Автобусно-пішохідна екскурсія по місту Алупка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Екскурсознавство як наука представляє собою комплекс поглядів, ідей, положень, які лежать в основі екскурсійної справи. З найбільшою повнотою і визначеністю екскурсійна теорія відображена в такій навчальній дисципліни, як екскурсознавство. Саме ж екскурсознавство являє собою комплексну наукову дисципліну, що розкриває теорію, методологію та методику екскурсійної діяльності, історію екскурсійної справи та узагальнюючу практику туристично-екскурсійних установ, функції, що виконує екскурсія.

Екскурсія являє собою наочний процес пізнання людиною навколишнього світу, побудований на заздалегідь підібраних об'єктах, що знаходяться в природних умовах або розташованих у приміщеннях підприємств, лабораторій, науково-дослідних інститутів тощо.

Екскурсія (з лат. еxcursio) - це організований, супроводжуваний поясненнями показ чого-небудь (творів мистецтва, пам'яток минулого, будь-яких споруд, механізмів), який проводиться за певним планом з освітньою або ознайомчою метою. Екскурсія дає можливість індивідуального, або колективного відвідування видатних місць з освітньою або культурно-просвітницькою метою під керівництвом професіонального екскурсовода.

На даному етапі внутрішній туризм не на такому високому рівні розвитку ані ж закордонний туризм. Це можна виправити за допомогою популяризації внутрішнього туризму, адже міста України так само неповторні й унікальні.

Для початку можна пропонувати екскурсії в межах рідного міста екскурсантів, аби навчити населення цінувати те, що вони вже мають. Це може бути дуже прибутковим для турагенств досвідом та допоможе культурно розвивати населення та заохочувати його до пізнання на сам перед рідної країни, а вже потім закордону.

Актуальність теми: за повсякденними турботами люди забувають, що відпочинок - це важлива складова морального та фізичного здоров'я, тому екскурсійна діяльність є важливою ланкою у проведенні вільного часу людьми. Також шкідливі викиди міста, шалений темп, стреси негативно впливають на продуктивність в роботі людини, а екскурсійна діяльність до помає абстрагуватись від проблем, та відпочити і разом із тим отримати нові знання, та культурну збагатитись.

Ціль роботи: скласти автобусно-пішохідну екскурсію містом України, підібравши та вивчивши пам'ятки , скласти цілісне уявлення про тему екскурсії. Навчитися створювати та підбирати тематичні екскурсії для різних екскурсійних груп.

Метою роботи є отримати уявлення про зміст екскурсії та розкрити основні питання екскурсії, тим самим наблизитися до цього процесу якомога ближче і визначити саму цінність екскурсії.

Завдання курсової роботи:

1. Вивчити особливості екскурсії залежно від змісту, складу учасників, місця проведення та способу пересування;

2. Підбір та вивчення екскурсійних об'єктів;

3. Розробка екскурсійного маршруту;

4. Хронометраж маршруту автобусно-пішохідної екскурсії по місту Алупка;

5. Індивідуальний текст екскурсії;

6. Комплектування «портфелю екскурсовода»;

7. Визначення методичних прийомів і техніка проведення екскурсії.

Предметом роботи є теоретичні та методичні питання розвитку екскурсійної діяльності.

Об'єктом роботи є екскурсійна діяльність та її складові.

Методи дослідження:

• теоретичні: аналіз і синтез; порівняння, конкретизація, систематизація; узагальнення.

• експеримент, узагальнення незалежних характеристик, аналіз документів і продуктів діяльності.

1. Тематика та зміст автобусно-пішохідної екскурсії для студентів по місту Алупка

1.1 Особливості автобусно-пішохідної екскурсії, залежно від змісту, складу учасників, місця проведення та способу пересування

Оглядові екскурсії, як правило, багатотемні. Не випадково їх називають багатоплановими. У них використовується історичний і сучасний матеріал. Будується така екскурсія на показі всіляких об'єктів (пам'ятників історії й культури, будинків і споруджень, природних об'єктів, місць знаменитих подій, елементів благоустрою міста, промислових і сільськогосподарських підприємств і т.д.).

В оглядових екскурсіях події викладаються великим планом. Це дає загальне уявлення про місто, край, область в цілому. Хронологічні рамки такої екскурсії - від часу заснування міста (першої документальної згадки про нього) до сьогоднішнього дня з обов`язковим оглядом перспектив подальшого розвитку.

Оглядові екскурсії мають свої особливості. На відміну від тематичних, у них формулювання теми представляє певну складність. Незалежно від місця, де їх готують і проводять, вони практично схожі між собою насамперед за своєю структурою. У кожній з них висвітлюється кілька підтем (історія міста, коротка характеристика промисловості, науки, культури, освіти, природи та ін.). У той же час в оглядових екскурсій є й відмітні риси. Вони диктуються тими особливостями в історичному розвитку, які властиві певному місту, області, краю. Наприклад, воєнно-історичну підтему включають в оглядові екскурсії ті міста, на території областей яких відбувалися військові події. Літературні підтеми включаються в оглядові екскурсії міст, пов'язаних з життям і діяльністю письменників, поетів та ін. [4, c.120].

Темою пішохіно-автобусної екскурсії по місту Алупка є показ важливих культурних, історичних та культурних пам'яток міста, для підвищення культурної свідомості громадян.

За складом учасників екскурсія бере до уваги таку аудиторію споживачів туристичних послуг як: студенти. Особливості сприйняття екскурсійного матеріалу кожною із зазначених груп вимагають внесення змін до змісту заходів, методики і техніки, тривалості їх проведення [12, c. 44].

Пішохідно-автобусна екскурсія по місту Алупка - екскурсія з використанням транспорту. Вона складається з двох частин: аналізу екскурсійних об'єктів (пам'яток історії та культури) на зупинках і розповіді в дорозі між об'єктами, пов'язаної з характеристикою пам'яток і знаменних місць.

1.2 Підбір та вивчення екскурсійних об'єктів

Показ об'єктів, як вже наголошувалося, є частиною, що займає очолююче положення в екскурсії. Правильний відбір об'єктів, їх кількість, послідовність показу надають вплив на якість екскурсії.

Як об'єкти можуть бути: пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями в житті нашого народу, розвитком суспільства і держави, будівлі і споруди, меморіальні пам'ятники, пов'язані з життям і діяльністю видатних особистостей, твори архітектури і містобудування, житлові і суспільні будівлі, будівлі промислових підприємств, інженерні споруди (фортеці, мости, башти), мавзолеї, будівлі культурного призначення і інші споруди, природні об'єкти експозиції державних і народних музеїв картинних галерей, постійних і тимчасових виставок, пам'ятники археології, пам'ятники мистецтва [15, c.35,38].

