Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Курсова робота

на тему

Туристичний потенціал Бермудських островів

Ужгород - 2017



Вступ

Протягом 60-70-х років ХХ ст. міжнародний туризм став явищем глобального масштабу. Нині щороку понад півмільярда людей відвідують зарубіжні країни з метою туризму.

Міжнародний туризм як специфічна форма пропозиції і попиту перетворився на елемент суспільного виробництва. Обмін послугами у сфері міжнародного туризму дає змогу країнам, які відвідують іноземні туристи, включати до складу свого національного багатства природні ресурси у вигляді особливостей клімату, красот природи, а також культурних, історичних, релігійних, архітектурних та інших пам'яток.

Видання Travel + Leisure оприлюднило список найкращих напрямків для туризму в 2017 році. Рейтинг авторитетного американського видання було складено кваліфікованими тревел-експертами з урахуванням яскравих новинок у галузі туристичного бізнесу та розваг у світі.Бермудські Островиопинилисяна другому місці в цьому рейтингу.

Актуальність дослідження.Туризм займає важливе місце в економіці Бермудських островів. Адже туризм - це своєрідна візитна картка країни, що знайомить широку громадськість з економічним станом держави, розвитком національної культури, історією, традиціями та духовним потенціалом нації.
Саме природні та історико-культурні пам'ятки Бермудських островів є однією з причин розвитку тут туристичної діяльності.

Об'єктом дослідження курсової роботи є стан та перспективи розвитку туризму на Бермудських островах.

Предметом дослідження є туристичний потенціал та ресурси Бермудських островів.

Джерельну базу цього дослідження складають 34 опрацьвані джерела. Здебільшого сайти уряду Бермудських островів, ЗМІ, туристичних фірм та електронні енциклопедії.

Метою роботи є всебічне дослідження туристсько-екскурсійних ресурсів Бермудських островів та перспектив розвитку туристичної сфери у цьому регіоні.

Задля реалізації мети дослідження потрібно вирішити такі завдання:

1. дати загальну характеристику країни;

2. дослідити соціально-економічні умови та стан розвитку туризму Бермудських островів;

3. дати характеристику природного та історико-культурного потенціалу країни;

4. проаналізувати основні етапи розвитку туризму в країні;

5. здійснити аналіз туристичного ринку Бермудських островів.

Досліджуючи дану тему були використані такі методи дослідження: аналіз, синтез, описовий метод, метод зіставлення та порівняння та інші.

Структурно робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.



Розділ 1. Історія та основні етапи розвитку туризму на Бермудських островах

бермудський туристичний рекреаційний діловий

Бермудські Острови - найстарша англійська колонія, що повністю займає архіпелаг Бермудські острови. Загальна площа - 54 км?. Столиця і головний порт - м. Гамільтон. Складається з 150 малих островів, з яких близько 20 ненаселені.

Вважається, що Бермудські острови відкрито в 1503 р. іспаньким мореплавцем Хуаном де Бермудесом. Вперше вони з'явились на карті Мартіра, виданої в 1511 р. Поряд з островами стояв підпис “1503 рік”.Проте, місцеві історики вважають, що першовідкривач островів помітив їх в 1505 році.

В 1609 р. група британських колоністів на чолі з Джорджем Сомерсом потерпіла корабельну аварію в районі островів і поселилася там на 10 місяців. Так з'явилось перше англійське поселення на території островів. В 1612 році король Британії Джеймс видав наказ заснувати на Бермудах перше місто Сент-Джордж. Місто вважається найстарішим англомовним колоніальним містом планети.

В 1684 році Бермудські острови ввійшли до складу Британської імперії. Виходячи зі свого острівного розташування Бермуди багато років залишалися ізольованою британською колонією, економіка якої трималась лише на видобутку солі і використанні місцевих кедрових дерев для кораблебудування.

В 1790 році було засновано місто-порт Гамільтон, яке в 1815 році стало резиденцією уряду. В 1807 році рабовласництво на Бермудах було скасовано, і усі раби, привезені з Африканського континенту під час колонізації були звільнені. Їх нащадки складають 60% населення Бермуд [2, C 32].

8 червня 1968 року було прийнято конституцію, згідно якої Бермуди отримали право здійснювати внутрішнє самоуправління.

На початку грудня 1977 року на Бермудах відбулися виступи місцевого населення, протестуючого проти расизму, безправ'я і свавілля влади. Приводом для виступів став відказ губернатора і метрополії відмінити смертний вирок двом керівникам негритянської організації, що виступала за надання незалежності Бермудським островам. Колоніальна влада для придушення виступів ввела свої війська.

В травні 1989 року британський уряд відкинув плани уряду Бермудських островів щодо надання їм незалежності.

Проте вже в 1995 році на всезагальному референдумі населення переважною більшістю проголосувало проти незалежності від Великобританії.

Зараз Бермудські острови входять у склад Британської Співдружності. Керівником країни є генерал-губернатор, що представляє особу королеви Великобританії. З 12.12.2007 р. його обов'язки виконує Річард Госней.

Соціально-економічний розвиток [11]

Населення країни в даний момент складає близько 65,4 тис чол. (2005). Етнічні групи: бермудці, з них більше 54% мають африканське походження, біля 34% - вихідці з країн Європи і Північної Америки, 6,4% відносяться до змішаної групи і 4,3% населення представлені нащадками індіанських племен американського континенту.

Приблизно 25% населення островів складають тимчасові робітники іноземного походження, що прибули на територію країни на заробітки.

Офіційна мова - англійська, проте в повсякденному житті частіше використовується своєрідний жаргон, утворений з англійської мовної основи і великої кількості іспанських і португальських слів і ідіоматичних висловів.

Релігія. 27% населення - протестанти (прибічники англіканської церкви), 39% - протестанти, що не відносяться до англіканської церкви, 15% католики, 19% не притримуються якого-небудь конкретного віросповідання.

