Розвиток гандболу в контексті аналізу виступів збірних команд на чемпіонатах Європи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту

Розвиток гандболу в контексті аналізу виступів збірних команд на чемпіонатах Європи

Соловей Олександр

Аннотация

гандбол чемпіонат європа команда

Статья посвящена анализу и оценке выступления национальных сборных команд по гандболу на чемпионатах Европы. Представлены результаты и рейтинг ведущих команд, которые свидетельствуют о соотношении сил различных школ гандбола на Европейской арене. Определены тенденции развития гандбола нового поколения.

Ключевые слова: европейский турнир, сборные команды, чемпионы Европы, призеры соревнований, лидеры гандбола.

Annotation

This article analyzes and evaluation of performance of national teams in handball at the European championships. The results and ranking the leading teams that show the correlation of forces of various handball schools Evropeyskoy arena. Tendencies of development of a new generation of handball.

Key words: Olympic tournament, national teams, Olympic champions, prizewinners of competitions, handball leaders.

Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Змагання з гандболу не є одноразовим заходом, вони проводяться постійно і посідають важливе місце у спортивному житті.

Спортивні змагання - ключовий елемент, який характеризує усю систему організації і підготовки спортсменів до результативної змагальної діяльності. Під час змагань відбувається максимальна реалізація можливостей спортсменів і команд, уніфіковане порівняння їх рівня підготовленості, досягнення найвищих результатів, перемог, встановлення рекордів [3, 4].

Постійно підвищується конкуренція команд у Чемпіонатах Європи, яка диктує необхідність подальшого вдосконалення системи підготовки кваліфікованих гандболістів. При цьому ігри, як правило, проходять в умовах підвищеної емоційної та фізичної напруги, коли один гол може вирішити результат зустрічі і визначити результат чемпіонату. Тому змагальна діяльність гандболістів, яким часто доводиться вирішувати долю матчу і результат команди, представляє особливий інтерес [3, 6, 7].

На жаль, у спеціальній літературі недостатньо уваги приділяється опису особливостей, кількісних і якісних показників, яких досягли останнім часом гандболісти провідних збірних команд країн Європи в змагальній діяльності, що позбавляє тренерів можливості ефективно проводити їх підготовку в умовах навчально- тренувального процесу [4, 5, 6].

Європейська федерація гандболу заснована у листопаді 1991 року в Берліні (Німеччина) і налічувала у своєму складі 29 національних європейських асоціацій, які є членами Міжнародної федерації гандболу.

Європейська федерація гандболу (EHF- ЄГФ) на сьогоднішній день об'єднує 52 національні федерації і представляє Міжнародну федерацію гандболу (ИГФ) в європейських країнах. Із 2012 року федерацію очолює француз Жан Бріо [1, 2, 6].

В рамках своєї діяльності Європейська федерація гандболу відповідає за проведення різноманітних турнірів, в тому числі і чемпіонів Європи серед чоловічих і жіночих національних збірних команд - один раз на два роки по парних роках (із 1994 року).

Таким чином, аналіз виступів збірних команд з гандболу за 20-річний період проведення чемпіонатів Європи, дає можливість виявити головні фактори, за рахунок яких досягається результат, порівняти рівень підготовленості Переможці і призери чемпіонатів Європи з гандболу серед чоловічих збірних команд окремих гандболістів і збірних команд в цілому.

Таблиця 1

Мета роботи - здійснити аналіз виступів збірних команд у чемпіонатах Європи, для виявлення тенденцій розвитку гандболу.

Методи дослідження - аналіз науково-методичної літератури, технічних протоколів у мережі Ін- тернет; метод системного аналізу; хронологічний метод.

Результати дослідження та їх обговорення. Із 1994 по 2014 роки проведено 11 чемпіонатів Європи серед чоловічих збірних команд. До фінального турніру за роки проведення чемпіонатів Європи виходили 27 національних збірних команд і тільки 10 збірних підіймалися на п'єдестал пошани.

В усіх фінальних турнірах чемпіонатів Європи брали участь 4 збірних команди -Іспанії, Росії, Франції і Хорватії; збірні Данії, Німеччини і Швеції - в 10 турнірах; Словенії та Угорщини - в 9; а збірні Ізраїлю, Італії, Литви - по одному разу.

Найбільше призових місць виборювала збірна Данії - 6 (2 золоті медалі, 1 срібну і 3 бронзові); Іспанії - 5 (3 срібні та 2 бронзові медалі); по 4 рази на п'єдестал пошани підіймалися збірні Швеції (4 золоті медалі) та Хорватії (2 срібні і 2 бронзові медалі). По три рази призерами були збірні Німеччини (по 1 золотій, срібній і бронзовій медалі), Росії (1 золота і 2 бронзові) і Франції (2 золоті і 1 бронзова медаль). Збірні Сербії і Словенії (срібні медалі), Ісландії і Чорногорії (бронзові) - по одному разу виборювали європейські медалі (табл. 1).