Правильний відбір об'єктів забезпечить зорову основу сприйняття екскурсійного матеріалу і глибоке розкриття теми. Різноманітність об'єктів дає можливість забезпечити правильне чергування вражень у екскурсантів, дозволяє зберегти елемент новизни при вивченні різних тим.

Беручи до уваги назву та тему екскурсії, коло пошуків буде сконцентровуватись на культурних та природних пам'ятках міста Алупка, враховуючи переміщення по місту до основних пунктів призначення буде додано розповіді про історію виникнення тих чи інших архітектурних пам'яток, назв вулиць, відомих пам'ятників тощо [20, c. 114, 116].

В автобусно-пішохідній екскурсії по місту Алупка буде використано такі об'єкти:

1. Храм Олександра Невського

2. Руїни фортеці Алупка-Ісар

3. Гора Ай-Петрі

4. Храм Архангела Михайла

5. Воронцовський палац

6. Алупківський парк

Паспорт об'єкту показу №1

1. Область: Ялтинська

2. Попереднє найменування екскурсії в якій використовується об'єкт показу: автобусно-пішохідна екскурсія по місту Алупка

3. Найменування об'єкту: Храм Олександра Невського

4. Історична подія: Розвиток та створення інфраструктури міста

5. Місцезнаходження об'єкту: вул. Леніна 60, зуп. Зелений Мис

6. Опис об'єкту: Храм на честь Святого Олександра був побудований в 1913 році, він був частиною кліматичного санаторію імені імператора Олександра III для учнів і вчителів церковнопарафіяльних шкіл. Через десять років санаторій був закритий, церква руйнувалася від часу, крім того, постраждала під час кримського землетрусу 1927 року.

7. Джерело відомостей про об'єкт: Музеи Крыма. -- Симферополь: Симферопольская городская типография, 2009. -- 264 с

8. Стан об'єкту: реконструйований

9. Охорона об'єкту: Сімферопольська і Кримська єпархія

10. Рекомендації: відсутні

11. Додатки : «Портфель екскурсовода»

12. Дата складення: 17.10.2015

13. П.І.Б особи, що склала ПОП: Мельник Ольга Вадимівна

Паспорт об'єкту показу №2

1. Область: Ялтинська

2. Попереднє найменування екскурсії в якій використовується об'єкт показу: автобусно-пішохідна екскурсія по місту Алупка

3. Найменування об'єкту: Руїни фортеці Алупка-Ісар

4. Історична подія: Потреба в притулку, житлі та обороні древніх людей

5. Місцезнаходження об'єкту: 10 км. від Алупки, Хрестова гора

6. Опис об'єкту: замок XIII займає вершину гори Хрестова, що височіє над Алупкою. Площина скельного масиву, де розташовувалося зміцнення, пересічена розломами і майже з усіх боків оточена обривами заввишки 70-80 м. Фортечні стіни товщиною до 2 м і подекуди у висоту до 2,2 м, мають загальну протяжність близько 600 м, оточуючи площа в 2,5 га. Усередині фортеця була забудована невеликими будинками; малася церкву. Фортеця, мабуть, контролювала дороги через перевали Сімеїз-Богаз, Копек-Богаз і Кучук-Богаз. Через ці перевали можна було потрапити в Байдарську і Бельбекскую долини. Кеппен вважав Алупку-Ісар одним з найбільших укріплень Південного берега, яке «з од ної сторони мала перед собою фортецю, що лежали нижче і вище Гаспри, а з іншого могло повідомлятися зі зміцненням Ліменської.

7. Джерело відомостей про об'єкт: http://studopedia.ru/

8. Охорона об'єкту: відсутня

9. Рекомендації: відсутні

10. Додатки : «Портфель екскурсовода»

11. Дата складення: 17.10.2015

12. П.І.Б особи, що склала ПОП: Мельник Ольга Вадимівна

Паспорт об'єкту показу №3

1. Область: Ялтинська

2. Попереднє найменування екскурсії в якій використовується об'єкт показу: автобусно-пішохідна екскурсія по місту Алупка

3. Найменування об'єкту: Гора Ай-Петрі

4. Історична подія: формування рельєфу півострова

5. Місцезнаходження об'єкту: 2 км. від Алупки

6. Опис об'єкту: Висота Ай-Петрінський масиву складає 1234 метри над рівнем моря. Гора, починаючи з кінця тріасового періоду (близько 200 мільйонів років тому). У той час територію нинішнього кримського півострова покривали води древнього океану Тетіс. За останні 200 мільйонів років ділянка суші, на якому знаходиться Ай-Петрі, багаторазово виводився з-під рівня моря, і тоді його активно руйнували екзогенні сили, а потім знову занурювався під рівень моря. І тільки 1,5-2 мільйони років існує Ай-Петрі в такому вигляді, як тепер.

7. Джерело відомостей про об'єкт: Є. Марков «Нариси Криму» Сімферополь «Таврія» 1995 р

8. Стан об'єкту: ідеальний

9. Охорона об'єкту: відсутня

10. Рекомендації: відсутні

11. Додатки : відсутні

12. Дата складення: 17.10.2015

13. П.І.Б особи, що склала ПОП: Мельник Ольга Вадимівна

Паспорт об'єкту показу №4

1. Область: Ялтинська

2. Попереднє найменування екскурсії в якій використовується об'єкт показу: автобусно-пішохідна екскурсія по місту Алупка

3. Найменування об'єкту: Храм Архангела Михайла

4. Історична подія: Становлення християнства

5. Місцезнаходження об'єкту: вул. Ленина, 4

6. Опис об'єкту: 26 жовтня 1903 відбулася урочиста закладка, в фундамент нового храму були закладені бутові камені першого храму Алупки. Храм у формі хреста був побудований в російсько-візантійському стилі. Храм увінчали п'ять золотих куполів. Вівтар виступає тригранної апсидою. Для обробки храму використовувався місцевий вапняк з Гаспри і Інкермана. Люстра в храмі була сконструйована ялтинськими майстрами. Іконостас був замовлений в Санкт-Петербурзі. У вікнах стоять кольорові вітражі. Різнобарвні вітражі всередині храму надають при сонячній погоді райдужний колір.

7. Джерело відомостей про об'єкт: Е.М. Литвинова. Крым: православные святыни: путеводитель. -- Симферополь: Рубин, 2003.