Основа економіки островів - іноземний туризм, дохід від якого складає 60% валютних надходжень в бюджет. В сфері туристичного обслуговування зайнято 70% працездатного населення Бермуд [9].

Щорічно острови відвідують в середньому 600 тис.туристів (90% із США). Подальший ріст чисельності туристів стримується з ціллю збереження природних ландшафтів.

Так як Бермудські острови є офшорною зоною, тут зареєстровано безліч зарубіжних компаній, причому їх левова частка перебуває в столиці. Наприклад, в Гамільтоні розміщені штаб-квартири таких знаменитих компаній, як Accenture, Bacardi, Global Crossing, ACE Limited, Tyco International і багатьох інших. Завдяки цьому міжнародний бізнес і фінанси зараз є головною основою економічної і ділового життя міста.

В промисловості зайнято 10 % робітників. На Бермудах працюють підприємства з ремонту суден, виробництва лодок, фармацевтичних виробів, будматеріалів, фарб.

Операції іноземних компаній на островах звільнені від податків, завдяки чому Бермуди стали важливим фінансовим центром. На островах зареєстровано більше 6 000 іноземних компаній, за тоннажем морських суден Бермуди займають 5 місце в світі.

Страхувальний і банківський бізнес займає важливе місце в економіці Бермуд. Доходи цього сектора економіки складають більше 20% ВВП. Бермуди володіють другим за величиною в світі капіталом перестрахування (більше 300 страхових і фінансових компаній мають на острові свої офіси) і одним з найбільш динамічно зростаючих центрів інформаційних технологій і електронної комерції, що разом складає багатомільйонний дохід Бермуд.

ВВП складає 3,75 млрд. доларів. Рівень безробіття - 3%. Середній дохід сім'ї - 72 тис. доларів. Жителі Бермуд розмістилися достатньо рівномірно на території островів.В сільському господарстві зайнято 1% працездатного населення. На островах вирощують картоплю, томати, капусту, банани, фрукти, цитрусові. Розвинене рибальство (улов риби складає близько 800 т на рік).Бермудські острови також спеціалізуються на розведенні квітів, що є однією зі статей експорту країни (пасхальні лілії).

80% продуктів Бермуди змушені ввозити з-за кордону. Країна імпортує до 200 тис. т нафти на рік. Основні торгові партнери Бермуд: Великобританія, США (60% імпорту), Канада, Японія.

Над Бермудськими островами проходять лінії повітряного сполучення з США і Канади в Європу, Центральну і Південну Америку. Єдина злітно-посадочна смуга знаходиться на території військово-повітряної бази США.

Грошова одиниця - бермудський долар, рівний 100 центів. Долари США використовуються на рівні з місцевою валютою.

Бермудські острови досить віддалені від усіх континентів. Ближче всього до них перебуває узбережжяПівнічної Америки, але і до нього лежить відстань у тисячу кілометрів. Кількість островів перевалює за сотню, але більшість з них дуже маленькі і необжиті, вона розкидані по площі, що займає тисячі квадратних кілометрів. Коли говорять про Бермуди, як про місце для відпочинку, то мають на увазі вісім основних островів, які об'єднані в ланцюжок і називаються Мейн-Айленд. Найпопулярніші з них - Гамільтон і Сент-Джордж. Столицею Бермудських островів є місто Гамільтон, який знаходиться на однойменному острові [3, C.56].

Клімат на островах дуже приємний. Справа в тому, що вони знаходяться на шляху течії Гольфстрім. Круглий рік тут тримається тепла погода завдяки теплим повітряним масам, що воно створює. Влітку температура повітря тримається в районі +26°С, взимку - близько +17°С. А ось вологість на островах досить висока, в рік випадає близько 1000 мм опадів. Причому дощі бувають і влітку, правда, вони являють собою тропічні зливи, які проходять досить швидко. З червня по листопад йде сезон ураганів, боятися їх не варто, вони практично ніколи не приносять руйнувань. Найчастіше буває просто сильний поривчастий вітер.

Моментом зародження туризму можна вважати той період, коли почали здійснюватися перші подорожі, в тому числі античні переселення народів, та процес колонізації земель.

Туризм відіграв величезну роль в розвитку цивілізацій. Нездоланна жага людини до пригод і пізнання світу стала ключовим елементом в еволюції людства.

В розвитку туризму на території Бермудських островів виділяють три основні етапи, кожен з яких має своє вагоме історичне значення.

Перший етап

Першим «туристом» на території Бермуд був іспанський мореплавець Хуан де Бермудес, який відкрив цю територію в 1503 році. Але найбільшого впливу на першому етапі розвитку туризму Бермуди зазнали від британських колоністів. Після того, як в 1609 році піддані Великої Британії на чолі з Джорджем Сомерсом потерпіли корабельну аварію в районі островів і поселилися на Бермудах на 10 місяців, на островах з'явилось перше англійське поселення, а в 1612 році британцями було засновано перше місто Сент-Джордж. Місто вважається найстарішим колоніальним містом планети.
Отже, британська колонізація сильно вплинула на становлення туризму на Бермудських островах - переважна більшість історико-культурної спадщини в країні залишена колоністами.

Другий етап.

В 1684 році Бермудські острови стали колонією Великої Британії. Виходячи зі свого острівного положення, вони економічно дуже залежали від своєї метрополії.

Протягом наступних 100 роківколоністи заселили половину Бермудських островів до території сучасного міста Гамільтон, де було засновано порт. Поява портів на островах розширила зовнішні зв'язки країни та сприяла її економічному розвитку.

Скасування рабовласництва в 1807 році сприяло стабілізації політичної ситуації в країні, що позитивно відбилося на приплив подорожуючих, переважно зі Старого світу та США.

Період Першої та Другої Світових війн на деякий час призупинив розвиток туризму на островах. Додатковий вплив на цей процес також здійснювало розміщення військової бази США на території країни. Після Другої Світової війни економіка країни поступово почала відроджуватись.