У різні роки 5 збірних команд ставали чемпіонами Європи, а саме - Швеції (1994, 1998, 2000, 2002 р.р.); Франції (2006, 2010, 2014); Данії (2008, 2012); Росії (1996); Німеччини (2004).

Срібними призерами були 7 збірних команд: Іспанії (1996, 1998, 2006 р.р.); Росії (1994, 2000); Хорватії (2008, 2010); Німеччини (2002); Словенії (2004); Сербії (2012); Данії (2014) і 7 збірних команд завойовували бронзові медалі: Данії (2002, 2004, 2006); Хорватії (1994, 2012); Іспанії (2000, 2014); Сербії і Чорногорії (1996); Німеччини (1998); Франції (2008); Ісландії (2010).

Українські гандболісти в фінальній частині континентальної першості брали участь п'ять разів (2000 - 12 місце, 2002 - 11, 2004 - 15, 2006 - 12, 2010 - 16), два рази виходили з групи, решта - закінчували боротьбу на першому груповому етапі.

Український гандболіст Олег Великий із команди ЗТР (Запоріжжя) у 2000 році став кращим бомбардиром чемпіонату Європи 46 м'ячів закинув у ворота суперників.

На сьогоднішній день чемпіоном Європи - 2014 є національна збірна команда Франції.

До рекордів, які було відзначено на чемпіонатах Європи, слід віднести: найбільшу перемогу у «+20 м'ячів» між збірними Чехії і Македонії 38:18 (1998 рік, груповий етап); результативні матчі Австрії - Ісландії 37:37 (74 м'ячі закинуто у ворота за гру у 2010 році на першому груповому етапі); найменша результативність матчу (30 м'ячів) Франції - Німеччини 15:15 (2002 рік, другий груповий етап); найбільше м'ячів (41 м'яч) за гру закинули збірні Польщі у ворота Словакії 41: 24 (2012, перший груповий етап), Швеції - у ворота Словакії 41: 25 (2008, перший груповий етап), Німеччини - у ворота Польщі 41: 32 (2004, перший груповий етап), Франції - у ворота Данії 41: 32 (2014, фінал).

Жіночий чемпіонат Європи з гандболу стали проводити з 1994 року один раз на два роки під егідою Європейської гандбольної Переможці і призери чемпіонатів Європи з гандболу серед жіночих збірних команд федерації (ЄГФ). Перший чемпіонат проходив у Німеччині, золоті медалі розігрували 12 національних збірних.

Таблиця 2

У 2014 році пройшов 11 чемпіонат Європи серед 16 національних збірних команд. За всю історію до фінальної частини чемпіонату Європи виборювали путівки 24 збірні і тільки 12 команд змогли підніматися на п'єдестал пошани.

Жіночі збірні Норвегії, Данії, Угорщини, Росії, Німеччини і України з 1994 по 2014 роки брали участь у всіх фінальних турнірах чемпіонатів Європи. Один чемпіонат пропустила збірна Румунії (2006). Збірні Литви (1996 р.) та Португалії (2008 р.) лише по одному разу спромоглися вийти до фінальної частини Європейського турніру.

На п'єдестал пошани найбільше разів підіймалася збірна Норвегії - 10 разів (6 золотих, 3 срібні і 1 бронзова медалі), збірна Німеччини - 5 разів (3 золоті і 2 бронзові), по 3 рази - збірні Угорщини (1 золота і 2 бронзові) та Росії (1 срібло і 2 бронзи) (табл. 2).

Чемпіонами Європи у різні роки були 4 національні збірні команди: Норвегії - 6 разів (1998, 2004, 2006, 2008, 2010, 2014 р.р.),

Данії - 5 (1994, 1996, 2002), Угорщини - (2000) і Чорногорії - (2012) по одному разу. Слід відзначити, що збірна Норвегії 4 чемпіонати поспіль вигравала золоті медалі (2004, 2006, 2008, 2010 р.р.), а збірна Данії - 2 (1994, 1996).

Срібними призерами чемпіонатів Європи ставали збірні Норвегії (1996, 2002, 2012 р.р.), Данії (1998, 2004), Німеччини (1994), Іспанії ((2008, 2014), Росії (2006), України (2000) та Швеції (2010), а бронза діставалася гандболісткам Угорщини (1998, 2004, 2012), Росії (2000, 2008), Франції (2002, 2006), Австрії (1996), Норвегії (1994), Румунії (2010) та Швеції (2014).

За роки проведення чемпіонатів Європи серед жіночих команд найбільшу перемогу (+ 23) відзначено в грі збірних: Норвегія - Словенія 43:20 (2006 р. на першому груповому етапі) та 41:18 (2004 р., перший груповий етап ), Угорщина - Австрія 35:12 (2000 р., груповий етап).