8. Стан об'єкту: реконструйований

9. Охорона об'єкту: Украинська Православна Церква (МП), Сімферопольська і Кримська єпархія

10. Рекомендації: відсутні

11. Додатки : «Портфель екскурсовода »

12. Дата складення: 17.10.2015

13. П.І.Б особи, що склала ПОП: Мельник Ольга Вадимівна

Паспорт об'єкта показу № 5

1. Область: Ялтинська

2. Попереднє найменування екскурсії в якій використовується об'єкт показу: автобусно-пішохідна екскурсія по місту Алупка

3. Найменування об'єкту: Воронцовський палац

4. Історична подія: Побудований для Графа Воронцова

5. Місцезнаходження об'єкту: Палацове шосе, 10

6. Опис об'єкту: Палац побудований за проектом англійського архітектора Е.Блер в 1828-1848 роках для генерал-губернатора Новоросійського краю графа Воронцова. Усе будівництво тривало з 1828 по 1848 рр. Одно і двоповерхові будівлі розташовані на вісі схід-захід з двома брамами. Західна брама головна, східна менша за розмірами, але краща за естетичними ознаками. Північний фасад палацу виходить у маленький двір, з якого відкривається панорама гори Ай-Петрі.

7. Джерело відомостей про об'єкт: Алупкинский государственный дворцово-парковый музей-заповедник. Художественное собрание музея. (Исследования и материалы), Симферополь, 2005 (рос)

8. Стан об'єкту: реконструйований

9. Охорона об'єкту: Заповідний фонд України

10. Рекомендації: відсутні

11. Додатки : «Портфель екскурсовода»

12. Дата складення: 17.10.2015

13. П.І.Б особи, що склала ПОП: Мельник Ольга Вадимівна

Паспорт об'єкта показу №6

1. Область: Ялтинська

2. Попереднє найменування екскурсії в якій використовується об'єкт показу: автобусно-пішохідна екскурсія по місту Алупка

3. Найменування об'єкту: Воронцовський (Алупкінський) парк

4. Історична подія: Розбитий для Графа Воронцова

5. Місцезнаходження об'єкту: Палацове шосе, 10

6. Опис об'єкту: Розбивка парку починалася одночасно з будівництвом Воронцовського (Алупкинського) палацу в кінці 20-х років XIX століття, а остаточне формування парку завершилося к середині 1860-х років. Керував основною розбивкою саду німецький садівник Карл Кебах, після його смерті - Іван Бешковіч, а потім син Кебахта - Антон

7. Джерело відомостей про об'єкт: Алупкинский государственный дворцово-парковый музей-заповедник. Художественное собрание музея. (Исследования и материалы), Симферополь, 2005 (рос)

8. Стан об'єкту: задовільний

9. Охорона об'єкту: Заповідний фонд України

10. Рекомендації: відсутні

11. Додатки : відсутні



2. Екскурсійний маршрут та вимого до його розробки

2.1 Розробка екскурсійного маршруту

Маршрутом екскурсії є найбільш зручний шлях проходження екскурсійної групи, сприяючий розкриттю теми. Він будується залежно від найбільш правильної для даної екскурсії послідовності огляду об'єктів, наявності майданчиків для розташування групи, необхідності забезпечення безпеки екскурсантів. Одне із завдань маршруту - сприяти якнайповнішому розкриттю теми [22, с.24].

Основні вимоги, які повинні бути враховані укладачами маршруту - це організація показу об'єктів в логічній послідовності і забезпечення зорової основи для розкриття теми.

У практиці екскурсійних установ існують три варіанти побудови маршрутів: хронологічний, тематичний і тематико-хронологичний.

Прикладом хронологічної побудови маршруту можуть служити екскурсії, присвячені життя і діяльності видатних людей. По тематичному принципу побудовані екскурсії, пов'язані з розкриттям певної теми в житті міста. Всі оглядові міські екскурсії побудовані за тематико-хронологічним принципом. Послідовність викладу матеріалу по хронології в таких екскурсіях дотримується, як правило, тільки при розкритті кожної підтеми [19, c.33].

Об'єкти залежно від своєї ролі в екскурсії можуть бути використані як основні і додаткові. Основні об'єкти піддаються глибшому аналізу, на них розкриваються підтеми екскурсії. Показ додаткових об'єктів, як правило, здійснюється при переїздах (переходах) екскурсійної групи і він не займає головного положення [19,c.49].

Маршрут будується за принципом найбільш правильної послідовності огляду об'єктів з урахуванням наступних вимог:

- показ об'єктів слід проводити в певній логічній послідовності, не допускаючи непотрібних повторних проїздів поодинці і тій же ділянці маршруту (вулиці, площі, мосту, шосе), тобто так званих "петель";

- наявність доступності об'єкту (майданчики для його огляду);

- переїзд або перехід між об'єктами не повинні займати 10-15 хвилин, щоб не було дуже тривалих пауз в показі і розповіді;

- наявність упорядкованих зупинок, зокрема санітарних і місць парковки транспортних засобів.

Рекомендується до моменту проведення екскурсії мати декілька варіантів руху групи. Необхідність зміни маршруту у ряді випадків викликається транспортними "пробками", ремонтними роботами на міських магістралях. Все це повинно бути враховано при створенні різних варіантів маршруту [14, c. 25,34].

Розробка автобусного маршруту завершується узгодженням і затвердженням паспорта і схеми маршруту, розрахунку кілометражу і часу використання автотранспорту.

Об'їзд (обхід) маршруту є одним з важливих етапів розробки нової екскурсійної теми. При організації об'їзду (обходу) маршруту ставляться завдання:

1) ознайомитися з плануванням траси, вулицями, площами, по яких прокладений маршрут;

2) уточнити місце, де розташований об'єкт, а також місце передбачуваної зупинки екскурсійного автобуса або пішохідної групи;

3) освоїти під'їзд на автобусі до об'єктів або місць стоянок;

4) провести хронометраж часу, необхідного для показу об'єктів, їх словесної характеристики і пересування автобуса (пішохідної групи), а також уточнити тривалість екскурсії в цілому;

5) перевірити доцільність використання намічених об'єктів показу;

6) вибрати кращі місця для показу об'єктів і варіанти розташування екскурсійної групи;

7) вибрати методику ознайомлення з об'єктом;

8) в цілях безпеки пересування туристів по маршруту виявити потенційно небезпечні місця і прийняти заходи [15, c.75-78].

Маршрут повинен бути компактним. Щоб не допускати дуже довгих пауз і не порушувати цілісності розповіді, переїзди або переходи від об'єкту до об'єкту не повинні перевищувати 10--15 мін. Крім того, необхідно прокладати маршрут по найвпорядкованіших магістралях міста, а також не можна допускати повторних проїздів по одній і тій же ділянці маршруту (вулиця, площа, міст і т. д. ). При розробці маршруту враховується можливість зупинки автобуса і виходу групи біля кожного з основних об'єктів, на показі яких розкривається одна з підтем екскурсії [5, c. 86-88].

Розробка маршруту включає такі етапи:

Вибір пунктів маршруту. Критерієм відбору є атрактивність об'єктів показу для задоволення мети подорожі, можливість забезпечити різноманітність програми перебування в даному населеному пункті, його транспортна доступність та забезпеченість послугами.

