Адаптування змісту методичної підготовки з фізичного виховання як важлива умова формування культури здоров’я студентів спеціальної медичної групи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття

на тему: Адаптування змісту методичної підготовки з фізичного виховання як важлива умова формування культури здоров'я студентів спеціальної медичної групи

Виконала:

Грибок Н.М.

Розглянуто проблему формування культури здоров'я студентів із захворюваннями.

Розкрито недоліки змісту методичної підготовки з фізичного виховання студентів, у яких наявні відхилення у стані здоров'я. Представлено авторське бачення навчальної програми з фізичного виховання для методичної підготовки студентів спеціальної медичної групи у контексті підвищення рівня їхньої культури здоров'я.

Ключові слова: культура здоров'я, студенти спеціальної медичної групи, навчальна програма з фізичного виховання.

Рассмотрено проблему формирования культуры здоровья у студентов с наличием заболеваний. Раскрыты недостатки содержания методической подготовки по физическому воспитанию студентов, у которых отмечаются отклонения в состоянии здоровья.

Предложено авторское видение учебной программы по физическому воспитанию для методической подготовки студентов специальной медицинской группы в контексте повышения уровня их культуры здоровья.

Ключевые слова: культура здоровья, студенты специальной медицинской группы, учебная программа по физическому воспитанию.

It is considered a problem of formation of culture of health at students with availability of diseases. It is found lacks of a content of methodical preparation on physical education of students at which deviations in health are marked. It it has been suggested, on the basis of the analysis of the existing program, author's vision of the curriculum concerning to methodical preparation on physical education of students of special medical group in a context of increase of a level of personal culture of health.

It is provided, that the curriculum with the brought additions to methodical preparation will assist arms of students necessary methodical skills in a context of strengthening, conservation and restoration of personal health in spiritual, mental and physical aspects.

Key words: culture of health, students of special medical group, the curriculum on physical education.

Вступ. Найважливішим у житті кожної людини є здоров'я. На жаль, останнім часом все більше школярів і студентів зараховують до спеціальної медичної групи. Зрозуміло, що людина буде більш ефективно і якісно виконувати професійні та соціальні функції, якщо вона буде почувати себе здоровою. У зв'язку з цим важливим є питання формування у майбутніх фахівців знань та умінь зі зміцнення, збереження та відновлення власного здоров'я у разі наявності захворювань. Останнім часом проблема формування культури здоров'я особистості привертає увагу таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як В. Горащука, Ю. Драгнєва, С. Кириленко, Г. Кривошеєвої та інших [1; 3; 4; 5; 6].

Але, незважаючи на сучасні дослідження вчених з порушеного питання, досі не вивченою залишається проблема формування культури здоров'я студентів спеціальної медичної групи.

Дослідження здійснено відповідно до плану НДР Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Формулювання цілей статті. Мета статті полягає у розкритті актуальності питання адаптації навчальної програми з фізичного виховання студентів спеціальної медичної групи та авторського бачення змісту й організації методичної підготовки з фізичного виховання у контексті формування культури здоров'я майбутніх фахівців з відхиленнями у стані здоров'я.

Результати досліджень. Формування культури здоров'я студентів спеціальної медичної групи, на нашу думку, може здійснюватись на заняттях з фізичного виховання. Аналіз навчальної програми з фізичного виховання, у якій зазначаються вимоги до теоретичної, методичної і фізичної підготовленості відповідної категорії студентів, дозволяє констатувати, що теоретична і методична підготовка студентів спеціальної медичної групи передбачає розгляд достатньо важливих питань. Водночас потрібно зазначити, що основна увага у програмі зосереджена лише на фізичному аспекті здоров'я студента. Безперечно, наявність у студентів переважно соматичних захворювань потребує здобуття ними знань, набуття вмінь з оздоровчого тренування і фізичної реабілітації, що впливають на фізичне здоров'я. Однак зазначаємо, що запропоновані у програмі методичні завдання потребують конкретизування, розширення в аспекті впливу оздоровчих технологій на соматичні показники людини, а також вивчення методичних особливостей застосування оздоровчих технологій, що сприяють формуванню психічного і духовного аспектів здоров'я.

