Аналіз показників фізичної підготовленості старших дошкільників під впливом занять дитячим фітнесом

** - статистично достовірні відмінності між показниками до та після експерименту (р<0,01) *** - статистично достовірні відмінності між показниками до та після експерименту (р<0,001)

Така постановка питання вимагає нових нетрадиційних підходів до занять з фізичного виховання. Одним з таких підходів може бути розвиток дитячого фітнесу і впровадження його технологій в систему фізкультурної освіти дітей дошкільного віку. Показано, що заняття дитячим фітнесом задовольняють потреби підростаючого покоління у фізичній активності, підвищують інтерес до занять фізичними вправами, залучають до здорового способу життя. Це досягається за рахунок використання інноваційних оздоровчих технологій, сучасного інвентарю і устаткування, музичного супроводу, різноманітності напрямків фітнесу, загальнодоступності й емоційності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як зазначає Е.С. Вільчковський [2], основна мета виховання дітей 6-го року життя зводиться до того, щоб підготувати дитину до майбутнього навчання у школі [2, 3]. Тому часто навчальний процес у дошкільних закладах будується на прикладі шкільного навчання і перевантажується додатковими заняттями. Це призводить до збільшення навчального навантаження, що, в свою чергу, негативно впливає на особистий розвиток, стан здоров'я, відбувається збільшення кількості соматичних і психічних захворювань у дітей [5, 8, 9].

Відмічається, що сучасна освіта при декларуванні всебічного гармонійного розвитку своїх вихованців, віддає перевагу їх інтелектуальному розвитку у збиток розвитку фізичному [4,6]. На думку Пангелової Н.Є. [8], більшість дітей розпочинають навчання у школі, будучи фізично не готовими до нього.

Крім того, протягом останнього десятиріччя має місце невдоволеність традиційними заняттями фізичною культурою в загальноосвітніх навчальних закладах значної частини дітей. Це відбивається на зниженні інтересу до них, а також на зниженні рівня фізичного розвитку, фізичної підготовленості і стану здоров'я дітей [2]. Тому актуальним є пошук нових шляхів удосконалення навчально-виховного процесу, які б допомогли підвищити інтерес дітей до занять, активізувати їхню діяльність, покращити фізичну підготовленість.

Одним зі шляхів вирішення цієї проблеми є розвиток дитячого фітнесу і впровадження його технологій в систему фізкультурної освіти дітей дошкільного віку.

Мета дослідження: науково обґрунтувати використання засобів дитячого фітнесу у різних формах фізкультурно-оздоровчої роботи дошкільного навчального закладу для покращення фізичної підготовленості дітей.

Методи дослідження: аналіз та узагальнення даних наукової літератури, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, педагогічне тестування, методи математичної статистики.

Виклад основного матеріалу. Дослідження проводилися на базі дошкільного відділення НВО №28 м. Дніпропетровська. У дослідженні взяли участь 28 дівчаток старшого дошкільного віку. У експериментальну групу (ЕГ) увійшло 14 дівчаток, які займалися за програмою дитячого фітнесу. Контрольна група (КГ) налічувала 14 дівчаток, які займалися за Базовою державною програмою розвитку дошкільників «Я у Світі».

Експериментальна методика являла собою комплексне використання засобів дитячого фітнесу та впровадження його напрямків у фізкультурно-оздоровчу діяльність дошкільного навчального закладу. Так, наприклад, фізкультурне заняття проводилось із використанням засобів дитячої хореографії, до програми якої входили елементи бальних, класичних, сучасних, естрадних і народних танців. Такі заняття проводилися у формі сюжетних. Ранкова гімнастика проводилася у формі step-by-step, яка передбачає виконання ходьби та її різновидів, а також комплексів вправ, які супроводжують ходьбу. До змісту гігієнічної гімнастики після денного сну входили елементи дитячої йоги, до якої увійшли вправи для профілактики порушень постави та плоскостопості. Фізкультхвилинка проводилась у вигляді лого-аеробіки, яка складалася з комплексу фізичних вправ з одночасним проговорюванням звуків і віршів. Рухливі ігри на прогулянці передбачали використання baby-games, тобто рухливих ігор, естафет, конкурсів в основних рухах.

Аналіз середньогрупових показників фізичної підготовленості дівчаток до експерименту показав, що результати виконання тестів були однорідними у обох групах (р>0,05).

З таблиці 1 видно, що до експерименту в тесті на силу за показником «динамометрії кисті» результати дітей ЕГ та КГ знаходилися на середньому рівні при виконанні як правою, так і лівою рукою. При виконанні вправи «біг 30 м», яка характеризує прояв швидкісних здібностей було зареєстровано низький рівень показників в обох групах. Показники гнучкості дівчаток у вправі «нахил тулуба вперед з положення сидячи» знаходились на низькому рівні розвитку. Рівень прояву спритності у вправі «метання м'яча у ціль» був середній. При дослідженні швидкісно-силових здібностей у вправі «стрибок у довжину з місця» досліджувані продемонстрували низький рівень розвитку. У вправі «метання тенісного м'яча на дальність» у дівчаток шостого року життя показники кращої руки знаходились на середньому рівні. При виконанні цього тесту було виявлено диспропорційність у показниках метання правою та лівою рукою. Слабкіша рука у всіх дівчаток ліва, її відставання від правої склало 27,5%. Під час виконання вправи «вис на перекладині» діти показали середній рівень прояву статичної витривалості.

