Особливості формування туристичних кластерів у Запорізькому регіоні

Рис. 1. Позитивні риси та можливості створення туристичних кластерів для регіональних бізнес-структур, соціальної сфери та державного управління

Кластер завжди «прив'язаний» до певної території. Кластер, створюючи необхідну критичну масу, є довготерміновим ресурсом забезпечення конкурентоспроможності території.

Поряд із цим кластерний підхід дає змогу мобілізувати на території ресурс малих і середніх підприємств. Для кожного кластера прийнятна формула «2 + 2 = 5» Інакше кажучи, кожен учасник кластера виграє ще чверть (або 25%) додаткового доходу лише за участі в цій системі.

За допомогою кластерів можливе більш ефективне використання нових ринкових механізмів, які будуть чинити позитивний вплив на соціально-економічний стан регіону: пожвавлюється інвестиційна активність, збільшуються надходження в регіональні бюджети, збільшується зайнятість, опосередковано зменшуютьсяміграційні процеси, підвищується попит на товари вітчизняного виробництва, порушуються питання екологічного розвитку регіону тощо (рис. 1). Незважаючи на велику кількість позитивних рис та можливостей кластерних об'єднань, зокрема в туристичній галузі, донині в Україні функціонує їх невелика кількість у галузі туризму, територіальне розміщення яких притаманно Центральній та Західній Україні: кластер зеленого туризму «Оберіг», туристичний кластер «Кам'янець», кластер «ЕКОТУР», туристично-рекреаційний кластер «Гоголівські місця Полтавщини», Славутицька міська громадська організація «Туристичний кластер -- Славутич», «Туристичний кластер «Південне туристичне кільце» [9]. На жаль, створення кластер них об'єднань в південних та східних регіонах відбувається сповільненими темпами через відсутність ініціатив учасників.

Таким чином, порівнюючи переваги та недоліки створення кластерних структур, можемо зазначити, що з допомогою кластерів бізнес- структурам можливе більш ефективне використання нових ринкових механізмів, що дозволить позитивний вплив на соціально-економічний розвиток регіону.

Реалізація кластерних проектів в регіоні, безсумнівно, благотворно впливає і на зміцнення і розвиток на економічну тенденцію, для місцевої влади кластери мають і політичну значимість, у зв'язку з виконанням соціальних зобов'язань перед населенням. У рамках реалізації туркластера автоматично почнеться активізація підприємництва в регіоні, де відкриються нові можливості для місцевих підприємців і місцевого населення, покращиться кадрова складова, з'явиться інфраструктура для досліджень і розробок, знизяться витрати, з'являються можливості для більш продуктивного входу на міжнародні ринки, що дає можливість отримувати позитивний досвід. Зарубіжний досвід реалізації туркластерів показує, що кластери сприятливо впливають на розвиток економіки регіону. Туристичну галузь необхідно розглядати як здатну створити мультиплікативний ефект в розвитку регіональної індустрії гостинності, а в окремих випадках -- стати основою планів соціально-економічного розвитку. Для того, щоб індустрія туризму стала самостійною і рівноправною галуззю в умовах ринкової економіки необхідне створення державними органами влади, правової бази, яка виконувала б регулятивні функції в даній сфері [1].

Для того, щоб розвиток туріндустрії в регіонах України відбувався форсованими темпами необхідні наступні умови: сформувати стратегічний план реалізації кластерів; ефективний механізм управління регіоном в економічному і фінансовому контексті; забезпечити безпеку відпочиваючих; впровадити інноваційні системи розвитку; налагодити механізми субсидування малого і середнього підприємництва; сприяти поліпшенню екологічної ситуації в регіоні. Реалізація перерахованих механізмів створить імпульс для перспективного розвитку та результативної діяльності туристського кластера. Також ефективне функціонування туристичного кластера передбачає необхідність забезпечення якісного інформаційного середовища, що може відкриє доступ для потенційних споживачів послуг. Необхідно розвивати суміжні галузі туризму, що збільшуватиме мультиплікативний ефект туризму, створюючи взаємозв'язок між учасниками туріндустрії із суміжними галузями і тим самим забезпечуючи єдиний механізм обслуговування споживачів [2; 3].

