Планування діяльності підприємств туризму та господарств готельно-ресторанного бізнесу

С_в=М_рр(3.14)

де С_в- відсоткова ставка на депозитні вклади;

М_рр- мінімальний рівень рентабельності власного капіталу.

З урахуванням цієї рівності суму мінімального прибутку можна розрахувати за формулою

К^вл х С_в

П_мін = ------------(3.15)

100

деП_мін - сума мінімального прибутку за певний період часу;

К^ел ~ середня величина власного капіталу за той же період.

Визначивши суму мінімального прибутку, можна розрахувати обсяг реалізації, що

забезпечить її одержання туроператором, за формулою

П_мін

V^оп_мрр = V^оп_тбз + --------------- х І_ПДВ(3.16)

І - ЧВ_{зм.у вир.}

де V^оп_мрр - обсяг реалізації, що забезпечить туроператору одержання мінімального рівня рентабельності.

Підставивши значення V^оп_тбзз формули 4.11, одержимо інший вигляд цієї формули:

В_пос+ П_мін

V^оп_тбз= ----------------- х І_ПДВ(3.17)

І - ЧВ_{зм.у вир.}

При плануванні тур агентом обсягів доходу від реалізації турпродукту (послуг), які забезпечать мінімальний прибуток, варто використати формулу 4.12, додавши в чисельник мінімальний прибуток. З урахуванням цього формула набуває такого вигляду:

 В_пос+ П_мін

Д^аг_мрр = ----------------- (3.18)

І - ЧВ_{зм. у доході}

де Д^аг_мрр- обсяг доходу, що забезпечить турагенту одержання мінімального рівня рентабельності.

Завершальним етапом планування реалізації турпродукту (послуг) програмно-цільовим методом є розрахунок обсягу продажу, який забезпечить одержання підприємством бажаного (цільового) прибутку. У класичному розумінні цільовий прибуток повинен перевищувати мінімальний, бо він є стратегічним мотивом діяльності підприємства. Однак у певні періоди під впливом реальних умов цільовий прибуток може відхилятися як угору, так і вниз від мінімального прибутку. Рішення питання про обсяг цільового прибутку знаходиться в компетенції фінансового менеджменту.

Якщо цільовий прибуток визначений, то обсяг реалізації, який забезпечить туроператору його одержання, можна розрахувати за формулою

В_пос+ П_ц

V^оп_пц = ---------------- х І_ПДВ (3.19)

І - ЧВ_{зм.у вир.}

де V^оп_пц- обсяг реалізації турпродукту (послуг), що забезпечить одержання цільового прибутку туроператором;

П_ц- сума встановленого на плановий період цільового прибутку.

Для турагента розраховувати цей показник слід за формулою

В_пос+ П_ц

Д^аг_пц = --------------- х І_ПДВ(3.20)

Р_зн - Р_змв

де Д^аг_пц - обсяг реалізації, що забезпечить турагенту одержання цільового прибутку.

Обсяги реалізації турпродукту або окремих послуг у натуральному вираженні, що забезпечать одержання туроператором мінімального або цільового прибутку, слід розраховувати за наведеними формулами. Для туроператора ці формули мають такий вигляд:

В_пос+ П_min

N^оп_мрр = ---------------- (3.21)

Ц_оп - В _{зм.вціні}

В_пос+ П_ц

N^оп_пц = ----------------- (3.22)

Ц_оп - В _{зм.вціні}

Для турагента ці формули мають інший вигляд:

В_пос+ П_min

N^аг_мрр = ---------------- (3.23)

ЗН - В_зм

В_пос+ П_ц

N^аг_пц = ----------------- (3.24)

Р_зн - Р_змв

Розраховані різними методами обсяги реалізації тур продукту (послуг) погоджуються з можливостями збуту на ринку, на основі чого приймаються рішення про затвердження плану на відповідний період, який стає підґрунтям розробки програми комплектування турпродукту і виробництва послуг. Плани реалізації, розраховані за викладеною методикою, стануть ефективними важелями управління виходом підприємств із кризи й орієнтиром для розвитку.

Викладені методи забезпечують альтернативність розрахунків при обґрунтуванні плану реалізації, яка дозволяє вибрати найбільш прийнятний для кожного суб'єкта підприємництва метод економічного управління (планування) його діяльністю.

Розроблені різними методами проекти планів можливого, ресурсозабезпеченого і необхідного обсягу реалізації туристичного продукту (послуг) необхідно проаналізувати, зіставити між собою і прийняти остаточне рішення щодо обсягу реалізації на плановий період.

Схема обґрунтування управлінського рішення про затвердження плану реалізації турпродукту (послуг) на основі трьох розглянутих варіантів проектних розрахунків представлена в таблиці 3.1. Основою прийняття такого рішення має стати узгодження проектних обсягів реалізації, які визначені різними методами планування.