Ієрархізація пунктів маршруту. Проводиться за вказаними вище критеріями, при цьому основна увага повинна бути звернута на транспортну доступність обраних пунктів маршруту. Метою даного етапу є диференціація пунктів маршруту відповідно до мети подорожі з виділенням пунктів дислокації з тривалим програмним забезпеченням та екскурсійних пунктів.

Вибір початкового та кінцевого пунктів.

Розробка схеми маршруту. Схема маршруту залежить від обраної форми. Маршрут - це напрямок переміщення туриста. За схемою маршрути можуть бути лінійні, кільцеві, радіальні та комбіновані.

Вибір схеми маршруту у транспортній екскурсії залежить від транспортної системи: конфігурації транспортної мережі, її густоти та технічного стану, рівня розвитку окремих видів транспорту, рівня розвитку транспортної інфраструктури, що забезпечує надійність та безпеку роботи транспорту. У пішохідній - від якості, наявності дорожньої сітки [11, c. 33].

Найпоширенішим випадком при розробці схеми є варіант, коли за обмежений термін при мінімізації витрат часу на переміщення між основними пунктами маршруту бажано забезпечити максимально можливу інформативність подорожі, тобто охопити якнайбільше об'єктів показу задля задоволення пізнавальної мети. Такий варіант отримав назву «задача комівояжера».

2.2 Хронометраж маршруту автобусно-пішохідної екскурсії по місту Алупка

9.00 - зустріч туристів на автостанції «Симеїз»

9.00 - 9.10 - вступне слово екскурсовода та техніка безбеки

9.10 - 9.20 - переїзд від автостанції до першої пам'ятки (Храм Олександра Невського)

9.20 - 9.50 - екскурсія по Храму Олександра Невського

9.50 - 10.00 - вільний час

10.00 - 10.35 - переїзд до гори Ай-Петрі (паралельно руху легенда про гору Ай-Петрі)

10.40 - 10.55 - підйом по канатній дорозі на гору Ай-Петрі

11.00 - 11.15 - розповідь про історію формування гірського масиву

11.15 - 11.35 - вільний час

11.40 - 11.55 -спуск по канатній дорозі до підніжжя гори

12.00 - 12.20 - переїзд на наступну памятку Зруйновані укріплення фортеці Алупка-Ісар

12.25 - 12.30 - перехід від автобуся до місця, де розташовують залишки

12.30 - 12.40 - розповідь про історію залишків на території

12.40 - 12.50 - вільний час

12.50 - 12.55 - перехід до автобуса

12.55 - 13.05 - санітарна зупинка

13.05 - 13.25 - переїзд до наступної пам'ятки Храму Архангела Михайла

13.25 - 13.30 - вихід з автобусу і прямування до входу в храм

13.30 - 13.40 - розповідь про історію будування храму

13.40 - 13.55 - розповідь всередині храму

13.55 - 14.05 - вільний час

14.05 - 14.10 - погрузка у автобус

14.10 - 14.15 - переїзд до Воронцовського палацу

14.15-14.20 - санітарна зупинка

12.20-12.50 - прогулянка Воронцовським парком

12.50 - 13.55 - підхід до Воронцовського палацу

13.55-14.45 - екскурсія Воронцовським палацом

14.35 - 14.45 - збір екскурсантів біля палацу

14.45 - 15.00 - проведення вікторини та прощальне слово екскурсовода

Всього академічних годин: 8 годин (6 годин/360 хвилин)

Протяжність маршруту: 82,6 км



3. Індивідуальний текст, «портфель екскурсовода», важливі елементи екскурсії

3.1 Визначення методичних прийомів і техніка проведення екскурсії

Ефективність будь-якої екскурсії багато в чому залежить від техніки її проведення, зв'язку між методикою і технікою ведення. До техніки ведення екскурсії пред'являється ряд вимог. У їх число входять знайомство екскурсовода з групою, правильна розстановка групи у об'єкту, вихід екскурсантів з автобуса і повернення в автобус (інший транспортний засіб), використання екскурсоводом мікрофону, дотримання часу, відведеного на екскурсію в цілому і розкриття окремих підтем, відповіді на питання екскурсантів і так далі [4, c.129-131].

Знайомство екскурсовода з групою. Він вітається з присутніми, називає своє прізвище, ім'я, по батькові, екскурсійну установу, яку представляє, знайомить екскурсантів з водієм автобуса, тобто починає екскурсію вступом.

Важливо, щоб із самого початку екскурсовод підпорядкував свої дії сталим правилам спілкування з групою. Він не відразу починає говорити. Виникає пауза, яка триває десять-двадцять секунд. Відбувається перше знайомство, від нього багато в чому залежать подальші контакти з групою. Екскурсанти поступово замовкають, зручніше розсаджуються, їх увага перемикається на екскурсовода.

При організації екскурсійної роботи підготовка до неї повинна відбуватися заздалегідь. Роблять це організатори екскурсії або турагенти.

Сюжет екскурсії повинен бути заздалегідь відомий екскурсантові. Надзвичайно важливо, щоб рекламна діяльність і покупка екскурсійної путівки були відокремлені від екскурсії однім-двумя днями. Це істотно в тому відношенні, що за цей проміжок часу відбудеться відома психологічна установка екскурсанта. Він встигне вдуматися і ужитися в сюжет екскурсії [3, c. 15,25].

Кожна тема має свій вступ. Якщо склад групи різний (наприклад, місцеве населення і приїжджі туристи, дорослі і діти), у однієї і тієї ж екскурсії будуть різні вступи. Особлива увага екскурсовода обертається на підготовку і виконання вступу, який дає конкретну установку екскурсантам, дозволяє встановити з ними контакт.

Вихід екскурсантів з автобуса. До виходу, екскурсантів потрібно заздалегідь попереджати. Кількість зупинок з виходом групи рекомендується назвати у вступному слові, пояснивши значення таких виходів, зацікавити екзотичністю, незвичністю об'єкту.

На зупинках, де передбачений вихід екскурсійної групи, екскурсовод виходить першим, показуючи приклад групі і визначаючи напрям її руху до об'єкту. У тих випадках, коли в екскурсіях влаштовуються інші зупинки, наприклад, санітарні або для придбання сувенірів, екскурсовод повідомляє точний час (година і хвилини) відправлення автобуса. Необхідно вимагати від екскурсантів дотримання регламенту проведення екскурсії, що впливає на графік руху автобуса по маршруту. Якщо час стоянки в заміській екскурсії по якихось причинах скорочується або збільшується, екскурсовод повідомляє про це всіх екскурсантів [10, c. 65-67].

При розробці екскурсії, як правило, визначається декілька варіантів розміщення групи для спостереження екскурсійного об'єкту. Робиться це на той випадок, коли місце, визначене методичною розробкою, зайняте іншою групою або коли сонячні промені світять в очі, заважаючи оглядати об'єкт.