Туристична індустрія Запорізького регіону представлена практично усіма існуючими видами туріндустрії: пляжний, оздоровчий, пізнавальний, розважальний, екстремальний, релігійний туризм. Зелені види туризму, сільський туризм, а також пляжний виступають явними лідерами в рамках туристичного бізнесу регіону. Тому розвиток цих напрямів має великі надії державних і регіональних влад в поліпшенні соціально-економічної ситуації регіону.

Рис. 2. Реалізація концепції «трьох А» при створенні територіального турпродукту

Перспективним є розвиток сільського туризму, наразі функціонує 31 садиба сільського зеленого туризму. Найбільше їх у Бердянському районі -- 18, Запорізькому -- 4, Мелітопольському -- 2, а також по одній -- у Вільнянському, Куйбишевському, Новоми- колаївському, Оріхівському, Приазовському, Чернігівському та Якимівському районах [10]. Садиби сільського зеленого туризму пропонують послуги розміщення, харчування, прокату човнів та рибальських знарядь, пляжного інвентарю, послуги організації виїзних свят, весільних церемоній. На даний момент в Запорізькому регіону на узбережжі Азовського моря найвідомішими курортами є м. Бердянськ, м. Приморськ, смт Кирилівка тощо. На цих курортах функціонують бази відпочинку та санаторії державної та відомчої власності, та в більшості -- приватні бази. Серед пізнавальних екскурсій, що пропонуються туристичними агентствами регіону найбільшою популярністю користуються екскурсія на теплоході навколо Хортиці, пішохідна екскурсія по острову Хортиця, екскурсія, присвячена релігійним конфесіям міста Запоріжжя, поїздки до Кам'яної могили.

Великою перевагою для розвитку регіону є те, що індустрія туризму має мультиплікатив- ний ефект. Наприклад, розвиток сільського туризму сприятливо позначається і на розвиток інших супутніх бізнесів таких як: прокат спорядження, будівельний бізнес, пасажирські перевезення, поставки продуктів, продаж етнокультурних речей.

Кластери часто зустрічаються в економічній структурі різних держав і галузей промисловості. Незважаючи на відсутність точних даних, очевидно, що в Європі розташована велика кількість кластерів. У ряді європейських країн кластерний підхід є частиною економічної політики держави.

Прикладами таких країн є Нідерланди і Данія. Великобританія в останні роки дуже активно проводить кластерну політику, там виділяються великі суми на кластерне розвиток. Ірландія протягом багатьох років проводить свідому конкурентну політику та використовує в даному контексті кластерну концепцію. Фінляндія і з недавнього часу Швеція також дуже активно використовують кластери для визначення пріоритетів своєї економічної політики.

Наприклад, у Великобританії кластери формують середовище, в якому розробляються інновації та підвищується продуктивність. Кластери є частиною регіональної політики, що має на меті підвищення потенціалу регіонів, посилення наголосу на зростанні в межах усіх регіонів і зміцненні складових економічного успіху, а також активізації регіонального потенціалу новаторства та підприємництва.

Стратегічні цілі програми формування кластерів у Великобританії полягають у такому:

- підвищення рівня продуктивності різних галузей господарства Сполученого Королівства;

- заохочення економічного розвитку;

- розбудова потенціалу регіонів шляхом активізації регіонального потенціалу новаторства та підприємства.

Як видно зі структури програми, програма формування кластерів утілюється в життя в досить автономному режимі регіональними агентствами з розвитку; робота ведеться з кластерами на різних стадіях їхнього життєвого циклу (ембріональні, сталі, зрілі, занепалі); конкретні цілі різних регіональних кластер- них ініціатив є різними та враховують місцеві умови.