Оцінка основних макроекономічних вимірів функціонування національного туристичного комплексу в системі світогосподарських міжгалузевих зв’язків
Проблеми розвитку туристичного комплексу України. Використання передового досвіду країн Європи у сфері туризму, що сприятиме підвищенню туристичного іміджу країни та його конкурентоспроможності. Роль невиробничої сфери (сфери послуг) у світовій економіці.
Рубрика | Спорт и туризм |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.12.2017 |
Размер файла | 234,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Оцінка основних макроекономічних вимірів функціонування національного туристичного комплексу в системі світогосподарських міжгалузевих зв'язків
Шиманська В.В.
к.е.н., доцент кафедри менеджменту Житомирська філія Київського інституту бізнесу та технологій
Cередньорічні темпи приросту ВВП у соціальній сфері, свідчать про її важливе місце у економіці країн світу. Спостерігається постійне збільшення обсягів експортно-імпортних операцій у сфері послуг. У статті автором здійснено: рейтингування параметрів туристичного комплексу України у розрізі складових Індексу конкурентоспроможності туризму; ідентифікацію основних потенційно-факторних детермінант формування вимірів конкурентоспроможності туристичного комплексу України; порівняння основних показників складових ІКТ провідних туристичних країн Європи.
Виявлено, що кількість туристичних прибуттів в країнах Європи щорічно збільшується. Відповідно збільшуються і надходження від міжнародного туризму, що являють собою сукупність надходжень від іноземного (в'їзного) та зарубіжного (виїзного) туризму. Вказано на існування ряду системних проблем та диспропорцій у розвитку туристичного комплексу України, які пов'язані з: а) домінуванням масштабів залучення до туристичного процесу саме приватних туристів; б) розбудовою ментальних для України, проте, неоднозначно прийнятних для іноземних споживачів, туристичних потоків; в) асиметрією у відкритості й адмініструванні перетину кордонів; г) низькою якістю туристичних послуг; д) нерівномірністю соціально-економічного розвитку регіонів та іншими проблемними площинами функціонування НГ на сучасному історичному етапі реалізації інтеграційного вибору держави.
Ключові слова: конкурентоспроможність, туристичний комплекс, національне господарство, інтеграційний вибір держави
Постановка проблеми в загальному вигляді. Об'єктивним є визнати, що останні десятиліття характеризуються збільшенням простору реалізації функціоналів та ролі невиробничої сфери (сфери послуг) у світовій економіці. Розширюється спектр пропонованих послуг, спостерігається зростання числа зайнятих у цій сфері (ФРН - 41,0 % робочої сили, в Італії - 38,0 %, у Нідерландах - майже 50,0 %, У США - 73,0 %) [1].
Слід вказати, що у розвинутих країнах сфера послуг за значущістю посідає головне місце в економіці, про що свідчить динаміка середньорічних темпів приросту ВВП у соціальній сфері. У світовій економіці також спостерігається постійне збільшення обсягів експортно-імпортних операцій у сфері послуг. Така динаміка цілком відповідає тенденції глобалізації світової економічної системи і сучасними науковцями розцінюється як ознака формування нового типу економіки, характерного для етапу постіндустріального розвитку. При цьому, останній період, який стосується розбудови на теренах держави, певного типу, економіки, характеризується значним спадом головних макроекономічних показників, які є індикаторами економічного розвитку кожної країни. Зазначене спричинено, перш за все, світовою економічною кризою 2008 - 2009 рр. Оскільки, туристичний комплекс України (далі ТКУ) став, наразі, невід'ємною частиною економіки та управління національним господарством, негативні тенденції поширились і на цю сферу, а, отже, розвиток ТКУ зазнав нищівних втрат, знизилась його конкурентоспроможність.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Оцінці діяльності туристичного комплексу в цілому та його окремих сфер діяльності присвячені наукові роботи: М.Г. Бойко, Н.Й. Коніщевої, М.В. Корж, О.О. Любіцевої, А.А. Мазаракі, М.П. Мальської, С.В. Мельниченко, Т.Г. Сокол, Т.І. Ткаченко та ін.
Мета та завдання дослідження. Здійснити оцінку основних макроекономічних вимірів функціонування національного туристичного комплексу в системі світогосподарських міжгалузевих зв'язків. Проаналізувати конкурентоспроможність національного туристичного комплексу та основні системні проблеми та диспропорції у розвитку туристичного комплексу України
Виклад основного матеріалу.Першочергово слід відзначити, що рівень конкурентоспроможності ТК досліджується щорічно Всесвітнім економічним форумом (ВЕФ) у співпраці з представниками Bооz&Соmpаny, Dеlоіttе, Міжнародної асоціації повітряного транспорту (ІАТА), Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), Всесвітньої туристичної організації (UNWTO) і Всесвітньої Ради з подорожей і туризму (WTTC). У результаті складається аналітичний звіт конкурентоспроможності та туристичної привабливості країн (ThеTrаvеl&TоurіsmСоmpеtіtіvеnеssRеpоrt) [2-4]. Для визначення конкурентного статусу країн у сфері надання туристичних послуг розробляють Індекс конкурентоспроможності туризму (ІКТ), який розраховується, як відомо, як середня арифметична величина з трьох субіндексів: 1) законодавчої бази туризму; 2) умов бізнесу та інфраструктури туристичного комплексу; 3) людських, культурних і природних ресурсів туризму. Так, якщо в 2009 р. в рейтингу країн за ІКТ Україна займала 77-е місце, 2011 р. - 85-е, то в 2013 Україна піднялась на 76 місце [2-4]. У 2015 році Україна не індексувалась у зазначеному рейтингу взагалі.
