Рекреаційно-туристичний потенціал Придністровських районів

Туристи також мають можливість долучитись до ведення домашнього господарства: спільно з господинею подоїти корову, під керівництвом господаря - підкувати коня, а всією сім'єю взяти участь у збиранні врожаю. Також у селі можна ознайомитись із народною творчістю - піснями, танцями, кухнею, звичаями та обрядами, особисто долучитися до народних свят.

У Придністров'ї нараховується 15 садиб сільського зеленого туризму. Тут виділяється Хотинський район із 10-ма садибами, розташованими на північних схилах Хотинської височина біля річки Дністер. Найбільше їх у селі Рашків - 7. У цих садибах спеціалізуються на літньому відпочинку на воді: купання та прийняття сонячних ванн, риболовля, катання на човнах, катерах і яхтах та ін.(Додаток В)

Основною проблемою для масового розвитку зеленого туризму є створення відповідних побутових умов для туристів. Елементарними серед них є наявність ванни, постійна гаряча і холодна вода, санвузол у будинку і супутникове телебачення. Ці проблеми в сучасних умовах розвитку техніки є такими, які можна повністю вирішити, все решта залежить від набору послуг, що планують надати туристам. Поле діяльності для господарів тут різноманітне: від звичайних селянських хат з солом'яними матрацами до єврономерів. Харчування також може бути різноманітним: від простої селянської їжі до кулінарних делікатесів.

Проте є ще одна, але дуже важлива проблема, яка значно впливає на масовий розвиток садиб зеленого туризму -- це відсутність, а в більшості випадків, неможливість проведення реклами. Для цього потрібно, щоб практично кожний господар мав свою веб-сторінку в мережі «Інтернет». А це є поки що проблематично.

РОЗДІЛ 3

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ

3.1 Проблемні аспекти розвитку туризму

Головними проблемами розвитку туристично-рекреаційного комплексу Придністров'я виступає необхідність всебічного оцінювання ресурсної бази, можливостей широкого використання території для туристської діяльності. Ця діяльність належить до видів суспільної практики із яскраво вираженою ресурсною орієнтацією.

У Середньому Придністров'ї можливе проведення пішохідних, велосипедних або комбінованих походів 1 категорії складності та некатегорійних походів вихідного дня, зокрема комерційних. Проблемою є те, що основна інформація та розроблені туристичні маршрути розраховані на «цивілізованих» туристів, які користуються автотранспортом і потребують комфортних умов для проживання та харчування. Саме для цієї категорії туристів створюється туристична інфраструктура, на розвиток якої виділяються інвестиції. Про любителів активного відпочинку в наметах всі майже забули.

На нашу думку, доцільно й актуально буде розробити і впровадити регіональну програму розвитку активного туризму на території Середнього Придністров'я. Це, в свою чергу, передбачає наступні кроки:

1. Розробка нових та впорядкування вже існуючих пішохідних і велосипедних туристичних: маршрутів, якими можливе здійснення ступеневих та спортивних походів 1 категорії складності, некатегорійних походів вихідного дня. Маршрути мають охоплювати цікаві природні та культурно-історичні об'єкти.

2. Маркування маршрутів на місцевості, облаштування туристичних стоянок. Популяризація інформації щодо туристських маршрутів Середнім Придністров'ям серед туристської громадськості, туристичних операторів у сусідніх регіонах, зокрема великих індустріальних центрах. Розміщення інформації на спеціальному інтернет-ресурсі для загального доступу. Впровадження окреслених заходів буде сприяти залученню додаткових коштів до місцевих бюджетів за рахунок збільшення кількості туристів, розвантаженню інших найбільш популярних туристських районів -- Криму і Карпат, пропаганді здорового способу життя, підвищенню загального культурного рівня молоді, виховання в неї патріотизму та любові до рідної землі.

Лімітуючими рекреаційне використання в районах є поширення несприятливих процесів: сейсмічність, ерозійні процеси, зсуви - Новоселицький, Північно-Бесарабський; карст - Заставнівський, Новоселицький; забруднення рік промисловими стоками - Припрутський, Новоселицький. Рекреаційному використанню тут має передувати інженерне облаштування. Природоохоронні заходи потрібні в першу чергу у дністровських долинних, долинно-терасових комплексах.