Аналіз показників (табл. 1) фізичної підготовленості дівчаток ЕГ після експерименту свідчив, що у всіх тестах спостерігаються достовірні зміни. Так, достовірно (р<0,05) покращилися результати виконання тестів на силу, спритність, швидкісно-силові здібності, статичну витривалість у показнику «динамометрія правої кисті», у вправах «метання м'яча у ціль», «стрибок у довжину з місця», «метання тенісного м'яча правою рукою», «вис на перекладині» відповідно. При р<0,01 спостерігаються достовірні зміни у тестах на силу та гнучкість у показнику «динамометрія лівої кисті» та вправі «нахил тулуба вперед з положення сидячи» відповідно. Також відбулося значне (р<0,001) підвищення результатів тестів на силу та спритність у вправах «біг 30 м» і «метання тенісного м'яча на дальність лівою рукою». Слід зазначити, що права рука у дітей є провідною, але за результатами приросту показників після експерименту у вправах «динамометрія лівої кисті» та «метання тенісного м'яча на дальність лівою рукою» відбулися більш значні зміни, ніж у аналогічних тестах для правої руки. Це можна пояснити обернено-пропорційною залежністю ефекту занять від рівня тренованості тієї чи іншої руки: він вище у дітей з нижчим рівнем тренованості лівої руки, ніж правої.

Після впровадження експериментальної методики занять дитячим фітнесом у вправах «нахил тулуба вперед із положення сидячи», «метання у ціль», «стрибок у довжину з місця» відбувся перехід з низького до середнього рівня фізичної підготовленості, у вправах «метання на дальність» і «вис на перекладині» спостерігається перехід від середнього до високого рівня.

У показниках фізичної підготовленості дівчаток контрольної групи після експерименту спостерігається покращення результатів педагогічного тестування, але достовірних змін не відбулося.

Висновки

Впровадження експериментальної методики, яка передбачала використання різних напрямів дитячого фітнесу у фізкультурно-оздоровчу роботу дошкільних навчальних закладів, позитивно вплинуло на показники фізичної підготовленості дівчаток експериментальної групи порівняно з контрольною. Експериментальна методика є ефективною, оскільки за всіма показниками в експериментальній групі у хлопчиків спостерігалися достовірні зміни, а в контрольній групі таких змін не відбулося. А отже, використання дитячого фітнесу в різних формах фізкультурно-оздоровчої роботи дітей старшого дошкільного віку може бути рекомендовано для включення в процес дошкільного фізичного виховання.

Література

1. Безопасная физкультура для дошколят / [Мартынюк Н.С., Мартынюк В.С., Лайко Е.Г. и др.]. - Мозырь: Содействие, 2007. - 52с.

2. Вільчковський Е.С. Організація рухового режиму дітей у дошкільних навчальних закладах: Навчально-методичний посібник /Е.С. Вільчковський, Н.Ф. Денисенко. - Тернопіль: Мандрівець, 2008. - 128с.

3. Вільчковський Е.С. Критерії оцінювання стану здоров`я, фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей дошкільного віку: Навч.по- сібник / Е.С. Вільчковський.- К.: ІЗМН, 1998. - 64с.

4. Голубева Г.Н. Взаимосвязь уровня двигательной активности, типа подвижности и адаптации детей дошкольного возраста / Г.Н. Голубева // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 2006. - №2. - С. 8. 51-52.

5. Дворкина Н.И. Интегрированное развитие физических способностей и мышления детей подготовительной к школе группы в условиях игровой деятельности / Н.И. Дворкина, О.С. Трофимова // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 2010. - №4. - С. 20-22.

6. Дошкільне фізичне виховання дітей: [навч. посібник для студ. ВНЗ фіз. культ, і спорту] / Н.В. Москаленко, З.В. Анастасьева, Т.В. Сичова, Н.Г. Лапшина. - Дніпропетровськ: Інновація, 2011. - 143с

7. Степаненкова Э.Я. Теория и методика физического воспитания и развития ребенка: Учеб. пособие для суд. высш. учеб. заведений / Эмма Яковлевна Степаненкова. - 2-е изд., испр. - М.: Издательский центр «Академия», 2006. - 368с.

8. Пангелова Н. Напрями удосконалення змісту та орга- нізації фізичного виховання для гармонійного розвитку дошкільників / Наталія Пан- гелова // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2005. - №2.С. 40-42.

9. Поліщук В. Кореляційний аналіз взаємозв`язку компонентів рухової підготов- ленності, морфофункціо- нального стану і розумових здібностей дітей 5-го і 6-го років життя / Віталій Поліщук // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2007. - №1.С. 56-58.

10. Теорія і методика фізичного виховання: підручник для судентів і викладачів вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту, факультетів фізичного виховання педагогічних інститутів, фахівців у галузі фізичного виховання і спорту / За ред. Т.Ю. Круцевич. - В 2Т. - К: Олімпійська література, 2008. Т.2: Методика фізичного виховання різних груп населення. - 2008. - 368с.

Размещено на Allbest.ru