туристичний конкурентоспроможність україна імідж
Рис 1. Ранжування та репрезентація рейтингу країн світу за ІКТ, 2013 р. (приведено автором за свідченнями зі статистичного джерела)
Визначені темпи й структурно-динамічні зрушення та, відповідного типу, прогрес є наслідком поліпшення позицій України за субіндексами: «Законодавча база туризму» - 60 місце, у 2011 році - 64; «Умови бізнесу та інфраструктура туризму» - 71 місце, у 2011 році - 76; «Людські, культурні і природні ресурси туризму» - 99 місце, у 2011 році - 118 (табл. 1, 2). Поряд із цим, вважаємо за необхідне здійснити дослідження ІКТ провідних туристичних країн Європи (табл. 3).
Таблиця 1. Результат рейтингування параметрів туристичного комплексу України у розрізі складових ІКТ
Складові індексу конкурентоспроможності туризму (ІКТ) |
Рейтинг України 2013 р. (зі 140 країн світу) |
Рейтинг України 2011 р. (зі 139 країн світу) |
Рейтинг України 2009 р. (зі 133 країн світу) |
+/- 2013 до 2009 |
|
Субіндекс А. «Законодавча база туризму» |
|||||
Політичні норми і правила |
114 |
107 |
104 |
-10 |
|
Екологічні можливості |
92 |
88 |
79 |
-13 |
|
Безпека і захищеність |
77 |
82 |
86 |
+9 |
|
Здоров'я і гігієна |
8 |
17 |
18 |
+10 |
|
Пріоритетність туризму |
84 |
101 |
87 |
+3 |
|
Субіндекс В. «Умови бізнесу та інфраст |
руктура туризму» |
||||
Інфраструктура авіатранспорту |
78 |
93 |
94 |
+16 |
|
Наземна транспортна інфраструктура |
73 |
74 |
72 |
-1 |
|
Інфраструктура туризму |
50 |
53 |
101 |
+51 |
|
Інфраструктура зв'язку |
70 |
68 |
119 |
+49 |
|
Цінова конкурентоспроможність туристської індустрії |
110 |
119 |
61 |
-49 |
|
Субіндекс С. «Л |
юдські, культурні і природні ресурси туризму» |
||||
Людські ресурси |
65 |
68 |
68 |
+3 |
|
Схильність до туризму |
101 |
117 |
66 |
-35 |
|
Природні ресурси |
102 |
119 |
112 |
+10 |
|
Культурні ресурси |
80 |
86 |
88 |
+8 |
Размещено на http://www.allbest.ru/
Таблиця 2. Ідентифікація основних потенційно-факторних детермінант формування вимірів конкурентоспроможності туристичного комплексу України
Ключовий фактор |
2013 |
2011 |
2009 |
Відх. 2013/ 2009, пт. |
Ключовий фактор |
2011 |
2009 |
Відх. 2013/ 2009, пт. |
||
1. Політичні норми і правила |
8. Інфраструктура туризму |
|||||||||
надання переваг зарубіжним власникам |
123 |
121 |
122 |
-1 |
кількість готельних номерів |
94 |
113 |
107 |
+13 |
|
застереження майнових прав |
131 |
135 |
123 |
-8 |
наявність великих компаній по оренді автомобілів |
32 |
40 |
23 |
-9 |
|
заохочення прямих іноземних інвестицій |
128 |
128 |
120 |
-8 |
наявність банкоматів, що приймають картки VISA |
26 |
30 |
33 |
+7 |
|
візовий режим |
101 |
87 |
91 |
-10 |
9. Інфраструктура зв'язку |
|||||
відкритість країни для двосторонніх угод про повітряне сполучення |
114 |
108 |
105 |
-9 |
використання Інтернету бізнесом |
80 |
76 |
44 |
-36 |
|
прозорість державної політики у сфері туризму |
119 |
114 |
114 |
-5 |
кількість користувачів Інтернету |
89 |
92 |
64 |
-25 |
|
час та витрати для відкриття бізнесу |
92/21 |
90/53 |
76/44 |
-16/+23 |
кількість стаціонарних телефонів |
44 |
45 |
49 |
+5 |
|
2. Екологічні можливості |
широкосмуговий доступ до Інтернету |
69 |
69 |
70 |
+1 |
|||||
жорсткість та ступінь регулювання екологічних норм |
114/111 |
127/128 |
124/119 |
+10/+8 |
кількість абонентів мобільного зв'язку |
43 |
37 |
14 |
-29 |
|
сталий розвиток туристичної індустрії |
128 |
133 |
115 |
-15 |
10. Цінова конкурентоспроможність туристської індустрії |
|||||
викиди вуглекислого газу |
98 |
93 |
89 |