Вагоме значення у формуванні культури здоров'я студентів спеціальної медичної групи має методична і практична частини заняття з фізичного виховання. Нами було запропоновано авторське бачення змісту теоретичної підготовки з фізичного виховання студентів спеціальної медичної групи (СМГ) [2]. Як і у випадку з теоретичною підготовкою, методичну підготовку з фізичного виховання студентів СМГ також було доповнено додатковими завданнями; окрім цього, їй були притаманні певні особливості організації.

Важливою умовою було те, що вивчення запланованих додаткових завдань до методичної підготовки не повинно було випереджати засвоєння теоретичного матеріалу. Наприклад, методична підготовка з проведення масажу та самомасажу повинна була здійснюватися після вивчення теорії цього питання. Таким чином, методичні завдання цілком відповідали додатковим питанням з теоретичної підготовки, включеним до експериментальної програми з фізичного виховання СМГ, що цілком полегшувало засвоєння студентами розділу "Методична підготовка".

На першому курсі у студентів насамперед формували методичні вміння застосування на практиці найбільш простих і сприятливих оздоровчих технологій, спрямованих переважно на фізичний і, частково, психічний аспекти здоров'я. Це було пов'язано з тим, що, по-перше, вони є найбільш легкими у засвоєнні (відповідно до принципу "від простого до складного"), по-друге, обмеження оздоровчих технологій, що впливають на духовний і психічний аспекти здоров'я пояснювалось тим, що у теоретичній частині підготовки студентів з фізичного виховання на першому курсі у змістових лініях "Духовне здоров'я" і "Психічне здоров'я" було включено питання, за допомогою яких студенти здобували базові знання про ці аспекти здоров'я, засвоювали їх значущість для кожної людини та особливості формування. Обмеження часу на теоретичну підготовку, а також необхідність неперевантаження змісту програми вивченням складних для сприйняття оздоровчих технологій визначало зміст додаткових завдань з методичної підготовки.

Перед початком засвоєння студентами на практиці окремих оздоровчих технологій важливо було з'ясувати, які з них для кожного окремого студента є найбільш раціональними і доцільними, ураховуючи діагноз захворювання, його стадію, функціональний стан, фізичний розвиток, фізичну підготовленість тощо. Вирішення цього завдання відбувалось за допомогою лікаря, закріпленого за ВНЗ, а також лікаря, у якого студент проходив консультування та лікування захворювання. Саме за допомогою лікарів і вчителя фізичного виховання добиралися оздоровчі технології та визначалося навантаження студента у перші тижні та кожні два місяці відповідно з урахуванням стану його здоров'я. Після того, як було з'ясовано, які оздоровчі технології для кожного студента є найбільш сприятливі, вивчалася методика їх застосування на практиці. Завдання ускладнювалось тим, що окремим студентам, ураховуючи діагноз захворювання, було заборонено або не рекомендувалося застосовувати окремі оздоровчі технології. Наприклад, певні види загартування (сонцем, водою) не бажано було застосовувати студентам з наявністю таких захворювань, як хронічна пневмонія, часті ГРЗ, артеріальна гіпертензія, підвищена чутливість до сонячних променів тощо. Тобто у навчанні окремих студентів було дотримано індивідуального підходу, застосовувались прийнятні відповідно до діагнозу та індивідуальних особливостей оздоровчі технології.

Окрім цього, студентів було поділено на підгрупи відповідно до характеру захворювань. Це стосувалось переважно оздоровчих технологій, що впливають на фізичний аспект здоров'я (масаж та самомасаж, оздоровче дихання, загартування тощо), які цілком доцільно застосовувати на заняттях з фізичного виховання.

Водночас для засвоєння і виконання рекомендованих лікарем оздоровчих технологій студентів необхідно було познайомити з основами окремих оздоровчих технологій. Так, для застосування масажу та самомасажу майбутніх фахівців навчали виконувати прийоми масажу (погладжування, розтирання, розминання); для опанування певних методик оздоровчого дихання студентів навчали основам правильного дихання та елементарним вправам дихальної гімнастики тощо.

Отже, на І курсі студенти спеціальної медичної групи знайомились з основами масажу та самомасажу, основами оздоровчого дихання, загартування, оздоровчого харчування, а також оздоровчих технологій, що впливають на психічне і духовне здоров'я.