В окремих випадках методика вимагає, щоб для огляду об'єкту було виб рано декілька пунктів: віддалений, якщо об'єкт показується разом з навколишнім середовищем або іншими об'єктами; ближній, якщо аналізуються окремі деталі будівлі, споруди, місцевості, об'єкту природи. Ці особливості відбиваються в графі "Організовані вказівки методичної розробки". автобусний пішохідний екскурсія подорож

При одночасному розташуванні декількох груп у одного об'єкту між ними повинна бути збережене така відстань, щоб один екскурсовод своєю розповіддю не заважав іншому, щоб одна група не затуляла інший об'єкт спостереження. Відомі труднощі при дотриманні цієї умови викликає розміщення груп для показу музейній експозиції [5, c.13,22].

Пересування екскурсантів від автобуса до об'єкту, від об'єкту до автобуса, між об'єктами здійснюється групою. Місце екскурсовода - в центрі групи, декілька чоловік йдуть попереду, декілька поряд, останні - позаду. Важливо, щоб група не розтягувалася: відстань між її головною частиною і тими, хто йде останніми, не повинно перевищувати 5-7 метрів. При розтягування і групи не всі почують розповідь екскурсовода, його пояснення і логічні переходи, які висловлюються в дорозі. Досвідчені екскурсоводи уміло керують пересуванням на маршруті [23 c. 44, 46].

Темп руху групи залежить від складу групи (діти, молодь, середній вік, літні люди), від рельєфу місцевості, наприклад, підйом в гору, невпорядкованість дороги, подолання канав небезпечних зон в працюючих цехах і так далі.

У пішохідній екскурсії темп руху екскурсантів повільний, неквапливий, оскільки об'єкти показу розташовані поряд один з одним.

Складно встановити необхідний темп руху групи в автобусній екскурсії. Тут, вийшовши з автобуса, екскурсовод починає рух не відразу, особливо якщо об'єкт розташований на віддалі. Він дає можливість більшості екскурсантів вийти з автобуса і потім, не поспішаючи, але і не дуже повільно.. Підійшовши до об'єкту, він починає свою розповідь не відразу, а після того, як збереться вся група.

Повернення екскурсантів в автобус очолює екскурсовод. При завантаженні групи в автобус він стоїть праворуч від входу і перераховує екскурсантів, які входять в салон. Робиться це непомітно. Переконавшись в тому, що зібралися всі учасники екскурсії, він входить в автобус останнім і подає умовний знак водієві про початок руху.

Необхідно уникати перерахунку екскурсантів, що вже зайняли місця в автобусі. Це вносить непотрібну нервозність, деколи викликає комічні ситуації, порушуючи тим самим хід екскурсії [5,c.46].

Місце екскурсовода в автобусі повинно бути розташоване так, щоб він добре бачив те, про що веде розповідь, але й разом з тим він міг добре бачити всіх екскурсантів. В той же час екскурсанти повинні його бачити. Як правило, це спеціально відведене переднє сидіння поряд з водієм. Стояти екскурсоводові при русі автобуса (так само як і екскурсантам) не дозволяється в цілях безпеки. На пішохідній екскурсії екскурсовод повинен розташовуватися впівоберта до об'єкту. Проведення показу візуально сприйманих об'єктів вимагає, щоб вони знаходилися перед очима екскурсовода, адже він аналізує їх на основі своїх зорових вражень. У методичній розробці указується точний час, відведений на розкриття кожної підтеми в хвилинах. Тут передбачено все: показ об'єктів, розповідь екскурсовода, пересування по маршруту до наступного і рух групи біля спостережуваних об'єктів [18, c. 58-60].

Розповідь під час руху в автобусі повинна вестися екскурсоводом через мікрофон.

У екскурсійній практиці склалася певна класифікація питань. Вони підрозділяються на чотири групи: питання екскурсовода, на які відповідають екскурсанти; питання, поставлені в ході розповіді, на які відповідає екскурсовод; риторичні питання, які ставляться для активізації уваги екскурсантів; питання, що задаються учасниками екскурсій по темі.

Техніка використання "портфеля екскурсовода". Кожен експонат - фотографія, малюнок, репродукція картини, портрета, креслення, копія документа - має свій порядковий номер. Це визначає послідовність демонстрації даного експоната екскурсантам.

Експонат може бути показаний екскурсоводом з його робочого місця, переданий до рук екскурсантів по рядах для докладнішого ознайомлення.

Іноді відповідно до методичної розробки екскурсовод організовує програвання магнітофонних і відеозаписів. Важливо заздалегідь перевірити справність апаратури, наявність необхідних записів, забезпечити чутність для всіх учасників екскурсії.

3.2 Комплектування «портфель екскурсовода»

«Портфель екскурсовода» - умовне найменування комплекту наочних посібників, які у ході проведення екскурсії. Ці посібники зазвичай вкладаються у папці чи невеличкому портфелі. Одне із завдань «портфеля екскурсовода» у тому, щоб відновити відсутні ланки при показі. У екскурсіях буває необхідність показати фотографії людей, які причетні до цього об'єкта чи події, які з нею пов'язані. Більш переконливою екскурсію робить демонстрація копій справжніх документів, рукописів, літературних творів, про які розповідає екскурсовод. І ще одне важливе завдання наочних посібників на екскурсії - дати зорове уявлення про об'єкт (рослинах, мінералах, механізмах шляхом показу справжніх зразків чи його фотографій, макетів, муляжів) [15, c. 64-66].

У «портфель екскурсовода» включаються фотографії, географічні к1арти, схеми, креслення, малюнки, зразки продукції і на т.д. Такі «портфелі» створюються, зазвичай, з кожної темі. Вони є постійним супутником екскурсовода і допомагають зробити будь-яке подорож у минуле й сьогодення більш захоплюючим і корисним.

Зміст «портфеля» диктується темою екскурсії. Наочні приклади «портфеля екскурсовода» повинні бути зручними для використання. Їх кількість не повинна бути занадто великою, так як у цьому випадку посібники будуть відволікати екскурсантів від огляду справжніх об'єктів, розсіювати їх увагу.

Зміст «портфеля екскурсовода», його значення у використанні методичних прийомів показу має відношення до методів підготовки і проведення екскурсії.

Кожен експонат - фотографія, малюнок, репродукція картини, портрета, креслення, копія документа - має власний порядковий номер. Це визначає послідовність демонстрації даного експоната екскурсантам [2, c.120].

Іноді відповідно до методичної розробкою екскурсовод організує програвання магнітофонних і відеозаписів. Важливо заздалегідь перевірити справність апаратури, наявність необхідних записів, забезпечити чутність всім учасників екскурсії. Екскурсовод мусить уміти користуватися цією апаратурою.