Долинна система природно концентрує цінні для відпочинку рекреаційні ресурси лісостепу. На території системи бажано реконструювати санаторно-лікувальні заклади з комплексом рекреаційних форм (водо,- фіто,- геліо,- спелео,- дієтотерапії), для розташування яких найбільш придатні місцевості днищ долини Дністра і Хотинської височини. Для місцевого населення та наших земляків потребують реконструкції бази відпочинку с.с. Баламутівка-Брідок, Рашків-Гордівці, Грушівці-Нагоряни, Чорнівка (місцевості долини Дністра). Дуже зручні окремі схилові і вододільні урочища Хотинської височини. В межах долинної рекреаційної системи краще суміщати туристично-екскурсійні заняття (водні подорожі по р. Дністер з пішоходними екскурсійними походами). Найбільш придатними для цього є місцевості днищ і “стінок” Дністра, Хотинської височини, Товтрової гряди, карстових лійок і “вертебів”.

3.2 Перспективні напрями розвитку туризму

Територія Придністров'я має надзвичайно сприятливі умови для розвитку нових (нетрадиційних) видів туризму. Цьому сприяє в першу чергу рельєф.

На території Придністров'я умови для організації садиб зеленого туризму та екотуризму мають усі без виключення населені пункти. Це і великі та малі села, і навіть невеликі хутори. Незважаючи на те, що до більшості з них відсутні європейські шляхи сполучення, вони є доступними для сучасного транспорту. Зокрема, джипи, квадроцикли, скутери, як засіб транспортування, надають відпочинку певного екстриму. Також цікавими для відпочиваючих будуть і кінні брички. їх також можна використати для прогулянок по цікавих місцях навколишніх територій.

Останнім часом почав розвиватися у Придністров'ї ще один, новий для нас, вид туризму -- фестивально-концертний.

Середнє Придністров'я є одним з цікавіших і перспективніших районів, де можливий розвите пішохідного спортивного туризму. Унікальні природні ландшафти -- сильно пересічена місцевість, численні яри та каньйони річок можуть скласти конкуренцію і Криму, і Карпатам, недарма частина регіону отримала назву «Українська Швейцарія». Також ця територія насичена різноманітиш пам'ятками історії та архітектури; руїнами середньовічних замків і фортець, культовими спорудам. Це робить район атрактивним і для краєзнавчого туризму.

Особливе місце в розвитку нетрадиційних видів туризму в Придністров'ї найближчим часом має належати Дністровському водосховищу. Тут перспективним є організація прогулянок і навчальних екскурсій на катамаранах та невеличких вітрильниках. Також можна організувати платну любительську рибалку. При створенні відповідної прибережної інфраструктури (пляжів, місць стаціонарних стоянок для наметів, кемпінгів або агроосель у населених пунктах, оглядових майданчиків) можна очікувати значного напливу туристів у регіон. А наявність тут значної кількості пам'яток архітектури та історії ще більше приваблюватиме туристів.

Поступово починає розвиватися в цьому регіоні кінний туризм. Із появою у приватній власності коней, деякі власники пропонують туристам прогулянки верхи. Таких господарів є ще досить мало і практично відсутня інформація про них.

Прогулянки здійснюються переважно в безпосередній близькості від садиб господарів. Проте уже є чимало бажаючих здійснити кількаденні кінні прогулянки і навіть туристичні походи. Водні маршрути по р. Дністру почали розробляти у 70-х роках XX ст. З тих пір і до сьогодні вони не втрачають своєї актуальності. З'явився контингент туристів, які перенасичені традиційними екскурсійними турами, шукають нових вражень та екстриму. Мальовничі береги Дністра, своєрідний мікроклімат, рівнинна течія, чисте водне плесо та достатня глибина ріки зумовлюють тут перспективи для сплаву на надувних плотах (рафтах), човнах, байдарках і каяках. Ділянки бистрини і скельних виступів у руслі дають змогу відчути певний ризик і отримати певну дозу адреналіну в цій подорожі. Найцікавішою і відомою ділянкою для водного походу є відрізок між гирлом р. Стрипа у Бучацькому районі Тернопільської обл. та м. Хотин Чернівецької обл.