Таким чином, насамперед здійснювалася елементарна підготовка студентів до застосування оздоровчих технологій, які було внесено до індивідуальних оздоровчих систем кожного з майбутніх фахівців. Водночас протягом усього періоду навчання було продовжено поступове ознайомлення молодих людей з різноманітними оздоровчими технологіями, що, вважаємо, сприятиме удосконаленню ними індивідуальної оздоровчої системи як протягом навчання у ВНЗ, так і в подальшому. Зрозуміло, що розширення теоретичних знань і практичних умінь забезпечить кожному студентові (за умови погодження з лікарем) удосконалення власної оздоровчої системи, а це, у свою чергу, додасть можливостей для відновлення, зміцнення і збереження здоров'я студентів. фізичне виховання медична група

Отже, незважаючи на те, що навчальною програмою [7] передбачено важливі завдання з методичної підготовки для студентів СМГ, в експериментальній групі на першому курсі до обов'язкових тем було додано такі: методика застосування релаксації; методика визначення фізичного розвитку і фізичної підготовленості; методичні особливості нижнього дихання та повного дихання; методика дихання за Е. В. Стрєльцовою; основи самомасажу; методика загартування сонцем і повітрям з урахуванням окремих відхилень у стані здоров'я; методика побудови індивідуальної оздоровчої системи.

Зазначаємо, що викладач спостерігав за правильністю виконання студентом оздоровчих технологій до того часу, поки кожен майбутній фахівець не навчався вільно володіти ними. Важливе значення у виправленні помилок у виконанні оздоровчих технологій мало залучення до обговорення студентів: вже після першого ознайомлення з будь-якою оздоровчою технологією на наступне заняття студентам пропонувалося здійснювати аналіз виконання окремої оздоровчої технології одногрупником. Завданням спостерігача було не тільки коментування правильності/неправильності виконання оздоровчої технології, але і визначення помилок, а також позитивів виконання. За здійснення аналізу виконання оздоровчої технології студенти отримували відповідну оцінку (враховувалась якість аналізу), що слугувало для них стимулом і сприяло більш якісному засвоєнню студентами кожної оздоровчої технології. Викладач при цьому виконував функцію координатора, спостерігача та консультанта на методичній частині заняття.

На другому курсі як додаткові завдання методичної підготовки в експериментальній групі використовувалися такі: методика самопізнання; методика засвоєння оздоровчих настанов (СОЄВКС) Г. Ситіна; методичні особливості аутогенного тренування за наявності різних захворювань; методичні особливості застосування засобів фізичного виховання, що попереджують стреси і ліквідують їх наслідки; методика оздоровчого дихання за Б. Толкачовим; методика оздоровчого харчування за П. Брегом; методичні особливості проведення самомасажу за наявності конкретних захворювань; методика загартування водою (обтирання, обливання, купання, душ Шарко, контрастний душ); методика проведення масажу та самомасажу за наявності окремих захворювань; методичні особливості визначення рівнів розвитку всіх аспектів здоров'я (духовного, психічного і фізичного).

У цей час важливо було навчити студентів практично визначати рівень усіх аспектів здоров'я (духовного, психічного і фізичного). Це, у свою чергу, відігравало важливу роль у здійсненні моніторингу власного стану здоров'я, оскільки уможливлювало дослідження впливу індивідуальної оздоровчої системи та коригування її.

Студентам було найважче визначати рівень свого духовного і психічного аспектів здоров'я, оскільки, працюючи з різними тестами, можна було дати суб'єктивну відповідь. Задля уникнення цього у студентів формувалося критичне ставлення до своєї поведінки, думок, прагнень тощо, формувалася об'єктивна самооцінка, що сприяло правильному визначенню рівня власного духовного і психічного здоров'я. Разом з тим, відповіді студента на запитання у тестах співвідносились зі спостереженнями викладачів та одногрупників. Отже, за студентами спостерігав не тільки викладач фізичного виховання; до цього залучались інші викладачі: визначали його ставлення до навчання, до викладача та одногрупників, прояви ввічливості, поступливості, культури мовлення, витриманості тощо. Одногрупники (у спеціальній медичній групі) також брали участь в аналізі поведінки своїх товаришів. Їх завданням було спостереження за ставленням студента до власного здоров'я (спосіб життя), конфліктністю з іншими студентами, стресостійкістю, проявами агресії, виявом співчуття, допомоги іншим студентам тощо. При цьому один раз на місяць з метою перевірки духовного і психічного стану здоров'я (на окремих заняттях) викладач призначав двох-трьох студентів за вибором проаналізувати поведінку свого товариша та оцінити його духовне і психічне здоров'я. Відповіді співвідносилися з отриманими результатами тестування та оцінюванням викладача. У співвідношенні оцінювання зазначених аспектів здоров'я студентом, одногрупниками і викладачами розподілялося однаково: по 35% відводилось результатам тестування, оцінці одногрупників та оцінці викладача.