-9 |
податки і збори в аеропортах |
107 |
93 |
85 |
-22 |
|
концентрація твердих частинок у повітрі |
26 |
27 |
33 |
+7 |
паритет купівельної спроможності |
31 |
13 |
23 |
-8 |
|
зникаючі види флори і фауни |
79 |
79 |
76 |
-3 |
оподаткування в країні |
135 |
136 |
126 |
-9 |
|
ратифікація конвенцій по охороні природи |
71 |
65 |
52 |
-19 |
рівень цін на паливо |
44 |
49 |
68 |
+24 |
|
3. Безпека і захищеність |
відносна вартість розміщення в готелі |
110 |
115 |
114 |
+4 |
|||||
затрати бізнесу на боротьбу з тероризмом |
36 |
58 |
67 |
+31 |
10. Людські ресурси |
|||||
надійність поліції |
119 |
122 |
105 |
-14 |
кількість населення, що має початкову освіту |
90 |
104 |
84 |
-6 |
|
кількість дорожньо-транспортних пригод |
90 |
88 |
101 |
+11 |
кількість населення, що має середню освіту |
48 |
48 |
50 |
+2 |
|
4. Здоров'я і гігієна |
якість системи освіти |
69 |
56 |
40 |
-29 |
|||||
кількість лікарів та лікарняних ліжок |
25/4 |
30/3 |
29/3 |
+4/-1 |
локальна доступність спеціалізованих послуг з навчання та тренінгових послуг |
97 |
84 |
66 |
-31 |
|
доступність засобів покращення санітарії |
58 |
50 |
52 |
-6 |
ступінь підготовки кадрів |
104 |
109 |
99 |
-5 |
|
доступність питної води хорошої якості |
52 |
51 |
53 |
+1 |
практика найму та звільнення працівників |
16 |
18 |
11 |
-5 |
|
5. Пріоритетність туризму |
залучення іноземної робочої сили |
58 |
64 |
106 |
+48 |
|||||
визнання урядом пріоритетності розвитку туристичної індустрії |
126 |
130 |
125 |
-1 |
поширеність ВІЛ |
107 |
109 |
110 |
+3 |
|
бюджетні витрати на туризм |
38 |
38 |
36 |
-2 |
внесок бізнесу у боротьбу з ВІЛ/СНІДом |
42 |
96 |
99 |
+57 |
|
ефективність маркетингу і брендингу для приваблення туристів |
109 |
120 |
113 |
-4 |
середня тривалість життя в країні |
93 |
96 |
95 |
+2 |
|
участь країни в міжнародних туристичних виставках |
28 |
101 |
41 |
+13 |
12. Схильність до туризму |
|||||
6. Інфраструкту |
ра авіатранспорту |
рівень відкритості для туризму |
56 |
52 |
57 |
+1 |
||||
якість інфраструктури |
85 |
110 |
105 |
+20 |
ставлення населення країни до іноземних туристів |
127 |
127 |
119 |
-8 |
|
внутрішні і міжнародні рейси: |
можливість продовження термінів ділових поїздок |
108 |
117 |
41 |
-67 |
|||||
внутрішній пасажиро-кілометраж |
45 |
43 |
42 |
-3 |
13. Природні ресурси |
|||||
міжнародний пасажиро-кілометраж |
59 |
64 |
59 |
кількість природних об'єктів світової спадщини |
45 |
43 |
40 |
-5 |
||
вильоти на 1000 населення |
84 |
90 |
93 |
+9 |
території, які знаходяться під охороною |
115 |
108 |
103 |
-12 |
|
щільність мережі аеропортів |
98 |
108 |
98 |
якість природного середовища |
104 |
133 |
123 |
+19 |
||
кількість авіакомпаній |
35 |
31 |
31 |
-4 |
всесвітньо відомі види флори і фауни |
82 |
81 |
78 |
-5 |
|
мережа міжнародних авіасполучень |
101 |
117 |
120 |
+19 |
14. Культурні ресурси |
|||||
7. Наземна транспортна інфраструктура |
культурні об'єкти світової спадщини |
63 |
73 |
65 |
+2 |
|||||
якість доріг |
135 |
136 |
120 |
-15 |
кількість спортивних стадіонів |
85 |
86 |
89 |
+4 |
|
якість інфраструктури залізниць і портів |
24/74 |
25/94 |
30/87 |
+6/+13 |
кількість міжнародних ярмарок і виставок в країні |
76 |
76 |
68 |
-8 |
|
якість національної транспортної мережі |
51 |
37 |
42 |
-9 |
експорт у сфері культури і мистецтва |
46 |
49 |
51 |
+5 |
|
густота мережі автодоріг |
77 |
73 |
68 |
-9 |
Загальний рейтинг |
76 |
85 |
77 |
+1 |
Таблиця 3. Основні показники складових ІКТ провідних туристичних країн Європи 2009 - 2013 рр.