Водні походи -- це в основному самодіяльні подорожі, маршрут яких розробляють самі учасники походу. Інформацію про маршрут отримують із таких джерел як: туристичні довідники, інтернет-видання, спогади учасників попередніх подорожей, топографічних карт і джерел -- космічних знімків. На відрізку між с. Золотий Потік і м. Хотин вздовж долини Дністра вони мають роздільну здатність 5 м, на прилеглій території --- 30 м. Територія знята у весняний сезон, коли ще не повністю вкрита рослинністю.

Космознімки високого розрізнення дають змогу ознайомитися з трасою подорожі, позначити місця таборів і тимчасових зупинок, оглянути природокористування в районі походу. На них чітко видно ділянки рівнинного чи урвистого берега, розташування пляжів. Добре виділяються острови в руслі і за знімками намічають шлях їхнього обходу по широких повноводних рукавах ріки. Проте для виявлення підводних каменів і мілин залучають додаткові матеріали. На знімках виразними є греблі, мости, шлюзи, поромні переправи, а також місця перетину рік трубопроводами. Ці штучні об'єкти вимагають додаткової уваги під час їхнього проходження. Космознімки дають реальну картину про береги і акумулятивно-ерозійиі процеси, що там відбуваються.

Придністров'я Чернівецької області являється давнім історичним центром заселення населенням території Чернівецької області. Тому зрозумілим є той факт, що в період Київської Русі тут появляються міста -- Василів, Хотин із давніми храмами, а також печерний монастир на схилах Дністра у с. Галиця, які стали центрами для зародження паломництва в сиву давнину. Сьогодні Придністров'я Чернівецької області -- це природно-географічний регіон із значним сакрально-туристичним потенціалом. На самих схилах Дністра розміщено два чоловічі монастирі -- Свято-Івано-Богословський у с. Хрещатик Заставнівського району та Свято-Миколаївський печерний у с. Галиця Сокирянського району, а також давні храми, які є пам'ятками архітектури.

Має перспективи Придністров'я і для розвитку індустріального (промислового) туризму. В першу чергу, це території закинутих та діючих кар'єрів. Об'єктами екскурсій можуть бути і діючі промислові підприємства. Зараз багатьох людей цікавлять технологічні процеси, які має те чи інше підприємство, а тому визріла необхідність організовувати такі екскурсії.

Даний потенціал представлений ландшафтними заказниками місцевого значення -- Шебутинецький яр, Галицька стінка, Василівський яр, Бабинська стінка, Молодівський та Поливанів яр, Гриняцькі та Баламутівські стінки, іхтіологічні заказники -- «Бернівський острів», «Дарабанське плесо», «Василівська вирва», «Репужинецькі острови» та ін., Хрещатицький монастир Святого Іоанна Богослова, Галицький Свято-Миколаївський монастир, Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» і ін.

З огляду на зазначений потенціал, в рамках дослідження, вже функціонують бази відпочинку «Чайка» в с. Непоротово Сокирянського району, «Меридіан» в с. Вороновиця Кельменецького району, яхт-клуб та база моторних суден в с. Дністрівка Кельменецького району. Вже в найближчий місяць відкриються для відвідувачів перші черги туристичних комплексів «Тірас» в с. Непоротово та «Дністер» в урочищі Стара Вишнева Ломачинецької сільської ради. Розпочато будівництво одного з найпотужніших інвестиційних проектів -- культурно-мистецького, туристично-оздоровчого комплексу «Фортеця гетьманів» в безпосередній близькості біля ДІАЗу «Хотинська фортеця». В нинішньому році, незважаючи на фінансову кризу, планується розпочати будівництво в Придністров'ї в межах Чернівецької області ще шести об'єктів. Зазначена інформація засвідчує про надзвичайно високу інвестиційну привабливість та зацікавленість інвесторів, яка при сприянні державного управління дасть змогу за короткий час перетворити даний край в потужний рекреаційний регіон України.