Визначення фізичного аспекту здоров'я здійснювалося самим студентом. Таким чином, студентів навчали не тільки визначати свій стан здоров'я за допомогою виконання кількох тестів, але і брати участь в оцінюванні своїх одногрупників, що також позитивно впливало на аналіз власної поведінки.

До методичної підготовки студентів на ІІІ курсі навчання було включено такі додаткові завдання: методика самовиховання; методика засвоєння медитації; методика визначеннядуховного, психічного і фізичного аспектів здоров'я; методика дихання за К.П. Бутейко; методичні особливості однодобового голодування; методичні особливості оздоровчого харчування за Монтеньяком; методика харчування за типом конституції; методика точкового самомасажу та самомасажу після травм.

На ІІІ та ІV курсі передбачалось формування у майбутніх фахівців таких методичних знань і вмінь: методики засвоєння дихальної гімнастики за О.М. Стрельниковою; методичних особливостей харчування за групою крові; методичних особливостей спортивного масажу та самомасажу; методики індійського масажу (масажу стоп); методики полоскання горла; методики комплексного загартування; методичних особливостей загартування дітей.

Як зазначалось раніше, кожен студент на практиці застосовував ті оздоровчі технології, які йому було призначено лікарем з урахуванням діагнозу та індивідуальних особливостей. Отже, починаючи з першого курсу, у роботі зі студентами реалізувався диференційований підхід у застосуванні оздоровчих технологій, які для них є найбільш корисними.

Висновки. Нині важливим є питання виховання у студентів спеціальної медичної групи бережливого ставлення до власного здоров'я, бажання його зміцнювати, зберігати та відновлювати. Це, у свою чергу, потребує формування у молодих людей системи знань і вмінь зі зміцнення, збереження та відновлення власного здоров'я у всіх його аспектах. У наявній програмі з фізичного виховання неповною мірою передбачено формування компетентності студентів з відновлення і збереження здоров'я, тому виникає потреба в адаптуванні методичної підготовки студентів спеціальної медичної групи в аспекті застосування оздоровчих технологій, що впливають на духовний, психічний і фізичний аспекти здоров'я. Представлений у статті фрагмент експериментальної навчальної програми із внесеними доповненнями до методичної підготовки у чинну програму, на наш погляд, сприятиме розвитку у студентів необхідних методичних умінь у контексті зміцнення, збереження і відновлення власного здоров'я в усіх аспектах.

Перспективи подальших досліджень. У подальшому планується дослідити питання організації практичної складової фізичного виховання у контексті формування культури здоров'я студентів спеціальної медичної групи.

Список використаних джерел

1. Горащук В.П. Теоретичні та методичні засади формування культури здоров'я школярів : дис. … доктора пед. наук : 13.00.01 / Валерій Павлович Горащук. - Харків, 2004. - 414 с.

2. Грибок Н.М. Зміст і особливості формування культури здоров'я студентів спеціальної медичної групи у процесі теоретичної підготовки з фізичного виховання / Н.М. Грибок // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків : ХДАДМ (ХХПІ), 2010. - №12. - С. 39-41.

3. Драгнєв Ю.В. Формування культури здоров'я студентів в умовах комп'ютеризації навчання : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.04 / Юрій Володимирович Драгнєв. - Луганськ, 2008. - 300 с.

4. Кириленко С.В. Соціально-педагогічні умови формування культури здоров'я старшокласників : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.07 / Світлана Володимирівна Кириленко. - К., 2004. - 240 с.

5. Кривошеєва Г.Л. Формування культури здоров'я студентів університету : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.04 / Галина Леонідівна Кривошеєва. - Луганськ, 2001. - 228 с.

6. Лебедченко С.Ю. Формирование культуры здоровья будущего учителя в процессе профессиональной подготовки : автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. пед. наук : 13.00.08 - "Теория и методика профессионального образования" / С. Ю. Лебедченко. - Волгоград, 2000. - 19 с.

7. Фізичне виховання. Навчальна програма для вищих навчальних закладів України ІІІ-ІV рівнів акредитації. - К ., 2003. - 32 с.

Размещено на Allbest.ru