Складові індексу конкурентоспроможності туризму (ІКТ) |
Країна |
|||||||||||||||
Швейца |
йя |
Німеччина |
Іспанія |
Франція |
В.Британія |
|||||||||||
2009 |
2011 |
2013 |
2009 |
2011 |
2013 |
2009 |
2011 |
2013 |
2009 |
2011 |
2013 |
2009 |
2011 |
2013 |
||
ретроспективний період |
||||||||||||||||
Субіндекс А. «Законодавча база туризму» |
||||||||||||||||
Політичні норми і правила |
18 |
18 |
17 |
17 |
20 |
33 |
74 |
85 |
67 |
25 |
22 |
25 |
14 |
13 |
8 |
|
Екологічні можливості |
2 |
2 |
2 |
6 |
4 |
4 |
31 |
33 |
25 |
4 |
9 |
11 |
10 |
11 |
7 |
|
Безпека і захищеність |
8 |
2 |
2 |
39 |
9 |
14 |
66 |
36 |
23 |
55 |
20 |
33 |
78 |
30 |
22 |
|
Здоров'я і гігієна |
13 |
13 |
10 |
7 |
7 |
2 |
35 |
29 |
24 |
9 |
5 |
6 |
46 |
46 |
48 |
|
Пріоритетність туризму |
7 |
14 |
11 |
65 |
83 |
77 |
4 |
11 |
10 |
21 |
28 |
35 |
31 |
49 |
40 |
|
Субіндекс В. «Умови бізнесу та інфраструктура туризму» |
||||||||||||||||
Інфраструктура авіатранспорту |
17 |
13 |
9 |
7 |
7 |
7 |
10 |
8 |
10 |
5 |
6 |
8 |
6 |
5 |
5 |
|
Наземна транспортна інфраструктура |
1 |
5 |
3 |
5 |
3 |
6 |
20 |
13 |
10 |
3 |
4 |
5 |
17 |
17 |
13 |
|
Інфраструктура туризму |
7 |
8 |
5 |
17 |
15 |
23 |
1 |
8 |
5 |
14 |
18 |
17 |
12 |
19 |
22 |
|
Інфраструктура зв'язку |
3 |
2 |
6 |
11 |
7 |
11 |
31 |
30 |
28 |
19 |
12 |
15 |
7 |
9 |
10 |
|
Цінова конкурентоспроможність туристської індустрії |
123 |
127 |
139 |
119 |
125 |
125 |
96 |
106 |
106 |
132 |
138 |
140 |
133 |
135 |
138 |
|
Субіндекс С. «Людські, культурні і природні ресурси туризму» |
||||||||||||||||
Людські ресурси |
4 |
1 |
1 |
21 |
19 |
18 |
31 |
46 |
34 |
23 |
26 |
35 |
12 |
8 |
6 |
|
Схильність до туризму |
34 |
34 |
25 |
68 |
81 |
61 |
48 |
37 |
39 |
55 |
40 |
48 |
99 |
86 |
45 |
|
Природні ресурси |
15 |
16 |
19 |
29 |
18 |
31 |
30 |
35 |
29 |
39 |
31 |
30 |
26 |
23 |
15 |
|
Культурні ресурси |
6 |
9 |
6 |
4 |
4 |
4 |
1 |
2 |
1 |
7 |
10 |
8 |
3 |
3 |
3 |
|
Субіндекс А. «Законодавча база туризму» |
||||||||||||||||
Політичні норми і правила |
71 |
84 |
100 |
80 |
77 |
96 |
75 |
61 |
84 |
95 |
94 |
102 |
114 |
107 |
114 |
|
Екологічні можливості |
51 |
60 |
53 |
39 |
46 |
44 |
63 |
37 |
37 |
76 |
99 |
76 |
92 |
88 |
92 |
|
Безпека і захищеність |
82 |
48 |
44 |
42 |
33 |
38 |
91 |
50 |
48 |
87 |
81 |
89 |
77 |
82 |
77 |
|
Здоров'я і гігієна |
27 |
27 |
29 |
33 |
32 |
31 |
67 |
44 |
35 |
15 |
10 |
5 |
8 |
17 |
8 |
|
Пріоритетність туризму |
51 |
56 |
79 |
64 |
72 |
61 |
82 |
98 |
96 |
78 |
71 |
82 |
84 |
101 |
84 |
|
Субіндекс В. «Умови бізнесу та інфраструктура туризму» |
||||||||||||||||
Інфраструктура авіатранспорту |
27 |
29 |
24 |
69 |
66 |
68 |
79 |
88 |
86 |
90 |
89 |
91 |
78 |
93 |
94 |
|
Наземна транспортна інфраструктура |
40 |
39 |
39 |
54 |
54 |
53 |
68 |
78 |
66 |
75 |
90 |
91 |
73 |
74 |
72 |
|
Інфраструктура туризму |
3 |
1 |
1 |
6 |
4 |
5 |
59 |
52 |
46 |
18 |
6 |
4 |
50 |
53 |
101 |
|
Інфраструктура зв'язку |
25 |
34 |
31 |
38 |
35 |
30 |
41 |
44 |
41 |
47 |
43 |
42 |
70 |
68 |
119 |
|
Цінова конкурентоспроможність туристської індустрії |
130 |
129 |
134 |
103 |
101 |
109 |
105 |
66 |
61 |
73 |
46 |
49 |
110 |
119 |
61 |
|
Субіндекс С. «Людські, культурні і природні ресурси туризму» |
||||||||||||||||
Людські ресурси |
41 |
45 |
41 |
53 |
83 |
93 |
56 |
43 |
45 |
65 |
71 |
69 |
65 |
68 |
68 |
|
Схильність до туризму |
71 |
91 |
72 |
9 |
20 |
29 |
102 |
132 |
125 |
18 |
51 |
67 |
101 |
117 |
66 |
|
Природні ресурси |
90 |
49 |
34 |
69 |
75 |
56 |
54 |
54 |
66 |
68 |
78 |
78 |
102 |
119 |
112 |
|
Культурні ресурси |
5 |
8 |
7 |
41 |
31 |
32 |
21 |
17 |
18 |
36 |
37 |
40 |
80 |
86 |
88 |
Джерело: * Складено автором та згруповано у табличному вигляду за даними, приведеними у джерелах
Размещено на http://www.allbest.ru/
Тоді, зауважимо, що для України основними проблемними питаннями, що заважають підвищити рівень ІКТ, як видно з таблиць 1, 2, є: несформовані політичні норми і правила ведення туристичного бізнесу, слаборозвинена інфраструктура транспорту та зв'язку, проблеми кадрового забезпечення туристичного комплексу та ін.
