Оптимізація тренувального навантаження у важкоатлеток на етапі попередньої базової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оптимізація тренувального навантаження у важкоатлеток на етапі попередньої базової підготовки

Орлов А.А.

Анотації

Цель: разработать и экспериментально обосновать методику индивидуализации тренировочного процесса тяжелоатлеток на этапе предварительной базовой подготовки групп первого года обучения. Материал: в исследовании принимали участие 20 тяжелоатлеток возрасте 12-13 лет. Для оценки уровня специальной физической подготовки спортсменок были использованы контрольные тесты, которые рекомендованы учебной программой по тяжелой атлетике. Результаты: подтверждена целесообразность оптимизации тренировочной нагрузки спортсменок в группах первого года обучения в подготовительном и соревновательном периоде. Рекомендуется следующие тренировочные нагрузки: количество тренировок в недельном микроцикле - 5; соотношение общей и специальной физической подготовки составляет 55:45%. Необходимо исключить тренировочные нагрузки в классических упражнениях с интенсивностью 90%, более 90% и не использовать различных тяг. Выводы: установлено, что оптимизация тренировочной нагрузки тяжелоатлеток на этапе предварительной базовой подготовки, позволяет значительно улучшить соревновательный результат спортсменок, усовершенствовать технику классических упражнений, повысить уровень специальной физической подготовленности и уменьшить травматизм.

нагрузка, тяжелоатлетки, мезоцикл, этап, соревнования, программа.

Orlov A.A. Optimization of training load among weightlifters during pre-basic training.

Purpose: develop and experimentally based methods of individualization of the training process weightlifters during pre-basic training for groups of first year students. Material: The study involved 20 weightlifters aged 12-13 years. To assess the level of special physical preparation of athletes were used control tests which are recommended curriculum in weightlifting. Results: Appropriateness optimize training load of athletes in the group of first year students in the preparatory and competitive period. Recommends the following training load: number of workouts in a week microcycle - 5; the ratio of general and special physical training is 55: 45%.

Necessary to exclude training loads in classical exercises with intensity of 90%, 90%, and not to use the various drafts. Conclusions: It was found that the optimization of the training load weightlifters during pre-basic training, can significantly improve the competitive outcome athletes improve the technique of classical exercises, raise special physical preparedness and reduce injuries.

load, weightlifter, mesocycle, stage, competition, program.

Информация об авторе: Information about the author:

Orlov A.A.: ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3770-9307; Orlov105@ mail.ru; Zaporizhzhya National University; Zhukovsky Str. 66, Zaporozhye, 69000, Ukraine.

Цитируйте эту статью как: Орлов А.А. Оптимізація тренувального навантаження у важкоатлеток на етапі попередньої базової підготовки // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2015. - № 1. - С. 57-61. doi: 10.15561/18189172.2015.0111

Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http://www.sportpedu.org.ua/html/arhive.html

Это статья Открытого Доступа распространяется под терминами Creative Commons Attribution License, которая разрешает неограниченное использование, распространение и копирование любыми средствами, обеспечивающими должное цитирование этой оригинальной статьи (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.ru).

Дата поступления в редакцию: 10.10.2014 г.

Опубликовано: 30.01.2015 г.

Cite this article as: Orlov A.A. Optimization of training load among weightlifters during pre-basic training. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2015, vol.1, pp. 57-61. doi: 10.15561/18189172.2015.0111

The electronic version of this article is the complete one and can be found online at: http://www.sportpedu.org.ua/html/arhive-e.html

This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.en).Вступ

Популярність жіночої важкої атлетики, як нового, олімпійського виду спорту, почав розвиватися стрімкими темпами, підтвердженням чого є те, що в міжнародних змаганнях приймає участь більше 100-а країн. Велику популярність жіноча важка атлетика має і в Україні, збірна команда якої входить до десятки сильніших команд світу [5,8].