Для використання багатьох видів туристсько-рекреаційних ресурсів істотною рисою є сезонність, прив'язка до конкретних подій, що означає нерівномірне використання впродовж року. Це особливо стосується природних рекреаційно-туристських ресурсів.

Різноманітні види може запропонувати туристові наш регіон, наметові дитячий і юнацькі табори на Дністрі, це гармонічне поєднання відпочинку і можливості пожити на природі, це різноманітні програми розвитку і дозвілля, можливість загартуватись, отримати нові різносторонні навички і знання, які з часом стануть потрібними в дорослому житті і розвинути навички самообслуговування і самоорганізації, відчути себе сильною особистістю

Туристична Заставнівщина відкриває свої неповторні маршрути. Кожен край цікавий, але Заставнівщина -- особливий. Ландшафти району сприяють розвитку пішохідного туризму та спортивного орієнтування. На території району протікає 3 річки -- Савиця, Чорний Потік, Дністер.

Тих, хто вперше сюди приїздить, особливо вражають неповторна краса краю, мальовничі ландшафти, безліч природних заповідників, 160 ставків, віковічні ліси, дністровські каньйони, водо-болотні заплави, численні підземні мінералізовані джерела і водоспади, казкові печери. У деяких з цих печер знайдені наскельні малюнки первісних людей. Тут і заповідні урочища з дивовижним розмаїттям рослинного світу, і дикі галявини з десятками видів флори, занесеними до Червоної книги України і багато-багато іншого.

Хотинщина -- один з найпривабливіших куточків Буковини, який гармонійно поєднав у собі неозорі рівнини і крутосхили, ліси та водойми утворивши краєвиди неперевершеної краси. Тут можна гарно відпочити, подихати чистим повітрям назбирати грибів та квітів у лісі, зайнятися мисливством і рибальством. Для любителів водних подорожей Дністром до послуг туристів є 50-місний катер. Подорож правобережжям Дністра починається від с. Атаки, що розташоване за 2 км від Хотина. Мальовнича панорама відкривається вже з Рашківської гори. Недалеко від села Рашкова в наддністровських скелях знаходяться печери.

Кельменеччина вражає своїми природними витворами: заказник «Бабинська стінка». Тут за мільйони років утворилися своєрідні природні комплекси великих обривів і пологих схилів. Дивлячись на дивовижні геологічні розрізи Дністровського каньйону, можна наочно прослідкувати геологічну історію -- знизу догори виходять на поверхню нашарування епох. Ось глауконіто-кварцеві шари, ось піщані, а ось аргіліти -- відповідно Кембрійський, Силурійський та Сарматський геологічні періоди, які сягають глибини історії планети на 500 мільйонів років.

В районі є чудові місця для полювання та рибальства. Основні види полювання - на зайця-русака та пернату дичину. Велика протяжність Дністровського водосховища дозволяє рибалити протягом року. Основні види риби: лящ, карась, короп, судак.

Сокирянщина - чарівний куточок Чернівецької області - приваблює перш за все чудовими краєвидами, дністрянськими крутосхилами, зеленими лісовими масивами, буйним весняним цвітінням і щедрістю осінніх садів.

Екскурсію до придністровських сіл, а також до п'яти баз спортивно-любительського рибальства можна здійснити автобусами, пливти човном вниз за течією Дністра, милуючись живописними краєвидами, або ж з рюкзаком за спиною, мандруючи берегом річки.

Неподалік Непоротова, в урочищі Галиця, є гігантська скеля над Дністром. У її виступі збереглися залишки скельного монастиря, який був заснований ще на межі XI та XII ст. Багато десятиліть він не діяв, але 1999 р. його відновили. Сьогодні це діючий Святомиколаївський чоловічий монастир.

Село Вороновиця - рибальська столиця. Село розташоване на одному з цікавих півостровів Дністровського водосховища. Для цього місця характерний сухий теплий клімат, схожий на кримський.

Віддаленість від автошляхів, та захищеність високим берегом Дністровського каньйону привела то того, що в останній час село переживає бум курортного життя. Пік курортного сезону весна-літо. В цей час село наповнюється дачниками та туристами, які з задоволенням проводять тут час.

