Вплив систем ліцензування клубів та фінансового контролю на конкурентоспроможність футбольних клубів Європи

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Вплив систем ліцензування клубів та фінансового контролю на конкурентоспроможність футбольних клубів Європи

О. Л. Кошеваров,

аспірант кафедри міжнародної економіки

Дана стаття присвячена дослідженню проблеми впливу систем ліцензування клубів та фінансового контролю на конкурентоспроможність професіонального футбольного клубу. Розглянуто основні критерії даних систем, відмінності між ними та їх ключові характеристики, які впливають на конкуренцію між клубами. В статті автор аналізує фінансовий стан клубів як ключову складову конкурентоспроможності футбольних клубів в європейських змаганнях та особливості конкуренції футбольных клубів в рамках системи ліцензування клубів та фінансового контролю УЄФА. Проведено бенчмаркінг футбольних клубів за рівнем доходів від титульних спонсорів та проаналізовано основні причини низької міжнародної конкурентоспроможності клубів Східної Європи.

This article is devoted to a research on the impact of the club licensing and financial control systems on the competitiveness of professional football clubs. The author considers key criteria of such systems, differences between them and key characteristics which have an impact on the clubs' competition. Clubs financial position is analyzed as a component of football clubs' competitiveness in European competitions and features of economic competition between football clubs in a framework of UEFA club licensing and financial control systems. A benchmarking of the shirt sponsorship revenues of the football clubs was conducted and main reasons of low international competitiveness of Eastern Europe clubs were analyzed.

Ключові слова: ліцензування клубів, ліга, конкуренція, футбольний клуб, Фінансовий ФейрПлей, конкурентоспроможність клубів, критерії ліцензування, прострочена заборгованість, беззбитковість.

Keywords: club licensing system, league, competition, footballclub, Financial Fair Play, clubs competitiveness, licensing criteria, overdue payables, break-even.

конкурентоспроможність футбольний клуб

Постановка проблеми. Інтеграційні процеси в Європі кінця XX початку ХХІ ст. та стрімке зростання європейського футбольного ринку сприяли активізації роботи Союзу європейських футбольних асоціацій (УЄФА) у співпраці з органами Європейського Союзу щодо створення та впровадження системи регулювання професіонального футболу в рамках принципів ЄС. Відповідно до Договору про функціонування Європейського Союзу 2007 р. професіональний футбол є економічною діяльністю, суб'єктами якої є футбольні клуби.

Для допуску клубу до професіональних змаганнях з футболу національного та міжнародного рівня за ініціативою УЄФА були впроваджені системи ліцензування клубів, відповідно до яких кожен професіональний клуб має відповідати ряду контрольних критеріїв, включаючи фінансові. Європейською Комісією була підтверджена необхідність впровадження систем ліцензування професіональних клубів на європейському та національних рівнях як інструмент забезпечення ефективного управління у спорті [1]. Системи ліцензування в загальній мірі допомагають забезпечити, щоб всі клуби поважали однакові базові правила щодо фінансового менеджменту та транспарентності. Вже більше 10 років успішно функціонує процедура ліцензування, яку на сьогоднішній день проходять понад 1500 клубів Європи, а системи ліцензування на національному рівні впроваджені в 51 з 55 членах асоціаціях УЄФА.

Широко поширений досвід та визнання переваг систем клубного ліцензування в Європі сприяє активізації впровадження систем ліцензування і в інших частинах світу. Зокрема, Міжнародна федерація футбольних асоціацій (ФІФА) оголосила однією із головних цілей розвитку футболу впровадження глобальної Програми ліцензування футбольних клубів в усьому світі до кінця 2016 року.

Окрім системи ліцензування клубів УЄФА було впроваджено систему фінансового контролю та моніторингу клубів, яка дістала назву Фінансовий ФейрПлей. Наразі питання щодо відповідності європейських клубів вимогам Фінансового ФейрПлей є ключовим в контексті управління конкурентоспроможністю клубами, що передбачає ряд обмежень економічного характеру. Дана проблема набула особливої актуальності в країнах Східної Європи, зокрема в Україні, оскільки професіональні клуби Східної Європи мають менші фінансові можливості в порівнянні з провідними європейськими клубами, проте і ряд провідних європейських клубів зазнає значних обмежень в результаті впровадження системи фінансового контролю УЄФА.

Враховуючи, що управління конкурентоспроможністю футбольних клубів здійснюється в рамках критеріїв систем ліцензування та фінансового контролю як на національному, так і на європейському ринках, необхідно приділяти увагу аналізу впливу систем ліцензування та Фінансового ФейрПлей на економічну конкуренцію між професіональними клубами Європи.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Феномен систем ліцензування клубів та Фінансового ФейрПлей, а також їх впливу на економічну конкуренцію між клубами та конкурентоспроможність професіональних футбольних клубів Європи досліджували такі іноземні вчені: В. Андрефф, С. Зиманскі, Р. Сіммонс, С. Бастіанон, Дж. Годард, У. Лаго, Б. Джерард, С. Кесене, Б. Буріамо та інших. Подальшого дослідження потребує визначення факторів забезпечення конкурентоспроможності футбольного клубу Європи в рамках системи ліцензування клубів та фінансового контролю.

Формулювання цілей статті. Метою статті є дослідження принципів і критеріїв системи ліцензування клубів та фінансового контролю, а також аналіз їх впливу на забезпечення конкурентоспроможності професіональних футбольних клубів та ліг в Європі.