Найбільшою проблемою жіночої важкої атлетики в Україні є підготовка висококваліфікованих спортсменок для збірної команди, які здатні показувати результати міжнародного рівня. Одним з актуальних наукових напрямів, які мають велику практичну значимість, є розробка методики підготовки важкоатлеток з урахуванням особливостей жіночого організму, починаючи з груп початкової підготовки. Не зважаючи на окремі роботи, присвячені розгляду деяких проблем тренувального процесу, цей напрям наукових досліджень у жіночій важкій атлетиці до теперішнього часу не отримав достатнього розвитку в нашій країні (Олешко В.Г., Пуцев О.І., Пуцев С.О.) [8, 10].

В навчальній програмі з важкої атлетики для ДЮСШ, СДЮШОР та ШВСМ розроблені стандарти підготовки важкоатлеток на різних етапах багаторічної підготовки, але вони розроблені без урахування особливостей жіночого організму. Згідно цієї програми вік початку заняття важкою атлетикою хлопчиків дорівнює 10 років, а дівчат 12 років [8]. Але як зазначають науковці Н.Ж. Булгакова (1999), С.А. Левенець (1979), Л.Г Шахліна (1997), W. Mathew (2002), R. M. Malina (1998) дівчатка здатні показувати високі результати на 2-3 роки раніше юнаків, на нашу думку ці вікові особливості необхідно враховувати при побудові структури спортивних тренувань [1, 6, 12, 1420]. Також не враховується і сучасний стан світової жіночої важкої атлетики, і те що чемпіонат України проводиться серед молодших кадетів до 13 років та чемпіонат Європи серед кадетів 13-15 років.

В роботах провідних фахівців Л.В. Волкова (2002), Л.С. Дворкіна (2005), А.Н. Воробьова (1981), В.В. Юста (2003) звертається увага на те, що разом із поліпшенням організаційних, матеріально-технічних основ тренувальної і змагальної діяльності змінюється і характер спортивного тренування [2, 4, 11, 13].

Практично відсутня науково розроблена методика підготовки юних важкоатлеток. В науковій спеціальній літературі лише декларується, що спортивне тренування жінок має будуватися інакше, ніж чоловіків-важкоатлетів, але далі констатації відмінностей між чоловіками і жінками обґрунтованих рекомендацій не має.

Таким чином, визначення і реалізація шляхів удосконалення навчально-тренувального процесу юних важкоатлеток на етапі попередньої базової підготовки в групах першого року навчання, є актуальним напрямом наукових досліджень, що дозволить в подальшому ефективно готувати важкоатлеток міжнародного класу, що є підґрунтям нашого дослідження.

Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри теорії і методики фізичного виховання і спорту Запорізького національного університету з теми "Теоретичні та методичні засади вдосконалення навчально-тренувального процесу і змагальної діяльності спортсменів у різних видах спорту" (державний реєстраційний номер 0114U001797).

Мета, завдання, методи і матеріали роботи.

Мета дослідження - розробити та експериментально обґрунтувати методику індивідуалізації тренувального процесу важкоатлеток на етапі попередньої базової підготовки груп першого року навчання.

Завдання дослідження - оптимізація тренувального навантаження важкоатлеток в підготовчому та змагальному періоді на етапі попередньої базової підготовки.

Методи дослідження - під час дослідження для вирішення поставленої мети проведено узагальнення науково-методичної літератури, тестування рівня спеціальної фізичної підготовленості, аналіз змагальної діяльності, методи математичної статистики.

Матеріали дослідження - дослідження проводилось на базі Харківського обласного вищого училища фізичної культури і спорту (контрольна група важко- атлеток) та Запорізької СДЮШОР з важкої атлетики "Спартак" (основна група важкоатлеток). У досліджені приймало участь 20 важкоатлеток, з яких двадцять відносились до контрольної групи і така ж кількість до основної. Вік всіх спортсменок дорівнював 12-13 років, спортивна кваліфікація І-й юнацький спортивний розряд. На початку дослідження рівень фізичної підготовленості спортсменок знаходився на одному рівні.

Результати дослідження.

Організація тренувального процесу з важкої атлетики має свої особливості і базується на оптимальному розподілі навантаження, підбору об'єму тренувального навантаження та інтенсивності для кожної спортсменки. Особлива увага приділяється загальній та спеціальній фізичної підготовці [3,7].