Таблиця 3.1. Узгодження розрахованих різними методами планових обсягів реалізації турпродукту (послуг) підприємств

Характер співвідношення між розрахунковими варіантами планового обсягу реалізації .	Характеристика ситуації	Управлінське рішення щодо плану реалізації
Vтц< Vр< Vм	Підприємство має необхідні передумови для одержання прибутку вище цільового, тому що можливий і забезпечений ресурсами обсяг реалізації перевищить обсяг реалізації цільового прибутку	План реалізації повинен установлюватися на рівні обсягу реалізації, забезпеченого ресурсами (Vпл= Vp). Для збільшення продажу турпродукту і послуг необхідно нарощувати ресурсне забезпечення
Vпц< Vм<Vр	Підприємство має потенційну можливість для одержання прибутку більшого за цільовий, оскільки обсяг можливої і ресурсозабезпеченої реалізації перевищує обсяг реалізації цільового прибутку	План реалізації має бути не нижчим від плану можливої реалізації (Vпл>Vм). Потрібні рішення щодо використання зайвого ресурсного потенціалу
Vр<Vм<Vпц	Підприємство не має можливості одержати цільовий прибуток, оскільки існують проблеми з попитом і ресурсним забезпеченням	План реалізації слід приймати на рівні ресурсного забезпечення (Vпл= Vр). Необхідна програма підвищення ефективності і додаткового залучення ресурсів
Vр<Vпц<Vм	Можливості підприємства для одержання цільового прибутку обмежені ресурсним потенціалом, хоча можливості ринкового попиту не вичерпані	План реалізації повинен бути на рівні ресурсозабезпечення (Vпл= Vp). Необхідно розробити програму залучення додаткових ресурсів
Vм<Vр< Vпц	Відсутня можливість одержання цільового прибутку, оскільки не забезпечується ресурсами і ринковим попитом	План реалізації може затверджуватися тільки на рівні попиту (Vпл= Vм). Наявність вільних ресурсів вимагає диверсифікації туристичних послуг і продукту
Vм<Vпц<Vр	У зв'язку з обмеженим попитом підприємство не має можливості отримати цільовий прибуток. Ресурсний потенціал перевищує реальні потреби підприємства	План реалізації може прийматися на рівні попиту) (Vпл= Vм). Необхідно розробити заходи диверсифікації діяльності, послуг і продукту, а також вирішити питання зайвих ресурсів

Умовні позначки:V_м- варіант плану реалізації, зорієнтований на можливий обсяг продажу з урахуванням попиту;

V_пц- варіант плану реалізації, зорієнтований на обсяг продажу, необхідний для одержання цільового прибутку;

V_р- варіант плану реалізації, зорієнтований на ресурсне забезпечення;

V_пл- плановий обсяг реалізації турпродукту (послуг).

6. Оцінювання запасу фінансової міцності підприємства

Розрахувавши обсяги реалізації «точки беззбитковості» і використання їх в аналізі туристичної діяльності, можна оцінити запас фінансової міцності підприємств за допомогою обсягів реалізованого турпродукту (послуг).

Оскільки підприємство починає отримувати прибуток після досягнення точки беззбитковості, то з цього моменту обсяг реалізації турпродукту(послуг) забезпечує підприємству фінансову стійкість, тому що продаж понад обсяг «точки беззбитковості» означає отримання прибутку, який є елементом самофінансування. Досягнення обсягів беззбитковості необхідне для профілактики банкрутства, а продаж більше «точки беззбитковості» забезпечує підприємству фінансову безпеку.

Розрахунки та аналіз обсягів реалізації турпродукту на основі теорії «директ-костинг» необхідні підприємству для:

>визначення критичного обсягу програми комплектування турпродукту і надання послуг туристам;

>планування обсягів реалізації, які забезпечать одержання цільового прибутку;

>виявлення участі кожної реалізованої туристичної послуги в покритті витрат підприємства;

>оцінки фінансової стійкості і розробки стратегії її зміцнення;

>оптимізації співвідношення постійних і змінних витрат, пов'язаних з формуванням і реалізацією турпродукту (послуг);

>коригування діючої або вибору нової базової економічної стратегії діяльності.

Планування й аналіз на основі теорії «директ-костинг» особливо важливі при:

*відкритті нової справи (підприємства) або впровадженні нового турпродукту (послуги);

*диверсифікації діяльності, турпродукту або послуг підприємства;

*розробці стратегії стабілізації і розвитку діяльності;

*визначенні діапазону фінансової безпеки як одного з показників ризику.

Чим менше значення резерву безпеки, тим вищий ризик потрапляння в зону збитковості.