Виклад основного матеріалу. Організаційна структура світового футболу включає три ієрархічні рівні: глобальний рівень, який займає Міжнародна федерація футбольних асоціацій (ФІФА), регіональний рівень, який в Європі представлений Союзом європейських футбольних асоціацій (УЄФА) та національний рівень, на якому кожна країна має свою національну футбольну асоціацію. Кожна національна асоціація відповідає за розвиток футболу і регулювання економічної діяльності футбольних клубів в своїй країні, при цьому не порушуючи національного законодавства та дотримуючись загальних правил і принципів ФІФА та регіональних конфедерацій.

В європейському клубному футболі використовується відкрита модель змагань, яка базується на системі підвищення та пониження. Ця система має структуру піраміди, відповідно до якої клуби переходять з нижчого дивізіону до вищого за спортивним принципом, тобто наприкінці сезону один або більше клубів, які зайняли найвищі місця в таблиці переходять до вищого дивізіону, а клуби найвищого дивізіону за таким же принципом кваліфікуються до міжнародних клубних змагань. Окрім спортивного принципу, останнім часом застосовуються і критерії ліцензування (неспортивні критерії), невиконання яких не дає права клубу брати участь у відповідних змаганнях, навіть якщо він кваліфікується до них на основі спортивних результатів.

Кожна країна-член УЄФА має власне регулювання економічної діяльності в сфері футболу, що призводило до нерівномірних умов, в яких конкурували європейські клуби. Великі економічні, правові, організаційні та інфраструктурні диспропорції, зростання інтенсивності міжнародної конкуренції між європейськими клубами в рамках європейських змагань разом із процесами євроінтеграції сприяли впровадженню на початку 2000-х рр. системи ліцензування клубів УЄФА для створення єдиних уніфікованих вимог та стандартів якості, яким має відповідати кожен професіональний футбольний клуб, що бере участь у європейських клубних змаганнях таких, як Ліга Чемпіонів та Ліга Європи.

Система ліцензування клубів УЄФА відносно нова система, проте протягом більш ніж десятирічного існування значно прогресувала і знайшла підтримку в інституціях Європейського Союзу, національних футбольних асоціаціях. Європейська Комісія в 2003 році затвердила Угоду про колективний продаж комерційних прав Ліги Чемпіонів, яка надає право УЄФА здійснювати реалізацію комерційних прав, пов'язаних з даним турніром та забороняє клубам здійснювати індивідуальний продаж [2]. Цим рішенням Європейська Комісія підтвердила повноваження Союзу європейських футбольних асоціацій встановлювати мінімальні вимоги для клубів з метою створення якісного конкурентного спортивного шоу, яке продається на різних ринках. Незважаючи на те, що клуби конкурують між собою за гравців, а також в сферах спонсорства, реклами, продажу сувенірної продукції та атрибутики, проте угода про колективний продаж комерційних прав відповідно до рішення Європейської Комісії не суперечить положенням про конкуренцію. Беручи до уваги специфіку спорту в Європейському Союзі відповідно до статті 165 Лісабонської угоди 2007 р., згідно якої клуби не є незалежними один від одного конкурентами, колективний продаж комерційних прав дозволяє здійснювати рівномірний перерозподіл доходів між клубами, тим самим захищаючи маленькі клуби від великих.

Після підтримки інстанціями ЄС впровадження колективного продажу комерційних прав Ліги Чемпіонів, для клубних змагань УЄФА з сезону 2004/2005 рр. почала активно застосовуватись система клубного ліцензування УЄФА. В той самий час системи ліцензування в положеннях про конкуренцію є бар'єрами для входу на ринок, що є типовим для спортивної індустрії, але може непрямо обмежувати вільний рух капіталів та робочої сили в професіональному футболі та, як наслідок, конкуренцію між професіональними клубами [3]. Європейським Парламентом також було підтримано системи клубного ліцензування, як інструмент забезпечення фінансової стабільності та конкурентоспроможності клубів [4].

Основною метою системи ліцензування УЄФА є забезпечення високого рівня управління і організації на клубному рівні, вдосконалення спортивної інфраструктури клубів, забезпечення чесних і справедливих умов та чіткого проведення клубних змагань УЄФА [5, c. 1-2]. Система ліцензування клубів УЄФА включає п'ять основних груп критеріїв: спортивні, інфраструктурні, кадрово-адміністративні, правові і фінансові, а процедуру ліцензування клуби проходять на щорічній основі. В той же час всі ці критерії пов'язані з економічною діяльністю і впливають на конкурентоспроможність клубу.

Спортивні критерії передбачають наявність програми розвитку молодіжного футболу та інвестиції в підготовку та розвиток молодих футболістів, які в майбутньому можуть поповнити основний склад клубу і стати нематеріальним активом, який буде приносити економічні вигоди в разі його продажу або у вигляді ефективних виступів клубу у змаганнях. На практиці необов'язково, щоб клуб мав власний стадіон на балансі, а можна використовувати стадіон на основі орендних відносин, проте УЄФА заохочує інвестиції в розвиток футбольної інфраструктури.

Інфраструктурні критерії передбачають наявність у розпорядженні клубу стадіону, який відповідає належним вимогам безпеки та якості для проведення матчів у змаганнях. Стадіон є безпосереднім місцем, де відвідувачам надають розважальні послуги, якість яких також визначається комфортом глядачів. Чим вища якість таких послуг, тим більший дохід клуб може отримувати від проведення матчів.

