Організація туристичних ресурсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Організація туристичних ресурсів

Постановка питання у загальному вигляді

Актуальність дослідження ресурсної складової туристичної сфери ні в кого не викликає сумнівів. Адже для функціонування галузі туризму необхідна наявність чи не найбільшої різноманітності туристичних ресурсів, на відміну від інших секторів національної економіки. З дослідження туристичного потенціалу території розпочинається майже кожна наукова праця, що має відношення до проблем туризму. Те саме стосується оцінки туристичного (рекреаційного) потенціалу в регіональному аспекті та забезпеченості власне туристичними ресурсами. На це акцентується увага в наукових виданнях з географії, екології, економіки тощо. Різнонаправленість та різнобічність трактувань, наявність значної кількості наукових розробок свідчить також про недостатню вивченість низки важливих теоретичних та практичних питань. Коли мова йде про туристичні ресурси, в більшості випадків мають на увазі їхню наявність, розташування та особливості використання в туристичній сфері. Термін "організація" стосовно туристичних ресурсів не використовується, лише в площині аналізу туристичної галузі. Проте, це лише поверхневе розуміння цього поняття без усвідомлення багатоаспектності суті, змісту та внутрішнього наповнення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі вивчення туристичних ресурсів присвячені чимало праць вітчизняних та іноземних науковців. Це роботи Н.В. Фоменко, І.Т. Твердохлєбова, М.П. Мальської, З.В. Гера- симчука, І.В. Смаль (Україна), Д.Схверсона, К.Холлі, Л.Мітчела (США), І.О.Квартальнова, В.Ю.Воскресенського (Росія), А.Ковальчик,

М.Труасі (Польща), П.Дефер (Франція) та інших представників світових наукових кіл. Проте, що стосується організації туристичних ресурсів дослідження науковців розглядаються лише в площині організації туристичної галузі. Це праці Любіцевої О.О., Смаль І.В., Безуглого І.В. тощо. Дослідження поняття "організація" добре висвітлено з економічно-організаційної точки зору в праці Монастирського Г. Л., де він пояснює його суть з точки зору внутрішнього, змістовного наповнення та структурно схематизує.

Таблиця 1Наукове трактування терміну "організація" в часовій детермінанті[2,3,4,6,7, 9,10,12,14,15/

Окремі напрямки організації різного роду системних утворень: природних, екологічних тощо висвітлені в роботах Петліна В.М., Гнатіва П.С., Матвійчука Л.Ю. та інших вчених.

Виклад основного матеріалу

Відсутність прив'язки поняття "організація" до туристичних ресурсів пояснюється досить вузьким трактуванням значення цього терміну та можливостями їхнього поєднання. Проте, не слід забувати, що статична наявність туристичних ресурсів в межах певної території не завжди передбачає або уможливлює їхнє належне використання. В такому випадку слід говорити про потенційні туристичні ресурси (ресурси у "підвішеному" стані), для використання яких необхідна організаційна узгодженість функціонування інших дотичних та невід'ємних складових: економічної, соціальної, транспортної, екологічної тощо.

Попри це, термін "організація" володіє низкою підходів до трактування:

1) по-перше, це внутрішня узгодженість, упорядкованість взаємодії більш або менш диференційованих і автономних частин цілого, обумовлених його побудовою;

2) по-друге, це сукупність процесів та дій, що ведуть до утворення і удосконалення взаємозв'язків між частинами цілого;

3) по-третє, це об'єднання людей, що сумісно реалізують деяку програму або прагнуть досягнути якої-небудь мети та діють за певними правилами та принципами [6].

Очевидним є те, що часові відмінності у трактуванні терміну "організація" майже не помітні, оскільки обґрунтування поняття відбувається в площині системного аналізу, єдності статики та процесуального механізму. В результаті спільною результативною думкою усіх досліджень є наявність наступних характеристик організації [6]:

1) ступінь впорядкованості частин в цілому (певній системі);

2) динамічна складова, що уособлює процес стосовно напрямку створення певної системи;

3) наявність сукупності явищ з певними властивостями та функціями, що дозволяють зберігати та розвивати цілісність системи.