Як вже зазначалось, сформований та формалізований туристичний комплекс будь-якої держави - є невід'ємною частиною світової економічної системи та однією із точок зростання економіки. За даними ЮНВТО, туристичний комплекс генерує кожне 11 робоче місце, його внесок у світовий ВВП складає 9%. При цьому, ідентифікується і суттєвий внесок туризму у формування ВВП України - однак, у зв'язку з певними статистичними невизначеностями - він, наразі, складає лише 2,0%. Зважаючи на економічне та соціальне значення туризму, ЮНВТО здійснено прогнозні розрахунки розвитку туристичних потоків та доходів від туризму на довгострокову перспективу. ЮНВТО представлено звіт «Tош'іsmTоwаrds 2030», що став продовженням дослідної роботи «Тоипэт 2020 У^іоп». Згідно прогнозним даним число туристських прибуттів у світі щорічно зростатиме (табл. 4).
Таблиця 4
Визначення прогнозних значень міжнародних туристських прибуттів*
Число міжнародних туристських прибуттів, млн. осіб |
||||||
Фактичні дані |
Прогнозні дані |
|||||
1980 |
1995 |
2010 |
2020 |
2030 |
||
Світ |
277 |
528 |
940 |
1,360 |
1,809 |
|
Африка |
7,2 |
18,9 |
50,3 |
85,0 |
134,0 |
|
Америка |
62,3 |
109,0 |
149,7 |
199,0 |
248,0 |
|
Азія і Тихоокеанія |
22,8 |
82,0 |
204,0 |
355,0 |
535,0 |
|
Близький Схід |
7,1 |
13,7 |
60,9 |
101,0 |
149,0 |
|
Європа |
177,3 |
304,1 |
475,3 |
620,0 |
744,0 |
|
З них: |
||||||
Північноєвропейський регіон |
20,4 |
35,8 |
57,7 |
72,0 |
82,0 |
|
Західноєвропейський регіон |
68,3 |
112,2 |
153,7 |
192,0 |
222,0 |
|
Центральносхідноєвропейський регіон |
26,6 |
58,1 |
95,0 |
137,0 |
176,0 |
|
Південноєвропейський регіон |
61,9 |
98,0 |
168,9 |
219,0 |
264,0 |
А, наприклад, зростання кількості міжнародних туристів у світі та Європі, зокрема, поступова демократизація суспільного життя та зростання доходів населення України, розширення Шенгенської зони сприяють активізації туристичних потоків (рис. 2.).
Рис. 2. Динаміка міжнародних туристичних прибуттів в Європейському регіоні 1990 - 2012 рр., млн. осіб
Як видно з рис. 2, кількість туристичних прибуттів в країнах Європи щорічно збільшується. Відповідно збільшуються і надходження від міжнародного туризму, що являють собою сукупність надходжень від іноземного (в'їзного) та зарубіжного (виїзного) туризму. Поряд із вказаним, слід підтвердити, що Україна за оцінкою Всесвітньої туристичної організації при ООН займає 9-те місце в Європі за кількістю туристів, що відвідують країну (табл. 6).
Таблиця 6. Порівняльна характеристика міжнародних туристичних прибуттів та фінансових надходжень за результатами функціонування туристичної сфери в розрізі країн Європи *
Держави та наддержавні об'єднання, макро- регіони |
Кількість міжнародних туристських прибуттів |
Надходження від міжнародного туризму |
||||||||||
(тис. ос.) |
Зміна (%) |
Частка (%) |
(Млн. дол США) |
Частка (%) |
||||||||
2010 |
2011 |
2012 |
10/09 |
11/10 |
12/11 |
2012 |
2010 |
2011 |
2012 |
2012 |
||
Європа |
485,6 |
516,4 |
534,2 |
3,0 |
6,4 |
3,4 |
100,0 |
412,1 |
466,7 |
457,8 |
100,0 |
|
Північноєвропейський регіон |
62,8 |
64,0 |