Кадрово-адміністративні критерії передбачають наявність професіоналів належної кваліфікації, здатних забезпечити ефективне управління конкурентоспроможністю клубів. Правові критерії передбачають, що кожний професіональний клуб має бути юридичною особою, зареєстрованою відповідно до національного законодавства країни, яка здійснює свою господарську діяльність в правовому полі країни, суб'єктом якої вона є.

Фінансові критерії передбачають, щоб клуби не мали простроченої заборгованості перед іншими клубами, власними співробітниками, соціальними фондами та податковими органами, а також здатність клубу здійснювати безперервну діяльність і демонструвати можливість існування в довгостроковій перспективі. Тобто клубам не забороняється мати збитки та борги, проте вони мають відповідально ставитися до планування своєї фінансової діяльності демонструвати скорочення боргів. Фінансові критерії є одними із найскладніших, оскільки більшість відмов у видачі ліцензії як на рівні УЄФА, так і на національних рівнях здійснюється саме через їх невиконання.

Для системи ліцензування клубів УЄФА є характерними наступне:

- система ліцензування клубів УЄФА є дуже децентралізованою: видача ліцензій здійснюється не безпосередньо УЄФА, а національними асоціаціями або їх афілійованими лігами. В такій системі вимагається, що ліцензіар (національна асоціація) має забезпечити імплементацію всіх мінімальних положень механізму клубного ліцензування УЄФА до національних регламентів з ліцензування клубів;

- національні асоціації можуть встановлювати більш жорсткі критерії або впроваджувати додаткові критерії до національних регламентів з клубного ліцензування;

- національні асоціації самостійно керують системою клубного ліцензування в країні для визначення порядку допуску до внутрішніх змагань, маючи змогу встановлювати будь-які критерії або не застосовувати дану систему взагалі [6].

Кожна національна асоціація на власний вибір або видає лише ліцензії УЄФА, або видає одну ліцензію для участі у внутрішніх змаганнях і європейських змаганнях, або окрему ліцензію для внутрішніх змагань і окрему для європейських змагань. Наприклад, останній варіант використовується в системі ліцензування Федерації футболу України. Хоча Союз європейських футбольних асоціацій делегував право щодо ліцензування клубів національним асоціаціям, проте і до національних асоціацій застосовується ряд стандартів, яким має відповідати національна асоціація в рамках процесу ліцензування [7]. Вимоги не обмежуються тільки процедурою оцінки клубів-претендентів ліцензії, але також містять більш загальні вимоги, які пов'язані з принципами управління якістю і орієнтацією на процеси. Для послідовного застосування системи ліцензування у всій Європі всі ліцензіари підлягають перевірці відповідно вимог стандарту ISO 9001 незалежним органом сертифікації (SGS, Sociйtй Gйnйrale de Surveillance), який є одним зі світових лідерів в цьому секторі [8]. Окрім зобов'язань національних асоціацій, існують також і фінансові переваги, оскільки відповідно до програми УЄФА «Хеттрик» кожна національна асоціація отримує щорічний стимулюючий платіж на застосування системи ліцензування в розмірі 250 000 євро [9, с. 13-14].

Для клубів відмова у видачі ліцензії на змагання УЄФА фактично не передбачає жодних дисциплінарних санкцій. В той же час клуби втрачають можливість отримати додатковий дохід від участі у Лізі Чемпіонів або Лізі Європи, а також доходи від продажу квитків на матчі змагань УЄФА. Окрім цього клуби втрачають інвестиційну привабливість, оскільки професіональний футбольний клуб надає рекламні послуги, укладаючи контракти із титульними спонсорами (реклама на ігровій формі), технічними спонсорами (виробники спортивної форми), а в контрактах багатьох клубів передбачаються додаткові бонуси за участь у європейських змаганнях.

Для більшості клубів провідних європейських країн доходи від участі у змаганнях УЄФА становлять незначну частку операційних доходів: для Великобританії (Англії) - 4%, Німеччини - 7%, Іспанії - 10%, Італії - 11%, але для країн Східної Європи даний показник є досить вагомим. Наприклад, доходи від успішної участі у змаганнях УЄФА українського футбольного клубу «Шахтар» за 2015 фінансовий рік склали 24 млн. євро, що становить 49% операційних доходів клубу, а для клубу Білорусі «Бате» даний показник склав 91% [10, с. 77]. Клуби Східної Європи не мають можливості отримувати доходи від продажу квитків та прав на трансляції на рівні провідних європейських країн, тому доходи від участі у змаганнях УЄФА є одним із ключових джерел доходів. Всього частка доходів українських футбольних клубів, отриманих від УЄФА становить 31% від сукупних операційних доходів всіх клубів Прем'єр-ліги України. Таку високу частку доходів забезпечують лише 5 українських клубів, що беруть участь в європейських змаганнях, а найбільші доходи від УЄФА отримують лише два українські клуби «Динамо» та «Шахтар», які кваліфікуються до найпрестижнішого європейського турніру Ліги Чемпіонів. Враховуючи, що дані доходи клуби отримують в євро, це є додатковою перевагою на фоні девальвації національної грошової одиниці - гривні. Щодо футбольного клубу «Дніпро», який у сезоні 2014/2015 отримав доходи в розмірі 7 млн. 862 тис. євро, дійшовши до фіналу Ліги Європи, проте через невиконання фінансових критеріїв, зокрема, вимоги щодо відсутності простроченої заборгованості, клубу було відмовлено у видачі ліцензії для змагань УЄФА сезону 2015/16 [11]. В результаті недоотримання доходу в новому сезоні значно знижує конкурентоспроможність клубу в порівнянні з клубами, які кваліфікувалися до змагань УЄФА.