Третій етап.

8 червня 1968 року було прийнято конституцію, згідно якої Бермуди отримали право здійснювати внутрішнє самоуправління. Хоча країна й досі залишається членом Британської Співдружності, ця подія дозволила уряду Бермудських островів більш вільно керувати процесом розвитку туризму в країні.

Для цього в 1989 році було створено Міністерство Туризму Бермудських островів. Основним завданням Міністерства є контроль за природними та історико-культурними ресурсами країни та інформування іноземних туристів про наявні туристичні ресурси та інфраструктуру та всебічна допомога іноземним туристам в організації свого відпочинку на островах.

Діяльність Міністерства Туризму Бермудських островів сприяла збільшенню кількості путівників, довідників та карт, розширенню бази розміщення та контролю за станом природних та історико-культурних ресурсів островів.

Кінець ХХ ст. - поч. ХХІ ст. є інтенсивним періодом розвитку туризму в країні. Насьогодні обсяг туристичного потоку стабільно зростає, хоча уряд контролює цей процес, щоб запобігти перенавантаженню туристичних ресурсів. Це пояснюється невеликими розмірами країни [7, C. 41].

Отже, для Бермудських островів виділяють три основні етапи розвитку туризму, впродовж яких вони росли як важливий центр рекреаційногота ділового туризму.

Розділ 2. Природний та культурний потенціал Бермудських островів

Пляжі обрамляють практично все узбережжя Бермуд. Кращі пляжі архіпелагу розташовані в районі затоки Джон-Сміт-Бей в окрузі Педжет, в околицях Південного парку, а також недалеко від Гамільтона (Елбоу-Біч). На Південному узбережжі островів зручні пляжі розташовані в районі Хорсшу-Бей (затока Підкови): Уорвік-Лонг-Бей і Джобсонс Коув. Кращі місця для дайвінгу знаходяться в затоці Черч-Бей в окрузі Саутгемптон.

Бермудські пляжі славляться білим піском з характерним рожевим відтінком, що надзвичайно рідко зустрічається в природі.

Найрожевіший пісок можна знайти на острові Бермуда, на відрізку узбережжя між затокою Уорвік-Лонг і затокою Хорсшу. На Бермудських островах існують як громадські, так і приватні пляжі, що належать готелям. Громадські пляжі закриті в темний час доби.

Кращі громадські пляжі [10]:

1. Хорсшу-Бей - найпопулярніший пляж о. Бермуда, тому тут часто достатньо багатолюдно. Пляж розташований в бухті, що має форму підкови, обрамленої крутими скелями. Відокремлена ділянка в західній частині пляжу, що характеризується спокійними водами, особливо підходить дітям.

2. Джобсонс-Коув - пляж в крихітній бухті, оточеній скелями. Море в цьому місці спокійне, мілководне, з пологим піщаним дном.

3. Тобакко-Бей - найпопулярніший пляж на о. Сент-Джордес. Скелясті береги, крім відпочинку, дають змогу для зайнять сноркеллінгом.

4. Уорвік-Лонг-Бей - пляж, що навіть в самий розпал літнього сезону залишається небагатолюдним: довжина пляжної смуги складає 8 км. В вітряні дні тут підіймаються достатньо сильні хвилі.

5. Вест-Вейл-Бей - невеликий пляж на західному узбережжі о. Бермуда. В квітні тут можна побачити китів, мігруючих у пошуках їжі. За китами можна спостерігати з форту, розташованого на пагорбі, або з човна, що спеціально відправляється в море для спостереження за тваринами.
Численні затонулі судна, мангрові зарості, а також багатий кораловий риф пояснюють численність і різноманіття підводного світу Бермудських островів. Тут мешкають близько 650 видів риб. Біля північного узбережжя островів можна здійснити плавання під водою, де на дні океану покояться залишки суден XV-XX століть.

Розмір Бермуд, густина населення і велика кількість відвідувачів неминуче завдають збитку місцевим екосистемам. Тому недивно, що на території країни діє досить жорстке екологічне законодавство і розбито багато крихітних, але цілком ефективних природоохоронних зон. Острів Нонсач-Айленд, що розташований на південний схід від аеропорту Бермуд, охороняє зникаючого бермудського голуба "каху" - одного з найрідкісніших видів птаха на планеті. Доступ до острова обмежений, хоча Біологічна Станція Бермуд іноді проводить відвідини острова для туристичних груп.

Бермудські острови - зона розташування найпівнічніших коралів в Атлантиці, тому їх рифи привертають величезну кількість різноманітних морських істот. Для охорони підводного світу створено декілька заповідних зон - Куперс-Айленд, Чарліс-Айленд, Хангрі-Бей, Джілберт-Нейче-Ресерв, Касл-Айленд, Уоллсінгем і заповідник імені сера Хьюза [10].

Бермуди оточені досить небезпечними рифами. В бермудських рифах, особливо з північно-східного узбережжя, спочиває багато затонулих кораблів, які є цікавими об'єктами для сноркеллінгу й дайвінгу (видимість під водою тут нерідко досягає 60 м). До найбільш популярних дайв-пунктів відносять руїни "Констелейшн", що лежать на глибині всього 9 м, прилегле судно "Монтана", а також затонулі кораблі "Кетрін", "Кейт", "Церебус", "Аполла", "Хермес", "Мінні-Бреслауер", "Віксон", "Поллокшилдс" і безліч інших. Також зручні ділянки для занурень є в затоках Черч-Бей і Тобакко-Бей. Найкращий час для підводних екскурсій - з квітня по жовтень.

Сприятливі умови для віндсерфінга й вітрильного спорту можна знайти уздовж усього узбережжя Бермуд, найбільш популярні в цьому плані затоки Грейт-Саунд і Літтл-Саунд.

