Аналіз туристичних послуг в Україні на засадах класифікаційних ознак

— мисливство та рибальство -- вид подорожей, призначений для тих, хто любить відпочинок на природі (мисливство та рибальство має обмеження в залежності від географічного положення місцевості, пори року, а також від відповідних дозволів і заборон, метою яких є збереження окремих частин фауни; для даного виду туризму необхідною є наявність спеціальної ліцензії або дозволу);

— сафарі (спочатку розглядалося з точки зору поїздок по Східній Африці з метою полювання, але зараз даний термін набув ширшогозмісту і являє собою подорожі до Африки та інших частин світу, які найчастіше мають на меті не полювання, а мирні екскурсії до дикої природи, під час яких фотографують тварин);

-- гольф -- різновид спортивного туризму (виник у Великобританії і потім стрімко поширився по всьому світу, але найпопулярнішим є в Європі та США).

У зв'язку з різним рівнем життя та розшаруванням соціальних класів виникає потреба в урізноманітненні транспортних засобів для подорожування. Залізничні тури підходять до подорожей романтичних особистостей різного віку і національностей. Під час такої подорожі туристам надається можливість розглянути незнайомі міста і країни та отримати безліч нових вражень. Поїздки залізничним транспортом є більш цікавими, ніж авіаподорожі, оскільки за вікном незмінно проносяться один за одним різноманітні пейзажі -- безкраї долини і морське узбережжя, тайгові ліси і колючі гірські гряди, будинки невідомих місцевих жителів.

Пересування між країнами за допомогою авіаційного транспорту являє собою найпоширеніший та найшвидший спосіб подорожування. Проте сьогодні з'явилося поняття авіатуризму, що являє собою абсолютно новий напрям туризму, у рамках якого людина подорожує, стаючи пілотом авіаційного транспорту. Цей вид туризму вимагає значних витрат, тому дозволити собі його можуть не всі. Авіаційний туризм класифікують за двома напрямами: екстремальний відпочинок (турист сідає за штурвал і самостійно управляє літаком, гвинтокрилом, парапланом або іншим літальним апаратом) і чартерний відпочинок, який має на меті відвідати найбільш можливу кількість туристичних місць за короткий час (авіаційна техніка використовується тільки як засіб пересування, без екстремального ухилу). Під час авіатуризму використовуються наступні транспортні засоби: літак, гвинтокрил, параплан, повітряна куля.

Активним, а іноді й екстремальним видом відпочинку є водний туризм. Подорожі в рамках даного виду туризму проходять із використанням різноманітних плавзасобів: човнів, байдарок, катамаранів, рафтів та ін. Популярними також є сплави по річках із використанням спеціального спорядження. Також у категорію водного туризму входять цілком спокійні традиційні подорожі на теплоходах і океанських лайнерах, під час яких судно періодично заходить у порти, де для мандрівників влаштовуються екскурсії та розважальні програми.

Найкращим видом подорожей для самостійних людей, які цінують комфорт і свободу, є автомобільний туризм. Туристичні поїздки на автомобілі мають масу переваг перед традиційними турами, але найважливішою є відносна дешевизна, якщо мандрувати в компанії.

Побувати в кількох містах і навіть країнах надає можливість автобусний тур, що являє собою поїздку на автобусі туроператора. Головною перевагою автобусного туру є дешевизна, особливо порівняно з авіаперельотами, і можливість за одну подорож відвідати декілька країн. Також, як правило, за шляхом проходження для туристів організовуються екскурсії.

Одним із найбільш захоплюючих видів подорожування є велосипедний туризм. З усіх існуючих видів подорожей туризм на велосипедах є найвигіднішим, оскільки даному транспортному засобу не потрібне паливо, він може проїхати на важкодоступній місцевості, де не проїде ніякий інший вид транспорту, а в екстремальних випадках його взагалі можна перенести на руках. Проте для користування подібним видом подорожі потрібен не тільки велосипед, а й хороша фізична форма мандрівника.