До «Портфелю екскурсовода» в автобусно-пішохідній екскурсії по місту Алупка буде використано такі матеріали (Додаток 2):

1. Портрет Олександра Невського

2. Фото з церемонії освяти Храму Олександра Невського (на фото Олександр ІІ)

3. Фото Олександра ІІ

4. Фото імператора Олександра ІІІ

5. Портрет князя Ф.Ф.Юсупова-старшого

6. Портрет Княгині Юсупової

7. Церква, на г. Хрестова, яка була частиною фортеці Алупка-Ісар

8. Бюсти чоловіка та жінки таврів

9. Першопочатковий вигляд Храму Архангела Михайла

10. Граф Воронцов

3.3 Індивідуальний текст екскурсії

Вітаю, шановні екскурсанти, мене звати Мельник Ольга Вадимівна і сьогодні я буду супроводжувати вас цією неповторною та захоплюючою мандрівкою містом Алупка. Сьогодні ми поринемо в світ несказанної краси природи, будемо насолоджуватись унікальними витворами архітектури та садово-паркогового мистецтва умісті Алупка, а по завершенню екскурсії на вас чекає цікавий конкурс, але в чому полягає його завдання я скажу пізніше. Сподіваюсь, що ви перейметеся атмосферою та красою цього чудового міста!

На сьогоднішньому маршруті ми будемо робити переїзди на не далекі відстані, і сьогодні нашим водієм буде ________(І.П.водія ).

А перед тим, як ми почнемо нашу екскурсію, хочу нагадати вам про правила та техніку безпеки.

1. Усе сміття, яке в вас може з'явитись протягом подорожі автобусом, просимо не залишати на місцях сидіння, або викиду вати його через вікно на узбіччя.

2. Для безпеку руху під час прямування автобуса маршрутом забороняється ходіння за автобусом, не можна висувати голову, руки у вікна. Не можна відкривати вікна без особливої потреби і дозволу екскурсовода.

3. Під час зупинки автобуса не вставати з місць до особливого розпорядження керівника групи чи екскурсовода. Виходити з автобуса треба почергово, не штовхаючись. Також, почергово, треба заходити до автобусу.

4. На протязі екскурсії у вас буде вільний час на придбання сувенірів, фотографій, прогулянки тощо, у зв'язку з цим прошу слухати уважно і прибувати на місце зустрічі вчасно.

5. Будьте уважні слідкуйте за групою і не відставати.

6. На випадок, якщо хтось загубиться під час вільного часу, або в нього виникнуть питання чи при інших екстремальних ситуаціях даю вам свій номер телефону : 0671585236.

Дякую за увагу, думаю, ми з вами порозуміємось, і запрошую вас займати місця.

Доброго ранку ще раз, бачу всі знайшли собі місце, тож хочу оголосити вам місця якими ми здійснимо подорож, а саме: Храм Олександра Невського, гора Ай-Петрі, руїни фортеці Алупка-Ісар, Храм Архангела Михайла, Алупкінський парк, Воронцовський палац.

Отже почали ми свою подорож від автостанції Симеіз, і рухаємось у напрямку вулиці Леніна.

Поки ми прямуємо до нашої першої зупинки, хочу розповісти вам трохи про місто Алупка. Перша згадка про місто відноситься до 960 року (час хазарського панування в Криму), згадується як поселення під назвою «Алубіка». У XIV-XV століттях в Алупці знаходився опорний пункт генуезців під назвою Лупіка. У 1475-1774 роках Алупка була коронним володінням Османських султанів. Після приєднання Криму до Росії в 1783 році, Алупка належала князю Григорію Потьомкіну, з 1823 перейшла у володіння Михайла Воронцова, який побудував тут палац [3, с.74].

На початку XX століття Алупка стає популярним курортом. У 1920-х і 1930-х роках планомірно створювалася інфраструктура населеного пункту, будувалися курортні установи. Після Громадянської війни в Алупці були організовані 22 здравниці. У різні роки тут проходили лікування та відпочивали різні культурні та політичні діячі. У 1938 році Алупка отримала статус міста [11, c.25-26].

Ось ми і дісталися нашого першої першої пам'ятки, прошу виходити.

Храм Олександра Невського в Алупці - православна святиня цього невеликого містечка. Це не тільки пам'ятка, яка має тільки історичну цінність, але й центр православного паломництва.

Будівля розташована на узвишші і через це, його п`ять куполів, здається, потопають у зелені, і особливість їх ще в тім, що вони проглядаються з різних точок міста.

Отже, прошу пройти трохи ближче до споруди. Храм на честь Святого Олександра побудовано у 1913 році. Колись він був частиною кліматичного санаторію імені імператора Олександра III для учнів і вчителів церковнопарафіяльних шкіл. Через десять років санаторій був закритий, церква руйнувалася від часу, крім того, постраждала під час кримського землетрусу 1927 року [11, c. 34].

За часи Радянського Союзу храм припинив своє існування беручи до уваги політику уряду щодо релігії, тому він залишався напівзруйнованим. Але, вже після розпаду СРСР храм почали відновлювати, і в 1996 році він відкрив свої двері для парафіян. У ході реконструкції було відновлено його витончені форми храму грецько-візантійського стилю [10, c. 24,26].

Зараз при ньому працює пансіонат Святого Луки, який займає перші два поверхи, та моє змогу розмісти велику кількість людей, для лікування , тощо. Храм працює щоденно, проводяться служби, віруючи здійснюють паломництво.

Перед тим, як ми зайдемо в середину, жінкам потрібно покрити голову. Зараз прошу пройти до храму, щоб детальніше оглянути його дизайн всередині. Зустрічаємось на виході через 10 хвилин.

Отже, перший об'єкт ми відвідали, сподіваюсь він справив на вас гарне враження?! Прошу вас до автобуса, аби вирушати далі.

Наступним пунктом нашої подорожі стане найвища точка півострова гора Ай-Петрі.

Поки ми з вами наближаємось до гори, я розповім вам пару легенд про Ай-Петрі.

Отже, справа була дуже давно - тоді ще не було Чорного моря, а навколо розлився величезний океан. І цим океаном правили вітри. З часом водні простори зменшилися, а на їх місці почали з'являтися гори і рівнини.

Молоді вітри знайшли своє місце на скелях, що з'явилися на суші. Вони гуляли над бурхливим морем, а потім поверталися на гірське плато. Кам'яні вершини прагнули самого небосхилу, а в зубцях, як у величезній короні, поблискували краплі роси. Тут оселився і сам величний цар всіх Вітрів. Він відпочивав на плато, сонце гріло царя, а легкі вітерці розвівали його бороду. Цар Вітрів був чудовий: його обличчя обрамляли хмари, а з плечей спадала небесно-блакитна накидка. Сидячи на своєму троні, старий будував повітряні замки і палаци. А його сини вихори створювали свої вежі з хмар незвичних форм.