На попередньому базовому етапі застосовуються основні засоби підготовки до яких відносяться зростаючий об'єм у спеціально-допоміжних вправах, вдосконалення техніки виконання класичних вправ. На цьому етапі підготовки поступово збільшується об'єм тренувального навантаження, а також інтенсивність і щільність тренування в спеціальній фізичній підготовці, надаючи перевагу використанню вправ, що направлені на вдосконалення швидкісно-силових якостей, гнучкості, координації і розвиток загальної витривалості [8,9].

Великого значення надається морально-вольовій підготовці юних спортсменок, підвищенню тактичної майстерності, умінню реалізувати залікові спроби на змаганнях. Попередньо базовий етап підготовки у важкій атлетиці є важливим в процесі багаторічної підготовки юних важкоатлеток, під час якого закладається необхідний фундамент фізичних і функціональних можливостей спортсменки і майбутній її успіх в спорті.

З метою створення найбільш щадних умов для жіночого організму, досягнення більш високих спортивних результатів в майбутньому, нами було запропоновано оптимізувати тренувальне навантаження юних важкоатлеток, яке рекомендовано навчальною програмою з важкої атлетики для ДЮСШ, СДЮШОР та ШВСМ [8].

Таблиця 1

Тренувальне навантаження важкоатлеток на етапі попередньої базової підготовки у підготовчому та змагальному мезоциклах* (Навчальна програма з важкої атлетики для ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ, 2011 р.)

Примітка - мезоцикл складається з чотирьох тижневих мікроциклів.

Розподіл тренувального навантаження важкоатлеток на етапі попередньої базової підготовки у підготовчому та змагальному мезоциклах*

Таблиця 3

*Примітка - мезоцикл складається з чотирьох тижневих мікроциклів.

Таблиця 4

Розподіл навантаження важкоатлеток у змагальному мезоциклі* по зонам інтенсивності (КПШ)

*Примітка - мезоцикл складається з чотирьох тижневих мікроциклів.

Таблиця 5

Показники приросту рівня спеціальної фізичної підготовки важкоатлеток контрольної та основної групи

Збільшення кількості підйомів штанги в ривкових та поштовхових вправах дасть можливість більш краще вдосконалити техніку виконання цих змагальних вправ.

Стосовно підняття штанги великої ваги (90 % та понад 90 %) в класичних вправах на даному етапі підготовки юних важкоатлеток, то на нашу думку, навантаження з такою інтенсивністю погіршує техніку виконання вправ і приводить до збільшення травм та погіршення емоціонального стану юної спортсменки.

Згідно досліджень О.С. Медведєва та власного досвіду, виконання тренувального навантаження в класичних вправах з інтенсивністю 70-85 %, дає максимальну можливість вдосконалення техніки виконання класичних вправ і розвитку фізичних якостей, що сприяє значному покращенню результату важкоатлеток на змаганнях [7].

За зонами інтенсивності та об'єму навантаження тренувального процесу важкоатлеток пропонується наступний розподіл (табл. 3, 4).

Запропоноване навантаження дає можливість достовірно покращити результати важкоатлеток основної групи, в порівнянні з результатами важкоатлеток контрольної групи, які застосовували тренувальне навантаження, що рекомендоване навчальною програмою з важкої атлетики для ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ.

Для оцінки рівня спеціальної фізичної підготовки юних важкоатлеток були використані контрольні тести, які рекомендовані навчальною програмою з важкої атлетики для ДЮСШ, СДЮШОР та ШВСМ [8]. Аналізуючи динаміку приросту показників рівня спеціальної фізичної підготовки важкоатлеток контрольної та основної групи встановлено, що показники всіх контрольних тестів достовірно покращились в обох групах (табл. 5).

Також згідно результатів, показаних спортсменками на офіційних змаганнях, юні важкоатлетки основної групи, за результатами змагальної вправи "Ривок класичний" показали достовірно вищий результат, ніж важкоатлетки контрольної групи (на 6,6 %). Відповідно результат в змагальній вправі "Поштовх класичний", вищий у важкоатлеток основної групи (на 8,8 %). Результат в сумі двоборства спортсменок основної групи, також значно кращий ніж у спортсменок контрольної групи (на 6,5 %).

Висновки