64,9 |
2,1 |
2,0 |
1,4 |
12,1 |
61,7 |
69,8 |
72,4 |
15,8 |
|
Данія |
8,8 |
7,4 |
2,3 |
-15,8 |
5,9 |
6,6 |
6,2 |
1,3 |
||||
Фінляндія |
3,7 |
4,2 |
4,3 |
7,2 |
14,2 |
0,8 |
0,8 |
3,1 |
3,8 |
4,2 |
0,9 |
|
Ісландія |
489,0 |
566,0 |
-1,0 |
15,7 |
559,0 |
748,0 |
845,0 |
0,2 |
||||
Ірландія |
7,2 |
7,7 |
-0,8 |
7,0 |
4,1 |
4,6 |
4,1 |
0,9 |
||||
Норвегія |
4,8 |
5,0 |
9,7 |
4,1 |
4,7 |
5,3 |
5,4 |
1,2 |
||||
Швеція |
5,0 |
10,0 |
10,9 |
2,0 |
9,6 |
2,0 |
11,1 |
13,8 |
15,4 |
3,4 |
||
В. Британія |
28,3 |
29,3 |
29,3 |
0,3 |
3,6 |
-0,1 |
5,5 |
32,4 |
35,1 |
36,4 |
7,9 |
|
Західноєвропейський регіон |
154,4 |
161,5 |
166,6 |
3,9 |
4,6 |
3,2 |
31,2 |
142,5 |
161,6 |
157,0 |
34,3 |
|
Австрія |
22,1 |
23,1 |
24,2 |
3,0 |
4,6 |
4,9 |
4,5 |
18,6 |
19,9 |
18,9 |
4,1 |
|
Бельгія |
7,2 |
7,5 |
7,6 |
5,5 |
4,3 |
0,1 |
1,4 |
10,4 |
11,7 |
11,4 |
2,5 |
|
Франція |
77,7 |
81,6 |
83,1 |
1,2 |
5,0 |
1,8 |
15,5 |
46,9 |
54,5 |
53,7 |
11,7 |
|
Німеччина |
26,9 |
28,4 |
30,4 |
10,9 |
5,5 |
7,3 |
5,7 |
34,7 |
38,9 |
38,1 |
8,3 |
|
Ліхтенштейн |
50,0 |
53,0 |
54,0 |
-4,7 |
7,1 |
0,5 |
0,0 |
|||||
Люксембург |
793,0 |
863,0 |
889,0 |
-6,5 |
8,8 |
30 |
0,2 |
4,1 |
4,9 |
4,5 |
1,0 |
|
Монако |
279,0 |
295,0 |
5,5 |
5,6 |
||||||||
Нідерланди |
10,9 |
11,3 |
11,7 |
9,7 |
3,8 |
3,4 |
2,2 |
12,9 |
14,4 |
13,9 |
3,0 |
|
Швейцарія |
8,7 |
8,5 |
8,6 |
4,0 |
-1,1 |
0,4 |
1,6 |
14,9 |
17,6 |
16,6 |
3,6 |
|
Центральносхідно-європейський регіон |
95,0 |
104,0 |
111,7 |
3,1 |
94 |
7,4 |
20,9 |
48,1 |
56,1 |
57,0 |
12,4 |
|
Вірменія |
687,0 |
758,0 |
843,0 |
19,5 |
10,3 |
11,3 |
0,2 |
408,0 |
446,0 |
451,0 |
0,1 |
|
Азербайджан |
1,280 |
1,562 |
1,986 |
27,4 |
22,0 |
27,1 |
0,4 |
657,0 |
1,287 |
2,4 |
0,5 |
|
Білорусь |
120,0 |
116,0 |
119,0 |
26,3 |
-3,3 |
2,3 |
0,0 |
440,0 |
487,0 |
664,0 |
0,1 |
|
Болгарія |
6,1 |
6,3 |
5,4 |
4,6 |
3,7 |
4,0 |
3,8 |
0,8 |
||||
Чехія |
8,7 |
9,1 |
8,908 |
-2,5 |
4,5 |
-1,2 |
1,7 |
7,1 |
7,6 |
7,1 |
1,5 |
|
Естонія |
2,4 |
2,7 |
2,744 |
15,2 |
12,4 |
3,0 |
0,5 |
1,1 |
1,3 |
1,3 |
0,3 |
|
Грузія |
1,1 |
1,3 |
1,790 |
23,6 |
35,7 |
0,3 |
659,0 |
955,0 |
1,4 |
0,3 |
||
Угорщина |
9,5 |
10,3 |
10,4 |
5,0 |
7,8 |
1,0 |
1,9 |
5,4 |
5,6 |
4,9 |
1,1 |
|
Казахстан |
3,4 |
4,1 |
4,438 |
8,8 |
20,6 |
8,4 |
0,8 |
1,1 |
1,2 |
1,4 |
0,3 |
|
Киргизія |
1,3 |
3,1 |
-38,7 |
136,6 |
284,0 |
640,0 |
698,0 |
0,2 |
||||
Латвія |
1,4 |
1,5 |
1,435 |
3,8 |
8,7 |
-3,9 |
0,3 |
640,0 |
771,0 |
745,0 |
0,2 |
|
Литва |
1,5 |
1,8 |
12,4 |
17,8 |
958,0 |
1,3 |
1,3 |
0,3 |
||||
Польща |
12,5 |
13,4 |
14,8 |
4,9 |
7,1 |
11,2 |
2,8 |
9,6 |
10,7 |
10,9 |
2,4 |
|
Молдова |
64,0 |
75,0 |
89,0 |
6,8 |
17,9 |
18,6 |
0,0 |
173,0 |
195,0 |
213 |
0,0 |
|
Румунія |
1,3 |
1,5 |
1,7 |
5,3 |
12,8 |
9,1 |
0,3 |
1,1 |
1,4 |
1,5 |
0,3 |
|
Росія |
20,3 |
22,7 |
25,8 |
4,4 |
11,9 |
13,4 |
4,8 |
8,8 |
11,3 |
11,2 |
2,4 |
|
Словаччина |
1,3 |
1,5 |
1,5 |
2,2 |
10,1 |
3,4 |
0,3 |
2,3 |
2,5 |
2,3 |
0,5 |
|
Таджикистан |
4,0 |
3,0 |
||||||||||
Туркменістан |
||||||||||||
Україна |
21,2 |
21,4 |
23,1 |
1,9 |
1,0 |
7,5 |
4,3 |
3,8 |
4,3 |
4,9 |
1,1 |
|