У 2002 році в матчі за 5 місце між збірними Угорщини і Югославії було зафіксовано найрезультативнішу гру (82 м'ячі) - 43:39, а найменша результативність (25 м'ячів), - Норвегія - Австрія 14:11 (1994 р.), на груповому етапі.

Найбільш результативні команди, які закинули у ворота супротивників найбільше м'ячів (43 м'ячі) за гру, це: збірні Норвегії

- у ворота Словенії 43: 20 (2006 р., перший груповий етап), Росії - у ворота Македонії 43:24 (2008, другий груповий етап), Хорватії

- у ворота Білорусі 43: 35 (2008, другий груповий етап), Угорщини

- у ворота Югославії 43: 39 (2002, матч за 5-е місце).

Кращими бомбардирами на чемпіонатах слід визнати гандболісток: Бояну Радуловіч (Румунія)

- 72 закинуті м'ячі (2004 р.), по 68 м'ячів у ворота суперниць закинули угорка Аурша Фрідрікас (1998) і румунка Сімона Гогірла (2000).

Національна жіноча збірна команда України з 1994 по 2014 роки успішно проходила відбір- кові турніри і брала участь у всіх фінальних турнірах чемпіонатів Європи.

Гандболістки збірної команди України у 2000 році посіли друге місце, поступившись у фіналі збірній Угорщини - 30:32. На інших чемпіонатах Європи українські спортсменки посідали місця з 6 по 14 із 16 можливих [1, 7].

Тренерів завжди цікавить питання, що нового приніс в ганд- бол спортивний форум, будь - то чемпіонат Європи, світу чи Олімпійські ігри. Після кожного проведеного чемпіонату багато фахівців намагалися визначити тенденції розвитку гандболу нового покоління, до яких слід віднести:

- в нападі команди використовують кілька тактичних схем за рахунок збільшення кількості перехресних переміщень і більшого використання заслонів;

- високий темп руху гравців і м'яча при активному протиборстві супротивника;

- відбір до збірних команд проводиться не тільки з урахуванням ростових даних, але і з урахуванням швидкісно-силових якостей, ігрового мислення гандболістів;

- зросли вимоги до рівня фізичної і техніко-тактичної підготовленості (різноманітність кидків у ворота супротивника і їх результативність), збільшення арсеналу дій гандболістів при активному протиборстві захисників, підвищення точності та своєчасності передачі, насамперед, у гольових ситуаціях; універсалізація гравців (успішний виступ на різних ігрових позиціях);

- значно зросли вимоги до морально-вольової підготовки, підвищуються бійцівські якості з першої до останньої хвилини гри, в кожному ігровому моменті.

Висновки

Можна стверджувати, що тенденції в розвитку сучасного гандболу, передбачені на межі двох тисячоліть, практично підтверджуються. І для того, щоб готувати кваліфікований резерв, необхідно не тільки творчо працювати тренерському штабу, але ще й з урахуванням тих напрямків, які показують чемпіонати Європи, світу та Олімпійські ігри. Саме на них необхідно сконцентрувати увагу в плані покращення якості селекційної та тренерської роботи.

Результати чемпіонатів Європи свідчать [5, 6], що всі збірні команди повністю пристосували свою гру до правил гри, які постійно удосконалюються і які сприяють її прискоренню. А це не може не викликати задоволення у вболівальників. Практично всі збірні команди демонструють високий рівень тактики гри в нападі і захисті.

Перспективи подальших досліджень передбачають провести вивчення та аналіз проблеми розвитку світового та вітчизняного гандболу.

Література

1. Гончарук А. Ступени гандбола. 1966 - 2009. / А. Гончарук, А. Бенедис. - Черновцы.: изство «Прут», 2009. - 200 с.

2. Ивахин А.Е. Ступени гандбола. 1909-1965. / А.Е. Ивахин, Г.Е. Белокопытов, А.А. Гончарук. - К.: из-ство «Плеяды», 2005. -180 с.

3. Кубраченко А.Г. Гандбол: учеб.для высших учеб. завед. систем. физ. воспит. и спорта / А.Г. Кубраченко, В.Г. Ткачук. -К.: 2010. - 416 с.

4. Павлюк І.С. Проблеми і перспективи розвитку гандболу в Україні //Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2007. - №2. - С.56-60.

5. Цапенко В.А., Гусак А.Е., Дорошенко Э.Ю. Соревнования и соревновательная деятельность в гандболе: Учебное пособие для студентов и преподавателей высших учебных заведений. Запорожье: ЗГУ, 2004. - 81с.

6. Міжнародна федерація гандболу: [електронний ресурс] // режим доступу: http: // www. ihf.info

7. Європейська федерація гандболу: [електронний ресурс] // режим доступу: http: //www. evrohandball.com

8. Федерація гандболу України: [электронный ресурс] // режим доступу: http: // www. handball.net.ua

Размещено на Allbest.ru