Однак безтурботні вітри завдавали сильні руйнування будинкам і навіть печерам, де знаходили собі притулок племена древніх людей. Вони гасили полум'я в багаттях, або ж навпаки - розносили вогонь, спалюючи все навколо. Нарешті люди зважилися на те, щоб спробувати жити в мирі з царем Вітрів. Прийшли з гір і рівнин вожді і великі воїни всіх племен. Зібрали раду на самому березі моря, розвели багаття і довго думали думи. Але ніхто не міг вигадати якими підношеннями задобрити бурхливі вітри.

І тут один з наймолодших воїнів, якого звали Петро, заявив про себе. Він сказав, що зможе підкорити Вітер! Вожді і старійшини, звичайно, засміяли хлопця, сказавши що він ще занадто молодий і зелений. Але на це Петро не звернув уваги, а тільки відправився на вершину гори - до самого царя Вітрів!

Воїн довго підіймався по скелях, а навколо страхітливо свистіли вихори. Лісові духи теж намагалися налякати сміливця, однак, він лише відмахувався від усіляких істот.

Протяги вже встигли доповісти царю про те, що трапилося на раді старійшин. І велетень очікував гостя, гріючись на сонці. Петро виліз на скелю вище і вигукнув:

- Цар Вітрів, тепер ти будеш допомагати людям! Будеш служити нам!

Від такого нахабства дуже розлютився Вітер. Він щосили почав дути, щоб Петро впав зі скелі. Але сміливий воїн вихопив з-за пазухи бичачий міхур, змахнув ним. І тут він вже летить в небі, уміло вправляючи "крилом", а Вітер усе дме і дме. Хлопець злетів над скелею і лісом, вітер дув все сильніше і сильніше - але зробити з воїном нічого не міг. Заспокоївся вітер, щоб впав Петро і розбився. Але він приземлився на плаваючу колоду. Вітер хотів потопити його в бурхливому морі, але воїн знову вміло керував бичачим міхуром, і той наче вітрило ніс його до суші над усіма хвилями.

Виявилося, що не дарма хвалився Петро: зрозуміли це всі, хто бачив сутичку. Він показав людям, як можна управляти вітром. Почали рибалки будувати човни, встановлювати на них вітрила-крила. А на березі виросли вітряні млини. Вітер став справжнім помічником людей, і перестали все страшитися його.

А гору, на якій мешкали вітри, стали називати Ай-Петрі (у перекладі з грецької це назва означає "Святий Петро") - на честь того самого Петра, який приборкав вітер і навчив людей справлятися зі стихією. Про нього і голосують така прекрасна легенда Ай-Петрі.

Вершина Ай-Петрі - це найбільш вітряне місце на всьому півострові.

Ось така цікава легенда існує про гору, чи не легенда а правда…ніхто не знає..! Ще трохи і ми побачимо тих проти кого боровся відважний Петро.

Зараз ми пройдемо до фунікулеру, квитки на нього, для вас вже придбано, тому при виході з автобусу я видам вам білети на канатну дорогу, якою ми й підіймемось на вершину.

Прошу всіх пройти у вагончик. Загальна протяжність траси складає 3 кілометра , висота 1180 метрів , а підняття займає 15 хвилин [14, c.94].

Отже шановні, наша мандрівка канатною дорогою Криму почалась. На шляху руху перед нами представлено 4 кліматичні зони. Першою є зона південного берегу Крима: низькорослі дерева, чагарникова рослинність, одним словом складнопрохідний ліс. Проходячи через другий посадочний пункт, на якому ми зробимо пересадку на іший вагончик, під нами відкривається наступна кліматична зона «Сосновий бір». Саме від цього пункту по канатній дорозі не має жодного опорного на протязі 1670 метрів. Унікальний відрізок шляху, єдина без опорна канатна конструкція у Євпропі, в якої досі немає аналогів. Є схожа в США більше ніж 3 кілометрів без опору.

Прошу зауважити, як під нами розтелилось цілісіньке море з кримського лісу, навіть цілий океан. Зліва від нас гора Хрестова. Зараз наша швидкість досягає 7,5 м/с, що досить вражає.

Отже, ми нарешті дісталися цього піку, прошу всіх виходити обережно. Прошу підійти до мене, зверніть увагу як виглядає вся канатна дорога в цієї висоти, всього 15 хвилин і ми вже на вершин.

І так, дивлячись на цю вражаючу красу, хочеться відмітити, що Ай-Петрі - це вершина й гірський масив площею більше 300 км2. Розділена на яйли - окремі масиви з горбкуватою поверхнею [14, c. 95].

Ай-Петринський масив простирається зі сходу на захід на відстань 25 км. Відстань між його південною брівкою й північними підніжжями більше 13 км.

На заході Ай-Петрі закінчується глибокою сідловиною Байдарські ворота. Туристи ж найчастіше запам'ятовують не масив у цілому, а одну з його вершин із частоколом екзотичних кам'яних стовпів, іменованих зубцями. Ця вершина і є Ай-Петрі, що дала назву всьому плато й стало символом південного берегу Криму. Висота гори 1234 метри, вона не є найбільшою горою масиву, але силует гори завершує найгарнішу лінію амфітеатру від самого моря - від мису Ай-Тодор з Ластівчиним гніздом - до знаменитих білих зубців. Зубці Ай-Петрі складаються із чотирьох великих (висотою 12-15 м) і ряду дрібних стрімких піків, що утворилися при вивітрюванні неоднорідних рифових вапняків.[14, c.95]

Популярні Ай-Петринський меридіан - кам'яний глобус із точними геодезичними даними й, видова площадка на скелі Шишко, метеостанція, гора Бедене-Кир - традиційний набір визначних пам'яток цієї гори.

Плато Ай-Петрі є еталоном карсту. Тут досліджено 35 печер, а загальне число карстових порожнин перевищує 230. Біля Зубців росте заповідний Буковий гай, найбільший на Головній гряді. У брівки яйли притулилася сосна -"Літак", їй близько 300 років [14, c.97].

У перекладі з тюркського "яйла" - літнє пасовище, флора Ай-Петринської яйли нараховує понад 600 видів, серед них 50 видів ендемічних рослин, у складі лугових степів домінують типчак, лисохвіст, степова осока. Луги яйли складаються луговою овсяницею, мятликом, пирієм й ін. Кліматичні особливості Ай-Петринської яйли характеризуються низькими нічними температурами (улітку до 0° +5°С), частими туманами й сильними вітрами.

Яйла вкрита лугами й луговими степами. Різноманітний і тваринний світ заповідника близько 36 видів тварин. Це шляхетний олень, білоголовий сипнув, чорний гриф. У холодній і прозорій воді гірських рік водиться форель.

Ай-Петрі несе собою дивовижну атмосферу, своїми неповторними пейзажами, представниками флори та фауни, загадковими печерами , озерами та водоспадами.