Узбекистан |
975 |
-19.8 |
121 |
|||||||||
Південноєвропейський регіон |
173,5 |
187,1 |
191,1 |
2,5 |
7,8 |
2,2 |
35,8 |
159,8 |
179,3 |
171,5 |
37,4 |
|
Албанія |
2,347 |
2,865 |
31,0 |
22,1 |
1,7 |
1,7 |
1,5 |
0,3 |
||||
Андорра |
1,8 |
2,0 |
2,3 |
-1,2 |
7,7 |
14,9 |
0,4 |
|||||
Боснія і Г ерцеговина |
365,0 |
392,0 |
439,0 |
17,5 |
7,2 |
11,9 |
0,1 |
594 |
643 |
603,0 |
0,1 |
|
Хорватія |
9,1 |
10,0 |
10,4 |
4,8 |
9,0 |
4,5 |
1,9 |
8,3 |
9,2 |
8,8 |
1,9 |
|
Кіпр |
2,173 |
2,392 |
2,465 |
1,5 |
10,1 |
3,0 |
0,5 |
2,1 |
2,6 |
2,6 |
0,6 |
|
Македонія |
262,0 |
327,0 |
351,0 |
1,0 |
25,1 |
7,3 |
0,1 |
197,0 |
239,0 |
233,0 |
0,1 |
|
Греція |
15,1 |
16,4 |
15,5 |
0,6 |
9,5 |
-5,5 |
2,9 |
12,7 |
14,7 |
12,9 |
2,8 |
|
Ізраїль |
2,8 |
2,8 |
2,9 |
20,8 |
0,6 |
2,3 |
0,5 |
5,1 |
5,3 |
5,5 |
1,2 |
|
Італія |
43,7 |
46,1 |
46,4 |
0,9 |
5,7 |
0,5 |
8,7 |
38,8 |
43,0 |
41,2 |
9,0 |
|
Мальта |
1,4 |
1,4 |
1,5 |
14,0 |
5,8 |
2,0 |
0,3 |
1,1 |
1,3 |
1,3 |
0,3 |
|
Чорногорія |
1,1 |
1,3 |
1,3 |
4,2 |
10,4 |
5,2 |
0,2 |
732,0 |
862,0 |
826,0 |
0,2 |
|
Португалія |
6,9 |
7,4 |
7,7 |
5,4 |
8,5 |
3,8 |
1,4 |
10,1 |
11,3 |
11,1 |
2,4 |
|
Сан - Марино |
120,0 |
156,0 |
139,0 |
-20,9 |
30,3 |
10,9 |
0,0 |
|||||
Сербія |
683,0 |
764,0 |
810 |
5,8 |
11,9 |
6,0 |
0,2 |
798,0 |
992,0 |
906,0 |
0,2 |
|
Словенія |
1,9 |
2,1 |
2,2 |
2,5 |
9,0 |
5,8 |
0,4 |
2,6 |
2,7 |
2,6 |
0,6 |
|
Іспанія |
52,7 |
56,2 |
57,7 |
1,0 |
6,6 |
2,7 |
10,8 |
52,5 |
59,9 |
56,0 |
12,2 |
|
Туреччина |
31,4 |
34,7 |
35,7 |
3,9 |
10,5 |
3,0 |
6,7 |
22,6 |
25,1 |
25,7 |
5,6 |
Джерело: Сформовано та систематизовано автором за даними, приведеними у науковому джерелі
Размещено на http://www.allbest.ru/
Проте, слід вказати і на існування ряду системних проблем та диспропорцій у розвитку туристичного комплексу України, які пов'язані з: а) домінуванням масштабів залучення до туристичного процесу саме приватних туристів; б) розбудовою ментальних для України, проте, неоднозначно прийнятних для іноземних споживачів, туристичних потоків; в) асиметрією у відкритості й адмініструванні перетину кордонів; г) низькою якістю туристичних послуг; д) нерівномірністю соціально-економічного розвитку регіонів та іншими проблемними площинами функціонування НГ на сучасному історичному етапі реалізації інтеграційного вибору держави.
Звідси, відмітимо, що усунення диспропорцій та вирішення проблем розвитку туристичного комплексу України обов'язково потребуватиме використання передового досвіду країн Європи у сфері тур...
Подобные документы
Вивчення природно-рекреаційних, історико-культурних ресурсів Туреччини. Сучасний стан туристичної галузі країни, розміщення і регіональні відмінності рекреаційно-туристичного комплексу. Проблеми та напрями подальшого розвитку туристичної сфери країни.
курсовая работа [59,0 K], добавлен 02.04.2013Природні, демографічні, соціально-економічні та історичні передумови розвитку і розміщення туристичного комплексу Польщі. Регіональні відмінності розвитку туристичної сфери і розміщення основних закладів туризму в Польщі, напрямки вдосконалення.
