам про особливості кожної роботи.

Неординарний талант Віктора Наконечного щасливо розвинувся на Вінниччині, у славнозвісному осередкові художньої вишивки і ткацтва - селі Клембівці. Вияв хисту до малювання художник пов'язує з іменем батька. Вже на початку творчого самоутвердження у його картинах стала помітною схильність автора до філософських узагальнень, звернення до національних традицій.

Природжений хист до критичного самоаналізу і несхибна віра у свої творчі сили допомогли Віктору Наконечному створити неймовірно велику кількість картин у техніці олійного і темперного живопису. Він уміло поєднав традиції народного малярства й академічний живопис. Про свою творчість митець говорить : «Картини народжуються через пережите, вони мають викликати у глядача думки й сльози - тоді це справжнє мистецтво».

Віктор Наконечний належить до когорти знаних майстрів українського народного малярства. Його творчий ужинок посідає чільне місце у золотій скарбниці національної культури.

Художня майстерня «О&М» - виробництво художньої кераміки. Зразки авторських робіт художника-кераміста Оксани Ропотилової.

Тернопільський краєзнавчий музей--найдавніший заклад культури і просвітництва в області. У фондах музею зберігається понад 274 тис. експонатів. Особливо великими є збірки українського народного одягу з різних регіонів Тернопімлля, образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, нумізматики, філателії, документів і світлин, речей побуту.

Унікальне значення серед експонатів музею мають: археологічні артефакти, 270 предметів зброї, цінна колекція ікон, стародруки Почаївської Лаври, зразки українського національного вбрання з різних регіонів Тернопільщини, килими з вікнянських ткацьких майстерен, золототкацтво з Бучацьких мануфактур, західноєвропейське мистецтво XVII-- поч. XIX ст.

Постійна експозиція музею охоплює близько 10 тисяч одиниць зберігання.

Хмельницький обласний краєзнавчий музей-- обласний краєзнавчий музей у місті Хмельницькому; велике зібрання матеріалів та предметів з історії та культури Подільського краю, про його відомих земляків; значний науковий та культурно-просвітницький осередок міста та області. Фонди Хмельницького обласного краєзнавчого музею нараховують понад 65000 одиниць зберігання.

Музейна експозиція розміщена у 6 залах.

2.5 Організаційно-технічні заходи по забезпеченню маршруту

Організаційно-технічні заходи з забезпечення туру є наступним етапом в розробці туру після визначення схеми маршруту та програми перебування. Організаційно-технічні міроприємства є етапом визначення класу обслуговування. Вони включають добір засобів розміщення, умов екскурсійного обслуговування та організації дозвілля. Цей етап найбільш варіативний саме за класом обслуговування. Клас обслуговування визначається рівнем послуг, що надаються системою гостинності.

Для реалізації туру потрібні договори з:

1. Готелями:

· «Писанка»

· «Клепатра»

· «Добродій»

· «Монако»

2. Закладами харчування:

· кафе-бар «Два кольори»

· кафе «FRESH»

· кафе-бар «Зустріч друзів»

· ресторан «Кармен»

· бар-ресторан «ІМПЕРАТОР»

3.Музеями, гуртками, майстернями:

· Музей писанки

· Копичинський музей театрального мистецтва

· Ямпільський Музей образотворчого мистецтва

· Художня майстерня «О&М».

· Тернопільський краєзнавчий музей

· Гурток плетіння із соломи

· Хмельницький обласний краєзнавчий музей

Пам'ятка туриста - це інформаційний листок до туристської путівки.

Для того, щоб тур відповідав усім стандартам туристичного обслуговування, доцільно перед подорожжю провести інструктаж, який буде включати питання поведінки. Основні пункти інструктажу варто подати в пам'ятці туриста.

Пам'ятка туристу:

Туроператор бажає Вам приємного відпочинку і просить ознайомитися з основними правилами організації туристичної поїздки.У разі спірних моментів зверніться за роз'ясненнями до Вашого менеджера.

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПІД ЧАС ПОДОРОЖІ Час від'їзду з готелю на екскурсії, після технічних зупинок у дорозі визначає керівник групи (гід). Прохання не запізнюватись на місце збору групи. ПРОГРАМУ ТУРУ, де вказані адреси та телефони готелів, телефони Вашого гіда, завжди тримайте при собі (якщо Ви загубитеся на маршруті, Вам легше буде зв'язатися з групою). Вивчіть інформацію у Вашій путівці, це допоможе Вам зорієнтуватися у багатьох питаннях. Ваші особисті речі знаходяться під Вашою відповідальністю. НІКОЛИ НЕ ЗАЛИШАЙТЕ БЕЗ НАГЛЯДУ речі на рецепції готелю, під час сніданку, не залишайте гроші й цінні речі в автобусі під час зупинок і на ніч.

Автобус забезпечує проїзд туристів за маршрутом та екскурсіях, зазначених у програмі, а також при проведенні факультативних екскурсій, якщо проїзд в автобусі входить в їх вартість. В інших випадках (наприклад, забезпечення проїзду туристів у вільний час) автобус не використовується. Посадкове місце в автобусі визначається в міру надходження заявок, і остаточно закріплюється за туристом в момент внесення передоплати за тур. Враховуючи комфорт всієї групи, туалет в автобусі використовується виключно в екстрених випадках. Під час переїздів передбачено спеціальні санітарні зупинки на 15-20 хв.

У салоні заборонено їсти продукти, які можуть забруднити крісла автобуса, не можна зберігати і відкривати сильно пахнучі продукти (консерви, риба, часник), користуватися різкими парфумами.

Завантаження / вивантаження багажу туристів, приготування гарячих напоїв НЕ ВХОДЯТЬ У ОБОВ'ЯЗКИ ВОДІЇВ.

Усі Ваші побажання (температура в салоні, гучність звуку і т.д.) передаються через керівника групи або другого водія і регулюються, враховуючи побажання і інтереси всієї групи.

Водії не несуть відповідальності за особисті речі, залишені в автобусі. Не розмовляйте голосно під час розповідей гіда в автобусі, перегляду фільмів, щоб не заважати своїм сусідам.

Вживання алкогольних напоїв КАТЕГОРИЧНО заборонено.

3. Перспективи та проблеми розвитку етнотуризму на Поділлі

На сучасному етапі на Поділлі найнагальнішими завданнями в галузі культури, зокрема в сфері народного мистецтва, є створення законодавчої бази для збереження культурного надбання, а також сприяння розвитку гуманітарних зв'язків сучасної культурно-мистецької справи з її історично складеним творчим потенціалом.

Проблема раціонального використання культурного потенціалу туристичних ресурсів завжди була актуальною. Оскільки при правильному та раціональному їх використанні можливо розвивати власну туристичну індустрію. Адже туристично-привабливим регіон вважається лише тоді, коли має наявний потенціал: історично-культурний, археологічний, архітектурний, туристичний, рекреаційний та інші ресурси. Їх наявність слугує єдиним джерелом розвитку туризму не тільки оздоровчого, лікувального, пізнавального, екскурсійного, а й етнотуризму.

Етнічний туризм цілком справедливо можна вважати рушієм соціально-культурного й економічного розвитку як окремого регіону, так і держави в цілому. Через популяризацію засобами внутрішнього туризму народних звичаїв і традицій серед сучасників формується пізнавальний інтерес до духовно-культурної спадщини, етнографічних та етнічних традицій виховання. Все це сприяє вирішенню соціально-економічних проблем регіону, стимулює розвиток туристичної інфраструктури, створює умови для розширення зайнятості населення у сфері обслуговування тощо.

...