Порівняльний аналіз методик тренування та особливостей харчування кваліфікованих бодібілдерів в підготовчому періоді загально-підготовчого етапу

Таблиця 2. Порівняння маси тіла кваліфікованих бодібілдерів, на початку та в кінці підготовчого періоду загальнопідготовчого етапу(друга група)

Примітка. ПЗП - підготовчий період загально-підготовчий етап;МС - майстер спорту України, КМС - кандидат у майстри спорту.

Дані, наведені на рис.1, ілюструють динаміку навантажень спортсменів 1 ЕГ (експериментальна група) на протязі періоду спостереження. Особливості методики тренування обумовили достатньо значні коливання навантаження (максимальні - від 30 до 100%), але такі відмінності були лише у третій чверті підготовчого періоду, що обумовлено його значущістю у формуванні базових фізичних якостей. Переважне коливання навантаження у першій чверті періоду склало 50-80% від максимального, що спрямовано на полегшення адаптації спортсменів до тренувального режиму та найбільш ефективного виводу їх на пік спортивної форми. Друга чверть підготовки побудована так, щоб поступово підвищити рівень підготовки, навантаження у ній зростає з 60 до 80%, що обумовлено необхідністю профілактики спортивних травм та перенапруження.

Як зазначалося вище, саме у третій чверті здійснюється якісний ривок у підготовці - спортсмени вже адаптовані до навантаження, створено необхідне підґрунтя для суттєвого підвищення спортивної форми, що й дозволяє максимально збільшити навантаження. Остання чверть підготовки спрямована на закріплення отриманого ефекту, що здійснюється шляхом поступового зменшення навантаження до 60, а потім до 40%. Таким чином, динаміка тренувального періоду дозволяє підвищити якість підготовки, але с позицій фізіології спорту вона повинна бути визнана не зовсім вдалою, оскільки широкий діапазон коливань навантажень суттєво підвищує вірогідність формування перенавантаження, перетренування, спортивних травм та висуває підвищені вимоги до адаптаційно-компенсаторних механізмів спортсменів. Крім того, використання своєрідних зиґзаґів навантаження повинно бути визнано своєрідними важелем, що розхитує гомеостаз, зменшує його стабільність. Мета цього розхитування - вихід на принципово новий рівень підготовки, але при цьому, як вже зазначалося, зростає напруження адаптації, що може з часом привести до виснаження і зриву захисних механізмів.

Динаміка вживання основних нутрієнтів, що наведена на рис. 2, свідчить про суттєві коливання питомої ваги білків, жирів та вуглеводів протягом підготовчого періоду загально-підготовчого етапу. Перша чверть характеризується вираженим зрушенням балансу у бік білків (40-30%), у другій, третій ця диспропорція ще зростає, що обумовлено необхідністю набору маси, питома вага білків у ній становить 60-70%. Таке становище повинно бути визнано своєрідними випробуванням міцності метаболізму організму, зростанням навантаження на печінку та шлунково-кишковий тракт. Тому, у період, що залишився єдиними шляхом стає відновлення балансу Б, Ж, В, як у раціональному харчуванні (1:1:4). Це, з одного боку, є захисним заходом для попередження несприятливих зрушень у організмі, а, з іншого боку, певною мірою погіршує стан спортивної форми спортсменів за рахунок зменшення темпів набирання м'язової маси.

До недоліків цієї методики можна віднести швидке збільшення маси тіла, що негативно позначається на слабкості та не рухливості спортсмена бодібілдера, а також гальмує м'язовий розвиток.

Побудова тренувального процесу у ЕГ 2 наведена на рис.3. при практично однакових максимальних коливаннях навантаження (30-90%), вона характеризується принциповою відмінністю від приведеної раніше. Так, відсутність зиґзаґів у динаміці навантаження дозволяє стабілізувати підготовку, крім того, відпадає необхідність у зменшенні навантаження на проміжних мікроциклах. Взагалі динаміка характеризується поступовим зростанням як навантаження, так і фізичної форми спортсменів. Важливим моментом підготовки є той факт, що поступово зростає питома вага статичних навантажень, що дає змогу забезпечити профілактику перенапруження та перетренування та зберегти необхідну форму.