Визначаючи сематичне значення терміну

Як бачимо, змістовність даного терміну передбачає наявність як процесуального рівня або динамічної основи, так і статичного трактування (статична форма організації). Це обумовило дослідження вищезгаданого терміну різними вченими, приналежних до різних часових епох( табл.. 1).

"організація" засновник організаційної науки А. Богданов у власній праці "Тектологія. Загальна організаційна наука" трактує цей термін по-своєму: "Всяка людська діяльність об'єктивно є організуючою або дезорганізуючою". Він пояснює цей термін з точки зору повсякденного використання, що синонімічне з поняттям "організувати", володіючи при цьому вужчим, спеціальним змістом. Проте, при глибшому та детальнішому аналізі змістовність стає набагато ширшою і належить не лише до людських активностей, трудових ресурсів та засобів виробництва, але й до живої та неживої природи у всіх її проявах: "Природа - великий перший організатор і сама людина один з її організованих витворів" [1].

Підтримуючи точку зору Монастирського Г.Л. стосовно розуміння організації через призму статичної та динамічної складової вважаємо, що співвідношення статики та динамічних процесів при дослідженні організації туристичних ресурсів відіграє вирішальну роль. Адже статична складова передбачає наявність різного роду цілісних утворень, в нашому випадку - природних, антропогенних, соціальних, технічних тощо, що завдяки динамічним процесам (наприклад, впорядкування окремих елементів або складових статичної системи) дозволяє формувати та підтримувати цілісність природних та антропогенних об'єднань, що вже функціонують або лише формуються. Усі ці процеси містять людський фактор, що разом з самоорганізуючим природним початком уможливлює функціонування цілої системи. В нашому випадку мова йде про організаційну систему туристичних ресурсів, що поєднує природну та людську складову. За твердженням профессора Любіцевої О.О. ресурси туризму - це об'єкти, території, явища, які здатні задовольняти потреби відвідувачів [5]. Це означає, що будь-яка територія вже є самостійним ресурсом, з відмінними окремими складовими, що здатні задовільняти туристичні потреби лише за умови певної організації цієї території, адже туристичні ресурси здебільшого є прив'язані до конкретної території, місця чи точкової складової. Саме організаційна творчість природи та свідома організаційна діяльність людини, що формується в площині організаційного досвіду суспільства та туризму зокрема, є в основі теоретичних досліджень організації туристичних ресурсів, визначаючи тим самим значення, місце та роль в системі відносин: природа «-> людина <-> суспільство.

Організація туристичних ресурсів передбачає сворення цілісної системи, основними складниками якої є статична туристично-ресурсна структура та факторна основа, що пов'язані динамічною властивістю взаємозв'язку між основними та допоміжними елементами цієї системи. Дослідження будь-якого об'єкта традиційно передбачає з'ясування його особливостей виникнення, створення. Саме у з'ясуванні причин, чинників або факторів прихована низка положень, що дають змогу пояснити не лише його виникнення, але й подальшу сутність, змістовність, становлення, розвиток, сталість чи змінність.

Як стверджує Г.Л. Монастирський у своїй праці: "Перше положення організації: система є результатом процессу її організації, проте не кожен процесе завершується утворенням системи. Тобто первинним є процес" [6 ]. Для нас є надзвичайно важливим дослідження усіх процесів, що призводять чи зможуть обумовити організацію туристичних ресурсів на певній території, оцінки можливостей виникнення цих процесі в результаті факторного аналізу території.

Організація туристичних ресурсів має вигляд системи, що створена на основі сукупності взаємопов'язаних елементів, в результаті чого з'являються зовсім нові властивості системи, що не завжди є сумою простих властивостей первинних вхідних елементів. Якість організації системи, зазвичай, відображається в ефекті синергії [6]. Це означає, що результат функціонування системи в цілому є вищим за суму результатів окремих елементів, що становлять їхню сукупність. До прикладу, візьмемо окрему територію з наявністю певних видів туристичних ресурсів. Кожен з видів туристичних ресурсів при використанні формують власну організаційну систему з відмінними або одинаковими властивостями, проте з різною ефективністю їхнього використання. Ця ефективність залежить від ступеня взаємозвязку цих елементів між собою, що безпосередньо пов'язано з якістю організації цих підситемних складових. Організація туристичних ресурсів цілої території, а не її окремих фрагментів, значно більше уможливлює виникнення ефекту синергії.