Не менш цікавими будуть відвідини міста гідробудівців Ново-дністровська, Дністровської ГЕС, гідроакумулюючої станції та її штучного високогірного озера.

ВИСНОВКИ

Сфера туризму на відміну від інших галузей економіки дає можливість реалізувати концепцію саморозвитку, самоуправління та самофінансування за рахунок своїх власних ресурсів, власних фінансових джерел. Таким джерелом служить туристична рента як диференціація цінності туристичних ресурсів за ступенем їх привабливості для туристів.

Визначення туризму як однієї з галузей пріоритетного розвитку багатьох регіонів України робить необхідним всебічне оцінювання ресурсної бази, можливостей широкого використання території для туристської діяльності. Ця діяльність належить до видів суспільної практики із яскраво вираженою ресурсною орієнтацією.

Дністровська долинна система є найбільш перспективною в рекреаційному відношенні частиною Чернівецької області. Своєрідною віссю цієї системи є ріка Дністер. З півночі до Дністра прилягають сегменти Тернопільської, Хмельницької і Вінницької областей, з заходу - Івано-Франківський, а з південного сходу - Молдавський сегменти. Таким чином, Дністровська рекреаційна система є не тільки українською, але і міжнародною.

Для прогулянково-пляжного відпочинку самі сприятливі умови комплексів низької і високої заплави Дністра, плавних схилів його долини, Хотинської височини, які покриті мальовничою рослинністю - цінні угіддя для збору ягід і лікарських рослин. У Репужинському, Баламутівському, Рухотинському і Хотинському районах можна планувати розширення спортивних і туристичних закладів на базі прирічних комплексів Дністра. Отже, Дністровський каньйон є унікальним в геологічному, геоморфологічному, кліматичному, геоботанічному та інших відношеннях, що формує його потужний туристичний потенціал. Залишаються відкритими питання ефективних форм його реалізації.

Природно-заповідний фонд на території Придністров'я недостатньо презентує біологічне та ландшафтне різноманіття краю. Зокрема у реєстрі заповідних територій та об'єктів є: Кельменецький район - 9 територій та об'єктів загальною площею 2144,55 га, з них: 4 заказники державного та місцевого значення, 5 пам'яток природи місцевого значення; Сокирянський район - 16 територій та об'єктів загальною площею 1458,76 га, з них: 5 заказників місцевого значення, 11 пам'яток природи та парків пам'яток місцевого значення; Хотинський район - 31 територія та об'єкт загальною площею 912,6 га, з них: 8 заказників місцевого значення, 13 пам'яток природи державного та місцевого значення, 5 заповідних урочищ, 5 парків-пам'яток та дендрологічний парк місцевого значення. Відповідно у цих районах площа природно-заповідного фонду становить 1-3 % від території району. Для порівняння: показник заповідності Чернівецької області становить 10,5 %, а загальнодержавний - 4,7 % [9].

Особливої уваги потребує заповідання Дністровського водосховища. Дністровське водосховище є не тільки регулятором водного режиму р. Дністер, воно виконує значні водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні інші важливі функції, а також є джерелом для задоволення потреб суспільства в рибних ресурсах. На стан прибережних смуг Дністровського водосховища позитивно впливають природно-заповідні територій лісового фонду зокрема: ландшафтні заказники місцевого значення "Шебутинський яр", "Галицька стінка", "Василівський яр", "Бабинська стінка", "Молодівський яр", "Поливанів яр" та інші об'єкти природно-заповідного фонду.

Придністров'я Чернівецької області являється давнім історичним центром заселення населенням території Чернівецької області. Тому зрозумілим є той факт, що в період Київської Русі тут з'являються міста -- Василів, Хотин із давніми храмами, а також печерний монастир на схилах Дністра у с. Галиця, які стали центрами для зародження паломництва в сиву давнину. Сьогодні Придністров'я Чернівецької області -- це природно-географічний регіон із значним сакрально-туристичним потенціалом. На самих схилах Дністра розміщено два чоловічі монастирі -- Свято-Івано-Богословський у с. Хрещатик Заставнівського району та Свято-Миколаївський печерний у с. Галиця Сокирянського району, а також давні храми, які є пам'ятками архітектури.