Рис. 1

У ЕГ 2 на протязі всього періоду підготовки раціон характеризувався вираженою білкової спрямованістю, питома вага цього нутрієнта становила 40 % у першій чверті, 50% - у другій, 60 - у третій і лише в два останні мікроцикли зменшувалася до 50 %. На наш погляд, це найбільш ефективно сприяє зростанню м'язової маси, певною мірою зменшує навантаження на метаболізм за рахунок поступового привикання організму до високого вживання білку. Але, така побудова раціону висуває підвищені вимоги до перехідного періоду, коли поступова перебудова раціону повинна бути спрямована на повернення діяльності основних органів та систем в звичний режим.

Новизна методики окрім означеного вище рівню харчування полягає у плавній динаміці нарощування навантажень з упором на статичне навантаження м'язів.

Рис. 2

Рис. 3

Таким чином, порівняльний аналіз методик тренування та особливостей харчування спортсменів дозволяє вважати, що, у ЕГ 2 ефект був більш виражений, та рівень підготовленості може бути оцінений як найоптимальніший. Динаміка навантаження у цій групі суттєво зменшує ймовірність формування несприятливих зрушень функціонального стану спортсменів (перенапруження, перетренування, травм), дозволяє досягти необхідного рівню спортивної форми без перенапруження адаптаційно-компенсаторних механізмів. Щодо побудови раціону, то у ЕГ 2 харчування більше сприяє виконанню поставленого завдання - збільшенню питомої маси саме м'язової, а не загальної маси тіла бодібілдера, що було характерно для спортсменів ЕГ 1.

Оцінені методики можуть бути рекомендовані для підготовки кваліфікованих бодібілдерів, за дотримання вимог спортивного та медичного контролю, забезпечення ефективного та якісного відновлення у перехідному періоді.

Подальші дослідження повинні містити обґрунтування та розробку нової методики, призначеної для відновлення у перехідному періоді, ліквідації порушень метаболізму, що виникають внаслідок застосування харчування спеціалізованої спрямованості для нарощування м'язової маси.

Література

спортивний бодібілдинг харчовий

1. Борисова О.О. Питание спортсменов: зарубежный опыт и практические рекомендации: [учебно.-метод. пособие для студ. физкультурных вузов, спортсменов, тренеров, спортивных врачей] / О.О. Борисова. - М. :Сов. Спорт, 2007. - 132 с.

2. Гольберг Н.Д. Питание юных спортсменов / Н.Д. Гольберг, Р.Р Дондуковская. - М. :Сов. Спорт, 2007. - 240 с.

3. Джим В.Ю. Особливості харчування бодібілдерів у підготовчому періоді тренувань / Джим В.Ю. Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2013. - № 4 (37). С. 15 - 19.

4. Дворкін Л.С. Важка атлетика і вік (науково-педагогічні основи системи багаторічної підготовки юних важкоатлетів), Дворкін Л.С. - Свердловськ: Вид-во Урал. ун-т, 1989. - 2000 с.

5. Шейко Б.И. Пауэрлифтинг: настольная книга тренера, Б.И. Шейко. - Москва, Спорт сервис, 2003. - 532 c..

6. Олешко В.Г. Силовые виды спорта / В.Г. Олешко. - К, Олимпийская литература, 1999. - 287 с.

7. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения / В.Н. Платонов. - Киев, Олимп. лит., 2004. - 808 с.

8. Стеценко А.І. Пауерліфтинг: [навчальний посібник] / А.І. Стеценко. - Черкаси: НДІТЕХІМу, 2008. - 459с.

9. Виноградов Г.П. Новый метод тренировки в бодибилдинге: учеб. пособие / Г.П. Виноградов, РР Газимов, В.С. Степанов, А.И. Шабанов; Санкт-Петербурская гос. акад.физ. культуры им. П.Ф. Лесгафта. - СПб, [б.и.], 1997. - 79с.

Размещено на Allbest.ru