Бермудські острови мають надзвичайно велику для настільки малої території кількість турнірів з гольфу, причому дуже високого рівня. Відповідно кількість гольф-клубів тут просто величезна, а Королівський гольф-клуб Бермуд має 16 першокласних полів, що вважаються одними із кращих у регіоні [4, C. 32].

Бермудський трикутник: існує безліч теорій, що пояснюють загадкові зникнення повітряних і морських суден у районі, відомому як "бермудський трикутник". Викрадення інопланетянами, вибухи метану, тимчасові діри, чаклунство вуду - ось неповний перелік припущень появи таємничого трикутника.

Велика ділянка океану між Флоридою, Бермудськими островами й Сан-Хуаном у Пуерто-Ріко вперше була названа "диявольським трикутником" в 1950 році в статті в “Associated Press”. Пізніше у світ вийшло ще кілька публікацій на дану тему, але по-справжньому недобра слава закріпилася за бермудським трикутником після виходу книги Чарльза Берлітца в 1974 році і її наступної екранізації. Багато невідповідностей і протиріччя в книзі були безжалісно розкритиковані, однак легенда одержала поширення. Проте, американська берегова охорона й учені всього світу свідчать: зникнення судів у районі бермудського трикутника відбуваються не частіше, ніж в інших часто відвідуваних місцях планети.

Неподалік від Гамільтона розташований вхід у відомі печери Крістал-Кейв (Крістал і Фентезі), під крівлею яких можна здійснити прогулянку по понтонному мосту, перекинутому через підземне озеро Кахо, прозорість води в ньому дозволяє вільно розглядати дно, відстань до якого щонайменше 16 м. Поряд знаходяться не менше знамениті печери Черч-Кейв, закриті для публіки. Це стародавнє карстове утворення, також відоме як Пейнтер-Вейл-Кейв, широко використовувалося в старовині для відправлення культів, а в самому центрі її розташоване найбільше підземне озеро Бермуд.

Пороми сполучають Гамільтон з островами Педжет, Уорвік, областю Сомерсет і Роял-Навал-Док'ярд. Кращі пляжні області столиці зосереджені навкруги району Саут-Шор-Парк, біля Бей-Біч і Елбоу-Біч а також навкруги затоки Джон-Сміт-Бей в окрузі Педжет. Природний парк Саут-Шор-Парк охороняє ряд кращих берегівБермуд, охоплюючи цілу череду бухт і заток, розділених оголеннями кам'яних скель. Східний край парку утворює бухта Уорвік-Лонг-Бей - ділянка берега, сформована протяжним пляжем з рожевих і білих коралових пісків. Оскільки це місце практично не захищено мисами, Уорвік-Лонг-Бей славиться своїми хвилями підходящими для серфінгу достатньо високого рівня [8, C. 22].

Пороми також зв'язують береги Гамільтон-Харбор, курсують до Грейт-Саунд, Сомерсет-Брідж і інших районів Мейн-Айленда, тому багато екскурсій по найживописніших місцях Бермуд проводяться прямо з борту порома. По всьому острову розкидані численні арки з дикого каменя - Мунгейтс. Згідно місцевої традиції, принесеної в XVIII столітті капітанами парусних суден, молодожони повинні пройти під аркою і їх бажання обов'язково збудуться.

Навкруги столиці також немало цікавих місць. Широко відомі заповідний парк Блю-Хоул-Парк з великим різноманіттям видів птахів, багатий рифовими рибами природний акваріум Девілс-Хоул в окрузі Сміт, а також налічуючі більше тисячі різновидів рослин Ботанічні сади Бермуд (1898 р.) в окрузі Педжет площею 36 акрів. Не дивлячись на досить своєрідні природні умови, остров'яни вирощують колосальну кількість зелених насаджень - практично повсюдно можна знайти величезну кількість невеликих, але дуже живописних парків - Пембрук-Марш, Спеніш-Пойнт Адміралті-Хаус (округ Пембрук), Робінсон-Бей, Девоншир-Марш, Пенхерст, Девоншир-Бей і Пальметто (Девоншир-Періш), Педжет-Марш і Уайт-Айленд (округ Педжет), Шеллі-Бей, Ебботс-Кліфф, Коні-Айленд, Уїлкінсон-Меморіал-Парк і Кроул-Вотерфронт (Гамільтон-Періш), Спіттал-Поунд, Уотч-Хілл і Вінтер-Хейвен (Смітс-Періш), а також Феррі-Пойнт, Роккі-Хілл, Маллет-Бей-Парк, Грейт-Хід, Кіндлі-Філд і обширна паркова зона в північній частині округу Сент-Джорджес. Також заслуговують на увагу Уорвік-Рідж, Уорвік-Паунд Саут-Шор-Парк і Аствуд-Парк-Енд-Біч в Уорвік-Періш, Черч-Бей, Сеймур-Пойнд і Вест-Вейл-Бей-Парк в окрузі Саутгемптон, Ног-Бей, Деніелз-Хід, Сомерсет-Лонг-Бей і Вірджинія-Парк в Сендіс [8].

Історико-культурні пам'ятки країни

Кухня Бермуд базується на використанні великого числа морепродуктів і різних спецій, при цьому приготовані блюда унікальні, оскільки готуються з деяких видів риб і молюсків, які водяться тільки в прибережних водах архіпелагу.

Бермуди - достатньо музичний регіон, який проводить численні карнавали, фестивалі і святкування. Крім того тут проводиться велика кількість спортивних заходів, які збирають любителів активного виду відпочинку. Місцеві свята і інші культурні заходи на островах відповідають офіційним святам Великобританії, але є і власні. В січні в Гамільтоні проходить Бермудський фестиваль виконавчих видів мистецтва і Фотовиставка, а також спортивний "Турнір південного регіону". В лютому в Принсесс-готелі проходить Бермудський фестиваль музики Чаріті-Фестівал.