Різниця між запланованим і беззбитковим обсягом реалізації товарів, робіт, послуг називається «запасом фінансової стійкості (міцності, безпеки)» підприємства. Для аналізу фінансової безпеки підприємства використовуються фактичні дані про реалізацію і про обсяг реалізації, що забезпечує беззбитковість.

Запас фінансової міцності на плановий період можна розрахувати за формулою

ЗФМ = V_пл. -V_тбз, (3.25)

де ЗФМ - запас фінансової міцності, виражений обсягом планової реалізації турпродукту (послуг) понад обсяг «точки беззбитковості»;

V_пл- обсяг реалізації турпродукту (послуг) та плановий період.

Якщо замість планового обсягу реалізації підставити фактичний, то можна розрахувати запас фінансової стійкості, що склався у звітному (минулому) періоді.

Запас фінансової міцності визначається тим, що обсяг реалізації понад критичний рівень забезпечує одержання прибутку, який є основним внутрішнім джерелом фінансової стабільності підприємства.

Запас фінансової міцності може виражатися і відносним показником, наприклад рівнем, який розраховується за формулою:

ЗФМ

РЗФМ= --------- х 100, ₍3.26)

V_пл

де РЗФМ - рівень запасу фінансової міцності, виражений у відсотках.

Для оцінки рівня запасу фінансової міцності за звітний період зіставляється обсяг запасу фінансової стійкості з обсягом фактичної реалізації турпродукту (послуг) і виражається у відсотках.

В умовах, коли плановий або фактичний обсяг реалізації турпродукту (послуг) виявився нижчим «точки беззбитковості», виникає необхідність визначення періоду, протягом якого буде досягнута беззбитковість. Цей період називається пороговим і розраховується при використанні натуральних показників за формулою

N_тбз

t_пор= ------- (3.27)

N_пп

де t_nop - граничний період (період досягнення «точки беззбитковості»);

N_пп - обсяг прогнозного попиту на період (місяць, тиждень, день) у натуральному вираженні.

При використанні вартісних показників формула для розрахунків порогового періоду має такий вигляд:

V_тбз

t_пор= -------(3.28)

V_пп

де V_пп - обсяг прогнозного попиту на період (місяць, тиждень, день) у вартісному вираженні.

Розрахований таким способом пороговий період показує, скільки часу потрібно підприємству для виходу зі стану збитковості. Він є основою для оцінювання рівня загрози банкрутства.

Контрольні запитання та завдання

1. Дайте визначення туристичного потоку як основи формування туристичного продукту.

2. Перерахуйте процеси обслуговування туристів залежно від маршрутів подорожування. Дайте пояснення.

3. Чим спричинюється необхідність застосування логістичного підходу до формування туристичних потоків та їх матеріального, сервісного, фінансового й інформаційного забезпечення?

4. Поясніть сутність та особливості логістики в туристичному бізнесі.

5. Яке значення має ефект синергізму при логістизації туристичної діяльності?

6. Розкрийте сутність туристичного продукту, який є об'єктом ринкових відносин.

7. Охарактеризуйте види, особливості та основоположні функції туристичного ринку.

8. Що входить до туристичної інфраструктури?

9. Чому планування реалізації туристичного продукту є основою обґрунтування планів виробничої та фінансової діяльності підприємств туристичної індустрії?

10. Які фактори слід врахувати при плануванні обсягів реалізації турпродукту?

11. Якими документами оформляється реалізація туристичного продукту?

12. За якими ознаками класифікуються плани реалізації туристичного продукту?

13. Визначте відмінності між реактивним, інактивним, преактивним та інтерактивним плануванням продажу туристичного продукту.

14. Перерахуйте і розкрийте сутність етапів планування реалізації туристичного продукту й окремих послуг.

15. За яких умов загальновідомі методи планування придатні для обґрунтування планів реалізації туристичного продукту?

16. Яке значення має програмно-цільовий метод для планування продажу туристичного продукту?

17.Які етапи передбачає програмно-цільовий метод планування продажу товарів (послуг)?

18.Охарактеризуйте залежність планування реалізації туристичного продукту або окремих послуг від базової економічної стратегії підприємства.

19. Яке значення для планування діяльності підприємства має визначення критичної точки реалізації товарів (послуг)?

20.Як розраховується мінімальний та цільовий прибутки підприємств?

21.Визначте обсяги реалізації турпродукту, які забезпечать отримання підприємством мінімального та цільового прибутку.

22.Оцініть досягнутий запас фінансової міцності підприємства.

23Обґрунтуйте період досягнення беззбитковості для збиткових підприємств.

24. Запропонуйте схему узгодження планів реалізації турпродукту підприємств, розроблених різними методами.

Рекомендована література

1. Власова Н.О. Економіка ресторанного господарства : Навчальний посібник / Н.О. Власова, Н.С. Краснокутська. - Х. : Світ книг, 2013 с. 114-152.