Також, хочу розповісти вам декілька цікавих фактів:

* Канатна дорога на Ай-петрі будувалася, двадцять років і зажадала 2,5 мільйона повновагих радянських рублів. У кінці 1987 року її все ж пустили.

* Підійшовши до вершини, зверніть увагу на безліч керамічних уламків, схожих на залишки черепиці з покрівлі храму Св. Петра.

* Вершина Ай-Петрі, документально і донині повинна належати княгині 3. Н. Юсупової (тепер уже, її спадкоємцям). Справа в тому, що яйла здавна була власністю громади кримських татар, де вони пасли кіз і овець. Скеляста вершина не годиться для пасовища, і ось князь Ф. Ф. Юсупов-старший викупив у законних господарів ці гострі скелі. Ось, доречі фото подружжя.

А тепер в вас є півгодини , аби насолодитись тутешніми видами та придбати сувеніри на згадку, зустрічаємось на цьому ж місці.

Ну що, шановні, думаю ви вже намилувались гарними видами та придбали декілька дрібничок на подарунки, адже нам вже час рушати далі! Зворотній шлях ми подолаємо знов канатною дорогою.

Так швидко, і ми вже у підніжжя гори, всього 15 хвилин , і ми долаємо величезну відстань за такий короткий проміжок часу. Отже, зараз пропоную вам пройти у автобус, аби далі насолодитись чарівною і захоплюючою подорожжю.

Ми вже отримали купу емоцій та задоволення від перших двох об'єктів, і на черзі третє місце, яке зосередило в собі енергію стародавнього світу, що віднесе нас у минуле, Алупка-Ісар, ось таку назву носить ця пам'ятка, заінтриговані? То поїхали.

Тут ми і виходимо, прошу всіх зібратись біля автобуса. Зараз нам потрібно буде трохи розім'ятись, за для того, щоб пройти шлях від місця зупинки до пункту призначення. Ось така малесенька прогуляночка в нас, і як все ж таки добре дихати свіжим повітрям. Як швидко ми дістались цього місця.

Ітак, перед вами зруйнована фортеця Алупка-Ісар. Тільки уявіть, у XIII столітті на цьому місці розташувався великий замок, який займав вершину гори Хрестової. Площина скельного масиву, де розташовувалося фортифікаційна споруда, пересічена розломами і майже з усіх боків оточена обривами заввишки 70-80 м.

Подивіться прямо, це колишні стіни фортеці, які зараз мають до 2 м товщини і подекуди у висоту до 2,2 м, загальною протяжністю близько 600 м, займаючи площу в 2,5 га.

Усередині фортеця була забудована невеликими будинками та маленькою церквою. Фортеця контролювала дороги через перевали Сімеїз-Богаз, копек-Богаз і Кучук-Богаз. Через ці перевали можна було потрапити в Байдарську і Бельбекську долини. Історики вважають Алупку-Ісар одним з найбільших укріплень Південного берега. Фортеця височіла над центром великого урочища, в яке входив Місхор - велике, сильно розкидане поселення.

Стежка, що веде до Ісар, має ретельно складену підпірну стіну - на досить великій відстані. Вона піднімається по лівому схилу гори Хрестової, яка трохи нагадує піраміду, на усіченій вершині якої, знаходиться майданчик, з північної та західної сторін обнесений стіною з баштовими виступами. Ми знаходимось саме тут.

Добре розрізняються нижні ряди кладки з величезних циклопічних каменів, що переходять у так звану «панцирну», середньовічну - з двох рядів каменів кладку. За стіною, кілька відступаючи від її заснування, проходить вузька улоговинка, вельми схожа на рів - чи то природний, чи то висічений у скелі при виборі каменю.

Залишки північної стіни протяжністю 260 м мають в декількох місцях баштові виступи. Звертає на себе увагу складене з величезних брил основа башти в північно-західному куті укріплення. У східній, найбільш високій ділянці укріплення, огородженою внутрішньою стіною, збереглися залишки жител, близькі за характером таврським спорудам, виявлені і фрагменти посудин, схожих на таврські.

З цього можна зробити припущення, що саме на цьому місці знаходилася цитадель. На думку дослідника-краєзнавця Г. А. Нікітіна, «можна припустити, що на горі Хрестовій малося укріплене таврське поселення, аналогічне укріплення на горі Кішка, яке згодом було використано для зведення тут середньовічної фортеці». Подивіться ось на це фото, це вигляд таврів, чоловіка та жінки.

Одне зі свідчень давнини Алупки - згадка її імені в такому відомому документі X ст., як лист хазарського кагана Йосипа, що містив опис його володінь, в число яких входив і Крим: тут у листі перераховується ряд міст і серед них Тмутаракань, Керч, в гірському Криму - Мангуп, а на південному березі - Судак, Ламбат, Партеніт і Алубіка. Згадка в такому списку - свідчення важливості та значущості Алупки.

Так от, саме з цих місць розвивалось життя на Кримському півострові, стародавні таври будували укріплення настільки міцно, що ми зараз маємо змогу доторкнутись до історії навіть у наші дні, та перейнятися атмосферою стародавнього світу.

У вас ще є 10 хвилин на фотографії та милування краєвидом, адже далі нас чекає ще багато цікавого.

Прошу вас пройти до автобусу і зайняти свої місця, адже далі ми відвідаємо Храм Архангела Михайла.

Час забудови Храму припадає на кінець XIX. Час йшов, населення Алупки зостало, а місто залишалося без православного храму. Відомий професор А. А. Бобров виступив з ініціативою побудувати новий храм, жителі міста активно його підтримали і в 1899 році був створений будівельний комітет. Храм вирішили побудувати біля кладовища, в центрі міста. 2 жовтня 1902 був затверджений проект храму і почався збір коштів. 26 жовтня 1903 відбулася урочиста закладка, в фундамент нового храму були закладені бутові камені першого храму Алупки [17, c. 26,28].

Будівництво храму йшло досить повільно і з перервами. Були проблеми з грошовим забезпеченням та іншими організаційними питаннями. З північної сторони фасаду були виявлені грунтові води, що зажадало вкладення ще більших коштів для спорудження опорних стін. Але, все ж таки 8 листопада 1908 відбулося урочисте освячення храму. У 1912 році біля храму був побудований будинок священика і церковно-приходська школа. Не перериваючись у храмі йшли служби більше 20 років.

А зараз , пройдемо в середину, оцінити внутрішній вигляд храму.

В роки радянської влади в результаті вилучень церковних цінностей, храм фактично був обкрадений, проте жителі Алупки звернулися до влади передати їм храм для відновлення служб.

В 1927 році, в результаті сильного землетрусу на ПБК, храм був сильно зруйнований. Комісія визнала будівлю храму не підлягаючою відновленню і наказали його розібрати.

...