Для провідних європейських клубів сума доходу від УЄФА залежить від успішного виступу в турнірі і варіюється від 40 до 90 млн. євро за рік [10, c. 77]. Беручи до уваги, що Ліга Чемпіонів є найпрестижнішим європейським турніром, то участь в такому змаганні є додатковою конкурентною перевагою для клубу у боротьбі за найкращих тренерів та футболістів, які прагнуть конкурувати на найвищому рівні. Тому кожний європейський клуб прагне відповідати критеріям ліцензування, щоб мати змогу брати участь у змаганнях УЄФА. Із 722 клубів вищих дивізіонів 548 клубів проходили процедуру ліцензування УЄФА, з них 100 клубам (близько 20%) було відмовлено у видачі ліцензії УЄФА. В сезоні 2015/2016 змагань УЄФА 5 клубів, які кваліфікувалися до змагань УЄФА за спортивним принципом, але не були допущені до змагань на основі ліцензування: «Локомотив» Софія (Болгарія), «Дженоа» (Італія), «Лієпая» (Латвія), «Тірасполь» (Молдова) та «Твенте» (Нідерланди).

Відмова у видачі ліцензії для участі у змаганнях УЄФА може дозволити клубу змагатися лише в національній першості, оскільки критерії ліцензування для національних змагань більш ліберальні. Відмова у видачі ліцензії для національних змагань може означати припинення існування клубу. Наприклад, у 2016 році двом клубам Прем'єр-ліги України «Металісту» та «Говерлі» Комітетом Федерації футболу України з атестації футбольних клубів було відмовлено у видачі атестату (ліцензії) для змагань серед клубів Прем'єр-ліги через невиконання фінансових критеріїв (наявність простроченої заборгованості перед іншими клубами та власними співробітниками), в результаті чого ці клуби втратили статус професіонального клубу і припинили своє існування [12]. Ще зовсім недавно «Металіст» був одним із найбільш конкурентоспроможних клубів України та постійним учасником міжнародних змагань УЄФА. Проблема накопичення боргів є серйозною загрозою для подальшого існування клубів. За останні 5 років через недостатнє фінансування та неспроможність виконувати власні зобов'язання, окрім клубів «Металіст» та «Говерла» припинили участь в організованому професіональному футболі такі клуби Прем'єр-ліги України, як «Арсенал» Київ, «Кривбас» Кривий Ріг, «Таврія» Сімферополь, «Севастополь», «Металург» Донецьк та «Металург» Запоріжжя.

Тому виконання клубами критеріїв ліцензування, зокрема фінансових, здійснює безпосередній вплив на конкурентоспроможність клубів. Позитивний вплив системи клубного ліцензування УЄФА на розвиток футболу в Європі та на інтенсивність конкуренції між клубами було відзначено Міжнародною федерацією футбольних асоціацій (ФІФА), яка вирішила використати набутий УЄФА досвід і оголосила однією з трьох основних цілей своєї діяльності - впровадження Глобальної системи клубного ліцензування до кінця 2016 р. [13].

Впровадження систем ліцензування не дало змоги вирішити проблеми європейського клубного футболу, які мали тенденцію до загострення. Зростання доходів футбольних клубів Європи супроводжувалося зростанням рівня зарплат футболістів та витрат на їх придбання. Власники маленьких клубів, намагаючись бути конкурентоспроможними в порівнянні з великими, змушені були вдатися до позичання грошей в банках для фінансування короткострокової діяльності клубу, що призводило до зростання боргів та збитків. В найвищому дивізіоні Італії сукупні збитки збільшилися з 144 млн. євро в сезоні 1996/1997 до 982 млн. євро в сезоні 2001/2002, а загальна заборгованість досягла 1 млрд. 742 млн. євро [14]. У Великобританії, зокрема, Футбольній Лізі Англії за період з 1999 до 2004 р. в 22 клубах була введена адміністрація для відновлення платоспроможності, а сукупні чисті збитки з сезону 1995/1996 по сезон 2001/2002 склали 957 млн. фунтів стерлінгів [15]. Нові угоди щодо придбання провідних клубів Прем'єр-ліги Англії, таких як «Челсі», «Арсенал», «Манчестер Юнайтед», «Манчестер Сіті», «Ліверпуль» іноземними інвесторами з одного боку призвели до значних інвестицій у придбання футболістів, що підвищило міжнародну конкурентоспроможність як цих клубів так і самої ліги, а з іншого призвели до збільшення сукупного чистого боргу всіх клубів Прем'єр-ліги Англії, показник якого наблизився до 4 млрд. євро за 2009 фінансовий рік. При цьому сукупний чистий борг всіх клубів вищих дивізіонів Європи збільшився з 6,3 млрд. євро за 2008 фінансовий рік до 6,7 млрд. євро за 2009 фінансовий рік до впровадження механізму фінансового контролю клубів [16, с. 90].