2. Городня Т.А. Економіка туризму: теорія і практика: Навчальний посібник / Городня Т.А., Щербак А.Ф. - К. : Кондор видавництво, 2012, с.10-40.

3. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу. Навч. посібник / Л.П. Дядечко. -К. : Цент учбової літератури, 2007, с.10-45.

Тести для самоконтролю

1. Під плануванням діяльності підприємства розуміють:

а) порівняння основних показників його розвитку у звітному і базовому періодах;

б) розрахунок майбутньої величини прибутків;

в) процес визначення цілей підприємства, а також засобів і шляхів їх досягнення;

г) аналіз перспектив розвитку підприємства в порівнянні з іншими підприємствами тієї ж галузі.

2. Основними перевагами планування в умовах ринку в порівнянні з директивним плануванням є:

а) самостійне здійснення всього комплексу планової роботи;

б) доведення зверху основних показників діяльності;

в) право самостійно розробляти виробничу програму;

г) самостійність вибору розмірів матеріального стимулювання;

д) ризик в підприємницькій діяльності.

3. Загальною науковою основою планування є:

а) система об'єктивних економічних законів;

б) принципи організації виробництва;

в) основні засади взаємовідносин підприємства з фінансовою системою;

г) закономірності організації партнерських зв'язків.

4. Найважливішими принципами планування є :

а) вірне обґрунтування та вибір мети і кінцевих результатів діяльності підприємства;

б) зв'язок і взаємозалежність планових і фактичних показників;

в) оптимальність використання ресурсів;

г) системність і безперервність планування;

д) суб'єктивна оцінка майбутнього стану підприємства;

е) мобільність;

є) врахування життєвого циклу товарів;

ж) збалансованість;

з) всі відповіді правильні.

5. Методи планування повинні відповідати таким вимогам:

а) адекватність зовнішніх умов ринку;

б) відмінність в залежності від виду плану;

в) забезпеченість ресурсами;

г) різноманітність досягнення основної мети підприємницької діяльності -- збільшення прибутку;

д) соціальна спрямованість;

е) немає правильної відповіді.

6. Основними методами планування є:

а) ресурсний;

б) статистичний;

в) соціальний;

г) виробничо-технічний;

д) факторний;

е) господарський;

є) нормативний;

ж) балансовий;

з) економіко-математичні;

к) всі відповіді правильні.

7. Нормативний метод планування передбачає розрахунок планових показників на основі:

а) прогресивних норм використання ресурсів з врахуванням зміни цих норм в плановому році;

б) середніх норм використання ресурсів в плановому році;

в) норм використання матеріальних ресурсів на одиницю продукції;

г) середньогалузевих норм витрат ресурсів.

8. 3а термінами, на які розробляються техніко-економічні показники, плани поділяються на:

а) перспективні;

б) річні;

в) поточні;

г) стратегічні;

д) оперативні;

е) виробничі;

є) тактичні;

ж) оперативно-виробничі;

з) всі відповіді правильні.

9. Стратегія -- це:

а) бачення майбутнього стану підприємства

б) генеральна комплексна програма дій, яка визначає для підприємства його головні цілі, пріоритетні проблеми та розподіл ресурсів для їх досягнення і вирішення;

в) плани підприємства щодо охоплення певної частини ринку.

10. Оперативно-виробниче планування охоплює такі напрямки:

а) організацію матеріально - технічного забезпечення;

б) календарне планування;

в) виробниче планування;

г) диспетчеризацію.

11. Бізнес-план підприємства -- це:

а) план виробництва і реалізації продукції на наступний рік;

б) план, спрямований на обмежене використання ресурсів;

в) комплексний плановий документ підприємницької діяльності,

що містить заходи, спрямовані на одержання прибутку.

12. Метою розробки бізнес-плану може бути:

а) приватизація підприємства;

б) перемога над конкурентами;

в) техніко-економічне обґрунтування;

г) для пред'явлення в галузеві органи управління;

д) для залучення зовнішніх інвесторів.

13. Бізнес -- план розробляється на:

а)10--15 років;

б) 1--3 роки;

в) терміни чітко не виражені;

г)3--5 років.

14. Вихідною інформацією для розробки бізнес-плану є:

а) інформація про кількість підприємств, що виготовляють

аналогічну продукцію;

б) інформація про ринковий попит на товар;

в) інформація про ціни на аналогічний товар за кордоном;

г) виробнича інформація;

д) фінансова інформація.

15. Зміст і структура бізнес-плану законодавчо визначено: Кабінетом Міністрів України;

б) фондом держмайна;

в) не регламентується;

г) Верховною Радою.

16. Основними розділами бізнес-плану є:

а) аналіз ринкової ситуації;

б) резюме;

в) аналіз ринку сировини;

г) основна частина;

д) стратегія фінансування;

е) юридичний план.

Размещено на Allbest.ru

...