Класифікація візуального моделювання екскурсійного туру в туристичній ГІС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класифікація візуального моделювання екскурсійного туру в туристичній ГІС

* за аспектом розмірності: плоскі (2D); квазіоб'ємні (2.5D)[1]; тривимірні (3D);

* за аспектом обробки зображень: аналогові й цифрові;

* за аспектом використання кольору: контроль граничних значень; передачу кольорів об'єктів; передачу кольорів характеристик.

Візуальні моделі на відміну від статичних зображень можуть виконувати три основні функції - позиційну, індикаційну та знакову. Знакова функція полягає у вказівці того, що за туристичним об'єктом відображується в даній візуальній моделі. Знакова функція є відображенням герменевтичного[2] принципу. Щодо аналізу або навчання, даний принцип спрямований на те, щоб дослідник розумів зміст досліджуваної візуальної моделі. Позиційна функція полягає у визначенні місця простору, у якому відбувається дослідження або аналіз. Індикаційна функція полягає у вказівці наявності даного туристичного об'єкта або наявності його стану (зміни). Особливістю візуальних моделей є можливість повторення зображень з метою показу динаміки зміни процесу (явища) або вияву розбіжностей у його стані або поведінці.

Геоінформаційні методи і картографічні технології візуалізації туристичної інформації в ГІС

Оскільки візуальна картографічна модель має істотно більшу інформативність порівняно з текстовим і цифровим описом, саме це визначає ТУ перевагу в оперативному картографічному аналізі. Концепція візуального картографічного моделювання достатньо проста, але реалізується не так просто. Приблизна послідовність може бути такою: визначення мети картографічного моделювання; вибір типів і характеристик візуальних моделей; підготовка списку статичних і/або динамічних візуальних картографо-туристичних моделей; завдання палітри і системи відеопередачі; завдання параметрів представлення ракурсів, вікон, масштабів і т. ін.; розробка сценарію моделювання; вибір інформаційного середовища, у якому буде реалізоване візуальне моделювання; розробка механізмів інтерактивної взаємодії користувача з моделлю; розробка механізмів інформаційного захисту.

Виділяють три типи програмних картографічних засобів, що працюють з візуальними моделями. До першого відносяться методи, що дозволяють створювати вихідні моделі. До другого відносяться методи, що дозволяють поєднувати вихідні картографічні моделі в системи,, сценарії, доповнюючи їх текстом, звуком, анімацією. До третього типу відносяться методи, призначені для показу (геовізуалізації) готових сценаріїв візуального картографічного моделювання. Вони, зокрема, дозволяють здійснювати і міжплатформений обмін.

Процес отримання зображення на екрані або аркуші паперу в різних випадках може містити в собі велику кількість окремих технологічних картографічних операцій, які необхідно виконувати в певному порядку. Вихідні дані, що зберігаються у файлах різних форматів, зазвичай являють собою набори ідентифікаторів просторових об'єктів, координати їхніх опорних точок, посилання на записи в базах даних, посилання на бібліотеки умовних знаків тощо. Правда, у деяких випадках, цифрова картографічна база даних створюється з урахуванням вимог подальшої візуалізації в середовищі визначеного геоінформаційного туристичного пакета і може бути представлена як туристична карта визначеного відомчого стандарту без додаткової обробки. Здебільшого електронні туристичні карти являють собою контури туристичних об'єктів у визначеному універсальному форматі, призначені для експорту в різні формати поширених пакетів туристичної ГІС. У цьому випадку для отримання повноцінного геозображення необхідна додаткова обробка туристичних даних.

Кожний реальний матеріальний туристичний об'єкт або тур, пов'язані з об'єктом, мають координати на поверхні Землі, а це означає, що їх можна відобразити на туристичній карті. А всім відомо, що туристична карта - це найнаочніший засіб опису туристичної території.

Туристичні цифрові навігаційні карти (від грец. chartes - "аркуш, світок") - це зменшені узагальнені зображення туристичного середовища, екскурсійних маршрутів із демонстрації цікавих туристичних об'єктів природи та антропосфери на площині в тій чи іншій картографічній проекції і системі умовних позначень. Значна частина турінформації про екскурсійний маршрут сприймається людиною візуально, через зір. Саме на зорове сприйняття і розраховані різні картографічні туристичні зображення. Туристична навігаційна цифрова карта, повинна мати низку властивостей: просторово-часову подібність відображуваних туристичних об'єктів і маршрутів, змістовну відповідність властивостей і характеристик туроб'єктів, їх типових особливостей, генезису, ієрархії і внутрішньої структури; метричність, що передбачає можливість вимірювання координат, довжин і об'ємів (геометрична метричність), а також вимірювання змістовних характеристик туристичної карти (атрибутивна метричність); однозначність передбачає, що кожен знак на туристичній карті має лише єдиний зафіксований у легенді зміст, будь-яка точка на поверхні з координатами X, Y має тільки одне значення Z; наочність та оглядовість, які забезпечують різні картографічні масштаби і відповідні цим масштабам набори відображуваних туристичних об'єктів. Об'єкти відображаються за допомогою картографічних символів, логічна структура й описи яких подані в легендах. картографічний візуалізація туристичний