Постійне збільшення збитків та заборгованості клубів, систематичне несвоєчасне виконання зобов'язань перед футболістами, тренерами та іншими клубами, зростання інтенсивності міжнародної конкуренції між європейськими клубами, зростання процедур банкрутства та захисту від кредиторів за участю європейських клубів, що загрожувало розвитку футболу в довгостроковій перспективі: все це потребувало негайного вирішення. В результаті чого за проханням самих клубів, ліг та профспілок футболістів в 2010 р. УЄФА впровадило систему ліцензування клубів та фінансового контролю і моніторингу, яка дістала назву Фінансовий ФейрПлей (ФФП).

Дотримання принципу Фінансового ФейрПлей у клубних турнірах УЄФА передбачає розвиток економічного і фінансового потенціалу клубів, підвищення рівня їх прозорості та репутації, належну увагу захисту кредиторів та гарантувати своєчасне виконання клубами власних зобов'язань, раціональне використання клубних фінансів, стимулювання клубів до роботи в рамках власних доходів, забезпечення сталого розвитку європейського клубного футболу в довгостроковій перспективі [5, c. 1-2]. Якщо система ліцензування застосовується майже для всіх клубів вищих дивізіонів Європи, то система ФФП лише до клубів, які були допущені до європейських змагань. Один із критеріїв Фінансового ФейрПлей є вимога щодо відсутності простроченої заборгованості перед іншими футбольними клубами в переходів футболістів, власними співробітниками в результаті трудових взаємовідносин, соціальними фондами та податковими органами. На відміну від системи ліцензування, в рамках якої футбольні клуби мають довести відсутність простроченої заборгованості на 31 березня щодо зобов'язань, які утворилася до 31 грудня, оцінка відповідності критерію простроченої заборгованості в системі ФФП здійснюється двічі за сезон: на 30 червня та 30 вересня. Впровадження даного критерію дозволило скоротити розмір простроченої заборгованості клубів учасників європейських змагань більш ніж в 11 разів з 2011 по 2015 рр. при зростанні витрат на оплату праці на 23% з 2011 по 2015 р. (рис. 1.).

Рис. 1. Динаміка зміни рівня сукупної заробітної плати та простроченої заборгованості футбольних клубів відносно базового 2011 р., %

Розроблено автором на основі джерел [17, с. 42] і [10, c. 88]

Існують різні думки щодо ефекту системи Фінансового ФейрПлей на рівень простроченої заборгованості. З одного боку клуби-учасники стали більш дисциплінованими щодо виконання взятих на себе зобов'язань, з іншого боку даний показник лише відображає стан заборгованості в клубах учасниках змагань УЄФА, які є провідними клубами своєї країни, але не включає всі клуби вищих дивізіонів, які знаходяться на нижчих позиціях в турнірній таблиці чемпіонату. Більш того до клубів порушників критерію простроченої заборгованості можуть застосовуватися дисциплінарні санкції у вигляді виключення із числа учасників наступних змагань. Відповідно якщо клуб не був допущений до наступних змагань УЄФА то його прострочена заборгованість не буде врахована в загальній статистиці.

За два сезони 2013/2014 та 2014/2015 в результаті порушення критерію простроченої заборгованості було відсторонено від змагань УЄФА 6 футбольних клубів: «Бураспор» (Турція), «Екранас» (Литва), «ЦервенаЗвезда» (Сербія), «Сконто» (Латвія), «ХонкаЕспу» (Фінляндія) та «Металург» Донецьк (Україна) [18, с. 15-16]. Порушення критеріїв Фінансового ФейрПлей негативно впливає на конкурентоспроможність клубів. Так «Металург» Донецьк вже в наступному після відсторонення від змагань УЄФА сезоні припинив своє існування, визнавши себе неплатоспроможним.

В сезоні 2015/2016 вже інший український клуб «Дніпро» був дискваліфікований за порушення критерію простроченої заборгованості і в результаті не був допущений до змагань УЄФА сезону 2016/2017 [19]. Проблема накопичення боргів та невиконання власних зобов'язань призвела до того, що «Дніпро» залишили провідні гравці та клуб став неконкурентоспроможним в боротьбі за першість чемпіонату і подальше майбутнє клубу залишається досить невизначеним.

Іншим критерієм Фінансового ФейрПлей є критерій беззбитковості, якому також мають відповідати всі клуби учасники змагань УЄФА. Його головна мета стимулювати футбольні клуби витрачати не більше, ніж вони заробляють. Це не означає, що клуби зовсім не мають права мати збитки, даний критерій дозволяє клубам мати максимальний дефіцит результату беззбитковості для трьох контрольних періодів в розмірі не більше 5 млн. євро. Тобто якщо клуб підпадає під дію вимоги беззбитковості в сезоні 2016/2017, то загальний сукупний дефіцит результату беззбитковості за три фінансові роки 2015, 2016 та 2017 не повинен перевищувати прийнятне відхилення 5 млн. євро. Маючи дефіцит в одному році, клуб може його покрити за рахунок профіциту в іншому. В сезоні 2013/2014 та 2014/2015, з якого почав застосовуватись критерій беззбитковості, клубам дозволялося мати дефіцит 45 млн. євро, але за умови, що дана сума покривається вкладами власників або пов'язаних сторін [5, с. 34-40].