Важлива роль у класифікації туристичних послуг надається інтенсивності попиту. У даному аспекті туризм підрозділяють на постійний та сезонний. Постійний туризм являє собою відносно рівномірні протягом року відвідування туристичних регіонів і об'єктів. Під сезонним туризмом розуміють відвідування туристичних регіонів, які залежать від кліматичних умов. На сезонність туризму впливає також вид туризму, природно-кліматичні умови, національні та релігійні свята, канікули та певні масові заходи.

Через відмінності інтересів мандрівників різних поколінь постає питання розподілу туризму за віковою категорією. Вік туристів важливий для планування туризму з точки зору мотивації подорожі та фінансової забезпеченості поїздки.

Прикладами дитячого туризму є пізнавальні екскурсії, дитячі табори, робінзонади.

Молодіжний туризм має на увазі насамперед тематичні поїздки, пов'язані з політико-пропагандистськими заходами, туристично-екскурсійні поїздки, річкові та морські круїзи, оглядові та тематичні подорожі, екскурсії в рамках навчально-виховного та виробничого процесу, туристично-оздоровчі програми під час літніх канікул та ін.

Туризм для середнього віку являє собою різновид туризму, спрямований на задоволення рекреаційних потреб вікової категорії від 35 до 50 років. Для людей віком від 35 до 44 років характерне переважання сімейного туризму, тому необхідна можливість використання дитячих майданчиків для ігор, дитячих басейнів. Споживачі туристичних послуг, вік яких знаходиться в межах 45--50 років, висувають підвищені вимоги до комфорту і зручності, цікавляться змістовними екскурсійними програмами.

Туристи третього віку (люди старші 50 років) претендують не тільки на комфорт, а й на персональну увагу обслуговуючого персоналу. Для людей даної вікової категорії важливо мати можливість отримання медичної допомоги, наявність у ресторанах дієтичних страв, розміщення в недорогих готелях, розташованих у тихих місцях [6].

Наявність у пропозиції ринку послуг туристичних агенцій сприяє розподілу туризму на організований та неорганізований. Організований туризм являє собою строго регламентовані подорожі, пропоновані туристичними фірмами і реалізовані зазвичай на умовах попередньої оплати. Організовані туристи купують тури за заздалегідь узгодженими маршрутами, термінами перебування й обсягом наданих послуг. Неорганізовані туристи подорожують на принципах самодіяльності та самообслуговування. Типовий приклад неорганізованого туризму -- поїздки шляхом автостопу з використанням в якості засобу пересування попутних автомобілів [6].

Залежно від національної приналежності виділяють національний (внутрішній) і міжнародний (зовнішній) туризм. До міжнародного туризму належать: в'їзний туризм -- подорожі в межах України осіб, що постійно не проживають на її території, і виїзний туризм -- подорожі громадян України і осіб, що постійно проживають на території України, в іншу країну. Внутрішнім туризмом є подорожі в межах території України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території [7].

Актуальною є класифікація туризму за джерелами фінансування. Туризм соціальний -- подорожі, субсидійовані із засобів, що виділяються державою на соціальні потреби. Комерційний туризм орієнтований на отримання туристськими підприємствами прибутку, є основним джерелом для розвитку виробництва послуг [7].

Розвиток не стоїть на місці, тому поза рамками приведеної класифікації з'являється все більше нових видів туризму, наприклад екологічний та космічний туризм. Вони ще не набули такого широкого поширення через свою специфічність та в деяких випадках високу вартість.

Усі розглянуті види туризму є характерними для асортименту послуг туристичних фірм. Проте якщо йдеться про внутрішній туризм, то люди зазвичай віддають перевагу самостійній організації подорожі, а до туристичних послуг агенцій звертаються у випадку зовнішнього туризму, оскільки він включає більш складні аспекти організації подорожі, тому доцільним є моніторинг динаміки виїзних туристичних потоків України.

За офіційними даними Державної служби статистики України за 2015 р., виїзд громадян України за кордон здійснювався з метою службової поїздки, організованого туризму та приватної поїздки. Відсоткове співвідношення представлене на рис. 1.

Актуально також розглянути коливання показників виїзду громадян України за останні п'ять років (рис. 2).