Будь-яка туристична інформація, яка визначає географічне положення та властивості туристичного об'єкта, є інформацією геопросторовою, наприклад, інформація про культові споруди міста, або історичні особи, які проживали за зазначеними адресами, контури історико-культурного заповідника, лінію турмаршруту, точку спостереження - оглядові майданчики, модель рельєфу для гірськолижного туризму, космічний знімок території та інші географічні дані. Без них неможливо ні в повному обсязі картографувати туристичний об'єкт, ні проаналізувати систему туристичного простору, ні адекватно відреагувати на туристичні запити, чи зміну тур маршруту, чи зміну маршруту внаслідок потреб туристів, тому відповідну туристичну інформацію акумулюють цифрові туристичні комп'ютерні карти. З комп'ютерною туристичною картою, цілком зрозуміло, працювати ще цікавіше, ніж з паперовою, бо туристична карта в комп'ютері набуває багато додаткових і корисних властивостей: її можна легко масштабувати на екрані комп'ютера, переміщувати в різні боки, додавати і видаляти об'єкти, друкувати в найбільш прийнятному вигляді будь-які фрагменти території тощо.

Цифрова туристична карта (digital tourist map) - цифрова модель туристичної місцевості, створена завдяки цифруванню картографічних джерел, фотограмметричній обробці даних дистанційного зондування, цифровій реєстрації даних польових краєзнавчих зйомок або іншим способам.

Електронна туристична карта (electronic tourist map) - картографічне зображення, яке візуалізоване на дисплеї (відеоекрані) комп'ютера на основі даних цифрових туристичних карт або баз даних туристичної ГІС з використанням програмних і технічних засобів у прийнятій для карт проекції і системі умовних знаків.

Крім того, комп'ютерна туристична карта, яку називають "електронною", володіє й іншими властивостями. Наприклад, можна сформувати запит, котрий дозволить здійснити виведення на екран тільки туристичних об'єктів певного класу. Обравши туристичний об'єкт, можна отримати атрибутивну інформацію про цей об'єкт, наприклад, статус туристичного об'єкта, рік, особу власника і т. ін. існують і операції іншого роду, наприклад, є можливість видалити з екрана всі туристичні об'єкти, окрім тих, котрі задовольняють певні умови, зокрема, шкільні музеї, засновані до 2013 року в системі Міносвітнауки. Оскільки щодо кожного туристичного об'єкта відображеного на електронній туристичній карті в пам'яті комп'ютера, зберігається ще й атрибутивна (описова) інформація, то її можна обробити, наприклад, статистичними методами і відобразити результати такого аналізу, безпосередньо "наложивши" їх на туристичну карту. Туристичні ГІС у змозі розфарбувати (затонувати) туристичну карту різними кольорами залежно від значення параметра, котрий належить до певної ділянки відображуваної екскурсійної території. Так створюються туристичні карти, які в паперовому вигляді називаються тематичними. Основний зміст цих карт визначається темою, спеціально присвяченою якому-небудь елементу або явищу (елементам або явищам), наприклад, історичним населеним пунктам, унікальні явища клімату, подіям, історії тощо.

Результати статистичної обробки туристичної інформації, будучи накладеними, наприклад, на карту населеного пункту, дозволяють виявити деякі корисні закономірності. Так, великий інтерес для відповідних служб являє розподіл етнографічних і краєзнавчих музеїв по районах, селах і селищах областей України. Поєднання результатів аналізу з історичною картою, картою історичних пам'яток і т. ін. дозволяє знаходити взаємозв'язки між причинами (чинниками) і наслідками (туристичних маршрутів), більш "адресно" з'ясовувати причини виникнення туристичних аттракцій на конкретній ділянці території.

Інший приклад: розподіл кількості релігійних паломників за об'єктами культової архітектури залежить від історичних характеристик об'єкта (намоленості місцевості, наявність ікон і стародавніх печер), а також від того, у якій частині міста (історичному урочищі) містяться туристичні об'єкти, наскільки вони віддалена від центру міста (великих транспортних вузлів, торгових центрів), які історико-культурні умови в даному районі тощо. Побудувавши прикладну туристичну карту розподілу цін на житло, - туристична компанія може здійснювати продумані цілеспрямовані заходи з регулювання або контролю на ринку аренди нерухомості та створення системи приватних невеличких готелів-хостелів.

Виграють від використання туристичної електронної карти і державні історико-культурні інспекції та служби. Вони можуть записувати щодо кожного елементу туристичної інфраструктури різноманітну описову інформацію (впритул до карт) і потім, зі знанням справи, маніпулювати цією інформацією. Нанесення на карту міста інформації про місця популярних туристичних маршрутів, їх сезонність, кількість туристів і т. ін. дозволяє виявити, якого роду чинники, пов'язані з територією, приводять до підвищення туристичного потоку, а також підвищення прибутку від розвитку туризму на території.

У середовищі туристичних ГІС зручно відображувати генплани національних парків, історико-культурних заповідників, приміщень музеїв, схеми руху трансферного обслуговування, вивчення сегментів туристичного ринку.