Впровадження критерію беззбитковості стимулювало клуби функціонувати в межах власних можливостей і не здійснювати надмірні витрати на придбання гравців. В результаті сукупні чисті збитки всіх клубів вищих дивізіонів Європи за 2011-2015 рр. скоротилися більш, ніж в 5 разів, а чисті активи клубів збільшилися майже вдвічі (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка сукупних чистих збитків та чистих активів футбольних клубів вищих дивізіонів Європи за 2011-2015 рр., млрд. євро

Розроблено автором на основі джерела [10, с. 108-128]

Таким чином конкурентоспроможність клубу буде залежати від здатності генерувати найбільший дохід і відповідно мати можливість вести конкуренцію на ринку гравців, купуючи футболістів та пропонуючи їм порівняно кращі фінансові умови, ніж інші клуби. Результат беззбитковості розраховується як різниця між релевантними доходами та релевантними витратами, що має певну специфіку, оскільки не всі доходи та витрати клубу беруться для розрахунку релевантних доходів та релевантних витрат відповідно.

Релевантні витрати включають витрати на оплату праці, придбання футболістів, фінансові витрати, інші операційні витрати. З розрахунку релевантних витрат дозволяється виключати витрати на розвиток молодіжного футболу, що передбачає стимулювання клубів інвестувати в клубні дитячо-юнацькі футбольні академії та підготовку футболістів, витрати на розвиток жіночого футболу, витрати на соціальні програми, знос та амортизацію основних засобів та збитки від вибуття основних засобів, а також фінансові витрати, пов'язані з будівництвом стадіону та інших спортивних об'єктів з метою стимулювання інвестицій у розвиток інфраструктури клубів, витрати, пов'язані з податком на прибуток [5, c. 93-111].

Релевантні доходи включають виручку від продажу квитків, продажу прав на трансляції, реклами та спонсорства, доходи від УЄФА, доходи від продажу футболістів, фінансові доходи, інші операційні доходи. В той же час розрахунку релевантних доходів виключаються доходи від діяльності, не пов'язаної з футболом, яка не має відношення до бренду та майданчиків клубу, негрошові доходи, доходні операції з пов'язаними сторонами понад справедливу вартість, доходи від продажу прав на гравця, якщо при цьому гравець залишається зареєстрованим за клуб, прибутки від вибуття основних засобів, податкові доходи.

Різні стадії розвитку футболу в кожній країні Європи, рівень купівельної спроможності населення, рівень дохідності медіа ринку. Це призводить до того, що ряд клубів, зокрема Східної Європи, не мають можливості генерувати доходи від продажу прав на трансляцію, квитків на рівні клубів Німеччини, Іспанії, Великобританії, Італії, проте східноєвропейські клуби прагнуть конкурувати з провідними клубами Європи як у змаганнях, так і в боротьбі за підписання найкращих гравців. Власники ряду східноєвропейських клубів мають бажання інвестувати власні кошти або свого бізнесу в придбання конкурентоздатних футболістів, задовольняючи свої амбіції, проте відповідно до критерію беззбитковості з сезону 2015/2016 дозволяється власникам клубу та пов'язаним сторін здійснювати вклади, які не перевищують 30 млн. євро для трьох фінансових років разом [5, с. 45-50].

Деякі клуби з метою обійти це правило укладають спонсорські угоди зі своєю ж компанією, яка стає титульним спонсором клубу та через яку і здійснюється фінансування. Одним із таких прикладів є взаємовідносини між клубом «Дниамо» Москва та «ВТБ» банком, який виступав одночасно і власником і генеральним спонсором клубу. В результаті такої побудови фінансової діяльності клубу, дохід «Динамо» Москва від генерального спонсора перевищив доходи від титульних спонсорів таких провідних європейських клубів як «Манчестер Юнайтед», «Манчестер Сіті», «Челсі», «Реал» Мадрид, «Барселона» та інших (рис. 3).

Рис. 3 . Доходи топ-клубів Європи від генеральних (титульних) спонсорів за 2014 фінансовий рік., млн. євро

(Розроблено автором на основі джерел [20] [21] [22] [23])

Такий рівень фінансування дозволив клубу «Динамо» Москва залучити ряд висококваліфікованих футболістів та кваліфікуватися до міжнародних змагань. Проводячи порівняльний аналіз доходів клубу «Динамо» Москва та ряду топ-клубів Європи, УЄФА звернуло увагу на дану статтю доходів і запросило незалежну міжнародну компанію «Repucom» провести експертну оцінку справедливої вартості спонсорського доходу клубу. В результаті проведеної експертної оцінки, було здійснено розрахунок результату беззбитковості клуби з коректуванням доходних операцій з пов'язаними сторонами понад справедливу вартість (табл. 1).

Таблиця 1.

Розрахунок результату беззбитковості ФК «Динамо» Москва для клубних змагань УЄФА сезону 2014-2015 рр.

Джерело [20]

Таким чином клуб порушив критерій беззбитковості і був відсторонений від участі в Лізі Європи сезону 2015/2016, після чого ряд провідних футболістів залишили клуб і «Динамо» Москва взагалі понизився до наступного нижчого дивізіону чемпіонату Росії. Якщо недотримання критеріїв системи ліцензування не передбачає дисциплінарних санкцій, то порушення критеріїв Фінансового ФейрПлей може призвести до застосування Органом УЄФА з фінансового контролю клубів таких дисциплінарних санкцій лише у змаганнях УЄФА, як грошовий штраф, зняття турнірних очок, утримання доходів від змагань, заборона реєструвати нових футболістів для європейських турнірів, дискваліфікація зі змагань, обмеження числа гравців, яких клуб може зареєструвати для участі у змаганнях, включаючи фінансові обмеження на сукупні витрати на оплату праці, які спрямовані зменшити економічний сенс купувати нових гравців, яких неможна буде використати у змаганнях [24, с. 9]. Всі ці санкції прямо або опосередковано впливають як на конкуренцію між клубами так і на конкурентоспроможність клубів, що проявляється у можливості клубів, до яких не застосовуються санкції, більше витрачати на придбання гравців та їх оплату праці.