Основними характеристиками системи організації туристичних ресурсів є:

1) наявність компонентів (природних, соціальних, економічних тощо);

2) наявність зв'язків (між компонентами та середовищем);

3) наявність структури компонентів, що забезпечує стабільність системи та формує стійкість;

4) наявність взаємодії між компонентами системи, результатом чого є формування процесів, що можуть призвести до результативності організації усієї системи);

5) формування системних процесів, що свідчать про змінність. Процеси змінюють ресурси, що входять в систему та формують організований продукт;

6) цілісність та емердженгність;

7) наявність зовнішніх явищ та чинників, що формують зовнішнє середовище, впливаючи на цю систему, проте не є її складовою;

8) концепційна умова формування.

Такий системний підхід до трактування організації туристичних ресурсів дозволяє дослідити чинники, що безпосередньо впливають на формування організації, властивості вже сформованої організації, допомагає встановити її цілісність, організованість та доцільність такоїорганізації загалом. ступну схему організації туристичних ресурсів

Беззаперечним є той факт, що в центрі організації туристичних ресурсів є людина, яка власноруч попередньо теоретично визначає цільово-функціональні характеристики туристичного потенціалу території, розкриває його структурні елементи та формує основні процеси у часовому вимірі. Саме людина слугує тією суб'єктно-об'єктною складовою, що оцінює можливості та доречність формування туристичного продукту за рахунок системного підходу.

Рис. 1. Структурне уявлення про організацію туристичних ресурсів

Висновок

туризм ресурс територія економічний

Беручи до уваги вищесказане очевидним є те, що системний організаційний підхід при дослідженні туристичних ресурсів дозволить глибше пізнати та розкрити системну природу туристичного потенціалу території, здатного задовольнити специфічні людські потреби у якості туристичної послуги та слугувати орієнтиром стосовно розвитку туризму як повноцінної складової економіки України в цілому та окремих регіонів зокрема.

Література

1. Богданов А. А. Всеобщая организационная наука (тектология).- М.,1913-1917., Т. 1.,2; 2-е изд. М.; Л., 1925-1929., Т 1-3.

2. Гнатів П С. Теорія систем і системний аналіз в екології/ И. С. Гнатів, П. Р. Хірівський. - Львів, 2010. - 204 с.

3. Дьяконов К. Н Географические законы и их физическая сущность // Вопр. Геогр. /1981. № 117. - С. 28-40.

4. Ковальов О. П. На межі ландшафтно-географічного структуралізму // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вил, 305: Географія. -- Чернівці: Рута, 2006. -- С. 3-11.

5. Любіцева О. О. До питання термінології в туризмі / О. О. Лгобіцева // Географія та туризм. - 2010. № 3.- С. 7-10.

6. Маца К. О. Системы неорганические, органические, социальные: свойства и принципы организации: монографія / К. А. Маца. - К.: Обри, 2008. -196 с.

7. Петлін В. М. Екологічні механізми організації природних територіальних систем / В. М. Петлін. -- Львів, Вид. Центр ЛНУ ім. І. Франка, 2008. - 291 с.

8. Преображенский В. С. Рекреационная география , ее состояние и перспективы /В. С. Преображенский, Б. Н. Лиханов, Ю. А. Веденин // Социально-экономические и географические аспекты исследования. - М.; 1974. - С. 1-16.

И. Піцун Я. С. Теоретико-методолопчний аналіз процесу формування та нарощування туристичного потенціалу території України / Я. С. Піцун // Матер. 7-ї міжнародн. Науково-практичної конф. «Географія, економіка і туризм». -- Львів, 2013.-С. 362-364.

12. Сетров М. И. Основы функциональной теории организации. -- Л., 1972- 98 с.

13. Сетров М. И. Общие принципы организации систем и их методологическое значение. - Л., Наука, 1968. -120 с.

14. Солнцев В. Н Системная организация ландшафтов: (Проблемы методологии и теории.--М.: Мысль, 1981. - 239 с.

15. Урсул А. Д Информационный аспект взаимодействия общества и природы // Природа и общество. -- М.: Наука, 1968. С 290-297

Размещено на Allbest.ru