Нині у світі вже існує велика кількість доступного програмного забезпечення і вихідних даних, котрі дозволяють створювати найрізноманітніші зображення, що мають з туристичними картами тільки спільну координатну основу. Саме тому на позначення таких зображень О.М. Берлянтом 1996 року був уведений у науковий обіг термін "геозображення". Просторові туристичні об'єкти; виступають як абстракції реальних географічних об'єктів і рівень абстрагування визначається прагматичними цілями формалізації опису даних.

Туристичні геозображення (geoimage, georepresentation) - будь-яка просторово-часова масштабна генералізована модель туристичних об'єктів або туристичних маршрутів, яка представлена у графічно-образній формі. При цьому, геозображення класифікують на: двовимірні плоскі геозображення (2D geoimages, fiat geoimages), наприклад, карти, плани, електронні карти, аеро- і космічні знімки; тривимірні, або об'ємні, геозображення (3D geoimages, volumetric geoimages), наприклад, стереомоделі, анагліфи[3], блок-діаграми, картографічні голограми; динамічні геозображення (dynamic geoimages), тобто анімації, картографічні фільми, мультимедійні карти, й атласи. У процесі створення електронних туристичних карт, і геозображень відбувається геокодування туристичних об'єктів і їх генералізація.

Туристичне геокодування (geocoding) - переведення географічних координат, котрі описують місце розташування і форму реального просторового туристичного об'єкта, у набір прямокутних координат або елементів-комірок рівномірної мережі. Елемент, котрий визначає місце розташування туристичного об'єкта, називається геокодом.

Туристичний геокод (geocode) - кодове значення (поєднання символів), що присвоюється просторовому туристичному об'єкту і відображає інформацію про географічне положення туристичного об'єкта та використовується для доступу до даних туристичних ГІС щодо цього туристичного об'єкта.

Картографо-туристична генералізація в туризмі (від лат. "generalis" - "загальний") - узагальнення, логічний перехід від окремого до загального, підпорядкування окремих туристичних явищ загальному принципу.

Генералізація туристичних об'єктів в ГІС (generalization) - узагальнення геозображень дрібних масштабів щодо більших, здійснювана у зв'язку з призначенням, тематикою, вивченістю об'єкта або технічними умовами отримання самого геозображення.

Рис. 6. Зміна вимог до генералізації зображень при зміні масштабу

Картографічна генералізація в туризмі (cartographic generalization) - . відбір, узагальнення, виділення головних типових характеристик. туристичного об'єкта, виконуване відповідно до цензів і норм відбору, встановлюваними картографом або редактором туристичної карти, котрі, крім того, здійснюють узагальнення якісних і кількісних показників зображуваних туристичних об'єктів, спрощують обриси, поєднують або виключають контури, іноді важливі, але дуже дрібні туристичні об'єкти показують з деяким перебільшенням.

Дистанційна генералізація в туризмі (remote sensing generalization, optical generalization) - геометричне і спектральне узагальнення зображення на знімках, яке виникає внаслідок комплексу технічних факторів (метод і висота зйомки, спектральний діапазон, масштаб, вирішення) і природних особливостей (характер місцевості, атмосферні умови і т. ін.).

Автоматична, або алгоритмічна генералізація в туризмі (automated generalization, algorithmic generalization) - формалізований відбір, згладжування (спрощення) або фільтрація зображення відповідності з заданими алгоритмами і формальними критеріями.

Динамічна генералізація в туризмі (dynamic genera lization) - механічне узагальнення анімацій, котра дозволяє спостерігати головні, найстійкіші в часі туристичні об'єкти і тури за рахунок зміни швидкості демонстрації анімацій.

Часові характеристики фіксують час дослідження туристичного об'єкта і є дуже важливими для оцінки змін властивостей туристичного об'єкта в динаміці протягом певного часу. Основна вимога до таких даних - актуальність, котра визначає можливість їх використання для наступного опрацювання. Неактуальні дані - це застарілі дані, котрі з тих, чи інших причин, втратили свою актуальність.

Тематичні (атрибутивні) характеристики описують різноманітні властивості туристичного об'єкта, включаючи географічні, культурологічні, історико-культурні, тощо. Основна вимога до таких даних - повнота. Набори значень атрибутів (attribute value) зазвичай надаються у формі таблиць засобами реляційних СУБД. Класу атрибутів (attribute class) при цьому відповідає ім'я стовпчика, або стовпця (column), або поля таблиці (field).

Для упорядкування, збереження і маніпулювання атрибутивними даними (attribute data) використовуються засоби систем управління туристичними базами даних, зазвичай реляційного типу. У векторних даних значення атрибутів (наприклад, назви доріг або середня кількість готелів, автокемпінгів тощо) зберігаються в базі даних. У растрових даних атрибут - це числове значення комірки растру, наприклад 1 для залізничних доріг, 2 - для доріг іншого типу. Усі туристичні об'єкти реального світу, котрі є предметом досліджень у геоінформатиці, володіють просторовими, часовими і тематичними характеристиками.

Размещено на Allbest.ru