24 травня острови відзначають День Бермуд. Травень - Місяць Спадщини Бермуд, в рамках якого проходить Конкурс кухарів, Бермудський Міжнародний кінофестиваль (Гамільтон), Конкурс молодих артистів (Сідар-Бридж), Паломництво милосердя (Сент-Джордж). Також в травні проводиться чемпіонат з гольфу "Семюель Л. Джексон Класик Гольф" в клубі Порт-Роял-Голф-Курс (Саутгемптон) і Відкритий чемпіонат Бермуд з карате (Бермуда-коледж) [5, C. 32].

11-12 червня бермудці святкують День народження королеви. В третій понеділок червня в Гамільтоні проводиться живописний Парад на честь свята. Також в червні проходять змагання з дитячого тріатлону "Айронкідс" (Кліруотер-Біч) і яхтова гонка Ньюпорт - Бермуди, яка вважається однією з головних океанських регат планети.

Основні пам'ятки Бермудів зосереджені у двох великих містах - Гамільтоні та Сент-Джорджі. Особливий інтерес представляє центр Гамільтона. Тут на вузьких вуличках тісно стоять цікаві будівлі, побудовані в вікторіанському стилі і прикрашені звисаючими верандами і кованими парканчиками. Любителям природи варто заглянути в парк Па-ла-віль, де розбито безліч квітників, а тінисті доріжки з лавками запрошують до затишного відпочинку. У парку знаходиться Бермудський історичний громадський музей, де представлені предмети часів подорожей англійських мореплавців.

Також тут можна побачити предмети, підняті з морського дна і належали потерпілим крах в районі бермудських островів морським судам. Тут же розташована Громадська бібліотека. Якщо Вас цікавить живопис, варто відвідати Бермудскую національну галерею і галерею Десмонд-Фонтайн, де представлені колекції європейських художників 17-19 століть і місцевих майстрів. А ось цінителям архітектури припадуть до душі такі пам'ятки як неоготичний Бермудський собор Міст-Холі-Трініті , будівлі Кабінету, Будинки Зборів і Сенату, п'ятикутний Форт-Гамільтон, Уотервиль і Форт-Скар [11].

У Сент-Джорджі також є багато місць, які варто побачити. Звичайно ж, до них відносяться будівлі, побудовані в 18 столітті і займають центральне становище в місті. У самому серці Сент-Джорджа розташована Королівська площа (Кінг-Сквэ), на ній можна побачити старовинна будівля ратуші та «ганебний стовп», місце публічного засудження та покарання злочинців. Неподалік знаходиться будівля Державної резиденції, будівництво якого датується 17-18 століть. Вважається, що це одне з найстаріших будівель Нового Світу. Особливий інтерес становить так званий сад Сомерса (Сомерс Гарден). Справа в тому, що сам генерал похований в Англії, а своє серце він в буквальному сенсі залишив на Бермудах. Воно було поховано в цьому саду, про що і свідчить невеликий пам'ятник.

В столиці Бермудських островів м. Гамільтоні зосереджено багато історико-культурних пам'яток періоду XVI-XVIII ст.

Назване на ім'я Генрі Гамільтона - губернатора Бермуд в період з 1788 до 1794 рр., місто почало свій розвиток якраз в пору його правління - в 1790 році, коли було потрібно знайти місце для нового перевалочного порту для суден, що курсують між побережжям Нового Світу і Європою. 
До 1815 року місто виросло в крупний торговий вузол, причому так стрімко, що було ухвалено рішення перенести сюди із старої столиці Cент-Джордж всі урядові установи. Зараз це невелике за європейськими мірками містечко, яке місцеві жителі називають просто "місто", дещо метушливе і постійно забите туристами. Центр міста розташований уздовж охоплюючої гавань вулиці Фронт-Стріт, оточеної старими вікторіанськими будівлями. Безліч будівель мають нависаючі веранди, виконані в найрізноманітніших архітектурних традиціях, але з неодмінними витонченими кованими гратами. Більшість цікавих місць міста можна обійти пішки буквально за 4 години, проте ходьба тут - не кращий спосіб пересування, оскільки дороги і вулиці старих кварталів досить вузькі і рідко оснащені тротуарами [10].

До основних визначних пам'яток Гамільтона відносять неоготичний Бермудський собор Мост-Холі-Трініті (святої Трійці, 1884-1886 рр., закінчений в 1905 р.), будівлі Кабінету (1833 р.), Будівля Зборів і Сенату між Парламент-Стріт і Корт-Стріт, а також п'ятикутний Форт-Гамільтон (1870-1876 рр.) - велика споруда, розташована на вершині пагорбу, оточена великим садом. Вали форту обладнані 10-дюймовими кріпосними знаряддями, здатними до обстрілу 400-фунтовими снарядами будь-якого судна, що входить в гавань. Ця руйнівна зброя, на щастя, ніколи не була використана за призначенням [1, C. 20].

Також цікаві Кенотаф - пам'ятник бермудцям, загиблим в світових війнах (1920 р., точна копія Меморіалу в лондонському Уайтхоллі), Уотервіль (1842 р.) - штаб-квартира Бермудської Національної трастової фундації, на території якої розташовані сад Бермуда-Роуз-Сисайеті, Меморіальний сад Мері-Джин Мітчелл і красивий бельведер, а також Форт-Скар (XIX ст.), зі стін якого відкривається вигляд на затоку Грейт-Саунд. 
Бермудський історичний громадський музей (1814 р.) в Па-ла-Віль містить багату експозицію епохи Великих Географічних Відкриттів, а також піднятих з дна моря предметів з потерпілого корабельну аварію корабля "Сі-Венчер" адмірала Джорджа Сомерса. В цій же будівлі, що була колись власністю Уїльяма Перота - першого начальника поштового відділення Бермуд, розташована громадська бібліотека Бермуд. Оточуючий комплекс парк Па-ла-Віль, що лежить всамому центрі Гамільтона, раніше був садом особняка Перота [11].