У Придністров'ї Чернівецької області є 7 храмових комплексів, які включені до списку архітектурних пам'яток. Це храми в селах Звенячин, Репужинці, Василів, Веренчанка та Вікно Заставнівського району, у місті Хотин та с. Білоусівка Сокирянського району. Серед перелічених храмів за потоком паломників вирізняється храм с. Вікно, адже в ньому зберігається частинка мощей святого цілителя Пантелеймона. Проте, дані храми не мають такої сакрально-туристичної значимості як перелічені монастирі, які поправу є осередками релігійного туризму в Придністров'ї Чернівецької області.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Про туризм: Закон України від 15.09.95 № 324/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 31. - Ст. 241. - С 705-717.

2. Про стан та перспективи розвитку туризму в Україні: Інформ.-аналіт. матеріал до парламентських слухань / В. І. Цибух, Г. П. Науменко, В. К. Федорченко та ін. - К.: Вид-во "КІТЕП", 2000. - 87 с

3. Агрокліматичний довідник по Чернівецькій області. - К.: Держ. вид-во с.-г. літ-ри УРСР, 1960. - 78 с.

4. Андрейчук В. Н. Тектонический фактор и особенности сульфатного карета Буковини / В. Н. Андрейчук. -- Сверд-ловск: Изд-во УрО АН СССР, 1988. -- 68 с.

5. Андрейчук В. Н. Карстовий ландшафт как геосиетема // Проблеми изучения карстових ланшафтов: Сб.науч.тр. / В. Н. Андрейчук, Л. И. Воропай. -- Пермь, 1993. -- С. 37-51.

6. Андропов О. М. Стан рекреаційного комплексу України // Економіка і Екологія / О. М. Андропов-- 2005. -- № 24. 1 Географічна енциклопедія України. -- К.: Українська енциклопедія, 1993. -- 1-3 т.

7. Борейко В. Е. Введение в природоохранную эстетику / В. Е. Борейко-- К.: Киевский зколого-культурний центр, 2001. -- 198 с.

8. Будыко М.И. Климат и жизнь / М.И. Будыко- Л.: Гидрометеоиздат, 1971. - 472 с. 3.

9. Бучко Ж. І. Естетичні якості ландшафтів у контексті використання та збереження гуманістичного ресурсного потенціалу регіону: Автореф. Дис. канд. геогр. Наук / Ж. І. Бучко-- Чернівці, 2002. -- 20 с.

10. Воропай Л. И. Геолого-геоморфологические условия района строительства Могилев-Подольского гидрокомплекса // Физическая география и геоморфология / Л. И. Воропай, Н. А.Кунща, В. И.Левицкш. -- К., 1978. -- Вьіп. 20. -- С. 126-134.

11. Волік О. В. Травертинові відклади Поділля / О. В.Волік, Й. М.Свинко. -- Тернопіль: Підручники та посібники, 2008. -- 144 с.

12. Геренчук К. И. Геоморфология Подолии // Научньїе записки Черновицкого ун-та. Сер. Геолого-географическая / К. И. Геренчук -- Черновцы, 1950. -- Т. 8. V С. 89-111.

13. Геолого-геоморфологическое строение Среднего Приднестровья // Воздействие гидротехнического строительства на природу и хозяйство Среднего Приднестровья: Сб. ст. - Л.: Изд-во ГО СССР, 1981. - С.9-11

14. Горб К. Н. Концепция и общиє методические принципи создания охраняемьх природних территорий в зависимостн от эстетической ценности природних ландшафтов / К. Н. Горб. -- Киев, 2000. -- 54 с.

15. Данилова Н. А Климат и отдых в нашей стране: (Европейская часть СССР, Кавказ) / Н. А. Данилова. - М.: Мысль, 1980. - 156 с.

16. Денисик Г. І.Рекреаційні ландшафти Поділля / Г. І.Денисик, В.М.Воловик-- Вінниця: Едельвейс і К, 2009. --- 206 с.