Якщо до «Динамо» Москва одразу були застосовані радикальні дисциплінарні санкції, то провідним європейським клубам таким, як «Манчестер Сіті» (Англія) та «ПСЖ» (Франція), які також порушили критерій беззбитковості, були запропоновані мирові угоди, відповідно до яких клуби не були виключені з європейських турнірів і були зобов'язані протягом певного періоду у майбутньому відповідати критерію беззбитковості. Наприклад, «Манчестер Сіті» був зобов'язаний протягом трьох сезонів привести свій фінансовий стан у відповідність з критерієм беззбитковості, при цьому клубу було заборонено збільшувати сукупні витрати на оплату праці, заявка футболістів для сезону 2014/2015 була скорочена з 25 футболістів до 21, клуб змушений був обмежити витрачання на придбання гравців, а також до клубу був застосований штраф у розмірі 60 млн. євро, які будуть утримані з доходів «Манчестер Сіті» від змагань УЄФА, проте з них 40 млн. євро є умовним штрафом і дана сума буде повернена клубу після виконання всіх умов мирової угоди [25]. В той час футбольний клуб «Галатасарай» (Турція), порушивши умови мирової угоди в кінцевому результаті був виключений з європейських змагань [26].

Критерій беззбитковості з одного боку позитивно впливає на поступальний розвиток клубів України в довгостроковій перспективі, стимулюючи максимізацію прибутків, диверсифікацію доходів, інвестиції в молодіжний футбол та інфраструктуру, а з іншого негативно на конкурентоспроможність українських клубів на європейському рівні, оскільки Україна є структурно неефективним футбольним ринком. Рівень ефективності національного футбольного медіа ринку розраховує УЄФА шляхом порівняльного аналізу показника валового доходу від трансляцій в розрахунку на душу населення відповідної країни. Для порівняння даний показник в Англії складає 35 євро, з тим же показником для вищих ліг в Східній Європі в таких країнах, як Україна і Росія, де доходи від продажу прав на телетрансляції складають менше 0,25 євро на душу населення [27, с. 43]. Український клуб «Шахтар» Донецьк отримав за 2013 рік 67 млн. євро чистого прибутку від продажу футболістів та 50 млн. євро за 2015 рік, що має компенсувати різницю у доходах від продажу квитків та прав на трансляції в порівнянні з провідними європейськими клубами [27, с. 82] [10, с. 83].

Виникає багато дискусій чи не порушує система Фінансового ФейрПлей, впроваджена УЄФА положення ЄС про конкуренцію, оскільки дані критерії побічно можуть обмежувати переходи футболістів, та інвестиції в клуб, що може бути розглянуто як порушення положень про свободу переміщення капіталу та робочої сили. Дану позицію спробував відстояти бельгійський агент футболістів Даніель Стріані в Європейському Суді, однак його претензії не були підтримані, оскільки він не зміг довести негативний вплив на конкуренцію в ЄС [28]. Іншою спробою оскаржити легітимність системи Фінансового ФейрПлей в Спортивному арбітражному суді Лозани став клуб «Галатасарай», який був відсторонений від змагань УЄФА, однак, і ця позиція не була переконливою, в результаті чого претензії були відхилені [29]. Таким чином система Фінансового ФейрПлей не тільки залишається обов'язковою для європейських клубів, але й буде вдосконалюватися в майбутньому за підтримки інституцій ЄС.

Більш конкурентоспроможні клуби можуть залучити більш сильніших гравців, які в свою чергу збільшують шанси на перемогу в лігах, а перемога в лігах створює можливості для зростання доходів. Якщо конкурентоспроможність футбольного клубу можна визначити як рівень компетенції футбольного підприємства щодо ефективного використання власних та залучених ресурсів в порівнянні з іншими клубами для досягнення високих спортивних результатів, то конкурентоспроможність ліги полягає у здатності підтримувати конкурентний баланс між всіма клубами, щоб завоювати інтерес глядачів не тільки на національному ринку, а й на міжнародному, що проявляється у рівні доходів, які здатні генерувати ліги.

Висновки та подальші дослідження

Одним з основних завдань будь-якого організатора змагань є підтримання конкурентного балансу серед учасників та створення якісного шоу, яке буде приваблювати глядачів, що буде призводити до зростання доходів від реклами, спонсорства, продажу квитків та прав на трансляції. Для цього необхідно забезпечити, щоб всі клуби відповідали певному рівню інфраструктури, менеджменту та фінансової стабільності, що досягається за допомогою систем ліцензування. Національні системи ліцензування фактично визначають клуби, які будуть конкурувати на національному рівні, а система ліцензування клубів УЄФА визначає клуби, які будуть змагатися на міжнародному рівні. Відмова у видачі ліцензії може призвести до економічних наслідків від недоотримання доходів від участі у певних змаганнях до виходу клубів з футбольного бізнесу, як це сталося з такими українськими клубами, як «Говерла» та «Металіст», оскільки без участі у змаганнях клуб не зможе мати попит на свій продукт.