Одним з культурних центрів міста є Бермудська Національна галерея (1992 р.), в експозиції якої містяться роботи європейських майстрів XVII-XIX століть, а також полотна місцевих художників - Томаса Гейнсборо, Джошуа Рейнолдса і Уїнслоу Хомера. Пристойна художня колекція міститься також в галереї Десмонд-Фонтейн на Фронт-Стріт. Позаду будівлі Муніципалітету розташований Вікторія-парк, розбитий в кінці XIX сторіччя на честь королеви Вікторії. Зараз парк є улюбленим місцем для проведення різних музичних вистав, що проходять тут, звичайно, в суботу і неділю. Інститут підводних досліджень на Іст-Бродвей широко відомий як один з кращих науково-культурних центрів регіону.

Величезною популярністю користуються також Музей і Зоопарк у Флеттс-Віллідж, а також Бермудський Акваріум, що входить до складу цього комплексу і є точною копією місцевого рифа (тут міститься близько 200 видів риб і близько 50 різновидів інших морських тварин).

В дальньому північно-східному кінці острова Сент-Джордж, на березі обширної бухти Сент-Джордж-Харбор, лежить стара колоніальна столиця Бермуд - Cент-Джордж, заснована в 1612 році. Це одна з найстаріших столиць британських колоній. В грудні 2000 року Сент-Джордж був включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Його старі квартали, вузькі провулки і історичні будівлі, побудовані більше трьох сторіч тому, привертають до себе увагу туристів з усього світу.

Основні визначні пам'ятки міста відносяться до середини XVIII століття. Центром міста вважається Кінг-Сквер (Королівська площа), на якій розташована міська Ратуша (1782 р.) і "ганебний стовп", біля якого у минулому проводилися публічні акції засудження злочинців, а також Центральне Турбюро країни і Державна резиденція (XVII-XVIII ст.). Сама резиденція, яку місцеві жителі називають просто "Букінгем", була побудована в 1620 р., до середини XVIII століття з'явилися оточуючі її споруди, а крило кухні прибудували на початку XIX ст. Тут майже 200 років засідали парламентарії країни (останній раз засідання відбулося 24 грудня 1814 р.), тут берегли запаси пороху на випадок облоги, тут же розташовувалася будівля суду і влаштовувалися галасливі бали. Сьогодні комплекс резиденції вважається однією з найстаріших британських споруд в Новому світі [10].

На північ від площі лежить Сомерс-Гарден ("Сад Сомерса"), названий так на честь адмірала Сомерса, який буквально "залишив своє серце" на Бермудах - його прах (вірніше - тільки серце, тіло поховано в Англії) похований в парку. На південь від Кінг-Сквер знаходиться острів Орднанс-Айленд, пов'язаний з містом маленьким мостом. Тут розташована точна копія судна "Деліверанс", яке відплило з островів в 1610 році на допомогу поселенцям у Вірджинії, а також статуя сера Сомерса роботи Десмонда Фоунтейна. Неподалік можна знайти величну будівлю Національного трастового музею Бермуд, присвяченого ролі островів в громадянській війні США (сама будівля датується 1700 р., в ході громадянської війни тут розташовувалися офіси американських урядовців).

Заслуговує на увагу і Музей спадщини Бермуд (відкритий в 1998 р.) з експозицією історії чорношкірого населення островів. А на схід від Кінг-Сквер простягнувся цілий ряд історичних будівель в британському колоніальному стилі.

Ще один центр міста - церква Cент-Пітерс-Черч (1612-1713 рр.) - найстаріша церква островів, до того ж вона стоїть на фундаменті найстарішої англіканської церкви в західній півкулі. Також тут розташований знаменитий вівтар з червоного дерева, який є найстарішим зразком місцевих "меблів", а також обширна колекція історичних документів і срібних виробів. Позаду церкви розкинулися старі житлові квартали з великою кількістю колоніальних будівель на зразок Уайт-холлу (1815 р.) або Стюарт-холу (1778 р.), а також дещо більш скромних, але не менш примітних будівель на зразок Брод-Еллі-Коттеджіс (XVIII ст.), Брідж-Хаус (1708 р.) або Олд-Ректорі (1699 р., одна з перших будівель на острові з кам'яним дахом). А в Стюарт-холі розміщується одна з найстаріших парфюмерних компаній західної півкулі - Бермуда-Парфюмері, що виробляє ароматну продукцію аж з 1928 року (при фабриці є невеликий музей) [3, C, 12].

Популярні також Історичний музей Cент-Джорджа, Будинок-музей Таккера (1775 р.) з великим зібранням фамільного срібла, фарфору і старовинних меблів з колекції одного з самих поважних сімейств на островах, музей Вермонт (будівля побудована в 1710 році і є унікальним прикладом ранньої грегоріанської архітектури), міст Сомерсет-Брідж (1620 р.) і так звана "Незакінчена церква" на Кент-Стріт, яку почали будувати в 1870 році але так і не довели будівництво до кінця. Поблизу лежить обширна трав'яниста ділянка, що використовується жителями міста під пікніки, а також маяк Сент-Девід (1879 р.), що підіймається над рівнем моря на 85 метрів.

По всьому узбережжю біля міста тягнеться ланцюжок фортів, які колись захищали Бермуди від вторгнення загарбників. Гейтс-форт (Форт-Дейверс) побудований в 1620 році над протокою Таун-Кат-Ченнел і дотепер зберіг на своїй території гауптвахту (XVIII ст.) і два крупнокаліберні знаряддя. Форт Cент-Кетрін був побудований в 1614 році і неодноразово розширявся в XVIII-XIX вв. Зараз це один з фортів країни, що збереглися найкраще. Форт Берн-Пойнт був заснований в 1688 році для захисту західних підходів до гавані Cент-Джорджа від ворожих судів і піратів, а форт Феррі-Айленд був всього лише береговою батареєю, але до 1877 року перетворився на справжню фортецю.