17. Дутчак М. В. Природно-територіальні комплекси Дністровської долинно-річкової системи в межах середнього Придністров'я, та їх зміни під впливом гідротехнічних систем: Дис. канд.геогр.наук / М. В. Дутчак-- К., 1994. -- С. 25.

18. Дутчак Н. В. Ландшафтний подход к разработке мелиоративных мероприятий в Среднем Приднестровье // Экологические и экономические аспекты мепиорации / Н. В. Дутчак-- Таллин, 1988. -- Т. 2. ---С. 45-47.

19. Дядечко Л. П. Економіка туристичного бізнесу. Навчальний посібник / Л. П . Дядечко-- К.: Центр учбової літератури, 2007. -- 224 с.

20. Заставний Ф. Д. Географія України / Ф. Д. Заставний-- Львів: Екотехніка, 1994.

21. Кифяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні / В. Ф. Кифяк-- Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. -- 300 с.-

22. Киналь О. Особливості клімату Середнього Подністров'я // Наук. вісн. Чернівецького ун-ту / О. Киналь. - Вип.294: Географія. - Чернівці, Рута, 2006. - С. 149-175.

23. Клімат України / За ред. В.М. Ліпінського. - К.: Видавництво Раєвського, 2003. - 343 с.

24. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг як об'єкт географії туризму / О. О. Любіцева // Укр. ге-огр. Журн / О. О. Любіцева-- 2003. -- № 2. -- С. 43-52.

25. Проблеми екології рідного краю (навчальні матеріали) / Ред. Л, П. Царик. -- Тернопіль, 1993. --С. 16-20.

26. Руденко В. П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах: Підручник / В. П. Руденко-- К.: ВД «К. -- М. Академія» -- Чернівці: Зелена Буковина, 1999 -- 568 с.

27. Руденко В. П. Український природно-ресурсний потенціал: Серія оцінкових картосхем. Ч. 3 / В. П.Руденко. -- Чернівці: Рута, 2005. -- 248 с.

28. Руденко В. П. Природно-ресурсний потенціал природних регіонів України / В.П.Руденко,В.Я. Вацеба, Т.В. Соловей. -- Чернівці: Рута, 2001. -- 268 с.

29. Рутинський М. Й., Зінько Ю. В. Сільський туризм / Навч. Посіб / М. Й.Рутинський, Ю. В. Зінько-- К: Знання, 2006. -- 271 с.

30. Свинко Й. М. В. Травертинові скелі -- невід'ємна складова регіонального ландшафтного парку «Дністровський каньйон» // Наукові записки ТДПУ. Серія: Географія / Й. М.Свинко, О. Волік. -- 2004. -- № 2. -- С. 73-77.

31. Середнє Придністров`я / За ред. Г.І. Денисика - Вінниця: Теза, 2007. - 431 с.

32. Стафійчук В. І. Рекреалогія. Навчальний посібник / В. І. Стафійчук- К. : Альтерпрес, 2006. - 264 с. 13.

33. Царик Л. П. Еколого-географічний аналіз й оцінювання території: теорія та практика / Л. П. Царик-- Тернопіль: Навчальна книга -- Богдан, 2005. -- 256 с.

34. Царик Л. Природні рекреаційні ресурси: методи оцінки та аналізу / Л.П. Царик, Г. В. Чернюк. -- Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. -- С. 111-133,

35. Царик Л.П. Клімат і кліматичні ресурси Поділля // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: географія / Л. П. Царик, Г. В. Чернюк. -- Тернопіль: ТИПУ. -- 2008. -- № 1. -- С. 53-65.

36. ХацкевичД. X. Природа как эстетическая ценность. / Д. X. Хацкевич. -- М.: Высшая школа, 1987. -- 1200 с.

37. Чернюк Г. В. Рекреаційні ресурси клімату і погоди Поділля І! Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка / Г. В. Чернюк-- Кам'янець-Подільський: вид-во КПНУ. -- 2008. -- Випуск 1. -- С. 347-356.

38. Черкесова И. Роль маркетинга в формировании туристекой индустрии / И. Черкесова // Маркетинг. -- 2007. -- № і. -- С. 55-63.

Размещено на Allbest.ru