курсовая работа [168,4 K], добавлен 05.04.2013Науково-методичні основи розвитку рекреаційних зон туристичного призначення. Передумови і напрями формування туристичного ринку України. Гірськолижні курорти як елемент туристичного комплексу. Перспективи розвитку гірськолижного туризму.
курсовая работа [47,2 K], добавлен 10.04.2007Оцінка чинників розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Німеччини як системи об’єктів, явищ, процесів природного та антропогенного походження, що використовуються або можуть бути використані для розвитку туризму. Місце держави в міжнародному туризмі.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 18.05.2015Розвиток індустрії туризму як одної з найперспективніших галузей економіки. Рекреаційна, соціальна, культурна, екологічна та просвітницька функції туризму. Регіональні аспекти розвитку і розміщення туристичного комплексу світу на прикладі ТОВ ТФ "САМ".
курсовая работа [184,8 K], добавлен 05.12.2013Cуть поняття "рекреаційно-туристичний комплекс". Мeтодичнi оcнови кpаїнознавчого доcлiджeння оcобливоcтeй pозвитку рекреаційно-туристичного комплексу. Особливості територіальної організації, перспективи розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту.
дипломная работа [3,3 M], добавлен 17.06.2014Перелік чинників, які впливають на розвиток російського туризму. Природні, демографічні, соціально-економічні та історичні передумови розміщення туристичного комплексу Росії. Характеристика історико-культурних центрів та основних об'єктів екотуризму.
курсовая работа [427,6 K], добавлен 02.04.2013Формування рекреаційно-туристичного комплексу. Тенденції розвитку українського туризму. Напрямки формування туристичного ринку. Розвиток сільського туризму на прикладі Черкащини. Розвиток ринку готельних послуг. Державна підтримка розвитку туризму.
курсовая работа [126,6 K], добавлен 12.07.2010Сутність, особливості та ресурсне забезпечення ринкової діяльності в туризмі. Оцінка ефективності функціонування та специфіка туристичного підприємства. Основні характерні ознаки та структура туристичного ринку, перспективи його розвитку в Україні.
дипломная работа [484,7 K], добавлен 04.10.2012Сутність, значення і місце рекреаційно-туристичного комплексу в господарстві Київської області. Особливості сучасних туристичних послуг. Передумови розвитку і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Київської області. Розвиток готельного фонду.
курсовая работа [700,4 K], добавлен 29.03.2013Розгляд проблем, що постають перед галуззю ділового туризму України на сучасному етапі. Огляд рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності національного туристичного продукту. Дослідження місця ділового туризму у розвитку туристичної індустрії.
статья [173,4 K], добавлен 11.09.2017Характеристика туризму як сфери послуг на міжнародному рівні. Туристичний бізнес в Україні, правові основи його розвитку. Формування основних стратегічних напрямків розвитку туристичного підприємства. Розширення маркетингової політики туристичної фірми.
дипломная работа [119,0 K], добавлен 22.12.2013Соціальна та транспортна інфраструктура міста Бровари. Шляхи ефективного використання туристичного потенціалу міста для розвитку ідустріального, розважального, гастрономічного туризму. Формування бренда та створення іміджу туристичної галузі регіону.
статья [22,9 K], добавлен 22.02.2018Аналіз діяльності суб'єктів туристичного бізнесу в Україні та їх розвиток. Розробка проектних рішень щодо розвитку міжнародного туризму на Херсонщині. Розробка бізнес-плану суб'єкту ЗЕД - туристичного комплексу етнічного напрямку "Херсонський хуторок".
дипломная работа [2,4 M], добавлен 20.09.2008Характеристика рекреаційних ресурсів Карпатського регіону. Туристичний розвиток досліджуваної території та аналіз існуючої інфраструктури туристичного комплексу "Коруна". Людський фактор в індустрії гостинності. Психологічна культура готельного сервісу.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 26.03.2019Географічне положення Саудовської Аравії. Аналіз історико-культурного туристичного і природного туристичного потенціалу країни. Коротка політико-економічна характеристика господарства і його значення для розвитку туризму. Туристичне районування країни.
реферат [30,8 K], добавлен 28.12.2011Науково-методичні основи розвитку рекреаційних зон туристичного призначення. Мотиваційні аспекти вибору місць туристичного призначення. Гірськолижні курорти України. Стратегія розвитку гірськолижного туризму в Україні.
дипломная работа [73,2 K], добавлен 06.09.2007Науково-методичні основи розвитку рекреаційних зон туристичного призначення. Мотиваційні аспекти вибору місць. Аналіз основних результатів господарської діяльності мегаполісів. Шляхи розвитку нових рекреаційних зон туристичного призначення у м. Києві.
дипломная работа [156,3 K], добавлен 10.04.2007Роль групового туризму в Карпатах у функціонуванні рекреаційно-туристичного комплексу України. Особливості природних та історико-культурних ресурсів Карпатського регіону. Соціально-економічні умови розвитку зимового відпочинку на гірськолижних курортах.
курсовая работа [51,5 K], добавлен 11.05.2011Особливості росту фонду вільного часу, транспорту, комунікацій, розширення сфери обслуговування як соціально-економічних факторів розвитку туристичного бізнесу. Оцінка чинників, що генерують громадські та рекреаційні потреби туризму в Республіці Білорусі.
реферат [21,4 K], добавлен 09.10.2010