Роял-Навал-Док'ярд - Королівська військово-морська верф, що розташована в західній частині Мейн-Айленда, на невеликому острівці Айрланд-Айленд, пов'язаному з рештою островів чередою мостів. На якихось шести акрах тут розкинувся найбільший форт Бермуд, побудований з величезних блоків вапняку в 1809-1863 роках для компенсації втрачених в ході американської революції британських укріплень в Новомусвіті. Майже сторіччя форт служив місцем будування кораблів, базою постачання суден для набігів на Вашингтон і військово-морською базою, що захищала торгові шляхи між Новою Шотландією і Британською Вест-Індією. Пізніше форт отримав "друге життя" - зараз в ньому розташовані Бермудський Морський музей, Бермудський центр мистецтв - одна з головних художніх галерей острова, а також традиційні паби, численні магазини, кінотеатр і ремісничий ринок.

НапівденьвідфортурозкинулисяобширніакваторіїНорт-БезініСаут-Безін, здатніприйматиокеанськісудна, ананайпівнічнішомукраїНорт-Айрленд-АйлендрозташованийСноркелінг-Парк - одинзкращихцентрівнавчанняпідводномуплаваннюнаБермудах. Від кріпосної башти Клок-Тауер до Круїзного терміналу ходить невеликий паровозик, що є точною копією знаменитого локомотива Болдуіна. Він перевозить до 80 пасажирів і робить по дорозі 5 зупинок в найживописніших місцях Верфі, у тому числі на історичній алеї Клок-Тауер, багатій магазинами і лавками. Тут же розташована галерея Майкла Свана - одна з найцікавіших художніх експозицій країни, що славиться великою кількістю зразків місцевого мистецтва [9].

Розділ 3Стан та перспективи розвитку туристичної сфери Бермудських островів

Загалом Бермудські острови можна подділити на такі чотири туристичні зони (рис. 1).



Рис. 1 Карта туристичного районування бермудських островів

В країні можна виділити чотири туристичні райони: західний, західний центр, центральний і східний.

Західний туристичний район являє собою крайню західну частину островів, що включає в себе адміністративний район Сендіз. Тут розташований район Роял-Навал-Док'ярд - Королівська військово-морська верф. Також тут розташований форт, в якому знаходиться Бермудський Морський музей і Бермудський центр мистецтв - одна з головних художніх галерей острова [10].

На південь від форту розташована обширна акваторія Норт-Безін та Саут-Безін, здатна приймати океанічні судна.

Також в західному туристичному районі розташований Сноркелінг-Парк - один з найкращіх центрів навчання підводному плаванню на Бермудах. Район пропонує зручне місце для віндсерфінга і вітрильного спорту в районі затоки Грейт-Сайнд.Для охорони морського світу створено заповідник Джілберт-Нейче-Ресерв.

Туристичний район Західний центр включає в себе адміністративні райони Cаутгемптон, Уорвік і Педжет. Район може запропонувати прибережну смугу найкращих пляжів у Бермудах з унікальним рожевим піском. Пляжі розташовані в районі затоки Підкова (Хорcшу-Бей), Уорвік-Лонг-Бей і Джобсонс-Коув [11].

До того ж затока Уорвік-Лонг славиться своїми хвилями підходящими для серфінгу достатньо високого рівня.

В цьому туристичному районі слід відзначити Вест-Вейл-Бей - невеликий пляж на заході о. Бермуда. В квітні тут можна побачити китів. Найзручніше спостерігати за китами з форту Вест-Вейл-Бей, розташованому на пагорбі.В затоці Літтл-Саунд склалися чудові умови для віндсерфінгу і вітрильного спорту.

В цьому туристичному районі також зосереджені найкращі поля для гольфу в країні. Саме тут розташований Королівський гольф-клуб, що має 16 першокласних полів, які вважаються одними із кращих в регіоні.Також тут розташований маяк Гіббс Хілл, побудований в 1846 році.Цікавим є заповідник Хангрі-Бей та Ботанічний сад неподалік від нього.

Центральний туристичний район включає в себе адміністративні райони Пембрук, Девоншир, Смітс, Гамільтон та столичний муніципалітет Гамільтон [9].

В цьому районі розташована столиця Бермудських островів з визначною історико-культурною спадщиною, представленою старими вікторіанськими будівлями, неоготичним Бермудським собором Мост-Холі-Трініті, Будівлею Зборів і Сенату, а також п'ятикутним фортом Гамільтон. Також цікаві Кенотаф - пам'ятник бермудцям, загиблим в світових війнах, Бермудський історичний музей і Бермудська Національна галерея.Популярністю користуються Музей і Зоопарк у Флетс-Віллідж, а також Бермудський акваріум.Для охорони підводного світу в межах центрального туристичного району створено заповідники Уоллсінгем і заповідник імені сера Хьюза.Неподалік від столиці розташовані відомі печери Крістал-Кейв із підземним озером.

Центральний туристичний район багатий на парки. Тут розташований заповідний парк Блю-Хоул-Парк, природний Акваріум Девілс-Хоул, Ботанічний сад, парки Пембрук-Марш, Спеніш-Пойнт Адміралті-Хаус, Робінсон-Бей, Девоншир-Марш, Педжет-Марш, Шеллі-Бей та багато інших.

Східний туристичний район розташований на крайньому сході Бермудських островів і включає в себе адміністративний район Сент-Джордж із муніципалітетом Сент-Джордж.

В цьому районі знаходиться стара колоніальна столиця Бермуд - Сент-Джордж, внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. В місті розташовані пам'ятки середини XVIII ст. В центрі міста знаходиться Кінг-Сквер із міською Ратушшю та «ганебним стовпом», а також Сад Сомерса.