Погіршення фінансового стану європейського клубного футболу призвело до впровадження системи Фінансового ФейрПлей, впровадження якої позитивно вплинуло на фінансовий стан клубів, що протягом 5 років знайшло своє відображення у скороченні простроченої заборгованості клубів учасників змагань УЄФА в 11 разів, збільшенні чистих активів майже вдвічі, скорочення сукупних чистих збитків всіх футбольних клубів вищих дивізіонів Європи більше ніж в 5 разів за 5 років. В той же час порушення критеріїв Фінансового ФейрПлей призводить до дискваліфікації клубів зі змагань УЄФА, тому для українських клубів є досить важливим завданням виконувати дані вимоги, щоб брати участь в європейських змаганнях і отримувати від участі в них доходи, які в структурі сукупних доходів українських клубів складають близько 31%.

Така велика частка доходів від УЄФА, які надходять в іноземній валюті, зумовлена низьким рівнем доходів від продажу квитків і прав на трансляції в Україні через низький рівень купівельної спроможності населення, несприятливе економічне середовище та девальвацією гривні. Це призводить до того, що українські клуби мають обмежити витрати на придбання футболістів та оплату праці та намагатися максимізувати свої доходи без внесків власників клубів та пов'язаних сторін, які можуть протягом 3 років зробити вклад, що не перевищує 30 млн. євро відповідно до вимог Фінансового ФейрПлей. Спроби обійти це правило за допомогою укладання спонсорських контрактів з пов'язаною компанією дуже жорстко караються УЄФА, як це відбулось в 2015 році з ФК «Динамо» Москва, який був вперше відсторонений від європейських змагань. Українські клуби такі, як «Дніпро» та «Металург» Донецьк були відсторонені від європейських змагань за порушення критерію простроченої заборгованості через слабкий рівень фінансового менеджменту. В результаті ФК «Металург» Донецьк в наступному сезоні взагалі припинив свою футбольну діяльність, визнавши себе неплатоспроможним.

Отже перспективи розвитку футбольного клубу залежать від здатності генерувати дохід і функціонувати в межах свого доходу, ефективно використовуючи інструменти фінансового менеджменту. Основним напрямом нарощення міжнародної конкурентоспроможності клубів України має стати підготовка футболістів та перепродаж їх до зарубіжних клубів, що успішно реалізується українським клубом «Шахтар», який за 2013-2015 рр. отримав понад 100 млн. євро чистого прибутку від продажу футболістів, таким чином нівелюючи низькі доходи від продажу квитків та прав на трансляції. Клуби повинні працювати системно використовуючи усі можливості максимізації доходів та раціонального їх використання, не допускаючи великих збитків та несвоєчасного виконання фінансових зобов'язань.

Література

1. Commission Of The European Communities, (2007), White Paper on Sport, Published 11 July 2007.

2. EC. 2003/778/EC: Commission Decision of 23 July 2003 relating to a proceeding pursuant to Article 81 of the EC Treaty and Article 53 of the EEA Agreement (COMP/C.2-37.398 -- Joint selling of the commercial rights of the UEFA Champions League) [Електроннийресурс] / EC - Режимдоступудо ресурсу: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32003D0778.

3. Asser. Professional sport in the internal market / Asser.European Parliament's Committee on Internal Market and Consumer Protection. // Working Paper. Brussels. - 2005.

4. European Parliament resolution of 29 March 2007 on the future of professional football in Europe (2006/2130(INI)).

5. UEFA. Club Licensing and Financial Fair Play Regulations / UEFA. - Nyon, 2015. - 117 c.

6. Bastianon S. The Striani Challenge to UEFA Financial Fair-Play.A New Era after Bosman or Just a Washout? / Stefano Bastianon. // The Competition Law review. - 2015. - c. 7-39.

7. UEFA. Club Licensing Quality Standard / UEFA. - Nyon, 2012. - 9 c.

8. UEFA. Club Licensing: Here to Stay / UEFA. - Nyon, 2008. - 57 c.

9. UEFA. HatTrick VI Regulations / UEFA. - Nyon, 2015. - 33 c.

10. UEFA. The European Club Footballing Landscape. Club Licensing Benchmarking Report Financial Year 2015 / UEFA. - Nyon, 2017. - 129 c.

11. UEFA. Financial Report 2014-2015 / UEFA. - Nyon, 2015. - 28 c.

12. РішенняКомітету ФФУ з атестаціїфутбольнихклубіввід 22.04.2016.

13. FIFA 2.0. The vision on the future / FIFA. - Zurich, 2016. - 69 c.

14. Lago U. The financial crisis in European football: An introduction / U. Lago, R. Simmons, S. Szymanski. // Journal of Sports Economics. - 2006. - №7. - c. 3-12. 15. Babatunde B. English Football / B. Babatunde, R. Simmons, S. Szymanski. // Journal of Sports Economics. - 2006. - №7. - c. 29-46.

16. UEFA. The European Club Footballing Landscape. Club Licensing Benchmarking Report Financial Year 2009 / UEFA. - Nyon, 2010. - 111 c.

17. UEFA. Club licensing 10 years on / UEFA. - Nyon, 2015. - 155 p.

18. UEFA. Club Licensing and Financial Fair Play. Compliance and Investigation Activity Report 2013-2015, 3rd Bulletin / UEFA. - Nyon, 2015. - 42 c.

Размещено на Allbest.ru