На південь від Кінг-Сквер знаходиться острів Орднанс-Айленд, на якому розташована точна копія судна «Деліверанс» і статуя сера Сомерса.В центрі міста також знаходяться Музей спадщини Бермуд і церква СентПітерс-Черч - найстаріша церква островів.На крайньому сході о. Сент-Джодж стоїть маяк Сент-Девід, що працює з 1879 року [5, C. 22].

Природні ресурси східного туристичного району представлені скелястою затокою Тобакко, зручною для зайнять сноркеллінгом.

Також на території туристичного району розташований заповідник о. Нонсач-Айленд, що охороняє бермудського голуба каху, а також заповідні зони Куперс-Айленд, Чарліс-Айленд і Касл-Айленд, що охороняють підводний світ прибережної території Бермуд.

Але, на думку автора, найбільш аттрактивним для туристів в східному туристичному районі є ланцюг фортів, що тягнеться по всьому узбережжю района. Сюди входять форт Феррі-Айленд, Берн-Пойнт-Форт, Мартелло, Тауер, Форт-Вільгельм, форт Святої Катерини, Гейтс-Форт, форт Попіл, форт Каммінгем та інші. Ці споруди зберігають історію Бермудських островів часів, коли країна захищалася від вторгнення загарбників.

Аналіз туристичного ринку Бермудських островів.

Бермудські острови є одним із лідерів за обсягом прийому туристів у Карибському регіоні. Сприятливі природно-кліматичні умови перетворили країну на привабливий туристичний об'єкт.

Проте невелика територія островів зумовила необхідність стримання попиту на відпочинок в країні. Тому тури до Бермудських островів входять до сегменту елітних турів з огляду на свою підвищену вартість.

Основні туристичні ресурси островів - рекреація на узбережжі, природні парки і заповідники, історичні пам'ятки та численні фестивалі.

Історико-культурні ресурси країни не представляють міжнародного значення, крім міста Сент-Джордж, що внесене до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тому іноземний туризм здебільшого зосереджений на узбережжі островів. Більшість туристів - громадяни США (90% туристичного потоку).

Щодо внутрішнього туризму, то більшість мешканців Бермудських островів не залишають країну на час відпустки. Пік літнього сезону припадає на період з квітня по жовтень.

Відпочинок на Бермудах користується невисоким попитом на українському ринку. Він переважно представлений VIP-турами.

До найкращих готелів Бермудських островів відносяться CambridgeBeaches 5, ElbowBeachBermuda 5, TheFairmontSouthampton 5, ArielSands 4, GrottoBayBeach 4, TheReefs 4. Ці готелі пропонують високий рівень обслуговування та широкий асортимент послуг на будь-який смак.

Велику роль у розвитку зовнішнього туризму на Бермудських островах відіграє Міністерство Туризму Бермудських островів. Завданням міністерства є контроль за природними та історико-культурними ресурсами країни та інформування іноземних туристів про наявні туристичні ресурси та інфраструктуру та всебічна допомога іноземним туристам в організації свого відпочинку на островах.

Завдяки появі нових авіарейсів на Бермуди, туристична індустрія островів стала бурно розвиватися, що приносить країні значний прибуток.

Згідно статистичних даних, в 1996 р. країну відвідало 329 тис. туристів, в 2000 р. - 428 тис., в 2006 р. обсяг туристичного потоку зріс до 642 тис.осіб, а в 2007 р. - до 663 тис. осіб (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка туристичних потоків до країни

Отже, обсяг туристичного потоку до країни має тенденцію до повільного, але стабільного зростання.



Висновок

Отже, проаналізувавши географічно-територіальне положення, історію та етапи розвитку туризму, а також природний та історико-культурний потенціал Бермудських островів можна з впевненістю сказати, що ця зона є надзвичайно перспективною та має великий потенціал для подальшого розвитку туристичної сфери. У цьому році Бермуди ввійшли до трійки кращих курортних островів світу, крім цього динаміка кількості туристів з коним роком стає позитивнішою.

Завдяки своєму розташуванню, острови мають сприятливий клімат та багаті на природні ландшафти. Окрасою Бермудів є їхні особливі рожеві пляжі, та багаті на історичні споруди стародавні міста-порти.

З точки зору тиристичної привабливості, територіально Бермудські острови можна поділити на 4 райони. Основною принадою західного туристичного району є Королівські військово-морські верфі і центр дайвінгу Сноркеллінг-Парк.Західний центр славиться своїми пляжами з рожевим піском і гольф-клубами.Центральний район зі столицею Гамільтон цікавий для туристів величезною кількістю парків і музеїв.А східний туристичний район привертає увагу туристів заповідниками і старовинними фортами.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що туристичний ринок Бермудських островів добре розвинений. Історико-культурні, природно-рекреаційні пам'ятки островів і численні фестивалі та змагання привертають увагу іноземних гостей. Але актуальною для островів залишається проблема контролю над кількістю туристичного потоку для підтримання стабільної екологічної ситуації в країні.



Список використаних джерел

1. Бабарицька В. К., Малиновська О. Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг. Понятійно-термінологічні основи, сервісне забезпечення турпродукту: Навчальний посібник. -- К.: Альтерпрес, 2004. -- 288 с.

2. Государства и территории мира. Справочные сведения // Атлас мира / сост. и подгот. к изд. ПКО «Картография» в 2009 г. ; гл. ред. Г. В. Поздняк. М. : ПКО «Картография» : Оникс, 2010. - С. 15.

3. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух B.I. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 272 с.

4. Розанов Д. В. На осколок Атлантиды: (Путешествие на Бермудские острова) / Оформление художника Б. Н. Чупрыгина. -- М.: Мысль, 1975. -- 48 с.

5. Станев Э. Бермудские острова // По программе ПОЛИМОДЕ в Бермудском треугольнике. -- 2-е изд. -- София: Наука и изкуство, 1985. -- С. 94--108.

6. Туристический бизнес: теория и практика. Мальська М. П. 2007 г.

Размещено на Allbest.ur

...